Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

Райан Ріенер - nikopoltoday.com
, 2023-02-06 18:38:35

На читання тексту піде: 8 хвилин, 825

Здорове та зелене життя. Як бджола: кабанчики орють землю, діти гладять кіз, фермери вирощують органічні ягоди.

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

Неподалік поля, на якому фермерське господарство “Як бджола” вирощує органічні ягоди, є ліс. У лісі росте дуб. Кажуть, якщо доторкнутися до нього і загадати бажання, то воно збудеться. Цього року під час екскурсій всі гості торкалися стовбура цього дуба та задумували одне бажання на всіх: нашої перемоги. Матеріал від Екодія

Про це та про те, як займатись фермерством екологічно, нашим журналістам розповів співвласник кооперативу “Як бджола” Олег Бачинський.

Щоб була користь і людині, і природі

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

За словами пана Олега, він раніше ніколи в житті не займався фермерством. Основний його фах – геодезія та оцінка землі. А його колега Тарас Баландюк вирощував коло хати саджанці ягідних та ландшафтних культур.

Одного разу чоловіки зібралися випити кави, поговорили, і з тієї розмови народилася ідея – створити фермерське господарство.

Наша ідея полягала в тому, щоби вирощувати екологічно чисті ягоди. Вона виникла після того, як побачив результати застосовування пестицидів на полях інших фермерів. У нас не було великого досвіду вирощування у великих масштабах. Тому ми почали вчитися, радитися зі спеціалістами. І до сьогодні вчимося, – говорить Олег Бачинський.

Було вирішено вирощувати суницю альпійську, полуницю, ожину, шипшину, малину, бузину та ружу. Всі ці культури притаманні регіону Львівщини.

Згадуючи про те, як починали, фермер зізнається, що страшно не було. Навпаки, було дуже цікаво. І навіть зараз, коли стало дуже важко, все одно – не страшно.

Нам було цікаво зробити самим. Я приїжджав на поле до фермерів, які використовували інтенсивні технології, тобто застосовували пестициди і нітрати в складі добрив, і бачив, що там навіть бджоли не літають. Мені це дуже не подобалося, я часто дискутував з ними на цю тему. Нам хотілося зробити по-іншому, – розповідає фермер.

По іншому – щоби була користь і для природи, і для землі, і для людини. Фермери вирішили вирощувати органічну продукцію без застосування шкідливих препаратів, аби діти могли споживати їжу без шкоди здоров’ю, а також щоби зменшити шкоду довкіллю, зокрема на землі і воді.

Олег Бачинський каже, що споживачі зараз цікавляться, де вирощується ягода, чи використовувалися хімічні засоби, чи шкодить її вирощування землі та воді.

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

За його словами, перед тим як висаджувати ягоди, вони радилися з агрономами, що і де краще садити, як за ним доглядати, а також робили аналізи води та ґрунту. А перед самою посадкою звернулися за сертифікатом “Органік стандарт”.

Адже органічний продукт – це той, при вирощуванні якого не використовують отрутохімікати, синтетичні мінеральні добрива, генетично модифіковані організми. Усі умови, яким повинні відповідати органічне виробництво і продукти, описані в законі №2496-VIII. Те, що вони дотримані, може підтвердити лише сертифікат. Без нього наносити логотип та позиціонувати продукт як органічний не можна.

Оскільки поле, на якому планувалося садити ягоди, багато років не використовувалося, то його сертифікували відразу. Разом з сертифікатом “Органік стандарт” надав посібники, перелік захисту та добрив, які можна використовувати та в яких пропорціях.

Зараз, через два роки після того, як з поля були зібрані перші ягоди, пан Олег зізнається, що в процесі становлення було допущено багато помилок.

Ми ніби детально підходили до вибору культури та підготовки поля, але я би приділяв цьому більше уваги. Деякі ягоди не варто було садити саме там, де ми їх посадили. Ніби й аналізи зробили, і агрономи радили. А ягоді все одно не підійшло це місце. А на полі поруч – їй добре, – говорить він.

“Як бджола” – це не тільки про бджіл

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

За словами фермера, назва для господарства прийшла разом з ідеєю. А щоб відповідати назві, на полях, де посадили ягоди, поставили вулики з бджолами.

Зараз таких вуликів 41. Виходили з розрахунку, що на гектар малини, до прикладу, треба 3-5 вуликів бджіл. Очікувати, що на цвітіння ягід прилетять чужі бджоли, не доводилося.

Запилення дає можливість більшого врожаю. І ягода, якщо вона правильно запилена, розвивається правильно. Також ми маємо свій мед, – говорить пан Олег.

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

Фермерське господарство відкрите і радо показує, як працює і як вирощує свою продукцію.

"Як бджола” навіть проводить агротуризм: сюди можна приїхати, переконатися, що суниця, малина чи полуниця ростуть не на полиці у магазині, а на полі. І це – тривалий процес.

Для фермерів агротуризм – це додатковий заробіток. Але для уразливих категорій — дітей-сиріт та вимушених переселенців — послуга безкоштовна.

Цього року влітку основними агротуристами, які приїжджали на поле, де ростуть ягоди, були діти. Це діти, яких з рідних домівок вигнала війна. Серед них як вимушені переселенці з батьками, так і діти-сироти, які виїхали з зони бойових дій цілими сиротинцями.

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

Діти мають можливість не тільки подивитися, як і що росте, але й поїсти ягоди з куща. А у лісі росте дуб, про який ми вже згадували.

Фермери запевняють, якщо обняти той дуб і загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Діти загадували дуже дорослі бажання: щоби родичі залишилися живими, щоби повернутися у рідний дім. І скорої перемоги України над загарбниками.

Цього року ми прийняли 36 таких груп. І коли ти бачиш, які вони сумні та невеселі приїжджають. І мають можливість на один день забути про те, що вони пережили, це приносить мені найбільше задоволення, – говорить Олег Бачинський.

Поле – цілина, замість трактора – кабанчики

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

Поля, на яких фермери засаджували ягоди, простояли цілиною понад 30 років. Після розпаду колгоспів ніхто їх не використовував, нічого не садив і не збирав врожай. Це – добре для вирощування органічних продуктів. Але фермерам це додало роботи.

Поле заросло. Його треба було корчувати. Також ми садили сидерат, щоби заглушити бур’яни. Сидератом може бути й жито, і ріпак, – каже він.

Тобто, садили, для прикладу жито. Воно доростало до максимальної зелені, глушило бур’ян. А тоді його переорали: зелень додає землі мікроелементів та заглушує бур’ян. Так підготовлювали кожне нове поле до посадки. А ось аби поле можна було добре зорати, тут поселили свиней породи мангалиця.

Частина території у нас була ще заліснена. Тож ми завели там кабанчиків. Це – напівдика свиня. Жили вони на свіжому повітрі, мали цілий гектар загородженого поля з деревами. Вони зрихлювали землю, їли корінчики та личинки шкідників. І коли після них заходиш на поле, то маєш вже підготовлену землю, – розповідає пан Олег.

Таку технологію порадив один з членів кооперативу. Свині почували себе добре, гарно розмножувалися. А після їхньої обробки, на цих полях посадили полуницю. Зараз вже від цієї ідеї в господарстві відмовилися, тому що немає потреби.

На питання журналістки, чим фермерське господарство “Як бджола” відрізняється від інших ягідних господарств, співвласник зауважив, що вони вирощують ружу.

Він пам’ятає, як його бабця робила на Різдво пампушки з варенням з пелюсток ружі. І йому дуже хотілося відтворити цей смак та емоції.

Ми засадили частину поля ружею. Зриваємо ці пелюстки і робимо з них варення. Цього року ми мали перший врожай. Зробили з нього варення і вже все продали, – каже фермер.

Підсумовуючи, Олег Бачинський зізнається, що запровадження екологічних практик – це дорого і не завжди окупається.

Люди кажуть: нумо їсти органічну та здорову продукцію. А коли приходять на базар, то обираючи між полуницею за 60 гривень та нашою за 80, кажуть: так вони ж однакові. Важко людям пояснити, що у нас інший продукт і за своїми смаковими якостями, і за користю для здоров’я, – зауважив він.

Біонічне землеробство, що відновлює екосистему і дає освіту

Фермер зазначив, що розпочинаючи роботу, одразу планували, що це буде органіка. Але бізнес-план, який складали вони самі та фахівці з десятиліттями досвіду, під час втілення у життя потребував доповнень та уточнень. Так, виявилося, що затрати на вирощування органічних продуктів удесятеро більші, ніж на неорганічні. Також бізнес-плани, складені для мирних часів, потребують корекції в часи війні. Олег Бачинський каже, що на їхнє поле не впала жодна російська ракета. Проте через бомбардування України росією зламався увесь ланцюжок постачання. Тобто те, що фермери очікували отримати в певні строки, приходило на кілька тижнів пізніше, коли вже використовувати його у господарстві було запізно.

Органічне сільське господарство – один з підходів екологічно збалансованого продовольчого виробництва. Питання здорового довкілля – це питання продовольчої безпеки, доступу до їжі та запорука здорового життя. Адже сільське господарство потребує чистого довкілля: здорових ґрунтів, доступної та незабрудненої води, сприятливих погодних умов та розмаїття стійких екосистем.

Однак, органічнічне сільське господарство – не єдиний підхід до більш сталого фермерства. Про різні виклики у сільському господарстві та рішення для них можна дізнатися на безкоштовному онлайн-курсі “Екопрактики для сільського господарства і громад”.

Курс покликаний навчити вас екологічно збалансованих сільськогосподарських практик, що допоможуть зменшити та запобігти негативному впливу агровиробництва на довкілля, адаптуватися до кліматичних змін, а також створити можливості для зеленої відбудови та розвитку сільського господарства та громад.

Авторка Маріанна Попович

Фото надані героєм

Джерело drohobych.city

Новини Нікополя

Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій

Telegram - Новини Нікополя
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY