Всі публікації з тегом агрокультура

Для чого люди переїжджають в екопоселення якщо не для занять сільським господарством? Про це розповів житель одного з екопоселень у Латвії, Марк Лейдман. Передаємо його розповідь від першої особи.Колись давним-давно у мене з’явилася мрія. Не відразу, а поступово вона сформувалася і стала майже відчутною на дотик. Захотілося мені жити з усією моєю родиною у своєму будиночку, на просторій ділянці землі, на якій можна і ставок викопати, і город завести, і сад фруктовий, і гайок посадити. А поруч щоб жили сусіди, та такі, щоб теж їм подобалося таке життя. Щоб добре нам було разом свята святкувати та справи загальні робити. І діти щоб росли на природі та на просторі, щоб воля була. І називалося це все – жити в екопоселенні.Але ось яка дивина трапилася. Як тільки мрія оформилася в образ, я її злякався. Злякався я сільського життя, того, яке знав, бачив. Злякався важкої праці на городі, перекопування, прополки регулярної, поливу щоденного. Не бачив я себе фермером. Не уявляв селянином.І так кілька років я жив в цьому протиріччі. Образ вабить мене своєю жвавістю та ідилією, а досвід підказує, що так не буває.Але що ще важливіше, не зустрічалися мені люди, які були готові розділити зі мною такий спосіб життя. Я чув, що вони десь є, а бачити не доводилося. І ось у 2002 році раптом мене осяяла проста, як день, істина: «Під лежачий камінь вода не тече». Звідки взятися їм в моєму житті, однодумцям цим, якщо я нічого не зробив, щоб знайти їх. І я почав шукати.Причому шукати я став одразу в двох напрямках. З одного боку, ми з сім’єю сестри дружини почали шукати землю, де могли б оселитися, і людей, яким був би цікавий такий спосіб життя.Шукали кілька місяців, але в підсумку людей знайшли раніше. А як тільки почали знайомитися та спілкуватися, виявилося, що традиційне землеробство набагато більш трудомістке, ніж натуральне, або органічне. Що досвіду, як легше вирощувати собі їжу, у світі накопичено чимало, і люди готові ним ділитися.Будинок можна будувати з простих матеріалів, не порушуючи природну рівновагу, використовуючи підручні матеріали навколо нас, які швидко можуть відновитися в природі, або їх використання, навіть масове, не завдасть шкоди природним запасам. Буде це і дешевше, і ефективніше, і здоровіше.І щоб жити на землі, зовсім не треба ставати фермером або селянином. Я перестав боятися своєї мрії, і ми почали створювати екопоселення.Що таке екопоселення?Екопоселення з’явилися в Західній Європі в шістдесятих роках минулого століття. Ще раніше з’являлися окремі громади, які можна вважати екопоселенням, але як масовий рух вони стали розвиватися саме у другій половині ХХ століття.Одна з перших книг, виданих російською мовою, була книга Робета Гілмана «екосела та стійкі поселення», що вийшла в 1991 році. До сих пір вона є одним з основних російськомовних посібників у цьому руслі.Відповідно до неї, екосела (тепер це слово майже ніхто не вживає) – це невеликі громади, в яких потреби людини гармонійно інтегровані в природне середовище, забезпечуючи здоровий розвиток необмежено довго. Творці екопоселень прагнуть створювати своє життя екологічно, економічно, культурно і духовно розумно, згідно сталого розвитку людства і планети в цілому.Інакше кажучи, екопоселення – це добровільна спільнота громадян, які проживають у сільській місцевості і які дотримуються принципів найменшого негативного впливу на навколишнє середовище. Екопоселення створюють моделі стійкого соціально-економічного розвитку на базі екологічних технологій, усвідомленого мінімалізму та максимально повного самозабезпечення.Загальноприйнятого формулювання поняття «екопоселення» немає, тому що саме по собі явище це живе, і кожне екопоселення настільки унікальне, що часом важко сформулювати, що ж їх усіх об’єднує.Перші в ЛатвіїУ Латвії екопоселення стали зароджуватися на самому початку XXI століття. Першими з’явилися такі проекти, як «Дзіесмас» в Краславському районі, «Варавіксне» на території Гауйского національного парку, пізніше – Zaķi un citi zvēri в Айзкраукльскому районі, також була спроба створення екопоселення в Алуксненському районі.Кожен з проектів можна та потрібно розглядати незалежно. Деякі з них існують досі, деякі перестали існувати або видозмінилися настільки, що вже незрозуміло, як це назвати та що з ними буде потім.Родоначальниками латвійського руху екопоселень заведено вважати «Рожкалні». У 1999 році сім’я Нейманів почала створювати невелику громаду типу «Кемпхілл» (Champhill) у Валмієрському районі. Основний принцип руху «Кемпхілл» – допомогти влитися у суспільство людям з особливими потребами, таким чином й самим навчатися створювати гармонійні відносини.Самі себе вони не зараховують до екопоселень, хоча і общинний спосіб життя, і використання екологічних та натуральних технологій дозволяє їх вважати, мабуть, найуспішнішим на сьогодні проектом серед латвійських екопоселень.Екопоселення «Дзіесмас»У 2002 році ми приватизували понад 200 га землі в Краславському районі для створення екопоселення «Дзіесмас».Спочатку нас було вісім сімей, пізніше стало 12. Кожній родині, що пройшла випробувальний термін та яку прийняли загальними зборами в члени екопоселення, виділялася ділянка землі приблизно 1,5 га у власність. За час розвитку проекту ми побудували ділянку загальної дороги, викопали загальний ставок, також розвивалися маєтки учасників поселення. Було побудовано кілька будинків, викопані ставки на ділянках, посаджені сотні дерев у лісосмузі навколо території екопоселення та в особистих маєтках.Нам здавалося, що досить того, що ми всі «хороші хлопці» та всі прагнемо до гармонійного життя. Мабуть, найбільшою помилкою було те, що спільному баченню нашого екопоселення приділялося вкрай мало уваги. Кожен створював його так, як вважав за потрібне і правильне. По-моєму, саме це і призвело до того, що спільного проекту «Дзіесмас» більше не існує. Є окремі землевласники, іноді збираються разом для приємного проведення часу. Та й то не всі готові цей час проводити в одній компанії.Негативно позначилося на розвитку екопоселення й те, що земля розташована в 300 км від Риги, а більшість учасників проекту – саме мешканці столиці.Екопоселення «Варавіксне»Один з перших проектів, який досі розвивається – «Варавіксне» (Веселка) – знаходиться у Валмієрському районі на території Гауйського національного парку. Це невелике екопоселення, в якому передбачені ділянки для п’яти сімей. Зараз там три сім’ї, які не проживають там постійно, але досить активно розвивають цю територію.Творці цього екопоселення вірять, що присутність природи здатна зцілювати і тому вони прагнуть зберегти та примножувати біологічне різноманіття. Для цього учасники проекту досліджують природні процеси, що відбуваються у цій місцевості, освоюють натуральне будівництво, використовують місцеві матеріали, вивчають методи органічного сільського господарства.У цьому екопоселенні обходяться без статуту, оскільки при такій невеликій кількості сімей всі питання можна вирішити шляхом простого людського спілкування.Три головні принципи екопоселенняZaķi un citi zvēri («Зайці та інші тварини») на сьогодні друге за величиною латвійське екопоселення після «Дзіесмас». У цьому екопоселенні дотримуються трьох основних принципів:екологічний – означає повагу до всього живого. Виражається у застосуванні екотехнологій як в господарюванні, так і в будівництві;принцип традиційної культури – означає як повагу, так і дотримання народних духовних обрядів (наприклад, святкування свят Сонячного кола), так і використання традиційних ремесел, давніх методів праці, зокрема як джерело натхнення для творчих робіт;відчуття дому та затишку, або збереження загальнолюдських цінностей, що є важливим елементом у синтезі мудрості минулого з сучасним досвідом та умовами життя.Джерело Русло

Активісти спілки "Пермакультура в Україні" ініціювали міжнародний тур по пермакультурних фермах Угорщини та Словаччини. Як перетворити власну ферму на біорізноманітну оазу з різних культур? Чи може звичайний фермер налагодити співпрацю з мережею ресторанів? Як вирішити питання збуту овочів клієнтам і при цьому доставляти завжди свіжий продукт та уникнути витрат на транспортування?З усіма цими питаннями стикаються ті, хто вирішує відкрити місцеву пермакультурну ферму (пермакультура — ведення сільського господарства з мінімальними витратами та без шкоди для довкілля). Голова ГС "Пермакультура в Україні" Анастасія Волкова допомагає розвиватися пермакультурним центрам в країні. Анастасія розповіла як за три дні групі вдалося відвідати шість різних місць: десь на них чекала тільки екскурсія, десь ще й обід, а десь вони зупинялися на ночівлю. На Херсонщині є також екопоселення Радуга, яке розташовано недалеко від Цюрупинську. ГС "Пермакультура в Україні" надає інформаційну підтримку тим, хто хоче розвивати пермакультуру у своїй спільноті.Угорщина. Пермакультурна ферма Valaha Tanya На 12 гектарах сімейної ферми у минулому інженер Валаш  із дружиною, колишньою бухгалтеркою, вирощують фрукти та ягоди. Більшу частину ділянки становить лісосад. Родина переїхала сюди сім років тому. Переробкою займаються на місці — у підвалі їхнього будинку знаходиться обладнаний сучасною технікою цех. А саму ферму Valaha Tanya постійні клієнти знають по екологічних сиропах, соках та джемах.Будинок за принципами пермакультурного дизайну розташований в центрі ферми. До підвалу є зручний під'їзд. Подружжя також тримає тварин: декількох корів, кіз, коней, віслюка та кур. А з молока роблять сири.Ми обійшли з власником лісосад. За принципом алейного землеробства дерева висаджені рядами із широкими міжряддями, що слугують як сінокіс. Серед фруктових дерев — яблуні, груші, айва. Але основна продукція для сиропів це шипшина та глід різних сортів, аронія та бузина.Територія ферми оточена парканом з сітки. Птахи, що сідали на паркан, самі насіяли дерева, які стали живою огорожею. Більша частина з цих дерев — акація, яка швидко росте. Нижні гілки та непотрібну поросль власники зрізають для опалення будинку.Сама ферма виглядає як оазис із біорізноманіттям серед полей із монокультурою. Завдяку тому, що ділянка розташована на вершині пагорбу, тут свій мікроклімат — менше приморозків, але більше вітру. Завдяки тому, що тут менше туманів, тож відповідно менше проблем із грибковими захворюваннями.Серед лісосаду є ділянка хвойних дерев. З ялин власники збирають шишки, які додають в яблучний сік для хвойного смаку. Під хвойними деревами ростуть гриби. Гілки хвойних дерев компостують, щоб отримати кислий грунт для майбутнього вирощування чорниць.Також на ділянці вирощують різні горіхи. Щоправда, волоські горіхи в цій місцевості дуже страждають від шкідника. Жук заселяється в зелену оболонку, в результаті чого горіх чорніє.Зі збутом продукції проблем не мають. Переважно її відправляють ядля ресторанів Будапешта. Подружжю допомагає один найманий працівник, що займається доглядом за тваринами. Коли бачиш їхні об’єми, то дивуєшся, як можна всю іншу роботу виконувати вдвох. Враховуючи, що до недавнішнього часу, господиня продовжувала їздити на роботу. Допомагає механізація ферми: трактор з різними причепами, сучасний мобільний доїльний апарат та новітня техніка для переробки. Завдяки Інженерній освіті Валаш самостійно майструє власне обладнання.2. Угорщина. Незвичайний кооперативний город "Біосфера"Це господарство нагадує дачну ділянку в передмісті. Вузька ділянка, оточена іншими, тільки звичайними — з газонами та акуратними деревами, на яких сусіди якраз палили осіннє листя. Але в нашої господині 30 соток зовсім незвичайні. Як і вона сама. Криштина мала різний досвід в житті, в тому числі й відлюдницький. Жила на природі, перш ніж вирішила вирощувати продукцію для інших. Враховуючи маленькі розміри ділянки, господиня шукала щось особливе для вирощування — не банальні яблуні. І зупинила свій вибір на обліписі. Обліпиха тут росте різних сортів — від ранньої до пізньої, для розтягнення періоду плодоношення. Спробувавши різні способи збору ягід, власниця прийшла до зрізання гілок та заморожування їх. Після цього ягоди легко відділяються. Гілки зрізає лише нижні, верхні залишаються для птахів. З ягід обліпихи вона робить соки, що продає свіжими кожної суботи на місцевому ринку. Для Криштини дуже важлива просвітницька робота. Вона розповідає клієнтам про користь обліпихи. І таким чином зацікавлює людей у природному харчуванні. Основним прибутком Криштини є щотижневі овочеві кошики. За ними клієнти приїжджають на ділянку самі. Як це робить Єва, що перекладала для нас екскурсію на англійську. Надлишки Криштина продає на ринку.А ще на її ділянці відбуваються шкільні екскурсії. Криштина вчить дітей взаємодіяти із природою.Це не город у звичному розумінні. Городину вона вирощує то тут, то там, під деревами та серед кущів та трав. Полив не використовує.На ділянці Криштини є декілька малих будівель з саману, альтанка і вагончик. Її принцип  — нічого не купувати. Все робилось з викинутих кимось речей. Теплички для зелені — з вікон. Плитка для підлоги — з битого посуду.Екскурсія у Криштини викликала дискусії в учасників туру. Одні не зрозуміли, що це за звалище непотребу, інші були в захваті від можливості побачити справжню пермакультуру в дії. Господиня отримує прибуток за рахунок збереження ресурсів та враховує природні взаємозв'язки. І Криштина як фея цієї незвичної ділянки, що вміє спілкуватися із природою.З тварин ми побачили цесарок, що ховалися на високому дереві та мисливського пса Криштини, що вміє знаходити трюфелі. Трюфелі господиня вирощує на своїй ділянці, що також дає їй прибуток.Кооперативний город "Біосфера" зареєстрований на сайті WWOOF (від англ. World Wide Opportunities on Organic Farms — Всесвітня мережа можливостей на органічних фермах) і приймає волонтерів.3. Угорщина. Ретрітний центр "Біофалу"Як пише на своєму сайті власник цього центру Геза, 25 років тому він заснував це місце з наміром створити новий спосіб простого життя. Планувалося, що спільнота житиме неподалік Будапешта. Але не склалося. Люди жили тимчасово, і зараз Геза сам із декількома помічниками утримує величезний комплекс центру. Хоча з вулиці він не виглядає величезним. Видно звичайний двоповерховий будинок, що нічим не відрізняється від сусідніх по вулиці селища. Заходиш в середину, і потрапляєш у інший вимір. Це готель на 70 ліжок, з чотирма спільними кімнатами та їдальнею. Вся будівля оздоблена деревом та глиною. Кожна кімната індивідуально прикрашена. При цьому функціонально все комфортно: тепло та сучасні санвузли.Але приміщенням готелю центр не обмежується. Територія складає 50 гектарів. Це ліс та численні будівлі — якісь функціонують, деякі закинуті. За 25 років Геза побудував та реконструював чимало будівель, експериментував із всіма видами екологічного будівництва. А ще побудував чимало пічок, чим і продовжує займатися.Всі будівлі відрізняються чудернацьким зовнішнім виглядом, як ззовні, так і всередині: вікна, оригінальні вбудовані полиці та лавки, як риси обличчя. Всі меблі теж зроблені власноруч.Геза є неординарною особистістю, він відчуває інших людей та вміє надихати енергійністю та оптимізмом.У цьому центрі можна навчитися використовувати повторно ресурси. Багато чого побудовано з палет та будівельного сміття із сусіднього автомобільного заводу. У нас був майстер-клас із виготовлення біочару (специфічне деревне вугілля, створене з біомаси за допомогою піролізу - ред.). Для цього у господаря є бочки різних конструкцій.Ліс, по якому ми гуляли, був висаджений колись вручну на місці поля: 40 000 дерев. У це важко повірити, коли знаходишся всередині.Городництвом і садівництвом Геза не займається. Вважає, що в кожного своє призначення.4. Словакія. Ретрітний центр "Ловінка"“Ловінка” була заснована 2012 року, коли власник Пітер викупив закинутий пансіонат в мальовничому місці. Тут луки зустрічаються з лісом, під захистом 200-літніх дубів. Територія використовується для проведення ретритів з йоги, медитацій та різних семінарів. Для цього тут є вся інфраструктура: зал для занять, кухня, затишні будиночки для проживання. При будівництві нових будівель використовуються натуральні матеріали: глина, дерево, очерет, зелені дахи. Зал для медитацій прикрашений неймовірними картинамиЦінності центру “Ловінка” — це любов, свобода, істина, співчуття, сумирність та сміливість. Пітер з дружиною проходили трансформації разом із розвитком центру. Зараз вони б хотіли сфокусуватися на створенні спільноти і до них вже приєдналися перші сусіди. Як ретритний центр “Ловінка” успішна — заходи розписані на рік вперед. Пітер зацікавлений у пермакультурі і хотів би розвивати цей напрямок у себе. Зараз вже створено збір дощової води з одного даху і деякі екзотичні рослини гармонійно вписалися в пейзаж та дають плоди: інжир, мушмулу, азіміну.В їдальні центру мені запам'яталися полички із еко-товарами від різних виробників. На кожній поличці своя коробочка: кладеш гроші в коробочку, береш решту та забираєш товар. Випадків зловживань за словами Пітера не було.5. Словакія. Лавандова фермаМолода ферма, заснована цікавою парою: Анна родом зі Словакії, її чоловік Хорст з Австрії. Обидва багато подорожували та працювали в різних країнах. Анна говорить багатьма мовами, в тому числі, російською. В якийсь момент, стомившись від своєї роботи, пара вирішила змінити діяльність. Ділянку шукали дуже довго та ретельно. І місце, яке вони в результаті обрали, того варте — краса природи тут просто неймовірна.Анна підійшла до планування ретельно. Пройшла курс пермакультурного дизайну, на якому із групою був розроблений ландшафт ділянки. І який тепер втілюється. Для прикладу, власники висадили всі дерева точно такі і в тих місцях, де було заплановано.Поки триває будівництво їхнього будинку, вже ростуть експериментальні 30 соток лаванди та закладається значно більша плантація.Лаванду як напрямок діяльності, Анна обрала з одного боку через власну любов до цієї рослини, з іншого — через перспективність її реалізації. Ця рослина традиційно вирощується у південних країнах. Але ділянка Анни та Хорста за своїми умовами  підходить — тут бідний  ґрунт і достатньо сонця. В планах господарів не тільки продавати лаванду як квітку, але й робити якісну ефірну олію. Для цього вони вже замовили професійне обладнання.Взагалі видно серйозний підхід пари до справи. Анна вивчила про лаванду все, замовила спеціальні сорти, провела для нас майстер-клас із обрізки кущів на зиму.У власників також є тварини — вівці, кози та кури. Є створений власноруч курячий трактор.А ще, їхня ферма зареєстрована на сайті WWOOF, і вони приймають багато волонтерів. Хорст поділився з нами власним досвідом щодо волонтерів — як спілкуватися із добровольцями до запрошення і як краще організовувати їхню роботу.Стільки енергії власники вкладають у свою справу, що обов’язково досягнуть успіху.6. Словакія. Еко-центр "Сосна"У маленькому містечку серед приватного сектору поруч із школою розташована незвична ділянка. На ній є будинок хоббіта, юрта, пряно-ароматичні грядки, ставок та інші незвичайні елементи, а також будівля самого центру. Як визначають самі власники: це екологічна, здорова, естетична, енергоефективна та малобюджетна будівля. Центр є не просто демонстраційним, а й функціональним: тут проходять лекції та семінари, виставки та екскурсії для дітей і дорослих. Тут навчають будівництву з природних матеріалів, пермакультурі та захисту навколишнього середовища.Власники центру, Стефан та Сільвія, провели нам екскурсію. Вони розповіли про технології утеплення натуральними матеріалами, показали роздільний компостний туалет, який у них добре функціонує, біоплато, грядки з пряними травами, сонячну сушарку, піч для обпалювання глини. Велике захоплення в учасників туру викликав будинок хоббіта та його історія. Поруч тривало міське будівництво. І виникла потреба кудись подіти багато землі. Зазвичай, компанії змушені ще й платити за її вивезення. Стефан та Сильвія прийняли землю у подарунок. І так народився цей будинок із мішків із землею, глиняною підлогою, ресипрокальним дахом (самонесуча спіраль, де кожна колоду спирається на наступну і не потребує підтримки по центру — ред.) та сонячною стіною Тромба.Роздивилися ми й ставок. Стефан розповів про функцію водойми на ділянці та як її правильно створювати. На ставку ми побачили наплавне біоплато — воно слугує очищенню води та прихистком для маленьких риб.Відвідавши кожну ферму, ми побачили як пермакультурні ферми стають місцем для навчання та втілення сталих підходів. Власники реалізували свої ідеї на ділянках різної площі: від 30 соток до 50 гектарів. Тут відчуваєш любов до своєї справи та надихаєшся новими ідеями.Довідка Нової Каховки: До міжнародного туру, який ініціювала громадська спілка “Пермакультура в Україні” долучились представники Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії та України. Ідею підтримав і профінансував Міжнародний Вишеградський фонд у жовтні 2019. Поїздка відбулася в рамках проекту  GEN+LAND+WWOOF=learning and investigating sustainability. GEN — Глобальна мережа екопоселень, LAND — мережа центрів пермакультури та WWOOF — органічні ферми, що приймають волонтерів. Джерело Нова Каховка Місто

В селі Семисотки Одеської обл. Олександр Паларієв, місцевий підприємець разом з однодумцями розпочав новітній проєкт будівництва екопоселення майбутнього.  Про це йдеться в сюжеті ТСН.Згідно проекту, в селі для вчених зроблять науково-експериментальні ділянки. На них вирощуватимуть цінні сорти плодових дерев та чагарників. Вже висадили 70 яблунь, 120 кущів троянд та сотню китайських чагарників з їстівними ягодами.Вже в найближчому майбутньому в Семисотках буде протягнутий водопровід та волоконно-оптичний кабель для інтернету. Таким чином автоматизують сільське господарство. Планують розгорнути і автоматичне крапельне зрошення, яке значно знизить витрати аграріїв.Отримувати кошти з проекту будуть за допомогою організації зеленого туризму та відновлюваної енергетики.Основна концепція – це що б люди повернулися жити. Це туристичний фонд. Перша віддача грошей і затребуваність – це буде через сільський зелений туризм, – пояснив автор проєкту.Джерело Куркуль

Відсьогодні в Україні скасовано мораторій на продаж землі. Про це повідомив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. 1 липня, в Україні перестав діяти мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відтепер кожен громадянин України може вільно купляти або продавати свій власний земельний наділ.Про це наголосив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду, яке пройшло напередодні. Він зазначив, що така норма є закріпленою у Конституції України, але до цього часу вона фактично не діяла через наявність мораторію.Прем’єр-міністр підкреслив, що запровадження ринку землі є також важливим кроком для захисту прав українського фермерства. За його словами, передбачається реалізація механізму переважного права на придбання ділянки, яку орендують аграрії.«Земельна реформа передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Відтак кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які обробляють землю до 500 га, та які не мають кредитної історії», — зауважив Денис Шмигаль.Глава Уряду також звернув увагу на те, що всі транзакції йтимуть через банк, а всі договори перевірятимуться нотаріусами. У свою чергу Міністерство аграрної політики та продовольства вже почало інформаційну кампанію з роз’ясненням переваг та деталей роботи ринку землі.Джерела 34 канал / Кабінет міністрів України

Голоду не буде! Аграрії Дніпропетровщини завершили посівну. Засіяли майже 1,2 мільйона гектарів затятих культур. Про це стало відомо з повідомлення прес-служби Дніпропетровської ОДА.Вперше аграрії працювали за умов війни. У полі виходили вдень та вночі, і зробили все, що планували. Посіяли майже 1,2 мільйона гектарів пшениці, кукурудзи, ячменю, вівса, гречки, пшона, гороху та соняшника.У Дніпровській області засіяли всі поля - дефіциту не будеНайбільше аграрії посіяли соняшнику – 612,5 тисячі гектарів, кукурудзи – 305,5 тисячі гектарів, ярого ячменю – 116,4 тисячі гектарів. Ще більш як на 750 тисяч гектарів полів дозрівають озимі.«Зараз на черзі підживлення добривами, боротьба з бур'янами та шкідниками. Техніка вже готова до жнив. Фермери почнуть приблизно за місяць. Жнива стартують зі збору ріпаку. Трохи пізніше аграрії візьмуться за пшеницю.Цього року фермери регіону розраховують на добрий урожай – понад 3 мільйони тонн зерна. Цього врожаю вистачить, щоб нагодувати Дніпропетровську область та поділитись з іншими.Джерело Інформатор

Посівна у Британії та цікаві поради, які можуть допомогти українським аграріям. Зменшення ризику пізнього посіву пшениці є основою стратегії на Британських островах, а проміжні культури є ключовим фактором розширення вікна посіву на важкому ґрунті на прикладі Нортгемптонширу. Боротьба з травою породила потребу в меншому порушенні ґрунту шляхом прямого сівба пізніше восени. Однак садівник Ієн Меттс вважає, що досить одного лише одного дощу, щоб зробити важкі ґрунти занадто вологими для пахання. Водночас, нові виклики фермерам опоможуть подолати запчастини до імпортних сівалок, придатні до будь-яких викликів природи.  Британський фермер пригадує, як дві осені тому попався на те, що зайшов занадто далеко, скорочуючи посіви через несприятливі погодні умови. Осінній дефіцит вологи в ґрунті на британських фермах у 2019 та 2020 роках додав нових складнощів для агропідприємців.  Через попередню вологу осінь 2019 року в господарстві було висаджено перестаріле насіння в умовах, непридатних для вирощування. Це був крок назад, і 2020 рік виявився навіть гіршим, ніж 2019 рік. Тому фермерська компанія прийняла рішення проводити більше культивацій там, де це було необхідно, щоб зберегти можливість прямого сівба. Поворотні смуги у сучасних технологічних умовах тепер можна обробляти. В цьому можуть допомогти запчастини до сівалок Gaspardo. Зловити посіви Поточна стратегія на цих британських фермах полягає в тому, щоб розпочати сівбу пшениці приблизно 25 вересня, починаючи з полів із низьким ризиком і посіваючи поля з підвищеним ризиком пізніше, за допомогою проміжних культур. «Ми виявили, що з проміжною культурою у вас є на чому бігати, і, отже, ви можете вирощувати посіви в умовах, за якими ви раніше не могли пахати», — каже пан Меттс. Запуск на зелених культурах спрацював добре, оскільки коріння утримує їх разом. Крім того, він поглинає трохи азоту і допомагає зменшити появу "чорної" трави, каже він. Минулого року він спробував гірчицю; цього року використовує суміш гірчиці, конюшини та льону. «Якщо це не спрацює і ми не зможемо продовжити роботу з сівалкою, вона перезимує як покривна культура, якщо це необхідно, і таким чином знизить ризик для системи». Містер Меттс також забезпечив фінансування вилову та покривних культур, оскільки вони покращують якість води. Він є частиною проекту Landscape Enterprise Networks, який пропонує приватне фінансування для реалізації екологічних заходів. У проекті беруть участь Nestlé, Northamptonshire Council та Anglian Water. Проміжні культури допомагають зменшити навантаження на "чорнову" траву, уможливлюючи пізніший посів і зменшуючи проростання бур’янів. Таким чином, потенційне використання гербіцидів до сходів може бути зменшено, що зменшує ризик для якості води. Зараз містер Меттс шукає, як створити найкращий проміжний урожай і скоротити посіви. Проміжні культури мають лише приблизно шість тижнів до посіву пшениці, і це життєво важливо для гарного приживання та швидкого росту. Пан Меттс має намір перейти до легкого дискового культиватора та натомість обертати насіння. Це досягається шляхом встановлення відповідної сівалки на носій, при цьому диски переміщують набагато менше ґрунту. Він також пробує пряме буріння на добрішій землі, щоб перевірити, як працюють нові запчастини для сівалок. Яра пшениця Щоб дати проміжним культурам більше часу, пан Метт вирощує яру пшеницю. Раніше він використовував Mulika, але цього року вибрав KWS Ladum для буріння восени. Це новий сорт групи 1 у списку рекомендованих від KWS. Висіваючи ярову пшеницю в листопаді, вона першою збирає врожай і допомагає розподілити врожай, особливо після виключення ріпаку зі сівозміни, пояснює він. «Тут, на нашому важкому ґрунті, кінець березня/початок квітня є справжнім часом весняного посіву, і його збирають лише у вересні, а це надто пізно». Двобуровий підхід Його ферма спочатку застосував універсальний підхід до оптимізації парку машин, заснований на мінімальному обробітку та покладаючись на хімію. Це включало Simba Solo, потім прес, дриль, а потім рулони. Однак у 2011 році пан Меттс зрозумів, що єдина система не ідеальна для різних ґрунтів, і він також хотів скоротити посіви. Хоча ґрунти в основному важкі, є легші поля, такі як залізняк. Тож ферма вирішила інвестувати в додаткові комплекти, щоб мати різні сівалки для різних ситуацій. Шукаючи пряме свердло, вони спробували хрестоподібне свердло, але замість нього вибрали пряме свердло Weaving GD. Містер Меттс каже, що хоча Weaving був хорошим свердлом, він зрозумів, що їм потрібні три свердла, «тому ми відступили». Це тому, що він не міг використовувати Сотку на вже оброблених землях, під ярові культури. Рішенням став 12-метровий Horsch Sprinter разом із Rapid. «Він більш гнучкий. Ви можете сівати прямо, або якщо земля вже оброблена (якщо сівалка із зубцями) вона все одно працюватиме. Ми запускаємо його на більш вузьких ділянках, щоб не порушувати занадто багато ґрунту, але ми все одно отримуємо певну мінералізацію». Це означає, що Brixworth має витрати лише на роботу двох, а не трьох сівалок.

Якщо ви вірите в "JOHN DEERE", дізнайтеся більше про це. Перевірена часом ротаційна борона JOHN DEERE тепер доступна у посиленій версії, начебто вона була розроблена для нинішньої вологої весни в Україні. Дізнайтеся, навіщо вам потрібна ротаційна борона прямо зараз, щоб навесні підготувати добрий ґрунт для успішного врожаю. У легенді Фенікс повстав з попелу, як Україна серед війни, попри кризові обставини. Цієї весни замість мін та уламків із бруду, краще підніміть родючу землю ротаційною бороною JOHN DEERE. Найновіша ротаційна борона – це, по суті, надпотужна версія старої JOHN DEERE, яку ви могли використати роками раніше. Як і стара модель, нова ротаційна борона спеціалізується на прооранні вологих полів. Враховуючи брудні умови цієї весни, повторна інтродукція буде дуже доречною. Інженери зберегли базову концепцію JOHN DEERE, але за роки зробили серйозну модернізацію. Нова ротаційна борона використовує ту саму платформу, що й їхні важкі борони з такими самими трубами. Це завжди була хороша машина для просушки поверхні вологих полів та підготовки насіннєвого ложа, залежно від того, як ви її регулюєте, а кут нахилу пальців гідравлічно регулюється в кабіні трактора на багато градусів. Навіщо використовується ротаційна борона? Борона вбиває бур'яни та підсушує вологі місця, щоб ви могли раніше сіяти. За більшої потужності борона збиває та подрібнює важке сміття, у тому числі стебла кукурудзи. Він вирівнює невеликі гребені та готує рівне насіннєве ложе, залишаючи сміття на поверхні та заповнюючи тріщини для збереження вологи. JOHN DEERE вирівнює кротові нори, вирівнює нерівні поля, розбиває великі грудки, опускає великі гребені та видаляє з ґрунту кореневі грудки. Його також використовують для омолодження пасовищ та сінокосів. Вологий грунт — те, навіщо призначена ця ротаційна борона. Аграріям потрібна м'яка земля, тому що вона знаходиться на власній вазі. Це для хлопців, які не хочуть турбувати ґрунт, але хочуть одночасно подбати про поверхню. Пальциборони спираються на власну вагу. Тому вони не збираються надто заглиблюватись. Вони йтимуть неглибоко у пухку землю. Перевага цієї роторної машини в порівнянні з іншими полягає в тому, що ви можете регулювати кут нахилу граблін прямо з кабіни. Фахівці кажуть, що оператор може нахилити ці важчі секції під кутом до 40-50 градусів, щоб вони майже волочилися по поверхні. Це найагресивніший кут для омолодження пасовищ або сінокосів. Але потім можна відступити набагато градуси назад для підсихання мокрих місць. Специфічні завдання для ротаційної борони Наприклад, можна пройди метрів сто мокрою солом'яною землею і вже наступного дня почати сіяти. Деякі фермери купують ротор та використовують його на стерні гороху. У них було багато вологи, але борона і без обклеювання доджна впоратися добре і з цим завданням. Деякі фермери мають справжню проблему з кохією. Але якщо провести свій ротор через кохію та інші бур'яни, це легко можна виправити. Два проходи, і ротаційна борона подбає про бур'яни швидко і без хімікатів. З кожним роком це стає все більш важливим та актуальним для українських фермерів. Також цей цікавий матеріал доступний російською мовою за цим посиланням. 

Неподалік поля, на якому фермерське господарство “Як бджола” вирощує органічні ягоди, є ліс. У лісі росте дуб. Кажуть, якщо доторкнутися до нього і загадати бажання, то воно збудеться. Цього року під час екскурсій всі гості торкалися стовбура цього дуба та задумували одне бажання на всіх: нашої перемоги. Матеріал від Екодія.  Про це та про те, як займатись фермерством екологічно, нашим журналістам розповів співвласник кооперативу “Як бджола” Олег Бачинський. Щоб була користь і людині, і природі За словами пана Олега, він раніше ніколи в житті не займався фермерством. Основний його фах – геодезія та оцінка землі. А його колега Тарас Баландюк вирощував коло хати саджанці ягідних та ландшафтних культур. Одного разу чоловіки зібралися випити кави, поговорили, і з тієї розмови народилася ідея – створити фермерське господарство. Наша ідея полягала в тому, щоби вирощувати екологічно чисті ягоди. Вона виникла після того, як побачив результати застосовування пестицидів на полях інших фермерів. У нас не було великого досвіду вирощування у великих масштабах. Тому ми почали вчитися, радитися зі спеціалістами. І до сьогодні вчимося, – говорить Олег Бачинський. Було вирішено вирощувати суницю альпійську, полуницю, ожину, шипшину, малину, бузину та ружу. Всі ці культури притаманні регіону Львівщини. Згадуючи про те, як починали, фермер зізнається, що страшно не було. Навпаки, було дуже цікаво. І навіть зараз, коли стало дуже важко, все одно – не страшно. Нам було цікаво зробити самим. Я приїжджав на поле до фермерів, які використовували інтенсивні технології, тобто застосовували пестициди і нітрати в складі добрив, і бачив, що там навіть бджоли не літають. Мені це дуже не подобалося, я часто дискутував з ними на цю тему. Нам хотілося зробити по-іншому, – розповідає фермер. По іншому – щоби була користь і для природи, і для землі, і для людини. Фермери вирішили вирощувати органічну продукцію без застосування шкідливих препаратів, аби діти могли споживати їжу без шкоди здоров’ю, а також щоби зменшити шкоду довкіллю, зокрема на землі і воді. Олег Бачинський каже, що споживачі зараз цікавляться, де вирощується ягода, чи використовувалися хімічні засоби, чи шкодить її вирощування землі та воді. За його словами, перед тим як висаджувати ягоди, вони радилися з агрономами, що і де краще садити, як за ним доглядати, а також робили аналізи води та ґрунту. А перед самою посадкою звернулися за сертифікатом “Органік стандарт”. Адже органічний продукт – це той, при вирощуванні якого не використовують отрутохімікати, синтетичні мінеральні добрива, генетично модифіковані організми. Усі умови, яким повинні відповідати органічне виробництво і продукти, описані в законі №2496-VIII. Те, що вони дотримані, може підтвердити лише сертифікат. Без нього наносити логотип та позиціонувати продукт як органічний не можна. Оскільки поле, на якому планувалося садити ягоди, багато років не використовувалося, то його сертифікували відразу. Разом з сертифікатом “Органік стандарт” надав посібники, перелік захисту та добрив, які можна використовувати та в яких пропорціях. Зараз, через два роки після того, як з поля були зібрані перші ягоди, пан Олег зізнається, що в процесі становлення було допущено багато помилок. Ми ніби детально підходили до вибору культури та підготовки поля, але я би приділяв цьому більше уваги. Деякі ягоди не варто було садити саме там, де ми їх посадили. Ніби й аналізи зробили, і агрономи радили. А ягоді все одно не підійшло це місце. А на полі поруч – їй добре, – говорить він. “Як бджола” – це не тільки про бджіл За словами фермера, назва для господарства прийшла разом з ідеєю. А щоб відповідати назві, на полях, де посадили ягоди, поставили вулики з бджолами. Зараз таких вуликів 41. Виходили з розрахунку, що на гектар малини, до прикладу, треба 3-5 вуликів бджіл. Очікувати, що на цвітіння ягід прилетять чужі бджоли, не доводилося. Запилення дає можливість більшого врожаю. І ягода, якщо вона правильно запилена, розвивається правильно. Також ми маємо свій мед, – говорить пан Олег. Фермерське господарство відкрите і радо показує, як працює і як вирощує свою продукцію. "Як бджола” навіть проводить агротуризм: сюди можна приїхати, переконатися, що суниця, малина чи полуниця ростуть не на полиці у магазині, а на полі. І це – тривалий процес. Для фермерів агротуризм – це додатковий заробіток. Але для уразливих категорій — дітей-сиріт та вимушених переселенців — послуга безкоштовна. Цього року влітку основними агротуристами, які приїжджали на поле, де ростуть ягоди, були діти. Це діти, яких з рідних домівок вигнала війна. Серед них як вимушені переселенці з батьками, так і діти-сироти, які виїхали з зони бойових дій цілими сиротинцями. Діти мають можливість не тільки подивитися, як і що росте, але й поїсти ягоди з куща. А у лісі росте дуб, про який ми вже згадували. Фермери запевняють, якщо обняти той дуб і загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Діти загадували дуже дорослі бажання: щоби родичі залишилися живими, щоби повернутися у рідний дім. І скорої перемоги України над загарбниками. Цього року ми прийняли 36 таких груп. І коли ти бачиш, які вони сумні та невеселі приїжджають. І мають можливість на один день забути про те, що вони пережили, це приносить мені найбільше задоволення, – говорить Олег Бачинський. Поле – цілина, замість трактора – кабанчики Поля, на яких фермери засаджували ягоди, простояли цілиною понад 30 років. Після розпаду колгоспів ніхто їх не використовував, нічого не садив і не збирав врожай. Це – добре для вирощування органічних продуктів. Але фермерам це додало роботи. Поле заросло. Його треба було корчувати. Також ми садили сидерат, щоби заглушити бур’яни. Сидератом може бути й жито, і ріпак, – каже він. Тобто, садили, для прикладу жито. Воно доростало до максимальної зелені, глушило бур’ян. А тоді його переорали: зелень додає землі мікроелементів та заглушує бур’ян. Так підготовлювали кожне нове поле до посадки. А ось аби поле можна було добре зорати, тут поселили свиней породи мангалиця. Частина території у нас була ще заліснена. Тож ми завели там кабанчиків. Це – напівдика свиня. Жили вони на свіжому повітрі, мали цілий гектар загородженого поля з деревами. Вони зрихлювали землю, їли корінчики та личинки шкідників. І коли після них заходиш на поле, то маєш вже підготовлену землю, – розповідає пан Олег. Таку технологію порадив один з членів кооперативу. Свині почували себе добре, гарно розмножувалися. А після їхньої обробки, на цих полях посадили полуницю. Зараз вже від цієї ідеї в господарстві відмовилися, тому що немає потреби. На питання журналістки, чим фермерське господарство “Як бджола” відрізняється від інших ягідних господарств, співвласник зауважив, що вони вирощують ружу. Він пам’ятає, як його бабця робила на Різдво пампушки з варенням з пелюсток ружі. І йому дуже хотілося відтворити цей смак та емоції. Ми засадили частину поля ружею. Зриваємо ці пелюстки і робимо з них варення. Цього року ми мали перший врожай. Зробили з нього варення і вже все продали, – каже фермер. Підсумовуючи, Олег Бачинський зізнається, що запровадження екологічних практик – це дорого і не завжди окупається. Люди кажуть: нумо їсти органічну та здорову продукцію. А коли приходять на базар, то обираючи між полуницею за 60 гривень та нашою за 80, кажуть: так вони ж однакові. Важко людям пояснити, що у нас інший продукт і за своїми смаковими якостями, і за користю для здоров’я, – зауважив він. Фермер зазначив, що розпочинаючи роботу, одразу планували, що це буде органіка. Але бізнес-план, який складали вони самі та фахівці з десятиліттями досвіду, під час втілення у життя потребував доповнень та уточнень. Так, виявилося, що затрати на вирощування органічних продуктів удесятеро більші, ніж на неорганічні. Також бізнес-плани, складені для мирних часів, потребують корекції в часи війні. Олег Бачинський каже, що на їхнє поле не впала жодна російська ракета. Проте через бомбардування України росією зламався увесь ланцюжок постачання. Тобто те, що фермери очікували отримати в певні строки, приходило на кілька тижнів пізніше, коли вже використовувати його у господарстві було запізно. Органічне сільське господарство – один з підходів екологічно збалансованого продовольчого виробництва. Питання здорового довкілля – це питання продовольчої безпеки, доступу до їжі та запорука здорового життя. Адже сільське господарство потребує чистого довкілля: здорових ґрунтів, доступної та незабрудненої води, сприятливих погодних умов та розмаїття стійких екосистем. Однак, органічнічне сільське господарство – не єдиний підхід до більш сталого фермерства. Про різні виклики у сільському господарстві та рішення для них можна дізнатися на безкоштовному онлайн-курсі “Екопрактики для сільського господарства і громад”. Курс покликаний навчити вас екологічно збалансованих сільськогосподарських практик, що допоможуть зменшити та запобігти негативному впливу агровиробництва на довкілля, адаптуватися до кліматичних змін, а також створити можливості для зеленої відбудови та розвитку сільського господарства та громад. Авторка Маріанна Попович Фото надані героєм Джерело drohobych.city

Перед весною варто переосмислити свій підхід до господарства та змінити своє ставлення до навколишнього. Природа досконала, в ній не потрібно нічого покращувати – так вважають творці та прихильники пермакультури. Вони вирощують рослини під соломою, більше вивчають екосистему та менше працюють фізично. Шлях перший – промисловий. Його ідея полягає в тому, щоб збільшити врожай та прискорити зростання тварин у будь-який спосіб. Активно використовуються отримані синтетичним шляхом гормони росту, антибіотики, хімічні добавки та багато інших речей, що отруюють все навколо. Цей шлях веде до численних хвороб людей і, зрештою, до руйнування Землі. Шлях другий – органічне сільське господарство. Це розумніший шлях, в якому свідомо не використовується хімія і застосовуються різні природні добрива (гній, компост тощо). Однак необхідна постійна важка фізична праця для отримання хорошого врожаю. Це робить його дуже дорогим і збільшується час, що витрачається на вирощування. Третій шлях – пермакультура. Саме це слово було придумано двома австралійцями, Девідом Холмгреном та Біллом Моллісоном, далекого 1978 року. З цього моменту пермакультура постійно розвивається та захоплює все більше складових для повноцінного життя людства. Також родоначальниками пермакультури вважаються практики природного землеробства Масанобу Фукуока в Японії та Зепп Хольцер в Австрії.  Отже, що таке пермакультура? Існує дуже багато різних формулювань даного визначення. Ось одне з найбільш зрозумілих: «Пермакультура – це шлях розвитку сільського господарства, який полягає у використанні людського розуму та його можливостей, для організації та створення максимально плідної ділянки землі, яка може існувати без постійного втручання людини у вигляді важкої фізичної праці».  Масанобу Фукуока у своїй книзі «Революція однієї соломинки» описав філософію пермакультури як співпрацю з природою, а не боротьбу з нею. Це — тривале і вдумливе спостереження та прийняття до уваги природного функціонування, властивого рослинам і тваринам, а не тривала і бездумна фізична праця. Пермакультура – це вирощування будь-яких рослин за принципами природи та створення для них сприятливих умов для проростання та подальшої життєдіяльності, – поділився мешканець екопоселення «РОД» (Болгарія, Сливенська область, село Стара Річка) Андрій Муравйов. – Пермакультура існувала в Україні задовго до радяньского типу господарювання. Потім винайшли добрива та видали підручники з хімії, на той час це був серйозний прорив, але його наслідки ми пожинаємо лише зараз. Адже людство вже давно прийшло до того, що добрива дають все для росту рослин, але надалі життя без добрив неможливе, ми знову стаємо споживачами ринку. Щоб краще зрозуміти принципи пермакультури, потрібно уявити собі ліс, у якому росте дуже багато їстівної їжі для людини і тварин і який не потребує допомоги людей та важкої техніки. Але для цього потрібна продумана організація. Головні принципи: Усі елементи системи взаємодіють між собою. Багатофункціональність: кожен елемент виконує кілька функцій, і кожна функція виконується кількома елементами. Раціональне та ефективне використання енергії у всіх відносинах, робота з оновлюваними видами енергії. Використання природних ресурсів. Інтенсивне використання систем на малій площі. Використання та активна участь природних потоків та кругообігів. Розвиток та використання прикордонних ефектів (створення мікрохвиль з високою продуктивністю). Різноманітність замість одноманітності. Отже, кожен елемент ретельно досліджується: навіщо він потрібен, що виробляє, його властивості. Наприклад, курчата – їм потрібна вода, помірний мікроклімат та їжа, вони дають м'ясо, яйця, пір'я та послід, що є добривом для твердого ґрунту. Елементи дизайну потім з'єднують один з одним так, щоб вироблення одного елемента були корисні для іншого. Спільна діяльність призводить до мінімізації витрат та людської праці. Різні дизайни з'являються час від часу, стаючи складними системами у поєднанні з традиційними та новими. Солома – головний артефакт Чому хворіють помідори? Усім, хто колись вирощував томати, відома ця неприємна хвороба – фітофтора. А чому? Та тому, що людина вбиває всю живу мережу органіки, перекопуючи землю. Адже найлютіший ворог фітофтори – це гриби. Припустимо, людина живе у квартирі, а вранці вона прокидається від того, що її будинок руйнують екскаватори. Тоді йому нема де жити, нема чого їсти, і він може померти. Адже перекопування – це те саме, що й вбивство цілої мережі грибів, які на кілька кілометрів доставляють іншим рослинам азот і багато корисних мінералів. Чому в лісі ніхто нічого не оре, а дерева ростуть? Відповідь одна – вони ростуть по пермакультурі, тобто природним чином. За словами Андрія Муравйова, головний артефакт у пермакультурі – це солома. Адже вона вбирає в себе вологу, містить багато черв'яків і є найголовнішим накопичувачем корисних речовин. Вся земля навколо будь-яких рослин укривається соломою, вона тримає вологу, необхідну для них, є багатоквартирним будинком для бактерій та гарним укриттям для черв'яків, які її переробляють. Як виростити картоплю під соломою? Ділянку землі, на якій планується вирощувати картоплю, необхідно розпушити. Для цього потрібно використовувати плоскоріз Фокіна. На глибину до 10 см потрібно розпушити смужку шириною близько 15 см. Формування траншеї на глибину розпушеного ґрунту здійснюють тим самим плоскорізом. Далі в ній розкладаються бульби. Після цього за допомогою плоскоріза земля загрібається. Робити це потрібно так, щоб утворився горбок. Після цього посадки потрібно закрити соломою на висоту 10 см. Новий шар висотою до 20 см додають, коли рослини над соломою піднімуться на висоту 5-10 см. Зазначимо, що укладання соломи повинно проводитися не зверху, а між рослинами. Соломий сходи потрібно закрити повністю. Але вони не повинні бути пригнічені. На цьому відхід закінчено. Звичайно ж, не слід забувати про обробку картопляних посадок проти колорадського жука. При використанні даного способу посадки бур'яни відсутні, тому що немає світла – необхідна умова їхнього зростання. Таку операцію, як підгортання, теж проводити не потрібно. Полив також не потрібний, тому що під соломою добре зберігається волога. У спекотні дні перегріву ґрунту не відбувається. Так само, як і в інших методах посадки рослин, тут необхідно уникнути наведених нижче помилок: Висаджування бульб необхідно проводити у вологу землю. Якщо посадку робити в суху, а потім ще присипати товстим шаром соломи, то великий ризик того, що восени ви не отримаєте ніякого врожаю. – Після проведення посадки не потрібно одразу укладати солому товстим шаром. Якщо зробити так, то поява сходів дещо затримається. Недоцільно використовувати товстий шар соломи. Солома швидко сідає. Я посадив на невеликій ділянці 2 відра картоплі, а восени зібрав 13 відер, – розповідає казахстанський фермер Касимхан Сакімов. – Прочитав про цей тип ведення сільського господарства та вирішив спробувати у себе на городі. Ці результати мене вразили. Мені досі багато землеробів не вірять, що таке може бути, але я вже третій рік саджаю картоплю виключно під соломою, про інший спосіб і думати забув. Отримайте тони плодів Сам Андрій Муравйов 14 років займається пермакультурою. Він розповідає: «З однієї яблуні я знімаю щороку по 400-500 кг яблук, а надлишок плодів відводжу в дитячі будинки, адже ми не зможемо стільки з'їсти. З 5 соток за будинком, де ростуть 4 яблуні та 2 груші, ми знімали кілька тонн яблук та груш, і більша частина відвозилася також до дитячих будинків». На питання, у чому основна відмінність пермакультури від інших видів ведення сільського господарства, Андрій відповідає, що відмінності є більшими. Наприклад, сусід оре землю і все літо працює над видаленням бур'янів, у нього величезна купа проблем: лікувати рослини, купувати препарати для лікування, виривати бур'яни, підгортати і т.д. У пермакультурі цього немає, не потрібно виривати бур'яни, підгортати і багато працювати, все росте само по собі, все вкрите соломою, у рослин відбувається природний обмін корисними речовинами, вони не хворіють, тому що мають захист та імунітет від великої кількості корисних речовин у ґрунті. У колгоспах вся земля переорюється і удобрюється, це допомагає на 2-3 роки, але не для організмів, які живуть там, вони йдуть на довгий час. Адже на полях з житом неможливо накопати черв'яків для риболовлі, бо вона мертва та вбита хімією. Що відбувається у пермакультурі? Грунт насичений корисними ществами, які ще при цьому вкриває солома, вона їх береже від надлишку вологи та сонячного світла, для самих рослин сонячне світло потрібне, для кореневої системи це загибель. Пермакультура – це не казка, це ліс на городі, де є все! Не потрібно знищувати шкідників, жуків та інше, просто створіть сприятливі умови для рослин, і вони самі підуть. Поставте скрізь напувалки для птахів, під кожне дерево, і ви забудете про проблеми, які вас завжди турбували. Адже в Україні влітку велика амплітуда між зимовими та літніми температурами, між нічною та денною температурою та сухість повітря. А ті методи, які застосовують прихильники пермакультури, дозволяють захистити рослини від різких перепадів температур і максимально зберегти вологий грунт. Більше про пермакультуру в Україні Ви можете дізнатись у спільноті за цим посиланням. 

Зараз підприємці розуміють, що на перспктиву вигідно переробляти зерно та експортувати продукти переробки. Таким чином постає питання організацію процесу виробництва та підбір обладнання для переробки та зберігання зерна. На вітчизняному ринку компанія Remix https://www.remix.com.ua/ пропонує якісне обладнання,спроектоване відповідно до міжнародних стандартів. В умовах війни підприємці почали думати над розвитком інших напрямків агробізнесу. Одним з них є переробка зерна. Більшість аграріїв займаються експортом зерна на переробку до інших країн. Приватні підпріємці намагаються адаптуватись як https://www.remix.com.ua/ru, щоб не покинути ринок України. Мікрохвильові вимірювачі вологості HUMY 3000 забезпечують контроль рівня вологості сипучих продуктів переробки агрокультур. Прилад використовують для забезпечення багатьох технологічних процесів, пов'язаних з вимірюванням вологості, наприклад, для зерна, борошна, цукру, тютюну, солоду, вугілля, піску, деревної стружки, сухих продуктів харчування, добрив, порошку, пігментів та пластикових гранул. Надійно виявляє надмірну вологість та попереджує псування продуктів.  Пробовідбірник зерна "Кобра" Це обладнання для відбору проб зерна, яке знаходиться на зберіганні у приміщені елеватора чи зерносховища підприємства. Кобра був розроблений для роботи автопоїздами Ідеально пристосований до відбору з зернових сховищ та кузовних резервуарів.Також при розробці враховували сучасні вимоги до якості пристрою та міжнародні стандарти. Під час роботи пробовідбірник покриває площу кузова повністю. Це відрізняє Кобру від інших приладів вітчизняного виробництва.  Очищувач зерна Sefar. Прилад у формі зірки і має 21 щетину. Це забезпечує ефективне та надійне очищення зерна. Завдяки формі та місцю розташування елементів забезпечується очищення у малодоступних місцях. Значною перевагою Safar є те, що конструкція з піднятими протекторами на кінчиках запобігає зносу щетини для очистки. Таким чином зерноочищувач не зношується за короткий період і не потребує частої заміни. Якщо Ви оберете обладнання Remix та Sefar, то можна замовити встановлення та обслуговування обладнання. До слова Агрокомпанія Remix, що пропонує своє обладнання для вітчиняних фермерів, на ринку України з 1992 року.  Зв'язок з Remix: (Тел/факс):  +38 (0456) 399-760,  399-775,  399-926. Е-mail: [email protected] Адреса підприємства: 09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 13.    

Медоносні бджоли, які розводять людиною, перебувають у скрутному становищі, і найсерйознішою загрозою для них є кліщ варроа. Це особливо важливо знати, якщо ви бджоловіч-початківець і тільки обзавелися бджолами. Але в той же час навіть досвідчені бджолярі можуть зіткнутися з цією проблемою. Також розповімо вам, наскільки важливим для бджолярів є професійний спецодяг, і не тільки. Згідно з даними журналу Science, кліщ варроа - це восьминогий паразит, розміром менше головки шпильки. Він завдає шкоди бджолам, харчуючись їх жировими запасами, послаблюючи їхню імунну систему і поширюючи віруси, яким бджоли менш стійкі. Нова загроза для бджіл та бджільництв "Кліщ варроа є найбільш серйозною загрозою для комерційних бджіл у всьому світі", - зазначає доктор Томас О'Ши-Веллер з Інституту навколишнього середовища та сталого розвитку в Університеті Ексетера, що у Корнуоллі, у прес-релізі. "Досі методи боротьби з кліщами і хворобами, що переносяться ними, мали обмежений успіх, і кліщі стають все більш стійкими до хімічних препаратів. Це як повільна шашка". Хоча бджоли Pol-line були розроблені в 2014 році, це дослідження знаменує собою перше їхнє тестування проти звичайних бджіл у комерційних умовах. За даними Science, з 2017 року 173 колонії бджіл лінії Pol-line порівнювалися зі 193 колоніями звичайних бджіл. Деякі бджоли переміщалися між штатами для запилення різних культур, подорожуючи з Міссісіпі до Південної Дакоти, Каліфорнії та назад з невеликими варіаціями. Загроза для бізнесу, яку варто врахувати За даними Міністерства сільського господарства США, кліщі Варро були бичем бджолярів США з тих пір, як вони прибули з Південно-Східної Азії в 1987 році. Оскільки кліщі родом з Азії, європейські медоносні бджоли, які найчастіше використовуються в комерційних цілях, не мають природної стійкості до них, пояснили в Ексетерському університеті. За даними Science, близько 29 відсотків бджолиних сімей втрачають дуже багато робочих бджіл за зиму, щоб залишатися життєздатними навесні. Це з різними загрозами, включаючи пестициди і погане харчування, але основну проблему викликають кліщі варроа. Успіх бджіл Pol-line у новому дослідженні пропонує бджолярам рішення, яке не залежить від хімічних засобів для знищення кліщів. Головні поради та загрози для бджолярів-початківців Бджільництво - захоплююче та корисне заняття, яке вимагає від своїх практикуючих особливої турботи та захисту. Для початку цього захоплюючого шляху необхідно забезпечити себе належним обладнанням та захисним одягом, які забезпечать безпеку та ефективність роботи. Інтернет-магазин Smak Medu пропонує широкий асортимент продукції для бджолярів, включаючи куртки, рукавички та обладнання для обробки бджіл. Дозвольте нам розповісти вам про важливість цих елементів у бджільництві і чому вони необхідні для успішної практики та, щоб уникнути ризиків. 1. Захисна куртка для бджоляра - гарантія безпеки та комфорту Купити куртку бджоляра дуже важливо, адже це невід'ємна частиною його екіпірування. Вона забезпечує надійний захист від укусів та жалювань бджіл, а також від інших можливих зовнішніх факторів. В інтернет-магазині Smak Medu ви знайдете широкий вибір курток для бджолярів, які поєднують у собі високу якість та комфортне використання. Купівля куртки для бджоляра на Smak Medu - це інвестиція у свою безпеку та довгострокове здоров'я. 2. Захисні рукавички для бджоляра - надійний захист рук та зниження ризиків Бджоли - незамінні помічники в процесі збирання меду, але вони також можуть становити певну загрозу для пчеловода.. Рукавички для бджолярів є невід'ємною частиною захисної екіпіровки та забезпечують надійний захист рук від укусів та жалювань бджіл. Вибір правильних рукавичок, які відповідають високим стандартам якості, є важливим кроком для забезпечення безпеки та комфорту під час роботи з бджолами.. 2. Обладнання для обробки бджіл - запорука успішного бджільництва та здоров'я бджіл Правильне обладнання для обробки бджіл відіграє ключову роль у підтримці здоров'я бджіл та ефективності їх роботи. В інтернет-магазині Smak Medu ви знайдете широкий вибір високоякісного обладнання, призначеного для обробки бджіл, включаючи інструменти для огляду вуликів, засоби для боротьби зі шкідниками та хворобами, а також інше необхідне приладдя. Якісне обладнання для обробки бджіл дозволяє бджоляру ефективно оглядати вулики, контролювати стан бджіл та своєчасно реагувати на можливі проблеми. Це включає використання спеціалізованих інструментів, таких як бджолярські ножі і щипці, які дозволяють акуратно працювати з рамками і стільниками, а також застосування засобів для обробки бджіл від паразитів і хвороб. При виборі обладнання для обробки бджіл слід звертати увагу на його якість, надійність та відповідність сучасним стандартам. Неправильно підібране або неякісне обладнання може завдати шкоди бджолам та погіршити результати роботи бджоляра. Ви також можете прочитати цю статтю російською мовою - пройдіть за цим посилання.

Цибуля – невід'ємний інгредієнт багатьох страв. Він має безліч різновидів і форм, одним з яких є цибуля-сіянка. Вона відрізняється від звичайної цибулі меншим розміром та кількома відмінними особливостями. У статті ми розглянемо, що таке цибуля сівок, як її правильно використовувати у приготуванні різних страв і які харчові цінності та корисні речовини вона містить. Також ми поговоримо про те, який вид цибулі найкраще підходить для конкретних страв та в яких поєднаннях сівок можна використовувати для досягнення найкращого смаку. Якщо ви хочете дізнатися більше про цибулю сівок і покращити свої кулінарні навички, то ця стаття для вас. Прочитайте її до кінця і почніть використовувати цибулю сівок у своїй кухні, а не тільки як посівний матеріал, який можна купити в магазині від газети "Сільський вісник". Опис та характеристика цибулі-сівки Цибуля-сівачка - це молода цибуля, яка вирощується спеціально для продажу в цьому виді. Вона відрізняється від звичайної цибулі тим, що має білі циліндричні цибулини із зеленуватим листям. Цибуля-сівач використовується як овочевий продукт для приготування різних страв, для посіву цибулі на голову Для вирощування цибулі-сівки використовується спеціальне насіння, яке висаджується в землю на глибину близько 2 см. Після появи черешків їх прополюють, щоб залишити молоді цибулини на рослину. Через 80-100 днів цибуля-сівок вже досягає необхідної величини для збору. Цибуля-сіянка багата на вітаміни: C, В1, В2, РР Також багатий на мінеральні речовини (кальцій, залізо, магній, фосфор). Він також містить ефірні олії, які надають йому особливий аромат та смак. Щоб правильно вибрати цибулю-сівалку на ринку або в магазині, необхідно звернути увагу на те, щоб вона була без пошкоджень і деформацій, цибулини повинні бути щільними і не м'якими. Переваги вирощування цибулі-сівки Великий урожай Цибуля-сівок - один із найврожайніших овочів. При правильній посадці та догляді ви можете отримати до 5-6 кг урожаю з 1 квадратного метра. Це суттєво підвищує окупність вашого часу та грошей, вкладених у вирощування цибулі-сівки. Висока стійкість до хвороб Цибуля-сівач має сильні захисні властивості завдяки вмісту в ньому антиоксидантів та антибактеріальних речовин. Це допомагає йому боротися з хворобами та шкідниками, що робить вирощування даного овоча більш простим та економічно ефективним. Тривале зберігання Цибуля-сівок може зберігатися довше, ніж інші види цибулі. При правильному зберіганні (у сухому та прохолодному місці), він зберігає свої смакові та поживні якості протягом кількох місяців. Це дуже зручно, тому що ви зможете використати свій урожай протягом усього зимового сезону. Ви також можете прочитати цю статтю російською, за цим посиланням. 

Правильна робота вашого трактора МТЗ – запорука успішного виконання сільськогосподарських завдань. Для гарантії тривалого терміну служби та уникнення неприємних ситуацій важливо розуміти причини виникнення поломок та під час вживати заходів щодо усунення. Основні причини виникнення поломок тракторів МТЗ Зношування рухомих деталей Запчасти на МТЗ 80, 82, особливо підшипники і зубчасті передачі, схильні до природного зносу. Регулярна перевірка стану та їх заміна допоможе уберегтися від проблем. Неадекватне обслуговування Неправильне техобслуговування трактора призводить до різних несправностей. Заміна запчастин, регулювання рівнів рідин та перевірка двигуна – важливі кроки для стабільної експлуатації. Неправильне використання Грубе звернення, часті навантаження та неправильне використання сільгоспмашини загалом викликають пошкодження деталей. Дотримуйтесь рекомендацій з експлуатації та допустимих навантажень, уникаючи різких маневрів. Проблеми з паливною системою Засмічення фільтрів, несправності форсунок або порушення подачі палива призведуть до зниження потужності двигуна. Регулярна перевірка паливної системи та використання якісного палива допоможуть уникнути подібних проблем. Електричні поломки Коротке замикання чи знос електричних компонентів викликають проблеми різного роду. Своєчасне усунення проблем допоможуть уберегтися неприємних ситуацій. Деталь Интервал замены (моточасы) Подшипники 500 Ремни 300 Зубчатые передачи 1000 Фильтры 150 Электрические компоненты По необходимости Дополнительные советы: Проводьте техобслуговування відповідно до посібника з експлуатації. Використовуйте якісне паливо та мастильні матеріали, рекомендовані виробником. Звертайте увагу на звуки, реагуйте на будь-які зміни. Дотримуйтесь обмежень щодо навантажень. Роль неправильного використання тракторів МТЗ у виникненні поломок Навіть найнадійніша сільгосптехніка схильна до поломок, які призводять до серйозних витрат коштів і часу. Розглянемо причини цього: Використання неякісних деталей. Спроба заощадити на запчастинах, використовуючи дешеві аналоги, призведе до неполадок. Оригінальні запчастини розроблені для довговічності. Ігнорування інструкцій з експлуатації сільськогосподарської техніки Мінського тракторного заводу. Робота у екстремальних умовах. Довге використання трактора МТЗ в агресивних навколишніх умовах (пил, вологість, холод, спека) викликає дефекти в системах охолодження, мастила та електрики. Список рекомендацій: Регулярно виконуйте технічне обслуговування. Використовуйте оригінальні запчастини. Освойте правила керування і використовуйте плавні маневри. Вивчіть посібник користувача та дотримуйтесь його вказівок. За необхідності використовуйте додаткові елементи захисту під час роботи в екстремальних умовах. Це допоможе продовжити термін служби сільгосптехніки МТЗ та забезпечити ефективну експлуатацію на полі. Правильне поводження з агротехнікою – запорука її довгої служби. Поради щодо запобігання поломкам на тракторах МТЗ Надійність МТЗ залежить від частоти мастила всіх важливих вузлів та механізмів. Зверніть увагу на мастильні точки на шасі, кузові та підкапотному просторі. Дотримуйтесь рекомендацій щодо мастила, зазначених у технічній документації, що допоможе уникнути зносу деталей. Регулярно перевіряйте рівні олії та охолоджуючої рідини. Недостатня кількість олії чи перегрів призведуть до серйозних поломок двигуна. Слідкуйте за станом масляного фільтра та своєчасно змінюйте його. Ремені та приводи – елементи, що забезпечують роботу багатьох систем. Оглядайте ремені на наявність тріщин чи інших ознак зношування. Підтримуйте правильну їхню натяжку і при необхідності замінюйте. Змінюйте масляні, паливні та повітряні фільтри згідно з регламентом обслуговування агротехніки, а також слідкуйте за станом свічок запалювання та змінюйте їх своєчасно. Трактори МТЗ мають певні обмеження щодо режимів роботи залежно від умов експлуатації. Не перевантажуйте їх та дотримуйтесь правил користування для продовження терміну служби його компонентів. Складіть таблицю, в якій вкажіть періодичність проведення різних видів технічного обслуговування та замін. Все це дозволить продовжити термін служби МТЗ та гарантувати його правильну експлуатацію на довгі роки. Працюючий трактор – запорука успішного ведення сільського господарства. Зверніть увагу, що ми маємо і російськомовну версію цієї статті. 

Лапки (важелі зчеплення трактора) - сталеві пластини, шарнірно закріплені на натискному диску пристрою. Їхнє основне призначення - забезпечити надійний притиск веденого диска до маховика для передачі крутного моменту від двигуна до КПП трактора. Принцип їхньої роботи полягає в наступному: коли зчеплення МТЗ https://d-yumz.com.ua/g6143882-zapchasti-stsepleniya-mtz увімкнуто, під впливом пружин вони щільно притискає ведений диск до маховика. В результаті момент, що крутить, передається на трансмісію і сільгосптехніка починає рух. При натисканні на педаль натискний диск відходить від маховика і через шарнірний механізм відводить лапки від веденого. Розкажемо, як відрегулювати віджимний важіль зчеплення МТЗ-82 та зробити це максимально правильно. Ознаки неправильного регулювання лапок Сигнал Возможная причина Рекомендации Пробуксовка при трогании, буксование передних колес Слишком большой зазор между лапками и диском не обеспечивает необходимый прижим Уменьшить его Рывки и шум при выключении механизма Малый зазор и рычаг не отходят от диска должным образом Увеличить Затрудненное переключение скоростей, включение передач с характерным скрежетом Износ или загрязнение поверхностей Очистить или заменить изношенные части З появою таких ознак потрібно негайно здійснити коригування, інакше можливий вихід з ладу трансмісії трактора. Правильне регулювання лапок зчеплення МТЗ 80 дозволить продовжити термін служби пристрою. Регулювання віджимних важелів зчеплення МТЗ 82 Це складний процес від правильного виконання якого залежить працездатність трансмісії сільськогосподарської техніки. Для правильного регулювання необхідно ретельно підготувати трактор і послідовно виконати регламентні роботи. Насамперед, агротехніку МТЗ слід встановити на рівній горизонтальній площадці, заглушивши двигун для зручності та точності вимірювань. Потім необхідно зняти кожух та очистити від забруднень натискний диск, віджимний важіль зчеплення МТЗ https://d-yumz.com.ua/g118090038-rychagi-stsepleniya-mtz (лапки кошика) і т.д.. Далі потрібно перевірити рівень олії в КПП і (якщо потрібно) зробити долив. p align="justify"> Особливу увагу варто приділити перевірці справності приводу управління зчепленням, оскільки педаль повинна мати повний вільний хід. Перевірка зазору між лапками та натискним диском Для правильного виміру важливо використовувати якісний щуп. Для цих цілей застосовують плоскі щупи зі сталі завтовшки 0,1-0,3 мм. Його вводять між серединою робочих поверхонь деталей. Необхідно контролювати перпендикулярність щодо площин тертя. Вимірювання роблять у 3-4 точках по колу диска визначення можливого биття. Отримані зазори порівнюються з значеннями для моделі трактора, що рекомендуються. Для МТЗ-80 ця відстань має бути в діапазоні 03-08 мм. Якщо від норми, потрібно додаткове коригування. Регулювання важелів зчеплення МТЗ 80 старого зразка: особливості На агротехніці МТЗ найстаріших моделей (МТЗ-50 та МТЗ-52) використовуються сталеві натискні та ведені диски з накладками із фрикційного матеріалу. Регулювання таких тракторах здійснюється з допомогою прокладок. Їх підбирають потрібної товщини і встановлюють між завзятим кільцем і маточиною деталі. Регулювання зчеплення МТЗ 82 старого зразка вимагає дотримання послідовності кріплення затягування для гарантії рівномірного зазору. Важливо використовувати прокладки, що рекомендовані для конкретної моделі. Регулювання лапок зчеплення МТЗ 82 нового зразка Регулювання лапок виконується болтами або гайками, що впливають на пружини диска, що дозволяє точніше налаштувати зазор. Також на нових тракторах застосовуються менш схильні до розтягування тросові приводи управління механізмом. В цілому регулювання зчеплення МТЗ 82 нового зразка простіше і не вимагає частого підрегулювання. Але контроль технічного стану пристрою залишається важливим завданням під час експлуатації. Знаючи конструктивні особливості механізму конкретної моделі трактора можна забезпечити надійну роботу трансмісії. Регулювання зазору за допомогою регулювальних прокладок Прокладки – тонкі металеві пластини, за допомогою яких здійснюється налаштування зазору. Вони виготовляються товщиною 0,1, 0,2 та 0,3 міліметра. Підбирають та встановлюють запчастини у потрібній комбінації, щоб отримати рекомендований показник для певної моделі сільгосптехніки. Потрібно стежити за правильністю орієнтації прокладок та послідовністю затягування кріплення, забезпечивши рівномірний зазор по колу натискного диска. Після коригування потрібен контрольний замір щупом та перевірка вільного ходу педалі. При необхідності провадиться додаткове регулювання зчеплення МТЗ 892. Регулювання зазору за допомогою регулювальних болтів На деяких моделях тракторів регулювання здійснюється за допомогою болтів. Для цього послаблюють гайки та обертанням змінюють положення диска щодо лапок. Повернувши болти на однаковий кут, вимагають необхідного зазору. Важливо обертати їх плавно, контролюючи щупом зазор, щоб уникнути перетяжки пружин та деформації деталей. Після процедури затягують гайки для фіксації положення. Перевірка вільного ходу педалі зчеплення Важливо перевірити повноту вимкнення педалі у кабіні сільськогосподарської техніки. Для цього натискають на педаль до упору та заміряють хід. Він повинен відповідати значенням заводської інструкції. Повний вільний хід педалі сприяє повному вимкненню та запобігає поломці деталей при перемиканні передач. Щоб прочитати статтю російською - пройдіть за посиланням.

Трактор ЮМЗ-6 має міцну і надійну коробку передач, що дозволяє ефективно виконувати різні завдання в полі і поза ним. Нижче детально розглянуто як перемикаються передачі на ЮМЗ 6, скільки всього швидкостей має дана модель сільгосптехніки і детально розберемо механізм. Скільки передач на тракторі ЮМЗ-6 Трактор обладнаний КПП, що включає 5 передач вперед і одну задню, таким чином коробка передач ЮМЗ 6 дозволяє ефективно управляти агротехнікою залежно від завдань та умов роботи. Для їхнього перемикання оператор використовує важіль, розташований у кабіні сільськогосподарської техніки. Перемикання відбувається завдяки переміщенню важеля у потрібне положення відповідно до вибраної швидкості. Перша (I) – використовується для старту з місця. Друга (II) – призначена для руху на невеликі відстані. Третя (III) – використовується для руху на довгі відстані. Четверта (IV) та п'ята (V) - призначена для повноцінного пересування трактора дорогами. За допомогою важеля відбувається механічне перемикання відповідної муфти, що з'єднує вибрану швидкість вихідного валу. Після перемикання муфти момент, що крутить, від мотора передається на обрану передачу і далі на вихідний вал, що передає його на колеса. Схема перемикання передач на тракторі ЮМЗ 6 Принцип роботи КПП ґрунтується на використанні шестерень та механізмів зчеплення для вибору потрібної швидкості. Кожна з них має пару шестерень, які можуть бути з'єднані між собою за допомогою зчеплення. При виборі передачі відповідна пара шестерень зачіпляється, дозволяючи передавати обертання від вхідного валу до вихідного з потрібним передатним числом. Схема перемикання є лінійною послідовністю, відображеною на самому важелі. Процес відбувається плавно та без ривків завдяки конструкції механізму. Креслення інтуїтивно зрозуміле і дозволяє водієві швидко адаптуватися до керування сільгосптехнікою. Правила правильного перемикання передач: Спочатку необхідно перевести важіль у відповідне положення залежно від необхідної швидкості та режиму роботи. Робіть це при оптимальних оборотах двигуна, щоб уникнути зайвого зносу механізмів усередині. Підніміть ногу з педалі газу та обережно переведіть важіль у потрібне положення. Перемикайте швидкості плавно та без ривків для збереження цілісності пристрою та більш комфортного керування. Звертайте увагу на стан зчеплення та обертів двигуна для безпечного переходу на нову швидкість. Механізм перемикання передач КПП ЮМЗ-6 Включение Перемещение рычага 2-ой или 4-ой Вправо до упора защелки в правый выступ 3-ой и 5-ой Влево до упора защелки влево 1-ой или заднего хода Вправо, но дальше, чем для включения 2-ой или 4-ой, игнорируя защёлку Головні компоненти, що використовуються для перемикання передач на ЮМЗ-6: 4 валики, що рухаються вздовж осі. Упори та фіксатори, розташовані на валиках. Куліса, виготовлена з 4 прорізами навпроти валиків. Вони створені для запобігання включенню двох швидкостей під час пересування за один раз. Колонка з важелем, що хитається на 2 болтах. Його переміщення у поперечному напрямі вибирає передачу, в поздовжньому - перемикає її. Первинний, вторинний, проміжний вали, вал редуктора, склянка тощо. Правила вибору передач на сільськогосподарській техніці в залежності від умов руху Старт та розгін. На старті вибирайте першу швидкість і для плавного розгону з місця використовуйте зчеплення та поступово збільшуйте оберти двигуна. Під час руху рівною дорогою перемикайтеся на більш високі передачі для економії палива та підвищення ефективності роботи двигуна. При керуванні трактором ЮМЗ на підйомах використовуйте нижчі швидкості для підтримки стабільних обертів двигуна та запобігання втраті потужності. Також робіть це перед підйомом, щоб уникнути втрати крутного моменту. Робота КПП ЮМЗ при спусках: вибирайте нижчі швидкості для запобігання перегріву гальм. Під час маневрування на низькій швидкості використовуйте першу. При використанні причепа вибирайте швидкість, що забезпечує стабільні обороти двигуна та достатню потужність для тяги. Залежно від завдань, що виконуються (орана, посів, збирання врожаю), вибирайте швидкість, що забезпечує оптимальні умови роботи сільськогосподарського обладнання. Технічне обслуговування КПП сільськогосподарської техніки ЮМЗ 6 Слід дотримуватися рекомендацій заводу виробника щодо інтервалів заміни олії, оскільки це дозволить уникнути швидкого зносу деталей. Змащувати можна методом розбризкування масла, що знаходиться всередині коробки. Візуальна перевірка стану прокладок допомагає виявити можливі витоку олії або їх поломку. При виявленні таких несправностей необхідно своєчасно провести їхню заміну. Правильне використання КПП, уникнення різких та частих перемикань, а також плавне вичавлювання зчеплення допоможуть зменшити навантаження на механізм та продовжити термін його служби. При виникненні труднощів при перемиканні швидкостей, а саме стукоту чи незвичайних вібрацій необхідно провести діагностику. Проблема може критися в поломці підшипників, шестерні або зносі інших деталей. Раннє виявлення та усунення поломок допоможе уникнути серйозних пошкоджень та дорогого ремонту у майбутньому. Техобслуговування пристрою КПП є головною складовою підтримки надійної роботи трактора заводу ЮжМаш. А щоб прочитати цю статтю російською, зверніть свою увагу на посилання.