Всі публікації з тегом зі

Як стало відомо NikopolToday, нещодавно популярна українська співачка ONUKA, яка відома далеко за кордоном краю, та своїми піснями у стилі електро-фолку, випустила нове музичне відео на пісню "Зеніт", українською. YouTubeВідео співачка оприлюднила на своєму каналі YouTube.Зірка ОНУКА залишила коментар стосовно нового відео.Я сподіваюсь, завдяки ZENIT люди побачать те прекрасне, що нас оточує. Попри проблеми та негаразди, стрімкий ритм чи потреби сучасного світу, іноді потрібно зупинитися і відчути щастя у моменті. Ми бачимо лише те, що ми воліємо бачити.Раніше ми писали, що також слід звернути увагу на музику білоруською мовою і відчути братнє коріння із Білоруссю. І намагалися донести, що слід боротись із фобіями та забобонами стосовно ставлення до представників ЛГБТ-спільноти. 

NikopolToday знайшов список 16 людей, які народилися або жили в нашому місті. Вчені, політики, актори, спортсмени - Нікополю є чим пишатися. Ми також міняємо історію України.Нікополь подадрував Україні багато цікавих людей, справжніх зірок для: культури, спорту, науки і не тільки! Про це нам NikopolToday стало відомо від NikopolCity.Список відомих уродженців міста Нікополь йде у хронологічному порядку від давнини до сучасності.1. Агафія ЗавиднаСилачка Агафія Завидна народилася в Нікополі в 1890 році - померла в 30-х роках ХХ століття в Санкт-Петербурзі.Циркачка, одна з найсильніших жінок Європи ХХ століття. Агафія народилася в селянській родині, яка проживала в селі Суліцкому (нинішній 3-й ділянка в Нікополі). Життя дівчини змінилося після зустрічі з відомим циркачем - силачем Іваном Піддубним, трупа якого виступала по всьому світу. Його настільки здивувала неймовірна сила і міць неймовірної нікопольчанки, що він взяв її виступати до себе.Параметри Агаші вражали уяву - зріст 190 сантиметрів при вазі 150 кілограм. На сцені вона з легкістю згинала залізні підкови, крутила на залізної рейці кількох дорослих чоловіків і піднімала зубами стілець, з сидячим на ньому асистентом. Але після сварки зі своїм учителем Піддубним, Агафія почала будувати кар'єру самостійно. Спочатку все йшло якнайкраще, але з початком революції в 1917 все змінилося. Настала криза. Агафії довелося виступати за грощівку. Під час одного з виступів чи невдаха кавалер, то чи хтось із заздрісників вистрілив в Агафію. Від поранення силачка так повністю ніколи і не оговталася. В кінці життя вона поїхала в Петербург, де померла у злиднях і безвісності.2. Ал ГудманАл Гудман теж народився в Нікополі, 12 вересня 1890 року - помер 10 січня 1972 року в Нью-Йорку.Диригент, композитор, музичний режисер. Народився в Нікополі в кінці ХІХ століття. Належав до єврейської сім'ї, яка емігрувала в США. Випускник Балтиморського міського коледжу та консерваторії Пібоді в Балтіморі. Успіх прийшов до нього з випуском хіта «Сінбад», після якого диригував він оркестром у багатьох успішних бродвейських проектах. В цілому за цей період своєї кар'єри Гудман музично срежиссировал більше 150 прем'єрних постановок і став одним з найпопулярніших диригентів. Займався режисурою музики для різних американських радіомереж. На честь Ала Гудмана встановлена ​​зірка на голлівудському бульварі в Лос-Анджелесі.3. Осип ШорОсип Шор народився в Нікополі 30 травня (11 червня) 1899 року - помер 6 листопада 1978 року в Москві.Найімовірніший з усіх прототип відомого літературного героя Остапа Бендера. Більшу частину життя Осип Шор прожив в Одесі. Він був відомий своїми неймовірними аферами і життєвими цитатами. Ряд дослідників припускає, що саме образ нашого земляка письменники Ілля Ільф і Євген Петров взяли для свого героя Остапа Бендера.Народився Осип в єврейській родині. Його батько був купцем, а мати - дочкою банкіра. Сім'я була заможною і благопристойною. Однак у Осипа з дитинства проявлялася тяга до пригод, афер і авантюр. Переїхавши до Одеси, щоб заробити грошей він представлявся то художником, то шаховим гросмейстером, то представником підпільної антирадянської організації. Потім влаштувався працювати інспектором карного розшуку. Пізніше він жив і працював у Москві. У повоєнний час довгий час працював провідником на поїзді Москва-Ташкент. У його честь в Нікополі встановлено пам'ятник, де він зображений в образі Остапа Бендера.4. Євсій ГолдовськийЄвсій Голдовський народився 7 (20) січня 1903 Нікополі - помер 27 листопада 1971 Москві.Відомий вчений, один з найбільших винахідників в області кінотехніки, в тому числі панорамного і широкоформатного кіно. Народився в Нікополі в родині годинникаря. У 1920 році після смерті його батька сім'я переїжджає до Москви. Спочатку Голдовський працював на фабриці «Союзкіно». З 1930 року став завідувачем кафедри кінотехніки ВДІКу (Всеросійський державний інститут кінематографії).За своє життя став автором безлічі посібників з кінематографії, за якими навчалося не одне покоління кіношників. Євсій Голдовський став одним з перших людей, які почали систематичні і комплексні дослідження в області кінотехніки. В результаті, завдяки нашому земляку глядачі отримали широкоекранне кіно, кінопанорами, кругові кінопанорами і широкоформатне кіно. Після його смерті Міжнародна кінотехнічна асоціація заснувала премію його імені, яку присуджували за найзначніше досягнення року в області кінотехніки.5. Матус БісноватМатус Бісноват народився в Нікополі 10 (23) жовтня 1905 - помер 8 листопада 1977 року в Москві.Авіаконструктор і конструктор ракетного озброєння. Народився в Нікополі, в небагатій єврейській родині. У молодості захоплювався малюванням, працював маляром. У 1931 році Матус Бісноват закінчив закінчив Московський авіаційний інститут і назавжди пов'язав своє життя з конструкторської діяльністю. У 1941-1948 роках - головний конструктор ряду авіаційних заводів; керував випуском винищувачів ЛаГГ-3, розробкою нової інноваційної авіаційної техніки. У 1948 під керівництвом Бісновата розроблений експериментальний надзвуковий літак з рідинним реактивним двигуном. Тоді ж він працював і над створенням перших вітчизняних безпілотних літальних апаратів. У 1955-1956 роках конструкторське бюро, очолюване Бісноватом, спроектувало першу вітчизняну самонавідну ракету К-8 класу «повітря-повітря». Саме він спроектував безліч зразків нового авіаційного озброєння СРСР.6. Володимир ДальськийВолодимир Дальський народився в Нікополі 22 квітня (5 травня) 1912 року - помер 15 травня 1998 року в Києві.Популярний актор театру та кіно. Василь Нестеренко (саме таке ім'я отримав майбутній актор при народженні) народився в Нікополі, де і провів своє дитинство. Навряд чи тоді хтось припускав, що з безпритульного і кишенькового злодія, яким був він в дитинстві, вийде гідна людина. Але потрапивши в робочий клуб, він раптово вирішив вступити в драмгурток, яким керувала Наталія Дальська. Жінка усиновила Василя, який взяв ім'я Володимир Дальський, на честь загиблого сина своєї благодійниці.За своє життя актор працював в тетра Харкова, Львова, Києва. Більше 20 років присвятив роботі в Київському драматичному театрі імені Івана Франка. У 1960 році йому було присвоєно звання народного артиста СРСР. За своє життя він зіграв безліч ролей в театрі і кіно. Останній раз Дальський вийшов на сцену в 1987 році, на честь свого 75-річчя.7. Анатолій СкороходАнатолій Скороход народився в Нікополі 10 вересня 1930 року помер 3 січня 2011 року в Мічигані.Впливовий математик. Анатолій Скороход народився в сім'ї нікопольських вчителів. Батьки з дитинства прищеплювали йому любов до науки. В 1948 році Скороход закінчує із золотою медаллю середню школу і вступає до Київського університету імені Тараса Шевченка на механіко-математичний факультет.У 1956-1964 роках працював в Київському університеті. З 1964 по 2002 рік він перебував у Інституті математики Національної академії наук України. З 1993 року він був професором в Університеті штату Мічиган, США, і членом Американської академії мистецтв і наук.Його наукові праці присвячені теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем про випадкових процесах, розподілів в нескінченновимірних просторах, статистиці випадкових процесів і марковських процесів.Скороход є автором понад 450 наукових робіт, в тому числі понад 40 монографій і книг. У його честь названо кілька теорем, задач і інтегралів.8. Геннадій ЖиздикГеннадій Жиздик народився в Гайсині 27 січня 1927 року - помер 23 грудня 1991 року в Дніпрі.Футболіст, футбольний тренер. Народився в Хмельницькій області. Коли він був підлітком, почалася Друга світова війна, і його сім'я перебралася в евакуацію, в Душанбе. Там він виступав за дорослу команду місцевого Спартака, причому був воротарем. Після війни став тренувати футбольні командиРазом з тренером Володимиром Ємцем займалися нікопольської футбольною командою «Колос», яка пройшла всі стадії від першості колгоспів до лідера першої ліги СРСР. У 1981 разом з Ємцем вирушили тренувати команду «Дніпро». Геннадій Жиздик - почесний громадянин Нікополя.9. Володимир ЄмецьВолодимир Ємець народився в Нікополі 3 квітня 1937 року - помер 9 листопада 1987 Кишиневі.Футболіст, футбольний тренер.Володимир Ємець народився і виріс в Нікополі в звичайній робітничій сім'ї. Ще школярем його запросили в місцеву команду «Трубник». Закінчивши інститут фізкультури, Володимир Ємець почав свою тренерську кар'єру. Він зробив величезний внесок в розвиток нікопольського футболу тренуючи команду району «Колос» разом з тренером Геннадієм Жиздиком. У 1981 році Ємця разом з Жиздиком відправили тренувати «Дніпро». Під керівництвом Ємця дніпровська команда в 1983 стала чемпіоном СРСР. У Нікополі проходить Турнір пам'яті тренера Володимира Ємця.10. Сергій ЗакарлюкаСергій Закарлюка народився 17 серпня 1976 року в Нікополі - загинула 5 жовтня 2014 року неподалік від Полтави.Футболіст, гравець національної збірної України з футболу. Сергій народився і виріс в Нікополі. Ще з дитинства він захопився футболом. Професійну кар'єру розпочав граючи за «Дніпро». У 2002-му Сергій дебютував у національній збірній України. Всього на рахунку спортсмена дев'ять матчів за збірну. За свою професійну кар'єру він грав у багатьох українських командах, в тому числі донецькому «Шахтарі» і київському «Арсеналі». Провів 365 матчів в елітному українському дивізіоні. Після завершення ігрової кар'єри працював тренером. Футболіст трагічно загинув у 2002 році в автомобільній катастрофі. У нього залишилася дружина і троє дітей.11. Олена АнтоноваОлена Антонова народилася в Нікополі 10 червня 1972 року.Українська метальниця диска, призер Олімпійських ігор 2008 року. Закінчила нікопольське школу №15. Потім вступила до Дніпропетровського державного інституту фізичного виховання і спорту.Тренуватися на СК «Електрометалург» під керівництвом відомого нікопольського тренера Володимира Воловика. в 2008 році під час Олімпіади в Пекіні Олена завоювала бронзову медаль в метанні диска.Нікопольчанка є майстром спорту міжнародного класу і багаторазовою чемпіонкою України. За досягнення високих спортивних результатів нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.12. Вікторія СюмарВікторія Сюмар народилася в Нікополі 23 жовтня 1977 року.Журналістка, медіа-експерт, політик. Народилася 23 жовтня 1977 року в місті зросла у Вінницькій області. Після школи вступила на історичний факультет Київського університету імені Шевченка. Навчалася в аспірантурі Інституту історії УкраїниЗ 1999 по 2003 рік - працювала журналістом радіостанції «Континент». З 1999 року - позаштатний кореспондент радіостанції «Голос Америки» в Україні.Статті Вікторі друкувалися в «Дзеркалі тижня», «Телекритиці», «Українській правді» та інших українських виданнях. У 2019 стала народним депутатом Верховної Ради від партії «Європейська солідарність».13. Костянтин СимашкоКостянтин Симашко народився в Нікополі 12 листопада 1980 року.Футболіст, дворазовий чемпіон і срібний призер літніх Паралімпійських ігор, Заслужений майстер спорту України. Костянтин з дитинства захоплювався футболом. Через аварію автомобільної аварії був паралізований, але зміг повернутися до повноцінного життя. Незважаючи на те, що лікарі наказували йому, що він не зможе займатися футболом, він зміг повернутися в спорт завдяки паралімпійського футболу. У складі паралімпійської збірної виграв чемпіонат Європи з футболу. За досягнення високих спортивних результатів на Паралімпійських іграми нагороджений орденами «За заслуги» різних ступенів.Костянтин Симашко - почесний громадянин Нікополя.14. Оксана БотурчукОксана Ботурчук народилася в Нікополі 12 вересня 1984 року.Легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України. Паралімпійська чемпіонка 2008 року, п'ятикратний срібний і бронзовий призер Літніх Паралімпійських ігор 2008 і 2012 років. Оксана народилася в спортивній сім'ї. Її батько був майстром спорту СРСР з самбо, а мати кандидат в майстри спорту з легкої атлетики. Через автомобільний катастрофи у Оксани Ботурчук сильно погіршився зір. Пройшовши довгий шлях відновлення і тренувань Оксана зі звичайної спортсменки стала паралімпійської чемпіонкою. Вона виграла ряд міжнародних турнірів і була включена до складу збірної країни.15. Олександр ПіскуновОлександр Піскунов народився 31 грудня 1991 року в Нікополі.Актор театру та кіно. Дитинство Олександра пройшло в притулку Нікополя, навчався в школі-інтернаті «Гармонія». У шкільні роки займався в драмгуртку під керівництвом Тамари Миколаївни Сурикової. Професійне акторську освіту отримав в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.Нікопольці могли бачити його у фільмах «Киборги» і «Крути 1918» та «11 дітей з Моршина», які показували в кінотеатрах міста.16. Rayan RienerКостянтин Іватович (псевдонім Rayan Riener) народився 30 квітня 1994 року в Нікополі.Письменник, поет, борець за права людей в Україні. Відомий завдяки тому, що написав перший український гей-роман. До речі, книгу автор написав у Нікополі. Його твори перекладені англійською і відомі закордонному читачу.Раніше ми писали про його нову книгу "Марс Один".Світлини NikopolCityРаніше ми писали як довести свою кохану до 11 різних типів оргазму! Ти станеш найкращим коханцем в її житті.Також розповідали що замість реновації та модернізації старих будівель у Нікополі - вони стали притоном наркоманів і алкашні, що створюють смітник із Нікополя.

Як стало відомо NikopolToday, у бібліотеках міста цілий час велелюдно. З початку року, наприклад у Нікопольскій бібліотеці №3 вже встигли відбутись майстер-класи та "Турнір з Шахів". Зараз бібліотека №3 запрошує Вас на творчі зустрічі з нікопольськими поетами.Про це NikopolToday дізнався з посту на офіційній сторінці Facebook НБ№3. У Нікопольських бібліотеках як ніколи велеллюдно з 2020 року. Нові події варто відвідати ентеллектуальним мешканцям нашого міста у наступні дні.За отриманими даними, 11 січня відбудеться Творча зустріч під назвою «Моя творчість-це народження довжиною у життя».Тому вже незабаром поціновувачі поезії у Нікополі запрошуються на літературний захід до бібліотеки №3! На творчій зустрічі Ви зможете зустрітись із відомою у Нікополі поетесою, Галиною Чабановою.А ось 18 січня нікопольці можуть піти туди на Психологічний тренінг «Ваша карта мрії».Нікопольська Бібліотека №3 обіцяє, що у січні та взимку ще буде багато нових цікавих імпрез для нікопольців.Автор Флоріан КвітРаніше ми писали, що до шоубізу України поверунлась відома музична група, яка раптово зникла у 2016 році.Також ми публікували фотоекскурсію про Нікополь з минулого: пригадайте, яким місто було раінше.

Слуги народу в Нікополі пообіцяли, що місто Нікополь стане більш інклюзивним до 2035 року. А чи так це буде насправді? Нам вже і так багато років розповідали байки. Під час новорічних свят у Сергія Пономаренко знову стався конфлікт з сусідами, після якого його забрала швидка допомога. Про це NikopolToday довідався від "Прихисту".Про те, як саме живеться незрячому переселенцю в модульному містечку для переселнців NikopolToday передає у відеосюжеті від "Прихисту". Фото ПрихистРаніше ми публікували відверте інтерв'ю із марганчанином-геєм.Також звертаємо увагу, що думки стосовно протестів нікопольців в Дніпрі розходяться.

Азійська країна прагне створити глобальний ланцюг з постачання водню, а також створити великий ринок для його збуту до 2030 року.Японія переходить на водень: Panasonic представила перший у світі термоелектричний генератор для приватних будинків. Про це NikopolToday дізнався від УНІАН.Уряд Японії заявив про амбітну мету – до 2050 року на 80 відсотків скоротити викиди парникового газу. Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе сказав: «Японія буде приймати на себе управління епохальними інноваціями, такими, як створення водневого суспільства, що допомагає захистити навколишнє середовище і сприяє зростанню економіки». Країна прагне створити глобальний ланцюг з постачання водню, а також створити великий ринок для його збуту до 2030 року. Проєктувальники прогнозують випуск 800 000 автомобілів, що працюють на водні, і п'яти мільйонів термоелектричних генераторів для приватних будинків. Для реалізації національної стратегії великі корпорації вже почали впроваджувати в життя свої інновації. Компанія Panasonic нещодавно представила перший в світі термоелектричний генератор для приватних будинків, який не відокремлює водень з газу, а саме з чистого водню виробляє електроенергію і гарячу воду. Новий термоелектричний генератор надійде на ринок в рамках масштабного проєкту: під час реконструкції спортивного селища для Літніх Олімпійських ігор 2020 в Токіо частина з 4 000 квартир отримає свої власні термоелектричні генератори, а весь житловий квартал додатково буде оснащений парком термоелектричних генераторів потужністю 30 кіловат. Крім цього, Panasonic вже побудувала водневу заправну станцію "H2 Kusatsu Farm", розташовану в місті Кусацу. Вона виробляє чистий водень. Його можна стабільно постачати, а також легко транспортувати і зберігати протягом тривалого часу. Завдяки цим характеристикам, а також ефективному використанні в поєднанні з іншими поновлюваними джерелами енергії, наприклад, сонячної, гідро- і вітрогенерації, водень викликає глобальний інтерес як потенційне джерело енергії нового покоління для декарбонізованого суспільства. Японія активно масштабує стратегію на інші країни. Паливні елементи Panasonic і компанії Viessman використовуються в Німеччині і Великобританії ще з 2014 року. Зараз ведуться переговори із 7 європейськими країнами про подальше використання водню, як нового джерела альтернативної енергії.Фото УніанРаніше про інклюзивне: як живе сліпий біженець з Донбасу в Нікополі.Також про незвичайне: марганчанин зробив камінг-ауті  дав інтерв'ю про те, що він гей.

Тераз у розділі "Власна думка" від NikopolToday - новий і дуже важливий блог від вже відомої Марини Воробйової. Психолог з Нікополя розповідає наскільки важливо приділяти увагу близьким, якщо Ви помітили ознаки того, що людина думає про суїцид.Нікополь потребує психічної допомоги. Звертайте увагу на психічний сан ваших друзів, знайомих та коханих більш уважніше. Текст мовою оригіналу і без змін з блогу "Воробйова чірікає" в Телеграм.Чому депресивна людина оцінює своє життя, як тягар для іншихМужчины кончают чаще (жизнь самоубийством)У людей с аффективными расстройствами риск самоубийства составляет 4%800 000 суицидов в год вызваны депрессиейЖенщины страдают депрессией чаще мужчин и чаще совершают попытки суицида, но % реализованных самоубийств у мужчин выше Россия в мире занимает 3 место по уровню суицидов Суицидальность — часто встречающийся при депрессии феномен. Но желание лишить себя жизни стоит рассматривать, как симптом:point_up:. Если учесть, что депрессивный человек оценивает свою жизнь, как обузу для других, как источник непреодолимой вины, тогда суицидальность кажется логичным следствием и честным выражением переживания.Суицидальность сама по себе — не болезнь, а решение человека, принятое в связи с болезнью:point_up:. Решение осуществить то, что он чувствует, последовать за своей психической реальностью и своим убеждением. Следует избегать осуждения, а постараться понять и принять переживания человека, а если это ваше состояние - обратиться за помощью.Не стоит считать, что люди, размышляющие о самоубийстве, планирующие или совершающие его - слабые, безвольные, неспособные бороться с кризисными обстоятельствами. ЭТО НЕ ТАК.Мысли о самоубийстве - неотъемлемая часть взросления, размышления о смерти и том, какой ее вариант предпочтительнее - это нормальный жизненный вопрос, не стоит пугаться его со стороны детей или подростков. Но депрессия - это то состояние, которое способно мысли превратить в действия, когда существование человека становится для него невыносимым и больной не видит выхода.При появлении суицидальных мыслей важно разговаривать об этом с близкими людьми, не стесняться просить помощи, обращаться к психиатру или психотерапевту любого направления - постепенно вы можете сменить вид терапии. Не думайте, что ваши мысли и чувства - "ерунда", "а как раньше люди жили?".Раньше плохо жили. И депрессии были не редкостью. Просто об этом не говорили. А я - говорю, говорила и буду говорить. Я прошла через это и буду проходить дальше всю жизнь. И точно знаю, - я такая не одна, мне есть с кем шагать рядом и в одном направлении. Фото з відкритих джерелРаніше ми розповідали про новий сезон "Сексуальної освіти" від Netflix.Також ми повідомляли, що роботи, яких створили діти, вже захоплюють Нікополь.

Час невтішних новин. В атомному місті Енергодар, що поблизу Нікополя, знайшли повішеним 47-річного чоловіка. Нещасний пропав більше тижня тому. Тому родичі звернулися в поліцію. Про це NikopolToday повідомляє з посиланням на Медіа Центр Енергодара.23 січня, в Енергодарі день почався зі страшної знахідки. У лісосмузі за готелем «Скіфська» виявили тіло чоловіка, який висів у петлі на дереві.Вже потім стало відомо, що родичі померлого заявили в поліцію про зникнення чоловіка 12 січня. Померлому було тільки 47 років. Ще жити і жити! На даний момент на місці події працюють місцеві правоохоронці.Самотність вбиває, нагадує "Нікополь Сьогодні" - будьте більш уважні до своїх близьких. Можливо саме ваша увага врятує чиєсь життя.Раніше ЗМІ повідомили про те, що в Енергодарі грабіжник зірвав золоту прикрасу з 38-річної жінки. Фото PinterestРаніше ми писали, що оголошено новий набір до поліції Нікополя і району.І також нагадували, що люди як і кіно - всі різні.

Нікопольчанин, Євген Поночовний, не чекаючи снігу, вирішив прогулятися ввечері по вулицях рідного міста. Під час прогулянки він зробила кілька фото і поділився з ними з друзями в мережі Facebook. Також представимо і фото двох інших фотографів з Нікополя. Вечір йде, приходить ніч, а разом із нею тільки мафія але і творчі люди, що отримуют натхнення від порожніх вулиць міста. Про це NikopolToday передає від Нікополь Арт. Кругом зажгутся фонари,И свет в домах душе так дорог.Гулял бы ночь я до зари.Люблю вечерние прогулки,Хожу я часто дотемна.Родные с детства переулкиВлекут приветливо меня.Вечерний город весь как сказка,Огни на небе, на земле,И суток близится развязка,И всё смолкает в тихом сне.Тарас ТимошенкоФото з групи "Гарний Нікополь".Фотографи Євген Поночовний / Костянтин Аверков / Павло ГусєвТакож ми нагадували, що за дискримінацію в Україні можна потрапити за грати. ЛГБТ також люди!До речі, Вам буде цікаво побачити, як виглядає передмістя Нікополя - підсніжники пробиваються.

Розділ "Власна думка" від NikopolToday - це також і можливість мешканцям Нікополя поділитсь своєю творчістю із іншими.Надсилайте свої твори на нашу пошту [email protected] і ми обов'язково все опублікуємо. .ya xapavsya za lyudej,yak za ostannyu nadiyu~-samotnist`-ci tortury bolily meni,-ale-lyudy jshly, - gorily…opalyvshy dushu moyu.dyxayu kysnem - alkogolemcya samonist` ryatuye,zberigaye mene vid bolyu.-morok-:nadiyi, lyubov, spodivannya!lysh popil v dushi,na rukax moyix rany…ya lechu u bezodnyu,ne xochu nikogo tyagty-iz soboyu-yak xapatys` za nyx,tak dovgo,.. beztyamno- tyamysh -ne tvoyi, chuzhi!i roky - u bezodnyu...iz nymy pishly-I-o9121∞~Rayan Riener

У Дніпропетровській області Нікопольського району в селі Мусіївка сталася страшна трагедія. Передає «NT» з посиланням на прес-службу ГСЧС в Дніпропетровській області.Масовий суїцид через соціальну незахищеність. Як повідомляють місцеві видання, з'ясувалося, що жінка підпалила речі, які знаходилися в кімнаті будинку, де жили члени її сім'ї - у обох чоловіків була інвалідність.Жінка вбила власну сім'ю через колекторів. Трагедія сталася в селі Мусіївка біля міста Нікополь, рано вранці 15 лютого. Вбивчі кредити забирають життя цілих родин Про це NikopolToday передає від Кривий Ріг Life.Мешканці Нікопольського району давно дошкуляли колектори. У день, коли вони в черговий раз повинні були прийти за боргом, господиня будинку покінчила життя самогубством - повісилася.Від будинку нічого не залишилось всередині після вогню - колектори більше нічого не відберуть / фото Наше МістоКраїна змін? Двоє згорілих чоловіків та повішена жінка - сталася страшна трагедія.Згідно з офіційною інформацією, в Службу порятунку надійшло повідомлення про пожежу по вулиці 40 років Перемоги. Коли пожежники прибули на місце, то встановили, що пожежа виникла в одноповерховому житловому будинку.Під час гасіння пожежі всередині будівлі пожежники виявили двох чоловіків без ознак життя, ймовірно, вони були інвалідами (1980 і 1969 народження). Також, у дворі цього ж будинку виявлено тіло повішеною жінки 1957 року народження.Нагадуємо, у Полтавській області медсестра також звела рахунки із життям через борги: ввела у тіло смертельну ін'єкцію. Джерело МетаФото PinterestРаніше ми також писали, що соціальні проблеми і несправедливість в Нікополі, спровоковані безкарною корупцією - призводять до смерті й страждання людей.

Нове самогубство при загадкових обставинах. Коли війна не для всіх: чому ніхто не звертає на кількість самогубств в українській армії й чому влада досі не змінює систему, щоб не чавити молодь війною? У Житомирі прямо в душовій кабіні гуртожитку повісився військовий-контрактник. Про це NikopolToday передає від 1+1. Поліція не разголошує зміст передсмертної звістки хлопця. В телефоні військовослужбовця виявили скриншот із передсмертною запискою.Нагадуємо: Під Нікополем кредитори та їх вибивали довели цілу родину до самогубства. Хто наступний?У Житомирі в гуртожитку військової частини виявили повішеним військового-контрактника.Про це повідомили у пресслужбі військової прокуратури Центрального регіону України."До прокуратури Житомирського гарнізону 17 лютого надійшло повідомлення про самогубство шляхом повішання військовослужбовця-контрактника у душовій кабіні гуртожитку", - йдеться у повідомленні.За даними експертів, ознак насильницької смерті у військового не виявлено.Також правоохоронці знайшли у мобільному телефоні військовослужбовця скриншот із передсмертною запискою.Наразі розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Розглядається версія самогубства військового. Варто додати, що попри війну із Росією, місеві урядовці та мешканці області проти патріотичної назви регіону та міста.Слідчі встановлюють усі деталі трагедії. Але здається, що суспільство може зробити висновок, що в записці поліцейські дізнались більше ніж готові сказати.Молодик не першим і не останнім пішов з цього життя, через те, що забрали до армії.Нагадаємо, раніше в Дрогобичі професор педуніверситету повісився у робочому кабінеті. Тіло 66-річного викладача виявили колеги. А в Полтавській області медсестра зробила собі смертельну ін'єкцію через борги.Фото PinterestРаніше ми писали наскільки потрібна нікопольцю Ваша допомога у лікуванні. 

До справи потрібной підійти із усією серйозністю. Якщо Ви вирішили піти з життя, наголошує NikopolToday, то варто правильно написати прощальний лист, де в усіх деталях але кратко пояснити свій вчинок. Оскільки Україна тримає першість у Європі за кількістю самогубств.  Це гарний спосіб піти із життя красиво і відповісти на питання, які будуть турбувати навколишніх людей. Оскільки, якщо Ви робите цей вчинок на емоціях - навряд це справжнє бажання звести рахунки із життям. Будьте оригінальці, щоб не стати лише цифрою зпоміж сотень тисячь людей у статистиці.  Передсмертна записка - важливий атрибут добровільного відходу з життя для самовбивці і спосіб проникнути в останні думки того, хто добровільно пішов з життя для інших. Люди пишуть послання перед смертю протягом століть, навіть тисячоліть. Щойно одна людина вчинила самогубство. Менше ніж через хвилину це зробить ще одна. Чому це важливо? Згідно зі статистикою ВООЗ, у третьому тисячолітті від суїцидів йде з життя більше людей, ніж через всі війни та насильницькі вбивства разом взяті – близько 800 тисяч самогубств у рік, тобто кожні 40 секунд у світі позбавляє себе життя одна людина – це 3000 осіб щодня. В Україні один із найвищих рівнів самогубств у Європі — понад 20 добровільних смертей на сто тисяч життів. Україна в числі 25-ти країн світу з найбільшою кількістю суїцидів. Тому, щоб пояснити свою особисту кризою, людині може допомогти відверта розмова із самим собою у формі прощальної записки. Якою може бути форма та зміст передсмертної записки? Варті уваги передсмертні записки відомих людей, наприклад передсмертна записка Курта Кобейна, Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Ван Гога, Марини Цвєтаєвої, а також передсмертні записки інших відомих людей, які також варті уваги. Приклади допоможуть обрати свій рівень передсмертного послання, обсяг, а якщо Ви творча людина - можете обрати навіть альтернативні види - наприклад живопис або музичний твір. Не йдіть із життя безславно, а якщо хочете поскорішите піти, накалякавши кілька нерозбірливих речень на шматку туалетного паперу - значить це тільки емоції і насправді Ви не хочете помирати. І про це краще подумати заздалегіть.  Факт: Щороку в Україні скоюють самогубство багато сотень дітей.  Оригінальні способи 1. Живопис. Передсмертна записка Ван Гога виглядала так. Відомий зараз художник обрав оригінальний спосіб сповістити про свій суїцид за допомогою фарб. Сучасники художника та він сам не знали, що згодом його роботи стануть безцінними та змінять світовий живопис.  Але він цього не знав - тому пішов, не чекаючи на визнання аж до природньої смерті. У злиднях та стражданнях.  Передсмертні записки залишають лише від 15 до 40% людей, які вирішили звести рахунки з життям, зважаючи на країну. 2. Поезія. Поезія - доволі часто може передати Вашим емоціям зміст у формі, що може зберегтись для людей на віки. Вірш - один із найкращих способів гарно оформити свій відхід до іншого світу.  Лише один вірш може помістити в собі те, що Вас насправді хвилює. До прикладу, "передсмертна записка" російської поетеси Юлії Друніної. Ухожу. Нету сил. Лишь издали (Все ж крещеная!) Помолюсь За таких вот, как вы,— за избранных, Удержать над обрывом Русь. Но боюсь, что и вы бессильны - Потому выбираю смерть. Как летит под откос Россия   Не могу, не xoчy смотреть. А це, можливо, перша офіційно знайдена передсмертна записка у світі, яка була написана на папірусі також у формі вірша. »... З ким я говорю зараз? Брати злі, І праведна людина вважається ворогом. З ким я говорю зараз? Не залишилося праведників, Віддана земля творцям беззаконня....   Смерть переді мною зараз, Як запах мирри, Як прогулянка під вітрилом під подувом вітру. Смерть переді мною зараз, Як запах квітів лотоса, Як солодке п'яне божевілля. Смерть переді мною зараз, Як спрага повернутися в рідний дім Після багатьох років в полоні»   Таким чином, Ваш передсмертний вірш може пережити навіть тисячі років. Ці віршовані рядки, душевний крик майже четирёхтисячелетней давності, зараз знаходяться в Берлінському музеї. Вони були написані невідомим єгиптянином на папірусі, імовірно в епоху Середнього царства (2040-1783 роки до нашої ери) в Стародавньому Єгипті. Велика частина папірусу була загублена, але збереглися чотири поеми, кожна з яких починалася своєю анафорою і представляла розмову людини з його душею. У тексті багато релігійних і філософських відсилань, які відображають світогляд єгиптян того часу, але ось що цікаво: стан депресивних роздумів, в які занурений автор, в точності відповідає сучасному опису душевного стану тих, які страждають важкою депресією. Це той же конфлікт з совістю через бажання накласти на себе руки, пригніченість, невпевненість в майбутньому, похмура картина світу, параноя. І навіть деталь: єгиптянин вважає, що інші ставляться до нього як до поганого запаху або невірної дружини - також і сучасні люди з важкими депресивними розладами схильні вважати, що вони випромінюють погані запахи. Достовірно складно сказати, чи вбив себе в підсумку цей нещасний, але, схоже, що симптоми депресивного психічного стану за тисячоліття не змінилися. А ось, на жаль, передсмертна записка відомої поетеси Марини Цвєтаєвої були дійсно запискою у повному сенсі. Їй було важко написати навіть кілька речень, через тяжкий стан здоров'я.  Мова про вимушену ефтаназію, яка заборонена в Україні для смертельно та важко-хворих, для яких це життя приносить нестерпний біль у буквальному сенсі, а легкі та важкі наркотики, які б могли поліпшити їх останні дні - заборонені.  Поетеса не залишила по собі прощального вірша, а марно: Мурлыга! Прости меня, но дальше было бы хуже. Я тяжело больна, это уже не я. Люблю тебя безумно. Пойми, что я больше не могла жить. Передай папе и Але — если увидишь — что любила их до последней минуты, и объясни, что попала в тупик Факт: Зазвичай діти, підлітки та дорослі натякають про свої наміри й виявляють ознаки суїцидальної поведінки.  Ще цікавіша поетична історія між двома письменниками, Єсеніним та Маяковським. Заборонена суспільством любов стала вбивчою для двох відомих поетів.  Через п'ять років поет написав зовсім інші рядки. Маяковський два дні носив у кишені цей листок, перш ніж зважитися на задумане. Він застрелився. Досі не відомо, у яких саме стосунках перебували два поети. За припущенням - це було заборонене тоді та й зараз гомосексуальне кохання.  Або ж чому інший чоловік може піти з життя за іншим? Як бачимо у передсмертному листі Маяковського, тісно пов'язаного зі смерттю Єсеніна: "Всем В том, что умираю, не вините никого и, пожалуйста, не сплетничайте. Покойник этого ужасно не любил. Мама, сестры и товарищи, простите - это не способ (другим не советую), но у меня выходов нет. Лиля - люби меня. Товарищ правительство, моя семья - это Лиля Брик, мама, сестры и Вероника Витольдовна Полонская. Если ты устроишь им сносную жизнь - спасибо. Начатые стихи отдайте Брикам, они разберутся. Как говорят-"инцидент исперчен",любовная лодкаразбилась о быт.Я с жизнью в расчетеи не к чему переченьвзаимных болей,беди обид. Счастливо оставаться. Владимир М а я к о в с к и й.   12/ IV -30 г.   Товарищи Вапповцы, не считайте меня малодушным. Сериозно - ничего не поделаешь. Привет. Ермилову скажите, что жаль - снял лозунг, надо бы доругаться. В. М. В столе у меня 2000 руб. - внесите в налог. Остальное получите с Гиза. В. М." Варто відзначити, що самогубства серед представників ЛГБТ-людей - не рідкість, а за статистикою, вони зводять рахунки із життям навіть частіше ніж інші через додаткову дискримінацію з боку суспільства, відчай від бесправності та самотності від неприйняття соціумом. Факт: Більшість близьких, членів родин, батьків тих людей, що пішли з життя по власній волі - не помічають або не хочуть помічати, що все йде саме до цього.  3. Пісня. Пісня не сильно відрізняється від поезії, оскільки також має віршовані рядки але варто звернути увагу, що деякі передсмертні тексти музикантів стають відомим піснями, які співають інші.  Наприклад, своє велике людяне послання відомий музикант Курт Кобейн завершує такими рядками: * * * Світ, Любов, Співчуття Курт Кобейн Френсіс і Кертні, я буду у вашого вівтаря. Будь ласка, продовжуй, Кертні, заради Френсіс. Заради її життя, яке буде набагато щасливішим без мене.   Я ЛЮБЛЮ ВАС, Я ЛЮБЛЮ ВАС! 4. Текст. Якщо треба висказатись - гарний текст, від якого у читаючого відмовить дихання - найкращий варіант.  Щоб зрозуміти, наскільки важливо оформити передсмертний лист не у двох словах, а бодай у есе, що пояснить Ваші мотиви та передасть емоції, думки на папері, додаємо першу частину передсмертного листа Курта Кобейна, який є гарним прикладом якісної записки. Сказано для Бодді Кажу мовою досвідченого простака, який швидше за все волів би бути позбавленим мужності, інфантильним скаржником. Цю записку, напевно, буде досить легко зрозуміти. Усі попередження взяті з курсу Punk Rock 101 за всі ці роки, з тих пір як моє перше введення в свого роду етику, яка передбачає незалежність і прийняття спільності з вами, підтвердило свою правоту. Вже багато років я не відчував хвилювання ні від прослуховування, ні від створення музики, так само як від читання і писання віршів. Важко передати словами, як мені соромно за все це.   Так, наприклад, коли ми стоїмо за лаштунками, і запалюються вогні, і чути шалений гул натовпу, це не чіпає мене так, як це зворушувало Фредді Меркурі, якому, мабуть, подобалося насолоджуватися любов'ю і обожнюванням натовпу, ніж я захоплююся і чому заздрю. Справа в тому, що я не можу вас обманювати. Нікого з вас. Це було б просто несправедливо по відношенню до вас або до мене. Найстрашнішим злочином мені здається дурити людей, прикидаючись, що мені весело на всі 100%. Іноді мені здається, що я хотів би розбити годинник перед виходом на сцену. Я докладав усіх зусиль, щоб цінувати наші відносини, і я роблю це, бачить бог, я роблю це, але цього недостатньо. Я ціную те, що я і ми торкнулися почуття багатьох людей. Напевно, я - один з тих нарциссів, які цінують що-небудь тільки тоді, коли воно йде... Я занадто чутливий. Мені необхідно бути злегка бездушним, щоб знову знайти ентузіазм, яким я володів, будучи Дитиною. Під час трьох наших останніх турів я став набагато більше цінувати всіх тих, кого я знаю особисто, а також шанувальників нашої музики, але я все ще не можу позбутися розчарування, провини і співчуття, які я до всіх відчуваю. У всіх нас є щось хороше, і, мені здається, я просто дуже люблю людей. Люблю настільки сильно, що це викликає в мені чортовий смуток, перетворюючи мене в сумного, чутливого, що не цінує хорошого чоловічка, Рибку, Ісусик! Почім ти не радієш цьому? Я не знаю.   У мене дружина-богиня, дихаюча честолюбством і співчуттям, і дочка, яка нагадує мені мене, яким я колись був. Виконана любові і радості, вона цілує всіх, хто їй зустрічається, тому що всі хороші, і ніхто не заподіє їй зла. І це лякає мене в такій мірі, що я практично нічого не можу робити. Я не можу змиритися з думкою, що Френсіс стане таким же нещасним, саморуйнівним смертником-рокером, як я. Мене оточує багато хорошого, дуже гарного, і я вдячний за це, але з семи років я став ненавидіти всіх людей в цілому. Тільки тому, що їм здається настільки простим бути разом і співчувати один одному. Співчувати! Тільки тому, що я дуже люблю людей і співчуваю їм, так мені здається. Дякую вам всім від щирого свого палаючого, вивертаючого навиворіт шлунка за ваші листи і вашу турботу, яку я відчував всі останні роки. У мені занадто багато від навіженого, примхливої дитини! У мені більше немає пристрасті, тому пам'ятайте: краще швидко згоріти, ніж повільно згасати. * * * Аудиторія для листа Перш за все потрібно обрати адресата і потурбуватись про те, що звіска до нього прийде. А також про те, для кого цей лист - група людей, всі хто завгодно або окремо узяті люди чи людина.  Причини осмисленого суїциду можуть бути зовсім різними і це не завжди люди, основною проблемою яких є самотність або відсутність успіху. Часто це навіть навпаки.  Щоб обрати свою аудиторію та місце для передсмертного листа - задайте собі запитання і дайте собі відповіді: 1. Чи хочу я досягнути якоїсь суспільної мети, справедливості, останнього крику до соціуму? Відкрити якусь приховану правду?  Якщо так - Вам варто потурбуватись, щоб Ваш лист прочитало якомога більше людей навколо і можливо зробити навіть кілька копій на різних носіях, щоб поліція та інші спеціальні служби не змогли приховати те, що Ви хочете донести в це життя. У якій формі - не так важливо, якщо мова про справедливісь й правду.  2. Чи відчуваю я, що це особиста драма? Чи пов'язано це із особистими стосунками із близькими людьми?  Якщо Ваше серце каже, що це тільки особисте, те, що повинно залишитись тільки для обраних - так і зробіть. Тому що люди, яких ви любите тільки постраждають ще більше від резголосу або резонансу, якщо Ваша брудна білизна стане надбанням ЗМІ.  Але також варто зробити цей лист до близької людини або людей із додатком. Наприклад подарунками або заповітом, які покажуть їм, що Ви потурбувались про них, навіть якщо більше не можете жити.  Запевніть тих, кого Ви любите, що вони дійсно кохані. ~ Мовою сухих фактів про більш ретельну конструкцію передсмертного листа Про що по-факту писати в записці, листі або альтернативному прощальному творі? 1. Вкажіть кривдників: якщо вони є і мусять понести покарання перед законом. 2. Подякуйте тим, хто був помічником у житті. 3. Порадуйте спадкоємців: якщо Ви не покидаєте цей світ не із порожніми руками й варто чітко зазначити, що і кому з вашого майна та грошей буде належати після смерті.4. Вкажіть, що робити з тілом: близькі мусять знати як Вас поховати, наприклад треба зазначити хочете кремацію або звичайний похорон в землі, тощо.  5. Залиште побажання живим: якщо Ваші справи потребують завершення.  6. Заспокойте ридаючих: Вас вже немає, плакати було потрібно раніше, коли щось можна було змінити або якщо не можна було. 7. Покайтеся в своїх гріхах: це допоможе заспокоїти тих, хто буде страждати - запевніть близьких, що Ви не така свята людина, якщо це так.  8. Дайте урок ворогам: пообіцяйте з'являтись кривдникам у снах або у іншій формі, щоб злі люди не завдавали болю іншим і не доводили до суїциду. Що робити після складання записки або листа? Склавши текст листа, купуйте квиток, діставайте з шафи закордонний паспорт й візу та котіться в іншу країну. Уявіть їх всі обличчя, коли Ви років через п'ять дійсно повернетеся! Вони назавжди засвоять цей урок!.. що наздоганяти і добивати треба. До свидания , друг мой, до свидания.Милый мой, ты у меня в грудиПредназначенное расставаниеОбещает встречу впередиДо свидания, друг мой, без руки, без слова,Не грусти и не печаль бровей, -В этой жизни умирать не ново,Но и жить, конечно, не новей.Передсмертна записка поета С. Єсеніина (1925 р.) Якщо Вам немає де розмістити свого листа, навіть після всіх цих порад - зателефонуйте на гарячу лінію і зачитайте його за цим спеціальним номером:  «Lifeline Ukraine» – 7333 Або по іншій гарячій лінії: «ЛаСтрада» 0 800 500 225.  Чи пишіть через Інстаграм @childhotline_ua Прочитайте їм свій прощальний лист. Там Вам розкажуть, що робити далі. 

Творчість лікує і продовжує життя, як стверджують науковці. Надсилайте свою творчість на нашу пошту [email protected] і обов'язково опублікуємо це!Рубрика Нікополь Арт від NikopolToday - відкриває двері для Вашої мистецької реалізації.Нагадуємо: Талановита українська співачка оголосила війну сміттю в Україні, щоб врятувати майбутнє. Шанс є!СоловейКоШахтарський край...Злочинное кубло...Край сірих сажі тінейІ обуглених дерев...Тут,  Соловей, в безвиходіЗагинув...Він отруївся чорною Калиною сердець людей.В безвиході, літаючиКругами над...Він мріяв безнадійноОдну за іншою надію мавАле, як завжди, - безнадійноЛітаючи, він щось шукавВін вірив в те...Про що давно усі забули.І все шукав собі, шукавУ сірім сніжнім попеліЛітав й літав...І безнадія їла солов'яА він у відповідь - боровся,Мов уто мале дитя...Розглядаючи у попелі - життяМріючи, вірячи, плекав НадіюАле помер, одного дняОтруївшись чорним вугликомТаке сумне життя...В сірий попіл впав,Не залишилось надіїВ грудях - зупинилося сердечкоА на тому місці, де пропавВиросла червона калина…6 грудня 2012Rayan RienerФото PinterestРаніше ми повідомляли про сміттєве майбутне Нікополя, яке вже настало. Також ми попереджали, некомпететна та корумпована влада України не врятує країну від коронавірусу. 

Українці доведені до ручки - фейкові реформи, як грають на руки тільки корупціонерам зводять народ із розуму через відсутність справедливості та безнадію. Біля Офісу президента 26 лютого під час мітингу чоловік облився бензином та підпалив себе. Мешканця Сумської області несправедливо обділили паєм землі. Про це NikopolToday передає від ТСН.Безкарність влади стає причиною відчайдушних дій, якщо в людини забирають останнє / фото RedditВажливо: В Нікополі корупціонери готуються продати цілий район в сердці міста. Чоловік був розлючений тим, що через корупційну схему його позбавили законного паю. Він неодноразово звертався до правоохоронців, однак йому так і не допомогли.Врешті чоловіка загасили, він отримав опіки обличчя та інших частин тіла. Олександр залишився живим й навіть сам ходив, коли приїхали медики.Його звати Олександр, він мешканець Сумської області. Нагадаємо, спроба самоспалення нещодавно відбулось і в Одесі, ввечері 27 січня, у дворі на вулиці Ольгіївській в Одесі жінка з криками, що вона втомилася жити, підпалила себе. 48-річна потерпіла була доставлена до опікового центру міської клінічної лікарні №10. Корупція стає причиною страждань не тільки людей, але і тварин / фото PinterestНагадуємо: В Марганці рубають всі дорогі та рідкісні дерева під корінь - нова корупційна оборудка. Раніше ми повідомляли, за яким номером дзвонити, якщо Ви хочете звести рахунки із життям. 

З'явилися нові течії, такі, як #solarpunk і #ecopunk. Кліматичні зміни та передчуття їх наслідків на несвідомому рівні турбує мільйони людей. Крім того, є інформація про те, що найсильнішим чином змінюється частота коливання Землі. Так звана частота Шумана, на зміну якої впливають фактори, що відбуваються у геомагнітній, кліматичній та техногенній.Ці зміни спровоковані діяльністю людства. Зараз, очевидно, що люди відчувають зміни планети і необхідність задуматися про те, що відбувається.Тільки від нас самих залежить доля людства і чи вона взагалі буде / фото ArtStationЭкоПанкКаждый день я думаю о том, что вокруг меня слепые и глухие люди, которые не ведают что этот мир движется в пропасть. Климатические изменения будут необратимы к концу этого века, но изменения начнут происходить гораздо раньше и мы уже наблюдаем это. Всем, кто будет рожден в следующем веке - будет очень несладко. И не важно, где родится человек. Мир после экологической катастрофы и с израсходованными ресурсами будет похож везде. Смерть и отчаяние, массовые миграции беженцев и конфликты за природные ресурсы: чистая вода станет причиной убийства. Но сейчас абсолютное большинство людей в любом обществе занято лишь только тем, что потребляет ресурсы и пытается получить больше денег, чтобы потреблять еще больше. Новый телефон, гаджет, мешки с одеждой, машина одна за другой. Ваши дети будут проклинать вас, когда будут сражаться за глоток чистой воды.Варте уваги: Унікальний музичний гурт Go_A представить країну на Євробаченні 2020!Я просыпаюсь с мыслями об этом, я пишу много новых историй о том, что делают люди и как это будет выглядеть в итоге и я засыпаю с мыслями об этой, в кромешной темноте, где я не вижу света в глазах окружающих. Получаю лишь истошные вопли отовсюду: "хочу трахаться еще больше и больше!" И я вновь засыпаю со слезами на глазах. К чему мы идем?Якщо людтсво не змінить свій спосіб життя - Природа забере в нас все назад / фото images-geeknative-com.exactdn.comКиберПанкМой город - моя сцена, давно утоплен!в радиоактивных отходах, отходящих людейВ очередном запое, забывших полить цветы на балконеиссохших в надежде, что вспомнят...То время, когда были еще живымиМой город - кладбище, дно подростковпоглощенных смартфонами, в коннектеПод столбами-крестами, под сетью!.. смотрящий в другой мир, давно вне игры...Где в реале дети режут вены, играя в палате № 6,Мой город - киберпанк на игле ЛСДперед тем, как уйти в More Kitov ~Последний панк отрезает себя от сеть/стемы,чтобы стать последним эмо, со слезами смотрящим на то, как!сверху тянут за сеть, для всеобщей игры...Мой город - забыл о мечтах, в его центре - кукловоды~ Здесь, в онлайне - никто не вспомнит,когда экопанк посреди руин, в противогазе Будет высаживать на мусоре наших бессмысленных костей, на том месте, где был Мой город, - цветы <323. 12. 16...Автор Rayan RienerКожен із Вас має право голосу й право на свободу слова, що захищено Конституцією України. Надсилайте свої думки та творчість на електронну пошту "Нікополь Сьогодні" - [email protected] із помітками "Власна думка" або "Нікополь Арт". Нагадуємо, бідність та безправ'я в Україні, спровоковані безкарною корупцією доводять українців до самогубств. Варто знати, що влада буде переслідувати всіх, хто становить загрозу корумпованій системі рабства. 

Цього разу нова смерть відбулась у воді. Томаківка - річка убивця?У Марганці рятувальники за викликом дістали з річки тіло померлого чоловіка. Про це NikopolToday повідомляє від "Мій Марганець". 20-го лютого о 15:15 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на річці Томаківка у місті Марганець, на відстані трьох метрів від берега, виявлено тіло без ознак життя.Увага: Як вирішити, вчиняти самогубство або ні? До місця події направлено рятувальників 33-ої державного пожежно-рятувального підрозділу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.По прибуттю до місця виклику співробітники Служби порятунку «101» встановили, що у водоймищі на відстані трьох метрів від берега знаходиться тіло без ознак життя.Рятувальники за допомогою гумового човна та рятувальної мотузки дістали загиблого 1937 року народження.До місця події залучено 6 чоловік особового складу та 1 одиниця пожежно-рятувальної техніки Головного управління ДСНС України в області.Джерело: ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.Фото Мій МарганецьРаніше ми писали про аварійни дороги-вбивці - хлопчик з Нікополя може втратити життя через корупцію. Також повідомлялось про геноцид для зелених легенів міста у Марганці. 

Можливо, саме ти врятуєш нашу Землю? Час поезії на NikopolToday, розділ Нікополь Арт. Надсилай свої вірші на пошту [email protected]Прошу, Врятуй Нашу Землюшукаю рай уві сні,немов мокурен між світамиміж жахом та страхом, -не розквітнуть пелюсткивдягаючи гакуранперед людьми....Ватару посеред стін~в кінці кінців, у мене нічого немає,окрім надій та моїх рядків.своє життя приношу у жертву,за чужу провину:щоб зберегти на світанку,бодай одну рослину....на Землі, де вже немаєжуравлів.29. 08. 18. Rayan RienerФото PinterestНагадуємо, ціни на продукти харчування можуть злетіти вгору через теплу зиму і неврожай, внаслідок цього. Також у Марганці знайшли тіло утопленика у річці Токмачка. 

Поезія не для всіх. Можливо, саме ти врятуєш наш Нікополь від забуття? Час поезії на NikopolToday, розділ Нікополь Арт. Надсилай свої вірші на пошту [email protected]!ДноНочные выстрелы под небом,сверкают звезды, поднят взгляд.Что вообще тут происходит?!Скорее бы куда-нибудь назад…Я задыхаюсь в этой Бездне;на этом дне мне места нет!!!Мне жаль всех Вас, кто тут,..ведь это преисподняя, знайте.Не виноват, что не хотите знать!Пустырь и пустота сознания,во взглядах и движениях людей.Пустые окна, мусор и стенания…И думаю, Вселенная смеется с Вас.Дома и здания за день крушатся,Вы жутко заливаетесь бухлом…И что ни делай, - бесполезно.Ведь ваше ДНК не знает о другом.А Мир, в отличие от Вас, иной!Везде зависимость мышления,сплошной стеной, и не стучи!..Последняя искра надежды…но в головах одним лишь бурьяном.Над Вами те же звезды, что везде,а все боитесь, ненавидите вокруг.Вам уколоть и укусить в два счета,а улыбнуться хоть кому-то, жуть?..И неужели Вы для этого живете?!Мне мерзко, стыдно знать о том,что я родился здесь, в роддомегде за забором разрушенный завод.Что я, и многие другие неизбежно,все детство провели в среде,где под ногами стекла и шприцы.Беги! ...отсюда каждый встречный,скорее, не смотри назад! Беги!Ведь дно затянет Тебя в бездну…Но дальше, далеко отсюда - свет.Я умоляю, лишь не медли…Туда, где воплотишь свои мечты.* * * Зачем пишу стихи, на что?..Самому бы знать, ноне вовремя. Я родился тутЯ явно, не тот час и слог.Затуманилось сознание,но я счастлив мелким радостям;что судьбою мне брошены,будто псу подворотному.16.07.15.Rayan RienerФото PinterestПомираючий Нікополь - фото руїн з центру міста не для слабодухих.Корупція в Нікополі - знищить мрії Ваших дітей і забере останню надію на майбутнє.

Випадки самогубства в Україні все частішають. Кажучи мовою статистики - суїциди забирають більше життів у світі ніж всі разом узяті війни, хвороби та вбивства. У Кривому Розі виявили холодний труп чоловіка у ванній кімнаті Про це NikopolToday розповідає з посиланням на 34 канал. Що змушує українців вкорочувати собі віку?Надвечір 4 березня в Саксаганському районі Кривого Рогу знайшли мертвим місцевого жителя.До слова, куди дзвонити, якщо у Вас планується скоєнення суїциду? У будинку на вулиці Костенко сусіди звернули увагу на тривалий шум води. Він долинав з квартири на першому поверсі. На місце, що сталося викликали медиків і поліцейських. Але двері їм ніхто так й не відкрив.На допомогу прибули рятувальники. Вогнеборці ломом відкрили вхідні двері. Виявилося, що 45-річний господар лежав мертвим у ванній. На жаль, медики констатували смерть чоловіка. Причини того, що сталося встановлюють правоохоронці.Нагадаємо, в Кривому Розі пенсіонер покінчив життя самогубством, зістрибнувши з моста.Автор Олександр АкуленкоВарто відзначити, що руйнівне міське середовище, спаплюжене корупцією - може бути причиною самогубства. Також, у Нікополі, замість реальних змін у правах жінок - знов святковий день. 

Квіти Сакури Земля повстала проти людейА вони ж її так любили:Саджали дерева, бруд не робилиДеревам й Лісу жертви приносилиЗемля повстала – нічого не спиталаА вони ж її так любили…А що вже казати про нас?Ми права не маємо жити!І  квіти й листя сакури зотліло,Бо не пішов ніхто на неї споглядатиЯк і природа вся зомліла, оскаженілаА може дзеркало вона нам?Бо душі теж в нас затверділи!2011-Rayan Riener-

Не дожив до літа. У Дніпрі виявили повішеного чоловіка. Про це NikopolToday передає із посиланням на 34 канал Дніпра. Нагадуємо, Ваші сни можуть підказати, що приховує майбутнє.Сьогодні, 5 березня, на вулиці Козака Мамая у дворі будинку № 22 знайшли чоловіка без ознак життя.Як повідомляє сайт dp.informator, мертвого побачив шокований мешканець будинку і викликав поліцію.Відомо, що на вигляд повішеному від 30 до 40 років. Також поліцейські виявили у нього документи. За попередньою інформацією, прощальній записки не було. На тілі чоловіка не знайшли слідів насильницької смерті.На даний момент правоохоронці з'ясовують деталі того, що сталося.Раніше ми повідомили, що в Голубівці повісилася маленька дівчинка. У середу, 3 березня, на вулиці Степовій у дворі будинку на дереві повісилася 11-річна дівчинка. Як повідомляє сайт dp.informator, помітивши дочка, батьки обрізали мотузку і занесли дитину в будинок. На жаль, приїхавши на місце події, медики констатували смерть дівчинки. На шиї вони побачили странгуляционную борозну від мотузки, інших помітних пошкоджень на тілі не виявили.Автор Валерія МалихінаТакож ми писали про можливу світову змову - геноцид людства.До слова, якщо у Вас депресія - йдіть до психолога і отримайте лікування. Депресія - це хвороба, а не жарти. Якщо не лікувати депресію - самогубство неминуче.

Я-МусорТы всё забудешь..Всё, что было с нами.Укутает туманным прошлым,Уйдут воспоминания..Под снежным одеялом,Сложно мне согреться..Я знаю ты забудешь..То, что я живая..Мусором и грязьюнад твоим забором,Это я валяюсь,Ты не замечаешь..Вера и надеждаВсё во мне прогнило,Больше не мечтаю,Быть одним единым.Мятым от обиды,Скомканным от злости,Выкинут листочек,С нашим общим прошлым.Осенью останусь,Холодом внутри..Всё еще живая..Мимо проходи.Напряженность в теле,Отупелый взгляд..МЫ ЖЕ ТАК ХОТЕЛИ!?В ОБЛАКАХ ЛЕТАТЬ..!У тебя сгорели,Чувства все внутри,Мир мой чёрно-белый,Только не смотри..Не хочу заставить,Дать тебе понять,Какого родного,Любимого терять..Растоптавши душу,Пнув её ногой,Мусор разложился,Ты идёшь домой..- Дарина Каспер -

~- щоб впоратись із цим життям -якби я міг, змінити щось на краще - то феніксом би був, згорів би у вогні, най марноале не зрадив би собінема за що, немає й за кого й забутичи марю я у тіні, мглі, що забива мене щодняя просто хочу вірити у світлощо в житті, що є - життяне те, що міг би я забутиале насправді, хто вана - любовя не хотів, але мав нею бутизаради трьох: надії, віри, тай любові...навіщо жити? як вода - отрутаза що мені тортури ці? скажіть!я не могу. й не волію забути...що все це справжнє - хай би все забуть!!!і так хотів, в куточку своїй душі, бодай надію, крапельку добраа все - нема. навколи лише туга!як болячє - хай заберуть вже небеса!навіщо жити? що зрада - то лисиця хитрунаі кожне слово моє - бите...то все є досвід - скаженого, життя.любов не та - про що всі мріють люди.і все одна - лише самісінька однаНавіщо, дихати у тузі?як помиратиму, - одна...це все, моє життя- pain - inside - rayan riener~

Жити у своєму СвітіЯ хочу жити в такому світі,Де немає лисих людей...Я хочу жити в такому світі,Де при слові би: ти, - «гей?»- Виникає лагідна усмішкаЯ хочу жити в такому світі...Де: світ, доброта, чистотаЯ хочу жити, так хочу жити...Але світ «цей», - лише порожнеча.(2007)Жить в своем МиреЯ хочу жить в таком мире,Где нет лысых людей…Я хочу жить в таком мире,Где при слове бы: ты, - «гей?»- возникает добродушно улыбкаЯ хочу жить в таком мире…Где: мир, доброта, чистотаЯ хочу жить, хочу жить…Но мир «этот», - лишь пустота.(стих написан в 14 лет)- rayan riener -

Самогубний Дніпро. У Дніпрі 23-річний хлопець викинувся з вікна. Про це NikopolToday передає від 34 каналу. Раніше з мережі інтернет видалялись одне за одним відео з тоталітарного Китаю, де люди вішались прямо балконах та скидувались вниз після місяців ізоляції. Нагадуємо, Нікополь Сьогодні першим ніж всі інші новинни сайти міста перейшов на національний шрифт! !Сьогодні, 15 березня, на Слобожанському проспекті молодий чоловік вистрибнув з 4-го поверху житлового будинку. Як повідомляє сайт dp.informator, за попередньою інформацією, це була спроба суїциду. Про подію в поліцію повідомили сусіди.На щастя, хлопець залишився живий. Але був госпіталізований з серйозними травмами.Що стало причиною спроби звести рахунки із життям - поки невідомо. На даний момент правоохоронці з'ясовують усі деталі і обставини.Раніше ми повідомляли, що з'явилося відео про те, як в Кривому Розі підліток кидається під колеса автомобіля. У мережі опублікували відео, на якому видно спроба суїциду неповнолітнього хлопця. Аварія сталася під вечір 2 березня в Кривому Розі. На вулиці Волгоградській підліток кинувся під автомобіль "Таврія". Школяра госпіталізували в лікарню з травмою ноги. У водія машини настав ситуативний шок, йому також було надано медичну допомогу.Автор Валерія МалихінаФото 34 канал ДніпроРаніше: Місто-мільйонник на обсервації - як тепер жити у Дніпрі?Також: В Нікополі трапилась чергова пожежа! Ледь врятували собаку...

Нещодавно з'явилося відео про те, як в Кривому Розі підліток кидається під колеса автомобіля. Але майже одразу його було видалено через жахаючі кадри. NikopolToday нагадує, соціальна незахищеність, відсутність справедливості, безаконня, буллінг й дискримінація на вулицях та корупція, призводять до суїцидальної поведінки дітей та підлітків. Чому наші діти хочуть піти від жахів життя української системи? Відповідь - риторична. Про це передаємо із посиланням на 34 канал Дніпра. Українська система вимагає грунтовних змін - одні із перших по дитячим та підлутковим самогубствам / фото 34 канал Варто відзначити, що в Нікополі вирішили направити негативну енергію молоді у правильне русло і можуть збудувати екстрим-парк. Раніше у мережі опублікували відео, на якому видно спробу суїциду неповнолітнього хлопця.Аварія сталася під вечір 2 березня в Кривому Розі. На вулиці Волгоградській підліток кинувся під автомобіль "Таврія". Але вын вижив. Школяра госпіталізували в лікарню з травмою ноги. У водія машини настав ситуативний шок, йому також було надано медичну допомогу.Кадр із відео, що було видалено / фото СтранаПізніше в мережі з'явилося відео з реєстратора машини, що їде за учасником ДТП. На ньому чітко видно, як хлопець розбігається з тротуару прямо в "Таврію". Хлопець врізався в бік машини і впав на асфальт, в цей же момент до нього на допомогу кинулася добра дівчина.За однією з версій слідства, неповнолітній кріворожанін вирішив звести рахунки з життям через нерозділене кохання. Нагадаємо, в Кривому Розі вночі згорів службовий автобус, постраждали двоє чоловіків.Коли в Україні діти та підлітки будуть психологічно захищені від мерзот системи в Україні? / фото Rad-StarАвтор Олександр Акуленко / фото 34 каналРаніше ми показували хто і що створив відомий художник-футурист й таким чином передбачив наше сьогодення багато десятеліть тому. Карантин у Нікополі: мати-одиначка з цуценятами та тисячі інших безхатніх тварин можуть померти з голоду через тривалі місяці обсервації. 

Поезія російського емігранта. Росіяни тікають з Московії зі словами відомого поета на вустах: "Прощавай не мита Росія..." Невже незабаром очікуваний розпад РФ та ганебна втеча Путіна? Чекаємо із нетерпінням, разом, із NikopolToday. ВОЗВРАЩЕНИЕ НА РОДИНУМеня снова спросят, хочу ли вернутьсяВ страну, где бандит и убийца герой.В страну, что живёт за счёт масляных скважин.В страну, что болеет и бредит войной.Где врач и учитель живут за копейки.В страну, где задушены правда и честь.Туда, где людей пытают в застенках,А старикам часто нечего есть.В страну, где холоп обожает тирана.Где власть и попы людей держат за скот.Туда, где всем лгут постоянно с экрана.В страну, где полезен всегда идиот.В страну, где умы прозябают в болоте.Где водка и жлобство средь главных идей.Туда, где ты завтра сгоришь в самолёте.В страну, где ракеты дороже детей.Туда, где в народе лишь воры в почёте.Где гнусный чекист всегда на посту.В страну, ту, чья совесть расстреляна в спину,Зимой в феврале, на Немцовом мосту.Ярей Тенгри(Март 2020)Нагадуємо, Природа виграла найбільше від пандемії коронавірусу - повітря та вода очищаються шаленими темпами!І також відповідь на запитання: чи залишаться в нас права та свободи під час суворого карантину?

* Юакура, - українська вишня, в протиставлення японському слову "Сакура". Юакура*, - білі твої пелюстки…Твої квіти ніжно-білі, мов кісткиТвої квіти блідно-білі, мов моєЛице. Твої квіти  знов зацвіли…Вітре! Тільки ти мовчи, прошу!Не здувай прекрасні квіти, тихоТи засни. Не руйную мою красуНе тріпай за душу мою. Стихни!Просто квіти  мої обмини дущі,Зникни Вітре, прошу, сльози…Тають на моїх очах. Тихше серцеТак не бийся, біль лише в очах…Тихше Вітре, а якщо подмеш…Трошки ти подми. Не тріпай, а -Тільки обніми. Не суши обличчяСльози обітри, не тріпай волоссяКвіти юакури в подих ти візьми…І облий мене, зненацька. Ними,Тільки трошки, і в волосся заплети.Yuakura* - your white petals...Your flowers pale white as boneYour flowers pale-white as myFace. Your flowers blossomed again...Wind! Just you be quiet, please!Do not blow away the beautiful flowers, quietlyYou go to sleep. Do not destroy my beautyNot tripay for my life. Blows!Just my flowers pass duschi,Disappear Wind, ask the tears ...Tayut in my eyes. quietly heartSo not Fight, pain only in the eyes ...Quietly wind, and if podmesh ...A little you podmy. Not tripay, but -But Let's embrace. Do not land faceTears obitry not tripay hairFlowers in yuakury breath you take ...And oblyy me by surprise. them; Only a little, and hair plait.* Yuakura - Ukrainian cherry, by contrast, the Japanese word "Sakura".Раніше ми повідомляли про авто, на яких буде легше врятуватись із інфікованого китайською заразою міста. 

Природа нанесла удар у відповідь, а екоактивісти, що закликали змінити спосіб життя, накшталт Грети Тунберг - виявились правими. Пандемія - не жарт Землі. Давайте разом із NikopolToday пригадаємо, як всього кілька місяців тому мережа глузували із відомої екоактивістки й закликами дослухатись. Нагадуємо, офіційна статистика стосовно коронавірусу відстає від реальної ситуації на місяць чи більше - тестів немає, тестувати не будуть. И СНОВА ПРО ГРЕТУ ТУНБЕРГ И КРИТИЧЕСКОЕ МЫШЛЕНИЕС удивлением наблюдаю, как феномен Греты Тунберг в России снова продолжает выявлять все более катастрофическую деградацию общества и общественного мнения.Недавно в сети, в пабликах ВК, FB и TG какой-то дегенерат запустил сплетню о том, что Грета Тунберг, якобы, призвала китайцев отказаться от использования одноразовых палочек для еды, чтобы сохранить деревья, а те, якобы сильно возмутились и, якобы, посоветовали ей вернуться в школу, чтобы узнать, что бабмук, из которого, якобы, делают ВСЕ палочки в мире, это не дерево, а трава, которая очень быстро растет и т.д. И эту новость, даже не подумав проверить информацию, сразу же подхватили практически все сообщества ВК, соревнуясь, кто раньше это выложит для своих подписчиков, чтобы те скорее поржали над "тупой Гретой". Банальный хайп по принципу "Жрать, срать, ржать!", привет мистеру Фримену. И их подписчики, конечно же, не заставили себя долго ждать, выплескивая сотни и тысячи коментов в которых они прямо таки обмазываясь калом и соплями, по все тому же приципу.И все бы ничего, да только вся эта история оказалась весьма показательной, дающей понять, как легко манипулировать невежественными массами, и не важно, смотрят ли они 1й канал телевизора или читают интернет. Пропаганда и фейки работают для них везде. Люди, которые не задают вопросов и не имеют критического мышления, всегда будут легкоуправляемым стадом.А теперь по полочкам:1. Начнем с того, что из бамбука делают только самый дешевый и некачественный сегмент рынка палочек для еды. Огромная часть палочек делается именно из дерева. Сами же китайцы говорят, что лучшие палочки делаются из осины и березы. Ежегодно, только в одном Китае, используется и выбрасывается около 45 миллиардов пар одноразовых деревянных палочек, что составляет примерно 1,7 миллиона кубометров дерева или 25 миллионов уничтоженных деревьев в год(!). 25 000 000 деревьев, КАРЛ! Мало, да? Мелочь вообще. Грета та дура совсем, да? И, кстати, лес этот скорее всего даже не китайский, а российский из Сибири, которую сейчас абсолютно варварски вырубают китайцы, с разрешения Путина. Ржите дальше над "тупой Гретой".А вот для особо отмороженных ссылочка на статью с описанием полного технологического процесса изготовления деревянных палочек ИЗ ДЕРЕВА и вообще на эту тему: https://pikabu.ru/story/kak_delayut_odnorazovyie_palochki_dlya_edyi_67488362. Более того, мне так и не удалось найти самого этого высказывания Греты ни в ее официальных аккаунтах, ни в адекватных новостных изданиях. Проведя нехитрое поисковое расследование, я выяснил, что впервые в русскоязычном сегменте интернета эта "новость" появилась 22 января на ЯндексДзене в мелком ватном аккаунте про Китай, который, о боже какое совпадение, через каждый пост пишет про Украину и как там все плохо. А 23 января она появилась на абсолютно мусорном и жёлтом сайте, кишащем сплетнями и фейками, уже в том виде со "школой" и "бамбук-травой", в котором ее дальше дословно копипастили. В англоязычном сегменте я нашел лишь одно упоминание об этом, якобы, ее призыве насчет палочек, и то в виде вопроса об этом на каком-то малоизвестном форуме вопросов и ответов, от какого-то неизвестного пользователя. Повторюсь еще раз - ни на одном серьезном новостном портале ни в русскоязычном, ни в англоязычном сегменте интернета этой новости просто нет. Ничего нет про, якобы, реакцию китайцев, про школу и бамбук, как нет и ссылок на сам этот призыв Греты. То есть похоже, что это вообще фейковая новость. Если найдете где-то ее прямую речь об этом, скиньте.Хотя как я написал выше, если она это где-то сказала, то это было абсолютно справедливо и оправдано, учитывая реальное число деревьев, уничтожаемых ради одноразовых палочек для еды. И это не Грета "тупая малолетка", а те, кто верит подобным фейкам про "спасительный бамбук" и не задают вопросов, показывают собственное невежество, глупость и полное отсутствие критического мышления.О чем нам говорит вся эта история?Подытожив все вышесказанное, я снова повторю то, что говорил уже много раз. Мы отстаем от Запада не в экономическом или государственном развитии, мы отстаем в развитии умственном. Отставание стран бывшего СНГ в образовании от той же родины Греты Тунберг - Швеции просто катастрофическое, мы в каменном веке по сравнению с ней. Но, при этом как стадо обезьян, дружно скалим зубы про Грету и ее школу, в которую она, якобы, не ходит. Вы то ходите? Ходили? Где результат?Кроме того, я с грустью отметил, что этот глупейший фейк и зашквар запостили не только откровенно деградатские паблики, но и те, которые, вроде как тоже, ведут пропаганду здравого смысла, свободомыслия и критического мышления, вроде Атео, Сталингулага и других. А их подписчики во многом, к сожалению, показали в коментах тот же уровень развития, что и подписчики первых. Показав свою животную дикость и невежество. И это всё еще более печально.Господа, научитесь реальному критическому мышлению, научитесь отрываться от "Жрать, срать, ржать!" и проверять информацию, которую потребляете, иначе всегда будете тупым, невежественным стадом, которым управляют банальной ложью. Как я написал выше - люди, которые не задают вопросов и не имеют критического мышления, всегда будут легкоуправляемым материалом. Именно потому наше образование, по старой совковой схеме, и не учит людей думать и задавать вопросы. А потому имеем в России сегодня то, что имеем - катастрофическую деградацию населения, которой пользуется и которую каждый день усугубляет своей пропагандой в своих интересах тоталитарный режим. Россия, начало 21 века.А вот еще одна моя недавняя статья, на тему феномена Греты Тунберг в российском обществе: https://telegra.ph/Fenomen-Grety-Tunberg-ili-pochemu-v-Rossii-net-i-pohozhe-eshche-dolgo-ne-budet-normalnogo-grazhdanskogo-obshchestva-02-12Ярей ТенгриДо слова, релігійні лідери по всьому світу сказились через пандемію коронавірусу - бізнес закінчився, церкви порожні, а у всьому винять геїв. 

Сніжинки ДушіВулиці тануть, пищать горобці,А я помираю, - в утробі своєї…Душі. Вона улітає в теплі краї,Вона помирає у теплій крові…І ходжу по вулицям в мареві…Мрій. Таких нездійснених, - яНачебто і не німий, мої думкиКричать про себе на весь світ!Ні! Ніхто не чує! Позакривали,Вуха ватою і йдуть, і вирячивсь,Про себе щось бормочуть; йдуЯ далі й далі, і все один – один.Я мов метелик той, що взимку,Народився, й не там де треба і…Не в ту годину, не в той час. ОтоЙ тому один я, - буду назавжди.І день за днем, і ніч за ніччю, і…Рік за роком протечуть. І я помруІ це одвічно, - замкнеться круг…Опісля, в когось сльози потечуть.Травень 2012Улицы тают, пищат воробьи,А я умираю, - в утробе своей...Души. Она улетает в теплые края,Она умирает в теплой крови...И хожу по улицам в мареве...Мечты. Таких несбыточных, - яВроде бы и не немой, мои мыслиКричат ;;о себе на весь мир!Нет! Никто не слышит! закрыли,Уши ватой и уходят, и пялятся,Про себя что-то бормоча; идуЯ дальше и дальше, и все один - один.Я как мотылек, что зимой,Родился, и не там где надо и...Не в тот час, не в то время. ВотИ поэтому один я, - буду навсегда.И день за днем, и ночь за ночью, и...Год за годом протекут. И я умруИ это вечно, - замкнется круг...Затем, у кого-то слезы потекут.~

Звезды падают медленно, гаснут.Держу в руке свой череп…Все в этой Вселенной временно,словно дождь, снег да иней.Свет погаснет, но жизнь останетсяЯ - уйду, Ты - придешь, на время.Как и каждый из нас - лишь искра;мы светимся, без цели, значения. ______________Зірки падають повільно, гаснуть.Тримаю в руці свій череп...Усе в цьому Всесвіті тимчасово,немов дощ, сніг та іній.Світло згасне, але життя лишитьсяЯ - піду, Ти - прийдеш, на час.Як і кожен з нас - лише іскра;ми світло, без мети, значення.26.07.15.

Дим і м'ясо Dorohedoro - розповідаємо, чому манга та аніме про світ, де переміг сатанізм варті уваги. Про це NikopolToday передає з посиланням на Kanobu.Світ, що різко контрастує з усім, що ти бачив до цього, свіжі ідеї та незвичайні концепції стали рідкісними гостями в манзі. Автори зараз не особливо обтяжують себе вищепереліченим, роблячи ставку на перевірені часом шаблони і кліше. Однак подібне не можна сказати про мангу Dorohedoro, що бере виключно оригінальними знахідками. Про неї ми зараз і розповімо, а заодно помріємо, якою має бути її ідеальна аніме-адаптація, хоча вона вже вийшла у 2020 році. Між іншим, Грета Тунберг стверджує, що вже перехворіла на коронавірус й ізолювалась. Мангу подарувала нам Кю Хаясіда (Q Hayashida), проте це всього лише псевдонім, своє справжнє ім'я вона не розкриває. Багато подробиць її життя покриті таємницею, а нечисленну інформацію вдалося почерпнути лише з рідкісних інтерв'ю. Про кар'єру мангаки Хаясіда задумалася ще до надходження в коледж. Тоді вона підробляла фрілансером і відправляла свої роботи в різні журнали.Дивитись Дорохедоро онлайн безкоштовно за цим посиланням. Однак вона зізналася, що її художні навички тоді були «огидними», вона б «не змогла скопіювати стиль Dragon Ball Акіри Торіяма навіть під страхом смерті». Мама Кю теж регулярно нагадувала їй, як погано у дівчини з малюванням.Це лише зміцнило рішучість мангаки стати краще. Вперше її роботу надрукували в невеликій брошурі художньої школи, яку вона відвідувала свого часу. На жаль, в ній потрібно було лише знову і знову малювати гіпсові погруддя з різних ракурсів, тому Хаясіда швидко втратила до цього інтерес і почала пропускати майже всі заняття. Її навички значно покращилися після надходження в Токійський університет мистецтв, нехай уроки там не особливо відрізнялися від художньої школи. Але саме отримані в ньому навички в значній мірі вплинули на особливості малюнка Кю і закріпили її бажання пов'язати своє життя з мангою.Другим важливим фактором, що сформували стиль автора, виявилася її робота асистентом для видатного мангаки Цутому Ніхея. Саме він подарував нам Blame! , Knights of Sidonia, Biomega і багато інших робіт, що відрізняються своїм неймовірним дизайном і приголомшливою архітектурної еклектикою. Нічого дивного, адже сам Ніхей за освітою архітектор, тому він поєднав отримані знання і фантазію в своїх роботах. Blame! ми включили в наш топ коміксів і манги якраз за це, про що написав Олександр Башкиров:У творців будь-яких адаптацій просто не вистачить бюджету, щоб втілити на екрані малюнок Ніхея, а точніше - центрального персонажа манги, нескінченно величезний і безмежно заплутаний Місто, що знаходиться «може бути, на Землі, може бути, в майбутньому». Розумні машини, що займаються будівництвом Міста, давно зійшли з розуму, залишилися без єдиного центру управління та сотні, тисячі, а може бути і мільйони років продовжують будувати - в сторони, вгору і в глибину.Це самий унікальний сеттинг в історії художніх творів - кілометрової висоти хмарочоси, сходи на наступний поверх, за якими потрібно дертися протягом місяців, перебирання між рівнями, службовці безкрайнім небом нижнього поверху...Елементи творчості Ніхея чітко простежуються в першій серйозній роботі Хаясіди - манзі Maken X Another, створеної у співпраці з Atlus (серія Shin Megami Tensei) і служить адаптацією гри Maken X. Сюжет розповідає про похмуре майбутнє, в якому якась вища сутність захотіла скоротити людство до мінімуму і взяти залишилися в живих під свій контроль. Для протистояння їй вчені розробили меч Макен, який може вбити навіть бога. У нього виявилося власну свідомість, яка взяла під контроль дівчину Кей Сагами.Від автора Blame! в манзі залишилися хитромудрий дизайн і допитлива увага до деталей. А Кю розбавила відбувається свіжим поглядом на жіночих персонажів і величезною кількістю жорстокості. Тому деякі сторінки говорять за себе краще будь-яких слів.До речі, з іграми у мангаки особливий зв'язок. Вона обожнює серію Dynasty Warriors настільки, що одного разу зламала свою PS 2 під час її проходження, надто вже часто вона грала. Також вона взяла участь в створенні Shadows of the Damned Гоіті Суди і Шінджі Миками, саме завдяки їй вид босів вийшов таким незвичайним і унікальним, і намалювала по ній ваншот Huvahh. Але найбільшу популярність Хаясіде принесла її найяскравіша і незвичайна манга - Dorohedoro.Кажуть, що чудовий графічний роман чіпляє з перших же сторінок. Наприклад, цим славиться Berserk Міури Кентаро, що починається з сексу головного героя з дівчиною, яка потім перетворюється на жахливого монстра, однак головний герой тут же зносить їй голову зі свого протеза-гармати.Мені здається, що Хаясіда зуміла перевершити Міура, адже їй вистачило всього однієї сторінки. Фантастичне якість малюнка (погляньте тільки на текстури голови ящера!), Абсурдність ситуації, незвичайні персонажі і гротескна жорстокість - тут є все. А далі буде тільки більше.Всесвіт Dorohedoro можна розділити на три світи. Діра - місце проживання звичайних людей. Вона нагадує нескінченні брудні нетрі, в яких кожен виживає в міру можливостей. На людях іноді проводять свої «тренування» чарівники, що приходять зі світу через двері. Вони відрізняються анатомічними особливостями (наприклад, в голові у них сидить маленький чортик, а крім кровоносних судин є особливі канали для диму, на якому і будується місцева магія) і живуть в кращих умовах. Але після смерті все чарівники потрапляють в пекло, де над ними нескінченно знущаються дияволи.Головний герой - людина з головою ящера Кайман, що страждає від амнезії. Він намагається знайти того, хто позбавив його пам'яті і людської подоби. Для цього він ловить чарівників і засовує їх голови собі в пащу, як показано на першій сторінці. Там у нього з горла вилазить інша людина і каже, чи знаходиться перед ним відповідальний за перетворення. Допомагає Кайманові власниця ресторану «Голодний жук» Никайдо, дівчина з неясним минулим, майстерно готує гёдза (японські смажені пельмені) і володіє бойовими мистецтвами. Їх війна проти магів привернула Ена - могутнього чарівника, який відправляє своїх чистильників Сіна і Ной розправитися з перешкодою.Так починається пригода, повне позамежної жорстокості, страшних таємниць і, як не дивно, сентиментальності і особливого почуття гумору. Хаясіда примудряється зобразити світ, в якому небезпека на кожному кроці, без занадто похмурих фарб. Насильство давно стало буденністю в Дире і серед чарівників, тому місцеві жителі ставляться до нього з іронією, не забуваючи жартувати над власним занепадницьким становищем.В цьому криється власна магія манги. Персонажів тут потрошать, вивертають їм органи назовні, розсікають на кілька частин, але розчлененка не перетворюється на фетиш і ключовий елемент оповіді, як в Gantz. Кю майже з медичної точністю зображує поранення, при цьому примудряючись регулярно включати оптимізм і гумор. Чарівники беруть участь в розкішних балах і підбирають собі гарний одяг, а в Дире проводиться турнір з бейсболу і б'ються з зомбі за м'ясорубку. Герої живуть повним життям навіть в світі перемігшого сатанізму.Так, все живе в манзі створив місцевий аналог Сатани на ім'я Кровокрас, вищим пошаною для чарівника вважається перетворення в диявола, тут і там і в дизайні використовуються хрести (найчастіше - перевернуті), а бога, раю і інших світлих біблійних речей немає і в помині. Вірніше, один «ангел» все-таки знайшовся, але виглядає він не кращим чином.Не можна сказати, що історія прямо-таки пропагує сатанізм, він тут застосовується по більшій мірі в естетичних цілях. Майже аналогічно вчинили творці «Евангеліона», тільки з християнством і каббалой. Хаясіда ж вирішила піти більш провокаційним шляхом, чому всі тільки виграли.До того ж тема сатанізму ідеально підходить трохи брудному і недбалому малюнку мангаки, який в той же час опрацьовано до дрібниць і вражає своїми дизайнами. Наприклад, у кожного чарівника є особлива маска, зроблена дияволом, яку не сплутати ні з чим, а промальовування будівель приділяється величезна увага. У боях відчуваєш всю динаміку і загострення пристрастей, в особливо напружені моменти контури і обриси починають «плисти», а компонування фреймів і сцен лише посилює залучення до процесу читання. У плані малюнка Dorohedoro - одна з висот манга-індустрії.Але це все зовнішні складові, «оболонка», за якою може виявитися кричуща порожнеча. Як справи з «наповненням» йдуть у Dorohedoro? Для початку потрібно відзначити принцип створення глав. Хаясіда не сідає писати все «з наскоку», малюючи сторінку за сторінкою, чим грішать багато авторів, нехай навіть і досвідчені. Для початку манґака створює повноцінний сценарій з усіма репліками і сюжетні ходами, в плані візуальної складової задовольняючись лише чорновими скетчами. І поки постановка голови не буде її задовольняти, за малюнок вона не сяде.Тому закономірно, що з сюжетом тут все дуже і дуже добре. Манга примудряється бути відмінним детективом, читання якого не хочеться переривати, щоб скоріше дістатися до потрібних відповідей. А останні в свою чергу не виглядають «роялями в кущах» або епатажним бажанням автора викликати здивування виключно заради подиву. Ні, причини всіх сюжетних поворотів спочатку є у читача на руках, просто обставлені вони настільки грамотно, що про них навіть не здогадуєшся. Зате при другому прочитанні примудряється помічати упущені раніше деталі і натяки між рядків, дивуючись таланту Хаясіди.Щоб показати свій незвичайний світ у всій красі, Хаясіда використовує нелінійне оповідання. Воно концентрується відразу на трьох сюжетних лініях (іноді - більше), причому її учасники то ворогують між собою, то укладають вимушені альянси в найрізноманітніших комбінаціях. Іноді нам показують події з минулого, які проясняють становлення персонажів і важливі сюжетні моменти. Виходить особливий пазл, всі деталі якого ніхто від тебе приховувати не має наміру, але скласти з нього цілісну картину все одно випробування не з легких.Сценарна майстерність Хаясіди проявляється ще й у тому, як на перший погляд незначні моменти в підсумку роблять колосальний вплив на сюжет. Будьте впевнені, що якщо хтось згадав дивний інцидент або сказав якусь загадкову фразу, то вона обов'язково спливе в майбутньому. Причому контекст її сприйняття значно зміниться або взагалі виявиться, що все вилилося в черговий жарт або тупикову гілку розслідування, щоб ще сильніше все заплутати.Неординарність багатьох рішень теж стає одним з приємних моментів манги. Взяти хоча б ту ж магію. Навіть незважаючи на її незвичайний джерело, спочатку може здатися, що своїм корінням вона йде в досить стандартні Сьонен. У кожного чарівника є унікальний вид магії, підвладний лише йому. Хтось лікує будь-які рани, інший - перетворює все в гриби, тощо. Однак з часом концепція надприродних здібностей обростає новими деталями, що додають їй унікальності. Наприклад, деякі маги відрубують собі руки, щоб примусово відкрити димові канали, чарівний дим можна продати за непогані гроші, а слабкі маги і навіть звичайні люди застосовують «чорний порошок» - особлива речовина, що дозволяє багаторазово посилити свій творчий хист.Навколо порошку, до речі, будується окрема сюжетна гілка, що нагадує «Хрещеного батька» та іншу класику кримінального жанру. Пошуки себе у Кайману часто супроводжуються сюрреалістичними кошмарами і постійним тиском з усіх боків - це віртуозно обіграні ходи психологічних трилерів. А чого варті глави «диявольського омаке», в якому з'являється маскот манги - людина-гёдза, Никайдо ділиться рецептами всіляких страв, а рівень абсурду досягає свого піку. Кю с, вибачте за каламбур, диявольським майстерністю поєднує елементи самих різних творів, але не вдаряється занадто сильно ні в якому напрямку, залишаючись самобутньою.Мангака немов спеціально йшла наперекір усім штампам і трендам Японії. Всі без розуму від історій про школярів? Тут їх немає і в помині. Фанати аніме і манги обожнюють виключно усталені типажі жіночих персонажів, роблячи з них своїх «вайфая» і об'єкти обожнювання? Що ж, дівчата Dorohedoro здивують непідготовленого читача своїми пропорціями і нестримної, майже божевільною енергією. Все, що рядовий шанувальник індустрії розваг Японії звик бачити, або відсутній в принципі, або перекручено до крайнощів.Тому закономірно, що нехай манга виходила 18 років (з 2000-го по 2018-й), до її досягненням так ніхто наблизитися не зміг. Всесвіт Dorohedoro - це філігранна робота над створенням персонажів, ситуацій, декорацій і зв'язків між ними, щоб підсумкова картина шокувала і вражала. Більш того, закінчений формат дозволяє за раз проковтнути заплутану і не відпускає до кінця історію, благо і глав в ній не так вже й багато - всього 167. Тому звільніть свій день і спробуйте витратити його на пригоди Кайману. Є висока ймовірність, що опам'ятаєтеся ви лише пізно вночі, дочитавши останню сходинку і помилувавшись на останній кадр, з вічним коханням до Dorohedoro всередині.Однак нехай оригінальна манга і завершена, в 2019-м у головного творіння Кю очікується новий сплеск активності. Справа в анонсованому аніме, про який поки, на жаль, нічого не відомо. Адаптація подібного твору - справа тонка, тому ми вирішили в тезовому форматі трохи помріяти про те, яким має бути ідеальне Dorohedoro в серіальному форматі. - Ніякої цензури. Це основна вимога, тому що пророблена жорстокість стала візитною карткою манги. Якщо її прибрати, то Dorohedoro втратить свою чарівність, і навіть деякі сюжетні моменти стануть менш зрозумілими. Компромісний варіант - при трансляції на ТБ показувати з цензурою, а ось при релізі на домашніх носіях зобразити те, що відбувається без поблажок;- Солідний бюджет. Випливає з попереднього пункту, адже з дешевою анімацією і посередніми художниками достовірну анатомію зобразити неможливо. З огляду на, що аніме-серіал можуть готувати скільки завгодно, то у авторів є досить часу, щоб знайти кошти і промальовувати всі в найкращій якості;- Ніякого посезонно формату. Нехай я навіть уявляю, де можна обірвати історії при 12 і 24 серіях, але Dorohedoro це тільки зашкодить. Її таємницю потрібно розкривати повільно, але вірно, без зайвих кліффхенгров і затишшя на три місяці. Тому якщо екранізувати, то все і відразу;- Збереження оригінального дизайну. Все перевернуті хрести, чорти, дияволи, пекло і інші речі повинні бути передані в первозданному вигляді. Останнє, що потрібно аніме Dorohedoro, - це зіпсований стиль. Особливо це стосується жіночих персонажів. Не смійте їх чіпати;- Обов'язкові «бонусні глави». В кінці кожного тому за допомогою «омаке» Хаясіда розкривала деякі цікаві подробиці про світоустрій своєї всесвіту. Не зовсім зрозуміло, як подібні епізоди вклинитися в сюжет анімаційної адаптації, але вони повинні бути, причому не у вигляді бонусу на BD і DVD;- Відповідна музика. А щоб ще сильніше підкреслити настрою Dorohedoro, необхідно підібрати правильне музичний супровід. У ньому повинна бути переважно гітара (електро або акустична, краще - обидві). Найближчий орієнтир - Ясуси Ісіі з його роботою над Darker than Black: Gemini of the Meteor або ж Канно Йоко, чий талант створювати саундтреки в самих різних жанрах напевно доведеться до місця.У будь-якому випадку вихід аніме означає ще більшу популяризацію Dorohedoro, чого манга безумовно заслуговує. Але навіщо чекати цілий рік, якщо можна прямо зараз долучитися до історії, аналогів якої просто не існує? Важко знайти твір, в якому зовсім немає мінусів, і робота Кю Хаясіди якраз потрапляє під цю категорії. Тому якщо у вас немає релігійних упереджень і ви не боїтеся гротескної жорстокості, то Кайман і Никайдо вже чекають вас у своєму розслідуванні.Перевірити, яким вийшла аніме-адаптація "Дорохедоро" - за цим посиланням. Автор Микита КазіміровНагадуємо, у світі пандемія коронавірусу з Китаю: який бізнес допомагає подолати заразу?

Де знайти?..Де знайти Свободи в Україні?Де напитись з Правди джерела?Де у водах Істини омитись?.. Може, кажуть, де на острові Дніпра.Як скажене марення брехливе,цю отруту "Влади" загнобить..?Як, у демократію вдягнутись? Кажуть, не здаватись треба, йти.Як усім дійти до праведної цілі?Віра дійсна видна лише по ділах...Все, що маємо зробити, - крок:Лише до дії, кажуть; тільки так![16-12-13] Львів | Нікополь_____________Но вновь за что, нам кара эта?! Смыкаются щупальца войныИ в Варшаве, Риге - техника стоит Москва - везет очередной конвойА мы? Словно ринг для игры,на крови... Вновь! (Вопрос!)Украина моя, почему снова ты?Кто союзники наши? (Вопрос!)Псевдо ЕС , с псевдо свободой, США ?Умиленная Польша , слабая Грузия ?Но и, уж точно, не Москва !!!Мы одни, - сами себе союзники...Но вновь за что, нам кара эта?..13. 08. 14.____________МудакМи стоїмо тут без зброї,із правдою на вустах!А свиня у межигір'ї нас вбиває,за свободу слова,з-за власних барикад!Янукович - вийди до людей без зброї!Ти так боїшся зброї, що на наших вустах!Ми - сила ! Ми - еліта ! Ми - нездоланна правда !А ти - звичайний мудак!!!____________В якій країні ми живемо?!О, Боже мій!В якій країні я прокинувсь?Одного ранку...Де б'ють дітей йСтарих наших батьків...Кийком забити хочутьПравду!Помиями облили лжі її...І влада - є злочинноє кубло !Міліція шпигує вже за мною...Мільйони українців вже- Повстали!І хочуть лиш одного:Свободи, Правди, і Життя без крові!Вільного Життя!..03. 12. 13. ( Нікополь )___________Як Росія помре, - Україна оживе!Ми поглинемо власні земліМи повернемо їх із полонуДочекавшись хаосу з півночіСходу... ~ У період Імперської Ночі!Повернеться земля до матусіУ своє культурне затишне лоно.Ми вернемо усе, коли Росіябуде конати із болю...Землі зграбовані і обманутіВи - повернетесь до Матері.Зло Імперії повернеться до себе(кусаючи інших - вкусить себе)! Немов у притчі про блудного,неслухняного сина;як овечка, до зграї культурисвоєї Країни, - Батьківщини...Ми пройшли зло , через всеА Росія - помре та сконаєу муках та відчаю, за все:за злочини, вбивства, брехню...2013_____________Пливе кача в нікуди...Пливе кача, люди усе плачуть,Порошенко й Тимошенко - по трупахдо влади і грошей скачуть...І паплюжиться кров Героїв святая.Ті, що вбили їх - не понесуть кари...Ті, що катували нас - олігархам не цікаві...Їм би гроші , їм би влади, а що ми?Ми їм даємо влади... (?)Пливе кача, Україна плаче...1 квітня 2014____________А серце так щемить...А серце так щемить від смутку того що було!Ой, як болить! Ніколи не забуду я героїв!Ніколи не забуду, що бороли й перемоги!Не будьмо забувати, що ми вимагали!Не Джабба-хатів, і не Юль з косою,Ні Дартів Вейдерів, але й і не ПР-гандонів!Якого біса відбувається, питаю я?!За що ми мерзли, і кістками лягали українськії герої?!Не смійте забувати наших героїв!Не вірте минулим чортам!Хто що - мав вже час показати у полум'ї...Майдану, - як символу честі і гідності нашого життя! Між іншим: хочеш сексу але страшно? Психологічні поради для тебе. 

Руйнуюча Квітка DESTRUCTIVE FLOWERIn the middle of an impersonal desert,where the mute wind picks up my dry petals.I no longer need anyone, a long time agoAll life has turned into an outletSearch for ways, doomed to wander the soulBehind the door there are new doors...And only with the best friend - meI find an outlet, time after time,Wiping his hands in the blood and callusesInside my ecosystem, I'm not looking for supportOnly fruits, giving from hands, trembling stems,for every hungry soul.Thoughts are like a seed, sowing down the wind,Hope that should blossom in the desert!I do not regret the dying monsters in the wasteland,Blinded minds that only want more and moreBlood; while hungry mouths in the wilderness have dried up.Medieval vampires continue to feast - drink,A poisonous kiss, with chapped lipsAll moves are calculated, physics and chemistry are the same...In the natural dance of symbiosis,Parasites are marred by the power of mathematical lawsAnd the coming death from those,Whom "artificial" was called.Under the dust of sand, the bones will not tell,who heroically deceased, and who of them is a monster.~РАНЯЩИЙ ЦВЕТОКПосреди безликой пустыни,где немой ветер забирает мои сухие лепестки.Мне никто больше не нужен, давноВся жизнь превратилась в выхода Поиск путей, обреченной скитаться душиЗа дверью которой - новые двери…И только с лучшим другом, - мнойНахожу выход, раз за разом,Стирая руки в кровь и мозолиВнутри своей экосистемы, я не ищу поддержкиТолько плоды, даря из рук, дрожащими стеблями,каждой голодной душе.Мысли как семя, сею по ветру,Надежду, что должна в пустыне расцвести!Не жаль мне погибающих монстров в пустоши,Ослепленных умов, что желают лишь больше и большеКрови; пока рты жаждущих в пустыне пересохли. Средневековые вампиры продолжают пир - пить,Ядовитым поцелуем, с потрескавшихся губВсе ходы просчитаны, физика и химия едины...В природном танце симбиоза,Паразиты омрачены, властью математических законовИ грядущей смертью от тех, Кого “искусственными” нарекли.Под пылью песков, кости не расскажут, кто геройски усопший, а кто из них монстр.28. 08. 18.

Пусть...Пусть говорят, я старомоден,Пусть  говорят, ушёл тот стиль.От чар твоих я несвободен,Держать себя, уж нету сил.Горит свеча, я жду заката,Чтоб любоваться красотой,Чудесной красотой, мне надоЛишь представлять, что ты со мной.Я не боюсь прикосновенийТвоих прекрасных, нежных рук,Но я страдаю от волнений,В мечтах касаясь твоих губ.В тебе я вижу отраженьеНебес, Земли, воды, огня ,И то чудесное мгновенье,Когда скажу: «Люблю тебя!»Хоть я люблю тебя, страдаюИ по ночам совсем не сплю,Простого я не понимаю:С чего признаться не могу?Я лишь боюсь всегда провала,Боюсь неловкости потом.Я трус! Судьба готовит жало,Не защититься мне щитом.Пройдёт весна и лето, осень,Зима мне раны заживит,Любви оковы сладко сбросив,Любовь другая всё затмит.И я на это уповаю,Ужасно этого хочу,Но не нужна уже другая,Я лишь тебя теперь люблю.Автор Андрей ПлатоновичНагадуємо, у місті Дніпро встановлено новий антирекорд.

ВыбирайСмешались краски неба в лужах…Набухло солнце, как уста…Мой слух ласкает птичий суржик…Наука сущего проста:Жизнь по себе сама прекрасна.Все остальное – лишь декор,Как для болонки – бантик красный,Для Карменситы – матадор…Язык «понтов» многообразен:Для куртизанки – палантин,Для Тайсона – синяк под глазом,Для нувориша – паланкин.Бог – это  Бог, но не оклады,Что обрамляют Божий Лик.Не скроешь сухость губ помадой,Когда из горла рвется крикОтчаянья иль жажды власти,Утраты, радости, тоски.Караты не заменят счастья,Коль сердце рвется на куски.Вот в чем вопрос: «Быть иль казаться?»Наш мир – большой иллюзион…Ужасным Гудвином считаться…А кончить как Наполеон…Слетать с небес небезопасно...Не забирайся высоко…Жизнь по себе сама прекрасна…Все остальное  - art deko…   Автор Елена Гурова 

Жить за мечтуЗачем же жить, если тебя не любятЗачем страдать, переживать, и ждать,Ждать то, что никогда не будеттвои мечты в реальность воплощать! Жить надо, чтобы за мечту бороться,любить назло всем глупым языкам,надеяться, что все свершиться,наступит рай, который ты создал!Автор Катерина Никопольская

НикопольНовое впечатление…Это когда, внутри не шевелится воспоминание, о чем-то похожем, бывшем раньше, или отдаленно напоминающее прожитое, увиденное во сне или подсмотренное в фильмо-книгах.Это как вкус пива из никогда не откупоривавшейся бочки, можно только догадываться, и конечно важно место время и настроение… компания время года, температура, лексика, уважительное отношение к окружающей среде, непроизвольное непредвзятое сиюминутное раскрепощенное свободное и влюблюнное волепровождение встреча интерес интрига тайна загадка искра вспышка огонь.Другое дело когда невозможно проснуться или убежать от чего-то ноги становятся ватными воли нет хочется лечь свернуться калачиком и умереть почти  незаметноРазные стороны одного глаза стервятника вышедшего на свет после долгого сна в темном чулане позабытого солнцем города.Автор Анонім з Нікополя

Квадратура Меркурий-Юпитер/ПлутонАспект квадратуры между меркурием в Овне и двумя планетами в Козероге придется на 25-26 числа апреля.Это напряженное время, когда разум и сфера коммуникаций в целом претерпевают серьезные коллизии.Ментальная сфераХочется охватить как можно большее количество информации, успеть во всех чатах, беседах, ответить на все звонки. Однако это отнимает немалый ресурс и ведет к истощению. Люди с ментальными проблемами могут испытывать дискомфорт в это время. Помимо прочего растет число спамеров, ботов и фишеров, а также увеличивается число мусорных сообщений. Появляется желание бунтовать или сопротивляться авторитетному мнению, выступать против общества а также есть риск обзавестись неблагонадежными контактами.ОтношенияВелик риск раздуть мыльный пузырь ожиданий и обжечься на невыполненных обещаниях. Многое из того, что планируется в результате может быть кардинально пересмотрено. В отношениях царит обилие общения, при котором важен не смысл сказанного а скорее харизма и интонации. Мало что может быть всерьез воспринято в этот период, однако глубинные слои памяти которые задеваются в беседах, могут быть очень полезным ключом - пролистывайте старые альбомы, вспоминайте былые пристрастия, говорите о главном.Социальный планПаникерство усиливается, так как плутонианский вайб нагнетания и манипулирования делает свое дело. Общий совет - профильтровать рассылки, масс-медиа, чаты и прочие места где может мелькать манипулятивное инфо.Духовный планВремя когда слово может весить больше чем золото. Консультации с психотерапевтами и прочими кризисными инстанциями дают очень хорошие плоды. Время колдовства и коммуникации с первобытными силами, которое позволяет через силу духа вдохнуть надежду на нечто светлое, через малую жертву заручиться большим благом.Автор Aquaoculon

   Экзайл, - сердце мира аниме «Изгнанник». Долго размышляя, просматривая это аниме, я понял, - что их мир, - это спутник Сатурна, - Титан. Если внимательно присмотреться, на их картах нарисован Ксанаду, - материк на Титане. Ксанаду полностью покрыт «порами» в виде кратеров. А их в аниме много, - в них селятся люди. Похоже, - этот спутник когда то колонизировали люди, - наверное «славянского происхождения», - это можно доказать происхождением их языка и внешнего вида одежды и архитектуры. А Экзайл, - привез людей и видимо изменил Титан, став пригодным для жизни. Более того, - Экзайл полностью поддерживает состояние климата на планете. Но… это, наверное, такое далекое будущее, что возможно, - события разворачиваются или около 3000 года или после трехтысячного года нашей эры О_О. . . Во всяком случае, - в этом аниме, мы видим пример развития колоний, - как отдельных цивилизаций. Миров, - отдельных от Земли.    Еще одно доказательство, того что их планета, когда то была колонией, является то, что у них нет ископаемых источников топлива, что свидетельствует, - что до людей, - тот мир не имел ни растительности ни любой жизни в каком бы то виде. Их мир «скуден» на разнообразность, - есть только некоторые виды животных и птиц, растений, - способных жить в холоде, и давать им пищу, - а на планете кстати, - голод и отсутствие чистой воды. Абсолютным источником энергии для них стал, - Кальвий.    Планета разделена несколькими воюющими нациями, - из которых самая развитая, Гильдия, - они заправляют всеми технологиями и ими же захвачен Экзайл, - этим можно объяснить их высокий уровень развития, но на самом деле, - они бездушные эгоисты, полные жажды до наслаждений. Я их могу сравнить только лишь с акулами, да змеями. Средней нацией, - по уровню развития, - является Дизет, - именно из Дизета имеет происхождение главный герой, - как по мне, он очень похож на Наруто, как и внешне, так и личностно. Анатоль – северная страна, наиболее изнывающая от голода, - воевала с Дизетом, пока не был заключен договор между Императрицей Дизета и Командующим Анатоля. Также есть, - Урбанос, - к ним принадлежат, те, кто предал Гильдию и отделился от нее, - вследствие присоединившись к всеобщей войне против нее же.   Аниме переполняет глубокий смысл, - Мир. Мир без войны. Мир. Мир безо лжи и жестокости. Мир. Мир добра и спокойствия. Мир… без голода и войны. Мы должны учиться у героев аниме, - мы должны «бороться за Мир». Мы должны избегать агрессии и нетерпимости к окружающим. Мы должны изменять этот мир. Изменять его, не смотря ни на что, а следя только за самим собой. Если не мы, то кто? Никто. Мы должны бороться за добро.   По всей стилистике аниме, видно, что это «паропанк», причем безупречный, - сценарий, рисовка, музыка, персонажи и их внешний вид, - все в стиле паропанка. Приятно слушать начальный саундтрек к аниме, - ох попотею я, в поисках его. Всем бы советовал посмотреть это аниме от самого начала до конца. Сюжет, - достоин вашего внимания.   «Изгнанник» - Необычайно редкий, тонкий, завораживающий Шедевр Аниме.   Аниме можно посмотреть здесь или тут.   P.S. Впервые, рецензия была опубликована в 2011 году на сайте deadland.ru, где я раньше активно публиковался.    Rayan Riener

Колекціонер з Нової Зеландії купив знімальний майданчик "Володаря перснів". Про це NikopolToday пише з посиланням на телеканал "Прямий".Знаменитий маєток Аркадія, розташований в Новій Зеландії й відомий завдяки зйомкам саги "Володар перснів", був проданий колекціонерові унікальної нерухомості за 20 млн доларів.Про це повідомляє New Zealand Herald.Його площа займає 257 га, і у 2018 році Аркадія була виставлена ​​на торги через неможливість утримувати таку територію.Маєток одразу ж зацікавив покупців з усього світу, проте у зв'язку з законодавством Нової Зеландії, яке обмежує можливості іноземних громадян при купівлі нерухомості, Аркадію довелося продати місцевому жителю.За даними рієлторів, чоловік планує відновити садибу і ферму, щоб зробити їх туристичними об'єктами, де люди з усього світу зможуть помилуватися унікальною природою країни.Фото Прямий / New Zeland Herald

Генерал сер Річард Шірреф. Книга "Війна з Росією" - Рецензія простого читача. Рецензію NikopolToday передає з посиланням на DeadLand мовою оригіналу.Украиноязычная обложка — моя. Э.А. БлэрВ 2016 году в Европе наделал много шума роман британского генерала сэра Ричарда Ширрефа (general sir Richard Shirreff) "Война с Россией". Sunday Times наградил этот апокалиптический роман о возможной Третьей мировой войне титулом бестселлер. А американский генерал W.K.Clark, бывший главнокомандующий силами НАТО в Европе, написал, что это предупреждение только выглядит как фантастика - очень правдоподобно и технически достоверно.На ежегодных зимних книжных ярмарках в Риге, Таллине и Вильнюсе эпохальное произведение бравого английского военачальника было переведено на местные наречия и анонсировалось, как практически предсказание неизбежной войны с Россией в уже наступившем 2017 году. Из свойственного мне чувства нездорового любопытства я прочитал эту книгу на языке оригинала, и несмотря на то, что в конце НАТО, конечно же, побеждает Россию, мысли автора мне неожиданно понравились.На страницах книги британский сэр не только раскрыл свою собственную незатейливую душу, но ещё очень красочно и подробно описал внутреннюю кухню выработки общих стратегических решений в Британии и НАТО. На русский язык она пока ещё не переведена, но скорее всего скоро будет, и потому, полагаю, многим будет любопытна рецензия на неё простого русского читателя.Для начала необходимо остановиться на личности самого автора. Сэр Ричард - четырёхзвёздный британский генерал, что соответствует российскому званию генерал армии - обучался в лучших учебных заведениях Объединённого королевства, включая Оксфорд. Службу начал королевским гусаром в 1976 году. Воевал в Северной Ирландии, Ираке, Афганистане. Имеет боевые награды, в том числе личную благодарность самой Королевы. Считался одним из лучших офицеров Её Величества, сделал блестящую военную карьеру и дослужился до заместителя командующего силами НАТО в Европе. То есть - мужчина образованный, серьёзный и информированный. По крайней мере, так мне казалось до прочтения, однако после того, как я осилил этот коктейль западноевропейского идиотизма и британского цинизма, моё частное мнение об английских генералах сильно ухудшилось, и я стал лучше понимать вечно грустное лицо старушки Елизаветы Второй. А каким оно может быть, если её окружают такие гиганты мысли, как вышеупомянутый генерал? Но обо всём по порядку.Меня всегда учили, что прежде чем ругать, надо обязательно похвалить. И хвалить есть за что. Во-первых, в книге все западные персонажи называют российского президента просто и величественно - The President, без указания имени, фамилии, отчества, и всем понятно, о ком идёт речь. Уважительно и показательно - британец считает президента РФ единственным Президентом в мире. Во-вторых, по замыслу автора в 2017 году Россия обладает целыми дивизиями, укомплектованными танками "Армата", и эскадрильями новейших Т-50. Вобщем, грубо льстит. А из всех видов лести грубая - моя самая любимая. Ну и в-третьих, очень понравился здоровый цинизм автора по отношению к Евросоюзу вообще и к восточно-европейским союзникам НАТО - в частности. Именно он и удержал меня до конца повествования о том, как русские последовательно вторгаются сначала на Украину, потом в Прибалтику, и только решимость американского президента да личная храбрость одного британского капитана, возглавившего латышских "лесных братьев", спасли мир от Третьей мировой и разрушили преступный замысел Сами Знаете Кого (нет, не Волан де Морта). А вот дальше пойдёт сплошной идиотизм.Действие начинается в мае 2017 года. Русский суперагент Вронский с подельницей Анной - ну вот опять не угадали! - не Карениной, а вовсе Брежневой - обманом похищают четвёрку наивных американских советников, обучавших в Харькове украинских вояк обращению с американским антиартиллерийским радаром. Британец явно читал в детстве Толстого, но видно - как-то плохо, и что-то с фамилиями напутал. Американское правительство, не желая конфронтации, поднимает в небо Украины свои F-16 для прикрытия оставшихся мирных американских советников от подлых русских агентов, которые совращают американцев дармовой выпивкой, экзотическим блюдом "holubtsi", и длинноногими блондинками. Как американские самолёты должны были уберечь американских советников от соблазнительных шпионок, автор и сам не понял, следствием чего стало уничтожение двух истребителей США российскими самолётами-невидимками Т-50. Правда, американцам удалось таки один русский истребитель сбить, но положение это не спасло, и весь западный контингент галопом покинул Украину, чего, собственно, и добивался великий и ужасный Владимир Владимирович.На заседании своего совета российский президент заслушивает доклады своих подчинённых и даёт два указания. Первое - усилить бомбардировки и ракетные удары по гражданским объектам Сирии, чтобы увеличить поток беженцев в ЕС. Да да, так вот прямым текстом - усилить удары по гражданским объектам! Второе - начальнику ФСБ Меркулову Лаврентию, ну естественно - Павловичу, устроить в Донецке провокацию и сорвать, наконец, те самые Минские договорённости, так дословно, аккуратно и скрупулёзно соблюдаемые Украинской стороной, что не подкопаешься. Министры с похоронными лицами докладывают, что разорванная в клочья западными санкциями российская экономика находится на последнем издыхании, бюджет 2017 года, свёрстанный по цене 100(!) долларов за бочку, трещит из-за низких цен на нефть, лишившийся всех западных ценностей средний класс - бузит, вследствие чего рейтинг Президента стал трагически падать. Естественно, все согласились с утверждением, что спасти его (рейтинг) может только война.Лаврентий Павлович обстреливает донецкую школу ракетами "Смерч", убивает детей . Россия тут же обвиняет в этом жутком преступлении белую и пушистую, прозападную, демократическую (там в тексте ещё были эпитеты, но я уже устал) Украину и вторгается в неё, бедную. Весь мир знает, что в Донецке и Луганске сепаратисты сами себя обстреливают уже третий год кряду, так в тексте утверждают американцы. Они вообще со своих спутников всё видят,и их аналитики из ЦРУ всё знают. Только ничего никому не показывают и не рассказывают ибо - государственная тайна. К тому же Украина не в НАТО, потому всем очень жаль и не более.Русские занимают несчастную Украину примерно за неделю, и на том её история заканчивается. Ещё вчера сильнейшая на континенте украинская армия бесславно погибает под гусеницами "Армат" на горящих улицах стёртого с лица Земли Мариуполя. Так это показывает ВВС. И что удивляет - автор совсем не переживает за судьбу проевропейских украинцев и эпических сцен рубки бурятов с киборгами тоже не рисует. Словом - ну померла и померла.Кремль, воодушевлённый столь лёгкой победой и полной апатией Запада, решает, что если такая удача прёт, надо ещё что-нибудь захватить, например - Прибалтику. Ну, чтобы два раза войско не гонять. Уже засветившийся Вронский с всё той же Анной устраивают провокацию на майской демонстрации в Риге. Оказывается, под воздействием российской пропаганды всем довольное русское население свободной и демократической Латвии вдруг решило выйти на митинг против властей, давших этим неблагодарным такую сытую и благополучную жизнь.Я было подумал, что британский автор просто не в курсе национального вопроса в Прибалтике, ан нет - в курсе. Он с детской непосредственностью пишет: "Tак называемые неграждане отказались от гражданства Латвии потому, что не захотели сдать тест на гражданство из принципиальных соображений. Несмотря на то, что после ухода советских войск в 1994 году они продолжают оставаться глубоко недовольным меньшинством, большинство неграждан приняло status quo и счастливо наслаждается "западным" образом жизни в Латвии. Однако после вторжения в Крым и Украину (любопытно - тут их автор разделил) поток искажённой информации из российских СМИ о дискриминации при трудоустройстве по языковом признаку заставил их думать, что они нуждаются в российском протекторате".Вот вам внутренний мир британского лорда во всей красе – оказывается, русские сами! отказались от гражданских прав, но они всё равно довольны западным образом жизни (ибо все просто обязаны быть им довольны), а во всём виновата российская "propaganda".И дальше автор практически пошагово перенёс киевский "майдан" на улицы Риги. Да так дословно и точно, что закралось вполне обоснованное подозрение в личной причастности британского генерала к украинским событиям.Итак, в Ригу для массовости автобусами свозятся русские со всей Латвии. Перед митингом неизвестные убивают двух русских активистов, причём подозрение падает на латвийских нацистов-патриотов. Во время митинга специально подготовленные русскими спецслужбами местные активисты из “Russkiy Narodov Zashchita Sila” (Russian Peoples’ Protection Force—or RNZS) устраивают беспорядки, потасовки с полицией и драки с латышскими нацистами - потомками латышей из немецких батальонов ваффен-сс. Последних, кстати, нанял вездесущий русский агент Вронский. И под занавес на сцену выходят снайперы из ФСБ и убивают несколько русских девушек из винтовок "Vintorez". Это своими глазами лично видит британский капитан, приглашённый латышским бюро по защите конституции для усиления местной полиции. И весь это кошмар в прямом эфире транслирует Russia Today, журналисты которого точно знали где, когда и кого убьют. В Риге начинается хаос.Латвия подвергается беспрецедентной русской кибер-атаке, которая парализует абсолютно все электронные устройства от военных радаров до бытовых холодильников. Русские кибер-атаки уже давно в тренде, и по замыслу автора русские хакеры практически всемогущи, только в конце войны немножко слажают. Рига объявляет мобилизацию и безуспешно обращается в НАТО за помощью. Кроме дипломатической обеспокоенности и посылки нескольких американских F-16 Латвия не получает больше ничего, даром что в НАТО. Опьянённые своей безнаказанностью русские вторгаются во всю Прибалтику оптом и за двое суток берут под её контроль. Американские самолёты уже второй раз в этом повествовании дают дёру, сбивая пару русских Су-25, бомбивших авиабазу под Ригой.Автор, конечно, утверждает, что, мол - обученные британцами латыши сражались как львы, и свободная Латвия стала костью в горле российских войск. Но потом указывает, что по его мнению Псковская дивизия ВДВ, усиленная спецназом, потеряет 40 человек убитыми, 200 ранеными. Словом, всё как-то неубедительно. Одна дивизия ВДВ за пару суток разделывает под орех натовскую армию, которую готовили к войне почти 20 лет!А вот гордые британцы не бегут. Они получают приказ снять на камеру доказательства русского вторжения, а то на Украине ничего снять так и не удалось, и по этой причине русским таки всё сошло с рук. Русские там использовали своё секретное оружие "maskirovka". В боестолкновение вступать было строго запрещено - Британия и Россия не находились в состоянии войны. Это был личный приказ британского премьер-министра. Но английские генералы за спиной главы государства начали вести свою игру и послали к берегам пару минных тральщиков (один свой, другой - немецкий), на которых британские военные должны были эвакуироваться из Латвии.А в Латвии по замыслу автора в первый же день агрессии вспыхнула партизанская война. По всей стране были заранее сделаны схроны с едой, амуницией, оружием и средствами связи. Вобщем, злых русских ждали давно, а они всё не приходили. Латыши даже беспокоится стали - не случилось ли чего? Земля горит под ногами оккупантов. Британский офицер делает все необходимые снимки и идёт в точку эвакуации. Но прямо на его глазах русские "сушки" топят оба натовских судна, и солдаты королевы решают, что теперь они практически Рембо, и из стингеров сбивают несколько русских вертолётов. Причём пару последних - прямо на глазах самого Путина, что безусловно должно было его унизить в глазах русских.Российский президент прибыл в Латвию для организации референдума по присоединению Прибалтики, предварив свой прилёт цитатой, приписываемой самому Сталину: «неважно, как голосуют, важно, кто считает». Автор таким непрозрачным образом намекал на Крым, мол - там всё не так однозначно...Придуманная британским генералом сцена прилюдного унижения российского президента заслуживает отдельного психиатрического исследования. Англосаксы его так нежно ненавидят и так открыто боятся, что не имея возможности с ним разделаться в жизни, пытаются его унизить хотя бы в своих книжных фантазиях. Производные от слова унижение "humiliation", применительно к Путину прозвучали в тексте более 20 раз! Это клиника, психиатрическая.А что НАТО? А он безмолвствует, потонув в бесконечных дебатах и согласованиях. Греция, Венгрия и Германия не желают воевать с Россией, хорошо помня, чем это обычно заканчивается. И понять их можно. А греки вообще заявили о каком-то религиозном православном союзе с Москвой.А что США? Американская президентша (хм... как же им хотелось мадам Клинтон в президентском кресле увидеть) занимает взвешенную и в то же время твёрдую позицию - русских надо остановить. Но без поддержки союзников сделать это не решается. И вообще - она за мир во всём мире.А что союзники? А те юлят до последнего, лишь бы не идти на войну. Даже Британский премьер оказался полной тряпкой и после уничтожения английского корабля приказал послать остатки британского флота к берегам Прибалтики. Причём корабли посланы исключительно для устрашения, без какого-то злого умысла воевать с русскими.Эскадру возглавил авианосец Queen Elizabeth, у коего не было боевых самолётов, ибо американцы свой F-35 никак не могут довести до ума. Да и сама эскадра после бюджетных обрезаний 2010 года своим составом могла напугать только впечатлительных барышень. Естественно, русская подлодка Kilo в лучших традициях второй мировой на перископной глубине тремя торпедами отправила на дно гордость британского флота - Queen Elizabeth. После такого злодеяния (atrocity) премьера сменили и наконец-то решили дать русским между ног (NATO response was to kick the Russians hard between the legs in Kaliningrad) - ударить по Калининграду. По замыслу британца сбивать русские самолёты - подвиг и законное право цивилизованного мира, а вот получить плюху в ответ - страшное злодеяние.Тут следует сделать ещё одно медицинское наблюдение. Британский адмирал на страницах своего опуса демонстрирует прямо-таки маниакальное желание дать какому-нибудь русскому по фаберже. Причём это желание он вкладывает даже в разговор двух натовских адмиралов! Они что - правда так разговаривают? Автору, конечно, виднее - он же как-никак тоже натовский генерал. Описываемые им диалоги британских высших офицеров просто поражают изысканностью. Например, один адмирал говорит новому британскому премьеру: Fucking bollocks, Prime Minister,” he growled. “The shagging war’s not over till the general says it is and this fucking general is not saying that. No fucking way”. Сплошной "fuck", даже переводить не хочу. И главное они же все сплошь джентльмены, оксфорды заканчивали. Представляете как у Королевы уши вянут, когда она общается с этими... жентельменами?Ну, как вы понимаете, после массового потопления натовских судов, уничтожения самолётов, гибели более тысячи натовских военнослужащих, страны альянса через месяц после начала русского вторжения подписывается под пресловутым пятым пунктом северо-атлантического договора. Американская президентша всех колеблющихся европейцев дожала. И тут хочется сделать реверанс реализму британца.Он так и пишет - если бы Путин не слетел с катушек и не потопил столько военных судов, не посбивал столько самолётов, никакого консенсуса по поводу защиты Прибалтики не было бы. Совет Верховному -когда будет Прибалтику захватывать - не стоит топить натовские корабли. Натовские самолёты сбивать можно, но в очень небольших количествах, и всё будет в ажуре, никто за прибалтов воевать не пойдёт. Все станут сильно озабоченными, да и только.Дальше автор ещё больше наддал реализма и поведал, что несмотря на списочный 3,5 миллионы состав армий альянса, дела очень плохи. Из-за хронического недофинансирования подготовка солдат слабая, склады пусты, логистика - никудышная, а технические службы занимаются каннибализмом - разбирают на запчасти технику, чтобы укомплектовать оставшуюся. Словом, даже при полном консенсусе НАТО способен на очень ограниченную операцию в единственно возможном для этого месте - Калининграде. Потому что это - анклав, и ещё потому, что автор нафантазировал широчайшее партизанское движение в Прибалтике, против которого Россия вынуждена перебросить более 200 тысяч солдат из Калининграда, сделав его полностью беззащитным. Британец вообразил более 50 тысяч восставших прибалтов, к которым присоединились тысячи местных русских! Вот они на 9 мая демонстрации устраивали, а через месяц в "лесные братья" побежали записываться. Если честно, то я немного утомился отправлять британского генерала к психиатру. С другой стороны, автор признаёт, что без всеобщего восстания "лесных братьев" ни о какой военной операции не может быть и речи. Так что фантазия вполне объяснима.Ну дальше, как вы понимаете, всё стало налаживаться. Оказывается, русские хакеры ещё до крымской операции сильно лоханулись, и британцы в 2014 году заразили серверы российского геншатаба вирусом "Rasputin", который маскировался в списках любимых порнографических страниц. Автор так и вещает - "Когда он (русский генерал) зайдёт на свой любимый порно-сайт, его компьютер будет заражён". А что - в британском генштабе так можно? И генералы вместе с полковниками шалят там прямо на рабочих местах? Ну да ладно, автору виднее. И теперь с помощью вируса британцы отключили весь ядерный потенциал русских, а "Искандеры" в Калининграде смогли обезвредить всё те же британские Рембо совместно с латышскими и литовскими "лесными братьями". Так что - НАТО по Калининграду удар нанёс, а вот ядерного ответа не получил. Командующий западной группой российских войск в Калининграде генерал Киркоров (гусары - молчать!) вместе всё с тем же супер-агентом Вронским напились водки и не смогли ничего противопоставить силам НАТО и руководимым британским капитаном литовско-латышским "лесным братьям". Фантазёры.А что Путин? А его автор разбил на вертолёте Ми-8 где-то в Сибири. Британец как-то мутно в конце намекнул, что российского президента предали его собственные соратники. Боже, как же англосаксы об этом мечтают!Вобщем победа, VICTORY. Россия Прибалтику отдала, "Искандеры" из Калининграда вывела и - всё. Вы спросите - а Украина как? А я отвечу - никак. Очевидно за то, что уже третий год нет даже намёка на партизанское антирусское движение в Крыму и на Донбассе, британский генерал её (Украину) мстительно оставил Москве.Ну и напоследок хочется отметить главное - здоровый цинизм британского автора, который сделал это произведение если не интересным, то хотя бы любопытным.Во-первых, в произведении нет ни одного персонажа прибалтийского или украинского политика. Они просто не существуют. И действительно, зачем тратить силы на тех, от которых ничего не зависит? Все решения принимались исключительно в США и РФ.Во-вторых, автор нисколько не сомневается, что в реальных условиях без выдуманных им же десятков тысяч (не меньше) мифических прибалтийских "повстанцев" никто не пойдёт воевать за европейский выбор братьев меньших по ЕС и НАТО. Военная роль США в вопросе обороны Европы от России решающая с точки зрения британского генерала. Даже своё родное Объединённое королевство этот сэр откровенно презирает. А уж весь остальной континент он видит с белым флагом под подушкой и портретом Темнейшего в гостинной.В-третьих, несмотря на огромное бумажное военное преимущество НАТО перед Россией, у блока нет никакого реального решающего превосходства. И максимум на что способен альянс - весьма ограниченная операция где-нибудь в Калининграде. И то - исключительно при полной мобилизации сил всех своих членов!В-четвётых, система принятия решения по пятому пункту соглашения НАТО автором показана как абсолютно неработающая, бессмысленная процедура. Совет НАТО мямлил месяц, пока разродился консенсусом. За это время армады "Армат" готовились бы, скорее всего, к форсированию Ла Манша, ну или - Английского канала, как автор его называет. В тексте пятый пункт (Article Five) британец пихает в практически каждый параграф аж 54 раза. Да и сам пункт никакой надежды никому не даёт.Вот непосредственно сам пятый артикул: Article 5—Article in Washington Treaty of 1949, the founding treaty of NATO, which states that “an armed attack against one or more [NATO member states] in Europe or North America shall be considered an attack against them all” and binds other member states to take “such action as it deems necessary, including the use of armed force, to restore and maintain the security of the North Atlantic area.” Пятый пункт Вашингтонского договора от 1949 года гласит, что вооружённое нападение на одного или нескольких членов альянса должно рассматриваться, как нападение на всех его членов, и это обязывает других членов предпринять такие действия, которые они сочтут необходимыми, включая военные, для восстановления безопасности в регионе северной Атлантики.Нетрудно видеть, что в случае агрессии каждая страна будет принимать те меры, которые сама сочтёт необходимыми для безопасности северной Атлантики. Никаких обязательных мероприятий, мобилизаций или объявления войны - нет. А то вдруг прилетят инопланетяне с хорошим антивирусом и уконтрапупят американцев, наконец-то, а ты им ( зелёным человечкам) после этого войну объявляй? Военные меры включены, но только как опция и исключительно, как крайняя мера.В-пятых, автор - пусть и весьма завуалированно, но признаёт, что пока существует разделённый границами русский народ, он будет всегда представлять опасность для восточноевропейских новообразований.В-шестых, очень позабавила судьба латышской подруги британского капитана, изображавшего из себя супермена в прибалтийских лесах. Автор дал ей почему-то русское имя Марина и латышскую фамилию Крауя (Krauja - Утёс). Она воевала, стреляла и целовала отважного британца. А после победы эта “утёснутая” радостно поплыла со своим интуристом в Британию. Таким образом реализовалась вековая мечта дочери прибалтийского народа - свалить с родины куда подальше, предоставив России практически карт-бланш по новому захвату прибалтийских хуторов и сосен.А теперь моё самоё любимое место в этой книге: “You’ll never have a better friend than a Russian. And I have a number. They’ll give you their last kopek if you need it. They’ll laugh with you, cry with you and drink with you to the end of time. But as a nation . . . as a neighbor . . . they’re horrible.”Такие слова были вложены в уста той самой «утёснутой»: «У вас никогда не будет лучшего друга, чем Русский. А меня было несколько. Они отдадут вам последнюю копейку, если вы будете нуждаться. Они будут смеяться, плакать и пить с вами до конца времён. Но как нация... как сосед... они ужасны».Лучше ведь и не скажешь. Мы, русские, можем быть честными, добрыми, открытыми, верными друзьями. Мы можем отдать последнюю рубаху, если им будет нужна помощь, и на что они сами не способны в принципе. Словом, по отдельности они согласны нас терпеть, если мы будем ангелами. Но даже будучи ангелами, если решимся стать нацией, нас будут бояться и ненавидеть. Вот и вся философия западного человека. Это не лечится, даже пулей в лоб.P.S. Читать или не читать каждый решает сам. Я бы всё же рекомендовал эту новеллу к прочтению в качестве медицинского исследования лабиринтов сумасшествия людей, являющихся элитой западного общества. Все эти лорды и генералы свято верят в своё природное право убивать любого во имя защиты того, что они именуют громким словом СВОБОДА. Причём - чёрт его знает, что они подразумевают под этим определением, и как на их "свободу" покусились жители Афганистана, Ирака или Ливии, войной с которыми британский генерал гордится в практически непрерывном режиме.Автор Ерік Артур

Я люблю Тебя, каждой клеточкой...-Лишь загнав себя в глухой угол,подойдя к отражению в зеркале; в слезах,можно понять и почувствовать,..Нет мнения, описующей жизнь. Что ж, прости!Этот цикл идет без зазрения:у Природы нет совести, глупости, рвения!..- верить в глупости Человечества,лишь иллюзии, придающие смысл.Как ни глупо, банально бы не было:а вправду - "Человеку нужен человек"!Если нет - буду помнить те мгновения, "Мы":чувства, мысли, трепет в душе;Запахи, Твоих рук прикосновения,Воплощенные Тобой для меня, мечты!Не забыть, не унять те мгновения,и ошибки, мной совершенные от и до...Целый список эмоций, ссор и волнений!Но никто не даст мне такой покой,..лишь с Тобой я исцелился и воскрес,Вновь любить Тебя, мой дорогой.-Я люблю Тебя, каждой клеточкой......своего тела и сердца.-Так хотелось бы, сделать все это вечностью!Если нет - то ты уж меня прости.Быть всегда, всему и вся вопреки......как бы ни было, дорожу Тобой.

- Рецензія- 14 листопада – як довго я чекав на цей день! Бо саме у цей доленосний четвер – вийде очікуваний фільм «Тіні Незабутих Предків», який обіцяв бути найбільш якісним фільмом за часи нашої Незалежності. Інтригував трейлер, інтригувала історія, інтригувало усе, що я чув про цей фільм. Тим не менш, у моєму рідному Нікополі – його навряд покажуть ще скоро…   Місце неймовірного українського фільму, на який чекала уся країна, у Нікополі проміняли на «Сталінград» і інші російські прем’єри про лисих хлопців у абібасі. Це прикро. Я ходив, намагався зв’язатися із адміністрацією, та нічого не добився. Ну от як боротися із цими жахливими українофобами? Чекати «інтернет-прем’єри» - я не хотів. Саме тому вирішив поїхати у Запоріжжя.   Чотири години я витратив на виснажливу подорож у електричці до бажаного фільму. Увечері, все ж приїхав, зустрівся із друзями і ми разом пішли купувати білети. Друзів, не можу назвати українолюбами, та вони все ж були зацікавлені у якісному фільмі, який зняла їх Країна.   Моя подруга сказала таке: «Я майже до останнього не знала про цей фільм, та коли почула, продивилася усілякі трейлери, почитала трохи про нього і була вражена – я не можу пропустити такий фільм! Сама назва яка – я обожнюю містику і міфологію, і чорну готку, яку побачила у трейлері фільму».    В очікуванні ажіотажу на білети, ми не гаяли часу, та коли прийшли – було зайнято ледве не більше десяти місць – і це за дві години до початку прем’єри?! Люди, ви що? Це ж такий фільм! Як його можна було пропустити? Цілий день волонтери роздавали вам запрошення, навіть у кіно не лишилося жодної листівки! Ну, що я можу сказати… Нічого.   Я дуже не хочу спойлерити, та все ж розповім багато цікавого: із самого сюжету, аудиторії, яка його дивилася та власних післяфільмових почуттів. Хоча, якщо узагальнити сам жанр фільму – це кроссовер. Фільм – це мікс із жанрів двох: молодіжної комедії, і містичного трилера. Фільм – дуже вільний, як для нашої країни, хоча це і не дивно – він буде у прокаті не тільки в Україні. Хоча у Росії, я певен, росіяни сприймуть його із заздрістю. В них такого фільму нема і ще дооовго не буде!    Мені особисто було шкода готку, яка померла дещо передчасно і незрозумілим чином - проколенна гострими гілками, хоча... Бути може, це аналогія до того, з якою легкістю вона колола свою "ляльку-вуду-Руту", яка в момент смерті, своїми дерев'яними оченятами-гудзиками, дивилася Готцi Юлі в вiчі.    Трект Shadows Of Time пролунав лише під кінець, але моя улюблена пісня The HARDKISS  (October) - прозвучала в середині фільму, що приємно здивувало!    В той же час, «Тіні» - це якась пародія за ширмою, звісно, на американський кінематограф , який вмістився лише в одному українському фільмі! І це також – великий плюс, його творцям. Дійсно, більш якісного та ефектного кіно в Україні – ще не знімали. Чого варті лише одні спецеффекти, - запитайте у будь-кого, хто був на прем’єрі. Хоча. Деякі моменти, могли б бути і кращими, більш пропрацьованими та детальними. Та я зрозумів, якісного матеріалу було ленти багато – тому багато чого взагалі лишили поза кадром. Може згодом і випустять режисерську версію, яка не буде так сильно різати очі «стрибками» сюжету, хоча, може це і є та родзинка режисера, і динаміка, яку він хотів внести. Я сам не люблю прописувати у розповідях усе у деталях без перерви. Це було б занадто нудно читати, а у випадку фільму – дивитися.    У залі, люди в голос постійно кричали, щось вигукували. Казали в голос багато речей, які залежали від рівня їх розумового розвитку, та це не робило їх менш смішними, при перегляді Тіней. Хоча аудиторія і була розділена на декілька груп людей, з зовсім різним баченням того, що відбувалося на екрані, я можу поклястися – ніхто не пошкодував, що подивився цей фільм – кожен у залі ці 2 години: реготав, здригався зі страху, хіхікав, відпускав перероблені слова головних героїв і так далі. Ось наприклад – хтось у впавщій на землю гілці побачив, побачив «тампон» та гучно поділився цими спостереженнями із залом, а хтось побачив гівно – що швидко поширилося по залу сльозами від сміху, напротивагу блондинки на екрані, якій зараз було не до сміху.     По закінченні кіно, усі сиділи і читали імена і прізвища з титрів – українські прізвища. Подруга сказала: «Аж гордість бере, - усі актори – наші!» Одна пара, виходячи з кіноазала після фільму, була живим прикладом того, що залишив після себе фільм. Дівчина вийшла перелякана, і тремтячи, скаржачись хлопцеві, як їй було страшно дивитися цю моторошну містику, а хлопець розривався від реготу, кажучи їй - це ж комедія, ти що? То чим «Тіні Незабутих Предків» гірші за американські фільми? Нічим – відповідаю я з гордістю і чекаю на нові українські фільми такої ж якості, на які я неодмінно піду, і покличу з собою друзів. А людей у залі – буде певно ще більше!P.S. Кіно давно у прокаті, дуже рекомендую подивитись!

Рецензія на фільм [Гамер], режисер Олег Сенцов, - так, той самий, що був у полоні Московії!         На разі, в інтернеті з'явилася можливість безкоштовного перегляду фільму [Гамер], українського режисера Олега Сєнцова, що зараз знаходиться у полоні Росії Фашистської (РФ). Фільм був знятий у 2011-му році, і професійно озвучений правильною літературною українською мовою, хоча це виглядає досить незвично і кумедно, хоча, насправді- буває і житті і так. Сподіваюсь, фашисти скоро випустять нашого режисера, і він зможе знов знімати свої фільми для України.    Тож, ось, що я побачив:     У невеликому місті живе звичайний самотній хлопець на ім'я Костянтин, хоча сам себе він називає ніком Косс, він — чудовий геймер. Косс не ходить до технікуму, конфліктує з мамою, у нього є свої малолітні фанати, він багато тренується, граючи у відеоігри і хоче стати ще кращим гравцем. Він майже не думає про майбутнє, доросле і жорстоке. Нарешті, він потрапляє на чемпіонат світу, займає там друге місце і повертається додому переможцем... Тим не менш, його життя лишається таким самим, а почуття щастя майже не торкається його емоційного стану.      Але чи так він все уявляв? Підходить розчарування і усвідомлення своєї самотності та жалюгідного становища речей, - в нього немає нічого: ні нормальних стосунків з рідними, ні близьких друзів, ні коханої людини. Іноді він випиває зі знайомим пиво у місцевих барах, повертаючись додому під оковитою. Але хто у цьому винен? Косс відкидає усі шанси навколишніх зблизитися з ним. Він один, на самоті з іграми, які вкрали в нього насичене життя і можливість адаптувати себе у суспільстві.     Усе, що він чує від дівчини, якій він ніби-то подобається: «А правда, що ти кудись там іздив? І щось там виграв?» Роздаючи автографи таким же місцевим "геймерам", як він, він навряд почуває себе краще. Уся його популярність, закінчується колом таких як він, у мережі. Але у реальному світі - для навколишніх він виглядає мовчазним невдахою. Це видно у ставленні до нього однолітків, особливо минулих однокласників, що поступили разом із ним до Університету. Там свої популярні особистості, а він там - лише тінь.      Хлопець губиться у розчаруванні і депресії, - він більше не може грати так, як раніше... До нього приходить жорстоке розуміння, що його ігри - обманули його, що вони жорстока гра з його свідомістю, яка не мала раніше одного розуміння реальності. Він жив у вигаданому світі, до того моменту, як виграв і програв водночас, але зрозумів, що ігри не мають жодного стосунку до реальності і його перспективи майбутнього. І він, немов людина, що втратила все і впала у глибоку депресію, йде після роботи і напивається горілки на самоті, потім блює у парку, зранку повертаючись додому, остаточно втративши себе...        Це "моно"-фільм, з малим бюджетом і непрофесійними акторами, надто невідповідним озвученням і текстами, але вартий уваги для тих, хто має самотність і може відчути задум фільму, через призму власного життя. Ті, що пройшли майже через те, що і головний герой, можуть навіть розплакатися. Хто ж не розуміє того досвіду - плюне на перших 5 хвилинах фільму і вимкне. Та я наполягаю, що все ж фільм варто подивитися, можливо, ви зможете відчути те, що намагався показати режисер, - задум, на жаль, не втілений акторами. Тож, фільм, водночас для вузького кола глядачів і ні, оскільки проблема "інтернет та гейм" - залежності в Україні стоїть гостро, оскільки реальність не лишає для багатьох виходу, як сховатися в Інтернеті, де можна не тільки контролювати реальність, але і створювати нову, з власних ілюзій...P.S. Я першим встиг створити сторінку фільму в УкрВікі: Гамер. Приємного перегляду, панове задроти та інші істоти!~Квіточка~8/7/14(сс) Rayan Riener

-від і до від і доце моя агоніяя закохуюсьі вигадую майбутнєяке ніколи не настанеце про меневід і до від і до-Кожен день з Тобою...-Музика лікує, з болем у думках,Як троянди тортури по венах...Згадую про тебе, кожну мить, й тугаз Vivienne Mort в дуеті напруга:"Думаю про тебе, за тобою тужу,і це для мене найжаданніша дружба"та в моєм серці набагато сильніше - кожен день с тобою, згадую як було.І це для мене єдина є таблетка,від болю того, що колись я накоїв:"Хоч по контуру ночі пройду,і мене не стане - забуваю все і вся."...думаю про тебе, за тобою тужу...Завжди, як тебе бачив і ні. У сні....я... де б не був я. В сльозах.А Ти? Не можеш знати, що поруч я, завжди....в думках.-

off | lineРозум підказуе – не любити, забути, пітиНе мріяти, кохання своє вбити, збагнути..В серці це відчуття віднайти і тихо його,Раз і придушити. Не думати – а тільки діятиТак неможливо жити. Серце розділене…Йому важко стукати вдень у  день. День.Коли  ж наступить самий день? Болить…Не дивлячись на біль, чогось воно чекає.Невже дурне сердечко вірить ще? А розум?Розум вже збагнув, та серцю не прикажеш Таке дурне, таке дурне, таке мрійливе…Воно усе біжить за почуттями, надіючисьНа щось, що згинуло вже у геєні й пеклі,Туди мій шлях невпинно ллється, як ріка.«На допомогу!» - та вже не чують, ось…Напевно так мені і треба так. Усі закрили,Свої очі. Повідвертали лиця й закрили вухаЇм мене й мого стогнання не почути. Їм –Весело, ось як зхотіли жити. Не думаючи…Про інших, про мене. Ну звісно ж! Я ж…Лайно погане. Так йому і бути, я скажу, хайЯ вже звик, - так буде у житті й надаліНе треба тільки болю підливати у вогонь.Не треба мене бити своїм словом, непотрібно!Не хочу я нічого, тільки б все забути, ВсеО як хочу! Щоб на серці був ричав – клацнувІ біль пішла.  І хочу щоб на голові , вмикаласьКнопка. Така потрібна мені дуже кнопка «Off».- 2012 -

Ингрессия Меркурия в РакМеркурий вошел в зодиакальный знак Рака 28 травня.Это положение затрагивает ментальную,  коммуникативную и деловую сферы.Ментальная сфераВозрастает образность мышления, метафоричность, эмоциональная наполненность, что хорошо как для творческих людей, так и для памяти широко круга лиц. Это положение привносит больше ноток чувственности и романтики в сознание, наделяет пониманием некоторых психологических процессов, способствует осознанию себя в ключе коллектива, родины, Земли в целом. Так как Меркурий управляет еще и путешествиями, то не удивительно что в это время захочется побыть поближе к воде, либо остаться дома, так как Рак из всех мест предпочитает водоемы, моря и воду в целом, либо остается дома.КоммуникацииОбщение может проходить гладко, однако могут возникать ситуации когда обе стороны будут играть в молчанку, однако это не препятствует невербальным формам общения. Затруднения также могут происходить на фоне разных манер и интонаций общения, в переписке же, будут выделяться те лица, текст которых читается ближе к естественной речи.Деловая сфераОсобенно хороший период для фрилансеров, снабженцев, товароведов, маркетологов, психологов, нянь, философов, поэтов и работников химико-биологической сферы. Не обойдет удача и прочие помогающие профессии.Фото Pinterest

Ще один «Прожитий»Квіти Юакури опада…як нестримні  cльози~В Сіре забуття…як так можна~Жити?Коли серце (в)битеНавіть, сльози моїВсохли!В попелі пустеліРани~мов намистоІ від крові…Так барвисто!І Самотність!..Все цілує, промовляючи:~Існую. Доля я твоя.Знов торкаюсь Рози;Тільки Іншої породи…Я~мале дитяСвіт~лише руйнуєЯ про Все, шкодуюЗнаючи життя.Очі~так закритіІ думки~политіЗгаснуть, в забуття.Ще один, «Прожитий»  21.04.13. (23:30)Цветы Юакуры падают...как безудержные cлёзы ~В Серое забвение...как так можно ~Жить?Когда сердце (у) битоеДаже слезы моиЗасохли!В пепле пустынеРаны ~ как ожерельеИ от крови...Так цветисто!И Одиночество!..Все целует, говорит:~ Существую. Судьба я твоя.Вновь касаюсь Розы;Только Другой породы...Я ~ малое дитяМир ~ только разрушаетЯ обо Всем, жалеюЗная жизнь.Глаза ~ так закрытыИ мысли ~ политыПогаснут, в забытье.

Як Росія помре, - Україна оживе!Ми поглинемо власні земліМи повернемо їх із полонуДочекавшись хаосу із півночіСходу...~ У період Імперської Ночі!Повернеться земля до матусіУ своє культурне затишне лоно.Ми вернемо усе, коли Росіябуде конати із болю...Землі зграбовані і обманутіВи - повернетесь до Матері.Зло Імперії повернеться до себе(кусаючи інших - вкусить себе)!Немов у притчі про блудного,неслухняного сина;як овечка, до зграї культурисвоєї Країни, - Батьківщини...Ми пройшли зло, через всеА Росія - помре та сконаєу муках та відчаю, за все:за злочини, вбивства, брехню…2013