Всі публікації з тегом сенс

Авторська стаття від NikopolToday для розділу "Власна думка" від Rayan Riener про головне: Сенс Вашого Життя. Кожен колись задумується про це. Рано чи пізно, це питання змушує зупинитись і визначитись із Покликанням. Як визначитись із Покликанням - якщо це про Вас, читайте далі. Я хочу, щоб ви задумались про: Сенс Життя. Кожен колись задумується про це. Рано чи пізно, це питання змушує зупинитись і визначитись із Покликанням. Коли ви визначились із Покликанням, ви можете зайнятись і Зродною працею.  А там вже і життя на марне – не проживете. Почнете роботу над власною Біографією. Але все житті доведеться відстоювати власну Свободу Особистості. Та нести Правову відповідальність…~[Шлях] Вільної ОсобистостіЩо таке особистість, спитаєте Ви?«Особистість»  - особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня соціального розвитку і самосвідомості, який дозволяє їй знаходити і обирати серед цінностей культури особистісні смисли, самостійно виконувати відповідну перетворювальну діяльність, свідомо і відповідально здійснювати саморегуляцію діяльності й власної поведінки...(Які ознаки характеризують Особистість) характеризують такі ознаки:Перевір, чи маєш всі ці ознаки особистості.1. розумність (визначає рівень інтелектуального розвитку);2. відповідальність (рівень розвитку почуття відповідальності, уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них);3. свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття самостійних рішень);4. особиста гідність (визначається рівнем вихованості, самооцінки);5. індивідуальність (несхожість на інших).(Що визначає Особистість ?) визначають:- неповторні фізичні якості,- психічні процеси,- темперамент,- характер,- здібності,- мотивація,- потреби,- інтереси.Що таке Особистість, індивід та індивідуальність:Індивід утотожнює загальні властивості людини, як організму.Індивідуальність утотожнює специфіку окремої людини, причому специфіка ця може носити спадковий чи випадковий характер.Особистість — результат процесу виховання і самовиховання. «Особистістю не народжуються, а стають» [А.Н. Леонтьєв] Діти не мають особистості, оскільки відповідальність за їх вчинки ставиться їхнім батькам. На думку Л.І. Божович, можна виділити два критерії особистості, що сформувалася:1. Людину можна вважати особистістю, якщо в її мотивах існує ієрархія в одному певному сенсі, а саме якщо вона здатна долати власні спонукання заради чогось іншого. У таких випадках кажуть, що суб'єкт здатний до опосередкованої поведінки. При цьому передбачається, що мотиви, по яких долаються безпосередні спонуки, соціально значущі.2. Здатність до свідомого керівництва власною поведінкою. Це керівництво здійснюється на основі усвідомлених мотивів-цілей і принципів.    "Особистість" — це індивід, який "усвідомлює" свою індивідуальність.Як правило, людина, яка стає на шлях вільної особистості, - не покидає його,  оскільки куштує найкращий смак із людської сторони життя. Шлях особистості, - нелегкий, але свобода – варта того, щоб нею жити, жити справжнім життям із цілями, а не існувати, як частина механізму, яким користуються сильні світу цього. Творити свою Долю самостійно, та впливати на Долю суспільства, Творити Історію, бути її учасником, а не пасивним споглядачем, - ось що передбачає Шлях Вільної Особистості.P.S. Ця стаття, також є частиною історії, оскільки вперше була підготовлена для Українського Розмовного Клубу (Нікополь), де і була озвучена. Гадаю, зараз саме той час, коли світло тих думок, може надихнути і Вас, мої улюблені читачі.Автор Rayan RienerТакож ми розповідали - чи варто карати своїх дітей? А ще раніше показували, як живе сліпа песка з Нікополя у Києві.

Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту [email protected], щоб все місто почуло Ваші думки. * * * *Через кілька годин після моменту, коли Київ залишився позаду, світло вимкнули (а це значить, що ще біля ста сторінок книги я встиг прочитати до «відбою» у цьому радянському музеї...), люди нарешті почали вмощуватись спати, завершаюся свої теревені, у яких важко віднайти сенс... ...мережі вже немає, безлюдні простори, йдуть за поїздом, який нагадує мешканцям хуторів кінця 19/початку 20-го сторіччя, що вони у цоьму вакуумі не самі і десь далі існує інше життя. Хоча в наш час, в нашій країні, вже важко визначити, чи міське дороге життя краще за ділянку і автономний будинок......молоді дівчата, із сусіднього вагону знову починають співати, повертаючись додому з якогось вокального конкурсу у Києві, з нагородами. Раптово вони починають співати опенінг з TV-ShoW «Слуга Народу» і десь на середині пісні вже співає пів вагону, а я в цей час згадую цікавого хлопця на вокзалі у модерновому-кілті, з косухою на плечах і пірсингом на обличчі; і тут мене накривають емоція, що це вже зовсім інша країна, іншими людьми, дітьми, тінейджерами, молоддю, а також думки, чи не зайвий я на цій землі?Нагадуємо: Люди самі розводять котів і собак, не роблять стерилізація й викидають потомство страждати на вулиці міст, де на них чатують догхантери та маніяки. Чи є мені місце серед цих людей, і коли вже нарешті завершиться ця травля проти мене, яка вже давно не йде від гомофобів, а на 100% від українських ЛГБТ? Майже не залишилось людей, які мене справді знають в Україні, окрім родини. Тільки щоденний буллінг, дискримінація зі сторони ЛГБТ та їх друзів-ксенофобів... І все більше читачів з Європи, Америки, від яких я не отримую нічого іншого окрім позитивних емоцій, натхнення та стимулу далі творити, але вже не для України, де будь-яку підтримку чекати марно, отримати неможливо, довіряти обіцянкам - без сенсу. Я сам на сам, зі своїм болем, проблемами, закритий, бо у відповідь тільки і бачу зловтішання людей. Пісня закінчилась, і цієї миті мої думки перервали оплески у вагоні. Все ж, зважуючи все, я б не хотів бути «слугою» для такого народу, або для окремих його частин чи анклавів, до яких я долею приписаний але не належу, без пояснень, затравлений цими представниками, яким насправді не цікаво хто ти, тільки би вкусити та отримати свою дозу крові, збираючись у зграї, як бидло і атакувати, безкарно.Автор Rayan RienerВарто знати: Як задовільнити статевого партнера в ліжку, щоб отримати найкращий секс та емоційне задоволення?

До справи потрібной підійти із усією серйозністю. Якщо Ви вирішили піти з життя, наголошує NikopolToday, то варто правильно написати прощальний лист, де в усіх деталях але кратко пояснити свій вчинок. Оскільки Україна тримає першість у Європі за кількістю самогубств.  Це гарний спосіб піти із життя красиво і відповісти на питання, які будуть турбувати навколишніх людей. Оскільки, якщо Ви робите цей вчинок на емоціях - навряд це справжнє бажання звести рахунки із життям. Будьте оригінальці, щоб не стати лише цифрою зпоміж сотень тисячь людей у статистиці.  Передсмертна записка - важливий атрибут добровільного відходу з життя для самовбивці і спосіб проникнути в останні думки того, хто добровільно пішов з життя для інших. Люди пишуть послання перед смертю протягом століть, навіть тисячоліть. Щойно одна людина вчинила самогубство. Менше ніж через хвилину це зробить ще одна. Чому це важливо? Згідно зі статистикою ВООЗ, у третьому тисячолітті від суїцидів йде з життя більше людей, ніж через всі війни та насильницькі вбивства разом взяті – близько 800 тисяч самогубств у рік, тобто кожні 40 секунд у світі позбавляє себе життя одна людина – це 3000 осіб щодня. В Україні один із найвищих рівнів самогубств у Європі — понад 20 добровільних смертей на сто тисяч життів. Україна в числі 25-ти країн світу з найбільшою кількістю суїцидів. Тому, щоб пояснити свою особисту кризою, людині може допомогти відверта розмова із самим собою у формі прощальної записки. Якою може бути форма та зміст передсмертної записки? Варті уваги передсмертні записки відомих людей, наприклад передсмертна записка Курта Кобейна, Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Ван Гога, Марини Цвєтаєвої, а також передсмертні записки інших відомих людей, які також варті уваги. Приклади допоможуть обрати свій рівень передсмертного послання, обсяг, а якщо Ви творча людина - можете обрати навіть альтернативні види - наприклад живопис або музичний твір. Не йдіть із життя безславно, а якщо хочете поскорішите піти, накалякавши кілька нерозбірливих речень на шматку туалетного паперу - значить це тільки емоції і насправді Ви не хочете помирати. І про це краще подумати заздалегіть.  Факт: Щороку в Україні скоюють самогубство багато сотень дітей.  Оригінальні способи 1. Живопис. Передсмертна записка Ван Гога виглядала так. Відомий зараз художник обрав оригінальний спосіб сповістити про свій суїцид за допомогою фарб. Сучасники художника та він сам не знали, що згодом його роботи стануть безцінними та змінять світовий живопис.  Але він цього не знав - тому пішов, не чекаючи на визнання аж до природньої смерті. У злиднях та стражданнях.  Передсмертні записки залишають лише від 15 до 40% людей, які вирішили звести рахунки з життям, зважаючи на країну. 2. Поезія. Поезія - доволі часто може передати Вашим емоціям зміст у формі, що може зберегтись для людей на віки. Вірш - один із найкращих способів гарно оформити свій відхід до іншого світу.  Лише один вірш може помістити в собі те, що Вас насправді хвилює. До прикладу, "передсмертна записка" російської поетеси Юлії Друніної. Ухожу. Нету сил. Лишь издали (Все ж крещеная!) Помолюсь За таких вот, как вы,— за избранных, Удержать над обрывом Русь. Но боюсь, что и вы бессильны - Потому выбираю смерть. Как летит под откос Россия   Не могу, не xoчy смотреть. А це, можливо, перша офіційно знайдена передсмертна записка у світі, яка була написана на папірусі також у формі вірша. »... З ким я говорю зараз? Брати злі, І праведна людина вважається ворогом. З ким я говорю зараз? Не залишилося праведників, Віддана земля творцям беззаконня....   Смерть переді мною зараз, Як запах мирри, Як прогулянка під вітрилом під подувом вітру. Смерть переді мною зараз, Як запах квітів лотоса, Як солодке п'яне божевілля. Смерть переді мною зараз, Як спрага повернутися в рідний дім Після багатьох років в полоні»   Таким чином, Ваш передсмертний вірш може пережити навіть тисячі років. Ці віршовані рядки, душевний крик майже четирёхтисячелетней давності, зараз знаходяться в Берлінському музеї. Вони були написані невідомим єгиптянином на папірусі, імовірно в епоху Середнього царства (2040-1783 роки до нашої ери) в Стародавньому Єгипті. Велика частина папірусу була загублена, але збереглися чотири поеми, кожна з яких починалася своєю анафорою і представляла розмову людини з його душею. У тексті багато релігійних і філософських відсилань, які відображають світогляд єгиптян того часу, але ось що цікаво: стан депресивних роздумів, в які занурений автор, в точності відповідає сучасному опису душевного стану тих, які страждають важкою депресією. Це той же конфлікт з совістю через бажання накласти на себе руки, пригніченість, невпевненість в майбутньому, похмура картина світу, параноя. І навіть деталь: єгиптянин вважає, що інші ставляться до нього як до поганого запаху або невірної дружини - також і сучасні люди з важкими депресивними розладами схильні вважати, що вони випромінюють погані запахи. Достовірно складно сказати, чи вбив себе в підсумку цей нещасний, але, схоже, що симптоми депресивного психічного стану за тисячоліття не змінилися. А ось, на жаль, передсмертна записка відомої поетеси Марини Цвєтаєвої були дійсно запискою у повному сенсі. Їй було важко написати навіть кілька речень, через тяжкий стан здоров'я.  Мова про вимушену ефтаназію, яка заборонена в Україні для смертельно та важко-хворих, для яких це життя приносить нестерпний біль у буквальному сенсі, а легкі та важкі наркотики, які б могли поліпшити їх останні дні - заборонені.  Поетеса не залишила по собі прощального вірша, а марно: Мурлыга! Прости меня, но дальше было бы хуже. Я тяжело больна, это уже не я. Люблю тебя безумно. Пойми, что я больше не могла жить. Передай папе и Але — если увидишь — что любила их до последней минуты, и объясни, что попала в тупик Факт: Зазвичай діти, підлітки та дорослі натякають про свої наміри й виявляють ознаки суїцидальної поведінки.  Ще цікавіша поетична історія між двома письменниками, Єсеніним та Маяковським. Заборонена суспільством любов стала вбивчою для двох відомих поетів.  Через п'ять років поет написав зовсім інші рядки. Маяковський два дні носив у кишені цей листок, перш ніж зважитися на задумане. Він застрелився. Досі не відомо, у яких саме стосунках перебували два поети. За припущенням - це було заборонене тоді та й зараз гомосексуальне кохання.  Або ж чому інший чоловік може піти з життя за іншим? Як бачимо у передсмертному листі Маяковського, тісно пов'язаного зі смерттю Єсеніна: "Всем В том, что умираю, не вините никого и, пожалуйста, не сплетничайте. Покойник этого ужасно не любил. Мама, сестры и товарищи, простите - это не способ (другим не советую), но у меня выходов нет. Лиля - люби меня. Товарищ правительство, моя семья - это Лиля Брик, мама, сестры и Вероника Витольдовна Полонская. Если ты устроишь им сносную жизнь - спасибо. Начатые стихи отдайте Брикам, они разберутся. Как говорят-"инцидент исперчен",любовная лодкаразбилась о быт.Я с жизнью в расчетеи не к чему переченьвзаимных болей,беди обид. Счастливо оставаться. Владимир М а я к о в с к и й.   12/ IV -30 г.   Товарищи Вапповцы, не считайте меня малодушным. Сериозно - ничего не поделаешь. Привет. Ермилову скажите, что жаль - снял лозунг, надо бы доругаться. В. М. В столе у меня 2000 руб. - внесите в налог. Остальное получите с Гиза. В. М." Варто відзначити, що самогубства серед представників ЛГБТ-людей - не рідкість, а за статистикою, вони зводять рахунки із життям навіть частіше ніж інші через додаткову дискримінацію з боку суспільства, відчай від бесправності та самотності від неприйняття соціумом. Факт: Більшість близьких, членів родин, батьків тих людей, що пішли з життя по власній волі - не помічають або не хочуть помічати, що все йде саме до цього.  3. Пісня. Пісня не сильно відрізняється від поезії, оскільки також має віршовані рядки але варто звернути увагу, що деякі передсмертні тексти музикантів стають відомим піснями, які співають інші.  Наприклад, своє велике людяне послання відомий музикант Курт Кобейн завершує такими рядками: * * * Світ, Любов, Співчуття Курт Кобейн Френсіс і Кертні, я буду у вашого вівтаря. Будь ласка, продовжуй, Кертні, заради Френсіс. Заради її життя, яке буде набагато щасливішим без мене.   Я ЛЮБЛЮ ВАС, Я ЛЮБЛЮ ВАС! 4. Текст. Якщо треба висказатись - гарний текст, від якого у читаючого відмовить дихання - найкращий варіант.  Щоб зрозуміти, наскільки важливо оформити передсмертний лист не у двох словах, а бодай у есе, що пояснить Ваші мотиви та передасть емоції, думки на папері, додаємо першу частину передсмертного листа Курта Кобейна, який є гарним прикладом якісної записки. Сказано для Бодді Кажу мовою досвідченого простака, який швидше за все волів би бути позбавленим мужності, інфантильним скаржником. Цю записку, напевно, буде досить легко зрозуміти. Усі попередження взяті з курсу Punk Rock 101 за всі ці роки, з тих пір як моє перше введення в свого роду етику, яка передбачає незалежність і прийняття спільності з вами, підтвердило свою правоту. Вже багато років я не відчував хвилювання ні від прослуховування, ні від створення музики, так само як від читання і писання віршів. Важко передати словами, як мені соромно за все це.   Так, наприклад, коли ми стоїмо за лаштунками, і запалюються вогні, і чути шалений гул натовпу, це не чіпає мене так, як це зворушувало Фредді Меркурі, якому, мабуть, подобалося насолоджуватися любов'ю і обожнюванням натовпу, ніж я захоплююся і чому заздрю. Справа в тому, що я не можу вас обманювати. Нікого з вас. Це було б просто несправедливо по відношенню до вас або до мене. Найстрашнішим злочином мені здається дурити людей, прикидаючись, що мені весело на всі 100%. Іноді мені здається, що я хотів би розбити годинник перед виходом на сцену. Я докладав усіх зусиль, щоб цінувати наші відносини, і я роблю це, бачить бог, я роблю це, але цього недостатньо. Я ціную те, що я і ми торкнулися почуття багатьох людей. Напевно, я - один з тих нарциссів, які цінують що-небудь тільки тоді, коли воно йде... Я занадто чутливий. Мені необхідно бути злегка бездушним, щоб знову знайти ентузіазм, яким я володів, будучи Дитиною. Під час трьох наших останніх турів я став набагато більше цінувати всіх тих, кого я знаю особисто, а також шанувальників нашої музики, але я все ще не можу позбутися розчарування, провини і співчуття, які я до всіх відчуваю. У всіх нас є щось хороше, і, мені здається, я просто дуже люблю людей. Люблю настільки сильно, що це викликає в мені чортовий смуток, перетворюючи мене в сумного, чутливого, що не цінує хорошого чоловічка, Рибку, Ісусик! Почім ти не радієш цьому? Я не знаю.   У мене дружина-богиня, дихаюча честолюбством і співчуттям, і дочка, яка нагадує мені мене, яким я колись був. Виконана любові і радості, вона цілує всіх, хто їй зустрічається, тому що всі хороші, і ніхто не заподіє їй зла. І це лякає мене в такій мірі, що я практично нічого не можу робити. Я не можу змиритися з думкою, що Френсіс стане таким же нещасним, саморуйнівним смертником-рокером, як я. Мене оточує багато хорошого, дуже гарного, і я вдячний за це, але з семи років я став ненавидіти всіх людей в цілому. Тільки тому, що їм здається настільки простим бути разом і співчувати один одному. Співчувати! Тільки тому, що я дуже люблю людей і співчуваю їм, так мені здається. Дякую вам всім від щирого свого палаючого, вивертаючого навиворіт шлунка за ваші листи і вашу турботу, яку я відчував всі останні роки. У мені занадто багато від навіженого, примхливої дитини! У мені більше немає пристрасті, тому пам'ятайте: краще швидко згоріти, ніж повільно згасати. * * * Аудиторія для листа Перш за все потрібно обрати адресата і потурбуватись про те, що звіска до нього прийде. А також про те, для кого цей лист - група людей, всі хто завгодно або окремо узяті люди чи людина.  Причини осмисленого суїциду можуть бути зовсім різними і це не завжди люди, основною проблемою яких є самотність або відсутність успіху. Часто це навіть навпаки.  Щоб обрати свою аудиторію та місце для передсмертного листа - задайте собі запитання і дайте собі відповіді: 1. Чи хочу я досягнути якоїсь суспільної мети, справедливості, останнього крику до соціуму? Відкрити якусь приховану правду?  Якщо так - Вам варто потурбуватись, щоб Ваш лист прочитало якомога більше людей навколо і можливо зробити навіть кілька копій на різних носіях, щоб поліція та інші спеціальні служби не змогли приховати те, що Ви хочете донести в це життя. У якій формі - не так важливо, якщо мова про справедливісь й правду.  2. Чи відчуваю я, що це особиста драма? Чи пов'язано це із особистими стосунками із близькими людьми?  Якщо Ваше серце каже, що це тільки особисте, те, що повинно залишитись тільки для обраних - так і зробіть. Тому що люди, яких ви любите тільки постраждають ще більше від резголосу або резонансу, якщо Ваша брудна білизна стане надбанням ЗМІ.  Але також варто зробити цей лист до близької людини або людей із додатком. Наприклад подарунками або заповітом, які покажуть їм, що Ви потурбувались про них, навіть якщо більше не можете жити.  Запевніть тих, кого Ви любите, що вони дійсно кохані. ~ Мовою сухих фактів про більш ретельну конструкцію передсмертного листа Про що по-факту писати в записці, листі або альтернативному прощальному творі? 1. Вкажіть кривдників: якщо вони є і мусять понести покарання перед законом. 2. Подякуйте тим, хто був помічником у житті. 3. Порадуйте спадкоємців: якщо Ви не покидаєте цей світ не із порожніми руками й варто чітко зазначити, що і кому з вашого майна та грошей буде належати після смерті.4. Вкажіть, що робити з тілом: близькі мусять знати як Вас поховати, наприклад треба зазначити хочете кремацію або звичайний похорон в землі, тощо.  5. Залиште побажання живим: якщо Ваші справи потребують завершення.  6. Заспокойте ридаючих: Вас вже немає, плакати було потрібно раніше, коли щось можна було змінити або якщо не можна було. 7. Покайтеся в своїх гріхах: це допоможе заспокоїти тих, хто буде страждати - запевніть близьких, що Ви не така свята людина, якщо це так.  8. Дайте урок ворогам: пообіцяйте з'являтись кривдникам у снах або у іншій формі, щоб злі люди не завдавали болю іншим і не доводили до суїциду. Що робити після складання записки або листа? Склавши текст листа, купуйте квиток, діставайте з шафи закордонний паспорт й візу та котіться в іншу країну. Уявіть їх всі обличчя, коли Ви років через п'ять дійсно повернетеся! Вони назавжди засвоять цей урок!.. що наздоганяти і добивати треба. До свидания , друг мой, до свидания.Милый мой, ты у меня в грудиПредназначенное расставаниеОбещает встречу впередиДо свидания, друг мой, без руки, без слова,Не грусти и не печаль бровей, -В этой жизни умирать не ново,Но и жить, конечно, не новей.Передсмертна записка поета С. Єсеніина (1925 р.) Якщо Вам немає де розмістити свого листа, навіть після всіх цих порад - зателефонуйте на гарячу лінію і зачитайте його за цим спеціальним номером:  «Lifeline Ukraine» – 7333 Або по іншій гарячій лінії: «ЛаСтрада» 0 800 500 225.  Чи пишіть через Інстаграм @childhotline_ua Прочитайте їм свій прощальний лист. Там Вам розкажуть, що робити далі. 

Як стало відомо NikopolToday, в Дніпрі волонтери продовжують рятувати тварин після ДТП. Машини чавлять тварин,а  потім ми вимушені їх рятувати!В Дніпрі волонтери рятують цуценя Уму – тварину збила автівка. Пошкодження не великі, але ж треба розрахуватися за обстеження та лікування.  Ума — енергійне веселе цуценя. Їй та її сестричкам не поастило народитися на вулиці, біля дороги. Цуценята стали підростати та почали вибігати на небезпечну дорогу. Ума і потрапила під автівку. Про це NikopolToday пеедає від "Вєсті Днєпра". «Вона не могла підвестися на ніжки, плакала й трусилася. Волонтери відвезли її до лікарні, її оглянув лікар, зробили рентген. Виявилося, що в Уми забій, переломів, на щастя, немає. Рентген, огляд, курс вітамінів для укріплення кісток, якісне харчування — це потрібно для найшвидшого одужання Уми. Будемо дуже вдячні за допомогу у сплаті цих витрат! Сума не велика, біля 400 грн., але ж в нас так багато тварин, що теж потребують фінансування», — розповідають волонтери «Вірності».ДОПОМОГТИ можна на карту ПриватБанку № 4731 2191 1353 6209 або Монобанку № 5375 4141 0815 4955 ШЕВЧЕНКО ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА(ВКАЗАТИ тут чи на форумі ДАТУ, ЧАС та суму допомоги), з поміткою «ДЛЯ УМИ»Або на поточний рахунок организації:UA52 305299 00000 26000060369643ЄДРПОУ: 36365434Отримувач: ВIРНIСТЬ, ДМГОЗТПризначення: благодійна допомога з поміткою «ДЛЯ УМИ»ЦЕ ВАЖЛИВО!ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!БУДЬ ЛАСКА, ОБОВ’ЯЗКОВО ПИШІТЬ У КОМЕНТАРЯХ часдатусуму перерахування — це важливо! Дякуємо за вашу допомогу та небайдужість!Якщо гроші перераховуються з примітками «кому найбільш потрібно», «на срочников», то гроші ідуть у фонд (тобто конкретно тій тварині, у темі якого вы написали, гроші не перераховуються!)Будь ласка, зберігайте квитанції протягом тижня.Фото Вєсті ДнєпраБідна песка, але - люди страждають не гірше. До ручі, Природа разом із Україною загинається. 

Після "капітальних" ремонтів доріг та тротуарів в Нікополі, все  будівельне сміття скидається поруч - нате! Розпорошена земля, бур'яни, окопи - так має бути?Як в Нікополі виглядає вулиця Бориса Мозолевського через два місяці після ремонту? Про це NikopolToday показує із посиланням на Інформатор. Після "капітального" ремонту дороги, все виглядає так, ніби робота не була завершена / фото ІнформаторНагадуємо, новий лайнер інфіковано коронавірусом - на борту пів сотні українців. У грудні 2019 року в Нікополі завершили капітальний ремонт ділянки дороги на вулиці Бориса Мозолевського (колишня Чубаря) в районі «Еліт-клубу». Через два місяці частина ливневки без грат, завалений фрагмент бордюрного каменю.Ремонтники так поспішали завершити роботу, що не скрізь встигли зняти опалубку і встановити захисну решітку на ливневку, - повідомляє Інформатор Нікополя.Історія з ремонтом даної ділянки дороги була болісно довгої. Знадобилося більше року і 15 мільйонів гривень. Капітальний ремонт сопровождаля безліччю порушень. Департамент фінансового контролю в сфері закупівель виявив кілька порушень з боку замовника, в даному випадку - з боку Управління комунального господарства Нікопольської міськради. Детальніше про це читайте за цим посиланням (Інформатор).Останній лот вартість 8 мільйонів 278 тисяч 589 гривень виконав ТОВ «Нікобудмонтаж» в особі В. В. Єфімова. Саме його працівники встановлювали бордюрний камінь, водовідвідні лотки, зносили фаутние дерева, вивозили сміття і так далі.Чому в березні 2020 роки половина ливневки на вулиці Бориса Мозолевського варто без решітки, а траншея глибиною півметра становить небезпеку для дітей і тварин, які можуть в неї впасти і травмуватися, - з'ясувалося, що про завершення робіт говорити зарано!27 лютого 2020 року Управління комунального господарства Нікопольської міськради в особі Всеволода Зінченко і ТОВ «Нікобудмонтаж» в особі В. В. Єфімова підписали черговий договір - «Капітальний ремонт асфальтобетонного покриття проїжджої частини з облаштуванням відповідного лотка по вулиці Бориса Мозолевського від вулиці Пилипа Орлика до вулиці Малиновського, на суму 2 047 004,04 гривень. Цікаво, що претендент на виконання робіт був один, інших бажаючих виконати черговий ремонт і заробити два мільйони гривень не знайшлося. Про це Інформатору стало відомо з тендера на сайті ProZorro. Що цікаво, терміни виконання дозволяють замовнику не поспішати. Завершать роботи, ймовірно, до грудня 2020 року.У переліку дефектного акту - виготовлення металоконструкцій, - оцинкованих решіток для тієї самої ливневки і їх установка.Як сьогодні виглядає ділянку дороги після всіх маніпуляцій під назвою капітальний ремонт, дивіться нижче у фото.Знай: Зниклого хлопця переслідували колектори, які погрожували його вбити - тіло знайшли у полі.Раніше ЗМІ Нікополя розповідали про те, що в 50 кілометрах від Нікополя побудують парк з фонтаном і танцмайданчиком за 16 мільйонів гривень. Детальніше читайте за цим посиланням."Золота" траншея...На решіткі для ливнівок напевно виділять ще кілька мільйонів з бюджету...WTF - опалубка хай ще постоїть?Міцніше буде...А тут цілий басейн, в каналізацію і кішка й собака можуть спливти!Результат "капітального ремонту".За це нікопольці віддаютьс вої податки - до злиття а такі "золоті" ливньовки та дороги...Фото Інформатор / автор Марія ДимченкоВажливо додати, що 8 березне - це зовсім не про квіточки, це про війну жінок за права бути людиною. Також писали про те, як вичавити зі свого чоловіка все на свято в ліжку?

Може, ти належиш до тих, хто втратив усе, що було важливе: кохання, працю, здоров’я, — так, що мучишся питанням, чи — і як — без «цього всього» можеш далі жити.Нагадуємо, чому не варто приховувати свої негативні емоції?Чи ти втратив УСЕ? Може, з плином часу ти почувся змученим від надміру поразок. Може, ти позбувся надій, що також і ти міг би колись відчути, куди належиш і де твій дім. Може, вважаєш, що життя тебе кинуло.Інколи непогано на деякий час просто опустити руки, дати втомі місце, якого вона потребує, і більше нічого від себе та інших не очікувати. Інколи наша душа залишається позаду, як не встигає нас наздогнати на життєвих поворотах… Тоді немає іншого виходу, як почекати, доки вона до нас долучиться і знову нас наповнить. Це очікування припустиме. Воно навіть необхідне, бо ж внутрішній світ керується законами, часто зовсім відмінними від законів світу зовнішнього, налаштованого на успіх. Але, може, ти скажеш, що твоє життя було завжди позбавлене сенсу. Завжди? Ти ще ніколи не відчував сенсу? Все, що ти переживав, ти відчував як позбавлене сенсу? Не знаєш жодних друзів, не пам’ятаєш жодного хорошого часу? Це було би гнітюче. Той, хто каже, що ніколи ще не переживав сенсу, повинен запитати себе самого, чи він насправді думає так, як каже, і чи правдою є те, що він думає. Люди, чиє життя було важким, мають схильність генералізувати свій сумний досвід: через впертість, через приховану або виражену злість, а також через ненависть до всього, що живе. Однак нерідко під цим негативним ставленням до життя криються іскорки сповненої сумнівів любові до нього. Той, хто каже, що ще ніколи не переживав відчуття сенсу життя, повинен також запитати себе, чи він хоче того, що робить, а саме — невпинного тривання у впертості, в злості, у ненависті, і згоди на те, щоби згасла та остання, прихована під ними іскорка любові. Я все ще чую в пам’яті слова мого вчителя Франкля: «Можна відкинути також і сенс…» Однак є також люди, які «все» втратили, але навчилися панувати над своїм болем, і завдяки цьому осягнули глибокий досвід сенсу. Ні, ці люди не люблять того, що в їхньому житті тяжке; вони люблять життя. Вони люблять життя всупереч тому, що в ньому тяжке, і вони безсумнівно потребували багато часу, перш ніж їм вдалося виробити в собі цю позицію. Як вони цього навчилися? Вони зрозуміли, що вирішальне значення має те, на що дивишся: чи на те, чого (вже) немає, чим ти (вже) не є, чого ти (вже) не можеш, — а чи на те, які можливості все ще маєш або які саме зараз перед тобою стоять. Наше життя визначається тим, що ми робимо в ньому головним. Якщо ми зробимо головним страждання і пов’язані з ним обмеження, переживання чи втрати, то наші думки, почуття та дії, всі наші зв’язки з життям будуть детерміновані цією однією темою. Тоді також більшість привабливих можливостей, які попри все можуть перед нами постати, будуть перекриті тінню страждань і залишаться недосяжно далеко. Натомість якщо головним у житті для нас буде саме життя, то ми будемо тут і тепер черпати з конкретних життєвих ситуацій стільки цінностей, скільки можливо з них узяти. Того, що тяжке, ми не зможемо зовсім не бачити, але воно поступово втрачатиме свій трагічний вимір. Вдале життя чи ні; можна панувати над стражданням чи ні — все це залежить від того, чи ми хочемо існувати, жити, видобувати зі свого життя те, що в ньому найкраще, чи ні. Рішення — хочемо ми дивитися на одне чи на друге — за нас ніхто не прийме. У цій свободі й полягає наша гідність.Джерело CREDO / автор Уве БьошемеєрФото PinterestТакож ми повідомляли, що нові телефони загрожують конфіденційності кожного із нас. І пояснювали як втримати заряд життя у вашому телефоні довше.Ще раніше передавали про новий культурно-спортивний комплекс у Нікополі, який мусить відкрити свої двері влітку. І додавали, що саме зараз остання хвилина, щоб підготуватись до пандемії, яка триватиме довгі місяці.

Приближается ОсеньЖара и духота - украинское летоСменилась в раз нежданной прохладой.Весь день стояла тоскливая тень,Предчувствие какой беды?И дождь обрушился рыдатьНа наши беспокойные головы.А быстрый ветер оторвал листокВесь желтый и отживший молодость…Он бы и рад еще сок Солнца питьДа не вернуть лет жизни.И с ним, и тысячи других -этой переломной ночью сникли. Кто-то брешет, что устал житьНо как лететь, - цепляется за каждую нитьКрича, неистово всему:- я Солнца соки пить еще хочу!И, доживу ли до старости лет?Но, почему бы и нет? Сейчас жить хочу... 18 серпня 2014

Світ - дивовижне місце!Возможно, Мир удивительное место:И люди в нём, вполне быть может - являются фантазией друг друга...И эфемерны - физические законы.Но,.. люди - никогда не научатся житьтак как нужно, лишь по одной, единойПричине: нет никакого формата,по которому как-то нужно жить…Все пути верны и не верны одновременно,и каждый - тождественен другому.Но кто кого осудит и имеет ли надменно?Кто смеет вообще судить пути другого?Мы в пустоте Вселенной брошены,своими точками искор сознания…На этой затерянной горошинке -чей синий лик давно зовём Землёю.Но большинство, опять и снова жемировоззрение сужает до размера- Пыли!.. (жалкой/серой)что всё летает по нашей квартире.Люди!.. Не стремятся осознать же,до сих пор и до этого бренного часа, -что они - часть невероятного большого!Что больше любого народа и закона.я, не думайте, - Люблю свою Украину.Но более всего желаю одного:смерть принять на планете мира:Марсе, что ждёт рассвета своего…я Люблю Украину, но я - гражданин -дитя этой Планеты, а не клочка земли,народа, в отрезке бесконечного времени.В коем - мы не значим, не существуем.Но, так и быть - я чту принцип гражданинаи мой природный альтруизм - для Мира.Пытаюсь что-то принести и донестив Общество, Мир, что меня окружает…- Где бы я ни был!! Хотя… На самом деле, - всё не важно… Кто знает, может также считает каждый микроб? Зрит себя важным, но…Для Бесконечного - мы никто. И каждый -одна молекула, в капле океана Вселенной.Мы ищем оправдание собственной жизни,но всё же, прекрасно, что есть Сознание,чтоб лицезреть лик величества Вселенной.30 августа 2014---Можливо, Світ дивовижне місце:І люди в ньому, цілком можливо -є фантазією один одного...І ефемерні - фізичні закони.Але,.. люди - ніколи не навчаться жититак як потрібно, лише по одній, єдинійПричині: немає ніякого формату,за яким якось треба жити...Всі шляхи вірні і не вірні одночасно,і кожен - тотожний іншому.Але хто кого засудить і чи має пихато?Хто сміє взагалі судити шлях іншого?Ми в порожнечі Всесвіту кинуті,своїми точками іскор свідомості...На цій загубленій горошинці -чий синій лик давно кличемо Землею.Але більшість, знову і знову жсвітогляд звужує до розміру- Пилу!.. (жалюгідного / сірого)що все літає по нашій квартирі.Люди!.. Не прагнуть усвідомити ж,до сих пір і до цієї тлінної години, -що вони - частина неймовірного великого!Що більше будь-якого народу і закону.я, не думайте, - Люблю свою Україну.Але більш за все бажаю одного:смерть прийняти на планеті миру:Марсі, що чекає світанку свого...я Люблю Україну, але я - громадянин -дитя цієї Планети, а не шматочка землі,народу, в відрізку нескінченного часу.В якому - ми не значимо, не існуємо.Але, так і бути - я шаную принцип громадянинаі мій природний альтруїзм - для Світу.Намагаюся щось принести і донестив Суспільство, Світ, що мене оточує ...- Де б я не був!! Хоча... Насправді,- Все не важливо... Хтозна, може також вважаєкожен мікроб? Бачить себе важливим, але...Для Нескінченного - ми ніхто. І кожен -одна молекула, у краплі океану Всесвіту.Ми шукаємо виправдання власному життю,але все ж, прекрасно, що є Свідомість,щоб споглядати лик величності Всесвіту.30 серпня 2014

Той, що танцює з вовками - це фільм про сенс життя справжні цінності, які не купиш за гроші. Фільм про дружбу, любов, зв'зок із природою та спільнотою; довіру та гармонію співіснування із людьми та тваринами. Ви ніколи не забудете цей фільм. Одна велика відповідь на питання: "в чому сенс життя".На віддалений форт, десь поруч із західним кордоном США, переводиться лейтенант американської армії - Джон Данбар. Йому належить вижити між капризами суворої природи і не дуже гостинним індіанським племенем Сіу, яке кочує тут неподалік. Але незабаром Джон знаходить спільну мову з індіанцями, завдяки білій жінці. Тепер йому належить зробити нелегкий вибір - піти жити з індіанцями або повернутися до цивілізації...Дивитись фільм "Той, що танцює з вовками" онлайн за цим псиланням.Існують дві версії цього фільму. Театральна та Режисерська. Більшість глядачів бачили Театральну версію, не припускаючи про існування іншого варіанту. Але варто побачити всеж варіант режисерській версії. Драматичний і замислений фільм... Очікування чогось нудного, а в підсумку можна два тижні пробути як прибитомв під враженням. І це від фільму, який подивився не по телевізору. Чи не в кінотеатрі. Рідко, але буває таке.Багато людей в своїх відгуках асоціюють його з Аватаром. Для поціновувачів фільмів таких жанрів це буде новиною... Сюжет схожий напевно, але хіба цей Фільм названий так тільки тому, що Лейтенант Денбаром бігав за вовком? Можливо й так. А можливо і ні ... У цьому плані згадуються фільми Найта Шьямалана, майстри алегорій.Їжі для роздумів, до сих пір у фільмі багато. Підкуповує усвідомлення того факту, що режисером є сам пан Костнер. І до речі перед першим переглядом, ця обставина, буде для більшості швидше мінусом, ніж плюсом у визначенні вибору фільму.Але як же можна помилитись... Ну а щодо режисерській версії, не варто поспішати з її переглядом. Звичайно, Театральна версія - це в першу чергу тонкий комерційний розрахунок. Але в даному випадку, спочатку треба дивитися саме Театральну.Саме ця версія, завдяки якій той невловимому баланс оповідання, розтягуючись як струна, у всій своїй повноті розкриває трагедію західної цивілізації.Через роки, після численних переглядів, коли побачите Режисерську версію, ви отримаєте масу задоволення. Погляд за новим. Багато питань вашого життя знайдуть свої відповіді.Картина вийшла епохальна. У Тома Хенкса є розумна думка: «Біда в тому, що ймовірність створити по-справжньому вдалий фільм дуже мала. Адже він робиться тричі, і кожного разу абсолютно незалежно: сценаристом, на знімальному майданчику і в монтажній »Якщо дотримуватися цього принципу, краще ніж є, створити було неможливо. І що то мені підказує, що в фільмі немає жодного спецефекта.Ви не побачите нічого схожого, як цей фільм. Один з небагатьох фільмів які ви пропустите через себе. Проживете з "Лейтенантом" його шлях, особливо, якщо вже прожили якусь значну частину власного життя.