Всі публікації з тегом Дерусифікація

Одесити знають, як привабити туристів до міста і водночас довести москалів, а Зелендський "опустив" це питання на розсуд Міськради, щоб виконати вимоги одеситів щодо мем-ікони в Україні. Президент країни Володимир Зеленський дав відповідь на петиції про знесення в Одесі на Катерининській площі пам'ятника Катерині ІІ та заміні його на пам'ятник порно-актору Біллі Херрінгтону.Глава держави прогнозовано заявив, що такі рішення має приймати Одеська міськрада і він звернувся туди, щоб місцева влада розглянула це питання. Одесити вирішили, що гей у центрі міста - краще, ніж російська КатяУ відповідях на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України зазначено, що глава держави звернеться до Одеської міської ради з проханням розглянути поставлені у петиції питання відповідно до компетенції.Втім, свою позицію в посланні до місцевої одеської влади він також позначив, і з неї випливає, що російських імператриць у центрах українських міст він не шанує. Також у листі до Одеської міської ради мною наголошено на важливості захисту національних інтересів, опрацюванні питань щодо очищення громадського простору від об'єктів та пам'ятників, що стосуються російської імперської та радянської спадщини, яка закріплює в Україні російські пропагандистські антиукраїнські наративи, — йдеться у відповіді.Тож долю пам'ятника Катерині ІІ, як і належить згідно із законом, належить, раніше чи пізніше, вирішити депутатам Одеської міської ради.Відзначимо (ред.), що Біллі Херрінгтон виглядає більш привабливо, ніж щокаста розбещена Катерина, яка також відома чисельними секс-скандалами, оргіями і навіть зоофілією під час років свого правління. До слова, ми вже писали про те, що заміна Катерини на гей-актора в Одесі не єдина вимога сучасних українців у влади. 

Економічний фронт війни. У супермаркетах по всій Україні відбулася акція з маркування брендів, виробники яких ведуть бізнес у росії.Активісти клеїли на товари стікери «Спонсори російського тероризму» та фото путіна. Таких компаній, які фінансують вбивство українців податками до російського бюджету, у наших магазинах – величезна кількість.Це, наприклад, такі бренди як Greenfield, Lay's, Twix, KitKat, Хрус Team, 7UP, Cheetos, Агуша, Rexona, Doritos, Dove, VICI та інші.Також ми розповідали про творчість українських військових: есе про життя на фронті від Віктора Пилипенко. 

Одна із центральних вулиць Дніпра, вулиця Шмідта, стала сьогодні вулицею Степана Бандери. Про це повідомив мер Дніпра Борис Філатов. "Тепер уже назавжди", - написав він на своїй сторінці в соцмережі. Ще в свою першу каденцію я обіцяв увічнити в Дніпрі пам'ять Степана Андрійовича.Не будемо сперечатися у коментарях про доцільність цього перейменування. Скажу лише одне. Перечитайте 100 разів гасло українських націоналістів: «Воля народам! Воля людині!». Перечитайте та усвідомте. Напевно, за всю історію людства жодного разу сенс існування вільних людей не був сформульований так коротко та ємно. Свобода, і тільки вона, ось те, за що варто боротися», – пояснив Філатов. Сьогодні відбулася чергова сесія міськради. На ній також перейменували ще 44 вулиці. Так, у місті з'явилася вулиця імені українського оперного співака, який загинув на Донбасі, Василя Сліпака, американської співачки українського походження Квітки Цісик. Найбільше вулиць перейменували в Амур-Нижньодніпровському районі. Назви змінили для 12 вулиць та провулку, а також озеро Московське перейменували на Ломівське плесо. Це найбільший з усіх попередніх прийнятих списків. Загалом у Дніпрі перейменували вже понад 110 топонімів, пов'язаних із росією. «У місті загалом понад 300 топонімів, які потребують дерусифікації та деколонізації. На кожній сесії ми перейменовуємо частинами. І продовжуватимемо це робити», – прокоментував Борис Філатов. Вул. 1 Травня (Шевченківський р-н) тепер носить ім'я українського архітектора Володимира Заболотного, який був одним із авторів проекту будівлі Верховної Ради України та розробляв плани забудови низки міст Дніпровщини. Вул. Алеутська (Новокодакський р-н) – вул. Двірцева. Вул. Арбатська (Чечолівський р-н) – вул. Директорського Будинку. Вул. Армавірська (Новокодакський р-н) – вул. Бондарєвої Криниці. Вул. Байкальська (Індустріальний, Самарський р-н) – вул. Старочумацька. Вул. Балашівська (Амур-Нижньодніпровський р-н) - вул. Гульдівська. Вул. Барнаульська (Соборний р-н) – вул. Братів П'ятигорських, українських віолончелістів, сім'я яких була пов'язана з Катеринославом. Вул. Боброва (Чечолівський, Центральний р-н) – вул. Майдан Озерний. Вул. Виборзька (Чечолівський р-н) – вул. Аудиторна. Вул. Водоп'янова (Чечолівський р-н) – вул. Сухий Яр. Вул. Воронезька (Індустріальний р-н) – вул. Петра Яцика, відомого підприємця та філантропа, який мав українське походження та зробив чималий внесок у фінансування українознавства. Вул. Глінки (Шевченківський р-н) – вул. Королеви Єлизавети ІІ. Вул. Гулі Корольової (Індустріальний р-н) – вул. Квитки Цісик, популярної в США співачки, яка мала українське коріння. Вул. Давидова (Чечолівський р-н) – вул. Карла Роде, якого називають першим лікарем Катеринослава, який жив і працював у місті з кінця 1780-х до своєї смерті у 1821 році. Пров. Давидова (Чечолівський р-н) - пров. Родевський. Туп. Давидова (Чечелівський р-н) – туп. Родевський. Вул. Декабристів (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Андрія Разумовського, сина останнього українського гетьмана Кирила Разумовського, а також мецената композитора Людвіга ван Бетховена. Його ім'ям також названо одну з вулиць у Відні. Вул. Достоєвського (Соборний р-н) – вул. Довжок. Вул. Єрмака (Новокодакський р-н) – вул. Великий Яр. Вул. Єрмолової (Шевченківський р-н) – вул. Василя Сліпака, всесвітньо відомого українського оперного співака, який загинув у боях за Україну. Вул. Казакова (Соборний, Шевченківський р-н) – вул. Ніла Армстронга, американського військово-морського льотчика та першого землянина, що ступив на поверхню Місяця. Вул. Лебедєва-Кумача (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Бетховена. Вул. Лізи Чайкіної (Соборний р-н) – вул. Піхоти Короля. Вул. Ломоносова (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Олександра Таушева, засновника Катеринославського атлетичного товариства. Пров. Мінусинський (Амур-Нижньодніпровський р-н) – пров. Китайгородський. Озеро Московське (Амур-Нижньодніпровський р-н) - Плесо Ломівське. Вул. Нахімова (Центральний р-н) – вул. Міського Лісу. Вул. Невська (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Христичівська. Вул. Нижегородська (Самарський р-н) – вул. Щемилівська. Вул. Новомосковська (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Самарчуцька. Вул. Оренбурзька (Індустріальний р-н) – вул. Міцна. Вул. Пестеля (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Скарбова. Вул. Путилівська (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Юлії Залюбовської, дружини українського письменника Григорія Залюбовського (також одного із засновників громадської бібліотеки у Дніпрі), яка власним коштом збудувала церкву Трьох святителів у Нижньодніпровську. Вул. Пушкіна (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Василя Бабенка, українського вченого-археолога, якого свого часу Дмитро Яворницький залучив до вивчення етнографії Катеринославщини. Вул. Пушкіна (Новокодакський р-н) – вул. Ямпільська. Пров. Пушкіна (Новокодакський р-н) - пров. Ямпільський. Вул. Саранська (Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Детальбудівська. Вул. Степана Разіна (Індустріальний, Амур-Нижньодніпровський р-н) – вул. Вільхового Лісу. Вул. Суворова (Чечолівський р-н) – вул. Алана Шепа , перший американський астронавт. Вул. Тверська (Індустріальний р-н) – вул. Яскрава. Вул. Томська (Самарський р-н) – вул. Німецька. Вул. Холмогорська (Соборний р-н) – вул. Генерала Миколи Капустянського, українського військового, генерал-хорунжого Армії УНР, співзасновника ОУН та одного з її керівників. Вул. Шмідта (Центральний, Чечелівський р-н) – вул. Степана Бандери, українського політичного діяча, який має статус борця за незалежність України у XX столітті і вважається третім із ста великих українців після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова. Вул. Юдіна (Новокодакський р-н) – вул. Танцюрина Балка. Нагадуємо, в Україні банкрутує Альфа-Банк, який належить росіянам. 

Під час 27-ї сесії міськради 21 вересня депутати Дніпра ухвалили звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України. У стратегічному для країни місті-мільйоннику триває дерусифікація.  Відомство просять прискорити розгляд представлених йому списків пам'яток історії та монументального мистецтва, пов'язаних з імперською політикою росії та тоталітарною спадщиною. Тільки рішення профільного міністерства дозволить законно прибрати їх із громадського простору Дніпра. «З огляду на численні звернення мешканців міста Дніпра та значний суспільний запит у зв'язку з нинішнім етапом російсько-української війни, Дніпровською міською радою вирішуються питання щодо об'єктів культурної спадщини, які мають відповідний правовий статус, щодо розгляду варіантів зняття такого статусу чи переміщення об'єкта культурної спадщини. Насамперед – це питання про усунення з публічного суспільного простору деяких пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення як пов'язаних з історією та культурою Росії та СРСР, які втратили свій історичний та культурний контекст», — йдеться у зверненні. Рішення міністерства очікують, зокрема, щодо переліку пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення міста Дніпра, а також пам'яток культурної спадщини, що пропонуються до включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Джерело Прес-служба Міської ради

21 вулицю перейменували у звільненому Ізюмі. Старі назви  були пов’язані з рф. Заступник міського голови Ізюма, Володимир Мацокін, розмістив відповідне розпорядження на своїй фб сторінці . Документ містить дані про те, що вулиця московська тепер називатиметься Івана Мазепи, Пушкінська – Степана Бандери. Площу Революції перейменували на честь Героїв Крут, вулицю Ломоносова – на честь Романа Ратушного. У місті також з’явилися вулиці Марії Приймаченко, Князя Острозького, Василя Стуса, Джохара Дудаєва, Симона Петлюри, Гетьмана Полуботка, Сергія Корольова, Бориса Патона, Княгині Ольги. Вулицю Тюленіна назвали іменем Захисника з Нікополя Сергія Сови – бійця 93-ї бригади «Холодний Яр». Його тіло знайшли в масовому похованні під Ізюмом у вересні. Чоловіку було 36 років. Без батька залишилось двоє дітей.

У Дніпрі йде дерусифікація та порятунок від символів радянської влади, а також пов'язаних з культурою та історією росії. Про це повідомляє Прес-служба Міської ради. Шістнадцятого грудня у місті було проведено черговий демонтаж пам'ятників. Цього разу демонтували пам'ятники Володі Дубініну та Олександру Пушкіну. «Відповідно до рішення виконкому № 1055 Дніпровської міської ради розпочали демонтаж пам'ятників, пов'язаних із радянським минулим. Сьогодні демонтували пам'ятники Володі Дубініну, Олександру Пушкіну, на черзі – Максиму Горькому, Валерію Чкалову, Олександру Матросову, Юхиму Пушкіну. Загалом близько десяти пам'яток буде демонтовано. Усі вони зберігатимуться на одному із комунальних підприємств. Їхню долю надалі вирішуватимемо колегіально із залученням до цього процесу фахівців», — прокоментував заступник міського голови Михайло Лисенко.  

Днями в Нікополі зник бюст Пушкіна у Парку Пушкіна, який був популярним місцем відпочинку у нікопольців до масових обстрілів росіянами. Місцеві мешканці раптово помітили, що від російського бюсту не лишилось нічого.  Вітаю. Від парку Пушкіна лишився тільки парк. Ні поета, ні слідів його перебування, — пише у своєму пості Олександр Гуков.  Місце зникнення бюсту Пушкіна в Нікополі / фото Олександр Гуков Поки від місцевої влади немає жодних коментарів щодо цього. Також невідомо, чи буде незабаром перейменований Парк Пушкіна у Нікополі. Нагадуємо, що в Україні та у Дніпрі розпочався "пушкінопад". 

У стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" вживати мову держави-агресора – російську – віднині заборонено. Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці політик Геннадій Зубко. Якщо викладання російською не ведеться в університеті вже дуже давно, то тепер заборона стосується і спілкування між собою мовою окупантів у Могилянці. Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу. Ця норма прописана у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які сьогодні затвердили на 40 сесії Академічної конференції університету.  У нових правилах, приймати які штовхають вимоги і виклики часу, прописані норми щодо дистанційного навчання та його цифрових форматів, гнучких форм робочих графіків, обліку робочого часу тощо. Такі правила давно вимагає нова реальність, в яких сьогодні доводиться працювати українським вишам і всім закладам освіти. Раніше ми повідомляли про те, що під Мар’їнкою загинув солдат з Покрова. 

Нове рішення експертної комісії Мінкульту. Київській міській державній адміністрації  рекомендували демонтувати пам’ятник Миколі Ватутіну – генералу совєтської армії. За даними Інституту національної пам'яті, його постать внесли до переліку осіб, причетних до репресій та Голодомору.  25 січня у Києві відбулося засідання експертної комісії Міністерства культури щодо подальшої долі пам’ятників радянських і російських діячів у Києві. Порадили КМДА демонтувати пам’ятник Ватутіну. Також визначили процедуру: перенести його та визнати об’єкт таким, що відповідає критеріям і ознакам пам’ятки монументального мистецтва. «Демонтувати монумент можна й до ухвалення рішення МКІП з урахуванням його чинного статусу щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини», — зазначили у відомстві. Демонтаж та перенесення потребують створення проектної документації. Отже, надалі це повністю компетенція КМДА.

13 січня у місцевому парку мешканці Кам’янського побачили дивну жінку. Особа займаласяпо пуляризацію ідей комунізму і роздавала перехожим листівки із закликом до  відновлення СРСР. Небайдужі люди викликали правоохоронців. На місце прибула патрульна група.  45-річну “комсомолку” затримали і доставили до відділення поліції. Про це повідомляє пресслужба ГУНП в Дніпровській області.  Комуністичній курці повідомили про підозру 28 січня за частиною першо статті 436-1 (виготовлення та поширення комуністичної, нацистської символіки, пропаганда тоталітарних режимів). Максимальне покарання передюачає 5 років позбавлення волі.

Більше третини опитаних киян (33%) перейшли на українську під час повномасштабної війни, свідчать результати опитування в застосунку «Київ Цифровий». Про це пише The Village.  Водночас майже половина (46%) відповіли, що давно спілкуються українською. 13% опитаних зазначили, що розмовляють російською. Якою мовою спілкуються під час навчання, роботи й удома Українську називають рідною 86% опитаних, водночас 12% кажуть, що їхня рідна мова – російська. Під час роботи третина опитаних спілкується одночасно українською й російською (30%), 60% – повністю українською. Під час навчання цей відсоток вищий (12% спілкуються й українською, і російською, а 81% лише українською). Щодо спілкування вдома, то майже половина (47%) обирає українську, а більше третини користуються в побуті двома мовами (37%). Що заважає перейти на українську й найбільше допомагає це зробити Майже половині (47%) перейти на українську заважає звичка. Майже чверть опитаних (24%) відзначили, що українську культуру недостатньо популяризують у суспільстві, а ще 21% сказали про особисті страхи й невпевненість. Найкраще допомагає почати спілкування українською українськомовне оточення – так вважають 79% опитаних. 11% відповіли, що допомагають кіно, музика й культурні заходи, і лише 4% відзначили, що допомогою можуть бути мовні закони. Більшість опитаних (89%) не відвідували розмовні клуби, щоб поліпшити свою українську мову, хоча такі розмовні клуби називають найзручнішим форматом вивчення (33%). Як зручний формат також обрали мовні курси онлайн чи офлайн (28% і 14% відповідно), а також зустрічі з мовними експертами (15%) і письменниками (11%). Загалом рівень своєї мови українці оцінюють високо. Майже половина (48%) сказали, що роблять незначні помилки, а 43% вважають, що спілкуються вільно. Опитування про розвиток української мови запустили в застосунку «Київ Цифровий» 17 січня. Його роблять для того, щоб дізнатися про реальний стан використання української мови в Києві й оцінити потреби окремих цільових аудиторій. Так хочуть визначити інструменти, за допомогою яких місто може запропонувати всім охочим вивчати українську й створити Мовну концепцію Києва. До слова, українські військові створили новий застосунок для вивчення і збагачення української. 

Одне з російських міст звернулося до мера Дніпра з проханням придбати демонтовані радянські пам'ятки. Про це розповідає Інформатор.  Таким чином адміністрація “Кременки” хоче пробудити національну свідомість, любов до своєї Батьківщини, повагу до її історії та культури росіян. Натомість "Дніпропетровську" пропонують дрова.  Мерія Дніпра погодилася розглянути пропозицію щодо курсу "PGR/DRV не менше 1/1000, тобто тисяча кілограмів дров за кожний кілограм статуї Горького". Про це йдеться у публікації мера Дніпра. Також мерія Дніпра порадила поквапитися з ухваленням рішення. Оскільки щотижня тяганини з ухваленням рішення Горькому планується відпилювати палець (Ось це ми жартуємо, звичайно ж). Також готові розглянути варіанти обміну статуї Горького без унітазу або унітазу без Горького, залежно від того, яка саме частина пам'ятника краще здатна "пробудити національну самосвідомість, любов до своєї батьківщини, повагу до її історії та культури" у мешканців Вашої муніципальної освіти, - йдеться у повідомленні.

Процес перейменування вулиць та інших об’єктів топоніміки триває вже досить довго. На початку травня минулого року в Нікополі була створена спеціальна робоча група, яка грунтовно опрацювала більше 420 об’єктів та  запропонувала до перейменування більше 130 із них. Про це у матеріалі від ГО "Прихист".  Так, незабаром в нашому місті можуть з’явитися вулиці Волонтерська, Успішна, Героїв Холодного Яру, Азовська, Байди Вишевецького та імені Героя України Сергія Сови. Наразі управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради розпочало процедуру громадського обговорення, яка триватиме від 30 січня до 31 березня. Пропозиції (і зауваження) подаються у паперовому вигляді до управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради за адресою: 53200, м. Нікополь, вулиці Електрометалургів, 17/1 або у електронному вигляді на адресу електронної пошти: [email protected]. Термін подання — до 31 березня 2023 року включно. Що думають мешканці Нікополя стосовно зміни назв вулиць? Чи згодні вони із запропонованими змінами? Дивіться на відео від "Прихисту".

У центрі столиці біля Верховної Ради демонтували пам'ятник Ніколаю Ватутіну. Про це повідомили на каналі медіа ҐРУНТ. Вчора у КМДА повідомили про знесення пам’ятника Чкалову. В тій же публікації було зазначено про плани демонтажу Ватутіна цього дня. Обидва демонтовані пам'ятники перенесуть до Музею авіації.  Хто такий Ватутін і чому його потрібно було знести? Він був совєцьким воєначальником і "героєм" СРСР. Найбільше "прославився" під час Другої світової війни, коли його невміле командування військами призвело до величезних втрат. У 1943 році відбувалося форсування Дніпра, де масово використовували "чорнопіджачників" — непідготовлених мобілізованих, які не були готові до бою та не мали належної зброї. Тоді мобілізували усіх підряд чоловіків, зокрема й дітей віком 16-18 років. Раніше ми писали про те, що Сергій Лисак розпочав роботу на місці голови Дніпровської ОВА.  Джерело ҐРУНТ

Сучасний Новомосковськ - це місто в Дніпр(опетро)вській області України, розташоване на північ від мегаполіса Дніпра. Історія міста налічує більше двох століть, а його назва пов'язана з історичними змінами, які відбувалися на території України за часів Радянської окупації. Історія Новомосковська сягає давніх століть, коли на цій території знаходилася як військові, так і торгівельні поселення. Пізніше, коли місто розвивалося, з'явилися різні промислові підприємства, зокрема залізнична станція та фабрики. зЗ 1794 року місто Новомосковськ (До 1923 року центр Новомосковського повіту, створенного у 1784 році на основі Самарської паланки, далі з 1923 по 2020 рік є центром Новомосковського району, а з 2020 є центром оновленого Новомосковського району). Самар чи Новомосковськ?  Однак, назва Новомосковськ, очевидно, не є історичною. За часів СРСР влада часто змінювала назви міст під власний розсуд, в тому числі й ті, що мали історичні корені. В історичних джерелах місто на цій території відоме як Нова Самар, Самар-Новоселиця, Новоселиця, Самарчик або просто Самар.  Зараз Дніпровська область активно займається дерусифікацією та декомунізацією у всіх площинах. Зокрема, в цій ініціативі дішли згоди як місцеве самоврядування, так і громадяни, шоковані діями країни-агресорки впродовж останнього року. Українці більеш не хочуть мати нічого спільного з країною-терористкою. Варто відзначити, що таке саме місто Новомосковськ знаходиться на території російської федерації. Воно розташоване в Тульській області, що знаходиться в центральній частині росії. Враховуючі всі ці обставини, громадяни і самі жителі Новомосковська, можна вважати, були б раді дерусифікації міста і повернення йому історичної назви та культурної ідентичності. 

Дерусифікацію не спинити. Проблема мовного відриву в Україні існує вже десятиліттями і вимагає негайного вирішення. Однак, чи можна визначити конкретну кількість років, яка потрібна для того, щоб більшість населення перейшли на українську мову та забули російську назавжди? Це питання складне і залежить від багатьох факторів, таких як соціально-економічний статус населення, рівень освіти, культурний контекст та інші. На сьогоднішній день в Україні більшість населення може спілкуватись і розуміти російську мову або багатомовні, проте українська мова поступово стає більш популярною, особливо серед молоді. Значним впливом дял нас усіх стала повномасштабна рсоійська агресія, що стимулювала мільйони українців забути про російську назавжди. За даними останнього перепису населення до війни, українською мовою розмовляє постійно або більшою мірою близько 70% українців, що є позитивним зростанням порівняно з попередніми переписами за десятиліття зросійщення. Боротьба зі зросійщенням Щодо того, скільки років потрібно українцям, щоб вони забули російську мову назавжди, то це складне питання. Забути мову назавжди неможливо, адже мова є частиною культурної спадщини і нашої ідентичності. І це дійсно складне питання, оскільки росія завжди буде десь під-боком зі своєю мовою та "культурою". Історичні та географічні дані з усього світу свідчять, що прилеглі регіони одних країн до інших - зазвичай знають закордонну мову й також знаходяться під впливом. Однак, можна працювати над збільшенням використання української мови у всіх сферах життя і робити це зрозумілим та зручним для населення. Позитивними прикладами повернення до національної мови є Польща та Чехія, які вправно використали всі можливості для подолання зросійщення.  Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити вільний доступ до українськомовних каналів масової інформації, в тому числі інтернет-ресурсів, видавництв та телебачення й підтримувати національний культурний контент. Також важливо підтримувати українську мову як на державному рівні, так і на рівні громадян і захищати українців у їх праві послуговуватись українською всюди. Уряд повинен сприяти розвитку української мови, зокрема, шляхом забезпечення фінансування наукових досліджень та створення нових літературних книжкових видань українською на найрізноманітніші теми. Також необхідно проводити кампанії з підвищення свідомості громадян щодо важливості використання української мови в повсякденному житті й одразу повідомляти про порушення, пов'язані з недотриманням мовних законів. Коли росйська назавжди зникне з України? Щодо повного забуття російської мови, то це процес, який може зайняти багато років й десятеліть, якщо влада України не буде жваво, на прикладі інших країн, підтримувати україномовний простір в цілому. Проте, цей процес може бути прискорений, якщо уряд і громадські організації сприятимуть розповсюдженню української мови в усіх сферах життя. Наприклад, встановлені обов'язкові квоти на використання української мови в рекламі, в ефірах телебачення та радіо, на вивісках тощо - вже дають свої результати. Інша сфера - починати з дітей та молоді, яким цей перехід буде зробити найпростіше.  Також важливо проводити освітні заходи та курси для дорослих, де вони матимуть можливість поглибити свої знання з української мови та практикувати її в мовному середовищі. Необхідність у створенні й фінансуванні Українських Розмовних Клубів є у всіх населених пунктах країни. Також надалі підтримувати і розвивати україномовні культурні заходи, театральні постановки, кінофільми та інші події, що сприяють розповсюдженню української мови і більше вкладати грошей та ресурсів у сферу культури.  Процес переходу більшості населення на українську мову може зайняти багато років, проте це є важливим етапом в розвитку і єдності нашої держави. Необхідно сприяти цьому процесу як на державному рівні, так і на рівні кожної громади Досі ми можемо спостерігати, що державні структури можуть публкувати матеріали та офіційні коментарі рсоійською. На державному рівні необхідно створювати умови для використання саме української мови в усіх сферах життя: в освіті, на роботі, у мас-медіа, в адміністративних установах. Для цього потрібно забезпечити необхідний рівень знань української мови серед усіх категорій населення, а також підтримувати і розвивати українську мову як національну культурну складову, яка не може обговорюватись.  Окрім державної підтримки, важливо, щоб кожен громадянин усвідомлював важливість використання української мови в своєму житті. Вирішення цього питання може назажди поставити крапку на зухвалих спробах країни-агресорки знову атакувати Україну.  Як кожен має долучитись? Кожен може підтримувати українську мову шляхом використання її в інтернеті, на вулиці та соціальних мережах, де користувачі можуть публікувати контент саме українською мовою, ділитися новинами та інформацією українською. Не менш важливою є роль освіти у збереженні та розвитку української мови. Навчальні заклади мають створювати умови для вивчення та розвитку української мови серед учнів. Національні університети повинні забезпечувати навчання українською мовою як мови навчання та наукової комунікації в установах освіти та культури. Усі освітяни, державні органи, поліція та учні і стеденти повинін розуміти, що в цих установах вони мають спілкуватись українською. Усі ці кроки допоможуть і вже зміцнюють позиції української мови в державі. Навіть якщо ви досі не перейшли на українську, для початку спробуйте спілкуватись українською у громадському просторі та на вулиці, а також у соцмережах. Це допоможе іншим не хвилюватись і отримати додаткову мотивацію і практику, щоб міста стали Українським Розмовним Клубом, у якому ми всі вчимось і вдосконалюємо українську. 

Українці зібрали 25 тисяч голосів під петицією на сайті Президента України із вимогою офіційно перейменувати назву "росія" на "московія". Крім того, громадяни вимагають замінити терміни "російський" на "московський", а "російська федерація" на "московська федерація". 10 березня Володимир Зеленський відповів на петицію. Президент України зазначив, що "порушене у петиції питання потребує ретельного опрацювання як у площині історико-культурного контексту, так і з огляду на можливі міжнародно-правові наслідки." Крім того, Верховний Головнокомандувач звернувся до Прем'єр-міністра України з проханням всебічно опрацювати ініціативу, зокрема із залученням наукових установ, та інформування його та автора петиції про результати. Автори петиції наголошують, що назва "росія" є вкраденою країною-терористкою у української пра-держави - Русі. "Історичною назвою росії є Московія. Те саме стосується державних утворень Московського князівства, Московського царства, імперії. Ця назва вживалася в європейських і в деяких азійських мовах. На багатьох історичних мапах XVI—XIX ст., які виготовлялися в Європі до і після перейменування Московського царства на Всеросійську імперію, також фігурує ця назва. 22 жовтня 1721 року, - тобто 301 рік тому, - московський цар Петро І проголосив Московське царство «Российской империей»." Так звана "росія" існує лише 301 рік - базують активісти. Раніше ми повідомляли про те, що Ашан відкриє ще одну мережу магазинів на росії.  Джерело Електронні петиції / представництво Президента України

Жовтоводська міськрада визначилась із новими назвами для 34 топонімів у місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Згідно з повідомленням на сайті міської ради, рішення про перейменування було прийняте на засіданні постійної комісії з перейменування площ, проспектів та вулиць. За нові назви голосували з 10 січня по 10 березня, участь у голосуванні взяли 2077 городян. Депутати міськради розглядатимуть варіанти перейменувань 13 вулиць, 20 провулків та 1 майдану з урахуванням результатів голосування та рішення комісії. Повний перелік перейменувань вулиць у Жовтих Водах: вулиця Ватутіна – вулиця Каштанова; вулиця Гагаріна – вулиця Героїв України; вулиця Гвардійська – вулиця Національної гвардії України; вулиця Горького – вулиця Олеся Гончара; вулиця Короленка – вулиця Вереснева; вулиця Кропоткіна – вулиця Героїв Чорнобиля; вулиця Ломоносова – вулиця Футбольна; вулиця Маяковського – вулиця Авангардна; вулиця Першотравнева (село Мар’янівка) – вулиця Солов’їна; вулиця Потапова – вулиця Григорія Потапова; вулиця Пушкіна – вулиця Літературна; вулиця Черняхівського – вулиця Євгена Черняхівського; вулиця Чкалова – вулиця Зоряна; провулок Бестужева – провулок Івана Сірка; провулок Дубініна – провулок Волі; провулок Зої Космодем’янської – провулок Привітний; провулок Купріна – провулок Серпневий; провулок Лермонтова – провулок Яблучний; провулок Матросова – провулок Народний; провулок Мініна – провулок Чарівний; провулок Московський – провулок Маріупольський; провулок Некрасова – провулок Медовий; провулок Олега Кошового – провулок Азовський; провулок Осипенка – провулок Кобзаря; провулок Панфілова – провулок Київський; провулок Пожарського – провулок Світанковий; провулок Радищева – провулок Багряний; провулок Семченка – провулок Володимира Семченка; провулок Тургенєва – провулок Майданівський; провулок Тюленіна – провулок Літній; провулок Філатова – провулок Володимира Філатова; провулок Червоний – провулок Червневий; провулок Чехова – провулок Мальовничий; майдан Чайковського – майдан Ялинковий. Міська рада запропонувала вшанувати пам'ять земляків, які загинули на війні, присвоївши їм звання "Почесний громадянин міста Жовті Води". Щодо перейменування вулиць на честь полеглих бійців, це питання повернеться до розгляду після перемоги.  

Mobile Legends: Bang Bang продовжує бути одною з топ-онлайн ігор для українців для будь-якого віку. Водночас, гра досі не має україномовної локалізації. Хоча цим займаються деякі спільноти, щоб показати, як MLBB буде виглядати українською. Українською локалізацією займається спільнота на Телеграм-сторінці "Землі Світанку".  На окремому досвіді перекладу з лору гри Mobile Legends: Bang Bang розглянемо, чому українська локалізація гри краща за російську.  Чому "Чиста Шкода" насправді мутна?  Впевнений ви чули: "Чиста Шкода", "Істинна Шкода", "Справжня Шкода"; в тому числі і на цьому каналі і до якогось моменту це було незначним, поки дійсно не виникло запитання, чому "Істинна", а не "Чиста"? - пишуть українізатори гри. Чому "Істинна Шкода" та "Чиста Шкода" не підходять? Справа в тому, шо так названий термін "Істинна Шкода" на каналі лише через те, що ми перекладаємо з англійської і цей вид шкоди перекласти не можна ніяк інакше як дослівно, що було нашою помилкою. Тому ми подивилися як буде перекладатися на інших мовах і тут все розбіглося. Між іншим: нещодавно онлайн-гру Мобайл Ледженс поповнила персонажка Новарія.  В мові оригіналу - китайській, "真實傷害" (True Damage) якщо перекладати то називається "Реальна Шкода", англійською буде "Істинна Шкода", але в інших варіантах перекладу береться просто англійський переклад і лише в російській написано "Чиста Шкода", звідки воно взялося я не знаю, але більше ніде того немає і "Чиста Шкода" ви можете почути лише від тих, хто користується російський інтерфейсом, інші поняття не матимуть про що мова Ми почали обговорювати це питання і прийшли до висновку, що найбільш правильно буде назвати цей тип шкоди "Абсолютна Шкода" , оскільки одне із значень "Абсолютний" є незалежний від будь-яких факторів. "Абсолютну Шкоду" не можна нічим зменшити, а значить і впливати на неї неможливо. Аби перевірити наші здогадки ми вирішили подивитися в інших іграх, де присутня українська і подібні механіки, як переклали професійні команди. Нами було виявлено, шо в популярній грі "Dota 2", "True Damage" переклали точно так само як і ми. А це означає, що данний переклад має сенс. Тому, ми рекомендуємо вживати в українському перекладі саме "Абсолютна Шкода".  "Ми не змушуємо вас використовувати наший варіант, оскільки офіційного перекладу немає, тому будь-який варіант може бути правильний. Але ми пояснили, чому обрали саме так", - зазначають перекладачі.  Нагадуємо, що українська локалізація - це досі розкрите питання для зросійщеної гейм-спільноти в України і вимагає участі у процесі владних органів, щоб вирішити проблему локалізації законодавчо раз і на завжди. 

Україна продовжує прощатися з комуністичним та імперським минулим. 15 червня набрали чинності правки до закону “Про охорону культурної спадщини”. Це дозволить позбавити державного захисту пам’ятки, пов’язані з комуністичним режимом і періодами поневолення України російською імперією. Центр спільних дій проаналізував проблему пам’яток тоталітарного минулого та зміни, які мають поліпшити ситуацію.  Декомунізація розпочалася одразу після проголошення незалежності України, коли Леонід Кравчук заборонив діяльність комуністичної партії в Україні. Наступною була ініціатива Віктора Ющенка, який видав указ про демонтаж всіх пам’яток та перейменування вулиць, пов’язаних з організаторами Голодомору. Вже під час Революції гідності почався “Ленінопад” — люди по всій країні почали скидати пам’ятники Леніну та іншим комуністам.  Дерусифікація у дії Системною декомунізація стала, коли Петро Порошенко підписав закон, за яким місцеві самоврядування мали демонтувати пам’ятники особам, які організовували чи були причетні до Голодомору, репресій, націонал-соціалістичного та комуністичного тоталітарного режиму. Названі на їхню честь вулиці мали перейменувати органи місцевого самоврядування. Змінити назви областей, районів та населених пунктів мала Верховна рада.    Із того моменту пройшло 8 років, але у Києві досі стоїть пам’ятник Миколі Щорсу. Він був одним з командирів більшовицької армії та боровся проти Української народної республіки. Одним із так званих подвигів Щорса стала окупація Києва, після чого його призначили комендантом міста. З 1930-х його образ почали використовувати для пропаганди подвигів червоної армії. Пам’ятник Щорсу у 1954 році встановили на честь "всенародного святкування" 300-річчя "возз'єднання" України з росією”.  Тож чому статую не прибрали? Пам'ятник Щорсу знаходиться в Державному реєстрі нерухомих пам'яток культури, а тому захищений державою. Раніше не існувало механізму, за яким можна було вилучити пам’ятник із реєстру і демонтувати. Якщо об’єкт потрапляв до реєстру, то ні органи місцевого самоврядування, ні місцеві державні адміністрації не могли з цим нічого зробити.  Ухвалений законопроєкт має розв’язати цю проблему. Він визначає, що пам’ятки, які є символами комуністичного режиму чи російської імперії, не можна вносити до реєстру. А вже зареєстровані об’єкти мають із нього вилучити.  Рішення про вилучення національної пам’ятки приймає Кабмін за пропозиціями Міністерства культури. Долю пам’ятки місцевого значення Мінкульт вирішує самостійно, без погодження з Кабміном. Інформацію про місцеву пам’ятку йому подають Органи охорони культурної спадщини, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури та Громадські організації. За їхнім поданням Міністерство культури виключає статую із відповідного реєстру та демонтує.   Також міністерство ухвалює рішення демонтувати об’єкт повністю, чи зняти з нього окремі символічні елементи або перемістити пам’ятку в інше місце. Якщо Мінкульт вважає, що вона має виняткову мистецьку цінність, то пам’ятці можуть змінити назву і залишити на місці.   Зміни до закону допоможуть позбавити громадський простір впливу комуністичного минулого. Втім, рішення має й недоліки. Керуючись ним, пам’ятники можуть почати бездумно знищувати, щоб звільнити земельну ділянку, демонтувати унікальну мозаїку під рекламні банери чи незаконно присвоїти її для приватної колекції.  Деякі пам’ятки одночасно мають комуністичну символіку й наукове, культурне, історичне або естетичне значення для України. Наприклад, у деокупованому Святогірську на Донеччині є унікальний монумент радянському діячу Артему. Це один із небагатьох памʼятників, створених у стилі кубізму. Щодо памʼятника Щорсу, то кінна скульптура з вершником — найскладніший для роботи вид скульптур і він авторові вдався. Постаті Артема та Щорса — сумнівні та непотрібні на вулицях України, але чи доцільно їх знищувати?  В законі не сказано, що саме робити з пам’ятками, повʼязаними із комуністичним минулим чи періодом російського панування: знищувати чи перевозити, а якщо перевозити — то куди. У Міністерства культури поки немає єдиного ухваленого підходу до майбутнього таких пам’яток. Тому слід напрацювати повноцінну політику щодо майбутнього пам’яток тоталітарного минулого і запропонувати чіткий механізм, як поводитись з подібними об’єктами. Міністерство не має залишати за собою право вирішувати долю пам’ятника самостійно в кожному окремому випадку.  Натомість держава має організувати процес: від рішення про демонтаж до утилізації чи перенесення об’єкта в конкретне місце. До прикладу, на Сумщині є “Парк радянського періоду”, куди завозяться статуї радянських діячів. У Львові є меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія терору”. Подібні комплекси можна створити і в інших областях. Цим має займатись держава, а не лише місцеве самоврядування чи волонтери.   Особливо важливо прибрати згадки про ідеологію та символи росії з українських вулиць зараз, коли йде війна за нашу свободу. Але ми повинні добре памʼятати, якою була багаторічна окупація і як її намагались показати самі окупанти. Вони перейменовували наші вулиці і ставили памʼятники тим, хто знищував цвіт української нації та заперечував наше право на існування. І зараз ці памʼятники є нагадуванням, якими смертельними можуть бути братні обійми. Тож чи не доцільніше зберегти ці пам’ятки, як ілюстрацію того, що пропаганда теж може бути зброєю? Адже освіченість та критичне мислення — це найкращий запобіжник проти того, щоб стати жертвою пропаганди і культу особистості.