Слуга народу: не про політику

Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.

Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту nikopoltoday@gmail.com, щоб все місто почуло Ваші думки. 



* * * *

Через кілька годин після моменту, коли Київ залишився позаду, світло вимкнули (а це значить, що ще біля ста сторінок книги я встиг прочитати до «відбою» у цьому радянському музеї...), люди нарешті почали вмощуватись спати, завершаюся свої теревені, у яких важко віднайти сенс... 

...мережі вже немає, безлюдні простори, йдуть за поїздом, який нагадує мешканцям хуторів кінця 19/початку 20-го сторіччя, що вони у цоьму вакуумі не самі і десь далі існує інше життя. Хоча в наш час, в нашій країні, вже важко визначити, чи міське дороге життя краще за ділянку і автономний будинок...

...молоді дівчата, із сусіднього вагону знову починають співати, повертаючись додому з якогось вокального конкурсу у Києві, з нагородами. Раптово вони починають співати опенінг з TV-ShoW «Слуга Народу» і десь на середині пісні вже співає пів вагону, а я в цей час згадую цікавого хлопця на вокзалі у модерновому-кілті, з косухою на плечах і пірсингом на обличчі; і тут мене накривають емоція, що це вже зовсім інша країна, іншими людьми, дітьми, тінейджерами, молоддю, а також думки, чи не зайвий я на цій землі?

Нагадуємо: Люди самі розводять котів і собак, не роблять стерилізація й викидають потомство страждати на вулиці міст, де на них чатують догхантери та маніяки.

Чи є мені місце серед цих людей, і коли вже нарешті завершиться ця травля проти мене, яка вже давно не йде від гомофобів, а на 100% від українських ЛГБТ? Майже не залишилось людей, які мене справді знають в Україні, окрім родини.

Тільки щоденний буллінг, дискримінація зі сторони ЛГБТ та їх друзів-ксенофобів...

І все більше читачів з Європи, Америки, від яких я не отримую нічого іншого окрім позитивних емоцій, натхнення та стимулу далі творити, але вже не для України, де будь-яку підтримку чекати марно, отримати неможливо, довіряти обіцянкам - без сенсу.

Я сам на сам, зі своїм болем, проблемами, закритий, бо у відповідь тільки і бачу зловтішання людей. Пісня закінчилась, і цієї миті мої думки перервали оплески у вагоні.

Все ж, зважуючи все, я б не хотів бути «слугою» для такого народу, або для окремих його частин чи анклавів, до яких я долею приписаний але не належу, без пояснень, затравлений цими представниками, яким насправді не цікаво хто ти, тільки би вкусити та отримати свою дозу крові, збираючись у зграї, як бидло і атакувати, безкарно.

Автор Rayan Riener

Варто знати: Як задовільнити статевого партнера в ліжку, щоб отримати найкращий секс та емоційне задоволення?