Всі публікації з тегом ВПО

"Make America Great Again"... Американські міста зараз успішно конкурують з індійськими нетрями і китайськими мегаполісами-мурашниками в топі найбільш забруднених міст світу. Причиною стали безпрецедентні пожежі, що охопили захід США. Спалено понад 2 мільйони гектарів землі, щонайменше 35 людей загинули, тисячі будинків та все майно тисяч людей згоріло вщент. Губернатори і сенатори постраждалих штатів називають ситуацію «апокаліпсисом».Пожежі загострили заочну дискусію між Трампом і Байденом з приводу кліматичної кризи. Якщо кандидат від демократів, заодно з місцевою владою, бачить в стихійне лихо наслідок глобального потепління, то діючий президент пов'язує масові загоряння виключно з проблемою ведення лісового господарства. Сьогодні Трамп відвідає Каліфорнію, де, очевидно, знову зробить спірні заяви по темі клімату.Перед цим Трамп активно пропагував ідею, що ніби то насправді жодних змін клімату немає, але його конкурент на цьогорічних виборах Байдан приводить апокаліптичні аргументи цих змін, від яких постраждали мільйони американців. Виглядає так, що Трампу на цих виборах допоможе виграти тільки розсекречення матеріалів про НЛО.Невже це початок кінця і ми власними руками перетворили Землю у пекло? Тільки подивіться на фото... що коїться з кліматом планети?Джерело Ресайкл

Щодня до Нікополя прибувають переселенці з різних регіонів України. Найбільша потреба для них зараз – це житло. Варіанти поселення у сім'ї або розміщення у придатних для житла будинках та квартирах заохочуються на рівні держави. Ви можете отримати компенсацію витрат на комунальні послуги і, головне, не залишитися осторонь чужого лиха.Сума компенсації видатків на тимчасове розміщення переселенців від держави становить 14,77 гривень на добу за одну особу. Якщо ви хочете допомогти сім'ям, які постраждали від бойових дій, телефонуйте на «гарячу лінію» у Нікополі: (066) 336-50-30.Як отримати компенсацію тим, хто надав житло переселенцям?«Держава підтримує тих, хто відкрив свої серця та двері для переселенців. Усі, хто притулив у себе людей, що втекли від війни, можуть отримати грошову компенсацію. Вона, зокрема, на оплату житлово-комунальних послуг», – наголосила заступник голови ДніпроВА Ольга Горб.Власники житла, які безкоштовно допоможуть українцям із проживанням, можуть отримати від держави 450 гривень на місяць за кожну прийняту людину. Для цього необхідно зареєструватися на сайті «Прихисток». Внести туди інформацію про житло та готовність прийняти когось із зони активних бойових дій. Або звернутися до органів місцевого самоврядування. І можна заселяти людей.До 5 числа кожного місяця потрібно подавати заяву до виконкому міської чи сільської ради. Вказувати кількість днів та прийнятих на проживання людей.Зведена інформація подається у військові адміністрації, а потім до Міністерства розвитку громад та територій. Далі ухвалюється рішення про виплату компенсації.Джерело Інформатор

Переселенці, які приїхали на Дніпропетровщину, можуть отримати допомогу від Світової продовольчої програми ООН. Розмір виплат становить 2200 гривень на особу. Про це стало відомо з повідомлення прес-служби Дніпропетровської ОДА.Окрім державних виплат допомогу переселенцям надають наші міжнародні партнери. Серед них Всесвітня продовольча програма ООН. Вона підтримує насамперед багатодітні сім'ї, пенсіонерів, людей з інвалідністю.Сума допомоги – 2200 гривень на одну особу. Гроші можуть отримати три члени однієї сім'ї. На сім'ю – 6600 гривень. Кошти виплачуватимуть протягом трьох місяців.«Загалом в Україні перерахували матеріальну допомогу мільйону переселенців. З них понад 83 тисячі – у Дніпрі», – сказав керівник Офісу Всесвітньої продовольчої програми (WFP) у Дніпрі Салім Мусса.Щоб отримати виплати, потрібно оформити статус переселенця в органах соціального захисту, ЦНАПах чи через державний портал. Дані автоматично потрапляють до Міністерства соціальної політики. Списки відповідних критеріїв програми міністерство передає у Всесвітню продовольчу програму ООН.Людям, яким погодили виплату коштів, прийде смс-повідомлення. Є інструкції, як отримати гроші. Детальна інформація доступна за посиланням.

Вимушені переселенці отримали новий дім біз війни та окупації. У Марганці відбулася безкоштовна екскурсія до музею української старовини просто неба. Серед учасників були переселенці з Донецької та Луганської областей. Про це стало відомо із повідомлення мешканця Марганецької ОТГ, керівника громадського руху «Марганець туристичний» Мар'яна Корбута.Вчора, 4 червня, у Марганці провели безкоштовну екскурсію, в якій взяли участь 14 гостей міста та місцеві жителі. Захід пройшов у музеї української старовини. Завдяки екскурсії городяни дізналися більше про місто Марганце, про його природні та історичні об'єкти.Також слід зазначити, що маршрут екскурсії було заздалегідь узгоджено з начальником Нікопольської районної військової адміністрації Євгеном Євтушенком.Джерело Інформатор

У Марганці запрошують на безкоштовну екскурсію для переселенців. Захід відбудеться 18 червня о 9:00. Про це Інформатор дізнався із повідомлення керівника громадського руху «Марганець туристичний» Мар'яна Корбута.У суботу, 18 червня, у Марганці проведуть тригодинну екскурсію для мешканців та гостей міста. Місце зустрічі організатори оголосять після попереднього запису.Ви зможете відвідати:унікальні залишки Великого Лугу;відому Мар'ївську вербу.музей української старовини просто неба.Загальна відстань маршруту становитиме 5 кілометрів. Тривалість походу – 3 години.Що з собою брати та як записатися?З собою слід мати воду, головний убір і бути у зручному взутті. На екскурсію необхідно записатись за номером телефону: 0(66) 01-57-683 Мар'ян Корбут, організатор. Для переселенців екскурсія безкоштовна.Також слід зазначити, що маршрут екскурсії заздалегідь узгоджений із начальником Нікопольської районної військової адміністрації Євгеном Євтушенком.Нагадаємо, що 4 червня вже була вперше проведена екскурсія до музею української старовини просто неба. Фоторепортаж дивіться за цим посиланням.Джерело Інформатор

Рашисти зруйнували його життя. Андрію 37 років, він – мешканець Костянтинівки Донецької області, а ще він велосипедом подолав 250 кілометрів зі свого рідного міста до Дніпра, рятуючись від обстрілів та російської орди.Андрій придбав велосипед «Хортиця» за кілька місяців до трагічного 24 лютого. Він планував на ньому влітку їздити на роботу і назад, але в ці плани втрутилися війська Росії. До кінця травня чоловік залишався вдома. Виїхав із Костянтинівки Андрій уже 30 травня, а прибув до Дніпра 1 червня. Він провів у дорозі 2 дні і здійснив два ночівлі дорогою: на лавці біля кафе і на зупинці. Про це повідомляє "Інформатор".Між ішим - Олексій Арестович може втратити роботу через гей-скандал. Як транспортний засіб Андрій вибрав велосипед, тому що не хотів займати чиєсь місце в евакуаційному автобусі, а також хотів подивитися в дорозі Донецьку та Дніпропетровську області.Подорож видалася непростою. На півдорозі біля велосипеда зламалися обидві педалі, а камеру до пробитого переднього колеса Андрію дали місцеві жителі у Миколаївці. З 1 червня чоловік мешкає у Дніпрі. Він живе у шелтері, а також влаштувався на роботу – глазурником на фабрику з виробництва морозива.У Костянтинівці залишилася мати чоловіка, яка не захотіла їхати з рідного дому, а в районі Краматорська залишаються жити його сестра з родиною.Інформатор вручив Андрію нові педалі для велосипеда. Ще в нього зламаний телефон, а тому він може спілкуватися з мамою, яка залишилася на Донеччині, лише за допомогою СМС-повідомлень. Якщо ви бажаєте допомогти чоловікові у вирішенні проблеми з телефоном, зверніться до редакції Інформатора.Джерело Інформатор

Заяви по соціальній програмі «Прихисток» почали приймати у ЦНАПах Дніпровщини. Вона передбачає компенсування державою частини витрат на комунальні послуги для тих, хто розмістив у себе переселенців/-ок із зони бойових дій. Про це повідомляють в ОВА.Власники житла, які безкоштовно допомагають українцям із проживанням, можуть отримати від держави майже 450 грн на місяць за кожну прийняту людину. Для цього власник/-ця помешкання має надати документи на житло, довідки ВПО людей, яким було надано прихисток. Після написати заяву і чекати на комісію від місцевої влади, представники якої мають пересвідчитися, що господар дійсно розмістив у себе переселенців.Детальніше ознайомитися з тим, як працює програма, можнана сайті prykhystok.gov.ua. Також для консультацій щодо отримання компенсацій працює урядова "гаряча лінія" 15-45.Раніше повідомлялося, що центр ЯМаріуполь відкривається у Кривому Розі.Джерело Дніпровська обласна держадміністрація

Мирівську та Червоногригорівську сільські територіальні громади внесли до переліку територій, розташованих в районі проведення бойових дій. Відтепер мешканці громад, які залишили свої домівки, мають право на державну грошову допомогу. Про це повідомляє голова Нікопольської РВА Євген Євтушенко.Наказом Міністерства реінтеграції затверджено оновлений перелік, на основі якого внутрішньо переміщеним особам здійснюватимуть виплати. Станом на 10 серпня 2022 року до оновленого переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій увійшли 3 райони Дніпровської області: Криворізький, Нікопольський та Синельниківський.Усі внутрішньо переміщені особи з цих громад мають право на отримання грошової допомоги від держави. Йдеться про 2 тисячі гривень для дорослого та 3 тисячі гривень для людей з інвалідністю або дітей. Ці виплати на проживання можуть отримати люди, які вимушено покинули домівки, але перебувають в Україні. Послуга працює онлайн (через Дію) та офлайн.Раніше ми публікували матеріал, як виглядає Нікополь після обстрілів.Джерело Інформатор

Подружжя Дмитро та Тетяна Собко – власники затишного кафе у Дніпрі. Ще на початку війни вирішили не просто зберегти бізнес, а й допомагати переселенцям із житлом. Селили людей у ​​себе, батьків, родичів, друзів та знайомих. Загалом дали дах над головою кільком сотням людей.Напередодні підприємця розповідаємо про небайдужість із присмаком кави в рубриці Дніпровської обласної військової адміністрації «Творці перемоги». Вранці 24 лютого родина Собко отямилася від вибухів. Тетяна згадує, що чоловік дав їй та дітям 15 хвилин на збір. Їхали спочатку в нікуди. Далі дорогою знайомі запропонували квартиру у Дрогобичі. Там залишили дітей та батьків. Самі повернулися до Дніпра управляти бізнесом. Не могли залишити своїх працівників і улюблену справу.«Ніхто із нашого персоналу нікуди не поїхав. Ми у перші дні зібрали. Сказали, що працюватимемо. Тепер я розумію, що все правильно зробили. Кав'ярня не зачинялася ні на день. Сплачувалися податки, люди отримували зарплату», – згадує Тетяна Собко.Приблизно тоді надійшов перший запит на допомогу з житлом. Мовляв, їде родина з Харкова, треба кудись влаштувати.«Це було подружжя з двома дітьми та п'ятьма місячними цуценятами. Поселили у свій будинок, щоб тваринам було зручно. Крихітні білі болонки бігали по всьому будинку», – розповіла Тетяна.Наступним допомогли ще одній харківській родині. Переселенці розповіли, що снаряд потрапив у їхню багатоповерхівку.«Люди просиділи кілька днів у підвалі. Там також двоє дітей. Притулили у татовій квартирі. Один із хлопчиків, коли зайшов до будинку, сказав: «Мамо, невже тут є гаряча вода?». У мене потекли сльози», – зізналася підприємниця.Далі потік людей ставав ще більшим. Хтось просився лише переночувати. Кому потрібне було житло на довгий термін. Усіх влаштовували безплатно. Дмитро та Тетяна домовлялися зі знайомими, рідними, друзями.Паралельно у кафе влаштували штаб. Туди зносили їжу чи готували обіди дома. Потім розвозили людям. Хтось варив борщ, хтось смажив пиріжки.«Особливо зворушливо було, коли самі переселенці приносили страви з продуктів гуманітарного набору. Говорили, це тим, кому ще важче. Наші люди неймовірні, готові ділитися останнім. Це вражає», – розповіла Тетяна Собко.Загалом підприємці дали притулок понад 600 осіб. Кажуть, що переселенці іноді звертаються і зараз. Усім допомагають. Тетяна Собко впевнена, на Україну чекає світле та щасливе майбутнє. А поки що треба працювати на перемогу."Творці перемоги" – нова рубрика Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Вона – про людей, які наближають нашу перемогу. Кожен – на своєму фронті.Нагадуємо, через Дніпро буде курсувати барвистий "Потяг перемоги" до Ужгорода. 

Нікопольською районною військовою адміністрацією продовжено діяльність із залучення на територію благодійної та волонтерської допомоги. Завдяки співпраці з громадською організацією «Волонтерська сотня» внутрішньо переміщені особи, які проживають на території Томаківської та Мирівської територіальних громад отримають продуктові набори. Надання допомоги буде здійснюватися на території будівельної бази «Гермес» (смт Томаківка, вул. Ярослава Мудрого, 147) за графіком: 29.09 - з 08.00 до 15.00 30.09 – з 08.00 до 15.00 01.10 – з 08.00 до 13.00 Допомога передбачена на кожного члена родини віком від 12 років. Для отримання продуктового набору необхідно мати при собі ОРИГІНАЛИ документів: Довідка ВПО; Паспорт; Свідоцтво про народження (для дітей віком від 12 до 16 років). Допомога видаватиметься лише особисто власникам документів! Звертаємо вашу увагу, що допомога є цільовою – для внутрішньо переміщених осіб (вимога передбачена благодійною організацією, яка надала продуктові набори).

Один зі швейних цехів Кривого рогу приймає на роботу вимушених пересенок. Жінки шиють  білизну та влаштовується на новому місці. Більшість працівниць раніше жили в Харкові. Колектив маленький і людей набирають у міру зростання обсягів замовлень. Працівниці влаштовані офіційно та на довгостроковий період. Тому зможуть працювати,доки перебуватимуть у місті. За повідомленням військової адміністрації, у Кривому Розі зареєструвалося 65 тисяч виимушених переселенців. На обліку у криворізькому центрі зайнятості перебуває 400 внутрішньо переміщених осіб. Раніше ми повідомляли, що свинособаки не випускають людей з окупованої Василівки

Травматичні події, що ми проживаємо наразі кожен день, впливають на наше психічне здоров’я та можуть мати тривалі наслідки. До них відносять посттравматичний стресовий розлад, тривожність та депресію. Розглянемо один з найпоширеніших психологічних синдромів, з якими стикаються люди, переживаючи травму війни — синдром біженця. Багато українців були вимушені покинути свої домівки. Хтось переїхав в іншу область, місто, а хтось емігрував за кордон. Цей синдром є природною реакцією на токсичний рівень стресу, що переживають вимушені мігранти. За таких обставин життя людини змінюється раптово та різко, що не може минути без наслідків. Переселенці часто стикаються з такими стресовими факторами: смерть близьких, відсутність роботи, втрата статусу та ідентичності Синдром біженця проявляється в таких фізичних та психологічних симптомах:- тривожність- перепади настрою та спалахи гніву- нав'язливий аналіз своїх дій- проблеми зі сном- відсутність мотивації та депресія- постійна втома- головний біль, біль у животі, нудота- відчуття безпорадності. Варто пам’ятати, що кожна людина має різну чутливість нервової системи та минулий досвід, тому інтенсивність та симптоми можуть відрізнятись. Для подолання цього синдрому зрозумій, що твої переживання та почуття — адекватні для такої ситуації. Нормально сумувати за своїм звичним устроєм життя, рідним містом, відчувати себе безпорадним/ою та спочатку не приймати чужу культуру. Дай собі можливість пройти процес сумування, аби мати змогу рухатися далі. Водночас аби емоції тебе не захлеснули, створюй собі активності та структуру дня. Склади план на тиждень, що хочеш зробити, аби облаштуватись на новому місті. Може для тебе є важливим прекрасний парк з водоймою — тож влаштуй пошуки ідеально місця для себе. Раніше ми писали про Міжнародний день займенників та чому це важливо.  Джерело Психологічна служба КНУ ім. Т. Шевченка

Антон (ім’я змінено) був бізнесменом в Україні. 24 лютого він разом із дружиною та двома дітьми поїхав до кордону, рятуючись від російського вторгнення. Подорож, яка зазвичай займає лише кілька годин, зайняла у них майже весь день, як розповідає німецька Doiche Welle. Але поки вони ще були в дорозі, президент Володимир Зеленський заборонив виїзд з країни чоловікам віком від 18 до 60 років. Це означало, що дружині та дітям Антона дозволили виїхати до ЄС, а він залишився — і одразу почав шукати шляхи возз’єднання з ними. «Обов'язок перед сім'єю був пріоритетним», - сказав Антон. Він заїхав до села на кордоні з Румунією, маючи на меті перетнути Тису. "Нас було кілька чоловіків. Але місцеві жителі зрадили нас, і нас спіймали. Ми навіть не дійшли до річки", - розповів DW Антон і додав, що пізніше почув, що зазвичай контрабандисти везуть чотирьох людей до річки за 5000 доларів (4930 євро) кожен і покажіть їм, де перетинати. Антона призвали в армію на місці, але відповідного призначення для нього не знайшлося, тому він повернувся додому і будував нові плани виїзду. Поради знайшли в соціальних мережах Заборона на виїзд не поширюється на батьків-одинаків, чоловіків, які мають трьох і більше дітей, та людей з інвалідністю. Під заборону також звільняються студенти іноземних вишів, водії транспортів з гуманітарною допомогою, а також особи, які постійно проживають за кордоном. Деякі чоловіки, які не підпадають під жодну з цих категорій, але хочуть покинути Україну, обирають шлях через анексований Росією Крим. Інші вступають до іноземного університету, влаштовуються водієм-волонтером швидкої допомоги або намагаються пішки перетнути так званий зелений кордон. Соцмережі пропонують різні поради. Інстаграм-акаунт «Від'їзд для всіх» має понад 14 тисяч підписників. У приватних чатах діляться інформацією про те, як заднім числом вступити до польського чи іншого європейського університету — із зазначенням дати до початку війни — протягом десяти днів за 980 євро. «Таких, як я, називають зрадниками» Виїхати з України Антону вдалося завдяки благодійному фонду друзів. "Фонд звернувся за дозволом на виїзд. Ми всі їхали, і машини повернулися в Україну з гуманітаркою, а я залишився в ЄС. Таких, як я, називають зрадниками", - сказав він. "Я фронту не боюся, і якби в мене не було дітей, я б давно був там. Тому дружині довелося якось виживати одній з ними", - додав він. Схоже, є певний інтерес покинути країну. Телеграм-канал «Legal Move Abroad» має понад 53 000 підписників, а резервний канал «Help at the Border» — понад 28 000. За 1500 доларів останній пропонує довідку про звільнення людини від військової служби за станом здоров’я. Інша пропозиція передбачає виїзд з країни нібито як водій вантажівки з гуманітарною допомогою. Нібито це дозволяє десяти чоловікам на день виїхати з країни за ціною 2000 доларів. Також у Telegram публікують відгуки людей, які нібито користувалися цими сервісами: «Пішов як помічник, все пройшло швидше і простіше, ніж я думав»; «Дякую за допомогу моєму синові, він зараз в Італії»; «Я прибув до Болгарії, я вдячний». DW написала кільком із цих користувачів, але лише один відповів, сказавши, що не хоче "нічим ризикувати чи щось розповідати". Найбільше українських біженців у Польщі, Німеччині За даними ООН, з 24 лютого понад дев'ять мільйонів українців втекли за кордон. DW запитала у прикордонної служби України, скільки чоловіків входить до цієї цифри, але поки не отримала відповіді. 1 березня МВС України повідомило, що близько 80 тисяч чоловіків призовного віку повернулися в країну, більшість з них після 24 лютого, "для захисту суверенітету та територіальної цілісності". Найбільше біженців прийняли Польща та Німеччина. З 24 лютого по 7 червня Польща нарахувала 3,6 мільйона, у тому числі 432 000 чоловіків у віці від 18 до 60 років. У Німеччині з кінця лютого по 19 червня було зареєстровано 867 214 біженців. Згідно з березневим опитуванням, проведеним на замовлення Федерального міністерства внутрішніх справ, 48% серед прибулих були жінки з дітьми, 14% були самотні жінки, 7% були чоловіки з дітьми і 3% були чоловіки, які прибули поодинці. Петиція і багато хабарів У травні одеський адвокат Олександр Гуміров запустив петицію з вимогою до Києва скасувати заборону на виїзд чоловіків за кордон і натомість залучати волонтерів. Всього за кілька днів петиція набрала 25 тисяч підписів, а це означало, що президент був змушений її переглянути. Відповідь Володимира Зеленського: петицію адресувати батькам воїнів, які загинули, захищаючи Україну. Гуміров досі вважає заборону безглуздим. "Якщо людина хоче захищати свою вільну, улюблену рідну країну, свій дім і свою сім'ю, то заборона на виїзд не потрібна", - сказав він, додавши, що заборона також непотрібна, якщо люди не хочуть захищати свій дім. За словами Гумірова, багато чоловіків в Україні зараз не можуть знайти роботу, не можуть прогодувати сім'ю і не платять податки. Крім того, каже він, заборона веде до корупції. Він каже, що отримує щоденні запити про можливі лазівки, щоб обійти заборону, додаючи, що кожен із них супроводжується пропозицією хабара. Київський адвокат Дмитро Бусанов зазначив, що за конституцією обмеження права на виїзд з України може регулюватися лише законом, чого досі не зроблено. Нинішню заборону він вважає незаконною. "Я отримую багато скарг, але люди не хочуть подавати в суд", - сказав Бусанов. Він сказав, що вважає можливим передати справу до Європейського суду з прав людини. Замало волонтерів Українські чоловіки, які виїжджають за кордон, часто засуджуються дружинами чоловіків, які воюють, сказав український юрист, який побажав залишитися неназваним. Її чоловік пішов добровольцем на передову. Вона сказала, що в принципі підтримує петицію Гумірова, але вона сформульована некоректно — мається на увазі, що люди можуть просто розійтися і «нехай волонтери воюють. Це несправедливо». Волонтерів надто мало, каже юристка, яка зараз перебуває в ЄС разом із дітьми. Її чоловік хотів взяти участь у боротьбі, але він також хоче бачити своїх дітей, сказала вона. Вона пропонує надавати солдатам короткі відпустки та дозволяти їм виїжджати за кордон. Відтоді Антон разом із дружиною та дітьми оселився в країні ЄС. Вивчає мову та шукає роботу. Він не виключає повернення додому, якщо Україна виграє війну. «У мирний час я завжди казав, що Україна — одне з найкращих місць для проживання». Він патріот, каже він, додаючи, що хоче, щоб війна якнайшвидше закінчилася. «Я посилаю постійно гроші на армію, — каже Антон. «Ми далеко, але це не означає, що я зрадник».

70% біженців з України потребують роботу – Міжнародний Комітет Порятунку допомагає їм зорієнтуватися на ринку праці в Польщі за допомогою нової соціальної кампанії "Знай свої права". Кампанія соціальної взаємодії "Знай свої права", започаткована Міжнародним Комітетом Порятунку (IRC), підвищує рівень обізнаності щодо прав працівників серед українських переселенців у Польщі. Головна мета кампанії – ознайомити українців з особливостями польського ринку праці, підвищити їхню впевненість під час пошуку роботи та сприяти працевлаштуванню. Згідно з дослідженням ринку праці проведеним IRC, торік 70% опитаних біженців з України визначили пошук роботи як найбільш нагальну потребу. Оскільки війна поки не закінчується, люди, які знайшли безпечний прихисток у Польщі, і досі кажуть, що забезпечення стабільного джерела доходу залишається однією з головних проблем. Проте часто незадовільні умови праці, до яких належать: нижча від мінімального рівня зарплата, відсутність правового захисту, нерегламентований графік роботи, а в деяких випадках невиплати чи інші форми зловживань — це головні бар’єри, які заважають біженцям знайти безпечне і стабільне працевлаштування в Польщі. Погіршує ситуаціюще той факт, що більшість біженців із України становлять жінки, що ускладнює процес пошуку гідної праці. Як каже директор Міжнародного комітету порятунку в Польщі Алан Мозлі: Пошук роботи – це стрес для кожного, особливо для нових резидентів країни, якимпотрібно навчитися орієнтуватися в новій системі та розуміти правила дій на ринку праці. Ми прагнемо заохотити людей, які шукають порятунку від війни і намагаються налагодити своє життя в Польщі, стати впевненими шукачами роботи, які усвідомлюють, що вони можуть запропонувати своїм потенційним роботодавцям, і знають, чого їм слід очікувати від компаній, які їх наймають. Основний меседж, який ми хотіли б донести до наших українських клієнтів: знайте свої права, стежте за новими нормативними актами, і знайте, що вас підтримають. Разом з тим, ми вважаємо, що кампанія принесе користь не лише потенційним працівникам з України, але й їхнім роботодавцям, які отримають можливість працювати з персоналом, який краще обізнаний з польським ринком праці та законодавством. Менеджер з питань економічного відновлення і розвитку Володимир Григоровичдодає: Ми хочемо заохотити переселенців з України дізнатися більше про їхні права відповідно до трудового законодавства та особливості укладення трудових договорів у Польщі, а також про те, яка на сьогодні мінімальна заробітна плата та на які пільги вони мають право. Це означає, що люди будуть краще підготовлені, щоб уникнути шахрайства у сфері праці та знати, як взаємодіяти з роботодавцями та де знайти підтримку, коли вони її потребують. Ми побачили величезну потребу в такій підтримці як в офіційних опитуваннях, так і в нашій повсякденній роботі, особливо в Центрах підтримки та інтеграції "Крок до праці", які ми відкрили в Познані та Катовіце. Потреба знайти надійну роботу має вирішальне значення, особливо з огляду на нещодавні зміни до законодавства про біженців, що набрали чинності у березні. Люди, які вимушені були покинути Україну, тепер мають покривати частину витрат на проживання у колективних притулках. IRC попереджає, що зміни можуть вплинути на найбільш вразливі групи і змусити деяких людей передчасно повернутися в Україну, попри те, що ситуація з безпекою залишається нестабільною. Також, ймовірно, люди будуть змушені вдаватися до небезпечних варіантів працевлаштування та йти на інші ризики, які дають тимчасові кошти для виживання, але можуть серйозно підірвати довгостроковий добробут та безпеку людей. IRC надасть базову інформацію про те, де шукати послуги, які типи контрактів існують у Польщі та які зобов'язання має роботодавець перед працівником, а також корисні джерела та контакти для отримання додаткової інформації або юридичної підтримки від партнерів, з якими ми співпрацюємо. Ми прагнемо охопити українську аудиторію уПольщі, а також тих, хто ще перебуває в Україні, але думає про виїзд з країни, щоб допомогти їм вдаватися до більш виважених рішень. Задля цього ми співпрацюємо з низкою українських лідерів громадської думки, щоб висвітлити як деталі законодавства, так і історії людей, які вже працюють в рамках чинного правового поля. Варто знати Біженці з України, зареєстровані в Універсальній електронній системі реєстрації населення (PESEL), мають право влаштуватися на роботу за наявності підписаного контракту, погодженого обома сторонами, зі щомісячною заробітною платою за повний робочий день не менше 3 490 злотих брутто. У липні 2023 року мінімальна місячна заробітна плата зросте з 3 490 злотих до 3 600 злотих. Дослідження, проведене EWL Group спільно з Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, показує, що 6% опитаних планують залишитися в Польщі назавжди, 15% - на кілька років після закінчення війни та 27% - принаймні на рік після припинення бойових дій. Ще 22% заявляють про намір якнайшвидше повернутися в Україну, а12% планують виїхати з Польщі до іншої країни. Хоча, оскільки війна в Україні й досі триває без жодних ознак завершення, ці відповіді слід трактувати радше як декларації, аніж фіксовані плани. Дослідники повідомили, що 59% біженців з України в Польщі мають вищу або незакінчену вищу освіту, 32% мають професійну освіту і 9% - середню освіту. Найпоширенішими професіями для біженців з України після прибуття до Польщі є готельний бізнес (29%), сфера послуг (18%), виробництво (14%), роздрібна торгівля (11%), сільське господарство (7%) та логістика (7%), йдеться у дослідженні. IRC розпочав вживання екстрених заходів, пов’язаних із війною в Україні в лютому 2022 року. Передусім це безпосередня співпраця з місцевими партнерами, спрямована на захист тих груп, які цього найбільше потребують. У Польщі ми надаємо грошову допомогу найбільш вразливим домогосподарствам, поліпшуємо доступ до правової допомоги та надаємо різноманітні послуги соцзахисту, включно із безпечним розміщенням жінок і дітей у громадських притулках по всій Польщі. Реагуючи по всьому спектру кризи, ми працюємо в Україні та Молдові, а також проводимо заходи, спрямовані на підтримку українських біженців у Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії та Болгарії, а також у Німеччині, Італії, Греції та Великій Британії.

Повномасштабне вторгнення росії на територію України змусило мільйони людей переїхати в інші країни та налагоджувати своє життя там. Станом на грудень 2022 року, за кордон виїхали понад 14,5 млн українців, із них 11,7 – до країн Євросоюзу (7,7 млн із них зареєстровані в Європі, як отримувачі тимчасового захисту). Така хвиля міграції українців стала найбільшою від часів Другої світової війни.   Через переміщення наші люди стикаються з певними проблемами, наприклад мовний бар’єр, культурний шок, проблема з працевлаштуванням, житлом, отримання медичної допомоги. Країни, які приймають переселенців, допомагають їм адаптуватися до нових умов життя. Так, вони надають українцям статус тимчасового захисту з правом працювати, доступом до послуг охорони здоров’я, системи освіти та іншими соціальними пільгами.   Інститут аналітики та адвокації розглянув більш детально, які програми створені для надання допомоги українцям та їх адаптації у трьох країнах, де прийняли найбільше переселенців з України.  Польща Від початку повномасштабного вторгнення Польща прийняла найбільшу кількість біженців – станом на початок квітня там зареєстровано понад 1,58 млн українців. Із березня 2022 року всі громадяни України, які переселилися через бойові дії до Польщі, автоматично набувають статусу тимчасового захисту і можуть легалізуватися за спрощеною процедурою терміном на 18 місяців з можливістю його продовження.  Допомога родинам із дітьми    Програма «Сім’я 500+» – допомога для батьків, тимчасових опікунів або осіб, які здійснюють альтернативну опіку над дитиною. Фінансування у рамках програми призначається у розмірі 500 злотих на дитину в місяць. Якщо дитина народилася або сягає повноліття у місяць призначення допомоги, розмір фінансування зменшиться.  Програма «Dobry Start» – допомога для батьків та тимчасових опікунів учнів у віці до 20 років (до 24 років у разі дитини-інваліда). Фінансування у рамках програми призначається одноразово в розмірі 300 злотих.  Програма «Family Care Capital» – допомога для сімей із двома та більше  дітьми. Її обсяг не залежить від доходу родини і становить загалом до 12 тисяч злотих на другу та наступних дітей у сім’ї. «Карта великої родини» – допомога для багатодітних родин із трьома чи більше дітьми. Картку, яка надає знижки на послуги та товари на території Польщі, можна оформити як на батьків, так і на неповнолітніх дітей (або дітей до 25-ти років, якщо вони вчаться). Вікові обмеження не діють за наявності довідки про інвалідність.  *Українці зі статусом тимчасового захисту не зможуть отримувати пільги і користуватися привілегіями, передбаченими програмою.  Програма «SOS Wioski Dziecięce» – купонна допомога для прийомних сімей для задоволення найважливіших потреб. У рамках програми кожний член прийомної родини може отримати 450 злотих упродовж трьох місяців. Забезпечення житлом Програма «40+» – забезпечення житлом українців, що прибувають до Польщі. Поляки можуть отримати допомогу у розмірі 40 злотих на день на особу за надання безкоштовного харчування та проживання переселенцям.  З 1 лютого 2023 року українські біженці в Польщі покривають 50% витрат на проживання, але не більше 40 злотих (8,4 євро) на особу на день. Німеччина У Німеччині ситуація для українських біженців з 1 вересня 2022 року покращилася: зокрема, тепер громадяни, що рятуються від бойових дій, не повинні відразу проходити реєстрацію. Станом на лютий 2023 року країна прийняла понад 1 млн українців.  Фінансова допомога  Програма «Arbeitslosengeld II, ALG2» – допомога з безробіття. Фінансування у рамках програми становить до 449 євро на місяць на людину максимум. Для одиноких дорослих або батьків-одинаків сума збільшується на 53 євро. Для отримання допомоги необхідно зареєструватися до Центрального реєстру іноземців та отримати Дозвіл на перебування. Програма «Kindergeld» – допомога неповнолітнім дітям. Фінансування у рамках програми становить 250 євро на кожну дитину. В окремих випадках дитяча дотація може виплачуватися до досягнення 25-ти років. Програма «Bafög» – напівгрантова допомога для студентів. Отримавши кредит, у рамках програми ви повинні погасити максимум 10 010 євро із суми позики. Для отримання допомоги необхідно подати заявку до Управління підтримки освіти при студентській спілці в університеті. Центр зайнятості може оплачувати комунальні послуги, плату за житло та надавати одноразові виплати для облаштування у разі наближення терміну народження дитини тощо. Чехія +Від початку повномасштабного вторгнення Чехія прийняла понад 500 тис українців. Країна офіційно продовжила програму допомоги українським біженцям до березня 2024 року, проте на вимушених переселенців очікують зміни. Зокрема, проживання українських біженців у тимчасових притулках обмежать до 30 діб у спортзалах та 150 діб у готелях. Подальші терміни проживання мають бути оплачені. Фінансова допомога  Усім українським біженцям місцеве Бюро праці виплачує допомогу у розмірі 5 тис. крон. (приблизно €200). Якщо переселенцю надають безкоштовне житло, щоденне багаторазове харчування та гігієнічне приладдя, то він не може претендувати на виплату, адже отримав базову допомогу (житло, їжу та засоби гігієни). Програма компенсації для чеських родин, які приймають біженців. Сума компенсації становить 300-400 крон на день (12,32-16,43 євро).  Країни, які приймають українців, надають різні права та підтримку. Наприклад, в одних державах можна отримувати фінансове забезпечення й одразу влаштовуватися на роботу, а в інших процедура трохи інакша. Вибір має ґрунтуватися на фінансовому становищі та вартості життя на новому місці, а також подальших планах.  Якщо українець хоче перечекати якийсь час за кордоном і потім повернутися на Батьківщину, йому потрібно їхати туди, де надають тимчасовий захист, житло, фінансову допомогу. А поки кожен із нас має наближати перемогу, аби кожен українець повернувся додому.   

У рамках гуманітарної місії від УКБ ООН представниками ГО «Проліска» продовжено видачу допомоги для громадян Червоногригорівської громади. 25 травня допомогу зможуть отримати мешканці Червоногригорівки та Придніпровського.  Волонтери запрошують осіб з інвалідністю І та ІІ групи. Люди зможуть отримати гігієнічний набір в Червоногригорівському будинку культури з 09:00 до 15:00 за адресою: смт.Червоногригорівка, вул. Залізнична, 28. При собі необхідно мати документи: оригінал паспорта, кода та довідка МСЕК. За вимогою організації якщо Ви отримали допомогу від організації "Проліска" в Червоногригорівському будинку культури як власник житлового будинку який потерпів від ворожих снарядів, багатодітна родина або сім'ї ВПО з дітьми, Вам відмовлять. Допомогу можна отримати один раз.  Нагадуємо, що тварини у Нікополі та районі так само як і люди потерпають від обстрілів москалів - допомогти можете через притулок "Шанс для Життя".   

Діток разом з батьками запрошують провести день без війни на благодійному фестивалі. BLAGO DAY - Family fest відбудеться 1 червня, приймає МОVA – Пивний простір. Свято присвячено Міжнародному дню захисту дітей. Його основна мета – розважити, соціалізувати дітей ВПО та поновити теплі взаємини вродині в ці непрості часи. На учасників фестивалю чекає насичена програма свята з інтерактивними станціями, аніматорами, іграми, конкурсами. Серед розваг: аквагрим, тир, шумобатл, ігри розуму, конструктор Lego, шоу з мильними бульбашками та лялькова вистава. Гостей частуватимуть смаколиками та привітають подарунками. Для батьків передбаченаокрема зона відпочинку. Що де коли? BLAGO DAY – Family fest занурить родини у дружню та святкову атмосферу, допоможе знайти нових друзів у новому місті, отримати багато гарних вражень. Все, заради того, щоб підтримати психологічний і ментальний стан здоров’я сімей з дітьми. Організаторами фестивалю виступив Благодійний фонд «PEREMOGA». Головне завдання, яке ставлять перед собою благодійники, – надати дітям турботу, увагу та позитивні емоції. Це сімейне свято, де батьки з дітьми зможуть налагодити зв'язок, підкреслює співзасновниця благодійного фонду «PEREMOGA» Анастасія Єрак: – Ідея заходів для дітей з'явилась давно. Ми активно підтримуємо шелтери для вимушено переміщених осіб. Окрім допомоги в побутових та організаційних питаннях, вони потребують психологічної та соціальної підтримки. Особливо діти – їм не вистачає пізнання світу і якісного дозвілля. У батьків, на жаль, не вистачає часу і сил не лише на себе, а й на розвиток дітей. Щоб відновити їх соціалізацію минулого року фонд організовував навчально-розважальні заходи кожного дня протягом одного місяця, з метою розвитку дітей. Цього року ми масштабували цей досвід таорганізували сімейний фестиваль, щоб почати відновлювати взаємини в родинах, допомогти адаптуватися в новому місті. Основним партнером заходу виступив Пивний простір «MOVA». Також ініціативу БФ «PEREMOGA» підтримали MYplay, Si event agency, Dnepr party, «The Toy Foundation», Благодійний фонд «Помагаємо», KIDDISVIT та ТМ «Ласунка». Організатори впевнені, саме час дарувати дітям благотворчі емоції, надавати приклад піклування один про одного. Нагадати про такий важливий соціальний інститут, як родина. Адже наше щасливе майбутнє починається з миру та любові в кожній сім’ї. З цього варто почати відбудовувати своє життя! Тож вже 1 червня діток віком від 5 до 13 років з батьками чекають на BLAGO DAY - Family fest. Відвідати захід можна за адресою: просп. Праці 8. Щоб зареєструватися для участі у фестивалі, потрібно заповнити форму за посиланням:https://forms.gle/nFUufHj5en2uhNxT9

Повномасштабна війна призвела до збільшення потоку внутрішніх переселенців. У Кривому Розі  минулого тижня офіційно зареєструвались ще 215 ВПО. Про це повідомив керівник Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул. Більшість зареєстрованих є мешканцями підтоплених районів Херсонщини. Люди вимушені покинути свої домівки і починати життя в іншому місті.  З лютого минулого року   офіційно в місті зареєструвались більш ніж 74 тисячі переселенців. Загалом у Кривому Розі проживає  понад 80 тисяч внутрішньо переміщених людей. У Дніпровській області проживає понад 393 тисячі внутрішньо переміщених осіб із зони активних бойових дій.У місті Дніпро найбільше переселенців з Донбасу.

У Дніпропетровській області створили 5 рад для взаємодії переселенців з органами місцевої влади.  Вони складаються  переселенців, волонтерів, громадськості, бізнесу й влади, повідомляється на сайті обласної військової адміністрації. Ради ВПО взаємодіють з органами місцевої влади та  подають списки потреб тимчасово переміщених осіб.  Нині ради переселенців діють у Кривому Розі, Кам’янському, Новомосковську, Солонянській та Новопокровській громадах. Мережу планують розширити. Для допомоги переселенцям в області діє й регіональний координаційний штаб з питань внутрішньо переміщених осіб.  Директорка департаменту соціального захисту населення облвійськадміністрації Олена Кришень розповіла деталі:   Плануємо запрошувати на засідання представників громад. Щоб вони доповідали про усі проблеми, які не вдалося вирішити "на місцях". За потреби виноситимемо ці питання на державний рівень.Загалом з початку повномасштабного вторгнення Дніпропетровщина прийняла майже 400 тис переселенців.  

Дискримінація українців, що постраждали від війни у Польщі. 28 червня 2023 – United for Ukraine у партнерстві з Міжнародним комітетом порятунку (IRC) опублікувала свіже опитування українців, що рятуються від війни у Польщі. Опитування є частиною соціальної кампанії «Знай свої права». Кожному другому українцю в Польщі пропонували працювати менш, ніж за мінімальну заробітну плату — опитування IRC. Оскільки війні в Україні не видно кінця, люди, які знайшли притулок в Польщі, повідомляють, що забезпечення сталого джерела доходу залишається однією з їхніх головних проблем сьогодні. Як свідчить нове опитування, 58% респондентам пропонували працювати за плату, меншу ніж мінімальна зарплата в Польщі. 41% респондентів з України, більшість з яких зараз перебувають у Польщі, стверджують, що вони потрапляли в ситуацію, коли роботодавецьпросив їх працювати без попередньо підписаного контракту. 59% вважають, що через своє громадянство вони заробляють менше, ніж їхні колеги на тій самій посаді або з таким же обсягом роботи. Дискримінація ВПО з України стала буденністю у Європі «86% респондентів опитування IRC визнають, що вони зазнають труднощів, намагаючись знайти роботу в Польщі. Це досить невтішний показник, котрий показує, що міжнародне співтовариство та національні установи повинні збільшити свою підтримку для допомоги людям, які втекли від війни та намагаються відновити своє життя в Польщі, стативпевненими шукачами роботи, — коментує Алан Мозлі, регіональний директор IRC у Польщі. — Підвищувати обізнаність та розширювати можливості біженців на ринку праці шляхом надання інформації про їхні законні права та обов’язки – лише частина справи. Інша – інвестувати в підвищення кваліфікації та заохочення роботодавців працевлаштовувати біженців. Респонденти називають відсутність достатнього рівня володіння мовою або невизнані диплом чи кваліфікацію як найпоширеніші проблеми під час працевлаштування. Тому вони часто беруться за роботу, яка не відповідає їхнім можливостям. Серед інших проблем називають опис вакансій з неправдивими обіцянками або графік роботи, який відрізняється від узгодженого, як-от нічні зміни, що в поєднанні з відсутністю доступного догляду за дітьмиможе створити суттєві перешкоди для працевлаштування. Кілька людей також згадали про затримку зарплати. Вікторія Лєпіна, спеціаліст із забезпечення життєдіяльності IRC, що працює в Центрі інтеграції та підтримки “Крок до праці”, додає: Щодня я спілкуюся з нашими клієнтами з України, які шукають роботу. Я бачу наскільки важливо, щоб вони розуміли які вони мають права. Але не менш важливо і те, щоб вони знали, як ці права реалізувати. Днями я спілкувалася з клієнткою в Центрі, яка в Україні працювала інженером на заводі. Одразу після приїзду вона звернулася до служби зайнятості, щоб отримати допомогу у працевлаштуванні. Їй запропонували фізичну працю, занадто важку для неї. Цілий день їй доводилося носити важкі речі. Їй довелося звільнитися через стан здоров'я та ненормований робочий день. Вона звернулась до центру "Крок до праці", щоб дізнатися більше, отриматипідтримку та відновити впевненість в собі. Навчання психосоціальним навичкам, уроки польської мови та юридичні тренінги допомагають їй це зробити, щоб отримати можливість на краще майбутнє. Кампанія IRC «Знай свої права» має на меті підвищити обізнаність українських біженців у Польщі про права працівників, поінформувати їх про специфіку польського ринку праці, зміцнити їхню впевненість під час пошуку роботи та сприяти працевлаштуванню. Вона вже охопила понад 300 тисяч людей. Кампанія надає важливу інформацію про те, де шукати послуги, які види контрактів існують у Польщі, про зобов’язання роботодавця, а також корисні ресурси та контакти для отримання додаткової інформації чи юридичної допомоги від партнерів, з якими співпрацює IRC. Кількість українських та польських лідерів громадської думки, які долучилися до проєкту, свідчить про те, наскільки важливою є ця тема для української громади. IRC співпрацює з YouTube-програмою «Призма Пофігізма», котра має кілька тисяч переглядів інтерв’ю з юристом Юліаном Гоффманом, психологом Златою Громовою та консультантом з питань праці Мартою Колесницькою, а також з такими впливовими людьми, як Наташа Калініна чи Аревік Арзуманова та топовими українськими ЗМІ: delo.ua, bit.ua та New Voice (nv.ua). Що ще варто знати: Опитування було опубліковано на каналах United for Ukraine 26-27 травня 2023. Анкета містила п'ять закритих питань і три відкритих. В опитуванні взяло участь 800 осіб. 58% респондентів назвали країною поточного перебування Польщу, 28% – Україну, 14% – інші країни. Центр підтримки та інтеграції «Крок до праці» для біженців з України, а також для всіх, хто намагається знайти стабільну роботу, відкрив у Познані та Катовіце Фонд «Інновації та знання» у партнерстві з IRC. Центр пропонує різноманітні послуги для біженців з України, серед яких: курси польської мови, професійне навчання, юридична допомога, пошук роботи та інші. Все це має забезпечити підтримку в інтеграції тих, хто був змушений тікати від війни. Чим займаються у IRC? IRC запровадив програму екстреного реагування на війну в Україні в лютому 2022 року, працюючи як самостійно, так і разом з місцевими партнерами, щоб допомогти тим, хто найбільше цього потребує. У Польщі ми надаємо грошову допомогу найбільш вразливим родинам, покращуючи доступ до правової допомоги та надаючи різноманітні індивідуальні послуги захисту, в тому числі безпечні місця для жінок і дітей. Реагуючи на всі аспекти кризи, ми працюємо в Україні та Молдові, а також проводимо заходи для українських біженців у Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії та Болгарії, а також у Німеччині, Італії, Греції та Великобританії.

Уряд на півроку продовжив виплату фінансової допомоги для внутрішньо переміщених осіб, але зменшив список тих, хто її отримуватиме. Аналітики Центру спільних дій пояснюють, хто саме залишиться без держвиплат.   Допомога виплачується щомісяця у такому розмірі на кожну особу: для людей з інвалідністю та дітей — 3000 гривень; для інших осіб — 2000 гривень. Не продовжили виплати людям, які:   перебувають за кордоном понад 30 календарних днів поспіль;   відбувають покарання в місцях позбавлення волі;  були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки;   повернулися на постійне місце проживання на території, які ще окуповані або на яких тривають бойові дії.   Також уряд запроваджує верифікацію тих, хто отримує допомогу. За її результатами з 1 вересня втратять держвиплати ВПО, які:  придбали транспортний засіб, з року випуску якого минуло менше, ніж п’ять років;   здійснили на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, житла чи нерухомого майна, цінних паперів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатили будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг); мають на депозитному банківському рахунку кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень;  здійснили операції з купівлі іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;  мають у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, де не ведуться бойові дії і які не є тимчасово окупованими;  перебувають на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення, школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.  Рішення дуже правильне, адже уряд продовжує здійснювати соціальний захист внутрішньо переміщених осіб. Разом із тим, він запроваджує верифікацію виплат, за результатами якої можуть забрати виплати в людей, які того об’єктивно не потребують, - пояснює аналітикиня Оксана Заболотна.  

Щодня кількість людей, які виїхали за кордон у пошуках безпеки та захисту від воєнних дій, на жаль, збільшується. Найбільшу кількість біженців з України після 24 лютого 2022 року прийняли Німеччина, Чехія та Польща. Там, як і в більшості країн ЄС, діють програми допомоги для переміщених осіб, як стверджує джерело у звіті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Захистити свої права, як біженця Перетинаючи кордон держави-члена ЄС, людина може набути статусу біженця та має право отримати тимчасовий захист.  У чому різниця між статусами та які права мають обидві категорії? Розповідають юристи Інституту аналітики та адвокації.  Обидва статуси є різними правовими поняттями і мають різні юридичні наслідки для тих, хто залишає територію України. Часто терміни плутають та узагальнюють поняттям “біженець”. Через це особа, перетинаючи кордон, може неправильно визначити категорію захисту, яку хоче отримати.  Статус біженця Біженець – це загальне поняття, що описує людей, які були змушені покинути домівку та шукати захисту в більш безпечному місці. Хто може набути статусу біженця?  За отриманням статусу біженця може звернутися людина, яка:  має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, релігії, громадянства, політичних поглядів; перебуває за межами країни своєї національної належності; не в змозі або не бажає користуватися захистом своєї країни. Термін дії статусу біженця Отриманий статус гарантує право безстрокового проживання на території держави. Він може бути відкликаний щойно з'являються докази, які вказують на підстави для перегляду. Слід зазначити, що припинення війни в Україні не є автоматичною підставою для позбавлення людини відповідного статусу. Як отримати статус біженця? Процес отримання статусу біженця передбачає проходження адміністративної процедури, яка триває від 6-ти місяців. Для цього потрібно звернутися із заявою про набуття відповідного статусу до компетентного органу тієї країни, кордон якої людина вперше перетнула. Кожна країна ЄС має свої особливості процедури розгляду заяви, наприклад, вилучення паспорта до спливу 6-ти місячного терміну, заборона на працевлаштування впродовж цього строку та виїзд із країни перебування, обов'язкове проживання у відведеному державою місці. Які права мають люди зі статусом біженця?  Статус біженця надає досить схоже коло прав, як і тимчасовий захист. Головна відмінність полягає в тому, що не всі права доступні одразу з моменту звернення із заявою про набуття статусу біженця. Люди, які вже набули відповідного статусу, мають право на:  житло (зазвичай, це спальне місце в центрі для біженців); безкоштовне харчування; медичну допомога (обмежену); безкоштовний проїзд у громадському транспорті; Особливість набуття статусу біженця полягає у тому, що протягом 6 місяців особа не може працевлаштуватися, поки триває розгляд її заяви про надання статусу біженця. Таке обмеження діє навіть якщо до цього часу людина жила і працювала в цій державі. Тимчасовий захист Питання надання тимчасового захисту регулюються Директивою ЄС 2001/55/ЄС, яка була активована Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців.  Українці можуть легально перебувати зі статусом тимчасового захисту в будь-якій країні Євросоюзу.  Він надається одразу після перетину кордону ЄС. Після реєстрації у відповідних органах країни українці можуть одразу користуватися правами наданого статусу. Хто може отримати тимчасовий захист?  Право на отримання статусу мають усі громадяни України та члени їхніх родин, які перетнули кордон 24.02.2022 і пізніше. Кожна країна-член на власний розсуд може надавати тимчасовий захист громадянам України, які приїхали до ЄС до початку війни з різних причин (наприклад, відпустка, відрядження, або ж тікаючи від можливої війни). Термін дії тимчасового захисту Термін дії статусу становить один рік (до 04.03.2023) і двічі може бути автоматично пролонгований на 6 місяців за умови наявності причин для надання такого захисту, але максимум до одного року (до 04.03.2024). Водночас Єврокомісія може запропонувати продовження строку ще на рік (до 04.03.2025). Отже, тимчасовий захист для українців у ЄС діятиме до моменту завершення війни в Україні. Як отримати тимчасовий захист? Перетинаючи кордон країни-члена ЄС, державні органи повинні повідомити людину про право на отримання тимчасового захисту. Процес отримання відповідного статусу швидкий і максимально спрощений. У різних країнах ЄС питаннями тимчасового захисту опікуються різні органи. Набуття тимчасового захисту не виключає можливості подати заявку на отримання статусу біженця. Які права мають люди зі статусом тимчасового захисту?  У рамках тимчасового захисту особа отримує: право на проживання в країні, в якій вона звернулася за тимчасовим захистом; доступ до працевлаштування (з моменту звернення за отриманням захисту); доступ до житла (компетентні органи/волонтерські організації можуть допомогти з його отриманням); медичну допомогу; соціальну допомогу; доступ до освіти дітям і підліткам.  *права та умови перебування переміщених з України осіб можуть відрізнятися відповідно до законодавства країни, у якій вони перебувають.  Отже, статус біженця та надання тимчасового захисту – дуже схожі поняття, проте мають відмінності відповідно до країн, де вони надаються, та правових аспектів. Якщо людина бажає одразу отримати всі соціальні права та планує повернутися на територію України після закінчення воєнних дій, то найбільш оптимальним буде отримання тимчасового захисту. Але якщо особа планує отримати права на безстрокове проживання та доступ до інтеграційної системи ЄС, тоді є сенс подати заяву про отримання статусу біженця. Нагадуємо, що перший Мікуру Паті у Дніпрі потрапив у скандал із багатьох питань: реклама російськомовного магазину без уваги до відвідувачів тематичного івенту.   

У Дніпрі експерти програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США, презентували масштабне дослідження локальних політик і програм, що ілюструє дотримання прав ВПО та їхню залученість у життя нових громад.  Загалом юристи опрацювали 193 нормативно-правові акти у 25 громадах 15 областей України. Зокрема, у Дніпропетровській області фахівці вивчали стан справ у Дніпровській, Криворізькій і Кам’янській громадах. З’ясувалося, що переселенці обмежені в праві брати участь у місцевому самоврядуванні та не отримують деяких соціальних пільг. Причина – прогалини в статуті громади, нормативно-правових актах і місцевих цільових програмах, де визначене поняття «зареєстроване місце проживання». Про це розповіла Оксана Крупій, регіональна координаторка програми «Єднання заради дії» у Дніпропетровській області. Більшість статутів не передбачає приналежності ВПО до членів територіальних громад, тобто переселенці не можуть брати участі в загальних зборах, громадських слуханнях, голосувати за проєкти громадського бюджету і користуватися іншими інструментам локальної демократії. Крім того, на них не поширюються деякі пільги, передбачені місцевими програмами, – зазначила Олена Дем’яненко, регіональна юристка програми «Єднання заради дії» у Дніпропетровській області. На сьогодні лише в Дніпрі зареєстровані понад 180 тисяч ВПО, місто – у трійці лідерів за кількістю переселенців.  Більше тисячі людей з-поміж ВПО отримують соціальні послуги, зазначає Ольга Мешко, директорка Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування. Здебільшого йдеться про підтримку пенсіонерів і людей з інвалідністю. Це догляд вдома, соціальна адаптація, денне перебування та натуральна допомога.  Ми не розділяємо отримувачів соціальних послуг на місцевих мешканців Дніпра та внутрішньо переміщених осіб. Кожен, хто згідно із законом має підстави для користування цільовими програмами соціальної підтримки, може отримати послуги, – наголосила Ольга Мешко.  У Дніпровській і Криворізькій громадах окремої програми для підтримки ВПО немає. Представники місцевого самоврядування кажуть, що чинні заходи покривають і потреби переселенців. Натомість у Кам’янській громаді діє одна програма винятково для ВПО. До презентації дослідження долучилася і регіональна координаторка із взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Дніпропетровській області Катерина Недоступ. Вона оприлюднила результати моніторингових візитів до місць компактного проживання (МКП) переселенців. З квітня ми здійснили близько 60 візитів до МКП. Вивчаємо, в яких побутових умовах живуть люди: в якому стані ліжка, сантехніка, чи є гаряча вода тощо. Після візитів скеровуємо звіти Уповноваженому, донорам, органам місцевої та державної влади. Людям пояснюємо, куди і як звертатися у разі порушення їхніх прав, залишаємо інформаційні листівки. Після візитів бачимо позитивні зрушення, наприклад, ремонт помешкань, – розповіла Катерина Недоступ.  У Криворізькій та Кам’янській громадах переселенці мають більше можливості для участі в житті громад: там при органах місцевого самоврядування діють координаційні ради з питань внутрішньо переміщених осіб – ради ВПО. А в Дніпрі створити такий орган лише планують. Автори дослідження не просто окреслили проблеми, а й сформулювали рекомендації для місцевої влади, щоби вона враховувала інтереси та права ВПО. Зокрема, пропонують внести зміни до статуту громади, місцевих цільових програм і нормативно-правових актів, що визначають порядок пільг і допомог окремим категоріям населення.  Окрім Дніпропетровщини, результати дослідження презентують ще в 14 областях, де воно проводилося. Узагальнені рекомендації програма «Єднання заради дії» передасть до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування. Ця діяльність стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США. Раніше ми розповіли як працюють освітні проєкти у Дніпровщині покликані покращити стан фінансової грамотності у мешканців регіону.   

Переселенці можуть отримати допомогу у Полтаві. Роздають теплий одяг. Пункт видачі одягу «Тепла Кофта» працює для переселенців у Полтаві. Громадська огранізація «Команда Небайдужих» – волонтерська організація Полтавщини оновила роботу пункту видачі одягу. У наявності одяг жіночий, чоловічий, дитячий на різний вік. Також, за наявності в пункті буде проходити видача дитячих памперсів, жіночої гігієни та іншого. Що необхідно?  Всім бажаючим отримати одяг варто не забувати про документи. При собі обов’язково мати оригінали документу, що посвідчує особу та довідки ВПО. Пункт видачі одягу знаходиться за адресою: місто Полтава, проспект Першотравневий 25, Студентське містечко Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка», на території гуртожитків. Графік роботи: з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 14:00.. 

Кабінет Міністрів України змінив порядок надання внутрішньо переміщеним особам тимчасового житла. Постанова про формування фондів житла для людей, які переїхали з тимчасово окупованих територій, уже набрала чинності. Аналітики Центру спільних дій пояснюють, як вона працюватиме.  Пріоритетно житло отримуватимуть наступні категорії ВПО:  сім’ї військовослужбовців з-поміж переселенців, які брали участь у бойових діях;   переселенці, які зазнали повторного переміщення через широкомасштабне вторгнення;  сім’ї, у складі яких є вагітні жінки;   особи, які втратили працездатність, пенсіонери.   Аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна наголошує: постанова уряду спрямована на те, щоб тимчасове житло отримували ті, хто найбільше цього потребує. Допомога для ВПО Важливо, що до пріоритетних категорій врахували сімʼї військовослужбовців і тих, хто зазнав повторного переміщення. Тимчасове житло надається внутрішньо переміщеним особам безоплатно за місцем фактичного перебування строком до 1 року. Термін можна буде продовжити, якщо ВПО не переїжджатимуть й не буде змін у їхньому статусі, – пояснює аналітикиня.  Сільські, селищні та міські ради формуватимуть фонди тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Для цього помешкання будуть викуповувати, будувати, реконструювати або ж капітально ремонтувати приміщення. Норма житла становить не менше, ніж 6 м² на одну особу. Приміщення для тимчасового проживання вимушених переселенців не можна буде приватизувати.   Постанова передбачає, що житло не надаватимуть, якщо вимушений переселенець або будь-хто із членів його сім’ї володіє придатним для проживання помешканням. При цьому на одну людину має припадати не менше, ніж 13,65 м² житлової площі. Крім того, воно має бути розташоване на територіях, не включених до переліку окупованих і таких, де ведуться (або велися) бойові дії.  Люди, які переїхали з тимчасово окупованих територій, повинні будуть платити за комунальні послуги й дотримуватися умов договору користування житлом. Якщо людина порушуватиме ці правила, то отримає попередження. І якщо вона ніяк на це відреагує, то її можуть виселити. Але зробити це можна буде тільки за рішенням суду.  За даними міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, наразі в Україні налічується понад 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб. З них 3,6 млн стали вимушеними переселенцями після 24 лютого 2022 року.  Нагадуємо, що малий та середній бізнес може купувати в YASNO газ за спеціальною ціною. 

Служба безпеки України затримала на Черкащині агента російської розвідки, який готував ракетний удар по залізничній інфраструктурі та військових шпиталях. Про це мовиться в повідомлені пресслужби СБУ. Зловмисник планував виявити вузлові залізничні станції, що використовуються для переправлення військової техніки ЗСУ на фронт та зібрати координати складів із озброєнням та боєприпасами українських військ. Також він мав на меті виявити локації військових шпиталів, де лікуються поранені захисники України. Співробітники СБУ спрацювали на випередження. Вони викрили ворожого агента та задокументували його злочинні дії. Зрадника затримали у власному помешканні. Зрадником виявився 45-річний луганчанин. У квітні 2022 року він переїхав на Черкащину, удавши звичайного переселенця. На початку 2024 року його завербував представник ГРУ РФ. Російська розвідка залучила чоловіка до співпраці через його знайомого – бойовика окупаційних сил РФ на Луганщині. За кожне виконане завдання фігурант отримував від російського ГРУ "зарплату". Тепер, у якості "премії" він отримав підозру і перспективу провести решту життя в тюрмі. Це ще раз доводить: покарання отримає кожен, хто бере участь у злочинній війні.