Що ти будеш казати своїм онукам, вдягаючи на їх голову кисневу маску з фільтром, а на тіло захисний костюм? "Вчись добре у школі"? Саме зараз слід вчитись нам. Варто продовжити еко-тред, що став актуальним завдяки відстуності зими у Нікополі й аномально катастрофічним пожежам у Австралії. Чи варто додавати, що світ шокований швидкими змінами клімату? Автосрький блог про зміну клімату і рецензія на книгу "Шосте вимирання" від Елізабет Колберт спеціально для NikopolToday, в розділ "Власна думка". Текст без змін. А ось у світі хотілося б реальних змін. "Шосте вимирання" вже насталоВступЯ думаю, що моя старість не буде такої спокійною, як у Вас. На мою старість припаде багато катаклізмів, які призведуть до великої кризи: нафтова криза, екологічна криза, криза мігрантів. Гадаю, що під час моєї старості їжа буде коштувати дуже дорого, а великі міста через нафтову кризу перетворяться на кіберпанк-міста, де більшість районів будуть схожі на нетрі і гетто черех фатальні зміни в економіці і кліматі. Я знаю багатьох людей мого віку, які вже зараз роблять суїцид, оскільки вони розуміють - що ми не маємо майбутнього.Ми вже отримали це у Європі. Наші батьки знали зовсім інший клімат. Тут зміни дуже видно. Зима зникла, літо спекотне, більше стихійних лих. Після Чорнобиля, врожаї погані. Деякі рослини в Україні мутували. Також старі люди дуже міцні, а у всіх дітей аллергія і купа хвороб через пластик та хімічні засоби. Я також отримав це. У нас великі проблеми із раком, в Україні кілька мільйонів людей хворі на рак. Це те, що ми отримали через Радянський Союз. Вони побудували усі заводи і небезпечне виробництво в Україні, ці норми безпеки були несприятливі для здоров'я людини і на разі усе забруднено. Ось ми отримали у спадщину після СССР.Ці політики вижувуть. Ви бачили стрічку 2012? Вони мають мільйони награбованих грошей з наших податків і владу щоб вижити разом із своїми родинами щоб не сталося. Так багато грошей, що вони можуть зробити проект міста утопії на Марсі і втілити в життя це тільки за кілька років, лише тому, що вони скажуть зробити це, за рахунок награбованих грошей. Це система рабтва: комунізм, фашизм, капіталізм - усе це лайно і не діє. Люди працюють за папір на тих, хто має реальну владу і спить на тоннах золота.Льод тане надто швидко, "занадто багато води" у всьому. Вчені кожен рік кажуть, що вони помилялись і льод продовжує відколюватись, а прогнози не діють. Трамп і політики кажуть про те, що лише у майбутньому вони припинять викидати бруд у повітря. Тоді вже буде надто пізно.Нещодавно я побачив, що маленька дівчинка зі Швеції, всім вже відома Грета, покинула школу і стояла перед парламентом 3 місяці поки мороз осені не став нестерпним для неї. Але вона не здалася. Вона написала маніфест, про те що політики повинні змінити усе це прямо зараз, і люди побачили, що вона замерзла там заради спільного майбутнього. І там вийшло 15 тисяч людей, щоб блокувати парламент і змусити Швецію діяти прямо зараз, а не відкладати це на плечі майбутнього покоління.Можна пом'якшити цей процес і зробити пристосування до нових кліматичних умов довшим для нас. Тоді люди встигнуть переселитися на нові місця, а не вбивати одне одного через кризу, яка станется надто швидкою, щоб пристовутись і не вбити одне одного за шматок їжі чи склянку чистої води. Економіка руйнується дуже швидко. Згадайте велику депресію та інші, це стається раптово і усе руйнується. Люди втрачають все але коли клімат безповоротньо змінився - залишається лише одне... Вимирання людства до тої чисельності, поки людству знову не вистачить наявних ресурсів але нас залишиться дуже мало. Якщо люди не збережуть технології та частину цивілізації на Марсі, ми втратимо усе. І станемо дикими племенами, які вже ніколи не повернуть усього того, що ми навчились за час нашої еволюції.Політики зробили систему стеження за усіма нами. Сноуден відкрив очі для всього світу. Навіщо вони роблять це, якщо "ми ніхто". Чи не для того, щоб зберегти свої надприбутки з "викопної" економіки, яка знищує майбутнє людства для того, щоб "Вони" жили тут і зараз і забеспечили себе всім для виживання лише для самих себе й нащадків своїх родів. Кожен із нас може стати тим, хто створить цю Революцію змін і "Вони" знають про це. У сучасному суспільстві із соціальними мережами люди швидко орієнтуются, я бачив це у час Української Ревволюції. Режим був подоланий і покидьки втекли до Росії. Тепер ми отримали свободу.Треба боротись проти нього, режиму економіки споживання. Багато моїх американських та європейських друзів постійно роблять це і намагаются змінити ситуацію.ВимиранняПам'ятаю, як я колись в Дніпрі біг по власним справам і раптово звернув увагу на вітрину, за якою була зелена обкладинка книги Елізабет Колберт. Ніби магніт мене направив до книгарні. щоб за будь-які гроші придбати це. І хоча термін "Шосте вимирання" доволі новий не тільки для України але і Світу, я вже чув його і не один раз.Із дитинства я вважав, що доволі багато і дійсно більше за інших знаю "щось там" стосовно навколишнього середовища, близько до серця сприймаючи проблеми природи, тварин та Землі до серця. Мене ніколи так не обходила доля флори і фауни, у противагу людському соціуму. Тож, коли я отримав книгу "Шосте вимирання", на хвилі особливої цікавості до науково-популярної літератури, не міг і подумати, що ця робота мені настільки вразить. Вразить в саме серце і розум так, що доведеться читати її по кілька разів і перечитувати, щоб краще зрозуміти той пласт інформації, який вдарив у мозок, ніби цегла з даху будинку. Навіть я був у шоці... шокований тим, наскільки все далеко зайшло і наскільки ми звикли це не помічати, не звертати увагу на те, що нас світ вимирає насправді, тут і зараз.Звісно, мені б не хотілося бути джерелом спойлерів. які насправді нічого не скажуть. Але я опишу свої думки з приводу змісту книги наскільки це можливо точно для Вас. Авторка починає свою історію, наповнену складною термінологію, як не дивно з самої історії терміну і пояснює як його винайшли і коли люди почали розуміти, що таке вимирання і що таке "Шосте вимирання". Як стає зрозуміло, люди занадто пізно прийняли той факт, що вже занадто сильно нашкодили природі, поки визначали: "ким створений Світ - Богом чи еволюцією?"За цей час чвар у минулих сторіччях вже були винищені незлічення ланки екосистем, види тварин та рослин. І все це почалося саме в той час, коли люди "вірили у святись свого володорювання над природою, до речі з Біблії".Можливо згодом, археологи майбутнього зазначать, що саме ця книга значним чином вплинула на першопрочини Шостого вимирання та закат людської цивілізації. Адже поки одні дослідники сторіччями шукали істину, їх правду забороняла релігія, тому що це не було підтверджено біблійною фентезійною історією. І тому так багато злочинів проти природи було скоєно ще до того, коли Людство зрозуміло, що ми насправді наробили.Згодом, письменниця Елізабет у доволі простій манері продовжує пояснювати складні для розуміння пересічного читача речі, які стосуються вже більш сучасного періоду. В той час, коли чвари між релігією та дослідниками минулого Землі закінчились і факти про існування динозаврів та їх вимирання стали загально-офіційними. Відходячи від контексту, хочу перепросити за довгі речення, типові для мого письма. На жаль, чи на щастя, я не мавма: не шипадзе чи банобо, щоб думати короткими блоками. Тож, або йдемо далі - або повертаємось до релігійних чвар минулих сторіч, щоб згодом і взагалі піти до... лісу? Ні, вже напевно печер, бо лісив, у звичному нам розумінні може і не залишитись, як пояснює Елізабет Колберт.Після історичної частини книги, де авторка пояснювала ввідну інформацію, вона починає розповідати про свої подорожі до лісів та інших екосистем, оскільки ці біоми є притулком для всіх інших видів живих істот на Землі. Тут і виявилось, що зміни у флорі по всій Земіл вже відбулись. Впродовж декілкох десятеліть, можливо, ми навіть поб'ємо всі свої попередні рекорди із винищення видів флори і фауни на Землі. В результіт, якийсь дослідник з майбутнього буде псиати, що відбувся наймасштабніший холокост всього живого на Землі, поки людство бігало до кіно на прем'єри і жідібно пожирало бургери, кожен день вимирали сотні, тисячі видів рослин і тварин, які вже ніколи не повернути. Цікаво спостерігати, як Елізабет Колберт емоційно ставиться до своїх відкриттів. Іноді навіть більш стурбовано ніж самі дослідники і науковці, що вже псотавили хрест на тому, що так давно досліджували: "списано", як короткий факт - "ми всі помремо... після них". Ця книга, "Шосте вимирання", дивовижним чином нагадує якийсь детктив про такі складні речі, про які боїться писати будь-яке ЗМІ. Щоб не марнувати свій час. Але їх вдалося втримати захоплення, щоб змусити читача бути дослідником, детиктивом, разом із нею, шукуючи правду про те, що відбувається насправді тут і зараз, під нашим заклопотаним носом. Після того, ти опиняєшся всередині книги і до закінчення книги ще ціла половина, у тебе вже повністю змінилсоь розуміння екології, а світ, у якому ти жив у минулому, без прикрас, дійсно ніколи не стане як раніше. Тому наступна половина книги, навіть до завершення читання, вже сприймається із шоком. Відчуваєш, що ми живемо саме в той час, коли апокаліптика втілюється у реальність на тлі наркотичного трипу людського суспільства, що йде до свого кінця. Разом із тим, серце країться, коли знов, там в середині книги авторка оповідає розповідь про вже черговий вид тварин, про факт зникнення яких ти не чув, коли пив ранкову каву або святкував якесь чергове "надзвичайно важливе свято". І ти йдеш далі, ближчє до завершення цієї історії про Шосте вимирання, щоб бодай трохи зрозуміти, на що чекати завтра. Бодай трішечки відшукати істини про те, як вимирання того чи іншого виду змінить назавжди твоє майбутнє. Можу тільки запевнити, що відчуття шоку, після вдумливого читання книги "Шосте вимрання", автора Елізабет Колберт залишить Вас шокованими на довгі роки. Ви завжди будете згадувати про те, що дізнались на цих сторінках. Ваша життя і думки можуть змінитись, як і погляд на речі, події і людей, що Вас оточуюють. Можливо на користь, а може на безсоні ночі... Я можу ще довго писати про все це, але навіщо читати про те, що вже написано Елізабет, але вже самостійно.Але так, цю книгу варто купити, прочитати, розповсюдити.До речі, попри те, що я закохався в цю книгу, я все ж скоріш віддав її до бібліотеки, щоб інші люди, якомога більше людей, дізнались всю ту приголомшливу інформацію, що принесла у світ Елізабет Колберт та сотні інших людей, з якими вона працювала, щоб створити це послання до людства.Варто нагадати, що Елізабет Колберт - американська журналістка та автор та відвідуюча колега у коледжі Вільямса. Вона найвідоміша за своєю книгою "Пулітцерська премія" Шосте вимирання: неприродна історія та як спостерігач та коментатор екологізму для журналу "Нью-Йоркер".Із 1999 року Колберт працює у журналі The New Yorker, для якого готує книжкові огляди, коментарі, профайли політиків та масштабні статті на тему кліматичних змін. До цього вона вела авторську колонку The Metro Matters у газеті The New York Times. Її трилогія на тему глобального потепління «The Climate of Man» у 2006 році отримала премію National Magazine у номінації «Суспільний інтерес», у 2005 — премію American Association за «успіхи у науковій журналістиці», а у 2006 — премію National Academies Communication. За огляди та критичні статті Колберт було відзначено нагородами Lannan Literary Fellowship у 2006 році, Heinz та National Magazine — у 2010.Інформація з блогу "Тут і Зараз", автор Rayan RienerТи також можеш поділитись Власними думками на сайті "Нікополь Сьогодні". Надішли свої оригінальні думки на нашу пошту
[email protected] І звісно, слід нагадати, що Австралія потрапили цього разу "під роздачу" за те, що ми закриваємо очі на зміну клімату.А можна не звертати на глобальні проблеми і піти поїсти попкорн на чергову прем'єру якогось фільму у Нікополі.
