Нікополь

АТ «Укрзалізниця» призначає новий поїзд далекого сполучення №26/25 сполученням Одеса — Рахів. Рішення ухвалене з огляду на стабільно високий попит на подорожі з південних регіонів України до Карпатського регіону. Про це повідомили у компанії. Початок курсування поїзда запланований на початок лютого. З Одеси він вирушатиме з 3 лютого, а з Рахова — з 4 лютого. Поїзд курсуватиме щоденно. Згідно з розкладом, відправлення з Одеси відбуватиметься о 18:38, а прибуття до Рахова — о 13:20 наступного дня. У зворотному напрямку поїзд відправлятиметься з Рахова о 14:21 та прибуватиме до Одеси о 08:38. Маршрут нового рейсу пролягатиме через низку великих міст і туристичних центрів України. Зокрема, поїзд зупинятиметься у Подільську, Вапнярці, Жмеринці, Хмельницькому, Тернополі, Львові, Івано-Франківську, Яремчі, Татарові-Буковелі, Ворохті, Ясіні та Квасах. У складі поїзда курсуватимуть вагони різних категорій: люкс, купейні та плацкартні. Окремо передбачені жіночі та дитячі купе, що має підвищити комфорт і безпеку подорожей для пасажирів з дітьми та жінок. Поїзд №26/25 Одеса — Рахів також бере участь у програмі «3000 кілометрів Україною», яка спрямована на розвиток внутрішніх подорожей та зручного залізничного сполучення між регіонами країни.

Сьогодні, 23 січня, польські фермери знову проводять акцію протесту біля кордону з Україною. Страйк запланований поблизу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Долгобичув — Угринів», що межує зі Львівською областю. Учасники мітингу вже почали збиратися на місці проведення акції, повідомляє «Суспільне». За словами одного з учасників протесту Пьотра, основна мета страйку — припинення імпорту української сільськогосподарської та харчової продукції до країн Європейського Союзу. Йдеться, зокрема, про кукурудзу, пшеницю, цукор, овочі, фрукти та олію. Польські фермери заявляють, що через дешевшу робочу силу та м’якші правила виробництва в Україні вони втрачають прибутки на внутрішньому ринку. Прикордонники повідомляють, що сільгоспвиробники мають намір страйкувати протягом усього дня. У Державній прикордонній службі України закликають громадян враховувати можливі ускладнення руху та за можливості обирати альтернативні пункти пропуску для перетину кордону. Про зміни в режимі роботи КПП обіцяють інформувати додатково. За даними польських ЗМІ, нинішній протест зумовлений сукупністю економічних і політичних чинників. Водночас мешканці Долгобичува та прилеглих громад, на відміну від 2024 року, не планують повного блокування переходу. Торік польські фермери перекривали всі регіональні пункти пропуску з Україною — у Долгобичуві, Зосині та Гребенному — протягом кількох тижнів. Зазначимо, що польські фермери періодично вдаються до перекриття кордону з Україною як до інструменту тиску на уряд у Варшаві, обираючи для цього саме прикордонні пункти пропуску, що ведуть до України. Довідка. «Долгобичув — Угринів» — міжнародний автомобільний пункт пропуску на українсько-польському кордоні, розташований поблизу села Угринів у Львівській області та містечка Долгобичув у Польщі. КПП є одним із найсучасніших на кордоні та обслуговує як легковий, так і вантажний транспорт, будучи під’єднаним до європейської системи EES.

23 січня у світі відзначають День обізнаності про материнське здоров’я. Його головна мета — привернути увагу суспільства до стану здоров’я жінок у період материнства. Це важливий етап життя, що потребує особливої турботи. Турбота про матерів є показником розвитку та гуманності суспільства. Материнське здоров’я охоплює не лише фізичний стан жінки. Воно також включає психічне та соціальне благополуччя. Підтримка жінок під час вагітності та після пологів має бути комплексною. Важливу роль у цьому відіграє родина та громада. Цей день нагадує, що материнське здоров’я — це не тільки питання медицини. Воно тісно пов’язане з доступом до якісної медичної допомоги. Не менш важливими є інформованість, підтримка та повага до жінки. Саме ці чинники впливають на безпеку матері й дитини. Особливий акцент роблять на профілактиці можливих ускладнень. Своєчасний медичний догляд допомагає зменшити ризики під час вагітності та пологів. Психічний добробут матерів є не менш важливим за фізичний стан. Післяпологова підтримка допомагає жінці швидше відновитися. Зменшення материнської смертності є одним із ключових завдань цього дня. Для цього потрібні системні рішення та відповідальна державна політика. Важливо створювати умови, у яких кожна жінка почуватиметься захищеною. День обізнаності про материнське здоров’я закликає суспільство до дій і відповідальності.

Місто Нікополь пізно ввечері знову зазнало обстрілу зі ствольної артилерії. Про це повідомив міський голова Олександр Саюк, оприлюднивши інформацію станом на ранок 23 січня 2026 року. За попередніми даними, внаслідок ворожої атаки обійшлося без постраждалих та поранених. Наразі інформація щодо можливих пошкоджень уточнюється відповідними службами. У місті триває ліквідація наслідків попередніх обстрілів. Комунальні підприємства працюють у штатному режимі та виконують покладені на них функції. У разі потреби мешканці Нікополя можуть звертатися по допомогу на гарячу лінію міської ради, яка працює цілодобово: 0 800 504 105 068 495 25 84 0566 69 60 61 Міська влада закликає жителів зберігати спокій та підтримувати одне одного. Тримаймось, ми разом! Все буде Україна!

Увечері 22 січня міська влада Нікополя повідомила про складну безпекову ситуацію в громаді. Вранці та вдень місто перебувало під обстрілами дронів-камікадзе, а також тричі зазнало ударів зі ствольної артилерії. Внаслідок ворожих атак постраждала 67-річна жінка. Їй надається необхідна допомога. Також зафіксовано пошкодження двох приватних житлових будинків, об’єктів комунального підприємства та ліній електропередач. Зруйновано паркан, а через обстріли виникла пожежа. Інформація щодо наслідків уточнюється. Комунальні служби працюють на місцях ударів, ліквідовують пошкодження та допомагають мешканцям міста. У разі потреби нікопольці можуть звернутися на гарячу лінію міської ради, яка працює цілодобово: 0 800 504 105 068 495 25 84 0566 69 60 61 Міська влада закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки. Тримаймося разом. Все буде Україна.

Голуб, звичний оку мешканець міст та поселень, зустрічається на всіх континентах, окрім Антарктиди. Сизий птах давно став частиною міських пейзажів. Однак голуб не такий простий, як може здатися на перший позір. Попри те, що люди ставляться до голубів з упередженням, зневажливо називаючи їх крилатими щурами, ці птахи настільки ж дивовижні, наскільки й звичні. Вони мають чудову пам’ять, добре орієнтуються у просторі та можуть бачити те, що людина побачити не здатна. Голуби – джерело інфекцій? «Летючими щурами» називають голубів тому, що вони буцімто переносять смертельні невиліковні хвороби. Почасти це правда. Голуби можуть хворіти на небезпечні для людини сальмональоз, мікоплазмоз та орнітоз. Жодна з цих хвороб, однак, не є смертельною й успішно піддається лікуванню за умови своєчасного звернення за допомогою.  Та не варто передчасно лякатися: щоб заразитися чимось від голуба необхідно або довго вдихати сухі часточки посліду у закритому приміщенні, або неодноразово вжити свіжий послід птаха у їжу, а до всього мати проблеми з імунітетом. Якщо ви погодуєте вуличних голубів чи навіть візьмете птаха в руки, ніхто не постраждає. Але це не привід нехтувати гігієною. Після контакту з вуличними птахами обов’язково мийте руки. Суперздібності голубів У суспільстві побутує думка: голуби не надто розумні. Самі голуби не квапляться підтверджувати стереотипи. Ці птахи навчаються подібно до нейромережі, оптимізуючи дії, залежно від власних помилок, вміють рахувати до десяти та розв’язують логічні задачі. Не пасе задніх і їхня просторова пам’ять. Голуб здатен повернутися додому, лише один раз побачивши необхідний маршрут. При цьому голуби орієнтуються не тільки за ландшафтом: вони прокладають шлях за магнітними полями та сонцем. Голуби здатні запам’ятовувати людей, та впізнавати їх за обличчям і ходою. У цьому їм допомагає неймовірно гострий зір. При цьому голуби бачать світ значно яскравішим, ніж люди. Це не дивно: голуби розрізняють не тільки звичний нам спектр. Вони бачать ультрафіолет, а також частково інфрачервоне випромінення. Спосіб життя та звички Харчуються голуби переважно насінням, плодами та ягодами. Втім, у місті, на жаль, вони їдять те, що зможуть знайти. У природі голуби живуть та гніздяться у скелях. У містах вони селяться у поглибленнях будівель, що нагадують їм природні осередки, заселяючи горища, балкони та ніші домів. Знайти гніздо голуба, однак, не так вже й просто: птахи навмисно намагаються виводити пташенят у просторах, що захищені з чотирьох сторін. Гнізда голубів не відрізняються вигадливою будовою. Зазвичай це декілька гілочок із заглибленням у центрі. Причина з якої голуби не вміють будувати гнізда ховається в їхній історії: вони надто довго жили з людиною і втратили цю корисну пташину навичку. Від героя до щура з крилами Людина приручила голубів близько п’яти тисяч років тому. Голуби були для наших пращурів насамперед джерелом їжі. Якоїсь миті люди помітили: ці птахи завжди знаходять найкоротший шлях додому і використали цю навичку голубів для обміну повідомленнями. Людство ширилося континентами. Мандрівники та поселенці перевозили із собою не тільки провізію та речі, але й голубів. Деякі птахи опинялися на волі. Так поступово голуби запанували у містах, освоївши майже всі шматочки світу. Голуби на війні Неймовірні здібності цих птахів люди використовували не тільки у мирний час. Голуби служили в армії зв’язківцями. Так під час першої світової війни голуб наймення Шер Ами врятував 194 солдатів з оточення, доставивши важливе повідомлення, попри те, що отримав поранення. Під час другої світової в армії Британії служило 200 000 голубів. Вони рятували життя, доставляючи повідомлення з передової. А що зараз? Із плином технічного прогресу люди винаходили все нові й нові засоби зв’язку. За деякий час відійшла у минуле голубина пошта, а самі птахи стали нікому не потрібні. Після 1957 року військові припинили активно використовувати голубів. Так закінчилася епоха голубиної пошти. Нікому не потрібних птахів на вулицях лише побільшало. Приречені на місто Тисячі років обіч з людиною не минули для голубів безслідно. Голуби, звичні до компанії двоногих, пристосувалися жити в місті та харчуватися людськими відходами. Фактично несправедливо позбавлена людської турботи домашня птаха була приречена животіти, добуваючи їжу на смітниках. Змінити це неможливо. Однак можливо допомогти голубам. Не забувайте годувати їх сумішами для вуличних птахів. А ще голуби залюбки їстимуть корм для папуг, суху кукурудзу, пшеницю, гречку та насіння соняшника. Птахи не лише голодують, особливо взимку. Страждають вони і від спраги, тож не забувайте залишити голубам теплу воду. Ріжте нитки, перед тим, як їх викинути: у довгих нитках голуби часто заплутуються. Через це птахи втрачають пальці або навіть лапи. Якщо ви помітили голуба з ниткою на лапі, спробуйте зловити пташку та обережно допоможіть їй вивільнитися.  Не стійте осторонь. Допомагайте тим, хто потребує допомоги. Нагадуємо: голуби не єдині, хто виживає, покинуті людьми. І подекуди наші співвітчизники роблять процес виживання для тварин набагато складнішим. Нещодано ми писали: у Дніпрі вбивають безхатніх котиків.

У Дніпропвській області визначили переможницю національної премії Goncharenko Centre’s Teachers Award. «Вчителькою року 2025» стала Олена Павлиш — учителька географії та інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека, добробут» Криворізької гімназії №111. Саме вона отримала найбільшу підтримку за результатами відкритого голосування. Олена Павлиш має понад 30 років педагогічного досвіду та поєднує класичні підходи з інноваціями: використовує цифрові платформи, інтерактиви, відеоуроки, проводить квести й дослідницькі заняття. Педагогиня координує масштабні просвітницькі, етнографічні та міждисциплінарні проєкти, які відзначені на всеукраїнському та регіональному рівнях. Її учні беруть участь в олімпіадах, краєзнавчих форумах і наукових заходах, де здобувають призові місця. Окремий напрям її діяльності — формування громадянських компетентностей: педагогиня працює з учнями над темами відповідальності, екологічності, медіаграмотності, цінностей і ролі України у світі. З перших днів повномасштабної війни вона є ініціаторкою волонтерського руху в гімназії та залучає школярів до громадських ініціатив, зокрема допомоги Збройним Силам України. Освіта — це мій спосіб життя. Уже понад 30 років я заходжу до гімназії з відчуттям: “Сьогодні ми відкриваємо світ разом”. Мій педагогічний шлях — поєднання класики й інновацій, сучасних технологій, інтерактивів і перевірених практик. Я прагну, щоб учні бачили свій потенціал дослідника, творця та лідера. Мій підхід спрямований на розвиток громадянських компетентностей, геопросторового мислення й національного світогляду. Я створюю проєкти, які формують відповідальність, свідомість і любов до України. Коли бачиш, як очі дітей спалахують від ідеї, розумієш: це твоя справжня місія, — каже Олена Павлиш. Більше про переможницю — у її візитівці. У грудні вона візьме участь в урочистій церемонії нагородження, яка відбудеться на базі Гончаренко центру Київ (вул. Жилянська, 68). Премію «Вчитель року 2025» реалізує команда всеукраїнської мережі Гончаренко центрів, що працює з педагогами у громадах по всій країні та підтримує їхні ініціативи. До фіналу від Дніпропетровської області також увійшли Анастасія Ярова та Максим Череднік.  

З 17 по 23 січня двадцять талановитих і наполегливих учнів з Нікополя — переможців регіонального етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, а також обласних і всеукраїнських творчих конкурсів — разом із супроводжуючими перебували з візитом у місті-побратимі Калуші на Івано-Франківщині. Про це повідомлено в прес-центрі Нікопольської міської ради. Для обдарованої нікопольської молоді це вже третя тепла зустріч із гостинним Калушем. Подорож відбулася в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» та перетворилася на насичений тиждень нових вражень, емоцій і відкриттів. Під час перебування діти відкривали для себе мистецтво на виставці Ольги Чолінської «Шлях України. Душа нації», активно відпочивали на ковзанці «Льодова арена» та в басейні «Акваторія», а також разом переглядали фільми у залі «Час кіно» ПК «Мінерал». Особливою подією стала арт-терапія в Центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка та театральний майстер-клас, які допомогли дітям розкритися й подолати внутрішні бар’єри. Глибокі емоції викликало відвідування меморіального музею «Калуська в’язниця», що дало змогу по-новому відчути історію та силу людського духу. Спокій і натхнення учасникам поїздки подарували прогулянки парком культури та відпочинку імені Івана Франка, а також екскурсії до Парку історії Землі Underhill у Підгір’ї та Центру спадщини Вигодської вузькоколійки. Нікопольські школярі також познайомилися з учнями Калуського ліцею № 6 та взяли участь у майстер-класах від однолітків. Під час зустрічі із заступницею міського голови Калуша Надією Гуш діти ділилися мріями, переживаннями та враженнями, а на згадку про теплу зустріч відбувся обмін подарунками. Від Нікополя Калуш отримав символічну ляльку-мотанку «Лялька миру» — як оберіг дружби та віри у світле майбутнє. Додому нікопольські учні повернулися з багажем знань, яскравих емоцій і впевненості, що добро завжди знаходить шлях. Міський голова Нікополя Олександр Саюк висловив щиру подяку міській владі Калуша та всім, хто долучився до організації поїздки, наголосивши, що ця подорож стала важливим кроком у пізнанні України, зміцненні дружби між громадами та розвитку обдарованої молоді.

У Нікополі поліцейські затримали чоловіка, якого підозрюють у замаху на вбивство власного дідуся. Про злочин повідомили на лінію «102» 20 січня близько 20-ї години. Про це повідомлено в прес-центрі Головного управління Національної поліції у Дніпровській області. На місце події негайно прибула слідчо-оперативна група Нікопольського районного управління поліції. Правоохоронці опитали свідків і очевидців, зібрали речові докази та встановили обставини інциденту. Як з’ясувалося, між родичами виник конфлікт. Під час сварки онук спочатку вдарив 73-річного чоловіка кулаком в обличчя, від чого той упав на підлогу. Після цього нападник дістав ніж та завдав потерпілому численних тілесних ушкоджень. Після скоєного зловмисник утік з місця події. Завдяки злагодженій роботі оперативників та працівників сектору кримінального аналізу підозрюваного вдалося швидко розшукати та затримати в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Знаряддя злочину поліцейські вилучили. Чоловікові повідомили про підозру за ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України — замах на умисне вбивство. 23 січня за клопотанням слідчого суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У ніч на 25 січня Нікополь знову зазнав обстрілу зі ствольної артилерії. Про це повідомив міський голова Олександр Саюк. За його словами, минулося без поранених та загиблих. Водночас внаслідок ворожої атаки пошкоджено багатоквартирний житловий будинок і газопровід. Наразі інформація щодо масштабів руйнувань уточнюється. Міська влада продовжує усувати наслідки обстрілів та надає необхідну допомогу мешканцям міста. У разі потреби нікопольці можуть звертатися на гарячу лінію міської ради, яка працює цілодобово: 0 800 504 105 068 495 25 84 0566 69 60 61 «Продовжуємо допомагати нікопольцям. Бережіть себе та близьких і нехай вихідний буде наповнений лише спокоєм та світлими думками», — зазначив Олександр Саюк. Тримаймось, ми разом! Все буде Україна!

25 січня в Україні та багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день без інтернету. Це неофіційне, але символічне свято має важливу соціальну мету. Воно закликає людей хоча б на день відкласти гаджети. Натомість пропонує звернути увагу на реальне життя довкола. Головна ідея цього дня — нагадати про баланс між цифровим простором і реальністю. Інтернет став невід’ємною частиною повсякдення. Водночас надмірне перебування онлайн може позбавляти живого спілкування. Саме тому важливо вміти робити паузи. Міжнародний день без інтернету заохочує провести час із родиною та друзями. Це чудова нагода для щирих розмов і спільного дозвілля. Прогулянки на свіжому повітрі допомагають відновити внутрішній баланс. Також корисними є читання або творчі заняття. Фахівці звертають увагу, що постійна залежність від мережі впливає на ментальне здоров’я. Вона може спричиняти втому, тривожність і зниження концентрації. Живе спілкування, навпаки, підтримує емоційний стан. Воно допомагає людині відчувати себе частиною спільноти. Цей день не закликає повністю відмовлятися від інтернету назавжди. Його мета — нагадати про усвідомлене користування цифровими ресурсами. Навіть коротка пауза може бути корисною. Міжнародний день без інтернету — привід знайти гармонію між онлайн і офлайн.

У Нікополі продовжуються роботи з відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок ворожих обстрілів. Про це повідомив міський голова Олександр Саюк. За його словами, через морозні погодні умови окремі види будівельних робіт тимчасово призупинені, адже за низьких температур неможливо забезпечити належну якість виконання. Водночас там, де дозволяють умови, відновлення не припиняється і триває безперервно. Підтримка для мешканців, чиї домівки зазнали руйнувань, залишається безкоштовною. Усі відновлювальні роботи виконуються коштом міського бюджету, що є вкрай важливою допомогою для людей у складний для громади час. Багато родин, які вже скористалися програмою відновлення житла, залишилися задоволеними результатами. У міській владі наголошують: пріоритетом є не лише оперативність, а й якість виконаних робіт. Наразі будівельні бригади зосереджені на відновленні покрівель та елементів дахових конструкцій як у приватному секторі, так і в багатоповерхових будинках. У міській раді сподіваються, що поліпшення погодних умов і безпекової ситуації дозволить пришвидшити темпи відновлення та розширити перелік робіт.

Увечері 23 січня Нікополь знову опинився під ворожим вогнем. Про ситуацію в місті повідомив міський голова Олександр Саюк. За його словами, протягом дня Нікополь чотири рази зазнавав обстрілів зі ствольної артилерії, а також атак дронів-камікадзе. Внаслідок одного з ударів осколкових поранень зазнала 49-річна жінка. Окрім цього, пошкоджено вісім приватних житлових будинків, п’ять господарчих споруд, три паркани, лінії електропередач і газопровід. Наразі інформація щодо наслідків атак уточнюється. Комунальні служби працюють на місцях, усувають пошкодження та допомагають мешканцям міста. Усі підприємства життєзабезпечення виконують свої функції у штатному режимі. У разі потреби нікопольців закликають звертатися на гарячу лінію міської ради, яка працює цілодобово: 0 800 504 105 068 495 25 84 0566 69 60 61 Міський голова побажав мешканцям міста спокійної ночі та наголосив: «Тримаймось, ми разом! Все буде Україна!»

Сучасна медична, а поготів психіатрична допомога має бути не тільки продуктивною та науково обґрунтованою. У своїй роботі фахівці у сфері психіатрії, як і всі лікарі, мають притримуватися етичних норм, та надавати допомогу не зважаючи на стать, вік, орієнтацію та гендер.  Однак не всі фахівці готові на це. Нещодавно ми поговорили з трансгендерним хлопцем Євгеном (прим. ім'я змінено). Він поділився історією про те, як звертався до двох психіатрів з важкою депресією, а отримав порцію трансфобії, дивні рекомендації та хибний діагноз. Психіатр, що заманює в секту Це було під час ковіду, – розповідає Євген. – Справи були погані. Мені було сімнадцять. У мене дуже сильно погіршилося ментальне здоров’я […]. Батьки привезли мене до якогось медичного центру. Біла така бетонна коробка, не особливо звертаєш увагу на те, що навколо.  Я з повагою ставлюся до чужих релігій. І я хочу щоб так само з повагою ставилися до мого атеїзму Коли психіатр почав запізнюватися на одну, дві, три, чотири години, я почав розглядати стіни і зрозумів, що стіни всі заліплені якимись бісерними картинками з Ісусом. Я так волав з цього. Думав: куди мене привели? Я з повагою ставлюся до чужих релігій. Сам я атеїст. І я хочу щоб так само з повагою ставилися до мого атеїзму. Заходжу до психіатра. Він каже, я до тебе через все місто їхав. А я не просив цього, я тут проти своєї волі. Він дістає, коротше, Біблію. Я починаю йому розказувати, що я транс, я бісексуал. Не те щоб це важливо, але це було в розмові, бо він спитав. Походиш до мого пастора в церкву і через півроку перестанеш бути бісексуалом і трансгендером Він (прим. психіатр) мені казав щось типу ну я знаю людей таких. Вони нещасні. Вони – безбожники.  Каже: дві години ходи, контрастний душ, ну і там сертралин (прим. антидепресант) […]. Мені як би вже смішно стає, тому що будь-яка людина з критичним мисленням розуміє: яке дві години безпреривно ходити, якщо ти встати з ліжка не можеш? Може, потрібно починати з малого, а не насилувати свої коліна та зв’язки? Я як би тоді вже хотів конфлікту. Вирішив з ним посперечатися. Він мені каже: б’ємося об заклад, ти походиш до мого пастора в церкву і через півроку перестанеш бути бісексуалом і трансгендером? А якщо ні, я особисто оплачу тобі перехід. Виходиш ніби одурманений Ми побилися об заклад. До речі, потім його пастор кудись зник […] коли дізнався про наш спор.  Що я можу сказати на рахунок цього. Коли ти у дуже поганому емоційному стані, це (секта) працює на тебе, ось це все «ми такі добрі, ми допомагаємо, ми до всіх добре ставимося». І ти виходиш ніби одурманений. Тобто не варто думати, що критичне мислення повністю захищає тебе від можливості потрапити у секту. Навіть я, хоча я був дуже критично налаштований, періодично мене пробивало, я плакав після якихось слів. Наприклад читали якусь притчу, Євангеліє там. Я кажу, подивися, от око влаштовано так, це доказ мільйонів років еволюції. Пастор у відповідь емоційно розповідає, що це диявол розкидав кістки динозаврів, щоб ми відлучилися від бога, що Землі шість тисяч років. Ми говорили з пастором про трансгендерність. Це теж від диявола, ну тобто як, казав, що це все мине, що все це – бісовщина. Типу це тому, що я – безбожник, тому займаюся ху*ньою і тому такий нещасний. А коли тобі реально емоційно погано і ти чуєш це раз, другий, третій, таким голосом медитативним…  Розповів про це друзям. Вони сказали: тікай звідти. А в цій церкві, коли заходиш, буквально першими бачиш банку для пожертв та сейф. Якось так. Сьогодні Ви – Євген, завтра – Макар Наступним разом Євген потрапив до фахівця з ментального здоров’я вже повнолітнім. Заходжу я, – розповідає Євген. – Кажу: Євген. Вона (прим. лікарка) дивиться в картку. А там не Євген. Я швидко пояснюю ситуацію, що я – транс, це взагалі не мій запит, мене це зараз не хвилює. Вона починає зверхньо так на мене дивитися каже: чим ви займаєтеся? Любите гуляти? Чим займаєтеся коли гуляєте? На хмари дивлюся, - кажу. Ну може Ви сьогодні – Євген, а завтра будете Макар? – питає лікарка. Краще я не буду лікуватися взагалі, ніж стану овочем Вона (лікарка) дуже зверхньо на мене дивилася. Не знаю, як пояснити… вона не дивилася мені в очі, відверталася, і я не намагався встановити зоровий контакт, бути товариським. І це вона сприйняла так, що я занурений у себе. А мені просто погано було настільки, що я не хотів нікого бачити. Я бачив цю жінку вдруге у житті, вона мені не подобалася. У нас різниця у віці років п’ятдесят. Чому я маю клоунічати, встановлювати зоровий контакт? Поставила мені шизотиповий розлад (прим. діагноз був встановлений неправильно). Виписала якісь антипсихотики (прим. препарати, які призначають при психотичних розладах, таких, як шизофренія). Я коли це побачив, так бомбанув, що повикидав усі свої медичні документи. Сказав: краще я не буду лікуватися взагалі, ніж стану овочем. Що таке конверсійна терапія та чому вона не працює Конверсійна терапія спрямована на те, щоб змінити сексуальну орієнтацію людини на «прийнятну». І попри те, що методи такого лікування – антинаукові, транс та гомофобні, а подекуди навіть жорстокі, і досі знаходяться фахівці, які готові за гроші. Сексуальну орієнтацію та гендер не обирають. Вони закладені у нас генетично, і змінити їх у будь-який спосіб неможливо. Які висновки? На жаль, попри те, що наша країна буцімто прагне до європейських цінностей, нетерпимість все ще продовжує існувати не тільки на кухнях, але й у лікарнях. Психіатри, що не притримуються етичних норм, демонструючи натомість транс та гомофобію, не тільки не допомагають одужати. Вони підривають довіру до медицини заглом і психіатрів зокрема. Тож Україна має жорсткіше контролювати медичну сферу, і під час навчання майбутніх медиків прищеплювати їм не тільки знання про тілобудову, але й етичні норми. Неякісна та несвоєчасна психічна допомога може призвести до таких проблем, як, наприклад, зловживання психоактивними речовинами. Так нещодавно ми писали, що ЛГБТК+ люди втричі частіше помирають від передозувань наркотиками.

25 січня в Україні та багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день без інтернету. Це неофіційне, але символічне свято має важливу соціальну мету. Воно закликає людей хоча б на день відкласти гаджети. Натомість пропонує звернути увагу на реальне життя довкола. Головна ідея цього дня — нагадати про баланс між цифровим простором і реальністю. Інтернет став невід’ємною частиною повсякдення. Водночас надмірне перебування онлайн може позбавляти живого спілкування. Саме тому важливо вміти робити паузи. Міжнародний день без інтернету заохочує провести час із родиною та друзями. Це чудова нагода для щирих розмов і спільного дозвілля. Прогулянки на свіжому повітрі допомагають відновити внутрішній баланс. Також корисними є читання або творчі заняття. Фахівці звертають увагу, що постійна залежність від мережі впливає на ментальне здоров’я. Вона може спричиняти втому, тривожність і зниження концентрації. Живе спілкування, навпаки, підтримує емоційний стан. Воно допомагає людині відчувати себе частиною спільноти. Цей день не закликає повністю відмовлятися від інтернету назавжди. Його мета — нагадати про усвідомлене користування цифровими ресурсами. Навіть коротка пауза може бути корисною. Міжнародний день без інтернету — привід знайти гармонію між онлайн і офлайн.