Вельможній Зірці - вірш

Вельможній Зірці

Народ окрадений, ошукуватись радий.
Хоч навіть грош останній, хоч життя,
віддасть завзято на поталу владі,
лишень була б належная інформ.стаття.

Рабів повік до Раю не пускають.
Як Рай живе, то править їм сліпий.
Та імовірніше - його не існувало,
і розум є єдиний із богів

Ідуть герої, і герої помирають,
а люди вірять, вірять у добро.
Як їм сказать, якщо вони не знають,
що Кабінетам на надії все одно.

Чого життя вартує у людини?
Тим, хто рахує - не вартує нічого.
У них на те свої, певно, причини.
А влада й золото одвічне ремесло. 

Народ окрадений в огні ніхто не збудить,
хай вічність спить, і робить, і мовчить. 
А хто говорить, ви змішайте з брудом,
а жоден птах без крил вже не злетить.

Ворог попереду, і сзаду стоїть ворог.
Та лють його приховує од глаз.
Вибір за вами. Чи розвієте цей морок. 
Чи він прийде за вами в певний чай.

Автор Богдан із Маріуполя... (@NewGigt у Телеграм)