Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Dnipro-Styx transit Ver Liber. Вірш К. Вернер

Kateryna Verner - nikopoltoday.com
, 2024-05-01 19:15:18

На читання тексту піде: 3 хвилин, 264

Сиди, людино.  Спостерігай за хвилями.  Спостерігай за повітрям.  Якщо ти просидиш достатньо довго,  Побачиш  Власне тіло,  Що спливає за течією. 

Dnipro-Styx transit Ver Liber. Вірш К. Вернер

Dnipro-Styx transit Ver Liber. Вірш К. Вернер

 

1. 

Пів години поспіль 

Просидів на березі річки.

 

Розмірковував про недосяжне: 

Звук, який видає повітря 

За мить до того, 

Як ти зробиш крок. 

 

Звук був схожий на тишу, 

Якою бринить струна, 

Що от-от порветься.

На шурхіт гілок ожини, 

В яких три миті тому 

Зникла лисиця.

 

На секунду між вдихом і видихом, 

Які перетворюють 

Патрони на кулі, 

Життя на щось 

Йому протилежне. 

 

А треба було йти й вбивати дракона, 

Зробити врешті-решт щось корисне. 

Або, принаймні, зварити собі макаронів. 

 

А я сидів на березі річки і думав собі: 

Тепер житиму,

Обертаючись

На кожен шурхіт гілок ожини, 

Кожну перетягнуту струну. 

 

Та і чорт з ним. 

Я чув цей звук. 

Воно було того варто.

2. 

Радіти дрібницям – тонке мистецтво. 

Доросла людина 

Має вміти боротись з трьома речами: 

Ідіотами, комунальниками і фрустрацією. 

Я програв гру в життя 

Ще на першому пункті. 

 

Ну зате я митець. 

Свого штибу.

3. 

Один мій друг

У контексті розмови про кроки 

Сказав мені: 

Зміни роботу, 

Адресу, 

Найближче коло 

(Мені хотілося додати: 

Телефони, 

Паролі, 

Прізвище, 

Ім'я та по-батькові). 

 

Він би так і зробив. Це 

Не викликає сумнівів. 

Він такий, 

Рішучий, 

Суворий.

 

З тих чоловіків, які не сміються з вибухів 

І не обертаються на жарти. 

 

А я сидів на березі річки. 

Спостерігав за крижнями 

І за спогадами про кроки. 

 

Так ніби у цьому світі.

Немає нічого більше.

 

Хоча воно так.

Немає.

4. 

Який сенс шкодувати про те, 

Чого не було й не буде? 

 

Сиди, людино. 

Спостерігай за хвилями. 

Спостерігай за повітрям. 

 

Якщо ти просидиш достатньо довго, 

Побачиш 

Власне тіло, 

Що спливає за течією. 

 

А там пролунає шурхіт гілок. 

Лисиця прудко стрибне в ожину. 

І каміння бруківки злетить угору. 

І сонце Зійде на заході.

 

Ніколи.

Ніколи.

Ніколи.

 

А якщо вам сподобалося, можете підписатися і пригостити автора кавою.

Новини Нікополя

Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій

Telegram - Новини Нікополя
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY