Як стало відомо NikopolToday, в Запоріжжі пройшла правозахисна екскурсія "Автобус прав людини". У Запоріжжі День прав людини відзначили автобусною екскурсією по пам'ятних місцях дискримінації і досягнень у сфері захисту. Серед зупинок були модульне містечко, монумент, присвячений людям з ВІЛ, готель "Театральний", місця нападу на правозахисні акції ЛГБТ-спільнот та організація, де допомагають реалізуватися в житті людям з інвалідністю, повідомляє сайт 061.Директор благодійного фонду« Гендер Зед »Ростислав Мілевський тлумачить:Ми вирішили показати місця в Запоріжжі, які пов'язані з порушенням прав людини певних дискримінованих груп. Їх будуть представляти організації, які займаються правами цих спільнот. У далекому 1948 році після кровопролитної Другої світової війни людство вирішило вперше в світовій історії створити такий міжнародний документ, який би описував і права людини, і чому їх потрібно дотримуватися. С тих пір 10 грудня у всьому світі відзначають День прав людини і проводять різні акції. В цьому році ми вирішили вибрати формат автобусної екскурсії. Зазвичай, про права людини в нашій країні, на жаль, згадують тільки тоді, коли вони вже порушені. На екскурсії ми будемо говорити не тільки про порушення прав людини, а й про випадки, коли вони дотримуються, коли країна робить деякі кроки прогресу в цьому напрямку.ЗУПИНКА №1 - площа перед Запорізькою міськрадою"Відкриє нашу локацію наш друг" - Богдан, - почав екскурсію Ростислав Мілевський. - Це звичайний запорожець, працює на заводі. Єдина проблема в тому, що у нього в голові багато стереотипів, які призвели до того, що він прийшов на мирну акцію і кинув у натовп петарду. В результаті деякі учасники та учасниці акції, а також один поліцейський отримали тілесні ушкодження".Суддя Інна Крамаренко постановила призначити Богдану Завгороднього суму штрафу вдвічі більше, ніж просив прокурор - 17 тисяч гривень. Мотивація такого рішення в тому, що Завгородній не вибачився перед людьми, які постраждали в результаті його дій, а лише визнав провину перед законом."Цей випадок особливий для нашої організації? Я зараз не буду навіть говорити про такі права, як право на гідність, право на безпечне простір, якого ЛГБТ-люди часто позбавлені. Я говорю про право, яке юридично закріплено в Конституції України - право на мирні зібрання, яке є у кожної людини в нашій країні, і право на справедливий суд. На жаль, поки в нашій країні відсутній дієвий механізм, який би використовували для розслідування злочинів на грунті ненависті. Я говорю про статті 161 КК - це єдина стаття, де хоч якось йдеться про такий тип злочинів, і то вона може бути застосована тільки до обмеженого кола характеристик: релігія і національність є, а сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності немає.Це заважає залучити до відповідальності в разі, якщо злочин скоюють по відношенню до ЛГБТ-спільноти, що відбулося і в нашому випадку - Богдана Завгороднього засудили за статтею за просте хуліганство. Але для нас цей кейс все одно особливий, тому що в цій справі сексуальна орієнтація нарешті виступила не як обтяжуюча обставина. Тому що в Харкові був випадок, коли в справі про вбивство гомосексуального хлопця на грунті ненависті його сексуальну орієнтацію подали як пом'якшувальну обставину".Також Ростислав Мілевський розповів, що в 2020 році в Запоріжжі пройде перший ЛГБТ-прайд.ЗУПИНКА №2 - монумент, присвячений людям з ВІЛЦей монумент знаходиться в сквері між зупинками "Площа Поляка" і "Металургів". Тут автобус чекали члени організації "Мережа 100% життя", яка вже понад 15 років займається питаннями, пов'язаними з ВІЛ, туберкульозом та соціально зумовленими захворюваннями.Цей пам'ятник - нагадування всім жителям міста про те, що в Україні зараз є епідемія ВІЛ/СНІДу, і вона стосується кожного.Представники організації розповіли про одну ситуації з порушенням прав людини з ВІЛ, яка трапилася в Запорізькій області."Зараз наука розвивається швидко, і ВІЛ-інфекція вже не є смертельною хворобою, однак зміна громадської думки за наукою не встигає.Одна дівчинка з райцентру розповіла подрузі про свій ВІЛ-позитивний статус, з яким вона живе з народження. Так вийшло, що її подруга потім розповіла всім учасникам спортивної секції, в якій займалася наша підопічна. Дівчинка зіткнулася з Буллінг, дискримінацією та стигмою*. Діти не хотіли разом з нею займатися спортом.Наша псіхологіня провела дуже велику роботу, щоб змінити ставлення дітей до ВІЛ-позитивних людей. Зараз дівчинка - кандидатка в майстри спорту, вона продовжує займатися. Це невелика, але перемога".*Стигма - це негативна асоціація людини з чим-небудь ганебним, непрестижним, відштовхуючим. Це явище схоже на стереотипу і відрізняється від нього спрямованістю на якості людини.Також в честь Дня прав людини представник організації Олексій Проценко нагадав, що ВІЛ-позитивні люди - такі ж люди, як і всі, і мають такі ж права.Також організатори розповіли, що в Україні було зроблено дуже багато для боротьби з ВІЛ/СНІДом, тому країна вважається однією з найпрогресивніших у цьому напрямку. На відміну від багатьох країн, в Україні є і безкоштовне лікування антиретровірусною терапією. В державі працює багато цільових програм як для всього населення, так і для основних груп ризику в суспільстві.ЗУПИНКА №3 - клуб людей з інвалідністю "Рівні можливості"Цей клуб знаходиться в будівлі Єврейського общинного центру "Мазаль Тов", тому що там є необхідна інфраструктура: пандуси, ліфт, спеціально обладнаний санвузол і широкі дверні отвори."Один з напрямків руху" Твори добро, Україно"- це допомога людям з інвалідністю. Раніше цим займався мій чоловік Віктор Карпов. На жаль, його більше немає з нами. Але ми продовжуємо робити те, що він почав, - розповіла коордінаторка волонтерського напрямки організації "Твори добро, Україно" Ірина Петровська. - Ми займаємося інформуванням людей, які потребують цієї допомоги: багато хто не знає законодавства, як змінюються поправки до законів для отримання засобів реабілітації, як отримати санаторно-курортне лікування. Ми все це пояснюємо, щоб людині було легше цього домогтися для себе.Також ми допомагаємо людям з установкою пандусів. У нас є старий житловий фонд, який не доступний. Перша причина того, що людина не може бути активним в соціумі - це те, що він просто не може вийти з дому, у нього є перепони у вигляді сходинок і бордюрів. Разом ми вирішуємо ці проблеми. За час існування клубу ми встановили більше десятка пандусів. Також ми пройшли з Google по місту, зробили карту доступності. Ми збираємося на комітеті доступності в міській та обласній радах, вносимо поправки і свої пропозиції, як поліпшити місто для людей на інвалідних візках, для мам з колясками і інших маломобільних груп".Тут створили також Артпростір, де люди з інвалідністю можуть реалізувати себе і спробувати почати свою справу. Тут же презентували проект "Сильні духом" Маріанни Смбатян і репетирувала театральна трупа "Рівні можливості".Учасниці клубу розповіли про помилки, які найчастіше допускають при створенні інфраструктури, і показали ролик "Телебачення Торонто" про те, як потрібно називати людей з інвалідністю (спойлер: так і називати, але ролик все одно подивіться).По дорозі до наступної локації автобус проїхав площа перед Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою - саме там місцеве ЛГБТ-спільнота пройшло перші "100 метрів гордості". Учасників охороняло близько півтисячі силовиків.ЗУПИНКА №4 - готель "Театральний"10 грудня закінчилася всесвітня акція "16 днів проти гендерно зумовленого насильства". Міжнародне співтовариство підтримує її з 1996 року, щоб звернути увагу людей на актуальні проблеми і протистояти насильству в сім'ї, торгівлі людьми та жорстокого ставлення до них.Біля готелю учасників і учасниць екскурсії зустріла регіональна представниця Фонду народонаселення ООН з питань запобігання та протидії домашньому насильству в Запорізькій області Ірина Куратченко.Готель вибрали в якості локації, так як саме там в той момент проходила нарада Фонду народонаселення з представниками влади Запорізької області та власне Запоріжжя, а також Енергодара. На цій нараді розраховували, скільки необхідно спеціалізованих установ для постраждалих від домашнього і гендерно зумовленого насильства."Домашнє насильство грунтується на тому, що існує гендерна нерівність і гендерна обумовлене насильство. Я хочу розповісти про два випадки, з якими стикалися психологи нашої організації, - почала Ірина Куратченко. - Перша ситуація трапилася в минулому році: дівчинка грала на дитячому майданчику, коли до неї підійшов чоловік і почав її бити. Вона не зрозуміла, що сталося. Потім я працювала з цією дівчинкою, тому хочу показати, які наслідки має це напад. Як психолог хочу показати, що мені намалювала дівчинка. Є такі проектні методи, коли я прошу намалювати людини, тому що це є проекцією того, як себе відчуває пацієнт.Перший малюнок мене дуже вразив, тому що, коли я запитала, хто це, дівчинка відповіла: "Це воно"."Воно", тому що немає ніяких статевих ознак. Чоловік хапав дівчинку за ноги, і вона дуже хвилювалася, що він може доторкнутися до її статевих органів - це порушувало її ідентичність, її цілісність. Тому коли дівчинка потрапила до мене, вона не відчувала себе цілісною особистістю. На другому малюнку дитина зобразив сама подія. Щоб ви розуміли, це малюнок 13-річної дівчинки. Але коли вона малює травмуючий подія, трапляється ремісія - вона починає малювати, як дитина молодшого віку.Ми надавали їй допомогу і робили висновки, щоб сім'я могла через суд отримати компенсацію моральної шкоди.Другий випадок: до нас звернулася мама 11-річної дівчинки. У липні цього року близько 11 години дня дівчинка йшла в будинок, де живе її батько, коли на неї напав і зґвалтував чоловік. Він змусив дитину займатися оральним сексом і намагався схилити до анального, але дівчинка змогла вирватися і побігла кликати на допомогу. Я розповідаю про цей випадок, тому що хоч ця подія і сталося ще в липні, до сих пір жодного судового засідання не відбулися. Ми вважаємо, що це дуже великий термін для розслідування. Також мені стало відомо, що розслідування проходило з порушеннями, які можуть бути використані в подальшому. У підозрюваного тим часом вже було 8 епізодів зґвалтування.Але що мене ще вразило в цій ситуації: сім'ї не дали безплатного адвоката. На сьогоднішній день знайшлася адвокат, яка готова допомогти родині безкоштовно, але у неї мало досвіду. Це досить складне кримінальну справу, і у нас є підозра, що це не все: у насильника знайшли дитяче порно, яке він знімав - у адвоката є підозра, що підозрюваний продає ці відео".Проте, ситуація з домашнім насильством, від якого в основному страждають жінки, потроху змінюється. В області вже почали працювати спеціальні бригади «Поліна». Незабаром повинні запустити також реєстр випадків домашнього насильства, тоді можна буде спостерігати за системністю:"Якщо є системність - три і більше випадків, то дії кривдника підпадають вже під Кримінальний кодекс України", - пояснила Ірина Куратченко.ЗУПИНКА №5 - модульний містечкоЕкскурсію до цієї локації провела волонтерка Ірина Чорна. Ситуацію, в якій опинилися ВПО в Запоріжжі, вона описала на власному прикладі:«Я не дуже люблю слово« переселенка », але для розуміння, я - переселенка з міста Донецьк, я - мама-одиначка, я виховую дитину з інвалідністю, я - жінка. І це все разом дає таку множинну дискримінацію і кількість проблем, з якими я стикаюся щодня. Я приїхала в Запоріжжя великою родиною: нас було 8 чоловік, двоє з яких діти. У мене похилого віку дідусь, моя дівчинка з інвалідністю, і могла працювати тільки я. Пішла в центр зайнятості, хотіла знайти роботу. Мені сказали: «У вас дитина з інвалідністю. Ви отримаєте виплату від держави 300 гривень. Ми не можемо взяти вас на облік і роботу вам надати теж не можемо ». У мене дві вищі освіти. Я пішла на ринок, мені сказали: «Ви з Донецька? А раптом ви сьогодні заберете касу і звалите ». Було дуже складно, і таким чином прийшло, напевно, місяці чотири. Іноді доводилося не те що економити, але і страшно говорити такі слова - голодувати. Тому що правда було дуже важко. Тоді я стала волонтерів обласного "Червоного хреста", тому що просто так щось отримувати не в моїх правилах. З позитивного: з'явилася можливість брати участь в тренінгах, рости. Я зайнялася захистом прав людини, і одне з основних напрямків моєї діяльності - це якраз робота з внутрішньо переміщеними людьми".Волонтерка також розповіла, що у жителів модульного містечка раніше був конфлікт з місцевими жителями. Він почався, коли туди масово привозили гуманітарну допомогу:"Везли" гуманітарку "туди, де простіше знайти переселенців - в модульний містечко. І ніхто ж не питав "Що вам треба", а везли те, що було. І був такий момент, коли навезли стільки круп, що там почали заводитися жучки, і люди просто викидали пакети в урни. У сусідніх будинках у нас жили пенсіонери на пенсію в 1300 гривень. Пам'ятайте, тоді був бум, коли гречка подорожчала? Ви не уявляєте собі рівень конфліктів, який тут виник у зв'язку з цією ситуацією. Просто тому що хтось не зробив дослідження, а хтось отримав психологічну травму і почав займатися "накопиченням", а хтось не міг собі цього дозволити", - згадує волонтерка.Для всіх, хто втік від війни, дуже гострим залишається питання житла. Ірина змінила вже чотири місця проживання в місті. У запорізькому модульному містечку живе близько 300 осіб, які в основному не здатні самостійно орендувати собі житло - в тому числі одинокі пенсіонери. Чотири подібних містечка існують в Харкові і Дніпропетровській області. Вони, на відміну від модульного містечка, стоять на балансі міста, а потім місто може використовувати їх як ресурс і підтримувати в робочому стані. Запорізький же модульний містечко поставили на баланс "Червоного хреста" - поселення повинні були закрити ще два роки тому:"Уже два роки люди живуть в приміщеннях, за які ніхто не несе відповідальності - ні за пожежну безпеку, ні за технічне оснащення тощо. І наше місто не може на себе взяти модулі, тому що у нас в Україні не прописаний механізм передачі гуманітарної допомоги від організації влади міста", - пояснила волонтерка.Зараз в Україні діє кілька державних програм, проте в Запорізькій області з ними проблематично. Перша програма «Сільське подвір'я», згідно з якою ВПО можуть отримати землю в сільській місцевості та допомогу на будівництво свого будинку. Ще одна програма житла для переселенців називається «50 на 50»: коли людина вкладає 50% власних коштів і 50% - Держмолодьжітло:"Ця програма у нас теж не працює, тому що ось цей будинок - його звідси видно - єдиний, де можна купити це житло. Це - новобудова. І вартість її велика. Насправді за ту половину, яку треба вкласти, на вторинному ринку можна купити вже нормальну готову квартиру", - пояснила Ірина.Третя програма - це програма соціального житла, коли 30% виділяється з міського, а 70% - з державного бюджету:"Це житло належить місту, людина там живе явище тимчасове і платить комунальні послуги, - пояснила волонтерка. - Запоріжжі не подалося на цю програму, скільки ми не вели переговори, не пояснювали, що це залишається місту... Наше місто не взяв участі, а ось Приморськ в нашій області прийняв. Вони купили кілька квартир і поселили туди людей".ЗУПИНКА №6 - лофт "Млин"Саме тут пройшов той "Фестиваль рівності", коли від рук радикалів постраждали люди. Спочатку цей захід було присвячено проблемам жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, національних меншин і представників ЛГБТ-спільноти - тобто всіх людей, до яких приїжджав екскурсійний автобус."Кожен раз, коли він проходив, приходили« наші друзі», які говорили, що" немає, люди всі рівні, але ми чомусь рівніші, тому що ми - білі чоловіки, або ми рівні, тому що у нас правильні думки в голові, а у вас неправильні і ми вам це зараз за допомогою вибухових пакетів розповімо ", - пояснила ситуацію коордінаторка регіонального представництва "Інсайт" Наталія Лобач.Перший фестиваль в Запоріжжі в 2016 році пройшов відносно спокійно (як завжди, "замінували" будівлю), а ось другий в 2017 році супроводжувався масовими заворушеннями, в яких брало участь півтори сотні юнаків і дівчат - переважно підлітків. В той день поліцейські затримали 17 осіб і відкрили кримінальне провадження. Кілька дівчат з «натовпу» почали бити двох запоріжанок, який йшли на захід. Постраждалих з тілесними ушкодженнями доставили в лікарню. У минулому році відбулося судове засідання: двом неповнолітнім дівчатам (одна з яких стрибала на голові у учасниці фестивалю) дали умовний термін. Детальніше читайте в репортажі "Коли я почула вирок, я злякалася. Я не хотіла садити людей": деталі суду над дівчатами, ізбівшімі учасниць "Фестивалю рівності" за цим посиланням.У 2018 році "Фестиваль рівності" перемістився в онлайн."Невеселий висновок: 200 підлітків, які приїжджають і відчувають, що вони не будуть покарані - це не буває просто так, це було організовано. Ким і як це було організовано, поки невідомо. І цього ніхто не розслідував. І це про те, наскільки турбується керівництво міста та області про безпеку людей, наскільки ми можемо розраховувати, що якщо таке станеться, то це будуть розслідувати", - підсумувала Наталія Лобач.До речі, саме цей захід із автоубсом прав людини у Запоріжжі, головний редактор запоріжського "Z-City" назвав терроризмом, тільки но отримавши анонс подій приурочених до Дня протидії дискримінації меншин у Світі. Цікаво, чи доїде автобус прав людини і до Нікополя?Фото 061.Раніше ми розповідали, що армія повинна бути справедливою для всіх і не бути інструментом тортур для молодих хлопців.Також ми повідомляли про те, що в центрі Нікополя вже почали встановлювати головну ялинку міста до свят. Як це виглядає зараз?
