Всі публікації з тегом Ветерани

Як стало відомо NikopolToday, в місті Нікополь учасник бойових, дій і герой для нас всіх, що захистив нікопольців від російського вторгення скаржиться на хамство водія автобуса.Триває війна із Московією. Численні герої, ризикуючи своїм життям, тримають оборону в окопах, щоб захистити нас із вами, наш спокій і щасливе життя. Чому деякі з нас соромлять героїв?Наші українські солдати, герої країни, захищають наш безтурботливий сон кожної ночі, поки ми цього не знаємо.Пост українського солдата у мережі Facebook.Їм важко робити це але вони знаходять в собі сили, щоб врятувати наше майбутнє від російського рабства.У Нікополі учасник бойових дій скаржиться на одного з водіїв автобуса № 135. Чи не сепар він часом? Про це NikopolToday дізнався від 0566.Чоловік, що пройшов через жахливу війну, каже про приниження, яке постійно демонструє водій через безкоштовний проїзд.Про це NikopolToday стало відомо з Facebook. Повідомлення написав Богдан в одному з місцевих пабліків.Житель Нікополя на ім'я Богдан в соціальній мережі скаржиться на одного з водіїв автобуса № 135, який їде по маршруту Покровське - Нікополь. Учасник бойових дій розповів про ранкове інцидент, який стався 8 січня. Чоловік зазначив, що за кермом був водій, який постійно принижує його. Чого не скажеш про його напарника - другому водія даного рейсу, який веде себе більш коректно.«Так вийшло, що я учасник бойових дій. На роботу мені зручно добиратися саме на 135 автобусі. Відповідно, я користуюся своїм правом на безкоштовний проїзд. Так ось, цей водій постійно намагається мене якось принизити. При виході з автобуса кидається в спину всякими словами. Провокує. Мені неприємнє таке ставлення. Право на безкоштовний проїзд мені гарантує держава. І це не подачка від держави, це нагорода. Розумієте, нагорода. Чому після отримання своєї нагороди у мене повинен залишатися осад на душі», - пише Богдан.У Нікополі учасник бойових дій скаржиться на одного з водіїв автобуса № 135. Чоловік каже про приниження, яке постійно демонструє водій через безкоштовний проїзд, яким його нагородила держава Україна.Через некоректне поводження одного з водіїв рейсу № 135 до героя Нікополя, учасник бойових дій і його сім'я з 5 чоловік (які завжди оплачували проїзд), не користуватимуться послугами автобуса сполученням Покровське - Нікополь.Користувачі соціальної мережі морально підтримали Богдана. Один з жителів порадив йому звернутися в диспетчерську службу, щоб сепаратиста покарали.Пам'ятайте, що українські солдати зберігають Ваш безтурботний сон. Якщо пчоуєте, що хтось цього не цінує - примкніть йому писок.Фото PinterestРаніше ми писали, що соромно не знати українську у Незалежній Україні. Навіть американці вчать нашу мову за лічені місяці!Також, якщо Вам цікаво - яким буде ваше місто Нікополь у майбутнього - запитайте себе, що ви дял цього майбутнього зробили?

Учасники/-ці та ветеран(к)и війни, жінки та ЛГБТКІ+ люди. Ці три категорії українського суспільства мають набути більшої ніж раніше підтримки в плані рівних прав і можливостей.Таку думку висловили 1039 українських підлітків з усіх (навіть тимчасово окупованих) регіонів України, які були опитані онлайн на предмет рівня інклюзивности нашої країни, дискримінаційних випадків, ґендерних стереотипів та готовности адвокатувати права меншин протягом серпня 2022 року. Цей зріз проводився в рамках кампанії протидії ґендерним стереотипам nomoregringe в мережі ТікТок, що реалізується ГО "Післязавтра" у межах програми «ЄС за ґендерну рівність: разом проти ґендерних стереотипів та ґендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та ЮНФПА.Другий рік поспіль сексизм (упереджене ставлення та дискримінація за статтю), ейджизм (за віком), лукізм (за зовнішнім виглядом) та гомофобія (за сексуальною орієнтацією) — топові типи дискримінаційної поведінки, що найчастіше зустрічаються підліткам в Україні. Найчастіше ґендерні упередження, або ж сексизм, спіткає підлітків вдома від батьків, бабусь та дідусів.Однак, більш інклюзивним середовищем для українських тінейджерів, попри виклики війни все ще залишається дім і родина. І в цілому їхня оцінка рівня інклюзивності українського суспільства досить оптимістична: 79,4% молодих українців і українок можливість бути собою вдома оцінюють на рівні «добре» і «відмінно». В школі ж ця оцінка знижується до рівня 41,6% (тобто для менше ніж половини учнів і учениць в шкільному середовищу безпечно і можна бути собою на «добре» і «відмінно»).56,3% опитаних вважають, що українське суспільство поступово крокує до більшої толерантности (проти 37,3% хто думає навпаки). Цікаво, що важливим поступ суспільства на ниві прав людини, недискримінації та руху до більшої толерантности вважають 81,3% тінейджерів (що на 23,1% більше показника минулого року).Не менш цікавим є той факт, що 40,4% опитаної української молоді вже зараз демонструють активну позицію в протидії дискримінації, упередженням, утиску. В той час як проти толерантного поступу виступають тільки 5,9% представників/ць цієї групи.На думку 28,8% української молоді, війна пришвидшить ґендерний поступ. 46,7% цієї спільноти вважають, що вже за 50 років ґендерна рівність в Україні стане реальністю. Ступінь важкості переживання війни, на розсуд представників/ць цього покоління, не залежать від статі.Раніше ми писали про те, що Захисник України зробив камінг-аут: "Я вірю в хлопців в Правому Секторі і в ЗСУ, бо там є МІЙ".Джерело GaysUA

Інвалідний візок є важливим засобом пересування для людей з обмеженими можливостями. Вона допомагає їм долати труднощі та зберігати незалежність у повсякденному житті. Інвалідний візок надає людям з обмеженими можливостями можливість вільного пересування як усередині приміщень, так і на вулиці. Вона оснащена спеціальними функціями та адаптована під потреби конкретного користувача. Крім того, інвалідний візок забезпечує комфорт та безпеку. Вона має зручне сидіння, регульовану спинку та підлокітники, що дозволяє користувачеві почуватися комфортно під час пересування. Вбудовані гальма та стійка конструкція гарантують безпеку під час використання. Купити крісло для інваліда – це важливий крок до підвищення якості життя та самостійності людей з обмеженими можливостями. Інвалідна коляска надає їм не лише комфорт та підтримку, а й ефективну допомогу у виконанні різноманітних повсякденних завдань. Типи та моделі: як вибрати правильний інвалідний візок відповідно до потреб Вибір правильного інвалідного візка – це важливий крок, який має бути зроблений з урахуванням індивідуальних потреб та особливостей кожної людини. У світі існує безліч типів та моделей колясок, розроблених спеціально для людей з обмеженими можливостями. Давайте розглянемо деякі з них. Складні коляски: Це універсальні моделі, які легко складаються та переносяться. Вони дозволяють зберегти мобільність та незалежність, ідеальні для активних людей. Електричні коляски: Для тих, хто потребує додаткової підтримки при пересуванні, електричні коляски – чудовий вибір. Вони оснащені електроприводом, який полегшує пересування та зменшує навантаження на руки. Спортивні коляски: Якщо ви займаєтеся спортом або активним способом життя, спортивні коляски нададуть вам можливість брати участь у різних видах спорту, таких як баскетбол на візках або легка атлетика. Дитячі коляски: Для маленьких дітей з обмеженими можливостями існують спеціальні дитячі коляски, які забезпечують комфорт та безпеку малюка. При виборі інвалідного візка необхідно врахувати безліч факторів, щоб забезпечити комфорт та безпеку для користувача. Одним із найважливіших аспектів є ступінь обмеження пересування людини. Залежно від цього, можуть знадобитися різні типи візків. Для людей зі слабкою рухливістю або тимчасовими травмами можна розглянути легкі коляски з можливістю регулювання спинки і підлокітників. Це дозволить адаптувати коляску до поточних потреб та забезпечити зручність при пересуванні. У разі більш серйозних обмежень, таких як повна параліч нижніх кінцівок або обмеження руху всього тіла, слід звернути увагу на електричні інвалідні коляски. Вони оснащені двигуном і дозволяють користувачеві пересуватися з мінімальними зусиллями. Деякі моделі навіть мають функцію підйому та спуску сходами або нерівною місцевістю, що значно розширює можливості пересування. Крім того, варто звернути увагу на розміри коляски та її маневреність. Важливо вибрати модель, яка легко проходить через двері та може маневрувати у вузьких просторах, особливо якщо планується використання у приміщенні. Де купити якісний інвалідний візок за доступними цінами Інтернет-магазини є чудовим варіантом для такої покупки, тому що вони пропонують широкий асортимент товарів, відгуки клієнтів, гарантії та послуги доставки. Одним із таких інтернет-магазинів, який може вас зацікавити, є Baldinelli крамниця інвалідних візків. Вони пропонують великий вибір інвалідних візків різних типів та моделей, від прогулянкових до електричних. Крім того, важливо відзначити, що цей магазин має багато позитивних відгуків від своїх клієнтів. Це свідчить про високу якість та надійність їх товарів. Також важливо згадати, що Baldinelli надає гарантії на свою продукцію, що дає вам додаткове почуття впевненості та захисту при купівлі. Нарешті, у них є послуги доставки, які забезпечують зручність та комфорт при отриманні вашого інвалідного візка. Щоб прочитати цю статтю російською - будь ласка, пройдіть за посиланням.

У 21 столітті ми можемо почути, що вже досягнуто гендерної рівності і що фемінізм не потрібен. Чи так це насправді?  24 лютого  2022 терористична російська федерація продовжила загарбницьку війну, яку почала весною 2014 року, але у більших масштабах.  Постало питання захисту від збройної агресії, але цей обов’язок поклали виключно на чоловіків.  Натомість для жінок захист України залишився правом, а не обов’язком. До того ж на це право досить часто поягали у ТЦК, які не мають бажання мобілізути жінок і навіть надати можливість заключити контракт . Варто нагадати історію водійки БМП,  Валіко Коробкадзе з Полтавщини. Дівчині відмовляли у всіх ТЦК Полтавщини і потрапити на військову службу вона змогла лише через ТЦК у Харкові. Це попри те, що дівчина перебувала на контракті з 2019 року. Ще з часів АТО жінки добровольці не були оформлені належним чином, коли приймали участь у бойових діях. Вони отримували поранення, гинули, але не могли отримати визнання факту участі у бойових діях.  Перші законодавчі ініціативи для зміни ситуації почалися у 2014. Тільки у 2018 році парламент прийняв зміни до закону Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків.  Такі зміни дали можливість жінкам обирати посади та здобувати військові спеціальності.  На жаль, закон не завжди виконується, а тому потрібні квоти. Багато жінок скаржилися, що у ТЦК їх не допускали до служби, посилаючись на негласні вказівки.   Щоб запобігти подібним ситуаціям потрібно вводити  гендерні квоти на військові спеціальності.  Тільки так можна зобов’язати дотримуватися писаних законів. Відсутність рівного військового обов’язку закріплює архаїчні гендерні ролі та знецінює жінок. Російське вторгнення у два етапи- 2014, 2022 показало, що жінки можуть воювати на рівні з чоловіками, а іноді і краще.  Натомість жінки зустрічаються з більшими перешкодами. Відсутність військового обов’язку для жінок закріплює традиційні гендерні ролі, згідно з якими чоловіки мають воювати, а жінки – народжувати.   Так держава знецінює жінок, відводить їм лише біологічну функцію, яка цінується  менше, ніж інші.  Також відсутність строкової служби для жінок позбавляє їх шансів навчитися базової культури поводження зі зброєю  та підвищує ймовірність стати жертвами російських окупантів.  Що на нас чекає після війни?  Окрім цього, після завершення бойових дій на території України, може посилитися репродуктивний тиск на жінок . Посилиться діяльність пролайф -організацій, які закликатимуть «рятувати демографічну ситуацію».  Це може призвести до сумнівних законодавчих ініціатив із закликами до заборони абортів.  Війна та геноцид стануть термінами для спекуляції популістів різного штибу, які спробують обмежити права жінок з метою отримання голосів малоосвіченої консервативної публіки

61-річний Віталій Лашевич, який пройшов пекло найзапекліших битв і отримав поранення, змушений просити гроші на хліб та ліки у переході. Він бореться з бюрократією, щоб отримати належну допомогу та визнання свого статусу, - повідомляє ТСН. Віталій Лашевич служив у 205 батальйоні тероборони з перших днів війни. Чоловік брав участь у звільненні Київщини, боях за Сєвєродонецьк, Соледар, Бахмут, Лиман. Він був мінометником. Під час обстрілу Віталій Лашевич отримав поранення рук. ВЛК визнала його непридатним до служби, втім, відмовилася визнавати, що його проблеми зі здоров’ям пов’язані з війною. Наразі чоловік не може отримати належну медичну допомогу чи гідну пенсію. Віталій змушений просити милостині в переході на Майдані та жити на допомогу побратимів.  Цей час, поки я проходжу це ВЛК, я вже не військовий. У мене немає ніяких виплат, нічого не приходить. Мої побратими допомогли купити хатинку. Вона маленька, їй 92 роки. Але мені все одно, пробачте, жити треба, за світло, за газ платити. Я звернувся я в Пенсійний фонд, мені дали поміч — 300 грн на місяць. Хата стара, холодна, треба прогрівати. Мені опалення обходиться 2500 грн, плюс доставка. Виходить 2700. І світло. 300 гривень мені виділяють, - каже в інтерв’ю чоловік. Чоловік хотів би працювати. Проте після поранення він не може підняти руки вище плечей. Попри державні нагороди, зараз чоловік почувається покинутим і непотрібним. У мене побратими кажуть: “Діду, ти на фронті не загинув, то там з голоду хочуть щоб помер”. Це соромно повинно бути не нам, а владі, - розповідає Віталій. Якщо ви маєте змогу допомогти Віталію Лашевичу, долучайтеся за реквізитами: Картка Віталія: 5457 0825 0961 1963 Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8gY18oQw8u

Микола Лукашук, голова Дніпровської обласної ради, відвідав Центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі у Кривому Розі. Про це він повідомив у своєму телеграм каналі. Під час візиту Микола Лукашук поспілкувався з колективом закладу щодо потреб у навчанні ветеранів, військових та цивільних. У центрі вже активно впроваджують освітні програми, аби молодь та оборонці мали можливість отримати затребувані спеціальності. За даними Мінекономіки, через війну в Україні не вистачатиме близько 4,5 млн працівників. Тому важливо оптимізувати та зробити сучасними заклади профтехосвіти, які могли б готувати кваліфікованих фахівців. З фронту повернуться наші воїни, яким потрібно буде інтегруватися у мирне життя, отримати нові професії та навички. Тож робимо все можливе, щоб наші ветерани знали, де можна навчатися, перекваліфікуватися і могли отримати якісні освітні послуги. - зазначає Микола Лукашук. Криворізький центр є одним із кращих обласних навчальних закладів. Він має сучасне оснащення, налагоджену співпрацю з 30-ма підприємствами міста для практики та подальшого працевлаштування. Тож не дивно, що центр нині завантажений на 97%. Микола Лукашук відзначив роботу директора закладу Валерія Яременка та нагородив його почесною відзнакою Дніпровської обласної ради. Щиро дякую усьому колективу закладу за надзвичайну роботу задля розвитку та якісного навчання нашої молоді, ветеранів задля відбудови України - додав Микола Лукашук.

Чудова новина для ветеранів Дніпровщини! У регіоні буде збудовано сучасний реабілітаційний центр Superhumans Center. Про це повідомив голова Дніпровської обласної ради Микола Лукашук. Голова Дніпровської обласної ради Микола Лукашук зарах перебуває на Львівщині з робочим візитом, де вже діє подібний центр. Він зустрівся з його засновником Андрієм Ставніцером, щоб обговорити деталі проєкту для Дніпра. Два тижні тому ми вже почали процес реалізації проєкту і у Дніпропетровській області. Говорили про це з Ольгою Руднєвою, CEO Superhumans, та Юлією Селезньовою, директоркою з розвитку Superhumans center. - говорить Микола Лукашук. Він зазначив, що завдяки цьому центру ветерани регіону зможуть отримувати безкоштовні послуги з протезування, реконструктивної хірургії, реабілітації та психологічної підтримки. Нашому опорному регіону, де кількість ветеранів є однією з найбільших, дуже потрібен такий сучасний центр. - додає Микола Лукашук. Відкриття Superhumans Center у Дніпрі стане знаковою подією для всієї України. Це буде не лише сучасний реабілітаційний центр, а й потужний центр підтримки та єднання ветеранів та їхніх родин. Будівництво Superhumans Center у Дніпрі - це ще один крок до того, щоб наші ветерани отримали ту підтримку та повагу, на яку вони заслуговують.