Всі публікації з тегом іг

Як стало відомо NikopolToday, туристична сфера у Нікополі та в регіоні встала з мертвої точки.Про це стало відомо через пост у соціальній мережі Facebook, від Олега Фельдмана, адміністратора спільноти "Туризм у Нікополі та регіоні".Він розповідає:Прийшов час докладніше розповісти про минулу в Харкові VII науково-практичної конференції «Освоєння підземного простору Слобожанщини», яка включала в себе не тільки доповіді, а й відвідування старовинних підземних споруд в історичному центрі (дивіться на фото). На конференції з доповіддю виступив керівник проекту "Нікопольські підземелля", виконавчий директор Благодійний фонд "Нікополь туристичний", директор Туристична агенція "7 Січей" - Олег Фельдман. Тема - Нікопольські підземелля як об'єкт досліджень і туризму. Учасники з Харківщини, Полтавщини та Донеччини з інтересом сприйняли наш доповідь, з яким ви можете ознайомитися ТУТ.Організатор конференції - фонд Діти підземелля - Харків, детально досліджує підземелля Харкова і області. Також колеги створюють музей в розчищають ними підземному приміщенні під колишнім Гостинним двором в історичній частині Харкова, датованому 18 століттям. Це дуже цікавий об'єкт, який стане і вже стає важливим об'єктом на карті туристичних підземель України.Чекаємо колег в гості у Нікополі і дякуємо за організацію важливого і корисного події!Таємничі підземелля вже давно стали родзинкою туристичних маршрутів у світі Чи стануть Нікопольські катакомби такими ж привабливими для туристів, покаже тільки час. Фото Олег ФельдманТакож ми повідомляли, що незабаром до України таки прийдуть люті морози, на зміну густим туманам.Ще раніше ми писали про те, що президент Володимир Зеленський, звільнив старого керманича Нікопольским районом і доручив керівництво новому.

Як стало відомо NikopolToday, у нашому місті на Дніпрі створили новорічний фонтан і небо з зірками у історичному районі.В одному з парків Нікополя з'явилися святкові арт-об'єкти, покликані підняти настрій і мешканцям старого міста.Про це NikopolToday, стало відомо за повідомленням від Depo.Дніпро з посиланням на Nikopol News.Новорічний фонтан повинен з'явитися у старій частині Нікополя у сквері Визволення. А 17 грудня активно йшла його установка робітниками, а вже 18 грудня він повинен загорітися і засяяти яскравими вогнями для мешканців старого міста. Попри те, що біля міськвиконкому є центральна ялинка міста, також в оновленому сквері старого міста буде новорічна ялинка.Більш того, у сквері з'явилися нові клумби і скульптурний парк, що складається з робіт нікопольсьских керамістів. А нещодавно над сквером засяяло "зоряне небо".В останні роки, міські служби таки почали звертати увагу на реновацію старого міста. Можливо незабаром ми отримаємо знову статус туристичного курорту, як це було раніше.Нагадаємо, до цього у Нікополі в тумані почали монтувати головну ялинку міста.Раніше ми писали, що Філатов, мер Дніпра, знову виправдовується, через нові затримки у будівництві метро у місті.Також повідомлялось, що у Нікополі центральний район ризикує перетворитись на сміттєве гетто. 

Минулі дні у Нікополі були напевнені цікавими подіями, тому NikopolToday напише прі, які для вас ще не відомі.Мозковий ринг дял школярів16 грудня, юні інтелектуали Нікополя провели зустріч в рамках третього традиційного шкільного турніру з «Брейн-рингу». Про це «Нікополь-арт» дізнався в групі «Нікополь феросплавний».Зустріч учнів сш№2, 3, 4, 5, 6, 10, 12, 13, 15, 16, 22, 23, 26 пройшла в Палаці культури і спорту ім. Б.Велічко. Щоб виявити найрозумнішу команду, збірним шкіл потрібно було пройти три раунди по 8 питань. В кінці турніру, після підрахунку набраних очок усіма командами, третє місце зайняли учні сш№2, другими призерами стали члени збірної СШ№26, а з мінімальним відривом, звання найрозумніших завоювали представники СШ№22.Щось новенькеДивовижні інсталяції були облаштовані нік польськими службами цими днями на початку проспекту Трубників. Раніше там була зроблена бруківка на тротутарі.Там був створений ще один шматочок, подібний Саду каменів. Дуже схоже на те, що було раньеш створено на ділянці навколо ЦУМу.Місцева мешканка, Марина Воробйова зробила фото і завантажила до посту на особистій сторінці Facebook.Нікополець Артем Дкгтярьов став чемпіоном турніру14 грудня в Кривому Розі пройшов XIII відкритий міський турнір з вільної боротьби серед юнаків, присвячений пам’яті О.О.Трунова, в якому прийняли участь понад 120 спортсменів з різних міст України. Про це «Нікополь-арт» дізнався з повідомлення Світлани Драч. Спорсмени ДЮСШ «Трубник» вдало виступили на цих змаганнях. Серед учасників 2007-2009 років нвродження Артем Дегтярьов в ваговій категорії 32 кг. став чемпіоном турніру і піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу, срібну медаль виборов Пінчук Аким (32 кг.), Яцишин Владислав (47 кг.) зайняв п’яте місце. Всі переможці та призери були нагороджені грамотами, медалями та цінними призами.Вітаємо наших спортсменів та їх тренера з успішними виступом!Нова виставка картин у місті19 грудня Надія Іванова запрошує на виставку картин "Про життя - через магію пензлика"  до бібліотеки навпроти парка Пушкіна. Про це "Нікополь-арт" дізнавсяз анонсу. Початок о 14.00.Слідкуйте за останніми новинами на сайті NikopolToday, щоб бути в курсі подій міста.Фото та інформація Нікополь АРТРаніше ми писали, що у Покрові відбулась масова евакуація шкіл та дитячих садочків. Також, ми повідомляли про те, що будуть показувати у нікопольських кінотеатрах на наступному тижні.

Як стало відомо NikopolToday, у Центральній Дитячій Бібіліотеці Нікополя пройшов черговий цікавий захід. Про це ми дізнались з посту у Facebook.Цікаво згадати, що Святий Миколай - це українська традиційна версія "діда мороза". Учасники заходу стверджують, що заклик "Святий Миколаю, прийдо до нас із Раю!" гучно лунало сьогодні в стінах Центральної дитячої бібліотеки. І диво сталося: Миколай прийшов і привів людей небайдужих до майбутнього: ігумена Меркурія та служителів українського храму св. прав. Петра Калнишевського, що несуть праведне слово і спонукають на праведні вчинки; психолога Ірину Щербакову, котра протягом п’яти місяців надавала дітям знання та допомогу в межах соціального проекту ШКОЛА СУПЕРГЕРОЯ, та наших сердечних друзів цього проєкту – українок із Чикаго, які з-за океану вболівають за нас, радіють досягненням. Як годиться, діти отримали подарунки, бо вони старанно працювали над собою, були добрими, креативними, творчими, веселими.  Та дарувати подарунки навіть приємніше, ніж отримувати! Діти з повагою ставляться до наших Захисників, і тому скористалися чудовою нагодою спробувати й себе в ролі юних миколайчиків - передати через отця Меркурія на Схід власноруч виготовлені святкові листівки та солодощі. Ірина Олександрівна за  увагу, турботу та терпіння була нагороджена відкритими вдячними дитячими серцями, а отець Меркурій прекрасною витинанкою авторства нашої неповторної майстрині Юлії Сергіївни. Були на святі Ялинка, ігри, солодощі,- та найголовніше, найцінніше, -  слова дітей про те, що вони знайшли в бібліотеці справжніх друзів, родинний затишок, розуміння, та були щасливі від  можливості спілкування!До речі, цікаво знати, що біля ЦДБ знаходиться Зал Царства Свідків Єгови, які не святкують отртодоксальні свята.Фото Ната ОсипенкоРаніше повідомлялось, що Епіфіній висловив свої думки стосовно української ЛГБТ-спільноти та абортів. Також ми повідомляли, що останні новини Нікополя варті вашої оперативної уваги. Є чим пишатись і куди піти!

19 грудня в 15:00 у Нікополі на Європейській площі запалили вогні на новорічній ялинці. Гуляння тривають: зі сцени звучать дитячі пісні, городяни роблять Селфі, їдять шашлик і п'ють глінтвейн.Про це стало відомо NikopolToday від Інформатора, який занурився в святкову атмосферу. За традицією, головну ялинку відкрили в День святого Миколая.На великій міській площі розмістили будинок Діда Мороза, казкових оленів, сани, куля, що світиться замість, вертеп, сцену і торговий ряд з ароматною їжею. Навколо ялинки гуляють ростові ляльки, з ними фотографуються дорослі і діти.Особливу увагу городян була прикута до новорічних автомобілів. Після автопробігу машини приїхали на Європейську площу, де опинилися в центрі уваги.Вечір завершиться святковою дискотекою. Не пропустіть можливість урізноманітнити сьогоднішній вечір і добре провести час.Конкурс святкових автівок.Сніговик вже "готовий" приліг відпочивати.Святковий концерт.Всі очікують 2020-й рік!Селфі на згадку.Весело всім!Будьте теплі як ведмеді!Смікульки також тут!Святковий настрій вже прийшов!Весела фотозона.Варто щось поїсти.Падхіді, всьо свєжуєє!Що ж, чекаємо і мріємо, що наступний 2020-й рік принесе щастя в наші оселі та втілить всі мрії!Фото ІнформаторМи також повідомляли, що у містечку Покров також вже встановили головну ялинку міста і провели офіційні заходи до відкриття.До того ми писали, як в гончарній майстерні Нікополя юні мешканці вчаться повертати древні традиції українців.

19 грудня, як стало відомо NikopolToday, в Нікополі пройшов конкурс новорічних автомобілів. Власників кращих машин, тюненгованих під новорічну тематику, відзначили подарунками.Головний приз заходи - відеореєстратор. Про ми дізнались від Інформатору стало відомо з Facebook. Повідомлення з'явилося в групі Управління гуманітарної політики міськради Нікополя.Вчора, під час відкриття новорічної ялинки на Європейській площі відбувся святковий автопробіг. За результатами опитувань, журі обрало три кращих авто, тюненгованих в новорічному стилі. Їх власники отримали призи.Отже, третє місце виграв автомобіль ВАЗ-2109, його володар Віталій Лакуста отримав скребок-очищувач для скла. Друге місце дісталося Audi, його власники, організатори автопробігу - Ілля та Поліна Федотови отримали концентрований засіб для очищення скла та автомобіля.Перше місце виборов автомобіль «Mersik». Його власниця - Наталя Жернокова отримала відеореєстратор з картою пам'яті.Нагадаємо, конкурс новорічних автомобілів і автопробіг в Нікополі провели з ініціативи громадської організації «Мир», а також за підтримки Нікопольської міської ради.Фото учасників.Хтось вже "готовий" до Нового року.Слід бути уважними на дорогах, не як цей санта...Подія викликала резонанс у Нікополі.Фото Інформатор.Раніше ми писали, що слід бути в курсі геймерських подій і встигнути скачати одну цікаву гру безкоштовно.Також ми розповідали, що густий туман захопив місто Нікополь: тепер він становить велику небезпеку для всіх!

Як стало відомо NikopolToday, гості міста завжди шукають пам'ятки, які викарбуються у пам'яті. У Нікополі дійсн існують свої точки тяжіння, пов'язані з давньою історією і мальовничими краєвидами. Про це повідомляє редакція Нікополь.City, яка відібрала для вас топ-п'ять найбільш цікавих місць в місті Нікополь. Ми також, у NikopolToday, бажаємо розвитку туристичної сфери у місті та Нікопольскому районі.1. Пам'ятник воїнам-авіаторамДе знаходиться: проспект Трубників, 5, біля універмагу (ЦУМ)Встановлено його 8 травня 1989 року. Зараз не відноситься до пам'ятників історії але можна зробити файне селфі.У народі цей пам'ятник називають просто - «Літак». Встановлене на згадку про героїчні подвиги радянських авіаторів на території Нікопольщини під час Другої світової війни. Корпус і носова частина літака МіГ-17 спрямована в небо. Примітно, що ця модель винищувача не брала участь у Другій світовій. Чому ж на похилій балці знаходиться саме МіГ-17? Можливо, тому що це одна з найпоширеніших моделей літаків. Уявіть собі, цей літак навіть брав участь в В'єтнамської війни.Для нікопольців, які щодня проходять центр міста, ця літаюча бойова машина вже приїлася погляду, а ось для гостей міста - це можливість уявити себе в кабіні пілота.2. Міська набережна НікополяДе це: вулиця ЗапорізькаМожливо на ваш подив, відомий художник Ілля Рєпін при написанні своєї відомої картини «Запорожці», із зображенням хохочущіх козаків складових листа турецькому султану, черпав натхнення в нікопольському краї. З міській набережній відкривається вид на Каховське водосховище. Круглий рік прямо на каменях можна бачити рибалок. Вранці по набережній бігають спортсмени, а ввечері підтягуються городяни втомлені після трудових буднів. На іншому березі видніється Запорізька АЕС - найбільша атомна станція в усій Європі.Зараз місцями дамба має жалюгідний вигляд, а де-не-де її відновили. За останні кілька років трубопрокатна компанія «Інтерпайп» оновила освітлення, встановила лавки з урнами, відновила сходинки перед пам'ятником «Гармата» і поклала плиткою 300 метровий відрізок набережній.Тут і відмінний вид на околиці, і натхнення, і страх перед «мирним атомом». Напевно, це перше місце, яке приходить на розум місцевих жителів при рекомендації нікопольських пам'яток.3. Нікопольський краєзнавчий музейМісцезнаходження: вулиця Електрометалургів, 46аТакож доторкнутися до старовини минулих часів можна в Нікопольському краєзнавчому музеї. Він був відкритий для глядачів століття назад, 18 травня 1919 року в будинку купця Гусєва, який розташований в старій частині міста. А 100 років тому, це було місце тяжіння нікопольчан. На другому поверсі будівлі були зібрані унікальні речі вилучені у сімейства поміщиків Нечаєвих.Йшли роки і будівля дореволюційної споруди вимагало реставрації. У 1977 році музей закрили на капітальний ремонт, а в 1986 році зберігалися експонати переїхали на нове «тимчасове» місце - в будівлю колишньої військової казарми на вулиці Електрометалургів.2019 го року в музеї зібрані предмети старовини з декількох епох - майже 43 тисячі експонатів.Історичний Музей працює шість днів в тиждень з 9:00 до 16:00. Вихідний - понеділок. Подивитися на давнину минулого можна за 20 гривень, а супровід екскурсовода обійдеться ще в 25 гривень.4. Стара частина містаМісцезнаходження: вулиця НикитинськаНікополь вважається центром козацтва. На цих землях у 1648 році козаками був обраний перший гетьман України Богдман Хмельницький. На честь цих подій в 50-х роках встановили пам'ятник Хмельницькому і неподалік від нього пілон з меморіальною дошкою.У 2016 році алею перед пам'ятником упорядкували. Тут з'явилася тротуарна плитка, лавочки та озеленення. У тому ж році художники намалювали мурал, на одній зі стін, пов'язаний з козацькою тематикою.Стара частина міста, як правило, малолюдна. Час ще зберегло обриси будівель столітньої давності. Зручна транспортна розв'язка і близькість до дамби робить це місце обов'язковим до відвідування для туристів.Недалеко від пам'ятника знаходиться сквер Освбожденія. Там же є медучилище і дві каплиці.5. Проспект ТрубниківДе це: звісно проспект Трубників!Окремо хочеться звернути увагу на проспект що веде до трубним підприємствами. В середині XX століття на проспекті Трубників були трамвайні колії, а зараз тут алея з кленами, акаціями і каштанами. Влітку зелені дерева дають густу тінь, а восени листя стає золотий. Це улюблене місце для фотосесій і відпочинку. Уздовж проспекту відкриті десятки різноманітних магазинів. Ця ділянка по праву можна вважати центром міста.Фото від Nikopol.CityРаніше ми повідомляли, як українці будуть колонізувати космос вже зовсім скоро.До цього ми писали, що нікопольська секс-тренерка запрошує на свій новий тренінг.

Чи не цікаво нікопольцям дізнатись, як святкують Різдво католики, подумали ми у NikopolToday і пропонуємо дізнатись з матеріалу 34.У костелі святкова атмосфера. Храм уже готують до зустрічі сходження різдвяної зірки. Тут все прикрашено квітами, лозами, свічками і скульптурами святих.Особливо багато в храмі вінків. Католики їх порівнюють з символом народження і безсмертям Спасителя. Саме тому ними кожен раз прикрашають будинки на Великдень і Різдво."Це радісний період очікування. Тобто тут немає якихось постів. Ми просто хочемо наставити себе не цей прихід Ісуса", - говорить настоятель Римо-католицького храму брат МарікА в святвечір традиційно в храмі проводять святкову проповідь для знедолених та одиноких. У костелі звучить органна музика і співає дитячий хор недільної школи.А це центр українсько-польського співробітництва в Дніпрі. Тут кожен чітко дотримується всіх католицьких традицій. Щорічно напередодні Різдва все парафіяни збираються за одним столом."Особисто в нашому центрі ми збираємося і починаємо розповідати про традиції Різдва, які відбуваються саме в Польщі. Що в даний час робиться. Як бачите ми формуємо свій власний стіл", - повідомляє директор центру українсько-польського співробітництва Роман Дичковський.І перед прийомом їжі, тут спочатку молитва. Далі головна традиція - ломка оплатки. Так званого святого хліба і головної страви різдвяного столу."Коли батьки, діти хочуть цим оплат-ком поділитися. Складається побажання і віддають шматочок цього оплатки. В знак того, що я готовий своє життя віддати тобі. Хочу поділитися своїм життям з тобою", - ділиться Брат МарікПісля куштування святий страви - можна приступати до основної трапези. Вечеря без м'яса і спиртного. На столі тільки традиційні різдвяні страви - гречка з грибами і запечений короп. З напоїв - компот.На різдвяний стіл завжди ставлять порожню тарілку для Пана Бога. А під скатертину обов'язково кладуть солому.І потім, коли закінчується вечеря - ми починаємо на цьому сіні гадати. Якщо соломинка буде прямий, то це означає, що наступний рік буде простим і легким.Після застілля і ворожіння - традиційно католики співають колядки. Період Різдва поляки святкують до католицького хрещення - 6 січня.До речі, у Нікополі, на Європейській площа в центрі міста був становлений католицький вертеп цієї зими.Нагадуємо, що у Покрові також відбуваються спортивні події.Раніше ми писали про те, як дізнатись, чи була ваша святкова ялинка не вкрадена проти закону?

Як стало выдомо NikopolToday, ще одну новорічну ялинку у Нікополі таки встановили у старому Нікополі. Про це повідомляє Прихист.З давніх часів стара частина Нікополя була культурним центром. Саме тут в минулому столітті проходили легендарні танці, показували кінофільми, встановлювали головні новорічні ялинки. Цього року сучасні жителі вирішили відновити традиції своїх предків і встановили новорічну штучну ялинку в оновленому сквері навпроти медучилища. Увечері 26 грудня головна ялинка історичної частини нашого міста засяяла яскравими вогнями. Як годиться, відкриття ялинки супроводжувалося конкурсами, піснями і танцями. В гості до дітлахів і їх батьків приходила миша, символ 2020 року, Дід Мороз і Снігуронька.Свято наближається!Фото ПрихистТакож ми повідомляли, як покидьки-живодери викололи око кошеняті (фото)До цього ми нагадували, що багато видів цигарок будуть вилучені з обігу в Україні.

Як стало відомо NikopolToday, онлайн-шутер Fortnite став найприбутковішою відеогрою 2019 року. У чому секрет успіху гри? Періодично у грі відбуваються сезонні події, що надають унікальні завдання, зброю, персонажів та нагороди.Варто знати, що Fortnite - це відеогра жанру тактико-стратегічного шутера від третьої особи з елементами виживання та будівництва, один з трьох режимів гри Fortnite. Розроблена Epic Games та People Can Fly. Fortnite: Save the World була видані в серпні 2017 року в ранньому доступі для Windows, macOS, PlayStation 4 і Xbox One.Про це повідомила аналітична компанія SuperData Research.Гра принесла своїм розробникам, компанії Epic Games, 1,8 мільярда доларів.Друге місце розділили гри Dungeon Fighter Online і Honour of Kings - на них творці заробили по 1,6 мільярда доларів.Третє місце за прибутковістю посіла League of Legends, заробивши 1,5 мільярда доларів.Четверте і п'яте місце посіли Candy Crush Saga і Pokemon GО.Гру Fortnite було створено у 2017 році. До березня 2019 у ній було зареєстровано вже 250 мільйонів гравців.Фото УкраінформРаніше ми повідомляли, що історії нікопольських котів набувають неабиякої популярності серед міста, району і цілої України. 

Ми у NikopolToday відмінно знаємо і пишаємося тим, що на наших землях колись будували свої кургани скіфи і було п'ять Запорозьких Січей! Але Нікополь - це щось значно більше для тих, хто тут народився... А ще в ХХ столітті ми стали передовиками трубної і феросплавних промисловостей. Згодні? Кожен нікополець може справді багато розповісти про особливості міста, його історію, здобутки та невдачі. Чи не так? Але що знають про наше місто ті, хто тут не був або був проїздом? Про це повідомляє редакція Нікополь.City, яка розпитала людей з різних міст, що вони чули про наше місто.Кирило Крізаліс, блогер, Кривий РігНікополь? Це місто козацької слави. Тільки від цих великих предків лише тіні залишилися, та й годі. Зараз Нікополь - анклав злочинності, брехні і фальші. А нікопольці з нащадків гордих козаків стали рабами своїх страхів. Це місто, в якому відмовилися від загального опалення, але так нічого і не виграли.Ірина Іваськів, керівник школи копірайтингу, Кам'янськеЩо я знаю про Нікополі? Довгий час я чомусь плутала назви двох міст - Нікополь і Маріуполь. Сьогодні я розумію, що це два абсолютно різних міста, але тоді в юності мені здавалося, що це один і той же населений пункт.Врізалося в пам'ять, як на автовокзалі в Дніпрі водії з одного боку голосно закликали: Нікополь! Нікополь! А з іншого боку - Маріуполь! Маріуполь!Пізніше дізналася про те, що Нікополь - один з найстаріших (а може, і найстаріше) місто в Дніпровській області. Почула також про знамениту Золоту Пектораь. А ще, проїжджаючи через Харківську область, натрапила якось на покажчик: село Нікополь. Знайомі мої, які переїхали з П'ятигорська жити в Москву, оселилися на вулиці Нікопольській.Ось і всі мої «пізнання» про Нікополі. Через всі ці асоціації я Нікополь так собі і уявляю: старим, з сільськими околицями, з донецьким присмаком. А чи так це, не знаю.Сергій Боцвін, офісний працівник, ЗапоріжжяПерш за все, мої знання про Нікополі зіпсовані по істфаку - місто з козацькою історією, центр махновської Республіки в свій час, ну і бої під час Другої світової в 1944 році. З козацьких і царських часів ніби як збереглися частини всяких тунелів і льохів.Якщо ж про сучасний Нікополі, то це для мене останнє більш-менш велике місто перед Кривим Рогом. Наскільки знаю, в Нікополі жахливі дороги, але в Україні це не рідкість. Чув, у вас є вулиця "Електрометалургів" десь біля вокзалу. Не знаю, правда чи ні, але якщо так - то це прикольно, оригінальна назва.Відомих людей з Нікополя я не пригадаю, як і якихось позитивних новин. Виходячи з того, що я чув про Нікополі зі ЗМІ та від інших людей, місто сприймається як звичайна периферія, до якої іншої країні за великим рахунком немає діла, і в якому немає господаря. Не в плані контролю нерухомості і т.д., а в плані наведення порядку, ремонту інфраструктури, розвитку міста в цілому. Таке собі Запоріжжя в мініатюрі - є великий завод, який працює "на останньому диханні", раздолбанє всьо і вся, і люди, які і хотіли б щось змінити, але не можуть.Тимур Куртумеров, журналіст, СімферопольЗнаю, що це місто в Дніпровській області, якщо не помиляюся - поруч Каховське водосховище. Точно пам'ятаю по урокам географії в школі, що в Нікополі багато заводів - феросплавів, Трубосталь ніби. Загалом, промислове місто. Асоціації - судячи з усього населення тут працьовите. Щось мені здається, що в назві міста явно щось пов'язане з перемогою (від богині Ніки).Наталія Зозуля, керівник прес-служби в «ЗооКонтроль Україна», ХарківПро Нікополь знаю небагато. Каховське водосховище з боку Дніпровської області, промислове містечко. Знаю, що у вас немає централізованого опалення. Якось в поїзді розповідала жителька міста, що у вас найдорожча холодна вода в Україні. Так це чи ні, не знаю. Про культурне життя, відомих нікопольчанами (або нікопольців - як правильно?) Нічого не чула. Постараюся виправити своє невігластво в новому році.Ярослава Дегтяренко, письменниця, ЗапоріжжяНікополь - місце Микитинської Запорозької Січі, що існувала в 1638-1652 роках і заснованої Федором Люта. Ще біля сучасного Нікополя був Микитин Ріг - переправа через Дніпро, яку контролювали низові козаки і де у них довгий час була митниця. Зараз ці місця затоплені Каховським водосховищем.Фото Нікополь.CityРаніше ми писали як перетворити своє хобі на успішний бізнес.Також ми повідомляли про останній футбольний матч у Нікополі. 

Сьогодні у розділі "Власна думка" NikopolToday вирішив нагадати, що ісорія міста Нікополя - це наше все! Саме коли ми втрачаємо наше минуло, ми втрачаємо і наше майбутнє! Про це у блозі "Нікополю старому недовго залишилось" від блогера з Нікополя під нікнеймом Rayan Riener з блогу "Тут і Зараз". Цей текст дійсно вартий вашої уваги.Текст мовою оригіналу, без змін.«Никополю Старому» недолго жить осталось!Хочу заметить, что статья написана мной более пяти лет назад, тем не менее, тема как нельзя актуальна! Надеюсь, эти мысли смогут постучать в ваше сознание, взывая к действиям.  (Автор).И «Никополю Старому»Недолго жить осталось«Трудяги» бизнесменыЕго продали не стеясняясь!Вот таким четверостишием, я хотел-бы ознаменовать тему статьи, про Старый Никополь.В частности, можно взять пример  со старым «Шопом». (Это старый Рынок в Исторической части города, может кто не знает). Я согласен с владельцем этого здания в одном, «что картинную галерею там никак нельзя устроить», -по крайней мере сейчас), но это – всего-лишь доля правды. Вспомните, сколько раз горожане многих городков или даже сел спасали свои культурные ценности. А старый «Шоп» таким и есть, как и многие окружающие его дома, просто нужно организоваться, для всеобщего решения проблемы; ведь именно нашей неорганизованностью  и незнанием ни законов , ни своих прав, пользуются бизнесмены и коррупционнеры. И сейчас, пока происходит дискуссия между мной и вами, они, каждый друг с другом или в одиночку, творят что хотят.Представим: «Никополь 2031 год».  (История из прошлого о том, как могло бы быть).Ты идёшь по улице. Вокруг, тонны пластикового мусора, пластиковые стены збегаловок и киосков, пластиковые окна, а в Старой части города стоит перестроенный «Шоп».  Также пластик, вокруг – газоны, быть может и деревца. Ограждён трехметровым забором, вокруг стоят мерседесы, джипы. А охранники не допускают простых людей, каждого из нас, чей удел раздолбаные дороги и мусор?! Днем там кафе-ресторан с алкоголем внутри, а ночью  – дискотека с наркотой для подростков, а в городе нет ни одной картинной галереи. Здание, намного больше прежнего и совсем не похоже на прежнее. А прежнего, собственно, и нет вообще!Не очень давно, одна знакомая бабушка рассказала мне: «Шоп очень старый, помнит ещё те времена, когда я была маленькая. Во время Голодомора, чтобы хоть как-то выжить, мы с родителями собирали зернышки на полях. Варили немного каши и ходили продавать туда.  Даже когда «каша» кончалась в казанке, всеравно стояла очередь из нескольких человек за тем, чтоб выскребстихоть какие-то остатки на стенках. Люди отдавали все за еду. Всё это, происходило внутри Шопа во времена Голодомора, идолы режима которого, до сих пор стоят на наших улицах.И, напрашивается вопрос: «Как мы можем научиться на ошибках наших дедов без памяти, без истории?!» Памяти, в виде исторического наследия! Ведь не зря в стенах старого Шопа обустроено памятное место Жертвам репрессий, ведь этот рынок – символ того времени, когда наш народ морили голодом.Вместо реставрированных памятников, мы видим жирных бизнесменов-коррупционеров, и идолов режимов отдававших кровавые приказы! Нужно делать выводы всем!..Фото Rayan Riener / Here And NowРаніше ми писали що чоловіча здорова потенція врятує Нікополь від вимирання. До цього повідомляли що знають про Нікополь інші українці, які ніколи не були в Нікополі.

Як стало зрозуміло NikopolToday, - Нікополь це андеграунд! Туристична родзинка Нікополя, як виявляється, схована під землею - це купецькі підвали і козацькі катакомби з давньою історією. Індустіральні туристи в захваті! Діггери вже збираються в дорогу. Про це повідомляв раніше УкраІнформ.Наче білокрила чайка — на неї схожі обриси Нікополя на карті - розкинулось місто на березі Каховського водосховища. Свого часу воно було чималим портом, перевалкою зернових на Одеський морський порт. Сучасний Нікополь – місто металургів. Нікопольський феросплавний завод є одним з найбільших підприємств металургійного комплексу України і найбільшим феросплавним підприємством в Європі, 75 % продукції заводу йде на експорт. А ось Нікопольський південнотрубний завод був найбільшим в СРСР, а тепер на базі його цехів створено з десяток самостійних заводів, що продовжують постачати продукцію у 65 країн світу. Але найцікавіша туристична родзинка Нікополя, виявляється, під землею - у козацьких та купецьких підвалах і катакомбах.Ними у сьогоднішній «Точці на карті» вирушили мандрувати кореспондент Укрінформу разом із директором нікопольської туристичної агенції «7 Січей» Олегом Фельдманом і гідом – краєзнавцем, істориком Сергієм Торопом.Вам варто подивитись відео нижчє.Легенди й Історія НікополяНікополь виник із передмістя Микитинської Січі та Микитиного перевозу у 1639 році. Тут зливалися майже вісім річок і був широкий прохід до Дніпра, вигідне географічне розташування.- Що стосується підземель, то є легенди, що ще з козацьких часів тут були, мабуть, природні катакомби, які ті пристосували для своїх цілей. Ходи були від козацької Січі до берега плавнів. А Січ, згідно з розкопками, розташовувалася на території нинішнього парку Перемоги у центрі міста. Зберігся захисний вал, який відкопали археологи, - розповідає Сергій Тороп.Відомо, що на території сучасної Нікопольщини існувало п’ять Січей. Козаки, завдяки підземним ходам, могли непомітно полишати місто під час облоги. Наприклад, так було у 1593 році, коли козаки, перебуваючи в облозі 40-тисячного татарського війська на Буцько-Томаківській Січі (нині це місце - трохи далі від Нікополя, поблизу села Червоногригорівка, в центрі с. Острів, частково затоплене Каховським водосховищем) підземними ходами змогли вийти непоміченими й організувати Нову Січ на річці Базавлук.Краєзнавець розповів, що пізніше, у часи розгортання подій російсько-турецької війни, в місті планувалося будівництво фортеці. У зв’язку з чим тут побував інженер-полковник Мінцеріус, який склав план Нікополя, де позначив різні оборонні споруди як ті, що існували з часів Січі, так і ті, які планувалося звести.Саме тому Нікополь облаштований своєрідно: всі вулиці сплановані під прямим кутом, як і в більшості міст на півдні України. Це типове військове планування забудови вулиць для зручності пересування, сполучення між частинами міста та транспортування різного товару. Під будинками на цих вулицях також були влаштовані підземелля.У зв’язку з тим, що потреба у фортеці відпала, кордон із Турцією відійшов на межі нинішньої держави, а Нікополь перестав бути прикордонним містом, то й саму фортецю, на думку Торопа, розібрали. Її надземну частину місцеві мешканці розбирали для власного будівництва. Міщани, купці, державні селяни забудовували вулиці за вже відомою схемою поверх старих підвалів і тунелів.Деякі підземелля датуються XVIII ст., тож їм близько 250 років і вони є старішими за ті будівлі, що на них були побудовані у XIX-XX ст.Будинки у XIX-першій половині XX століть були, як кажуть, три в одному: у верхній частині, на другому поверсі, розміщувалися житлові кімнати власника та прислуги, на нижньому поверсі - магазини, а в нульовому, підземному – склади товарів.Місцеві купці багатіли на транспортуванні зерна до Одеси, розвивали й іншу торгівлю: рибою, м’ясом, винами, крупою, ковбасами, тканинами. Росли заводи та артілі. До більшості складів можна було потрапити тунелем, який вів прямо з пристаней - Солоної, Рибної, Хлібної.Директор нікопольської туристичної агенції «7 Січей» Олег Фельдман, який у 2014-2017 роках обіймав посаду позаштатного радника міського голови Нікополя з питань туризму, працює, аби зробити кожне підземелля його турмаршруту стилізованим під епоху їх перших власників.- У Нікополя є історико-архітектурний опорний план, розроблений проектним інститутом і затверджений у 2013 році міністром культури та сесією міськради. Цей документ є офіційним додатком до Генплану міста. Там виокремлено історичний ареал Нікополя. У старій частині міста він охоплює кілька кварталів, де Нікополь зароджувався як козацьке містечко і далі після ліквідації Запорозького козацтва розвивався як купецьке. Це означає, що тут є будинки, збудовані за всіма правилами тодішньої архітектури з обов’язковим підвалом-підземеллям, - розповідає Олег Фельдман.Він припускає, що приватні підвали купців, цілком можливо, з’єднувались, адже багато купецьких родин ріднилися і вели сімейний бізнес разом. Підвали використовувалися і для зберігання, і для сполучення, і як винні погреби. Коли настали важкі часи, зокрема встановлення Радянської влади, в них влаштовували тайники, ховали скарби.З обох сторін колишньої Базарної площі (нині пл. Б.Хмельницького) з XIX-XX сторіччя будувались кам`яні торгові ряди з магазинами та складами. вважається, що підземелля всіх торгівельних рядів раніше поєднувалися між собою та ринком Шопа, а всі разом - з пристанями Нікополя. Так товар швидко доставлявся до місць продажу. Нині стіни між магазинами закладені, проте зустрічаються підземелля, що поєднують декілька магазинів. Деякі з підземель є точками маршруту Підземелля Старого Нікополя, а деякі тільки готуються ними стати...В історичній частині міста концентрувався бізнес купців – їхні магазини, прибуткові будинки, готелі, артілі... Вони цікаві своєю архітектурою, влаштуванням. Але якщо у наземній частині внутрішнє улаштування за часів радянської й незалежної України змінювалося, то підземелля залишилися такими ж, як були 100 і 200 років тому. Це й приваблює туристів, та й сама тема підземель завжди романтизувалася письменниками, режисерами, тому дигерством і захоплюється молодь, цікавляться туристи. Перші екскурсії підземеллями, що проходять щотижня, відвідали вже понад 150 осіб.Фонд «Нікополь туристичний», заснований Олегом Фельдманом спільно з заступником директора краєзнавчого музею міста Нікополя Мирославом Жуковським та Почесним громадянином Нікополя, художником Марком Проданом, з минулого року зайнявся вивченням нікопольських підземель.– За цей час ми відвідали вже понад 70 підземель. У деяких, з дозволу власників, розібрали замуровані отвори в цегляній кладці, дещо знайшли. Також вдалось відшукати трьох свідків, які стверджують, що ходили колись нікопольськими тунелями: один - наприкінці 40-х років, один - на початку 90-х, ще один – у 2003 році. Ми намагаємося перевірити їхню інформацію. І вже є кілька реальних місць, які дозволять пересвідчитися, що там є тунелі, а також сподівання, що їх вдасться зробити туристичними об’єктами, - каже Фельдман.Старому місту Нікополя - Нове життя!Справжнє дигерське задоволення турист отримає тоді, коли зможе в одному місці зайти, а в іншому вийти, провівши у підземеллях тривалий час.Понад кілометр площі Богдана Хмельницького та вулиці Микитинської могли би стати суцільною туристичною зоною. За наявності інвестицій можна було б викупити всі підвали, поєднати їх (як це, наприклад зробили у польських містах Краків і Жешув) і зробити єдину туристичну підземну трасу. Але зараз у кожного є свій власник, тому домовитися зі всіма дуже складно. Деякі власники, коли зміцнювали підлогу, позаливали свої підземелля бетоном...– Є ескізний проект щодо перетворення історичного центру міста на пішохідну зону для прогулянок. Підприємці, які ведуть у цій частині міста бізнес, виклали плитку, тротуар, а програми з відродження старої частини Нікополя нема, хоча наш фонд розробив таку концепцію на основі програми попереднього головного архітектора та влади міста. Програма фонду «Старому місту – нове життя» якраз передбачає, щоб тут була пішохідна зона, на умовах співфінансування. Тут може бути музейний квартал, кафе, підземелля, готелі і хостели, сувеніри, тут також є вихід до моря – прогулянки дамбою, катання на плавзасобах, міський пляж. Є півтора десятка цікавих будівель, що виставлені власниками на продаж або оренду і за наявності інвесторів могли би вистрелити як цікаві туроб`єкти. Залюбки ознайомимо інвесторів з пропозиціями та сконтактуємо з власниками будівель. Тобто, потенціал тут великий, але справжнього пріоритету в місцевої влади не завоював, - констатує Олег Фельдман.За його словами, у 2015 році міськрада прийняла Програму розвитку туризму, але вона вкрай недофінансована, тож і нема належного ефекту. Тим часом, стара частина поступово руйнується.У радянський період було кілька причин, аби про підземелля нічого не розповідати. Там могли ховатися кримінальні елементи. Тому у повоєнний час підземелля почали замуровувати, засипати, зачиняти. Щоби люди не відволікалися від будівництва комунізму.- За переказами одного з ветеранів міліції, у районі вулиці Лапинки жив злодій, який доробив чи використовував існуючий тунель для того, щоб утікати від стражів порядку при небезпеці та щоби переховувати награбоване з магазинів і складів. У його будинку була піч із решіткою, і коли до нього приходила міліція, мати відчиняла її, а він проходив аж до Нікопольських плавнів, де й переховувався. Це задокументований реальний випадок використання злодійським світом катакомб, - розповідає Олег Фельдман.Також боялися повторення 1918 року, коли існуюча на той час у місті антирадянська організація під назвою «Воїнський союз», у складі якої були колишні солдати й офіцери, використовуючи ходи й виходи катакомб, дізнавшись про наближення до міста австрійських військ, за 20 хвилин повалила радянську владу в місті.Під час Другої світової війни підземелля використовували учасники підпільних організацій, переховувалися, залишали зброю, листівки, там стояв гексограф, на якому роздруковували зведення Радінформбюро.У той час працював Південнотрубний завод оборонного значення, тому не бажано було, щоб під містом хтось користувався катакомбами чи тунелями.Загалом я з нікопольцями спустилася у сім підземель, що належали купцям Гусєву, Іванову, Сухініну, Самойленку. Ми дізналися про будинок Держбанку, побудований будівельною артіллю купця Гусєва, який був із числа старовірів і з таких же одновірців створив артіль. Вони відрізнялись від решти містян: носили широкі чоботи, не любили капелюхів, які були тоді в моді, а носили картузи, мали бороди...Ми дізналися де існував магазин «Фарфор, фаянс», що належав Пінському, де тримав майстерню годинникар Бро, де було фотоательє Аптовича, котрого знали по всій Російській імперії, бо кожну фотосесію він перетворював на подію...- Біля фотоательє був вхід до підземелля. У дитинстві я туди ще залазив у 13 років з такими ж цікавими хлопчаками. Потім батьки непокоїлися, викликали пожежних, міліцію і згодом змусили вхід забетонувати, - згадує Сергій.Спускаємось старими дерев’яними сходами, ще і ще нижче, наче по колу, тут уже зовсім не така цегла, як вище. Такими підвалами пронизаний весь Нікополь, в основному вони мають напівкруглі аркові цегляні перекриття, що давали додаткову міцність будівлі. Будувалися підземелля з червоної цегли - привозної та місцевої, яку виробляли два нікопольські цегляні заводи. Клали на розчин, замішаний на яєчних жовтках з додаванням битих молюсків, піску та вижимки з водоростей, що також додавало міцності. Навіть зараз ці стіни «склеєні» добре. У вікна-отвори передавали різного роду вантажі.Після побудови Каховського водосховища, рівень ґрунтових вод піднявся, - це стало згубним чинником для деяких нікопольських підземель. Це було, наприклад, однією з причин закриття на ремонт будівлі Нікопольського краєзнавчого музею, підвали якого через сирість і грибок стали непридатними для зберігання музейних експонатів. Але більшість підземель і досі сухі.Купецькі династії НікополяВідвідавши підземелля купецької садиби Іванових, ми дізнались, що їх купецький рід відомий у Нікополі з 70-х років XIX століття. Свій капітал купець зібрав, займаючись перекупкою зерна та товарного хліба, який ішов на експорт. Його син торгував бочками, гужовим транспортом. Нащадки купця займались торгівлею осетровими, кримськими та одеськими винами.Один з Іванових був не байдужий до мистецтва, захоплювався тоді ще композитором-початківцем Сергієм Прокоф’євим, який коштом Іванових відвідав Нікополь.Востаннє ім’я купця Іванова згадується і липні 1919 року, коли у будівлі Азовсько-Донського банку відбувалось останнє засідання клубу купецького зібрання. Серед тих, хто підписався під протоколом, було два Іванових – Порфирій та Олександр. Далі сліди їх втрачено.Цікавий підвал колишнього магазину Сухініна, що вів торгівлю м’ясними ковбасами. З 1910 року тут розташовувався галантерейний магазин Пашковської, де продавали жіночий одяг і де був дуже популярний куточок з капелюхами.Конкурентом Сухініна був купець Самойленко. Він мав четверо синів і дочку. Найстарший із синів був затятим картярем і гульвісою. Батько терпів, але й намагався виховувати своїми методами: коли син із чергової гулянки приходив вранці додому, на порозі його чекало відро, вудка й рибацька сітка. Це означало, що вдома його не бажають бачити, а на прожиття впродовж якогось часу він має заробляти сам. Причому взимку жалісливі батьки все пробачали синові, а як наставало літо – відро й вудка — і за поріг. Син ішов у плавні, до рибалок, жив у курені, ловив рибу. Коли холоднішало, каявся й вертався до батьків.Самойленки мали чотири патенти на виготовлення ковбас. Експериментували з рецептурами, клали різні спеції. У 1919 році родина Самойленків виїхала разом з військами Добровольчої армії Денікіна. Відомо, що нащадки купця живуть у Франції.Чотири рази на рік у Нікополі ярмаркували, приїжджали гості, було вісім готелів (нині їх одинадцять, хоча населення виросло у шість разів). А ще цікаво, що на 2011 рік у Нікополі було стільки ж банків, скільки функціонувало й сто років тому.Перший готель у місті купця Ющенка був облаштований для автомобілістів. Спеціально для «відвідувачів, що приїжджають на безкінних екіпажах». Річ у тім, що купець Ющенко став свідком автопробігу Санкт-Петербург – Севастополь, який пройшов і через Нікополь. У ньому брали участь автомобілі як з бензиновими, так і з паровими двигунами, а також електромобілі. Під час руху вирішувалось питання, який двигун кращий, що й визначило еру бензинових машин.Сьогодні на розі вулиць Микитинської та Поштової зі старого підвалу власники облаштували бар, при цьому підземелля реставрували, укріпили, встановили сучасну вентиляцію. Вклав кошти іноземний інвестор – Крістоф Райва. Він є засновником всеукраїнської мережі магазинів «Каза Нова», яку започаткував у Нікополі. Також тримає кафе і готелі. У старі часи на цьому місці був магазин колоніальних товарів, де продавали каву, чай, спеції, привезені з Індії.Крістоф Райва має ще кілька будівель у старій частині міста.Наразі туристична агенція «7 Січей» опікується ідею створення тематичних експозицій у купецьких будинках. У планах створення першого у світі Музею дверних молотків (дзвоників). Вже за їх виглядом можна багато дізнатися про господаря. Крім того, постукавши й піднявши слухавку, можна почути аудіорозповідь від першої особи купця-власника. Таким чином історія купецького Нікополя ніби оживе, стає ще реалістичнішою.Через соціальні мережі краєзнавці звернулися до нікопольців із пропозицією пошукати на горищах старовинні речі, аби влаштувати Музей підземель Нікополя - в підвалі старого ринку Шопа. Вже мають перші експонати, що відображають купецький побут.Центральний ринок Нікополя - ШОПаШопа – особливе кодове слово в Нікополі, яким називають старий ринок. Воно закріпилося у XIX-XX ст., але нікопольчани називали цей ринок так увесь час, поки він тут існував, аж до 70-х років, коли побудували нове його приміщення в іншому місці.Звідки взялася така назва? Багато хто з місцевих краєзнавців вважає, що Шопа – від шопінг, місце для торгівлі. Але це термін сучасний, на той час невживаний. А перше згадування в документах про цей ринок датується 1791 роком, навряд чи тоді нікопольці так добре знали англійську, щоб назвати ринок Шопою.Історику Сергію Торопу вдалося знайти спогади офіцера Василя Обози, який служив у Новосіченському ретраншементі на останній Покровській Січі, що також розташовувалась на території Нікопольського району.– Судячи з його записів, у запорожців були площі двох типів: майдан – це не будь-яка площа, а та, на якій була церква і де проходили вибори. Але було правило: де стоїть церква, не можна торгувати, тому в запорожців за межами Січі існувала ще одна площа, яку називали словом «цопа» або «чопа», що було трохи викривленим у перекладі з турецької і означало буквально кошару, місце для торгівлі худобою. Порівняйте: на Західній Україні популярні шопки – Різдвяні вертепи, або ж ясла для Христа. Очевидно, це одного значення слова. Тому, гадаю, і назва нікопольської Шопи того ж самого походження і означала первысно огорожу для торгівлі худобою, хоча торгували не лише нею, - пояснює історик.За його словами, інша назва ринку – «Зелений», через те, що тут завжди було багато овочів, фруктів за найнижчими цінами. Був верхній і нижній ринок. Рибний спуск вів до русел старого і нового Дніпра, де майже біля води був нижній ринок - «Рибний». Улов рибаки Новопавлівської, Лапинської рибних артілей привозили прямо на човнах. Продавалася осетрова риба чотирьох різновидів: бірюга, севрюга, осетер і пістрюга. Особливим попитом у місцевих користувалась шабля-риба або чехонь, любили також сомів і щук. Також від Нікополя до Катеринослава водився берш, якого цінували за м’яке й солодке м’ясо, краще, ніж у судака.З Каховським водосховищем ця риба відійшла у небуття, адже для неї потрібна чиста проточна вода. Через це немає і знаменитої колись місцевої страви - нікопольських дев’ятидюймових раків. Один дюйм - майже 2,2 см, отже такі раки – як омари, їх ловили на глибині, у спеціальних затонах. Раніше цю фірмову замовляв Леонід Утьосов, який у Нікополі познайомився зі своєю майбутньою дружиною.Перша будівля Шопи була дерев’яна, але влітку 1909 року сталася велика пожежа і ринок згорів. У 1910 році на кошти Нікопольської міської думи та Нікопольського земства був побудований кам’яний ринок під дахом. Нині пам’ятка культурної спадщини у жалюгідному стані, стіни розвалюються. Під Шопою також є велике підземелля, свого часу тут зберігалися різні товари, продовольчі продукти, риба, сіль, були льодовники.Дослідникам підземелля вдалося знайти за цегляною стіною хід, який, припускають, відноситься або ж до періоду російсько-турецької війни або ж більш раннього періоду епохи запорозьких козаків. Для нього характерний вузький прохід, адже і запорожці, і війська російської імперії використовували вузькі лази, якими не могла пройти кіннота. В таких ходах легше сховатись. У цих глиняних катакомбах могли розташовуватись і склади з амуніцією, боєприпасами.– З усього видно, що цей хід має продовження, ще й розгалужується, а кладка його глиняних стін набагато старіша, ніж підвал Шопи. Наскільки, це могли б підтвердити археологічні знахідки. Відомий історик козацької доби Дмитро Яворницький вказував на існування саме на місці Базарної площі валів округлої форми, які він також відносив до періоду російсько-турецьких війн, - каже Тороп.Ще це місце пов’язане й з періодом політичних репресій 1930-х років, коли не вистачало місць у відділках НКВД, багатьох людей привозили сюди, звідси ж вони йшли в останню дорогу. Тому поряд на стіні встановлено обеліск пам`яті жертв комуністичного режиму.Кінний двір і Льодовник корчми НікополяЄ легенда, що Рибним спуском, а потім тунелем із пристані на Кінний двір переганяли крадених коней, звідки їх і перепродавали. Але поки що тунель не знайдено. За переказами, начебто, підлога в місці входу в тунель викладена чавунними плитами.Краєзнавці вважають, що поряд із Кінним двором на Поштовій вулиці мала б бути поштова станція із заїжджим двором, диліжансами, де міняли коней, а поряд із нею - трактир і готель.На цій локації у підземеллі Олег Фельдман з однодумцями облаштовує стилізовану під поштову станцію експозицію, що розповідатиме про транспортне сполучення, пов’язане з містом.Також тут за закладеною ракушняком стіною знайшли кімнату 4х4 м, обкладену бутовим каменем із ще глибшим підвалом. Припускають, що тут був льодник козацької корчми XVII століття! Тобто ця підземна кімната - ровесниця міста! Сам льодовник теж перетворять на туристичний об’єкт, тут можна буде дізнатись і побачити крізь скляний люк, як виглядала козацька корчма.У такий спосіб збираються влаштувати локації ще в чотирьох підземеллях, тоді вже зможуть пропонувати туристам не просто екскурсію підземним містом, а із зануренням в епоху. А якби ще вдалося знайти тунель між підземеллями!Усі разом ми намагалися віднайти вхід у той колишній тунель. Просимо розповісти, як він колись ходив підземеллям, місцевого старожила Віталія Івановича Павелка.- О, це ж було 70 років тому! Дуже давно. Виходили – ген там, - вказує рукою на Шопу, – а заходили де, не можу визначитись. Був певен раніше, що в підземелля велоклубу...- Що вами тоді керувало, спонукало? Цікавість?- Звичайно... Голод тоді нами керував. Це 1947-48 роки були. І ми, пацанами, залазили і проходили аж до ринку, і що траплялось на шляху, все брали. Згодом нас почали ганяти за це і такі речі припинилися, але було. Я запам’ятав, що прохід був широким. А потім ішли управо і вліво ніби такі відгалуження, і точно були рейки для вагонеток, - каже старожил.- Можливо, оце він і є, - показує на стіну старого будинку, де чітко видно арочного типу вхід, із цегли виглядають поржавілі від часу завіси. – І за шириною тут точно міг пройти віз і коні. Ми раніше шукали цей вхід під велоклубом ДЮСШ, а коли демонтували будівлю поряд, відкрилася інша картина. То, можливо, вхід саме тут?Підтвердити здогадку вирішуємо у колишньої прибиральниці Ірини, яка багато років пропрацювала в музичній школі. Жінка пояснює, що чула це від тренера Григорія, який власноруч замуровував хід в 1980-ті роки, на жаль, нині він уже покійний. Але Ірина погоджується пройти маршрутом пошуковців ще раз.Кажуть, що підземелля велоклубу за радянської влади використовувалися для утримання репресованих, на стінах там були написи: "Ми ні в чому не винні". Після війни цими ж коридорами співробітники КДБ вивели кудись арештованих поліцаїв. Окрім Ринку з тунелю можна було дістатися до прибуткового будинку купця Тимофєєва, а також він ішов у бік Свято-Знаменського храму по вулиці Шевченка.Тим часом ми вирушаємо до останньої локації – мікрорайону Лапинка і старого аркового склепу під колишньою церквою Преподобного Іоанна Дамаскіна. У радянський час над склепом влаштувати літній кінотеатр. Від своїх гідів я чую легенду, що від цього склепу йдуть старовинні ходи до козацьких катакомб у бік Січі й берега, а також до інших церков.- Є фото, як виглядає цей склеп ізсередини. Там теж аркова стеля, у підлозі збоку є ніша, зараз вона порожня, припускають, що тут могла розміщуватися труна з покійником, і можливо, під цією нішею і є той самий хід, - каже Сергій Тороп.Сама церква Іоанна Дамаскіна також має дивовижну історію. Її величний фундамент у формі хреста відкопали археологи Нікопольського краєзнавчого музею з експедиції Мирослава Жуковського.- З’явився храм на цьому місці у 1854 році спершу дерев’яний, а в 1858 році – вже з цегли. Це був перший кам’яний храм Нікополя. Збудували його на кладовищі, був він свого роду «усипальницею захисників оборони Севастополя». Під час Кримської війни 1853-1856 роки у Нікополі, саме на цій території розташовувався 30-й військовий госпіталь. Про нього розповідалося в «Колоколі» Олександра Герцена. Від ран тут померло 1252 солдати й матроси. Їх відспівували священики у дерев’яній церкві. А коли кількість загиблих і братських могил зросла, поряд звели кам’яну церкву. Перший настоятель церкви Преподобного Іоанна Дамаскіна протоієрей Олександр прослужив тут 42 роки, - ділиться своїми краєзнавчими розвідками Сергій Тороп.Далі, у 1919 році, церкву, каже він, уперше закрили «червоні». Денікінці відновили тут службу. Потім передали храм військовим, які влаштували в ній склад військового майна та боєприпасів. У 1941 році все вивезти звідси не встигли і при наближенні німецьких військ залишили й частково підірвали. Вибухом було пошкоджено саме ту частину, де розташований склеп. Каплиця з дзвіницею була в іншій частині і з неї подавалися сигнали – на церковний дзвін орієнтувалися моряки на судах, що припливали до річки Лапинки.У 1943 році німецькі війська почали будувати в цьому місці міст через Дніпро, розташували зенітну батарею. А оскільки радянські підпільники використовували дзвіницю як орієнтир для наведення вогню, підсвічуючи її, то німецькі сапери підірвали церкву остаточно.До речі, назва річки Лапинки, а тепер і мікрорайону, походить від назви виду верби, якою щедро були обсаджені береги. З її лози ремісничі виготовляли чудові меблі, що цінувалися далеко за межами тодішньої губернії. За «Житієм» Іоанн Дамаскін також був «лозівником», плів корзини.Словом, якщо виберетесь на екскурсію до Нікополя – не пожалкуєте. Правда, багатьох відлякує поганий стан автодоріг. Місцеві краєзнавці та ентузіасти сподіваються на краще, і підказують, що до Нікополя можна дістатися з Києва, Миколаєва, Херсона, Хмельницького, Запоріжжя, Харкова, Тернополя, Львова, Вінниці, Одеси ще й залізницею. Ласкаво просимо!Автор Людмила Блик, Дніпро-НікопольФото УкрІнформРаніше ми розповідали як Ілон Маск шокував всіх новою модделю своєї Тесла.До речі, щоб зберегти старий Нікополь для туристів і нащадків нікопольців слід боротись!

NikopolToday знайшов список 16 людей, які народилися або жили в нашому місті. Вчені, політики, актори, спортсмени - Нікополю є чим пишатися. Ми також міняємо історію України.Нікополь подадрував Україні багато цікавих людей, справжніх зірок для: культури, спорту, науки і не тільки! Про це нам NikopolToday стало відомо від NikopolCity.Список відомих уродженців міста Нікополь йде у хронологічному порядку від давнини до сучасності.1. Агафія ЗавиднаСилачка Агафія Завидна народилася в Нікополі в 1890 році - померла в 30-х роках ХХ століття в Санкт-Петербурзі.Циркачка, одна з найсильніших жінок Європи ХХ століття. Агафія народилася в селянській родині, яка проживала в селі Суліцкому (нинішній 3-й ділянка в Нікополі). Життя дівчини змінилося після зустрічі з відомим циркачем - силачем Іваном Піддубним, трупа якого виступала по всьому світу. Його настільки здивувала неймовірна сила і міць неймовірної нікопольчанки, що він взяв її виступати до себе.Параметри Агаші вражали уяву - зріст 190 сантиметрів при вазі 150 кілограм. На сцені вона з легкістю згинала залізні підкови, крутила на залізної рейці кількох дорослих чоловіків і піднімала зубами стілець, з сидячим на ньому асистентом. Але після сварки зі своїм учителем Піддубним, Агафія почала будувати кар'єру самостійно. Спочатку все йшло якнайкраще, але з початком революції в 1917 все змінилося. Настала криза. Агафії довелося виступати за грощівку. Під час одного з виступів чи невдаха кавалер, то чи хтось із заздрісників вистрілив в Агафію. Від поранення силачка так повністю ніколи і не оговталася. В кінці життя вона поїхала в Петербург, де померла у злиднях і безвісності.2. Ал ГудманАл Гудман теж народився в Нікополі, 12 вересня 1890 року - помер 10 січня 1972 року в Нью-Йорку.Диригент, композитор, музичний режисер. Народився в Нікополі в кінці ХІХ століття. Належав до єврейської сім'ї, яка емігрувала в США. Випускник Балтиморського міського коледжу та консерваторії Пібоді в Балтіморі. Успіх прийшов до нього з випуском хіта «Сінбад», після якого диригував він оркестром у багатьох успішних бродвейських проектах. В цілому за цей період своєї кар'єри Гудман музично срежиссировал більше 150 прем'єрних постановок і став одним з найпопулярніших диригентів. Займався режисурою музики для різних американських радіомереж. На честь Ала Гудмана встановлена ​​зірка на голлівудському бульварі в Лос-Анджелесі.3. Осип ШорОсип Шор народився в Нікополі 30 травня (11 червня) 1899 року - помер 6 листопада 1978 року в Москві.Найімовірніший з усіх прототип відомого літературного героя Остапа Бендера. Більшу частину життя Осип Шор прожив в Одесі. Він був відомий своїми неймовірними аферами і життєвими цитатами. Ряд дослідників припускає, що саме образ нашого земляка письменники Ілля Ільф і Євген Петров взяли для свого героя Остапа Бендера.Народився Осип в єврейській родині. Його батько був купцем, а мати - дочкою банкіра. Сім'я була заможною і благопристойною. Однак у Осипа з дитинства проявлялася тяга до пригод, афер і авантюр. Переїхавши до Одеси, щоб заробити грошей він представлявся то художником, то шаховим гросмейстером, то представником підпільної антирадянської організації. Потім влаштувався працювати інспектором карного розшуку. Пізніше він жив і працював у Москві. У повоєнний час довгий час працював провідником на поїзді Москва-Ташкент. У його честь в Нікополі встановлено пам'ятник, де він зображений в образі Остапа Бендера.4. Євсій ГолдовськийЄвсій Голдовський народився 7 (20) січня 1903 Нікополі - помер 27 листопада 1971 Москві.Відомий вчений, один з найбільших винахідників в області кінотехніки, в тому числі панорамного і широкоформатного кіно. Народився в Нікополі в родині годинникаря. У 1920 році після смерті його батька сім'я переїжджає до Москви. Спочатку Голдовський працював на фабриці «Союзкіно». З 1930 року став завідувачем кафедри кінотехніки ВДІКу (Всеросійський державний інститут кінематографії).За своє життя став автором безлічі посібників з кінематографії, за якими навчалося не одне покоління кіношників. Євсій Голдовський став одним з перших людей, які почали систематичні і комплексні дослідження в області кінотехніки. В результаті, завдяки нашому земляку глядачі отримали широкоекранне кіно, кінопанорами, кругові кінопанорами і широкоформатне кіно. Після його смерті Міжнародна кінотехнічна асоціація заснувала премію його імені, яку присуджували за найзначніше досягнення року в області кінотехніки.5. Матус БісноватМатус Бісноват народився в Нікополі 10 (23) жовтня 1905 - помер 8 листопада 1977 року в Москві.Авіаконструктор і конструктор ракетного озброєння. Народився в Нікополі, в небагатій єврейській родині. У молодості захоплювався малюванням, працював маляром. У 1931 році Матус Бісноват закінчив закінчив Московський авіаційний інститут і назавжди пов'язав своє життя з конструкторської діяльністю. У 1941-1948 роках - головний конструктор ряду авіаційних заводів; керував випуском винищувачів ЛаГГ-3, розробкою нової інноваційної авіаційної техніки. У 1948 під керівництвом Бісновата розроблений експериментальний надзвуковий літак з рідинним реактивним двигуном. Тоді ж він працював і над створенням перших вітчизняних безпілотних літальних апаратів. У 1955-1956 роках конструкторське бюро, очолюване Бісноватом, спроектувало першу вітчизняну самонавідну ракету К-8 класу «повітря-повітря». Саме він спроектував безліч зразків нового авіаційного озброєння СРСР.6. Володимир ДальськийВолодимир Дальський народився в Нікополі 22 квітня (5 травня) 1912 року - помер 15 травня 1998 року в Києві.Популярний актор театру та кіно. Василь Нестеренко (саме таке ім'я отримав майбутній актор при народженні) народився в Нікополі, де і провів своє дитинство. Навряд чи тоді хтось припускав, що з безпритульного і кишенькового злодія, яким був він в дитинстві, вийде гідна людина. Але потрапивши в робочий клуб, він раптово вирішив вступити в драмгурток, яким керувала Наталія Дальська. Жінка усиновила Василя, який взяв ім'я Володимир Дальський, на честь загиблого сина своєї благодійниці.За своє життя актор працював в тетра Харкова, Львова, Києва. Більше 20 років присвятив роботі в Київському драматичному театрі імені Івана Франка. У 1960 році йому було присвоєно звання народного артиста СРСР. За своє життя він зіграв безліч ролей в театрі і кіно. Останній раз Дальський вийшов на сцену в 1987 році, на честь свого 75-річчя.7. Анатолій СкороходАнатолій Скороход народився в Нікополі 10 вересня 1930 року помер 3 січня 2011 року в Мічигані.Впливовий математик. Анатолій Скороход народився в сім'ї нікопольських вчителів. Батьки з дитинства прищеплювали йому любов до науки. В 1948 році Скороход закінчує із золотою медаллю середню школу і вступає до Київського університету імені Тараса Шевченка на механіко-математичний факультет.У 1956-1964 роках працював в Київському університеті. З 1964 по 2002 рік він перебував у Інституті математики Національної академії наук України. З 1993 року він був професором в Університеті штату Мічиган, США, і членом Американської академії мистецтв і наук.Його наукові праці присвячені теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем про випадкових процесах, розподілів в нескінченновимірних просторах, статистиці випадкових процесів і марковських процесів.Скороход є автором понад 450 наукових робіт, в тому числі понад 40 монографій і книг. У його честь названо кілька теорем, задач і інтегралів.8. Геннадій ЖиздикГеннадій Жиздик народився в Гайсині 27 січня 1927 року - помер 23 грудня 1991 року в Дніпрі.Футболіст, футбольний тренер. Народився в Хмельницькій області. Коли він був підлітком, почалася Друга світова війна, і його сім'я перебралася в евакуацію, в Душанбе. Там він виступав за дорослу команду місцевого Спартака, причому був воротарем. Після війни став тренувати футбольні командиРазом з тренером Володимиром Ємцем займалися нікопольської футбольною командою «Колос», яка пройшла всі стадії від першості колгоспів до лідера першої ліги СРСР. У 1981 разом з Ємцем вирушили тренувати команду «Дніпро». Геннадій Жиздик - почесний громадянин Нікополя.9. Володимир ЄмецьВолодимир Ємець народився в Нікополі 3 квітня 1937 року - помер 9 листопада 1987 Кишиневі.Футболіст, футбольний тренер.Володимир Ємець народився і виріс в Нікополі в звичайній робітничій сім'ї. Ще школярем його запросили в місцеву команду «Трубник». Закінчивши інститут фізкультури, Володимир Ємець почав свою тренерську кар'єру. Він зробив величезний внесок в розвиток нікопольського футболу тренуючи команду району «Колос» разом з тренером Геннадієм Жиздиком. У 1981 році Ємця разом з Жиздиком відправили тренувати «Дніпро». Під керівництвом Ємця дніпровська команда в 1983 стала чемпіоном СРСР. У Нікополі проходить Турнір пам'яті тренера Володимира Ємця.10. Сергій ЗакарлюкаСергій Закарлюка народився 17 серпня 1976 року в Нікополі - загинула 5 жовтня 2014 року неподалік від Полтави.Футболіст, гравець національної збірної України з футболу. Сергій народився і виріс в Нікополі. Ще з дитинства він захопився футболом. Професійну кар'єру розпочав граючи за «Дніпро». У 2002-му Сергій дебютував у національній збірній України. Всього на рахунку спортсмена дев'ять матчів за збірну. За свою професійну кар'єру він грав у багатьох українських командах, в тому числі донецькому «Шахтарі» і київському «Арсеналі». Провів 365 матчів в елітному українському дивізіоні. Після завершення ігрової кар'єри працював тренером. Футболіст трагічно загинув у 2002 році в автомобільній катастрофі. У нього залишилася дружина і троє дітей.11. Олена АнтоноваОлена Антонова народилася в Нікополі 10 червня 1972 року.Українська метальниця диска, призер Олімпійських ігор 2008 року. Закінчила нікопольське школу №15. Потім вступила до Дніпропетровського державного інституту фізичного виховання і спорту.Тренуватися на СК «Електрометалург» під керівництвом відомого нікопольського тренера Володимира Воловика. в 2008 році під час Олімпіади в Пекіні Олена завоювала бронзову медаль в метанні диска.Нікопольчанка є майстром спорту міжнародного класу і багаторазовою чемпіонкою України. За досягнення високих спортивних результатів нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.12. Вікторія СюмарВікторія Сюмар народилася в Нікополі 23 жовтня 1977 року.Журналістка, медіа-експерт, політик. Народилася 23 жовтня 1977 року в місті зросла у Вінницькій області. Після школи вступила на історичний факультет Київського університету імені Шевченка. Навчалася в аспірантурі Інституту історії УкраїниЗ 1999 по 2003 рік - працювала журналістом радіостанції «Континент». З 1999 року - позаштатний кореспондент радіостанції «Голос Америки» в Україні.Статті Вікторі друкувалися в «Дзеркалі тижня», «Телекритиці», «Українській правді» та інших українських виданнях. У 2019 стала народним депутатом Верховної Ради від партії «Європейська солідарність».13. Костянтин СимашкоКостянтин Симашко народився в Нікополі 12 листопада 1980 року.Футболіст, дворазовий чемпіон і срібний призер літніх Паралімпійських ігор, Заслужений майстер спорту України. Костянтин з дитинства захоплювався футболом. Через аварію автомобільної аварії був паралізований, але зміг повернутися до повноцінного життя. Незважаючи на те, що лікарі наказували йому, що він не зможе займатися футболом, він зміг повернутися в спорт завдяки паралімпійського футболу. У складі паралімпійської збірної виграв чемпіонат Європи з футболу. За досягнення високих спортивних результатів на Паралімпійських іграми нагороджений орденами «За заслуги» різних ступенів.Костянтин Симашко - почесний громадянин Нікополя.14. Оксана БотурчукОксана Ботурчук народилася в Нікополі 12 вересня 1984 року.Легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України. Паралімпійська чемпіонка 2008 року, п'ятикратний срібний і бронзовий призер Літніх Паралімпійських ігор 2008 і 2012 років. Оксана народилася в спортивній сім'ї. Її батько був майстром спорту СРСР з самбо, а мати кандидат в майстри спорту з легкої атлетики. Через автомобільний катастрофи у Оксани Ботурчук сильно погіршився зір. Пройшовши довгий шлях відновлення і тренувань Оксана зі звичайної спортсменки стала паралімпійської чемпіонкою. Вона виграла ряд міжнародних турнірів і була включена до складу збірної країни.15. Олександр ПіскуновОлександр Піскунов народився 31 грудня 1991 року в Нікополі.Актор театру та кіно. Дитинство Олександра пройшло в притулку Нікополя, навчався в школі-інтернаті «Гармонія». У шкільні роки займався в драмгуртку під керівництвом Тамари Миколаївни Сурикової. Професійне акторську освіту отримав в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.Нікопольці могли бачити його у фільмах «Киборги» і «Крути 1918» та «11 дітей з Моршина», які показували в кінотеатрах міста.16. Rayan RienerКостянтин Іватович (псевдонім Rayan Riener) народився 30 квітня 1994 року в Нікополі.Письменник, поет, борець за права людей в Україні. Відомий завдяки тому, що написав перший український гей-роман. До речі, книгу автор написав у Нікополі. Його твори перекладені англійською і відомі закордонному читачу.Раніше ми писали про його нову книгу "Марс Один".Світлини NikopolCityРаніше ми писали як довести свою кохану до 11 різних типів оргазму! Ти станеш найкращим коханцем в її житті.Також розповідали що замість реновації та модернізації старих будівель у Нікополі - вони стали притоном наркоманів і алкашні, що створюють смітник із Нікополя.

Нікопольский Фестиваль обрядової пісні «Різдвяна зірка», як стало відомо NikopolToday, став у нашому місті вже гарною традицією в останні кілька років. Попри те, що цього року ми втратили зиму в Нікополі та області, дорослі намагаються загладити провину перед дітьми і подарувати їм усмішки на святкуванні в центрі Нікополя.Про те, як пройшов фестиваль святкових вертепів у Нікополі NikopolToday дізнався від Прес-служби Міської ради Нікополя.Типові "ряджені" з восьмикутними різдвяними зірками пройшли святковою ходою від торгового центру «Білла» до сцени, встановленої на центральній площі міста. Головний атрибут українського святкування Різдва – Зірки, з якими ходять колядники, були різноманітно прикрашені, тому хода вийшла яскравою та ефектною, як думає прес-служба міської ради Нікополя.Обрядові та сучасні різдвяні пісні заздалегіть підготували самодіяльні шкільні колективи. І кожен міні-спектакль на різдвяну тематику був по-своєму цікавим для глядачів.Подивитися на це надзвичайне дійство прийшли сотні нікопольців. Всі бажаючі водили коловороти біля головної ялинки Нікополя. Хоча вона трохи покосилася після Новорічних святкувань та була вимкнута дітлахами Нікополя. І учасники вже традиційного фестивалю, який поки що не відвідують туристи, і глядачі залишилися дуже задоволеними, як вважає прес-служба НМР. Також фестиваль «Різдвяна зірка», можливо, подарував присутнім гарний настрій та зарядив позитивом на цілий рік.Коляд-коляд-колядниця!До ю сі зіс фейс?Дайте дядьку п'ятака!А п'ятак не важний......дайте щось бумажне!Сфоткай на фоні міськвиконкому.Фото Прес-служба Нікопольської міської радиРаніше ми писали, як Австралія неочікувано для всіх, першою заплатила за гріхи перед кліматом Землі.Також повідомлялось, що Україна отримала офіційно понад 500 мільярдів гривень до бюджету у 2019 році.

Час плине непомітно. Часто ми не помічаємо змін, які насправді відбуваються постійно. Варто обертатись назад, щоб зобачити як все ж таки змінилось рідне місто.День за днем, годиною та хвилиною - Нікополь змінюється. Як місто Нікополь змінилось до невпізнанності за 10 років від NikopolToday у фотоекскурсії з нотатками від блогера з Нікополя. Текст трьома мовами, без змін.| -History of the City- |Present to you: my photographs."LAST'o'pad" - The photos which have been removed by me in October, on the verge of emotions in suicide detachment from the real world.Here's what a majority of the streets of my city. Approximately two thirds of the city. But vstrechayutsya and beautiful buildings. Here's how one House of GDK...Ось так виглядає більшість вулиць мого міста. Приблизно 2/3 всього міста. Але зустрічаються і красиві будівлі. Ось як отой Будинок Творчості ГДК...It looks like a typical beach bay of my city. Spit Stone, sand, beautiful sky and the light casting a beacon... Sky and sand...Осенью уже никого на пляже нет. Только голые деревья и тихий приглушенный ветром шум волн...Так виглядає типовий пляжниа затока мого міста. Кам'яна коса, пісок, красиве небо і дає світло маяк... Небо і пісок...Perhaps the only two things can be identified in our beautiful city. This is an incredible picture of the sky, sunsets and sunrises. And mirror the broad expanse of water of the river Dnipro.Пожалуй, единственные две вещи можно выделить прекрасных в нашем городе. Это невероятные картины неба, закаты и рассветы. И зеркальная широкая гладь воды реки Днепр.Мабуть, єдині дві речі можна виділити прекрасних у нашому місті. Це неймовірні картини неба, захід сонця і світанки. І дзеркальна широка гладь води річки Дніпро....Над водами широкими часто літають чайки й інщі птиці, а подеколи, можна побачити, а може і почути як дає свій сигнал повільнйи паром...Коли чайки втомлюються, вони сідають на чисту воду і плавають одна біля одної, тихо перегукуючись між собою.А коли вони хочуть істи, вони злітають у гору, і побачивши рибку, ниряють у воду, виринаючи вже з сріблястою здобиччю у клюві. А якщо терпіти людей вони вже невзмозі, вони летять на віддалені буї, де їм ніхто не буде заважати...Here is a brand new bike. Some crazy burned it in his own pleasure, or maybe the joy... My eyes saw only the remains of the ashes on the sand and the skeleton of the spokes...А вот совсем новый велосипед. Какой-то сумасшедший спалил его в свой ужас, или, быть может в радость... Мои глаза видели только его остатки, пепел на песке и скелет спиц...Significant place for the city, there is a gun. It is in this place, in 1944, Allied troops had returned to Nicopolis, and rescued him from the German attackers.Знаменательным местом для города, есть Пушка. Именно в этом месте, в 1944 году, союзные войска вернулись в Никополь и спасли его от немецких нападающих.This dam, protect the town from the millions of tons of water Kahovsky sea.А это дамба, оберегающая город от миллионов тонн воды Каховского моря.  А це дамба, що оберігає місто від мільйонів тонн води Каховського моря.But there will always be in a secluded place for couples. Especially in spring and autumn, when the beaches are empty and forgetting people...Осенью все дороги шуршат от листьев. Землю покрывает настоящий золотой ковер. Але в місті завжди знайдеться відокремлене місце для двох. Особливо навесні і восени, коли пляжі порожні і забуття людьми...The inscription on the brick wall.                   "The Forge" Cute is not it?And so while away their days. I looked at his feet and saw-leaf heart. Perhaps it is my heart got lost? Or maybe it's your heart flew here from afar? It may be...Вот так и коротаю свои дни. Смотрю под ноги и вижу листочек-сердце. Быть может это моё сердце потерялось? Или возможно это ваше сердце залетело сюда издалека? Быть может... Ось так і коротав свої дні. Дивлюся під ноги і бачу листочок-серце. Можливо це моє серце загубилося? Або можливо це ваше серце залетіло сюди здалеку? Все може бути...Але іноді, навіть птахи бувають самотні. Ця чайка сиділа сама, як і я в той день. Вона слухала сплески хвиль, а я слухав музику, що лилася з мого телефону...But sometimes, even the birds are alone. This gull was sitting myself as I am that day. She listened to the waves, spikes, and I heard music coming from my phone...And this - Bogdan Khmelnitsky Square. It is from this place and began the liberation movement against Moscow's invasion of the Cossacks. It is from this street and started our city. This place is called the "old part" because the trade has long moved to the upper part of the city, away from the water...А це - Площа Богдана Хмельницького. Саме з цього місця і починалося визвольний рух козаків проти Московської навали. Саме з цієї вулиці й починалося наше місто. Це місце називають "старою частиною", так як торгівля вже давно перемістилася в верхню частину міста, в далечінь від води...Старий Центральний ринок кілька десятиліть тому - був головною торговельною точкою міста. Тут відбувалися більшість покупок і пропонувався великий вибір свіжих продуктів: овочів, фруктів, риби, м'яса, молочних продуктів і "дефіцитних" смачних делікатесів. У ті часи, звідусіль їхали в Нікополь, щоб зробити покупки. Але зараз, будівля ледве держиться, щоб не впасти додолу.    Old Central Market a few decades ago - was a major trading point of the city. Here, the majority of purchases were made, and offered a large selection of fresh foods: vegetables, fruits, fish, meat, dairy products, and "scarce" delicious delicacies. In those days, traveling from anywhere in the Nikopol, to make a purchase. But now, the building is barely kept in order not to crash down to earth...The old museum building and barely breathing. This building was a-beautiful. It seemed asks: will restore me, I'll be happy tourists!Старое музейное здание также еле дышит. Это здание было-бы прекрасным. Оно словно просит: отреставрируйте меня, я буду радовать туристов!Но власть не слышит, и не удивительно.Near a small park, is situated a beautiful home. They have nothing to do with the Soviet boxes, which now lives most of the population of the city. No, they are elegant and inspirational. Large windows on the first floor are designed for buyers. In those buildings and stay hotel "Rodina"...Біля невеликого скверу, розташувалися гарні будинки. Вони не мають нічого спільного з тими Радянськими коробками, в яких зараз живе велика частина населення міста. Ні, вони шикарні і пафосні. Великі вітрини на перших поверхах створені для покупців. У тих же будівлях і знаходитися готель "Батьківщина"...Зверху, - старий будинок пошти. Її незвичайний купол з маленькими віконцями казковими виділяє цю будівлю серед оточуючих його Радянських коробок.Above - the old the post office. Its unusual canopy with small windows fabulous highlights of the building surrounding the Soviet boxes.At Victory Park, stands a well-known obelisk and eternal flame.Next to him are "triumphant arch" ...У Парку Перемоги, височіє всім відомий обеліск і горить вічний вогонь.Далі за ним розташовуються "переможні арки"...As in all Ukrainian cities, we too have abandoned buildings. Abandoned building at an abandoned rest home, and once there was a resort...Як і у всіх українських містах, у нас теж є занедбані будівлі. Занедбаний будинок в занедбаному Будинку відпочинку, а колись тут був курорт...And it is virtually deserted wilderness of our great park. How would it piece by piece is not restored, former beauty - never to return. Now in his lawns graze goats tied to trees, and fountains in the empty spoiled - only broken glass...And the old furniture, has become a favorite place for spending and local youth hangouts, and at night - drug addicts and homeless people...Sun sunset.Ну що ще сказати?The End-P. S. Історія міста - історія країни...Фотоекскурсія під назвою | -History of the City- | була розміщені у блозі "Тут І Зараз" від Rayan RienerРаніше ми писали як Австралю охопила екологічна катастрофа: стихія змусила найвідомих людей Світу втрутитись і виділити шалені гроші на порятунок континенту.До цього ми відкривали вікно в Америку, у ексклюзивній розповіді від бізнес-ковбоя з Техасу про вечори в Остіні.

Мешканці міста Нікополь обурени тим фактом, що у місті орудують цілі зграї вандалів. Вони роблять що заманеться, а поліція закрила очі. Де закон і порядок? - запитують стурбовані нікопольці в соціальних мережах. Наше повітря отруєно, зими немає, наркомани вбивають цуценят, дороги до Нікополя розбиті, і тепер ще відсутність реакції поліції Нікополя на зухвалий вандалізм. Про це у своєму пості в мережі Facebook повідомив нікополець Антон Кас'янов.Нікополець пише:Ще раз підніму вчорашню тему. Біля металургійного технікуму розвалили недавно встановлений артоб'єкт. Незважаючи на передбачені антивандальні заходи все ж кілька пристроїв відламали і забрали.У мене питання до поліції міста: скільки це буде тривати? І найголовніший: А НАВІЩО ВИ ПОТРІБНІ ВЗАГАЛІ???Потрібно вже починати виходити під ментовку і розголошувати! Може працювати почнуть.Нікополець Антон Кас'янова закликає мешканців міста до протестів через бездіяльність поліції Нікополя. Можливо таким чином поліція Нікополя почне відпрацьовувати свої зарплати за гроші платників податків.Це ми з Вами, до речі.Тобто ми витратили на це гроші і тепер хтось це вкрав або зламав. А можливо, нам варто вимагати, як і в Польщі, камери спостереження на кожному кроці. Щоб всі злочини були зафіксовані, а вандали покарані. Фото Антон Кас'яновРаніше ми повідомляли, що вчені із NASA знайшли більш придатний варіант для колонізації, ніж Марс.Також Ви можете врятувати життя у Нікополі, якщо допоможете гривнею. 

Сьогодні у "Власній думці" від NikopolToday пропонуємо вам-відео історію від блогера Сергія Старовітова.Чи буде Нікополь кращим у майбутньому? Або найкращі часи вже минули? - про це автор розповідає у свой відео-роботі в мережі YouTube.Відео називається "Никополь завтра лучше, чем вчера". Там автор занурюється у історію міста Нікополь, щоб відшукатиі стину про мешканців, і дізнатись, чому так багато тисяч людей покинуло і продовжує покидати місто після Другої світової війни.Варто зазначити, що відео про Нікополь переглянуло вже майже 4 тисячі глядачів.За словами автора відео, ця розповідь про Нікополі присвячена нікопольцям 50-70-х років, що з різних причин покинули це тихе українське містечко.Дивіться більше у віде від блогера Сергія Старовітого про Нікополь з мережі YouTube.Робота блогера наповнена цікавими фактами про Нікополь, про які більшість мешканців навіть не здогадувались.Ви також можете надіслати свої письмові та відео-матеріали про Нікополь на нашу пошту [email protected]!Фото Pinterest Нагадаємо, що права людини на часі - у Германії заборонили лікувати представників ЛГБТ-спільноти.Також варто знати, якою буде погода в Нікополі цього тиждня.

Підіймаємо ранковий настрій разом із NikopolToday. Варто нагадати, що вогка зима пройде і ми знов відкриємо пляжний сезон у запальному місті Перемоги.Варто лише закрити очі і згадати, як було чудово літом у Нікополі! Саме про сьогодні у "Власній думці" - відеоблог від Diary of bboy.Ваші спогади про тепле літо підіймуть Вам настрій, щоб пережити дивну туманну зиму у Нікополі.Зараз саме той час щоб пригадати, що Нікополь - курортне місто.Подивіться цей відеблог, щоб пригадати солодкі миті спекотного літа у Нікополі,я кому позаздрять навіть іспанські курорти.Щоб Ваше відео про Нікополь також з'явилось на сторінках NikopolToday, надсилайте артикули на нашу пошту - [email protected], поки це ще безкоштовно.Фото PinterestДо речі, ніхто не міг подумати, що місцева політика скотиться до жалюгідного рівня: покровський політик виявився ма'янком!Не дивлячись на те, що інші українці героїчно досліджують небезпечну Антарктиду щоб врятувати планету від глобального потепління та вимирання видів.

Як стало відомо NikopolToday, в Нікополі на 2020 рік виділили 9 мільйонів гривень на парки і сквери.На які роботи їх витратять? Про це NikopolToday передає з новочесного сайту NikopolCity.28 грудня 2019 року Управління благоустрою, інфраструктури і комунального господарства Нікопольської міської ради оголосило тендер на послуги щодо належного утримання парків і скверів міста.На оновлення і догляд за 2020 рік приблизно витратять 9 млн гривень з міського бюджету. Тендерні пропозиції приймають до 27 січня, а вже 3 березня відбудеться сам аукціон.- Подібний тендер з обслуговування всіх парків і скверів Нікополя проводився і в минулому році. Тоді аукціон виграло комунальне підприємство "Міське паркове господарство". Протягом року вони надавали послуги прибирання, покосу, посипання тротуарів, вивезення сміття та інших послуг щодо належного утримання паркових зон міста, - розповів начальник Управління благоустрою, інфраструктури і комунального господарства Нікопольської міської ради Всеволод Зінченко.Повний список учасників тендера на 2020 рік буде доступний вже по закінченню торгів у березні.Журналісти Нікополь.City ознайомилися з тендерною документацією, де докладно описані пункти надання послуг. Згідно з технічним завданням, частина грошей із заявленої суми піде на прибирання території та вивезення твердих побутових відходів, в яку входить:підмітання території з невдосконалений покриттям;підмітання території з удосконаленим покриттям;прибирання газонів від листя, хмизу, сміття;прибирання сміття з урн;посипання покриття тротуарів протиожеледними матеріалами вручну;очистку тротуарів від снігу вручну;обрізку кущів (за потребою);обрізку дерев вручну (за потребою);навантаження сміття;перевезення сміття.Також частина грошей виділяти на послугу покосу трави, в яку входить:покіс суцільних газонів ручними газонокосарками;покіс комбінованих газонів ручними газонокосарками;покіс газонних бордюрів ножицями;прибирання скошеної трави після покосу газонокосаркою;вантаження сміття;перевезення сміття.Для належного утримання парків і скверів Нікополя планують залучити не менше 25 людей робітничих професій, без урахування працівників, які зайняті в управлінні і обслуговуванні машин. Також для забезпечення цих послуг ті, хто подаються на тендер, повинні обов'язково мати ручні газонокосарки, трактор з причепом, автомобіль для перевезень робочого персоналу, бензопилу та інший транспорт та інвентар, який допоможе виконати весь обсяг робіт.Варто уваги: Маск був правий - ресурсів на Марсі вистачить всім колоністам.Також Ваш ранок має бути сонячним - згадайте своє літо у Нікополі прямо зараз!

Деякі зміни в Нікополі справжі варті вашої уваги, попри те, що дається, що на кожну зміну припадає нова біда для Нікополя. Чи так це насправді, залишаємо на Ваш розсуд та майбутніх поколінь.Фото останніх днів: як змінився Нікополь за деякий час. Про це NikopolToday дізнався від NikopolCity.А ви пам'ятаєте різницю, як було раніше і зараз? Про це передає NikopolToday від Нікополь.City, який зробив для вас порівняння декількох змінених місць в Нікополі за останні роки.«Оновлена» алея на початку проспекту ТрубниківДо:І після:Глобус або "Кулька"До:І після:Пам'ятник Захисникам УкраїниДо:І після:Трохи оновлена Дамба НікополяДо:І після:Вулиця ПершотравневаДо:І після:Фото NikopolCityТакож ми писали, що героїчні українські науковці написали цілий розділ для світової енциклопедії.До цього ми повідомляли, що нікополець вкрай потребує вашої допомоги.

Те, що Вас насправді турбує - NikopolToday йде на допомогу! Ви принесли в будинок чарівного і цікавого кошеня, безсумнівно, у вас виникла купа питань. Як правильно мити кішку? Як часто можна купати кішок? Як помити кота?  Маленьке кошеня вперше переступило поріг вашого будинку. Чи варто його купати? Якщо ви принесли тваринУ зі спеціалізованого розплідника або з відомого вам місця, то варто відкласти цю не завжди приємну для малюка процедуру.Коли дійсно потрібно купати котів?Якщо ви підібрали цей грудочку вовни в під'їзді або на вулиці - не сумнівайтеся, купайте обов'язково. Цим ви убезпечите не тільки кошеня, а й свою сім'ю від всіляких інфекційних захворювань. Незайвим буде і профілактичний похід до ветеринара.У вас власний будинок і улюблений вихованець вільно гуляє на вулиці, а також без особливих заборон пересувається по будинку? Тоді купати доведеться в міру забруднення. Але вже точно мити цьому любителю прогулянок лапи. Але якщо тварина живе в квартирі і на вулицю не вибігає, як часто потрібно купати кішку? Відповідь проста: тоді утримайтеся від прийняття душу або ванни, адже вони з тих, хто може вмиватися власним язиком.Зверніть увагу на породу свого вихованця. Штучно виведених котів доцільно купати спеціальним шампунем, але є породи, наприклад, британці, яким ця процедура без потреби. А сфінкса взагалі встоїть протирання теплою, вологою ганчірочкою.Іноді процедура купання просто життєво необхідна. Мається на увазі той випадок, коли вашого улюбленця атакують паразити. Це скоріше не купання, а лікування. Тому варто придбати спеціальний шампунь від бліх, і краще купити його у ветеринарній аптеці або замовити через спеціалізовані інтернет магазини. Вибираєте продукт і оформляєте замовлення у себе вдома або на роботі. Уважно прочитайте інструкцію і слідуйте їй, щоб не завдати шкоди кішці.Купання перед «виходом у світ». Виставки породистих кішок проходять часто, це схоже на показовому балу, тому тварина упорядковують, а також обов'язково купають спеціальним шампунем. І шерсть їх стає гладкою, блискучою і шовковистою.Як часто купати кішку?Ви часто чули, що, чим раніше почнеш привчати кота до банних процедур, тим швидше і легше він до них адаптується. У цьому є раціональне зерно, але маленькі кошенята дуже тендітні істоти. Вони мокрі, звичайно, дуже кумедні, а й дуже беззахисні. Невеликий протяг і застуда забезпечена. Тому не варто зайвий раз ризикувати, якщо малюк забруднився, протріть його вологою серветкою.Все ще вважаєте, що необхідно привчити кота до води? Спробуйте почати, коли йому виповниться 4 - 5 місяців. Досить дорослий сформувався кошеня менш болісно перенесе цю процедуру.Чи не купайте своїх смугастих улюбленців занадто часто, це не люди! Кішкам цілком достатньо здійснювати банний моціон 2 рази в рік.Чи не купайте кішку під час хвороби і вагітності. У цей період зайвий стрес їй протипоказаний, та й імунітет нижче звичайного. Якщо є необхідність додаткової чистки, скористайтеся вологими серветками або сухим шампунем.Фото з відкритих джерелТакож ми псиали, що ДТЕК, здається хоче щоб Нікополь вимер - жителі не можуть більше терпіти знущань!Нагадуємо, що ми отруїли повітря планети - як тепер вижити, кияни розповідають.

Глобальне потепління в Нікополі зазіхнуло на святе, щоб покарати нас за зміну клімату, внаслідок діяльності людства. Водохреща відміняється: Бог покарав нас за зміни клімату на планеті. Тепер вода без криги не сцілить вашу душу.Ци тепер буде вода в Дніпрі на Водохреща зцілювати без криги, або навпаки? Про це NikopolToday передає від CityNikopol.Вітаю всіх читачів газети з Новим Роком та Різдвом Христовим! Бажаю добра, миру, благополуччя і удачі! - пише на своєму сайті CityNikopol Віктор Артеменко.Свята тривають і наступні святкову подію для багатьох - це Хрещення Господнє!У нас в Нікополі прийнято його святкувати походом до церкви, освяченням води та звичайно головною «вишенькою», для найвідважніших нікопольчан, - це зануренням у відкриту водойму!Особливо це виглядає весело, коли є лід і вибудовуються, тепло одягнені люди біля вирубний ополонці в хороший мороз приблизно так в 10С в очікування «сміливців», щоб побачити це шоу на власні очі. Ось дивишся, підходить такий сміливець до ополонки, скидає весь одяг і «хлоп» - занурилася людина, бажано 3 рази.«Кайф»! Ця мить прекрасна!!! - пише Артеменко, - Набираєшся здоров'я на весь рік! Відразу ж починаються розтирання і закутування в теплі речі.Багато з віруючих запевняють навіть про те, що захворіти навіть не реально в цей святий час. Але зараз вода вода в Дніпрі + 4-2С.Що ж нас чекає в 19 числа в 2020році, адже криги в Нікополі більше немає! Весела пробіжка по піску і присідання в холодну воду?Щоранку, чим ближче до Хрещення напевно кожна людина обіцяє собі, що зможе поповнити ряди «моржів» і в цей раз-точно пірне в ополонку! А ви особисто готові зануритися? - зпитує Артеменко. Фото CityNikopolРаніше ми повідомляли, що марсіани приховують свою воду під землею на Червоній планеті.Також ми нагадували, що туристи не забули про Нікополь і все ще їдуть до міста.

Як стало відомо NikopolToday, Нікополь продовжує інтенсивно змінюватись із вражаючою швидкістю. Розроблюється цікава мапа, про яку Вам варто знати. То хто і навіщо створює ілюстровану карту з усіма будівлями Нікополя?Не варто хвилюватись - ніхто не буде за нами стежити і знати як йвійти до нашого двору. Про це ми дізнались від NikopolCity. що розкрив правду про таємничу карту Нікополя.Насправді ж, група нікопольчан працює над створенням ілюстрованої карти нашого міста, на яку планують нанести всі будівлі Нікополя, а потім розфарбувати в різні кольори, в залежності від часу забудови. Вони створили групу «Історія забудови Нікополя» у мережі Facebook, для того, щоб всі могли взяти участь в її створенні. Про те як виникла така ідея і на якому етапі реалізації вона - ЗМІ Нікополя поговорили з автором задумки Віктором Семеновим. Ця мапа необхідна саме для того, щоб зрозуміти наскільки давнє місто Нікополь і звабити туристів, а також відкрити очі місцевим на історичний потенціал, який ми мусомо захистити. Як виникла ідея проєкту?Ідея з'явилася не спонтанно, а ще в 2017 році. Мені тоді друзі прислали посилання на сайт з такою картою Москви і ми всі з цікавістю її розглядали: було дуже наочно видно, як росло місто. Ну і просто клікати на окремі будівлі і дивитися їх рік побудови було цікаво.Тоді я і задумався, що можна щось схоже зробити і для Нікополя. По-перше, тому що це місто я завжди любив, а ще через його багату історії. На неї вже точно ніхто раніше не дивився під таким кутом, а за останні 100 років місто дуже розрослося. Але весь цей час я був дуже зайнятий і тільки виношував ідею в голові, а в рідкісні випадки натхнення навіть писав офіційний запит до місцевої влади з проханням надати документ зі списком всіх будинків міста і їх роками спорудження.Подібну карту хочуть зробити і для Нікополя / фото NikopolCityПерші кроки задля реалізації задумкиЯкщо зі списком усіх будинків більш-менш вийшло, то про роки споруди ніхто нічого не знає. Так стало зрозуміло, що проект поодинці не потягнути і я відклав на деякий час ідею. Взагалі, у мене робота пов'язана вже довгий час з керуванням процесами і людьми в різних громадських проектах, тому я приблизно розумів, куди варто повернути цю історію, щоб вона спрацювала.Так я вирішив в 2019 році зробити її публічною. Припустив (і не помилився!), Що в Нікополі є безліч люблячих своє місто людей, які могли б взяти на себе частину роботи. Або, як мінімум, кожен житель розповів би, коли був побудований його будинок або будинок сусідів. Це називається краудсорсингом, коли люди координуються і спільно роблять щось цікаве і масштабне, але потрібно було з чогось почати. Вирішив розповісти про цю ідею своєму другові-розробнику, і він теж загорівся ідеєю. А як то кажуть, «гуртом і батька легше бити», тому удвох ми розділили роботу: він займеться сайтом, а я організацією цієї історії. А коли працюємо удвох, діяльність кожного тільки підштовхує іншого щось робити і не лінуватися.Далі я швидко зробив логотип для проекту (вийшло мило, він є в групі в Фейсбуці) і підготував перший пост і початковий план роботи.Логотип краундсорцингового проєкту / фото NikopolCityУ цьому пості розповіли коротко про ідею і плани, а також (що дуже важливо) дали посилання на чат в Телеграма та закликали туди вступати всіх, хто хоче допомогти.Як ми можемо допомогти проекту?Допомога дуже потрібна. Згідно з планом, вкрай необхідно було знайти людей, які б намалювати самі будинки на карті. Для цього я зв'язався з OpenStreetMap, де є прекрасне співтовариство хлопців, які люблять покращувати карти і деталізувати світ навколо нас. Паралельно з цим потрібно було добувати інформацію про роки будівництва будинків.Зараз в чаті вже 16 осіб і з частиною ми вже налагодили роботу. Алекс Заїкін допомагає з картою, а Дарина Лукина з веденням таблиці про роки споруди. Деякі інші поки тільки готуються знайти собі місце в цій історії. Можливо саме там знайдеться і місце для Вас!Проєкт стрімко розвивається / фото NikopolCityНайбільш складним буде пошук років, так як будинків дуже багато. Але поки ми обмежилися опитуванням жителів міста в Фейсбуці і аналізом старого телефонного довідника. Все це ми переводимо в єдину оцифрованную таблицю. Деякі жителі міста відгукнулися і розповіли про свої будинки. А дехто навіть вирушив до голови в частині приватного сектора, щоб дізнатися більше.Передбачається, що проект займе не менше півроку, так як всі ми займаємося ним у вільний від роботи час.Ми крутимо рекламу в Фейсбуці, пишемо особисто кожному поставити лайк і сподіваємося, що більше людей буде приєднуватися до проекту. Так ми, можливо, навіть запустимо пішохідну групу (забрендуємо для цього їм звичайні планшети з логотипом для впізнаваності), яка з пройдеться по одному з районів міста і розпитає про роки споруди. Загалом, має бути масштабно і цікаво для всіх.Поки у нас успіхи невеликі: інформації мало, а вдома відмальовано на карті ще далеко не все. Але це тільки питання часу.Якщо хочете якось долучитися до проекту або поділитися інформацією про свій будинок, пишіть Віктору Семенову або в групу Історія забудови Нікополя. Можливо це твій шанс увійти в історію міста - перейдіть за цим посиланням. Тільки спільними зусиллями ми зможемо врятувати наше місто та його історію!Фото Nikopol City / за матеріалом журналістки Марини КостенкоРаніше ми писали, що Ілон Маск не перестає дивувати і запрошує мільйони людей на Марс.Також ми нагадували, що і в Нікополі буде відзначатись День Соборності України.

Чи не вперше Нікополь отримав таку теплу зиму, як на перетині 2019-2020 років, за спостереженнями NikopolToday. Хоча деякі нікопольці шукали й інші місця для традиційного Хрещення, наприклад під містом у Борисивці, переважна більшість пішли хреститись до Дніпра. Який цього року був без жодної крижинки.Попри зміни клімату, 19 січня в Нікополі на міському пляжі зібралися десятки людей. Схоже, що змити гріхи приїхали сьогодні більшість нікопольчан, припаркувати машину було ніде.Дорослі і діти забігали в воду, після чого йшли грітися в спеціально обладнаному наметі і пити гарячий чай. Його сьогодні роздавали безкоштовно всім бажаючим, - повідомляє NikopolToday від Інформатора.У цей день традиційно прийнято освячувати воду і занурюватися в ополонку. Люди вірять, що в цей день вода очищує і стає цілющою, тому всі бажаючі занурюються в воду, щоб бути здоровими цілий рік. Священики та віряни йдуть до водойми як символу річки Йордан.Після того, як священик освятив воду, триразово занурив хрест і прочитав молитву, бажаючі занурилися в водосховище. За правилами потрібно занурюватися з головою, хреститися і промовляти молитву три рази. Але кожен робив, як міг.За безпекою в цей день слідкували рятувальники, водолази та поліцейські. Цього року видався відносно теплий водохресний день. Сонце не світило, але морозу не було. Водосховище не встигло замерзнути через гобальне потепління, проте всі бажаючі змити гріхи швидко забігали в воду і вибігали з неї. На березі встановили намет, щоб люди могли зігрітися.Кажуть, вода в цей день має особливу силу і заряджає позитивною енергією на цілий рік. Значить, слід очікувати тільки хороших новин і світлих днів.На Водохреща в Нікополі приїхали і дорослі й діти.Міський пляж був забитий людьми вщент.Сотні родин з дітьми мешканців Нікополя.І священники тут як тут...Дитячий пляж.І навіть церковний хор.Черга за "святою" водою.Хтось вірить, що вода змиє гріхи......а хтось - ні.Діти сумують за літом!У телефонах.Родинне свято.Разом.Навіть птахи завітали подивитис, що там роблять диваки-люди.Родини.Сестри також тут.Ну й брати наші менші.Релігія "он зе біч".Патруль сумління?Чай безкоштовно для всіх!Поліція цього разу не хрестилась, а було б варто, можливо.Фото ІнформаторРаніше ми писали, чи буде другий сезон чудернацького серіалу від Nrtflix про шалені шоу.Також ми розповідали, як щаслива чорна кішечка шукає для себе нову родину в Нікополі.

Є шанс, що нарешті, саме цього тиждня ми отримаємо перший сніг у Нікополі, нагадує NikopolToday. Невже бог почув наші молитви?І дійсно, 20 січня в Нікополі буде хмарний і туманний день. А саме понеділок, вівторок і четвер прогнозують невеликий сніг.Інформатор зібрав дані про погоду, а NikopolToday передає. У період з 20 до 26 січня вітер змінюватиме свій напрямок, його швидкість не перевищить 7 метрів в секунду.Згідно з даними від Gismeteo, в означений період температура повітря в денні години складе +1... + 5 градусів. Вночі -4... + 1 ° С. Робочий тиждень почнеться з похмурого понеділка, можливий сніг з дощем. У вівторок і четвер також може піти невеликий сніг.Сайт Sinoptik прогнозує мінливу хмарність. У понеділок видимість на дорогах міста і області буде обмежена до 500 метрів. У четвер вдень очікується невеликий сніг, який до настання вечора закінчиться. Температура повітря в денні години коливатиметься до -1... + 5 ° С, вночі -6... 0 ° С.Схід сонця в понеділок, 20 січня, можна зустрічати о 7:20, а захід очікувати о 16:26. Цікавим є той факт, що за останні 130 років тепліше всього 20 січня було в 1948-му - 9,5 градуса. Найхолодніший день зафіксували в 1950-м: - 24,3 градусів нижче нуля.20 січня відзначається Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Цей день є кінцем святок: "Іван Хреститель свята повів». Якщо в цей день стояла ясна і холодна погода, то літо очікувалося посушливе, а похмура і сніжна погода натякала на рясний урожай. ДО 20 січня закінчувалися Водохресні морози, і хоча попереду ще була майже половина зими, люди вже жили в очікуванні тепла: "Тріщи, мороз не тріщить - минули Водохрещі: дуй, хуртовина, не дуй - до Великодня пішло».Фото ІнформаторНагадуємо, що зелений тариф - це добрий бізнес для тих, хто любить природу і Україну.І дійсно, можливо якщо ми згадаємо про природу і зміну клімату - то наступного року крига на Дніпрі таки буде.

Минулого тижня NikopolToday пояснював, що таке Ретвовейв і чому він майже всюди, а також розповідав про право кожного з нас бути собою і поважати свободу інших.А зараз цікавий інфо-топ від NikopolToday, на тиждень, що минає. Яким був цей тиждень у Нікополі?Початок тижня розпочався із чергової ДТП - водій забив стару пані. Водій авто був зайнятий власним телефоном, а не концентрацією на дорозі. Тому варто додати, що дорога - це небезпечно. Не дозволяйте водіям сидіти в телефонах, якщо цінуєте своє життя і життя інших людей.Потім вже поліція знову розшукували свідків ДТП, але вже іншого, що сталося трохи раніше. Якщо Ви знаєте щось про ці численні ДТП в Нікополі в останній час - негайно телефонуйте до полції. І дійсно - ми отримали перший сніг саме цього тижня.22 січня, як і в усій країні - Нікополь святкував День соборності України. Врешті решт, ми вирішили нагадати нікопольцям, що історію міста можемо зберегти тільки ми. Як допомогти читайте в цій статті.Показували і фото з Водохреща на Дніпрі в Нікополі.Знов ми вирішили повідомити, що брати наші менші потребують нашої уваги. Сподіваємось чорна кішечка, про яку ми писали - такий віднайшла новий дім.На тижні, що минає відкрилась виставка відомого художника в Нікополі - деталі.І екзотично пройшов Китайський Новий рік в Нікополі.І знов все місто приголошило відео з будівлі 3-ї школи Нікополя, де невідомий чіплявся до малої дівчинки.Тиждень видався важким, тому ми нагадали, що нікополь - це місто де по справжньмоу "сидять" на каві.Талановита молодь знов нас потішила - нікопольчанка отримала нагороду.А ось АТОшники знімають стрес не кавою, а дзен медитаціями, які для них влаштовують волонтери в Нікополі.І ось ми прийшли до топ-5 цікавих ресторацій міста Нікополь, про які варто було нагадати.Додаючи до теми дозвілля - встигайте раніше планувати свої кіно-вихідні в Нікополі.А для тих, хто хоче боротись за закон і справедливість - добра новина. В Нікополі та районі двері поліцейських академій відчинились для новачків. Можливо тоді в Нікополі буде менше злочинів.І всі злочинці Нікополя будуть сидіти у в'язницях, там де їм і місце.Завжди на пульсі новин, Ваш NikopolTodayНещодавно ми писали про те, хто такі гротескні драг квін і навіщо вони це роблять. І вчергове нагадували, що Нікополь - місто креативних людей і талановитих дітей.

Як стало відомо NikopolToday, через аварію стара частина Нікополя залишилася без води. Про це повідомляє "Прихист". Що ж сталося? Як тепер обійтись без води?Повідомляємо про "вчергове" від водоканалу міста Нікополь.На водогоні Нікополя сталася чергова аварія. Через це "Нікопольводоканал" перекрив подачу води в стару частину міста. Співробітники підприємства приносять свої вибачення за тимчасові незручності. Відновити подачу води обіцяють після завершення аварійних робіт. Подивимось, побачимо...Риторичне запитання - куди йдуть податки містян? На дворі 2020 рік - майбутнє. Досі системи водопостачання не змінені. Всі нікопольці схвильовані питанням: "коли вже нарешті закінчиться це Середновіччя?""Так-так, проблеми із водою вже порядком набридли нікопольцям, хоча не настільки як із електрикою. ДТЕК перевершує всі проблеми Нікополя.Фото Pinterst / ПрихистТакож ми писали як будуть боротись із короновірусом у Дніпрі.Нагадували, що корупція в Нікополі - одна із найзапекліших ворогів активістів.

Той випадок, коли варто бути уважним! Геї повсюди навколо нас, і Ярош стурбований, що на Україну нібито суне "гомо-диктатура" - Європа захопить все. Дмитро Ярош закликав до термінового повстання проти гомосексуалів, які захоплюють владу в країні, як стало відомо NikopolToday.Дмитро Ярош назвав головного ворога українців. Як виявилось, це не корупція, бідність, важка екологія, зміна клімату або слабка медицина та освіта, а - геї... Страшне!Славнозвісний Дмитро Ярош та гей-віськовий Віктор Пилипенко / фото НЧДмитро Ярош опублікував пост у Facebook, висловивши свою думку про гомосексуалів. Колишній лідер організації "Правий сектор" вважає, що влада значною мірою перебуває у руках людей з нетрадиційною орієнтацією. Цей факт Ярош не схвалює і реагує негативно."Декілька емоцій. Про це не заведено говорити, але... Світ летить у пекло. Гомосексуалісти, та інші збоченці, стали "нормальним явищем". Вони захоплюють владу і нав’язують людям свою "чергу денну" - сатанинську. Гомосексуальна диктатура опанувала багато країн світу. Подивіться фільми та серіали. Якщо там немає збоченців, то це вже "неформат"!Ярош згадав і про український уряд, зауваживши, що міністерки  втілюють в життя так звану "гендерну рівність". На його думку насправді є легалізацією збоченців."Молоденькі дівчатка-функціонерки, які невідомо як і чого поставали міністерками, говорять і втілюють в життя так звану "гендерну рівність". Насправді це — легалізація збоченців"!Крім того, у своєму дописі Ярош назвав Росію головним ворогом України, згадав геноцид українського народу та закликав бути творцями своєї української держави попри всі перешкоди."Я, як християнин, не збираюсь когось судити і влазити до когось "у ліжко", але і не збираюсь мовчати, тому що моєму українському народу нав’язують збоченство як нормальність і "перспективу"... Українці, ви ж розумієте, що ті, що типу "наші союзники" все роблять для того, щоб нас, на своїй Богом даній землі, не лишилося? Міністр Дубілет порахував, що нас в Україні лишилося 37 з хвостиком мільйонів. Нас — Українців. Яких у 1991 році було 52 мільйони! Це не Геноцид? Голодомор, Світові війни вбили менше, ніж їхня політика упокорення українців. Це незаперечний факт! Ми, українці, далі дивимося їхнє "кіно", ми споживаємо їхню збоченську жуйку про "гендер", "рівноправ’я", "толерантність"... Нам, українцям, збоченці, росіяни, олігархи і владоможці "втюхують" байки про те, що українці мають бути бидлом: без духовності, без моралі, без традиції. Багатьом це подобається. Тому голосують як голосують... Але, я, моя сім’я, моя родина, мої друзі, мої побратими, мої близькі — хоч і грішники, але не бидло... Ми — Українці-Християни. Ми творимо Державу на своїй Українській землі. Свою — Українську Державу. Хоч проти нас існуючий грішний світ... P.S. Дуже багатьом цей пост не сподобається. Я це усвідомлюю. Розумію, що фейсбук може заблокувати мою сторінку за "нетолерантність"... Побачите, як багато хто заховається, або, навпаки, стане на бік збоченців. Але, пригадайте, як під час Революції Гідності на одній із барикад був напис "Дістали". І ще. Росія — наш головний ворог. За Бога і Україну!"Гей-ЯрошНагадуємо, екслідер Правого сектору Дмитро Ярош написав у Facebook гомофобний пост і у коментарях зазначив, що не бачив на фронті жодного представника ЛГБТ-спільноти.Зокрема за думкою Яроша, «гомосексуальна диктатура» є причиною зниження чисельності населення України, яке він назвав «геноцидом».У коментарях до допису у націоналістичного діяча запитали, чи вважає він своїми побратимами тих представників ЛГБТ+, які воювали на Донбасі.«Жодного гомосексуаліста (гомосексуала — NT) на фронті за шість років війни не спостерігав. Не виключаю, що хтось із них, заради піару, міг бути „на нулі“, десь із-за бруствера, постріляти у бік ворога… Але, однозначно — збоченці не захищають Україну», — заявив екслідер Правого сектору.Віктор Пилипенко - один із перших геїв-військових в Україні, що зробив камінг-аут / фото thebabel.com.uaУ відповідь на це йому показали фото, де просто за ним стоїть ексгранатометник добровольчого батальйону Донбас та відкритий гей Віктор Пилипенко.В чисельних інтерв'ю Пилипенко розповів, що у вересні 2014-го долучився до батальйону Донбас як резервіст, потім потрапив у військову частину № 3027. Він пробув на Донбасі рік і сім місяців. Безпосередньо у гарячих точках — півроку. Служив також у Широкиному.А це вже інший гей-військовий в українській армії - Василій Давиденко, який втратив коханого на війні з Росією / фото 360tvЯк зауважив Пилипенко, тему ЛГБТ+ на війні не обговорюють. «Звичайно, ти терпиш жарти, інколи підсміюєшся сам, бо розумієш, що ці люди дійсно сміються з того — ну, скажімо, розповіли якийсь прикольний анекдот. Я навіть не думав робити камінг-аут там та говорити військовим про таке. Так, це страх, що до мене потім зміниться ставлення, що всі будуть дивитись інакше, страх, бо не знав їхньої реакції», — повідомив військовий.Варто додати, що 23 червня 2019 року понад 30 військових, які відносять себе до ЛГБТ-спільноти, пройшли колоною на Марші рівності в Києві.У наступному році, зважаючи на тенденції останніх років, на гей-прайді в Києві знову буде побито рекорд із кількості учасників "Маршу рівності". Фото Znaj.ua / НЧВідзначимо, що поки дехто вкрай стурбований гей-сексом, в Україні справжні проблчеи із злочинністю та стихійними звалищами - міста схожі на гетто. Окрім того, поки у Європі роблять мільярди на переробці сміття і перетворюють звалища на купи золота, в Україні ми не даємо раду - країна перетворилась на суцільне звалище.

2020-й рік почався із численних стихійних лих, які щодня нагадують нам про наслідки зміни клімату на Землі. Тепер це стосується всіх, навіть Нікополя. Криворізька траса до Дніпра і також з Нікополя: численні аварії, купа снігу, фури вже не їдуть в гору. Природа помстилася за зміну клімату - зима прийшла, "як сніг на голову" в буквальному сенсі, передає NikopolToday від CityNikopol. Ситуація на засніжених дорогах дійсно небезпечна, можливо варто відкласти Ваші подорожі на авто.Повідомляється, що під Дніпром через погодні умов траса «Дніпро - Кривий Ріг» практично не проїзна! Про це написано в повідомленні, сторінка Facebook Ігоря Матвія.Варто додати, що Україні 5 лютого, панує по-справжньому зимова погода - країну накрили сніг та хуртовини, як повідомляє Сьогодні. У Мережі з'явилися фото зимової казки.Багато снігу випало у Львівській області, зокрема - в Трускавці. Особливо атмосферно виглядав курортне місто вночі.Але це не зимова казка для всіх.На дорозі вже відбулося кілька ДТП, фури не можуть їхати в гору через сніг. Аварійна ситуація стала раптовою для керманичів авто, які вже звикли до нових теплих умов зими. Весняна зима пішла - прийшла зимова. «Сидіть вдома. Криворізька траса, аварії, купа снігу, фури вже не їдуть в гору. Пробка 3 км, швидкість 10 км/год. Через годину рух зупиниться зовсім», - написав Ігор.Україну раптово замело / фото СьогодніФото CityNikopol / автор Rayan RienerРаніше ми писали, що правда про коронавірус таки дійшла до світу: в Китаю гинуть сотнями тисяч, інфекція йде на Україну.Нагадуємо, зло вже в оселях міста Нікополь - кримінал вривається до осель, забиває і грабує нікопольців.

Український військовий Василь Давиденко, який брав участь у збройному конфлікті проти про-російських сепаратистів на сході країни, поїхав на фронт заради хлопця, в якого закохався. Про це NikopolToday передає від «Бі-бі-сі Україна».«В Щасті ми були щасливі». Український військовий-гей пішов на фронт заради коханого. Трагічна історія гей-кохання, і вбивча війна, що викликає сльози.Василь Давиденко під час війни / фото BBCСолдат Давиденко другим з українських військовослужбовців зробив камінг-аут. Першим відкрито заявив про свою гомосексуальність колишній боєць українського батальйону «Донбас» Віктор Пилипенко.Давиденко, якому зараз 41 рік, був звільнений зі служби в 2015 році за станом здоров'я. На війні він отримав контузію, після якої Василю дали третю групу інвалідності.Давиденко розповів, що поїхав воювати на Донбас слідом за коханою людиною. У лютому 2014 року він познайомився у «ВКонтакті» з молодим військовослужбовцям Арсеном.Василь та його коханий Арсен разом, 2014 рік / фото BBC«Він повинен був їхати в свою військову частину з Одеси через Львів. Поїзд стояв півгодини вночі на вокзалі. Арсен запропонував зустрітися. Я прийшов до того поїзду. Ми поговорили - і він залишився. Вранці поїхав далі», - розповідав Давиденко.Василь Давиденко - ветеран війни з Росією / фото 360Через деякий час частина Арсена відправили в зону військових дій. Давиденко поїхав на фронт добровольцем. Він прибув в місто Щастя Луганської області, де перебувала військова частина Арсена.«В Щастя ми були щасливі», - згадує Василь.Не дивлячись на особисту трагедію, Василь продовжив захищати Україну / Фото BBCАрсен загинув в Луганській області в січні 2015 року. Їх коханню судилося бути тільки один рік.«У той день, коли я отримав повідомлення про загибель, я дотерпів до вечора, потім включив музику і почав плакати. Я так плакав, що навіть захлинався. Там не можна було кричати - в 800 метрах від нас стояли сепаратисти», - розповів Давиденко.За його словами, він повідомив іншим військовим, що з ним сталося. Всі помітили його стан. Через кілька місяців Давиденко потрапив в госпіталь з пораненням, після цього він вже не міг служити."Коли повернувся до Івано-Франківська в березні 2015-го, я закрився в квартирі й дав собі волю. Як я там ридав… Я кричав від болю до нестями". Потім Василь лежав чотири місяці в шпиталі з контузією."Після Арсена я дуже змінився. Кажуть, що в наступних стосунках людина порівнює свого нового партнера чи партнерку з попередніми. А я себе порівнюю з тим, яким я був, коли ми були разом. Що я відчував тоді й зараз, чи я відчуваю щось подібне? Ні, тому нині я сам по собі. Зате я знаю, що таке кохати".Про свою сексуальністьВасиль розповідає, що з дитинства відчував інтерес саме до хлопців, хоч зовсім ще не розумів, що з ним відбувається і чому. Коли в юності гуляв з дівчиною, відчував, що "це не його".У 10-му класі закохався в хлопця з паралельного класу. Він так подобався, що Василь пішов і сам написав заяву, щоб його перевели в клас до того хлопця. Вчителі й мама сильно здивувалися, але істинної причини ніхто не зрозумів."Коли переїхали до України з Росії, я не знав, що значить "гомік", "педік". Я написав хлопцю, який розмістив оголошення в газету про знайомство. Він жив у Рівному. Батьки мені давали кошти на морозиво. Я за них купив квиток до Рівного". Але той хлопець не прийшов на побачення.Сексуальність людини Василь порівнює з кольором очей, волосся, зростом. "Для мене навіть ніколи не стояв внутрішньо вибір: я чітко відчував, що не можу бути з жінкою"."Коли ти гей, а родичі в селі тебе примушують одружитися й ти це робиш, - це вибір. А сексуальність ти не вибираєш. Коли чоловік - гей, але він цього не визнає, одружується, то живе в суцільній брехні. Людина себе ховає в самому собі. Як вона буде виховувати своїх дітей, якщо вона себе зрадила? Я таким бути не хочу. Я хочу бути відкритим, одвертим".Василь Давиденко вважає, що представникам ЛГБТ потрібно надати право на юридичне оформлення партнерства, на спадок, на всиновлення дітей. Тільки тоді можна буде говорити про припинення їхньої дискримінації в Україні.Про гомофобію та українську арміюВасиль Давиденко на Марші захисників України, 24 серпня 2019 року / фото BBCКолись у військовому шпиталі Василя Давиденка поклали у палату з 24-річним хлопцем. Він розповів йому, що є геєм і що боїться служити в армії, боїться, що не витримає на війні."Він не міг проявити себе, а тут ще його кинули в армію, де навколо самі чоловіки. Якби він міг про себе заявити, що є геєм, то його могли б відправити, приміром, у штаб, а не на фронт. Цей хлопець викинувся з вікна (вчинив самогубство, - ред.) - і загинув. Хоч потім писали "випав" з вікна".Ветеран вважає, що в Україні все ще важко приймати таких людей, як він через "совкове мислення"."Я раджу перечитати історію про Содом та Гомору. Чому Господь вирішив зруйнувати ці міста? Не через те, що там була содомія, а через те, що вони напали на янгелів. Якщо я тебе кохаю жертовно, готовий життя втратити, стати за тебе горою, - це і є любов. Справжня".У будь-якій армії в світі служать геї. "Я бачу, як багато є військових-геїв на різних сайтах. Хай таких чоловіків на батальйон чи дивізію буде кілька, але вони не можуть сказати правди про себе, ходять один навколо одного. Одразу думка: "А якщо дізнаються? А якщо зацькують?" А там і до дезертирства не далеко".Про рідних ВасиляЖодного зв'язку з рідними у Василя немає. Його близькі родичі служать в російській армії."В Україні я залишився сам, більше нікого тут немає. Мої родичі в Росії підтримують російську риторику про те, що ми тут "дітей вбиваємо". Мене політичні розмови з ними заводили в глухий кут. Я вирішив, що мені легше просто припинити з ними спілкуватися".Мати Василя живе в Криму: "Вона мені навіть писала, щоб я приїхав туди й покаявся перед ФСБ. Писала у вайбері такими фразами, якими вона не говорить. Мої рідні стали мені чужими".Про власний камінг-аут"Я просто заявив, що я такий. Все. Я з того почав: я гей. У когось є питання? Ставте - буду відповідати. Мені набридло ховатися від самого себе. Коли людина стає собою, до неї не можна приліпити жодну стигму".Розповідає, що його камінг-аут був абсолютно природнім. Він його не планував."Мені пояснили, що буде зустріч щодо поширення ВІЛ з-поміж військових. Запитали, чи я міг би там виступити. І що мені втрачати? Рідних нема, кохання нема. Головне - себе не втратити. Після цього почала спадати моя внутрішня напруга, немовби скинув з плечей мішок піску"."Якщо мені раніше сміялися в спину, то тепер цього не зробиш. Хіба що підійди й розсмійся мені у вічі".Наостанок розмови Василь Давиденко визначив, чого не зміг би простити - зради й підлості."А зрада самого себе є найстрашнішою зі зрад".Фото 360 / BBC / Facebook Василя ДавиденкоРаніше ми писали трохи цікавого про нас: сам себе не похвалиш - ніхто не похвалить.І здається, що ігровий вірус вирвався у реальний світ з мережі, щоб налякати всіх нас.

У Нікополі нарешті випав довгоочікуваний сніг! Вітаємо із настанням справжньої зими! Напевно Вам буде цікаво знати, як виглядає Нікополь в лютневий сніжний день. Нікопольці та їх діти вже вдосталь настраждались від змін клімату. Весняна зима і клімат подарував нам справжню зиму, яку можливо не побачать наступні покоління через глобальне потепління. Про це NikopolToday терміново передає від Інформатора. Дякуємо фотографам Інформатора за чудові фото першого снігу!6 лютого о Нікополі на зміну проливним дощам нарешті прийшов сніг. Вулиці не замело хуртовиною, але припорошило й нарешті зима стала схожа на саму себе.У регіон прийшов південно-західний циклон з Балкан. Тому 5 лютого Нікополь залило дощем, в Дніпропетровській області пішов мокрий сніг і лише 6 лютого вранці негода принесла сніг та справжні заморозки у місто, якповідомляє Інформатор.З самого ранку городян чекав незвичайний пейзаж з вікна. Люди вже встигли забути, як виглядає зима! Встигніть насолодитися, бо погода непередбачувана і можливо незабаром весь сніг швидко випарується."Нікополь Сьогодні" із вдяністю передає фото від Інформатора, який зловив зимові пейзажі внутрішньоквартальних будинків. Просто життєво необхідно хоч трохи розбавити стрічку новин білими фарбами зими.Раніше ЗМІ Нікополя розповідали про те, що в Нікополі під час негоди впали дерева. Дізнайся наскільки багато дерев впало через негоду в Нікополі за цим посиланням. Але епідемія навколо......і люди сховались у оселях.Вулиці порожні......люди хворіють.Але навіть песики радіють першому снігу!А як щодо нас? Чи звертаємо ми увагу на такі деталі?Життя одне......в можливо цей сніг лише на день.Незважаючи на те, що вперше в цьому році випав сніг, Нікополь виглядає сірим і похмурим. На проїжджій частині від білого покривала зими не залишилося і сліду.Всюди бруд і сльота. Про це повідомляє Інформатор.Тротуари й пішохідні доріжки - обледеніли. Навіть якщо з ранку їх обробили посипальної сумішшю, зараз практично скрізь дуже скільки. Тому не поспішайте сьогодні у справах. Вирішуйте всі свої питання неспішнота акуратно.Раніше ЗМІ повідомили про те, що в Нікополі нарешті випав довгоочікуваний сніг. А також про те, що під час негоди впало навіть деяка кількість дерев, не витримавши сильного витру.Фото Інформатор.До речі, ми писали як в армії України, виявилось, дійсно багато представників ЛГБТ+, що захищають нашу країну на фронті проти Московії. І повідомляли що NikopolToday робить успіхи і намагається донести щось дійсно важливе своїм читачам. 

Історія може повторитись, як події в Китаї, що нагадують Чорнобиль, і варто бути готовими. Оскільки Україна і всі ми не були готові до війни з Московю. Як вести підпільну війну проти окупантів в Нікополі? Вчимось у старожил Другої Світової війни. Про те як жив Нікополь в роки Другої світової війни: підпільна війна в окупованому місті - NikopolToday передає від "Прихисту". Перші публікації про окупували Нікополі можна прочитати тут і тут на сайті Прихисту. Майже весь період окупації на Нікопольщині існували партизанський і підпільний рухи.За кілька тижнів до окупації був створений партизанський загін, який очолив Федір Тихонович Рижиков. Партизанську базу розмістили в Покровських плавнях, куди звозили продовольство, а органи НКВС передали гвинтівки, пістолети, боєприпаси. 28 серпня 1941 року на дорозі від Капулівки в Покровське під вогонь партизанських кулеметів і гранат потрапила німецька штабна машина з офіцером. Двоє німців були вбиті, двоє поранені (їм вдалося втекти). Через деякий час після нападу партизан в той же день, в Капулівку і Покровське приїхали сотні німецьких солдатів. Вони оточили села, провели масову облаву і розстріляли кількох жителів. Ось як про це говориться в спогадах: «На наступний день вранці німці зігнали на польову бригаду всіх жителів села і оголосили, що якщо ті не видадуть партизан, то кожен 10-й буде розстріляний, а село спалене. Знайшлися зрадники - 3 людини, які видали...».Про події 1941 і про розстріл свого дядька, Іллі Саламахи, згадує за переказами своїх земляків, записаним в 1984 році., Житель села Капулівка Володимир Саламаха. Він пише: «...коли полоненим німці видали лопати і змусили рити яму в пояс, Ілля Саламаха сказав: «Хлопці, ви знаєте, що ми собі яму копаємо? Це - наша могила. І все покидали лопати. Микола кинувся бігти в бік плавнів, а інших тут же у плавнів і постріляли. За втікачем впало кілька німців навздогін і через деякий час його пораненого залучили і ще живого кинули в яму. Всіх присипали землею. З ями ще довго долинав стогін...».За даними, отриманим вже через десятиліття під час пошукових робіт, один із загиблих німецьких офіцерів, майор Баге, мав при собі таємну штабну карту з планом наступу німців через Дніпро. Ця карта була захоплена партизанами і передана в розвідувальний відділ штабу Південного фронту, а звідти - в Генштаб Червоної Армії в Москву.Для боротьби з партизанами німецьке командування створило спеціальну групу військ, яку очолив генерал фон Рок. Більше 200 партизан загинули, інші, захоплені в полон, були розстріляні. Трохи вдалося вийти з оточення.Говорячи про діяльність партизанів у нашому краї, не можна не згадати і про загін імені Сталіна, сформований в другій половині 1942 року. Командиром цього загону був Герой Радянського Союзу Макар Лукич Ткачов. У 1943 році загін розгорнув бойові дії проти німецьких військ. Партизани перехоплювали їх баржі, перешкоджаючи судноплавству по Дніпру. На жаль, восени 1943 року через лінії фронту прибула спецгрупа НКВС, яка за надуманим звинуваченням розстріляла Ткачова і його батька. Втративши керування, загін був розгромлений зондеркомандою «Петер», яку очолював колишній старший лейтенант КА Петро Галафаев, який перейшов на бік ворога. Група «Петер» в складі 20-ти осіб відзначалася своєю особливою тактикою і жорстокістю. Вона до цього мала на своєму рахунку вже кілька тисяч закатованих розвідників, партизанів і підпільників на Донбасі і в Запоріжжі.У фондах НКМ зберігається копія довідки з наступним текстом:«Військовою прокуратурою СРСР в 1959 році. Було встановлено, що Ткачов Макар Лукич і його батько Ткачов Лука Лаврентійович були звинувачені в 1943 році в скоєнні злочину необгрунтовано і в даний час повністю реабілітовані з поверненням Ткачову М. Л. звання ГРС».Боротьба з німцями йшла і в самому місті Нікополь. У жовтні 1941 року була створена перша підпільна організація «Правда». У ній були задіяні учні педагогічної школи. Учасники групи змогли отримати радіоприймач і друкарський шрифт, за допомогою яких вони друкували і розповсюджували листівки зі зведеннями Радінформбюро про події на фронті. Проіснувала ця підпілля до лютого 1942 року і було розпущено через те, що за членами організації німці встановили спостереження.У березні 1942 року була створена нова підпільна організація «За Радянську Батьківщину». Її керівниками стали Микола Хілінський і Лідія Назаренко. Всього група налічувала 39 осіб. Учасники групи розповсюджували листівки, розклеювали по місту антигітлерівські карикатури, зривали мобілізацію молоді на роботу в Німеччину. Підпільники передавали продукти харчування і одяг радянським військовополоненим, а також збирали зброю для ведення відкритої боротьби з ворогом в майбутньому. На жаль, німцям вдалося напасти на слід підпільників. Організація «За Радянську Батьківщину» була розкрита за допомогою агентів німецької служби безпеки: колишнього військовослужбовця Тимофія Рябих, який був родичем сестер Слепенцовіх, учасниць цієї організації, і Максима Книр, представленого як керівника молодіжного підпілля в місті Дніпропетровську під псевдонімом «Зорін». Слепенцови, не підозрюючи про справжню діяльність агентів, познайомили їх з іншими підпільниками, і з самим Хілінський. Нібито для спільної співпраці, Зорину був наданий повний список учасників групи з усіма даними і перелік зброї, яким володіла організація. Після цього Рябих і Книр більше не з'являлися. А 17 грудня 1942 всі активні учасники підпільної організації були заарештовані німцями. Підпільникам довелося перенести допити, тортури, знущання. В ніч з 6 на 7 січня 1943 їх повезли на розстріл. По дорозі на місце страти заарештовані зробили відчайдушну спробу вирватися на свободу. Більшість підпільників було вбито або поранено на місці. І тільки трьом вдалося втекти: Олександру Шведову, Петру Орлову, Лідії Назаренко. Ті, кому вдалося втекти, перейшли по льоду в плавні і після різних випробувань перетнули лінію фронту і приєдналися до армії.Діяли підпільні організації і в інших містах району, проте більшість підпільників також пережили арешти і тортури, більшість були розстріляні.Зі спогадів підпільниці групи "Молодь" партизанського загону "Марганець" Ксенії Штраус:«Сім днів мене тримали в камері. Допит слідував за допитом: «Де партизани, назвіть керівників?». Мене допитував німецький офіцер, поруч з ним сиділа величезна вівчарка. Був перекладач. Офіцер спочатку кричав, бив по обличчю і раптом з усієї сили жбурнув мене в кут. В цей час на мене кинулася собака. Я настільки злякалася, що зі страху відскочила в протилежний кут. На допитах били страшно, але я боялася тільки одного, щоб під час обшуку в моєму будинку не виявили німецькі пропуску та бланки. На превелику радість, окупанти не знайшли проти мене ніяких доказів і через сім днів випустили».Довгий час маловідомої сторінкою в історії Нікопольщини була діяльність в період німецької окупації Організації Українських націоналістів. Спочатку німці не чіпали активістів ОУН, оскільки в перші дні війни її керівництво заявило про намір боротися проти комуністичної диктатури. Однак, коли німці дізналися, що українські націоналісти в своїй підпільній роботі закликають населення до боротьби з окупаційним режимом, заборонили організацію «Просвіта» і почали переслідувати оунівців. Але нелегальна діяльність ОУН тривала, створювалися підпільні осередки, поширювалися антинацистські листівки, роз'яснялися завдання національного руху. Нікопольська ОУН налічувала до 100 чоловік. Восени 1943 німецька поліція розгромила їх конспіративну квартиру. Одним з видних діячів ОУН в Нікополі був Федір Вовк, який до війни працював директором школи №9, а під час окупації був головним агрономом району.Федір Вовк / фото ПрихистФедір Вовк зі своєю дружиною Єлизаветою Шкандель і вчителькою Марією Мізіної в роки окупації врятували від неминучої розправи єврейську сім'ю Сари Бакст, яка складалася з 4 чоловік. У 1990-х рр. рішенням Національного інституту «Яд - Вашем» всіх трьох було присвоєно почесне звання «Праведник народів світу». На фасаді СШ №9 в їх честь було встановлено меморіальну дошку.Далі буде...У статті використані матеріали Нікопольського краєзнавчого музею. Про дійсно цікаву історію музею в Нікополі NikopolToday вже писав у попередньому матеріалі. За матеріалом журналістки Марини КостенкоФото ПрихистНагадуємо, новий штам коронавірусу, що вбиває Китай, може виявитись старою радянською біозброєю.Варто повідомити, що соціальне таксі в Нікополі рятує людей з інвалідністю від ув'язнення в чотирьох стінах, оскільки вулиці міста не придатні навіть для здорових містян.

Зима, але не зовсім, очікує нас. Як стало відомо NikopolToday, погода на тиждень здивує: в Нікополі буде йти сніг з дощем.Руїнами Нікополя, йтимуть холодні зимові дощі, подекуди зі снігом. Вриваючись до наших вікон зимних осель. Про це NikopolToday передає від Інформатора. Руїнами Нікополя йтимуть холодні дощі / фото ІнформаторУ вівторок, середу та суботу в Нікополі буде йти сніг з дощем. В інші дні буде мінлива хмарність.Ми отримали дані про погоду. У період з 10 по 16 лютого вітер змінюватиме свій напрямок, в понеділок й вівторок очікуються пориви до 8 метрів в секунду.Згідно з даними Gismeteo, в означений період температура повітря в денні години складе 0... + 4 градусів. Вночі + 1 ...-9 ° С. Робочий тиждень почнеться з сонячного понеділка. В інші дні очікується мінлива хмарність. З вівторка по п'ятницю синоптики прогнозують опади у вигляді дощу і мокрого снігу.Sinoptik прогнозують мінливу хмарність. У понеділок буде сонячно, опадів не очікується. У вівторок і середу піде дощ зі снігом. В суботу теж буде зриватися сніг з дощем. Температура повітря в денні години до 0... + 6 ° С, вночі 0... -8 ° С.Прогнозує SinoptikСхід сонця в понеділок, 10 лютого, можна зустрічати в 6:54, а захід очікувати о 16:58. Цікавим є той факт, що за останні 130 років тепліше всього 10 лютого було в 2002-му - 9,6 градуса. Найхолодніший день зафіксували в 1985-му: - 22,8 градусів нижче нуля.10 лютого вшановується пам'ять преподобного Єфрема Сирина. У народі цей день називали Єфрем Вітродуй. Люди боялися вітру 10 лютого, оскільки він передвіщав сире, холодне літо.Прогноз УкргідрометцентруТому і говорили: «Не до добра річному Єфремов вітер». Ще до нас дійшли спостереження за снігом: якщо випав вночі сніг залишиться на гілках дерев, то й на землі не розтане.Фото ІнформаторРаніше ми рекомендували з ранку послухати новий трек від дивного дуету відомих українських співачок.І наголошували, що вода у Дніпрі отруєна пестицидами - зверніть увагу!

Історія не пробачить, Ваші діти не будуть Вас поважати: не будуть пишатись своїм життям у місті, в якому народились. Нікопольцям є чим пишатись але все під загрозою! Той, хто не знає власної історії - не вартий майбутнього, нагадує NikopolToday. Дізнайся коротку історію свого міста - Нікополь. Тому що корупція наступає на Нікополь, врятуй історію Коротка Історія твого міста - Нікополь Нікополь - унікальне місто, не тільки для України але і для всієї Європи. Міста, які ведуть своє існування у Європі від заснування фортець, у нашому випадку - козацька січ, - можна перелічити на пальцях! Туристи могли б натовпами ширяти по місту, в шоці від розмірів найбільшого рукотворного прісноводного моря у Європі та стародавньої історії міста, але корупція та політичне невігластво керманичів міста ставлять все під загрозу.  Античні часи Під час археологічних досліджень, проведених на території сучасного Нікополя в період з 1929 по 2000 роки, були знайдені залишки поселень і поховань відносяться до епохи неоліту (IV тисячоліття до н. е.), бронзового століття (III - початок I тисячоліття до н. е.), скіфської (V - VII ст. до н. е.) та сарматської (II століття до н. е.) культур. Перші поселення на території сьогоднішнього Нікополя виникли ще в II тисячолітті до нашої ери, коли тут мешкали стародавні племена кіммерійців. Але в VII столітті до н.е. вони були вигнані в Малу Азію скіфами, що прийшли зі сходу, - кочовими іраномовними племенами під вплив яких потрапили землі лісостепової зони Лівобережної і Правобережної України. Тут вони утворили ранньо-класову державу і досягли значної військової та економічної потужності, підтримували активні зв'язки з античними містами Північного Причорномор'я, здійснювали військові походи на сусідні й віддалені землі. Розвиток скіфської держави досяг свого апогею в середині IV століття до н. е. Однак після появи сарматів на заході від Дніпра, держава почала поступово занепадати. Згодом, протягом тривалого часу, аж до XIII століття нашої ери, цими територіями опановували різні кочові народи - готи, гуни, авари, булгари, хозари, угри, печеніги, половці, ногайці. У другій половині I тисячоліття нашої ери через ці місця проходив знаменитий шлях з варяг у греки, що з'єднував країни Північної Європи і Київську Русь з Візантійською імперією. Тут був перетин грецького шляху та Соляного шляху з Криму. Перша згадка про місто Нікополь У XIII столітті шляхом поступового об'єднання литовські князі всіх західно-руських земель в єдину державу - Велике Князівство Литовське, територія сучасного Нікополя виявилася на самій околиці європейської цивілізації і більше під контроль кочівників не потрапляла. Але через безпосередню близькысть до Криму постійно страждала від татарських набігів. У XV - XVII століттях в ці краї починають заселятися вихідці з внутрішніх руських областей Речі Посполитої.   Перша згадка про Нікополі датується 1594-м роком по записах в щоденнику австрійського дипломата, військового діяча і мандрівника, Еріха Лясоти, - посла імператора Священної Римської імперії Рудольфа II. У той час посилення феодально-кріпосницького гніту призвело до втечі селян і городян в незаселені степові райони середнього плину Дніпра, за пороги, де була відсутня експлуатація, й лежали неосвоєними величезні площі родючих земель. Прагнення до самозахисту від набігів татар призвело до виникнення козацьких фортець, які отримали назву січей. Одна з них, що розташовувалася тоді на території нинішнього міста, називалася Микитинською. Так, наші політики, "слуги народу", обранці нікопольців, що засідають в міськвиконкомі, піклуються про нашу історію - столицю козацьких січей / фото Інформатор Нагадуємо: Європа вже прийшла до Нікополя із мільйонними інвестиціями, але місцева влада проти євроінтеграції.  Микитин Ріг і Микитинська Січ Микитинська Січ утворилася в 1638 році й розташовувалася на Микитиному Рігу. Так називався мис на правому березі Дніпра, неподалік від нині затопленого Каховським водосховищем Стукалова (Орловського) острова. Свою назву Микитинська Січ очевидно отримала від самого Микитиного Рогу. На жаль, історія не дає достовірних фактів походження власне назви Микитин Ріг. За однією з легенд мис назвали в честь того, хто  оселився тут в якосты підприємливого українця Микити, який брав походи проти бусурман, з якими Україна здавна вела війни. Микитин Перевіз на мапі Запорізької Сечі, або Микитин Ріг і Микитинської Січі писали український літописець Самовидець, польський хроніст Дзевовіч і відомий французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан. Саме він вказує на повторне відновлення польським урядом в 1638 році фортеці Кодак і саме цей рік вважає підставою Микитинської Січі. Свого часу про урочище Микитине свідчать відомі історики України Олександр Ригельман, Бантиш Каменський і Микола Маркевич. 11 грудня 1647 року на Микитин Ріг зі своїм сином Тимофієм прибув Богдан Хмельницький, а 19 квітня 1648 року на загальних козацькій раді він був обраний гетьманом Війська Запорозького. Хмельницький вимовляє перед козаками зворушливу промову, яка глибоко запала в серця запорожців і підняла їх на високий подвиг визволення України від польського ярма. Так почалася Визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої. Сьогодні, на місці зборів історичного ради та обрання гетьманом Богдана Хмельницького, на що пролягає тут нині вул. Микитинської, встановлено пам'ятник. Микитинська Січ проіснувала недовго. У 1652 році на її місці утворилася нова Чортомлицька Січ, а в 1667 році згідно з офіційним польсько-російському договору слово сікти було замінено на перевіз. Так утворилось поселення Микитин Перевіз. У 1734 році Микитин Перевіз набуває статусу села, а в 1753 в офіційних документах це місце називається Микитинською Заставою. Це був важливий прикордонний пост Війська Запорозького Низового до 1775 року. Тут розташовувалися військова частина, митниця з прикордонним комісаром від московського уряду для розгляду суперечок між запорожцями і татарами, поштовий вузол, церква Святої Покрови Богородиці і близько 40 будинків сімейних запорожців. Крім усього, тут ще жив і перекладач, який знав крім російської та української мов, турецьку й татарську і забезпечував усіх, хто їхав до Криму і далі за кордон, квитками на турецькому і татарською мовами. У 1775 році Микитин Перевіз увійшов до складу Катеринославського повіту однойменної губернії як позаштатний містечко під назвою Слов'янськ.   Основою ж офіційного літочислення сучасного Нікополя є державний документ Російської імперії «План знову проектованого зміцнення Нікополя, що перш називався Микитин перевіз для утримання військової команди одного батальйону» від 30 березня 1780 года. Нікополь в кінці XVIII - початку XX століть На рубежі XVIII і XIX століть Нікополь поступово ставав важливим торговим центром на Наддніпрянщині. Вигідне географічне положення на перехресті водного і сухопутного шляхів сприяли економічному розвитку міста. У 1793 році в Нікополі було 425 дворів, 1,388 чоловіків, 476 жінок; під садибою знаходилося 200 десятин землі, під ріллею 24,000 десятин, сених сіножатей 3,000 десятин, лісі 1,800. Незручною землі налічувалося 1,600 десятин, а всього - 36,000 десятин землі. У 1795-97 роках в Нікополі була споруджена дерев'яна п'ятибанна Свято-Покровська соборна церква (згодом знищена в 1934 році), раніше вона була свого роду сховищем запорізької старовини. Тут знаходилася запорізька історична та церковна література, в тому числі Євангеліє вагою 1 пуд 37 фунтів, срібні чарки кошового отамана Івана Сірка, запорізькі шати, посуд. У 1800 році за церковними книгами в місті значиться 2,567 душ: 1,326 чоловіків і 1,241 жінка. Це без людей іншого віросповідання, які жили на той час в Нікополі. За клопотанням Одеського градоначальника, а в 1805 - 1814 рр. одночасно і генерал-губернатора Новоросійського краю герцога Армана Еммануеля дю Плессі Рішельє 4 квітня 1804 року затверджено указом значна сума на пристрій третьої сухопутної дороги до Криму - до соляних озер, крім двох вже існуючих, через Берислав і Олександрівську фортецю, від Херсона на стародобряческіе селища Знам'янка -Каменка, в якому був влаштований наплавний міст через Дніпро на Нікополь і заготовлені матеріали для суднобудування. Початок XX століття в 1805 році вийшов відповідний указ про прокладання Чумацького транзитного шляху через Нікополь для вивозу солі з Криму та організації Солоного управління, яке брало плату за переїзд через міст грошима і сіллю. В указі говорилося: "До множенню вивезення солі й до поспешіванію доходів вжиті заходи до основи ще особливої ​​дороги через Нікополь, щоб усіма силами і посібниками доставити жителям суміжних губерній більш зручності вправлятися в соляному промислі". (Повне зібрання законів Російської імперії №21702 за 1805 рік). Чумацький Микитінський шлях йшов від Нікополя на Кременчук з розгалуженнями доріг. Рекордними показниками відзначився 1842 рік, коли через переправу в обидві сторони пройшли 101,5 тис. осіб і майже 55 тис. фур і возів з сіллю й іншими товарами. 26 січня 1834 року вийшов Указ Імператриці Урядового Сенату Миколи I "Про заснування вільних матроських товариств або цехів в містах Олешках Таврійської і Нікополі Катеринославської губернії", що сприяло подальшому розвитку торгівлі в Нікополі. У 1857 році в місті вже налічувалося 1,537 вільних матросів з 6,5 тис. населення містечка. Вони займалися перевезенням водним шляхом всіляких вантажів і підготовкою молодих річковиків. Матроські громади були вільними людми, ряди якого поповнювалися за рахунок сільського населення, яке охоче вступало в них. Входили в матроський цех звільнялися від податків і рекрутчини і отримували земельні наділи. Протягом п'яти років матроси зобов'язані були служити на флоті і в разі війни призивалися в діючу армію. З 1856 року в Нікополі матроси містили на свої кошти школу - матроське парафіяльне училище, де діти два роки вивчали граммматіку, арифметику і Закон Божий. Нікопольські вільні матроси брали активну участь в створенні Чорноморського флоту і всіх найважливіших його бойових операціях, брали участь у Кримській війні 1853 - 1856 рр. і героїчній обороні Севастополя. За хоробрість і мужність, проявлені в боях, 253 з них були нагороджені медалями. Номінально цех вільних матросів проіснував в Нікополі аж до 1941 року. У березні 1836 року в місті була відкрита поштова контора з діліжансовим повідомленням, хоча пошта була і раніше. 20 жовтня 1847 в Нікополь прибув перший пароплав "Лубу". Ця подія зібрала біля берегів Дніпра половину тодішнього населення міста. А вже в 1858 році було покладено початок регулярних пароплавних рейсів на лінії Олександрівськ - Нікополь - Одеса. У 1859 році в Нікополі місцевої міської поліції було дозволено видавати свідоцтво на право торгівлі особам торгового стану з дотриманням всіх встановлених правил. Нікополь ставав значним торговим центром на Дніпрі. За часів Кримської війни 1853 - 1856 рр. Нікополь і Микитинська переправа були важливим центром, де переправлялися війська і санітарні обози. Тут знаходився в 1855-56 рр. госпіталь №30, в якому померли 1,252 учасника війни і героїчної оборони Севастополя. У госпіталі процвітало казнокрадство. Часто померлих начальство видавало за живих, отримуючи за них пайки і гроші. У своїй газеті "Дзвін" в Лондоні на цьому наголошував навіть О. І. Герцен. З приїздом перших російських сестер милосердя, обстановка в госпіталі покращилася. В "Новоросійському календарі на 1858 рік" виданому в Одесі Рішельєвським ліцеєм, Нікополю дано такий короткий опис: "Нікополь - містечко Катеринославської губернії повіту при Дніпрі. Роки революції. Встановлення кривавої радянської влади 8 березня 1917 року в місті було обрано Нікопольський Рада робітничих і солдатських депутатів. У його президії увійшли представники робочих паровозного депо і ряду промислових підприємств - загалом 32 особи. Тоді ж вийшов перший номер місцевої газети "Известия Ради робітничих і солдатських депутатів" (сьогоднішня "Нікопольська правда"), що стала важливою складовою більшовицької пропаганди. Під тиском "трудящих" Рада, в якому меншовики та есери мали більшість голосів, ввів тверді ціни на товари. Буржуазія, яка виступала за продовження імперіалістичної війни, готувалася до розгрому революційних сил і захоплення всієї політичної влади. На початку липня, що прокотилася по всій Росії хвиля мітингів і демонстрацій протесту проти політики Тимчасового уряду, вивела на вулиці Нікополя революційно налаштованих робітників і селян. На мітингах з полум'яними промовами виступали більшовики. Після розгрому петроградським пролетаріатом Корнилівського заколоту, більшовики міста зажадали перевиборів Нікопольського Ради робітничих і солдатських депутатів, що поклали кінець присутності в ньому меншовиків та есерів. У ніч на 25 жовтня черговий по станції Нікополь телеграфував про початок соціалістичної революції. Радянська влада в Нікополі була проголошена 10 листопада 1917 року. Тоді ж в паровозному депо відбулися загальні збори залізничників, учасники якого обрали свій революційний комітет. Робочі збори та мітинги пройшли і на інших підприємствах, а незабаром був створений міський ревком. До його складу увійшли В.Г.Антіпов (голова), Н. Н. Куксін, Я.Л.Терещенко, і інші відомі в Нікополі більшовики. Вони тут же приступили до невідкладних справах: працевлаштування безробітних, конфіскації у буржуазії і розподілом серед незаможних продовольчих запасів, припиненням контрреволюційних вилазок і викоріненням бандитизму. 14 листопада 1917 року збройними загонами, сформованими з міських робітників, селян і гірників з марганцевих шахт прилеглих сіл під керівництвом більшовиків з числа керівників міського ревкому, на залізничній станції Нікополь були затримані і роззброєні три стратегічних ешелону з білогвардійцями, знятими за вказівкою Центральної Ради з Румунського фронту і прямували на Дон, в розташування генерала Каледіна. 16 лютого 1919 року на II з'їзді Рад Нікопольського повіту був обраний виконавчий комітет, відділи якого згодом охопили всі сфери життєдіяльності міста. Особлива увага приділялася боротьбі зі спекуляцією, забезпечення населення продовольством і переселенню сімей трудящих з сирих холодних підвалів в квартири. 13 березня 1919 року в Нікополі був організований Комуністичний Союз молоді, який налічував до початку літа вже 120 юнаків і дівчат. У квітні того ж року в місті почала функціонувати центральна бібліотека, а через місяць відкрилися двері музею образотворчих мистецтв. У ньому експонувалися твори живопису, скульптури, порцелянові вироби, меблі та інші цінності, конфісковані у поміщиків і капіталістів. Набирало темпи культурне будівництво, щоб нести радянську і проросійську пропаганду в маси. Радянський кривавий період Передвоєнні роки Відновлення народного господарства Нікополя, яке прийшов до повного занепаду за семирічний період воєн через окупацію СРСР - світової та громадянської, - зажадало від нікопольчан неменшою самовідданості, ніж боротьба з арміями білогвардійців і інтервентів. Позбавлені палива і сировини, зупинилися практично всі підприємства міста. Кістлява рука голоду тягнулася до горла тисяч нікопольчан. У 1924 році, після смерті В. І. Леніна, його ім'я було присвоєно заводу сільськогосподарських машин та інвентарю. Робітники заводу протягом року налагодили виробництво сільськогосподарських бункерів, сівалок, молотарок і товарного чавунного лиття. З цього заводу і почалося відродження міської промисловості. До кінця відновного періоду в Нікополі, крім заводу імені В. І. Леніна, діяли 33 дрібних підприємства, головним чином по переробці сільськогосподарської продукції і виготовлення різного сільськогосподарського інвентарю. Крім того працювали два шкіряних заводи, сім теплових млинів і чотири брічечние майстерні, почалося будівництво міської електростанції. У 1925 році з 10 тис. Чоловік проживали в місті, майже третина була зайнята в промисловості, більше половини в сільському господарстві. У 1922 році відкрилася Червоногригорівська техніко-агрономічна школа імені Т. Г. Шевченка (нинішній коледж Дніпропетровського Національного аграрного університету). 8 серпня 1931 року Президія Верховної Ради народного господарства СРСР прийняв рішення про спорудження в Нікополі потужного трубного заводу. А вже 1 травня 1932 роки після святкового мітингу, присвяченого початку будівництва заводу, були закладені перші камені фундаменту майбутнього ремонтно-будівельного цеху. У ці ж дні почалося будівництво першого в місті чотириповерхового будинку на Соцгороді. У 1933 році будівництво заводу було внесено до числа ударних будівництв. Тут працювали понад 9 тис. осіб. 18 квітня 1935 був пущений трубопрокатний стан цеху малих агрегатів. Ця дата є офіційним днем ​​заснування Нікопольського Південнотрубного заводу, незабаром став найбільшим промисловим підприємством в Європі. Примітно що в 1939 році завод дав продукції на 135% більше, ніж вся трубна промисловість царської Росії в 1913 році. Спорудження трубного гіганта справила величезний вплив на весь соціальний і культурний розвиток Нікополя. Подальший розвиток в Нікополі отримали підприємства харчової та будівельної сфери. У 1934 році діяли один механізований цегельний завод і два заводи з ручною формуванням. Вступив в дію новий хлібозавод. У передвоєнні роки були реконструйовані пивоварний завод і м'ясокомбінат. У 1940 році трудящі Нікополя виготовили валової продукції майже на 230 млн. Рублів. Великою подією в житті міста стала електрифікація залізничної магістралі Кривий Ріг - Запоріжжя. У 1934 році тут пішли перші на Україні електропоїзди. А в 1937 році машиністам Нікопольського паровозного депо вперше на залізницях України вдалося довести межпромивочний пробіг одного з паровозів до 10,000 км. Напередодні Великої Вітчизняної війни Нікополь швидко набував рис типового соціалістичного міста. У 1937 році він став містом обласного підпорядкування. У західній частині міста виростав новий житловий район - Соцмістечко. У місті налічувалося понад 30 магазинів, відкрився готель і будинок колгоспника. Працювали 4 лікарні з поліклінічними відділеннями, в яких працювали 54 лікаря. У 23 середніх школах працювали 420 вчителів. Культурні запити нікопольчан задовольняли 4 комуністичні бібліотеки з книжковим фондом 200 тис. цензурованих примірників. Нікополь в роки Другої світової війни У перші дні війни з Нікополя відправилися на фронт понад 1,600 осіб. Коли фронт наблизився до берегів Дніпра, почалася евакуація промислових підприємств та установ в східні райони країни. Металурги Південнотрубного заводу протягом тижня демонтували прокатне обладнання і вивезли його в місто Первоуральськ. Туди ж виїхали з родинами багато робітників, інженери і техніки. У серпні 1941 року в селище Біла Холуница Кіровської області був евакуйований завод будівельних машин ім. В. І. Леніна. У 45 кілометрах від блізжайшей залізничної гілки, в умовах бездоріжжя і нестачі транспортних засобів, його колектив з допомогою місцевого населення зумів налагодити роботу і став випускати продукцію для фронту. 17 серпня 1941 року фашистські війська захопили Нікополь. Тоді ж в місті були сформовані два партизанських загони під командуванням П. Н. Куцевола і Ф. Т. Рижікова, згодом надавали серйозний опір німецьким окупантам. Спочатку загальна чисельність загонів становила 83 людини, а до осені 1941 року в них налічувалося вже понад 700 осіб, що робило на той час Нікопольський район основним місцем зосередження партизанських сил південних областей УРСР. Особливо партизанські загони Нікополя відзначилися 9 жовтня 1941 року в районі села Грушевий Кут при спробі батальйону СС форсувати річку Скарбною. Після важкого восьмигодинного бою, з втратою понад 120 німецьких солдатів і офіцерів, ворог відступив. 8 лютого 1944 року спільними зусиллями 3-го і 4-го Українських фронтів Нікополь був повністю звільнений від німецько-фашистських загарбників. В цей день Москва салютувала визволителям міста 12 залпами з 124 гармат. Близько півтори тисячі радянських солдатів, які віддали життя за звільнення Нікополя, поховані в братських могилах міста. А в день 30-річчя перемоги 9 травня 1975 року народження, в місті було відкрито меморіальний комплекс, навіки відобразив подвиг визволителів, 19-метровий обеліск біля підніжжя якого горить Вічний вогонь. У лавах Червоної Армії на всіх фронтах війни боролися понад 8 тис. нікопольців, половина з яких загинули. Понад 5 тис. Були нагороджені бойовими орденами і медалями. За героїзм проявлений в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 нікопольця були удостоєні звання Герой Радянського Союзу, а льотчик П. А. Таран удостоєний цього звання двічі. Післявоєнний період і друга половина XX століття Загальна сума матеріального збитку, заподіяного Нікополю за роки війни, склала майже 1 млрд. рублів. У руїнах лежали понад 900 будинків і 26 заводських цехів. Поступовому відновленню міста сприяла неоціненна допомога численних приїжджих з різних куточків всього колишнього СРСР. На відновленні Південнотрубного заводу працювали посланці зі Грузії, Азербайджану, Російської федерації. А вже у вересні 1944 року тут прокатали першу трубу. До кінця року вступили в дію завод будівельних машин ім. В. І. Леніна, цегельний, пивоварний, хлібозавод і меблева фабрика. У вересні 1947 року було введено в дію другий трубопрокатний цех Південнотрубного заводу. На той час уже більшість підприємств міста досягли довоєнного рівня виробництва. До 1957 року Південнотрубний завод виробляв 2,5 тис. Видів труб з 110 марок сталі, збільшивши рівень свого довоєнного виробництва в 5 разів. А в 1967 році за успіхи в соціалістичному змаганні колектив Південнотрубного заводу був нагороджений пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Важливу роль в подальшому позитивному розвитку Нікополя зіграло штучно створене тут в 1956 році Каховське водосховище. Згодом Нікополь перетворився на великий річковий порт, що з'єднував міста, що лежать вгору проти течії Дніпра з Чорним морем. У 1962 році в Нікополі розгорнулося будівництво нового промислового гіганта - заводу феросплавів, що залишається і по сьогоднішній день найбільшим феросплавним підприємством Європи і колишнього СРСР і одним з найбільших промислових підприємств в Україні. Першу продукцію завод дав 6 березня 1966 року. Будівництво і введення в експлуатацію Нікопольського заводу феросплавів сприяли різкого збільшення населення міста. Якщо в кінці 50-х років населення Нікополя ледь перевищувало 80 тис. жителів, то до 1970 року в місті проживали вже 125 тис. чоловік. Таким чином всього за десятиліття населення Нікополя зросло більш ніж на 60%. У 1980 році Президія Верховної ради СРСР нагородив місто Нікополь орденом Трудового Червоного Прапора за високі досягнення в розвитку народного господарства і в зв'язку з 200-річчям заснування міста. У наступні роки промислові підприємства Нікополя домагалися значних успіхів, що позитивно позначалося розвиток міста в цілому і якості життя його населення. У 1991 році, напередодні розпаду СРСР, був зафіксований рекордний для міста показник чисельності населення. У Нікополі проживали 161 тис. чоловік. Сучасний період - Руїна та корупція В останнє десятиліття XX століття, труднощі економічного розвитку незалежної України позначили дуже негативний вплив на стан соціальної сфери міста. Падіння рівня життя і соціальної захищеності городян, зниження купівельної спроможності й зростання рівня безробіття призвели до процесу різкої депопуляції населення міста. Тільки за 6 років, в період з 1992 по 1998 рік, населення Нікополя скоротилося на 15 тис. осіб, що склало майже 10% від загального числа жителів, що проживали в місті на момент розпаду СРСР, а до кінця 90-х років Нікополь увійшов в десятку "лідерів" серед міст України за рівнем депопуляції. Але все ж поступовий вихід економіки країни зі стану стагнації на початку XXI століття, зумовив певні тенденції до оздоровчих процесів всіх сфер життєдіяльності міста. Одним з таких став в 1999 - 2000 років. тривалий і широкомасштабний процес реструктуризації, який перебував на той момент у вкрай складному становищі, Нікопольського Південнотрубного заводу, з поділом його на кілька закритих акціонерних товариств, що незабаром привело до часткового відновлення виробничих потужностей, створення нових робочих місць і, по суті, "вдихнуло в підприємство друге життя". Сьогодні Нікополь, який відсвяткував в 2005 році своє 225-річчя, є одним з найбільших промислових центрів Дніпропетровської області та України, на території якого діють безліч різногалузевих промислових підприємств, активно розвиваються малий і середній бізнес. Згідно з генеральним планом забудови центральної частини міста, в Нікополі на території загальною площею понад 1 км?, прилеглої зі сходу до Центральної площі, в найближчі роки планується звести ряд об'єктів культурно-соціальної сфери, побудувати багатоповерхові житлові будинки елітного профілю та торгово-розважальні центри. Також оіцяний вже давно басейн та новий Центральний парк.

Як тобі таке, Ілон Маск? На заздрість Ілону, навіть у вкрай корумпованій Україні, попри всі проблеми, винахідники також плідно працюють для еко-майбутнього.В Кривому Розі випускатимуть електричні вантажівки. Про це NikopolToday переповідає від 24 каналу. Цікаво, чи пристосовані нові укр-електровантажівки до наших доріг? / фото 24Зазначається, що презентація нової моделі відбудеться навесні, виробництво заплановано на осінь 2020 року.Компанія з Кривого Рогу Murmuration Technology розпочинає проект виробництва міських електричних вантажівок під брендом CoolOn. Головні принципи, закладені в новинку – модульність конструкції, інноваційність технологій та надійність.Компанія Murmuration Technology – це український стартап під керівництвом Віталія Бризгалова. Вона розпочала роботу з 2014 року з виробництва дронів для армії. У 2016 році фахівці компанії переробили списаний турецький мікроавтобус на електробус. Виходячи з досвіду створення цього транспорту, вирішили створити власний комерційний електротранспорт та вийти на промислові об’єми.Нагадуємо: Активісти екоруху за пояртунок планети від нахабних людей створили свою субкультуру - екопанки/соларпанки!Якщо вдаватись в деталі, вперше дві моделі різної вантажопідйомності (1,5 та 2,5 т) CoolOn покажуть навесні 2020 року. Вони матимуть батареї ємнісю 40 кВт*год та запас ходу у 200 км. Кузов, кабіна, електромотор та акумуляторна батарея – власного виробництва. Всі агрегати будуть створені за модульним принципом. Тобто батаерю можна буде замовити будь-якого об’єму, в залежностів від потреб замовника. Так само як кузов і тип приводу.Автомобілі під брендом CoolOn призначені для логістичних компаній, кур’єрських та сервісних служб, корпоративних парків. За вартістю вони будуть аналогічні бензиновим чи дизельним авто такого ж класу.До речі, вчені прийшли до висновку, що наші думки справді матеріальні. Тому все можливо, якщо вірити та діяти заради мрій та справедливості. Фото 24А що там у Нікополі? Корупціонери виправдовують свою бездільність піар-новинами.А що там в Марганці? Корупціонери марнотратять важко зароблені гроші містян на пластикових ведмедів! 

Кілька днів тому була створена нова платформа VOD для християн. Служба під назвою Katoflix - надавати художні та документальні фільми про віру.Катофлікс належить католицькій студії, яку керує сальваторіанська релігійна конгрегація. Платформа очолюється гаслом "Vide Opera Dei", що означає "Дивіться Божі твори". Назва та зовнішній вигляд веб-сайту чітко посилаються на Netflix. Однак Катофлікс повинен містити лише постановки, пов'язані з християнською вірою.KATOFLIX - це простір, де ви знайдете ретельно підібрані постановки. Ми шукаємо фільми, які могли б вас зацікавити, надихнути, відобразити, змусити змінити своє життя... або змусити посміхнутися. Ми хочемо запропонувати вам продукти, які ви можете без страху показувати своїм дітям, рекомендувати друзям або дарувати їх тому, хто переживає важкі моменти у своєму житті. Наша мрія - створити простір, який, використовуючи силу фільму, призведе до Бога - ми читаємо на веб-сайті платформи.Творці веб-сайту інформують, що щотижня з'являться 5 нових постановок. На платформі можна знайти художні фільми, документальні фільми, серіали та інтерв'ю. Деякі постановки безкоштовні, і вам доведеться платити за перегляд інших. Ціни на доступ до фільму не перевищують 10 злотих. Katoflix покаже постановки, які до цього часу не розповсюджувались у Польщі.На новій платформі ви можете переглядати, серед інших антиабортний фільм "Незаплановане", який потрапив у кінотеатри наприкінці минулого року.Що люди не думають промацати грошима, кілька років тому мене здивувало зізнання смс на Tadek!!!після публікацій можна побачити, що рідкісні з’явилися в штанах. Ви можете дивитися, але на коліна!Можливо, колись ми побачимо українську версію. Як бачите, думки розділені. Що Ви думаєте про "Нетфлікс для католиків"?Автор Томаш ГленРаніше ми писали, що корумпована реновація вулиць у Нікополі виглядає більш жалюгідно - зобачте це! Також ми повідомляли, як новий лайнер став інкубатором зарази - українці всередині. 

Нещодавно з'явилося відео про те, як в Кривому Розі підліток кидається під колеса автомобіля. Але майже одразу його було видалено через жахаючі кадри. NikopolToday нагадує, соціальна незахищеність, відсутність справедливості, безаконня, буллінг й дискримінація на вулицях та корупція, призводять до суїцидальної поведінки дітей та підлітків. Чому наші діти хочуть піти від жахів життя української системи? Відповідь - риторична. Про це передаємо із посиланням на 34 канал Дніпра. Українська система вимагає грунтовних змін - одні із перших по дитячим та підлутковим самогубствам / фото 34 канал Варто відзначити, що в Нікополі вирішили направити негативну енергію молоді у правильне русло і можуть збудувати екстрим-парк. Раніше у мережі опублікували відео, на якому видно спробу суїциду неповнолітнього хлопця.Аварія сталася під вечір 2 березня в Кривому Розі. На вулиці Волгоградській підліток кинувся під автомобіль "Таврія". Але вын вижив. Школяра госпіталізували в лікарню з травмою ноги. У водія машини настав ситуативний шок, йому також було надано медичну допомогу.Кадр із відео, що було видалено / фото СтранаПізніше в мережі з'явилося відео з реєстратора машини, що їде за учасником ДТП. На ньому чітко видно, як хлопець розбігається з тротуару прямо в "Таврію". Хлопець врізався в бік машини і впав на асфальт, в цей же момент до нього на допомогу кинулася добра дівчина.За однією з версій слідства, неповнолітній кріворожанін вирішив звести рахунки з життям через нерозділене кохання. Нагадаємо, в Кривому Розі вночі згорів службовий автобус, постраждали двоє чоловіків.Коли в Україні діти та підлітки будуть психологічно захищені від мерзот системи в Україні? / фото Rad-StarАвтор Олександр Акуленко / фото 34 каналРаніше ми показували хто і що створив відомий художник-футурист й таким чином передбачив наше сьогодення багато десятеліть тому. Карантин у Нікополі: мати-одиначка з цуценятами та тисячі інших безхатніх тварин можуть померти з голоду через тривалі місяці обсервації. 

Дискримінація та фобії - головни важілі політиків та релігійних діячів, щоб обрати стигматиовану групу людей і травити їх, винити у всіх бідах. Як повідомляє УП, Філарет назвав причиною пандемії коронавірусу одностатеві шлюби.Поки католицький Папа Римський закликає світ об'єднати зусилля для подолання вірусу, український Філарет нацьковує українців шукати відьом. На Філарета вже подали до суди авторитетні правозахисні організації країни. Науковці в шоці від невігластва.Повідомляється, що патріарх ПЦУ Філарет вважає, що однією з основних причин пандемії коронавірусу є одностатеві шлюби. Філарет в інтерв'ю програмі "4esno з Ташею Трофимовою" на 4 каналі"Епідемія – це є покарання Боже за гріхи людей. А ми думаємо, як визволитися від цієї епідемії, і правильно роблять уряди всіх держав, в тому числі нашої, що вживають заходи застереження. Але причина коронавірусу – це гріховність людства.В чому особливість гріха полягає? Відкрито добро не захищають, а захищають зло, і не тільки захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі насамперед одностатеві шлюби".На питання, яких заходів особисто він вживає для захисту від коронавірусу Філарет відповів, що забезпечує свою безпеку вірою."Вірю, що Господь не допустить, щоб я захворів, тому що я повинен служити церкві", - сказав він.За словами патріарха, церква вживає рекомендованих урядом заходів проти розповсюдження коронавірусу, в тому числі не рекомендує цілувати ікони і хрест. Однак про заборону причастя не йдеться."А заборонити таїнство причастя ми не можемо. Бо зараз навколо цього іде дискусія, чи можна причащатися з однієї ложечки.Я ставлю питання – ви вірите, що це є кров Ісуса Христа і тіло Христове? Якщо ви не вірите, то ви не причащаєтесь. А якщо ви вірите, що це є тіло, реальне тіло Христове і Його кров, то хіба від Христа, від Його тіла і крові можна отримати ці віруси? Неможливо, тому що тіло і кров є життям, і від життя ви не можете отримати хворобу. А хто не вірить в це, нехай не причащається. А хто вірить, той ніколи не захворіє. І ніхто ніколи в історії від причастя тіла і крові не захворював і не помирав".Внаслідок, проти Філарета повстала ЛГБТ-спільнота та схвильовані українці. Як повідомляє портал Знай, громадськість не залишила ці заклики без уваги і почала діяти. Українська ЛГБТ організація "Інсайт" вирішила подати до суду за такі висловлювання Патріарха Філарета. Про це активісти організації заявили на своїй Facebook-сторінці."Ми вважаємо, що почесний Патріарх ПЦУ Філарет, являючись публічною особою, має великий вплив на людей, що належать до релігійної спільноти. І його слова можуть бути підбуренням до дискримінації, поширення стигми та переходу до насильницьких дій щодо геїв, лесбійок, бісексуальних та трансгендерних людей", - зазначили в організації.В "Інсайті" наголосили, що вважають подібні висловлювання неприпустимими в будь-який час, а поширення такої відверто дискримінаційної інформації публічною особою під час пандемії може спричинити хвилю насильства на ґрунті ненависті щодо ЛГБТ-спільнот."Наразі наші адвокати працюють над позовом", - зазначили активісти.Нагадуємо, коронавірус вже давно розбігся містами країни - тестувати нічим. Влада шукає винних, щоб відвернути увагу від розкраденої медицини. 

Промосковський терор. Прямо зараз! Невже карантин - це брехня!? Московські церкви в Україні (м. Нікополь) відкриті Про це NikopolToday терміново сповіщає українцям, нікопольцям і виконавчій владі із посиланням на CityNikopol. Віряни без маск відвідують служби московського патріархату. Чому проросійським диверсантам закони не писані? Нагадуємо про те, як виглядають справжні почуття до коханої людини. Невже і поліції дали наказ охороняти проросійську деверсію..? Навіщо мільйони залишили без роботи??? Навіщо україням обмежели конституційні права і свободи??? Якщо всі проросійські московські церкви працюють у звичному режимі. Деталі у відео в мережі YouTube:Фото/відео CityNikopol / Автор Олег КовальовТакож ми писали, що варто жити мріями, а не марними надіями. 

Групове з лимоном - 8 млрд переглядів: PornHub запустив сайт з миттям рук... Про це NikopolToday передає із посиланням на Факты/Lifestyle.Популярний порносайт Pornhub відкрив новий ресурс Scrubhub, на якому викладають відео виключно з миттям рук або якихось предметів, а також з їх дезінфекцією.Нагадуємо, у Нікополі не до порно: всі ринки закрили - де купувати їжу і шокований малий бізнес. До слова, категорії на новому сайті підписані, як на звичайному ресурсі для дорослих. Серед роликів показана класична дезінфекція рук, миття різних предметів і навіть групове миття.Ролик з груповим миттям лимона набрав більше 8 млрд переглядів. Його віднесли до категорії Оргії.Запуск ресурсу покликаний показати важливість превентивних заходів під час пандемії коронавірусу.Раніше Факти ICTV писали, що сервіс Pornhub на час карантину надає безкоштовний доступ до своєї платної підписки всім користувачам.Джерело: Scrubhub / Фото: Dreamstime / Pexels.com

Нещодавно стало відомо, що всі священники Києво-Печерської Лаври інфіковані коронавірусом з Китаю. А як щодо нікопольських церковників? Відповідь на це запитання NikopolToday дає за допомогою ГО "Прихист". Повідомляється, що Микола Марущак і його оточення отримали негативні результати ПЛР-тестів.21 квітня в Нікополі зафіксували 3 нових випадки COVID-19. Імена хворих ні медики, ні міська влада не уточнювали. По місту пішли чутки, що вірус знайдений в родині Миколи Марущака. Щоб розвіяти чутки, священнослужитель записав відеозвернення до городян. У ньому він повідомив, що разом зі своєю сім'єю зробив ПЛР-тести, які показали негативний результат.Деталі у відео:Фото Прихист / автор Марина Щученко

У Нікополі затримали підозрюваного в хуліганстві. Про це NikopolToday пише з посиланням на 34 канал Дніпро. Правоохоронці затримали 42-річного місцевого жителя, який під час конфлікту вдарив чоловіка ножем у груди.Як повідомляє пресслужба обласної поліції, під час розпивання алкоголю між двома чоловіками стався конфлікт через ревнощі. Під час нього затриманий наніс 22-річному потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.Але зазначається, що хлопця вчасно госпіталізували, наразі його життю нічого не загрожує.Слідчий повідомив зловмисникові про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від п'яти до восьми років.Фото 34 канал / Національна Поліція

Більшість нових випадків коронавірусу в області — у Дніпрі та Кривому Розі. Дізнайся першим, чи в безпеці твоє місто від коронавірусу з Китаю.  Про це NikopolToday пише з посиланням на 11 канал.На Дніпропетровщині нараховують майже півтисячі випадків захворювання на коронавірус! Станом на 19:00 понеділка їх 460. За вихідні виявили понад сто нових хворих. В Україні ж число інфікованих перевалило за 12 тисяч, 418-ть додалося за минулу добу. Докладна ситуація в нашому регіоні та інших областях далі у сюжеті за цим посиланням.Плюс 113 за святкові вихідні. На Дніпропетровщині стрімко зросла кількість інфікованих коронавірусом. Станом на 19 годину понеділка в області зареєстровано вже 460 випадків захворювання.Найбільше нових хворих із Дніпра – близько п’ятдесяти та Кривого Рогу – 46. У Дніпрі COVID виявили у співробітника апеляційного суду. Його колег нині тестують, приміщення суду дезінфікують.У лікарні Мечникова рятують життя 23-річній жінці, що через COVID втратила двійню. Її ще минулої середи доправили із Марганцю у вкрай тяжкому стані. Зараз хвора – у комі, на апараті штучної вентиляції легенів. Лікарі вже перелили пацієнтці майже 5 літрів крові. На щастя, є перші ознаки покращення стану.Загалом в Україні станом на 19 годину понеділка зареєстровано 12 331 випадок захворювання на коронавірус. Найбільше нових інфікованих на Буковині та Київщині – по 69. В столиці, до речі, вулиці почали дезінфікувати за допомогою дронів.Серед лідерів із поширення COVID – також і Одещина. Позавчора там виявили 80 нових хворих. Та ситуація в області одеситів вочевидь не лякає, адже ось як вчора виглядав курортний район Аркадія: відкриті магазини й кафе, люди масово гуляють вулицями без засобів захисту. У МОЗ повідомляють: Україна наразі минає очікуваний пік захворюваності та виходить на так зване плато, де кількість випадків не має стрімко зростати. Нагадаємо, останніми днями фіксують від 400 до 550 нових випадків.На цих днях у позачерговому засіданні, уряд скасував заборону на проведення планових медичних операцій. Проте, щоб не наражати на небезпеку лікарів, хворих прийматимуть тільки після проходження ПЛР-тестування на коронавірус.Джерело 11 канал / фото Pexels

Национал-патриархат, влажные фантазии о членах и порабощении женщинТак я вижу "сообщество" имени сексиста, гомофоба, шовиниста и долбоеба - все вы знаете его имя. Само название паблика - БУТЫЛКА- типично для "настоящего русского", я надеюсь вы поняли почему. И судя по количеству синонимов, которые "патриарх" паблика находит для пенисов, я не будучи психиатром могу поставить ему диагноз. Ненависть к женщинам, обожание мужчин, своеобразный стиль общения, - все это черным по белому пишет на лбу предводителя инцелов и неудачников его проблему, комплекс и кровоточащую рану, которую он пытается прикрыть нарочитой ненавистью ко всему и всем, кроме самого себя и таких же брутальных (хе-хе) мужиков. Что делает П. и последователи, кроме пиздежа и дрочки на свое отражение в зеркале? - Хейтят феминисток, геев, просто любого человека, который не так пукнул, превозносят силу хуя и считают себя (хе-хе) венцом творения и идеалом для наследования; - Угрожают тем, кого травят, обещают выследить и как минимум покалечить или изнасиловать, - причем не важно, какого пола тот, кому они угрожают;- Деанонят порноактрис, вебкам моделей, просто девушек, ХОТЬ РАЗ отправивших свои нюдсы какому-то троглодиту. Деанонят жёстко и без разбора, и этим показывают что они - говно размазанное по подошве, а не те, кого они пытаются говном измазать.Радикальные долбоебы - не редкость, они есть везде. Но они должны получать щелчок по носу каждый раз, как только начинают зарываться. И мы все с вами должны щёлкать их каждый раз, как только эти проныры высунуться и попытаются что-то вякнуть. Пусть сидят на своей бутылке молча.Я все сказала.Автор Марина Воробйова

СВЕРХЧЕЛОВЕК (часть 1) рецензия книги Ярея Тенгри  В последние годы в моей голове все перевернулось. Многие мысли, эмоции, отношение к жизни - все это результат действия времени, развития, приобретенного практического знания. И поскольку я подхожу к любому делу как к эксперименту, будь то даже дружба или любовные отношения, накопилось настолько большое количество опыта, что передать подобный объем информации каким-либо образом будет невозможно. По той же причине - часто у меня нет общих тем для разговора со сверстниками. Многие предпочитают объяснить желание со мной лишь одной короткой фразой: "ты классный". Это странно слышать мне, поскольку раньше мне часто казалось (а еще чаще и не казалось вовсе), что со мной сложно найти общий язык, а мое Вселенское одиночество неизбежно направляет взгляд к звездам, где, в бесчисленных вероятность возможного можно найти ответы на все свои вопросы. Но, так и быть, в последнее время валюта времени все больше обличает меня своей непреклонной быстротечностью, а окружающие - в беспристрастности, пытаясь извлечь выгоду из знакомства, навязать общение или просто унизить, чтобы поднять собственную самооценку. И я стараюсь отогнать от себя мысли о потерянном времени в прошлом. Мне очень жаль, буду честен, что потратил так много времени, денег и чувств на людей, не заслуживающих этого, не ценящих ни свое время и средства, ни окружающих. Так жаль, что подобные умозаключения приходят лишь тогда, когда тысячи часов, тысячи долларов, затраченных впустую не вернуть. Для меня этот опыт стал большой тернистой дорогой. Цените свое время и деньги, ведь наш человеческий ресурс не бесконечен. Многие люди не заслуживают вашей искренности, доброты и участия. Прежде всего - берегите своих близких. Все ваши остальные отношения с людьми должны быть сугубо партнерскими и не более. Не бойтесь говорить то, что думаете. Репутация - клякса на лакмусовой бумаге. Ваша жизнь - единственное, что у вас есть и так важно разобраться в том, что действительно делает именно Вас счастливыми, закрывая глаза на условности.~Итак, я хочу сегодня рассказать вам об интересном философском трактате "Сверхчеловек" одного из украинских писателей Ярей Тенгри, известного по большему счету, в России и за границей. Мне очень жаль, что этот трактат не попал в мои руки в период расцвета юношеских сил и не дал мне хотя бы толику того, что изложено в нем. Возможно, я бы покинул веру гораздо раньше, нежели в 18 лет. Потратив все начало молодости на слепые молитвы, чтение Библии, и самобичеванию из-за собственной гомосексуальности, с полным страдания и отчаяния времени, проведенном в полном одиночестве. Без настоящих друзей, знающих меня настоящего и ценящего за то, какой я есть. Вместо этого - моя религия лишь все время тыкала меня в мои "недостатки", словно маленького котенка в свежую, еще теплую кучу дерьма. РЕЛИГИЯ. Что дала мне моя вера? Напрочь убитое время моей юности, прежде чем для меня стало явным, что любая вера - это бизнес на глупости людей, согнанных в стадо и избитых плетью до полного исчезновения какой-либо самооценки. Я искренне верил в Бога, и следовал всему учению, что мне преподнесли на блюде с детства. Я был - Свидетелем Иеговы. Нес слово божье в массы и назывался некрещеным возвещателем. В то время, как дети и подростки-лицемеры из моего собрания вели двойную жизнь: употребляли алкоголь, курили, принимали наркотики и трахались со всем, что движется, я думал лишь о том, что мое существование неугодно Богу и мое дыхание само по себе греховно. Вместе с этим борясь за каждый миллиметр свободы, подступающий к горлу как снежный ком. Я не могу передать все то, через что я прошел. Отторжение общества, сверстников в школе и т. д. из-за того, что я был Свидетелем Иеговы. В тоже время, я терпел отторжение и от родителей подростков по вере. Они не разрешали общаться со мной лишь потому, что я вел себя "странно", задавал вопросы, пытался докопаться до истины, анализировать и писать фантастические истории, проводя время за книгами, вместо реального общения с людьми и толканием стопок религиозной макулатуры в проповеди. Религия же, на моем собственном примере, сковывает всякий потенциал и извращает понимание реальности, искажает нашу сущность и заставляет быть стадом безынициативного скота, уповающего на смешные побрякушки, фантастические истории и разговор с воздухом, вместо того, чтобы выйти на улицу, собрать активных граждан и заняться изменениями окружающей среды для общей пользы и взаимной выгоды ради реального блага общества. Проявить хоть какую-то инициативу, вместо пустых фраз типа: "На все воля Божья". Многие могут сказать, что это же Свидетели Иеговы, ау!! Но я посещал встречи и собрания всех религий, где двери были открыты для меня. Пока я окончательно не утвердился в том, что любой анализ сводиться к тому, что Религия - бизнес на тупом запуганном стаде людей, возлагающих свою собственную ответственность на результат собственных фантазий и полного отказа видеть реальность. Симптоматика похожа на шизоидное поведение. Религиозные люди по всем психологическим факторам лишены здравого рассудка и заслуживают нашей жалости и милосердия на пути к лечению и реабилитации. Любая Религия - секта, борющаяся за рынок сбыта макулатуры и мерча для паствы, для каждого, кто хоть немного психически неуравновешен для того, или слаб духом, чтобы отпустить свою жизнь на самотек, с пеной у рта доказывающего, что именно их вера истинна, хотя каждый из нас уже давно живет в мире, выстроенном на фундаменте науки. *** ~Продоження ( Частина 2) незабаром...Джерело Here And Now

СВЕРХЧЕЛОВЕК (часть 2) рецензия книги Ярея Тенгри *** Это вторая часть рецензии на книгу Ярея Тенгри - "Сверхчеловек". Начало рецензии находиться тут. Верить в бога сейчас - это тоже самое, что нарядиться аборигенами и отправиться в пещеру, одичать и приносить жертвы на костре серпу Луны, думая что за рекой уже конец всего сущего. Это заведомое ограничение собственной мысли, блокировка собственного развития, рабский инстинкт, животный инстинкт сбиться в стадо и тыкать копьями в инопланетную тарелку или тупо и без какого либо сопротивления идти на убой, возлагая свою жизнь на алтарь кровавым жертвоприношением собственного потенциала, способного изменить очень многое в этом мире, где все объединено и влияет друг на друга, будущее. Пожалуй, именно из-за религии мы сейчас оболванены политическим театром, ведь в глубине души раб, а раб божий так тем более, хочет вина и зрелищ, - мы до сих пор барахтаемся в проблемах, которое общество давно было способно решить. Три столба общественной деградации: Религия, Политика и Идеология продолжают отнимать у нас всякое вдохновение и шанс того, что наши потомки не убьют друг друг в кровожадных войнах, а будут бороздить просторы космоса и исследовать новые миры. Здесь и сейчас, Религия отняла у нас мечту о колонизации Марса 20-го века, потому что ее верная подруга - Политика, оболванила всех речами со сцен, полных упования на бога. ведь легче сказать: "давайте же помолимся, все вместе едино стадом!". Вместо того чтобы сказать: "Давайте же пойдем все вместе в бой против коррупции, бедности и невежества!! Вместо того, чтобы говорить: "Наша страна и вера - самая главная основа общества": Давайте же объединим усилия над тем, чтобы искоренить границы между людьми, создадим общую инфраструктуру, объединим наши усилия для сохранения ресурсов и борьбы с изменением климата!!". Нет же, каждый день оболваненные миллиарды людей бьются головами о землю, избивают друг друга, устраивают охоту на геев и лесбиянок, убивают и насилуют, прикрываясь именем своего личного истинного бога, облизывают свои "святые" иконы, оббивают пороги занятых людей, толкая свой мерч и стопки макулатуры, изничтожающие последние следы лесов на планете сумасшедшими методами.Миллиарды денег тратятся бизнес-верами, чтобы воткнуть в каждые руки именно свою истину и сделать человека рабом, тогда как этих денег было вполне достаточно чтобы искоренить невежество, голод, бедность, изолированность элементарных благ: инфраструктуры и медицины на всей планете, которая из голубой превращается в безжизненную пустыню, обрекая каждого из нас на позор перед будущими поколениями, вашими же детьми, выброшенными на помойку после "на наш век хватит". Триллионы часов люди тратят на стояние, сидение в церквях, обеганием порогов с вестью божьей, столпотворения и полный ад в самых жутких формах и проявлениях, на которые только способны все ветви единого дерева, под одним именем - Религия. Плод Религии - гнилое яблоко, которым будут пытаться утолить голод следующие поколения, но он уже не будет способен утолить голод тех, чьи мертвые тела лежат у корней дерева, которое больше не может питаться соками земли, погубленной человеческой глупостью. Вместо того, чтобы направить все эти избитые тупостью часы на изменения окружающего пространства к лучшему и искоренению проблем, болезней и т. д. - мерзкие верующие продолжают продолжают уповать на своих идолов и по фанатски готовы разорвать фанатов, себе подобных же, Самая главная мысль книги Ярея в том, что в каждом из нас живет Сверхчеловек, способный на большие свершения, свободный от ханжества, ненависти и страха, увлеченный саморазвитием и совершенствованием, познанием окружающего мира, преумножением красоты, искусства и науки. Что пределу этому нет границ. Впереди, если каждый из нас избавиться от той пыли, ставшей грязью, что запятнала каждого из нас - Человечество ждет бесконечность и уровень развития, который на данном этапе эволюции, мало кто из нас может осознать. В книге Ярея Тенгри вы найдете намного больше; также раскрываются такие темы, как: Страх Смерти, О Судьбе, Времени, Обществе, Государстве, Законе и понятии Справедливости, Бедности и Богатстве, Войне, Любви, Честности и Чести. Я успел передать свои мысли тут лишь на счет раздела о Религии. И это мои мысли, мне очень приятно, что я смог в этом разговоре с автором через книгу, разделить свои чувства и получить поддержку. Как и многие тысячи других людей, чьи жизни изменила эта книга. Пусть уже не мою, когда это было особенно актуально, но возможно, - именно вашу, если вы до сих пор пребываете в сомнениях на счет того, на что способен ваш человеческий потенциал и действительно ли вы живете той самой жизнью, которой всегда хотели жить. P. S. В настоящий момент философский трактат, некогда выпущенный и подвергавшийся огромной критике, превратился в многочисленное движение против тлетворного влияния религии, коррупция и т. д. в России, Украине и Беларуси, отстаивая права человека и права на свободу и развитие каждого члена общества. Ознакомиться с этим движением и заказать книгу Ярея Тенгри вы можете через группу под названием ITER AD ORTUS. Желаю вам приятного чтения, развития и познания. Я искренне хочу, чтобы каждый из нас понимал насколько сильно он может изменить свою жизнь к лучшему и стать свободным от всего мракобесия, что навязано нам с рождения. ~

Так звана, "свята вода" лікує коронавірус так само ефективно, як і сеча при уринотерапії, а молитва не стане рятівним апаратом ШВЛ. Вам стане зрозуміло, чому не варто толерувати нетерпимість. Про це для NikopolToday написав автор Ярей Тенгрі, засновник просвітницького руху Iter Ad Ortus. Варто зазначити, що громадський рух Iter Ad Ortus офіційно переслідується за свою наукову діяльність та внесений до списку заборонених громад, разом із книгою "Надлюдина", яку опублікував Ярей. Між іншим, ми писали більше про атеїстичну книгу Тенгрі "Надлюдина" за цим посиланням. Про ТолерантністьОстаннім часом з'явилося безліч ідіотів, які вважають толерантність чимось поганим, негативним і шкідливим.Вони всіляко намагаються знущатися над цим поняттям, показуючи свою ущербність і дурість, оскалені й називаючи її "толерастія", видаючи вершини свого недоумкуватості, плутають медично-фармокологічні (пов'язане з імунітетом і прийомом препаратів) і соціальне поняття толерантності, не знаючи та не розуміючи значення ні того ні іншого тощо. Все це, безумовно, як і більшість проблем в світі, від глупоти, а нерозуміння, повного незнання питання, і самого значення цього поняття.Головна суть їх невдоволення в тому, що подібні особи чомусь вважають толерантність слабкістю. У їхньому розумінні це означає "терпіти все підряд", знущання і нахабство чужинців, приміром. Але це повна нісенітниця. Толерантність це, перш за все, терпимість до різноманіття, до особливостей особистості, її переконанням, образу думки, життєвої позиції, кольору шкіри, зовнішності, укладу життя.Але толерантність зовсім не означає терпимості до злочинів, знущань над тваринами, насильства, приниження людської гідності, хамства, грубості, нав'язування за допомогою тиску своїх правил, ідеалів і способу життя. Всім цим, до речі, як правило, займаються саме противники толерантності, різного роду релігійні мракобіси, расисти, нацисти, гомофоби, сексисти, ханжі-моралісти і тому подібні ущербні істоти. І безумовно все це нічого спільного з толерантністю не має й мати не може. Грубо кажучи не може бути ніякої толерантності до нетолерантності.Тому якщо наприклад якийсь бородатий ісламський мракобіс десь в Лондоні або Парижі спробує напасти на парочку геїв, редакцію карикатуристів або жінку без хустки, оскільки вважає, що це суперечить Корану, шаріату або його запаленої печерної психіці, і думає, що ми все тут зобов'язані його терпіти і поважати його "правила" тому-що "толерантність", найближчий поліцейський повинен просто взяти і пристрелити ублюдка як скаженого терориста без всяких жалю та докорів сумління.Ось це і є справжня толерантність, а не те, що ви думали. Будьте більш толерантними!Автор Ярей ТенгріНагадуємо, другу частину рецензії на книгу Надлюдина можна прочитати за цим посиланням. До слова, в Нікополі небезпечно вигулювати собак - містяни кидаються натовпом та перешкоджають журналістській діяльності. 

Українці масово не виїжджали з Польщі, але їхня зайнятість під питанням. Ким тепер будуть працювати українці в Польщі?Статистика останніх днів показує, що кількість українців, які їдуть на заробітки до Польщі, майже дорівнює кількості тих, хто повертається додому. З одного боку, польський уряд хоче, щоб українські робітники масово приїжджали до Польщі для сезонного збирання врожаю, а з іншого - все більше і більше думок, що поляки повинні замінити українців під час кризи. Які перспективи українців на польському ринку праці сьогодні?Українські "роботи" вітаються в ПольщіПольська економіка протягом кількох років динамічно зростає і потребує нових рук для роботи. Польща була єдиною країною ЄС, яка пережила економічну кризу в 2008 році з позитивним ВВП, а за останні п’ять років кількість економічних мігрантів з України в Польщу зросла приблизно в п’ять разів - до півтора мільйонів. В останні роки польський ринок праці успішно поглинув українців, не завдаючи шкоди польським працівникам, оскільки рівень безробіття в країні також впав на рекордно низький рівень протягом багатьох років - 5% у жовтні минулого року.Коронавірусна криза швидко змінила реальність. Однак не змусила українців спакувати свої сумки "у шашечку" та швидко повернутися додому. Більшість із них вирішили залишитися в Польщі та дочекатися розвитку ситуації. Згідно з опитуванням, проведеним польською компанією EWL в середині квітня, 85% респондентів України висловили бажання залишитися в Польщі під час пандемії COVID-19. Більшість із них більше боялися перспективи втратити роботу (55%), ніж ймовірності коронавірусної інфекції (18%). Погіршення чи зміна умов праці під час кризи не спричинило масового відтоку українців додому - багато наших поляків відчули цю кризу на власній шкірі. 61% українців почали менше працювати, а 27% були змушені змінити роботу. Польські пани почали втрачати батраків.Але навіть незважаючи на "бурхливі" умови на польському ринку праці, перспектива втратити роботу та гроші була ще більш лякаючою для найманців з України. Так, понад 63% українців, особливо тих, у яких термін дії дозволу на проживання та роботу закінчився після введення епідемії у Польщі 15 березня, вирішили скористатися рішенням уряду Польщі про підтримку підприємців та службовців - автоматичного продовження віз для працівників та безвізового режиму на період пандемії та через 30 днів після неї.Масовий відтік українців з Польщі спостерігався лише на межі березня та квітня. На той час, за приблизними підрахунками, польський ринок втратив трохи більше 150 000 українців. І тоді цей процес стабілізувався. Наразі рух на кордоні в обох напрямках майже на одному рівні. Про це, зокрема, свідчать статистичні дані польської прикордонної служби щодо перетину кордону у пішохідному контрольному пункті "Медика - Шегіні", яка відновила роботу 16 травня. Це найпростіший спосіб, щоб наші економічні мігранти потрапили до Польщі ув'язнено. За останній тиждень, з 18 по 24 травня, він пройшов цю контрольну точку в обох напрямках: трохи більше 5000 людей. Це, мабуть, не найкраща новина для польського бізнесу в тих сферах економіки, на які з нетерпінням очікують заробітчан з України.Пріоритет - сезонний персонал з України для обслуговування поляківОдразу після закриття кордонів у середині березня представники польського бізнесу, особливо у сільськогосподарському та переробному секторах, почали насторожувати: недостатньо зупинити відтік українців з Польщі, все слід робити для сезонних працівників. А з початком сезону збирання полуниці та інших ранніх фруктів та овочів щонайменше 100 000 з них прибувають з України до Польщі щороку.Польський уряд відповів на дзвінки польських фермерів наприкінці квітня. 29 квітня польські консульства в Україні почали отримувати візові заяви в електронному вигляді. У той же час їх одразу попередили, що видаватимуть лише робочі візи, і що пріоритет буде надано українцям, які мають намір працювати в Польщі у сільському господарстві та садівництві.Візи почали видавати 4 травня. Наступного дня Зеркало Тижа опублікував визначну статтю польського прем'єр-міністра Матеуша Моравецького. Між словами про стратегічне партнерство між Польщею та Україною польський прем'єр чітко підкреслив, що без українців економічне зростання в Польщі не було б таким динамічним. Він підкреслив, що українським мігрантам не доводиться побоюватися законності перебування в Польщі під час пандемії та закликав українців подавати документи на візи та приїжджати на роботу до Польщі.Варто зазначити, що все це відбувалося в умовах, коли українська влада закликала громадян залишатися вдома та шукати роботу на батьківщині. Побоюючись, що український уряд ускладнить виїзд українців за кордон (побоювання не були безпідставними), до звернення прем’єр-міністра Моравецького приєдналися й інші провідні польські політики. Президенти Влодимир Зеленський та Анджей Дуда обговорили приїзд українських трудових мігрантів до Польщі під час відеоконференції наприкінці квітня, а через кілька днів це було однією з головних тем переговорів Дмитра Кулеби та Яцека Чапутовича.Однак лише закликів на найвищому рівні не перешкоджати поїздкам працівників за кордон, очевидно, було недостатньо. Для приїзду трудових мігрантів з України до Польщі було багато перешкод. Один з них - припинення міжнародного автобусного та залізничного транспорту, який був основним засобом транспорту для українських мігрантів, що прямують до Польщі. Нещодавно літак з майже 200 українськими економічними мігрантами прибув до Польщі з України. До недавнього часу такий спосіб транспортування робітників здавався б абсурдним і необгрунтованим, якщо існує спільний сухопутний кордон. Але блокування повністю змінило ситуацію.Однією з головних проблем польських роботодавців у сучасних умовах є транспортування українців на їх роботу, а також необхідність 14-денного спостереження після перетину кордону. Польща намагалася швидко вирішити ці проблеми. Зокрема, на урядовому рівні було вирішено, що іноземців, які працюють на сезонних роботах у сільськогосподарському секторі, будуть звільнені від обов'язкового двотижневого карантину. Після короткої дискусії було вирішено протестувати іноземних службовців на коронавірус за державні кошти - найближчим часом Міністерство оборони Польщі обладнає два мобільні пункти для тестування сезонних працівників з-за кордону.На жаль, транспортна проблема набагато складніша. Якщо раніше маршрутки перевозили 7-10 працівників з України на конкретні сезонні робочі місця в Польщі, то зараз це неможливо. До речі, польський уряд, як і в Україні, поки не дає однозначних прогнозів щодо відкриття кордонів та повного відновлення міжнародних комунікацій. Однак можливо, що це станеться поступово після 12 червня, коли наступна фаза прикордонних обмежень у Польщі, запроваджена в середині березня у зв'язку з пандемією COVID-19, закінчиться.За словами голови Польської асоціації переробників овочів і фруктів Анджея Гайовничека, без масового приїзду сезонних робітників з України до Польщі в найближчий час може статися катастрофічна ситуація з фруктами, включаючи полуницю та вишню. На полях і в садах може бути багато необроблених культур. За відсутності українців польська влада просить поляків працювати на місцях. Наприклад, міністр сільського господарства Республіки Польща Кшиштоф Ардановський закликав усіх поляків тимчасово безробітних працювати кілька днів на фермерів.Однак Gajowniczek, який є власником великого переробного заводу, називає ілюзію, що поляки замінять українців на сезонних роботах у Польщі. За його словами, поляків відштовхують від такої роботи перспектива високих фізичних навантажень, відносно низьких зарплат та очікувань, що вони незабаром зможуть повернутися до своєї традиційної роботи вдома чи за кордоном. Як приклад він наводить той факт, що поляки не подавали заявки на роботу у своїй компанії (з переробки фруктів).Фактором, який може зменшити попит на сезонних робітників з-за кордону в Польщі цього року, можуть бути несприятливі погодні умови: низька кількість опадів та відносно низька температура травня. Наступні кілька тижнів покажуть, чи загрози, про які нещодавно говорили польські фермери, матимуть серйозні наслідки для них, для економіки країни та для продовольчої безпеки Польщі загалом.ПерспективиНезважаючи на те, що польський уряд наразі активно заохочує українців приїжджати до Польщі на сезонні роботи в аграрному секторі, спостерігається інша тенденція. Це походить від польського уряду. Рада міністрів Республіки Польща намагається підрахувати, чи за умов можливої ​​втрати робочих місць українцями у Польщі та поверненням додому звичайні поляки зможуть зайняти покинуті ніші. У Польщі це сприймається як один із шляхів подолання проблеми зростання безробіття під час кризи.Таку думку висловлює віце-прем'єр-міністр, міністр розвитку Польщі Ядвіга Емілевич. Кілька разів у своїх публічних виступах вона називала відплив українців з Польщі шансом безробітних поляків знайти роботу. Під час однієї з них вона навіть згадувала, що "близько мільйона українців" покинули Польщу з початку кризи, тим самим звільнивши мільйон робочих місць для поляків. За його підрахунками, віце-прем'єр-міністр Польщі помилився (тоді близько Польщі покинуло 200 тисяч українців), але очікування цілком зрозумілі.Однак практика показує, що реальність дещо інша. За даними кількох польських кадрових компаній, навіть в умовах економічного уповільнення та зростання безробіття попит на працівників з України не зменшився. Як зазначає представник кадрового агентства EWL Анатолій Зімнін, як і раніше, окрім сезонних робіт у аграрному секторі, зараз потрібні працівники з України у сфері логістики, побутового обслуговування, будівництва та промислового виробництва. Навіть у нинішніх складних умовах польська компанія останнім часом змогла набрати близько 700 людей в Україні, які перебувають на карантині після перетину кордону. Ще 800 українців скористалися пропозицією компанії про безкоштовну допомогу в отриманні дозволу на проживання та роботу в Польщі (карта тимчасового проживання до трьох років). Виявляється, навіть під час кризи ніша, яку раніше займали українці на польському ринку, масово не заповнюється польськими працівниками.А які погляди на зайнятість українців у Польщі в довгостроковій перспективі? Ви можете спробувати подивитися на них, спираючись на прогнози експертів, які, проте, змінюються динамічно. За останніми оцінками польських економістів, цьогорічний ВВП може впасти на 3-4% і, таким чином, впасти до нуля, тому економіка, ймовірно, впаде в незначний спад. За даними ZUS у Польщі, після першого місяця кризи 165 000 людей припинили сплачувати внески на соціальне страхування, бо втратили роботу. Це в п’ять разів більше, ніж під час кризи 2008 року. До кінця року ця кількість може зрости на кілька сотень тисяч, а рівень безробіття - з понад 5% до 10%. Спад відбувається в ключових галузях, де зайнято багато українців. Наприклад, у будівництві державні закупівлі впали більш ніж на 30% порівняно з квітнем минулого року. Це може вплинути на зайнятість українців, з яких близько 15% працюють у цьому сегменті.На думку експертів, наслідки кризи відчують не лише цього року, а й наступного року. За прогнозами головного економіста Польської федерації підприємців Лукаша Козловського, скорочення грошових переказів з Польщі в Україну через пандемію може досягти 30% - це близько 4 мільярдів доларів. І все це через втрату постійної роботи, зміну місця чи умов праці та повернення українців додому.Навряд чи польська влада наважиться бути більш відкритою щодо видачі дозволів на тимчасове або постійне проживання для українців в країні. Найближчим часом на перший план можуть вийти протекціонізм та бажання захистити польського працівника за рахунок витурення іноземця. І тоді все буде залежати від того, скільки часу триватиме криза.

Microsoft в основному відмовився від індустрії розваг, залишаючись виключно на ринку відеоігор. Повідомлення про спроби заволодіти знаменитим TikTok - це неймовірно. Проблема в тому, що він походять з хороших джерел.Компанія, відповідальна за Office або Azure, використовувала значні кошти на ринку розваг. Xbox був лише одним із безлічі починань - включаючи музичну службу Groove, набір споживчих додатків Windows Live, мультимедійні платформи на зразок Windows Media Center тощо.Розділ розваг Microsoft, нехай назвемо так, не витримав вибуху популярності смартфонів. Після численних невдач у Facebook, Apple, Google та інших, гігант Редмонд вирішив відмовитися від подальших зусиль. З розважальних продуктів та послуг залишається лише ігровий Xbox. Все інше, що пропонує Microsoft, це зробити нашу роботу швидшою, приємнішою та ефективнішою.Ось чому так важко повірити, що Microsoft заточує свої кігті для платформи TikTok - однієї з найгарячіших соціальних мереж на ринку.TikTok абсолютно не має нічого спільного з продуктивністю. Дуже мало з відеоіграми. Це соціальна мережа, яку особливо люблять молоді люди, де користувачі обмінюються короткими, більш-менш творчо відредагованими відео. Чому на цьому Майкрософт повинен зацікавитись? Важко сказати. Тим часом Fox, Bloomberg та The New York Times незалежно повідомили про наміри Microsoft. Можливо, компанія лише досліджує ґрунт - аналогічно досліджувала її, намагаючись перейняти Yahoo, Salesfore чи Slack, зрештою, не переймаючи їх. Можливо, TikTok також може бути пов’язаний із Xbox якимось чином, хоча незрозуміло, чи буде підліткова спільнота мережі в захваті від такого повороту подій. Тут навіть важко спекулювати - це такий крок компанії, який непросто виправдати та пояснити.Чому саме зараз Microsoft хоче придбати мережу TikTok?Дональд Трамп дав йому можливість це зробити. Згідно з повідомленнями Bloomberg, Дональд Трамп має намір надіслати китайській компанії ByteDance - власнику TikTok - пропозицію, від якої він не зможе відмовитись.Президент США вважає, що китайська розвідка може використовувати соціальну мережу, щоб шпигувати за американськими громадянами та впливати на них за допомогою тонкої пропаганди. Пропозиція така: або TikTok вийде з американського ринку і заблокується там, або ByteDance продасть TikTok американській компанії. Наприклад Microsoft.Можливо, що Microsoft - як американська компанія - просто отримала шанс з’явитися на ринку соціальних медіа, що не повториться незабаром. На сьогодні Microsoft має два успіхи на ринку соціальних медіа. Обидва, однак, орієнтовані на товар. Перший - набагато менший - Yammer, тобто Facebook для компаній, який дозволяє спілкуватися всередині організації в системі, що нагадує стіну Facebook. Другий - цього разу гігантський - це LinkedIn, соціальна мережа для працюючих, HR-відділів та людей, які хочуть поділитися своїм професійним досвідом.Таким чином молодіжний TikTok потрапив до центру політичного скандал, але, можливо, в цьому божевіллі є якийсь і позитивний момент, якого ми ще не знаємо. І дійсно, влада комуністичного Китаю може слідкувати за нами і пропагувати нам свою невинуватість, наприклад щодо коронавірусу, поки ми нічого не підозрюємо.Нагадуємо, в Україні стартував проєкт, який пропагажує веганство та пояснює як це впливає на наш організм.