Всі публікації з тегом розкопки

Кельтське плем'я Вотадинів жило на вершині гори Трон Артура близько трьох тисяч років тому. Вчені знайшли залишки їхньої оборонної споруди. У Шотландії археологи, які працюють на вершині гори Трон Артура, що розташована в королівському парку Холіруд в Единбурзі, виявили стіни доісторичного городища, в якому жило загадкове кельтське плем'я Вотадинів, як повідомляє Edinburghlive.На думку археологів, знайдені руїни - це оборонні споруди, побудовані вотадинами, - впливовим народом, який проживав на південному сході Шотландії за часів Залізного віку (приблизно три тисячі років тому).Розкопки на вершині гори / фото CFAХоча в наші дні Трон Артура виглядає дикою і безлюдною височиною, за словами дослідників, колись тут розташовувалося гучне і велелюдне поселення.Видання уточнює, що під час попередніх розкопок археологи знайшли в цьому районі кам'яні стіни товщиною 5,4 метра і 1,2 метра у висоту. Таким чином споруда захищала одну сторону піку, а прямовисні скелі - іншу. Вчені також встановили, що древнє плем'я використовувало частину землі на вершині пагорба, щоб займатися сільським господарством і скотарством. Тут же процвітала торгівля.Джерело Кореспондент

В українцях тече прадавня кров людтва? Під Хмельницьким археологи виявили сліди поселення трипільської культури з артефактами - знахідка біля села Голосків Кам'янець-Подільського району датується приблизно 5 тисячоліттям до нашої ери. Площа поселення приблизно 10 га. Про це 8 липня йдеться в сюжеті "Суспільне Поділля".В одній з трьох траншей учасники археологічної експедиції знайшли на глибині 1,5 м кам'яну кладку. За словами фахівця з трипільської культури Євгена Левінзона, ці червоні цеглини являють собою перекриття між 1 і 2 поверхами характерного для трипільського поселення житла.Колаж РБК-Україна: археологи виявили найдавніше Трипільське поселення під ХмельницькимНауковець пояснив, що трипільці будували наземні глинобитні двоповерхові будинки з дерев'яними каркасами. Він також додав, що ці переселенці з Близького Сходу зазвичай вирощували ячмінь, горох, пшеницю, тримали велику рогату худобу, полювали та рибалили. На одному місці довше, ніж на 50-80 років, вони не затримувалися. Відхід, як правило, супроводжувався спаленням поселення.Експерти називають серед причин такої міграції і виснаження ґрунтів, і певні Ритуальні особливості, і для запобігання спалахів епідемій.Вчений каже, що розкопки біля Голосківа - особливі, оскільки тут проходила певна контактна зона між локальними групами трипільського населення: між шепенецькою та мерешовською групами. Як зазначив науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк, знайдений матеріал буде проходити камеральну обробку. Серед знахідок: кістки, кераміка, багато серпів.Залишки виявленої тут трипільської кераміки попередньо датують в межах останньої третини V - початку IV тисячоліття до нової ери.Джерело РБК-Україна

Древні люди були велетнями і побудували Піраміди та інші монолітні структури? У Центральній Азії, в Афганістані, на півдорозі між Кабулом та Балом, є місто Баміан. Поблизу нього височіють п'ять колосальних статуй. (Щоправда, нещодавно вони були сильно зіпсовані талібами.)Всі ці п'ять постатей — творіння рук Посвячених Четвертої Раси, які після затоплення Атлантиди прибули на гірський масив Центральної Азії, щоб увічнити у камені історію розвитку людства та зберегти у глибоких Гімалайських печерах свій генофонд.Аналогічні уявлення про історію людства містяться і в Кодексі Ватиканус - творі ацтеків, що зберігається у Ватиканській бібліотеці. Згідно з цим документом, на Землі існувало чотири покоління людства. Перше – раса гігантів – було винищено голодом. Друге – знищено страшною пожежею. Третє покоління було забрано ураганом. При цьому люди перетворилися на мавп. Четверте покоління, що жило у вік «Сонця-Води», зникло в безодні повені. І лише після цього з'явилися люди сучасного типу та зростання.Проте якась частина велетнів, судячи з археологічних пам'ятників і письмових джерел, що збереглися, вціліла. Німецький вчений Олександр Гумбольдт, вивчивши рукопис домініканського ченця Педро де лос Ріоса, наводить ще одне свідчення про потоп, у якому загинули велетні.Лише семи гігантам вдалося сховатися у печерах. Коли вода пішла, один з них, Шельхуа, на прізвисько Зодчий, відправився в Чололлан і на згадку про гору Тлалок, що послужила притулком йому самому та його братам, побудував штучну гору у вигляді піраміди.Згадують про гігантів та їх беззаконня легенди інків. Так, під час царювання дванадцятого інки Аятарко Кусо з боку океану на величезних очеретяних плотах у країну прибули велетні. Вони були такого зростання, що навіть найвищий індіанець діставав їм тільки до колінГолови їх були величезні, чорне волосся спадало до плечей, очі нагадували невеликі тарілки, а обличчя були безбороди (наведений опис вигляду велетнів нагадує голову Великого Єгипетського Сфінкса). Просуваючись уздовж тихоокеанського узбережжя, гіганти повністю його спустошили, поїдаючи все придатне для харчування, адже кожен з них з'їдав у 50 разів більше за звичайну людину. Місцевих жінок вони робили своїми заручницями, а чоловіків убивали як звичайних тварин.У Південно-Західній Африці в районі річки Окованго при розкопках стародавніх поселень було виявлено надзвичайно великі сокири та скребки. Аналогічна бронзова сокира є в колекції Історичного товариства США. Його довжина перевищує 1 м, ширина – 0,5 м, а вага – 150 кг. Вік сокири оцінюється в 48 мільйонів років.Дослідник Африки Б. Девідсон барвисто описує життя велетнів, що там жили: «Ці гіганти були наділені неймовірною силою. Однією рукою вони перегороджували перебіг річок. Їхні голоси такі гучні, що долинали з одного селища до іншого. Коли хтось із велетнів кашляв, птахів немов вітром здувало. На полюванні вони проходили за день сотні кілометрів, а вбитих слонів та гіпопотамів легко скидали на плечі та відносили додому».Яким же гігантом потрібно бути, щоб носити на плечах слонів та гіпопотамів? Це можна визначити за відбитками їх ступней. У Південній Африці, в провінції Трансвааль, на плато Вельд у 1912 р. фермер Сторфел Коетсе виявив на скелі слід гігантської лівої стопи людини. Розмір сліду - 1,3 м завдовжки і 76 см завширшки. Відбиток чіткий. Він втиснутий у скелю на цілих 15 див, у своїй граніт як би оплавився.Такий самий відбиток, але не лівої, а правої ноги знаходиться на острові Цейлон, за 44 милі на схід від столиці країни — Коломбо. Відомий арабський мандрівник XIV ст. Ібн Баттута, який відвідав Цейлон, залишив нам його опис. Слід виявився сильно вивітреним. Однак Ібн Баттута зміг визначити його розміри: довжина стопи виявилася 1,5 м при ширині близько 80 см. Зростання власника цих відбитків складало більше 10 м.За переказами мешканців острова Великодня, гіганти існували на Землі 18 мільйонів років тому. У процесі еволюції їхнє зростання зменшувалося і через кілька мільйонів років не перевищувало 6 м. Саме вони і зображені в багатометрових статуях на острові Великодня.Гігантська мумія 8 футів (2,4 метри). Чому існування цих гігантських мумій приховано Смітсонівським інститутом?Якщо вірити стародавнім хронікам, гіганти жили і на території нашої країни, до того ж за пізніших часів. Коли арабський дипломат Ахмед Ібн Фадлан відвідав у XII ст. з посольством багдадського хана царя волзьких булгар, йому показали вбитого велетня-людожера. Дипломат записав тоді в щоденнику: «І побачив я, що голова його подібна до великої бочки, а ребра його подібні до найбільших гілок пальм». Цього гіганта зловили на півночі країни Вісу (сучасний район Печори) і доставили до булгарського царства. Тримали його за містом, прикутим ланцюгами до величезного дерева, так як характер він був злісного і буйного».З гігантами в 1520 зустрівся і Магеллан, корабель якого кинув якір в бухті Сан-Хуан біля берегів Патагонії. У щоденнику експедиції було записано таке: «Несподівано ми побачили на березі велетня, майже голого: навіть найпредставніші з нас діставали йому тільки до пояса, крім того, він був добре складений, з дуже великим обличчям, розфарбованим червоною фарбою». Червоний вигляд був, згідно з Плінією Старшим, і у Великого єгипетського сфінкса, і у атлантів, що його створили. Тому з щоденника експедиції легко зробити висновок, що команда Магеллана зустрілася з нащадком давніх атлантів зростом не менше ніж 3,5 м.Підтверджуються і перекази інків про завоювання їхньої країни гігантами, останки яких виявлені в печерах поблизу Манту, в Еквадорі. Розміри скелетів були 3,5 м. Якщо взяти за основу те, що гіганти мали зріст 5 м і мали силу в сотні разів більшу, ніж сучасна людина, то стає зрозуміло, чому на Землі зводилися саме гігантські твори. Це і Великий Сфінкс в Єгипті, що відтворює вигляд останніх атлантів, і величезні кам'яні постаті останніх лемурійців, та інші будови гігантської кладки.У стародавньому могильнику на території штату Огайо (США) було знайдено величезну мідну сокиру вагою близько 30 кг. Ще одна сокира виявлена ​​встромленою в землю в американському штаті Вісконсін. Його вага і розміри не залишають сумнівів — працювати таким знаряддям могла тільки дуже висока людина, яка до того ж мала неабияку силу. Зараз ця сокира знаходиться у колекції Історичного товариства Міссурі.Радянські археологи в 1960-х роках. під час розкопок на території Сибіру стали володарями ще однієї унікальної знахідки: кістки динозавра з величезним наконечником стріли, що стирчить з неї.Неподалік міста Карсон-Сіті (штат Невада, США) в піщанику були виявлені відбитки цілого ланцюжка слідів босих ніг. Відбитки дуже чіткі, і навіть нефахівцеві ясно - це людські сліди. Єдине, що бентежить вчених – довжина стопи майже 60 см! Вік знахідки – близько 248 мільйонів років! Знайденому в Туркменії відбитку людської ноги 150 мільйонів років. Вчені свідчать, що стопа нашого далекого предка відрізняється від стопи сучасної людини лише своїми неймовірними розмірами. Поруч із цим відбитком зберігся чіткий слід трипалої лапи динозавра.За останні роки двадцять у друку з'являлося чимало нових повідомлень про гігантів, але підтвердити чи спростувати більшість із них досить важко. Серед найбільш достовірних можна виділити розповідь англійського дослідника та мандрівника Джеральда Олстона.У 1991 р. він потрапив у полон до велетнів, що живуть у горах південно-східної частини Венесуели (Гвіанське плоскогір'я). Вони були смаглявими людьми швидше білої, ніж монголоїдної раси, мали середній зріст близько 3 м і з легкістю могли ударом кулака розплющити в корж людську голову.У цьому Олстон переконався, коли один з гігантів, розлютившись, убив кулаком індіанця, перетворивши його череп на місиво з мозку і кісток (крім Джеральда в полоні знаходилися кілька звичайних індіанців, яких велетні використовували як «іграшки для дітей» і прислуги) . Малолітня дитина одного разу забави заради зламала Олстону руку, після чого той мучився цілий місяць. Через півроку Джеральду і одному з індіанців вдалося нарешті втекти, і дослідник зміг дістатися найближчого населеного пункту і повернутися на батьківщину.Отже, велетні існували і, схоже, існують у невеликій кількості й досі. Деякі вчені-антропологи вважають, що гіганти відносяться до окремої раси і походять від вимерлих доісторичних предків гігантопітеків і мегантропів, що за своїми розмірами в півтора-два рази перевершують великих горил. За приблизними прикидками вчених, на планеті до наших днів збереглося не більше однієї-двох сотень велетнів.Джерело: ЧИ ЖИЛИ НА ЗЕМЛІ ВЕЛИКАНИ? З книги – найбільші загадки історії. Автор Микола Непомнящий.На цьому все, у багатьох країнах світу в музеях виставлені скелети, частини скелетів, черепа велетнів та гігантські артефакти їхнього побуту, а у запасниках музеїв свідчень існування велетнів ще більше. В інтернеті ж свого часу було запущено дезінформацію - що всі фотографії скелетів і черепів велетнів - фейк.Нібито був якийсь конкурс фотошопу, але ніхто достеменно не знає чи був такий конкурс, хто його проводив і коли є замітки в Мережі, без доказів, що в Мережі про велетнів - тільки фотошоп.

У Південній Кореї археологи під час огляду 1500-річної гробниці Королівства Сілла виявили залишки людини, яка була набагато більшого зросту за своїх сучасників. Відкриття з посиланням на дані Корейського фонду культурної спадщини повідомляє SBS News. Скелет людини, який дослідники називають справжнім гігантом свого часу, був знайдений у могилі періоду королівства в місті Кенджу. За оцінками археологів, могила була побудована близько 1500 років тому.Це виявилося однією з чотирьох древніх гробниць, знайдених під час розкопок у руїнах стародавнього міста Tap-Dong. Зацікавлені скелетні вчені належали людині, чиє зростання було 180 см. Повідомляється, що це найвища людина епохи троженії, яка коли-небудь знайдена археологами на корейському півострові."Середній зріст чоловіків, виявлених у могилах трьох-переможного періоду (так званих ранніх держав-реформ, у період з I століття до н.е. Е. Відповідно до VII століття, е .), Це близько 165 см, "знайдена коментар у корейській фундаменті культурної спадщини. - Цікавий факт полягає в тому, що тіло, здавалося, було закладено в труну. Обличчя цієї людини не була адресована до неба."Неможливо знайти залишки труни. Можливо, він був дерев'яним і просто стояв за останні півтора тисячі років. Вчені також звернули увагу на те, що тіло було закладено у незручну і незвичну позицію. Аналіз залишків показав, що деформований хребет гіганта. Напевно, він мав гриж з спинного диска.У зв'язку з цим група дослідників запропонувала, щоб зміщення спинного диска може стати наслідком великого фізичного навантаження, що гігантський досвід у житті. Велика кількість похоронних аксесуарів були виявлені в могилах, переважно глиняні посуд. Але були виявлені металеві об'єкти, в тому числі, мабуть, були знайдені лопатки мотики та інших сільськогосподарських інструментів праці. До речі, у похованні не було.Вчені планують використовувати череп гіганта, щоб реконструювати його зовнішній вигляд. Крім того, спроба буде зроблена з ДНК-кісток. Це дозволить вам вивчити геном гіганта і визначити місце народження. Також вчені хочуть порівнювати свої гени з генами сучасних людей.До речі, руїни міста Tap-Dong лежать біля підніжжя гори Далькана, примикаючи до Namchon у Колею. Всього тут був розкопаний близько 180 гробничих царств Солла. Передбачається, що більшість з них належали дворян від середнього та найнижчого майна.

У стародавній культурі Кокле, яка існувала в Панамі між 200 р. до н. е. і 1550 р. н. Гробниця молодого лорда Кокле приблизно 1200 років тому розкриває жахливу реальність для будь-якої навколишньої компанії, коли помирає могутній лідер. Про це пише видання Science Alert. В одному з районів долини Ріо-Гранде археологічні знахідки, розкопані на стародавніх кладовищах, свідчать про те, що лідерів і знать Кокле іноді ховали поруч із їхніми супутниками, такими як їхні улюблені дружини чи слуги, яких приносили в жертву на похоронах. Могила одного з вождів Кокле, виявлена в 2011 році в археологічному парку Ель Каньо, містить гору золотих артефактів і кістки 31 людини, похованих у ній. На думку експертів, тіла самих представників еліти були поховані обличчям донизу над тілами жінок, що було поширеною традицією в цій культурі. Протягом багатьох років археологи, які ведуть розкопки в Ель Каньо та на розташованому поруч старовинному закритому кладовищі, відомому як Сітіо Конте, знайшли численні могили з похованими в них тілами багатьох людей. Однак особливо розкішною є могила молодого сеньйора, похованого в Ель Каньо близько 750 року нашої ери. Що виявили в могилі? Розкішні предмети, знайдені в його могилі, ймовірно, мали духовне значення. Серед керамічних черепків і фрагментів - два пояси із золотих намистин, чотири браслети, дві сережки у формі чоловіка і жінки, сережка у формі крокодила, намисто з бісеру, п'ять сережок із зубів кашалота із золотими накладками, дві золоті пластини, два дзвіночки, спідниця і браслет із собачого зуба та набір флейт з кістки. Розкопки цього місця ще не завершені, і кількість людей, похованих в одній могилі, може варіюватися. Діапазон коливається десь між вісьмома і 32 особами, але без генетичного аналізу важко сказати напевно, які кістки належать якій людині. Керівник археологічного проекту Джулія Майо та її команда опублікували деякі з початкових знахідок і фотографії могил на сайті Міністерства культури Панами. За допомогою подальшого аналізу археологи сподіваються відкрити культурні, духовні та політичні елементи загадкової культури Кокле та їхній ієрархічний спосіб життя.