Як чоловіки намагаються обійти заборону на виїзд з України

Антон (ім’я змінено) був бізнесменом в Україні. 24 лютого він разом із дружиною та двома дітьми поїхав до кордону, рятуючись від російського вторгнення. Подорож, яка зазвичай займає лише кілька годин, зайняла у них майже весь день, як розповідає німецька Doiche Welle.

Але поки вони ще були в дорозі, президент Володимир Зеленський заборонив виїзд з країни чоловікам віком від 18 до 60 років.

Це означало, що дружині та дітям Антона дозволили виїхати до ЄС, а він залишився — і одразу почав шукати шляхи возз’єднання з ними. «Обов'язок перед сім'єю був пріоритетним», - сказав Антон. Він заїхав до села на кордоні з Румунією, маючи на меті перетнути Тису. "Нас було кілька чоловіків. Але місцеві жителі зрадили нас, і нас спіймали. Ми навіть не дійшли до річки", - розповів DW Антон і додав, що пізніше почув, що зазвичай контрабандисти везуть чотирьох людей до річки за 5000 доларів (4930 євро) кожен і покажіть їм, де перетинати. Антона призвали в армію на місці, але відповідного призначення для нього не знайшлося, тому він повернувся додому і будував нові плани виїзду.

Поради знайшли в соціальних мережах

Заборона на виїзд не поширюється на батьків-одинаків, чоловіків, які мають трьох і більше дітей, та людей з інвалідністю. Під заборону також звільняються студенти іноземних вишів, водії транспортів з гуманітарною допомогою, а також особи, які постійно проживають за кордоном.

Деякі чоловіки, які не підпадають під жодну з цих категорій, але хочуть покинути Україну, обирають шлях через анексований Росією Крим. Інші вступають до іноземного університету, влаштовуються водієм-волонтером швидкої допомоги або намагаються пішки перетнути так званий зелений кордон.

Соцмережі пропонують різні поради. Інстаграм-акаунт «Від'їзд для всіх» має понад 14 тисяч підписників. У приватних чатах діляться інформацією про те, як заднім числом вступити до польського чи іншого європейського університету — із зазначенням дати до початку війни — протягом десяти днів за 980 євро.

«Таких, як я, називають зрадниками»

Виїхати з України Антону вдалося завдяки благодійному фонду друзів. "Фонд звернувся за дозволом на виїзд. Ми всі їхали, і машини повернулися в Україну з гуманітаркою, а я залишився в ЄС. Таких, як я, називають зрадниками", - сказав він. "Я фронту не боюся, і якби в мене не було дітей, я б давно був там. Тому дружині довелося якось виживати одній з ними", - додав він.

Схоже, є певний інтерес покинути країну. Телеграм-канал «Legal Move Abroad» має понад 53 000 підписників, а резервний канал «Help at the Border» — понад 28 000. За 1500 доларів останній пропонує довідку про звільнення людини від військової служби за станом здоров’я. Інша пропозиція передбачає виїзд з країни нібито як водій вантажівки з гуманітарною допомогою. Нібито це дозволяє десяти чоловікам на день виїхати з країни за ціною 2000 доларів.

Також у Telegram публікують відгуки людей, які нібито користувалися цими сервісами: «Пішов як помічник, все пройшло швидше і простіше, ніж я думав»; «Дякую за допомогу моєму синові, він зараз в Італії»; «Я прибув до Болгарії, я вдячний». DW написала кільком із цих користувачів, але лише один відповів, сказавши, що не хоче "нічим ризикувати чи щось розповідати".

Найбільше українських біженців у Польщі, Німеччині

За даними ООН, з 24 лютого понад дев'ять мільйонів українців втекли за кордон. DW запитала у прикордонної служби України, скільки чоловіків входить до цієї цифри, але поки не отримала відповіді. 1 березня МВС України повідомило, що близько 80 тисяч чоловіків призовного віку повернулися в країну, більшість з них після 24 лютого, "для захисту суверенітету та територіальної цілісності".

Найбільше біженців прийняли Польща та Німеччина. З 24 лютого по 7 червня Польща нарахувала 3,6 мільйона, у тому числі 432 000 чоловіків у віці від 18 до 60 років. У Німеччині з кінця лютого по 19 червня було зареєстровано 867 214 біженців. Згідно з березневим опитуванням, проведеним на замовлення Федерального міністерства внутрішніх справ, 48% серед прибулих були жінки з дітьми, 14% були самотні жінки, 7% були чоловіки з дітьми і 3% були чоловіки, які прибули поодинці.

Петиція і багато хабарів

У травні одеський адвокат Олександр Гуміров запустив петицію з вимогою до Києва скасувати заборону на виїзд чоловіків за кордон і натомість залучати волонтерів. Всього за кілька днів петиція набрала 25 тисяч підписів, а це означало, що президент був змушений її переглянути. Відповідь Володимира Зеленського: петицію адресувати батькам воїнів, які загинули, захищаючи Україну.

Гуміров досі вважає заборону безглуздим. "Якщо людина хоче захищати свою вільну, улюблену рідну країну, свій дім і свою сім'ю, то заборона на виїзд не потрібна", - сказав він, додавши, що заборона також непотрібна, якщо люди не хочуть захищати свій дім.

За словами Гумірова, багато чоловіків в Україні зараз не можуть знайти роботу, не можуть прогодувати сім'ю і не платять податки. Крім того, каже він, заборона веде до корупції. Він каже, що отримує щоденні запити про можливі лазівки, щоб обійти заборону, додаючи, що кожен із них супроводжується пропозицією хабара.

Київський адвокат Дмитро Бусанов зазначив, що за конституцією обмеження права на виїзд з України може регулюватися лише законом, чого досі не зроблено. Нинішню заборону він вважає незаконною. "Я отримую багато скарг, але люди не хочуть подавати в суд", - сказав Бусанов. Він сказав, що вважає можливим передати справу до Європейського суду з прав людини.

Замало волонтерів

Українські чоловіки, які виїжджають за кордон, часто засуджуються дружинами чоловіків, які воюють, сказав український юрист, який побажав залишитися неназваним. Її чоловік пішов добровольцем на передову. Вона сказала, що в принципі підтримує петицію Гумірова, але вона сформульована некоректно — мається на увазі, що люди можуть просто розійтися і «нехай волонтери воюють. Це несправедливо». Волонтерів надто мало, каже юристка, яка зараз перебуває в ЄС разом із дітьми. Її чоловік хотів взяти участь у боротьбі, але він також хоче бачити своїх дітей, сказала вона. Вона пропонує надавати солдатам короткі відпустки та дозволяти їм виїжджати за кордон.

Відтоді Антон разом із дружиною та дітьми оселився в країні ЄС. Вивчає мову та шукає роботу. Він не виключає повернення додому, якщо Україна виграє війну. «У мирний час я завжди казав, що Україна — одне з найкращих місць для проживання». Він патріот, каже він, додаючи, що хоче, щоб війна якнайшвидше закінчилася. «Я посилаю постійно гроші на армію, — каже Антон. «Ми далеко, але це не означає, що я зрадник».