Виставки Українського мистецтва: куди піти у квітні

У квітні у містах України – Києві, Ужгороді та Одесі – відбудуться виставки українського мистецтва та дизайну на найрізноманітніші теми. Про це повідомило Суспільне.

У київській Voloshyn Gallery з 6 квітня по 12 травня представлять роботи Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського «Куди ніч, туди і сон». Її кураторкою виступила Ксенія Малих.

Виставка пропонує глибоко зануритися у творчість дуету, відомого своїми роботами з відео, фото, графікою та інсталяцією. Експозиція розкриває теми колективної та людської відповідальності за історичні події. Гості можуть познайомитися з новими роботами авторів та дослідити вплив технологій на свідомість людини.

Центральною темою виставки є сон. Він – сполучна ланкою між віддаленими, але переплетеними долями героїв. Невинні на перший погляд пейзажі Карпат, зображені солдатом Першої світової війни, та нав'язливі сни працівниці Південмашу, де ракети падають на її власний город, розкривають глибинні страхи та тривоги людей.

Процес створення виставки був тривожним і непевним через ракетні обстріли. Це додатково підкреслює зв'язок між предметом творів та реальною ситуацією, в якій живуть художники.

Виставка «Куди ніч, туди і сон» – не лише мистецьке дослідження. Вона – потужний коментар до сучасної реальності, де технологічний прогрес і воєнні конфлікти змінюють уявлення про безпеку та спокій.

Завітайте на виставку та пориньте у світ, де сон і реальність переплітаються, а мистецтво стає рупором для роздумів про людську долю.

• Коли: з 6 квітня по 12 травня, середа — неділя з 11:00 по 18:00.
• Де: Voloshyn Gallery, вул. Терещенківська, 13, Київ.

«Малюйквітиводи 2»: ескапізм та краса в часи війни

Персональна виставка Олега Перковського «Малюйквітиводи 2», що відкривається 5 квітня в Ужгороді, стає своєрідним ескапізмом від жорстокої реальності. В умовах війни художник звертається до мирних краєвидів, знайдених на етикетках мінеральних вод Закарпаття.

Ця серія робіт:

• Відзначає відносний спокій Закарпаття.
• Висловлює скорботу за втраченими ландшафтами та фауною інших регіонів України.
• Перетворює малювання на акт пам'яті та шанування краси української природи.
• Створює візуальний простір для уникнення від жорстокості реальності.
• Відкриває діалог про значення та важливість природної краси в житті людей.

Виставка стає медитацією над втратою, відновленням та зціленням. Вона нагадує: людина може знайти втіху та спокій у красі.

Групова виставка учасників резиденції

19 квітня в Закарпатському обласному музеї архітектури та побуту відкриється групова виставка учасників резиденції: Олени Курзель, Каріни Синиці, Дмитра Соловйова та Саші Долгого. Під кураторством Петра Ряски виставка розгортається як масштабна рефлексія на роль культури в часи російсько-української війни.

Учасники виставки:

• Звертаються до історії містобудування та державотворення.
• Використовують образи культурної спадщини.
• Висловлюють глибокі роздуми про ідентичність, втрату та надію.
• Прагнуть відновити зв'язок з втраченою культурною спадщиною.
• Розмірковують про майбутнє українського народу.

Ця виставка засвідчує критичну роль культури як форми опору та самоідентифікації в час війни. Вона спонукає до діалогу про важливість збереження української культурної ідентичності та підкреслює: прагнення до збереження та розвитку культури залишається живим та актуальним. Вона - своєрідний маяк для українського народу на шляху до відновлення та відбудови.

«Живопис і графіка Людмили Ястреб»: подорож у світ краси та духовності

Виставки робіт талановитої художниці Людмили Ястреб, які відкриються 10 квітня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, запрошують глядачів у захопливу подорож у світ епохи та особистого творчого шляху мисткині.

Яскрава та неповторна, Ястреб зуміла створити унікальний візуальний язик, що поєднує багаті культурні традиції з сучасними пошуками ідентичності та духовності.

Її самобутні твори досліджують мотиви жіночності, вічності краси, використовуючи колір і світло як матерію для створення візуальної імперативності. Оголене тіло у її роботах стає не просто зображенням фізичності, а символом глибших роздумів про людську екзистенцію, красу та відносини між матеріальним і духовним.

Ястреб проникливо говорить про роль мистецтва у суспільстві, його силу трансформувати долі та спонукати до рефлексії. Її слова відображають переконання, що справжня сутність мистецтва полягає у його здатності вказувати на вічні духовні істини та повертати людей з порожнечі соціальних катастроф до більш змістовного існування.

Виставки Людмили Ястреб стають не лише оглядом її творчості, але й глибоким діалогом між художницею і глядачами, де кожен зможе знайти відгуки на власні пошуки сенсу й краси в житті. Вони відкривають нові горизонти сприйняття та взаєморозуміння, стаючи місцем зустрічі різних культур, історій і філософій.

«Всю ніч просидів на стільчику (382 рази, може більше)»: занурення у глибини скорботи

Виставка Даші Чечушкової, що відкриється 12 квітня в Одеському національному художньому музеї, пропонує глядачам дослідити тему скорботи, яка виходить за межі особистої або колективної трагедії.

Авторка показує повсякденну скорботу, що часто залишається невидимою, але водночас накопичується, проявляючись у різноманітних симптомах, мареннях, образах «колишнього життя».

Чечушкова наслідує «Капрічос» Франциско Гої, фіксуючи свої спостереження у серії офортів «Посібник перед сповіддю» — незавершеному списку симптомів безпорадності. Назва виставки походить від малюнка, на якому зображений герой, прикутий до стільця, у кімнаті, що затоплюється — символ неспроможності змінити обставини.

Про що цей проєкт?

Проєкт занурює глядачів у простір, де минуле постає привидами, зображеннями обірваного життя, до яких ми прагнемо повернутися, щоб вшанувати та заспокоїти власний жаль. Ця вічна спроба повернення може обернутися як вироком, так і випробуванням, сповіддю чи втечею, хворобою чи порятунком.

Виставка Чечушкової ставить перед глядачами важливі питання про втрату, пам'ять та способи впоратися зі скорботою, пропонуючи не просто місце для рефлексії, але й простір для розуміння складних емоцій, що виникають у контексті сучасності, особливо у стані війни.

«Анатолій Лимарєв. Квітень»: подорож у світ світла та сенсів

Виставка, присвячена 95-річчю від дня народження видатного українського художника Анатолія Лимарєва, відкривається 1 квітня в Артфундації "Дукат".

Лимарєв, відомий своїм несприйняттям соцреалізму та глибоким особистим стилем, здобув визнання завдяки майстерному зображенню світла та сонця. Його роботи – пейзажі, портрети, ілюстрації та монументальне мистецтво. Кожна з них пронизана щирими емоціями та філософськими роздумами.

Виставка "Анатолій Лимарєв. Квітень" дає можливість познайомитися з живописом та графікою митця з родинного зібрання. Це чудова нагода вшанувати пам'ять талановитого художника та відкрити для себе його багату спадщину.

• Коли: з 1 квітня по 10 травня, понеділок — неділя з 11:00 по 19:00.
• Де: Артфундація "Дукат", вул. Володимирська, 5, Київ.

«Жінки Лота»: глибинні роздуми про пам'ять, тілесність та деколонізацію

Виставковий проект «Жінки Лота», що розпочався 22 березня в просторі Some People, пропонує зануритися в актуальні теми пам'яті, тілесності та деколонізаційних процесів в Україні.

Мультимедійна експозиція, що включає фотографії, аудіоінсталяції та відеороботи, розширює діалог між історією, особистістю та культурою. Центральним образом виставки стає біблійна історія про дружину Лота, перетворену на соляний стовп. Цей образ символізує втрату голосу та ідентичності, а також спонукає до роздумів про роль жінки в сучасному світі.

«Жінки Лота» – це не просто виставка, а й простір для рефлексії над власним досвідом, ідентичністю та роллю в суспільстві.

• Коли: з 22 березня по 19 квітня, четвер — неділя з 17:00 по 21:00.
• Де: простір Some People, вул. Іванівська, 1, Харків.

SKARB: роздуми про цінність та сутність культурних скарбів

Виставка SKARB, що відкривається 15 квітня в рамках Alcova Milano, - це арт-проект та культурна заява про значення скарбів, які виходять за рамки матеріальної цінності.

Вікторія Якуша, авторка виставки, досліджує тему скарбів як символів спадщини, пам'яті та ідентичності. Вона порушує важливі питання про оцінювання та збереження культурних цінностей, особливо в контексті війни в Україні.

Центральним елементом експозиції стає відтворення царської діадеми гунів - символу української та європейської культурної спадщини. Серія ваз Tiara з української глини та волинських топазів доповнює концепцію виставки, підкреслюючи цінність та глибинний сенс культурних скарбів.

SKARB – це місце зустрічі минулого і сучасного, де через арт-об'єкти знову відкривається діалог про цінність та значення культурних скарбів.

«Незламність традицій»: свідчення стійкості та творчої сили

Виставка «Незламність традицій», що розпочнеться 11 квітня в Національному музеї декоративного мистецтва України, є свідченням відданості, витривалості та творчої стійкості українців.

Понад 200 творів художньої кераміки, дерева та металу майже від 100 авторів демонструють глибоке проникнення в українські традиції, історію та народне мистецтво.

Ця ретроспектива – не просто виставка. Вона – символ віри в майбутнє та важливість збереження культурної спадщини та ідентичності. Вона підкреслює роль мистецтва в збереженні культури та національної ідентичності, особливо в часи соціальних та політичних потрясінь. «Незламність традицій» запрошує гостей задуматися над важливістю мистецтва як інструменту опору.

• Коли: з 11 квітня до 30 червня, середа — понеділок з 10:00 по 18:00.
• Де: Національний музей декоративного мистецтва України, вул. Лаврська 9, Київ.