Нікополь сьогодні, новини міста

Останні новини та оголошення від нікополя

Екстра
Нікополь сьогодні, новини міста
НІКОПОЛЬ
Aliexpress WW

ТОП НОВИНИ

Влада у паніці. Розікрали медицину, брехали роками, пхаючи гроші з податків до кишень - від Вас, від усіх нас. Тепер вони звинувачують людей у паніці. Тому... Користуємось останнім шансом на свободу слова та власні права, які можуть бути обмежені на довгі місяці внаслідок надзвичайного стану через вірус з Китаю. Попередження: цей матеріал може образити почуття деяких людей і містить нецензурну лексику, не рекомендуємо читати його, якщо Ви не готові сприймати іншу точку зору. ВЕРЬТЕ ВЛАСТИ / ЗАКРОЙТЕ ПАСТИЕсли на то пошло, вирус был в Никополе раньше. Возможно даже не первый месяц гуляет. Тестов не было и нет, и тесты указано делать только тем, кто приехал из-за границы и есть тяжелые симптомы. Образцы отправляют из города и ждут результат.Если бы тесты сделали тысячам жителей - обнаружились бы десятки-сотни больных. Если бы сделали всем 100 тысячам - результат бы шел на тысячи. НО - ВЛАСТЬ ОФИЦИАЛЬНАЯ не будет делать массовые тесты, по вышеуказанным причинам. Все остальные - в инкубационном периоде. Заражение продолжается!Каждый второй на улице кашляет сухим кашлем. На улицах толпы людей, которые даже не осознают, что маска не поможет, женщины с детьми маленькими, тусовки подростков и тех, кто потерял работу. Увидите, что будет через месяц. Продолжайте верить официальным заявам. Рад только за тех, кто уже засаживает огороды и не контактирует ни с кем.До слова: людство не під загрозою зникнення, на відміну від сотен тисяч унікальних рослин та тварин на Землі. P. S. Так что продолжаем тусить на улицах, лапать все и размазывать по еблетам, с утра до ночи по сто раз ходить по магазинам, сосаться, зажиматься с любимыми-дорогими, чтоб подохли с вами, валяться бухими на улицах, водить деток дорогих-любимых "на свежий воздух" - вдруг у них силы появятся потом вас хоронить рядом с кошкой Муркой и хомячком Васей под подъездом.Неужели, теперь, все поймут, что коррупция убивает на самом деле? А вот, каким возможно будет 1 сентября из-за коррупции и разграбленной медицины, которая приведет к массовым смертям:Нагадуємо, що рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, гарантовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту nikopoltoday@gmail.com, щоб все місто почуло Ваші думки. До речі, карантин - це саме той час, щоб втілити свій творчий потенціал вдома. Також ми писали, що Природа нанесла вірусом удар людству у відповідь - "очищення" Землі від вбивчої діяльності людини. 
Екстра! ! NikopolToday публікує свіже фантастичне оповідання під впливом карантину у Великобританії. Автор праці був редактором таких творів, як "На Марса", збірку "Самукоморі" та "Сльози дощу" й кілька інших робіт Райана Рінера. Переклад з англійської. *Примітка автора: події в цьому вигаданому окремому світі не повинні нагадувати жодних реальних подій чи обставин, минулих чи сучасних.*"Увійти".Там. Він натиснув кнопку на комп’ютері. Створивши свій твір, відправив його в Мережу, Інтернет, у широкий світ.Сів назад і зітхнув. Він подивився на годинник.Так багато людей заповнювали постами сторінки Twitter, Facebook, блогосфери, чати, Інтернет-сторінки новин. Було так багато акаунтів, стільки справжніх розбиваючих серце світлин, відео, історій, новинних повідомлень.Вулиці були безлюдні. Бари, театри, ресторани - порожні. Лікарні були переповнені. Інтенсивна терапія була перезаповнена. Люди не могли отримати ліки, продукти харчування або невідкладні запаси. Хвороба була всюди. Тіла людей прибирали, інертно, із своїх будинків, перед цим заховані ізоляційними наметами.Сім’ї були розірвані і сумували. Діти для батьків, батьки для дітей.Фондові ринки опинилися у вільному падінні, економіка зупинилася. Життя, як люди знали, закінчується в західному світі.Замикання - Lockdown, комендантські години, товари, що продаються за пільги. Це все було на телевізорі, у пресі, в житті.Війська на вулицях... чекайте, війська на вулицях? Це ж була цивільна криза, а не війна...Цивільні люди боялися за своє життя, так, але не від насильницьких сусідів, напевно? Це був невидимий ворог, якого вони повинні боятися.Ворог, який захопив би їх, знесилив їх, вбив їх та їхніх близьких, якби вони не припинили свого нормального життя, своєї роботи, дружби, любові. Якби вони не замкнулися в приміщенні і не підкорялися наказам уряду. Без сумнівів. "Не вступайте в соціальний контакт. Не збирайтеся в натовп. Залишайтеся ізольованими..."І все ж…Були й інші нещастя, катастрофи, мор, повені, пожежі... Він згадав, коли після бурі його вулиця протягом тижня була під водою. Його сусіди допомагали один одному, давали постраждалим їжу та одяг, або дах над головою, щоб спати. Знайомства принесли своєрідний затишок, відчуття спільної небезпеки, що гуртувала людей.Тоді, коли все закінчилося, вони святкували в місцевому барі. То був гарний вечір.Через деякий час у місті вирував шлунковий клоп. Він забрав із собою багатьох людей, друзів, сусідів та родичів, які дуже захворіли. Власник бару загинув.Але це… це…Сам він не знав нікого, хто хворів на це. Ні друга, колеги чи знайомого, ні когось, кого вони знали. Ніхто не сказав мимохідь: "Шкода стару місіс", Так і так... "Ніхто особисто не знав бодай когось хворого, вмираючого, померлого. Але всі боялися підхопити заразу.Якби це була грандіозна війна, то хтось міг би сказати, що це «підробка» - хтось повинен її вести... Проти нас?Хто це міг бути? Це було питання, яке хтось із нас повинен задати.І це було питання у його творі. Що він щойно вислав у онлайн-світ.Він сподівався, що хтось прочитає це. І дасть йому відповідь. Він мав уявлення, що це за відповідь, сподівався, що він помилявся.У дверях почувся стук.Він подивився на годинник і знову зітхнув. Пройшло тільки 10 хвилин.Повільно він підійшов до дверей і відчинив їх.Зовні було шестеро чоловіків, які були оснащені спеціальними хазматами, а може, і знаряддями для приборкання безладу, з дубинками, шоломами, броньованими рукавичками та товстим склом броньованих масок. Сині вогні блимали на вулиці. Тут стояла швидка допомога, що чекає, з товстими обмежувачами та непрозорим ізоляційним покриттям."Так?""Вибачте, пане, ми отримали повідомлення про небезпечне зараження за цією адресою... Ви не заперечуєте, якщо ми скажемо, що нам треба `увійти`..."© Charles A. Melham  2020
Дискримінація та фобії - головни важілі політиків та релігійних діячів, щоб обрати стигматиовану групу людей і травити їх, винити у всіх бідах. Як повідомляє УП, Філарет назвав причиною пандемії коронавірусу одностатеві шлюби.Поки католицький Папа Римський закликає світ об'єднати зусилля для подолання вірусу, український Філарет нацьковує українців шукати відьом. На Філарета вже подали до суди авторитетні правозахисні організації країни. Науковці в шоці від невігластва.Повідомляється, що патріарх ПЦУ Філарет вважає, що однією з основних причин пандемії коронавірусу є одностатеві шлюби. Філарет в інтерв'ю програмі "4esno з Ташею Трофимовою" на 4 каналі"Епідемія – це є покарання Боже за гріхи людей. А ми думаємо, як визволитися від цієї епідемії, і правильно роблять уряди всіх держав, в тому числі нашої, що вживають заходи застереження. Але причина коронавірусу – це гріховність людства.В чому особливість гріха полягає? Відкрито добро не захищають, а захищають зло, і не тільки захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі насамперед одностатеві шлюби".На питання, яких заходів особисто він вживає для захисту від коронавірусу Філарет відповів, що забезпечує свою безпеку вірою."Вірю, що Господь не допустить, щоб я захворів, тому що я повинен служити церкві", - сказав він.За словами патріарха, церква вживає рекомендованих урядом заходів проти розповсюдження коронавірусу, в тому числі не рекомендує цілувати ікони і хрест. Однак про заборону причастя не йдеться."А заборонити таїнство причастя ми не можемо. Бо зараз навколо цього іде дискусія, чи можна причащатися з однієї ложечки.Я ставлю питання – ви вірите, що це є кров Ісуса Христа і тіло Христове? Якщо ви не вірите, то ви не причащаєтесь. А якщо ви вірите, що це є тіло, реальне тіло Христове і Його кров, то хіба від Христа, від Його тіла і крові можна отримати ці віруси? Неможливо, тому що тіло і кров є життям, і від життя ви не можете отримати хворобу. А хто не вірить в це, нехай не причащається. А хто вірить, той ніколи не захворіє. І ніхто ніколи в історії від причастя тіла і крові не захворював і не помирав".Внаслідок, проти Філарета повстала ЛГБТ-спільнота та схвильовані українці. Як повідомляє портал Знай, громадськість не залишила ці заклики без уваги і почала діяти. Українська ЛГБТ організація "Інсайт" вирішила подати до суду за такі висловлювання Патріарха Філарета. Про це активісти організації заявили на своїй Facebook-сторінці."Ми вважаємо, що почесний Патріарх ПЦУ Філарет, являючись публічною особою, має великий вплив на людей, що належать до релігійної спільноти. І його слова можуть бути підбуренням до дискримінації, поширення стигми та переходу до насильницьких дій щодо геїв, лесбійок, бісексуальних та трансгендерних людей", - зазначили в організації.В "Інсайті" наголосили, що вважають подібні висловлювання неприпустимими в будь-який час, а поширення такої відверто дискримінаційної інформації публічною особою під час пандемії може спричинити хвилю насильства на ґрунті ненависті щодо ЛГБТ-спільнот."Наразі наші адвокати працюють над позовом", - зазначили активісти.Нагадуємо, коронавірус вже давно розбігся містами країни - тестувати нічим. Влада шукає винних, щоб відвернути увагу від розкраденої медицини. 
Extra! ! NikopolToday publishes a recent mid-quarantine story in Britain. The author of the work has edited works such as books To Mars, the collection Samukomori and Tears Of Rain and several others from Rayan Riener.*Author’s note: events in this fictional account are intended to bear no resemblance to any real event or circumstance, past or present.* ‘Enter’. There. He had pressed the button on the computer. He had said his piece, and sent it to the Web, the Internet, the wide world. He sat back and sighed. He looked at his watch. So many people were filling the pages of Twitter, Facebook, the blogosphere, the chatrooms, the online news pages. There were so many accounts, so many authentically heart-breaking pictures, videos, stories, news reports. Streets were deserted.  Bars, theatres, restaurants - empty. Hospitals were full.  Intensive care was overrun.  People were unable to get medicine, food or urgent supplies.  The disease was everywhere. People were being removed, inert, from their homes, hidden by isolation tents. Families had been torn apart and were grieving. Children for parents, parents for children. Stock markets were in free-fall, economies grinding to a halt. Life as people knew it was coming to an end in the Western world. Lockdowns, curfews, rationed goods.   It was all there on the TV, in the press. Troops on the streets… wait, troops on the streets? This was a civilian crisis, not a war… Civilians were fearful for their lives, yes, but not from violent neighbours, surely? It was the invisible enemy they must fear. The enemy that would seize them, debilitate them, kill them and their loved ones, if they did not cease their normal lives, their jobs, their friendships, their love. If they did not lock themselves indoors and obey the government.  Without question.  ‘Do not engage in social contact.  Do not gather in solidarity. Stay isolated…’ Yet… There had been other calamities, disasters, pestilence, floods, fires… He remembered when after the storm his street had been under water for a week.  His neighbours helped each other, gave those affected food and clothing, or a floor to sleep on.  The familiarity brought a kind of comfort, a sense of a peril shared. When it was all over, they celebrated in a local bar.  That was a good evening. Some time later a stomach bug raged through the town. He knew many people, friends, neighbours and relatives, who had got very sick. The bar owner died. But this… this… He himself knew no-one who was sick from it.  No friend, colleague or acquaintance, nor anyone they knew of.   No-one said in passing – ‘Shame about old Mrs So-and-so…’  No-one personally knew anyone ill, dying, dead.  But everyone was afraid of catching it. If it was a phoney war then – some might say ‘fake’ – someone must be waging it… Who could that be? It was a question that someone should ask. And that was the question in his piece. Which he had just sent out to the world. He hoped someone would read it. And give him an answer.  He had an idea what the answer was, hoped he was wrong. There was a knock on the door. He looked at his watch and sighed again. Barely 10 minutes. Slowly, he went to the door and opened it. Outside, there were six men in might have been hazmat gear, or maybe riot gear, with batons, helmets, armoured gloves and heavy masks. Blue lights flashed in the street. There was a waiting stretcher trolley with thick restraints and an opaque isolation cover. ‘Yes?’ ‘Excuse me sir, we have had a report of dangerous contamination at this address… Do you mind if we enter…’   © Charles A. Melham  2020
УКРАЇНА - СПОРТ