Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом микитино

Зимовий фонтан і зірки будуть палати на свята у старій частині Нікополя
Зимовий фонтан і зірки будуть палати на свята у старій частині Нікополя
Нікополь 2019-12-18 15:52:44
Як стало відомо NikopolToday, у нашому місті на Дніпрі створили новорічний фонтан і небо з зірками у історичному районі.В одному з парків Нікополя з'явилися святкові арт-об'єкти, покликані підняти настрій і мешканцям старого міста.Про це NikopolToday, стало відомо за повідомленням від Depo.Дніпро з посиланням на Nikopol News.Новорічний фонтан повинен з'явитися у старій частині Нікополя у сквері Визволення. А 17 грудня активно йшла його установка робітниками, а вже 18 грудня він повинен загорітися і засяяти яскравими вогнями для мешканців старого міста. Попри те, що біля міськвиконкому є центральна ялинка міста, також в оновленому сквері старого міста буде новорічна ялинка.Більш того, у сквері з'явилися нові клумби і скульптурний парк, що складається з робіт нікопольсьских керамістів. А нещодавно над сквером засяяло "зоряне небо".В останні роки, міські служби таки почали звертати увагу на реновацію старого міста. Можливо незабаром ми отримаємо знову статус туристичного курорту, як це було раніше.Нагадаємо, до цього у Нікополі в тумані почали монтувати головну ялинку міста.Раніше ми писали, що Філатов, мер Дніпра, знову виправдовується, через нові затримки у будівництві метро у місті.Також повідомлялось, що у Нікополі центральний район ризикує перетворитись на сміттєве гетто. 
Останні новини Нікополя за минулі дні: брейн-ринг, нікополець-чемпіон турніру та сад каменів в центрі
Останні новини Нікополя за минулі дні: брейн-ринг, нікополець-чемпіон турніру та сад каменів в центрі
Нікополь 2019-12-18 20:42:20
Минулі дні у Нікополі були напевнені цікавими подіями, тому NikopolToday напише прі, які для вас ще не відомі.Мозковий ринг дял школярів16 грудня, юні інтелектуали Нікополя провели зустріч в рамках третього традиційного шкільного турніру з «Брейн-рингу». Про це «Нікополь-арт» дізнався в групі «Нікополь феросплавний».Зустріч учнів сш№2, 3, 4, 5, 6, 10, 12, 13, 15, 16, 22, 23, 26 пройшла в Палаці культури і спорту ім. Б.Велічко. Щоб виявити найрозумнішу команду, збірним шкіл потрібно було пройти три раунди по 8 питань. В кінці турніру, після підрахунку набраних очок усіма командами, третє місце зайняли учні сш№2, другими призерами стали члени збірної СШ№26, а з мінімальним відривом, звання найрозумніших завоювали представники СШ№22.Щось новенькеДивовижні інсталяції були облаштовані нік польськими службами цими днями на початку проспекту Трубників. Раніше там була зроблена бруківка на тротутарі.Там був створений ще один шматочок, подібний Саду каменів. Дуже схоже на те, що було раньеш створено на ділянці навколо ЦУМу.Місцева мешканка, Марина Воробйова зробила фото і завантажила до посту на особистій сторінці Facebook.Нікополець Артем Дкгтярьов став чемпіоном турніру14 грудня в Кривому Розі пройшов XIII відкритий міський турнір з вільної боротьби серед юнаків, присвячений пам’яті О.О.Трунова, в якому прийняли участь понад 120 спортсменів з різних міст України. Про це «Нікополь-арт» дізнався з повідомлення Світлани Драч. Спорсмени ДЮСШ «Трубник» вдало виступили на цих змаганнях. Серед учасників 2007-2009 років нвродження Артем Дегтярьов в ваговій категорії 32 кг. став чемпіоном турніру і піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу, срібну медаль виборов Пінчук Аким (32 кг.), Яцишин Владислав (47 кг.) зайняв п’яте місце. Всі переможці та призери були нагороджені грамотами, медалями та цінними призами.Вітаємо наших спортсменів та їх тренера з успішними виступом!Нова виставка картин у місті19 грудня Надія Іванова запрошує на виставку картин "Про життя - через магію пензлика"  до бібліотеки навпроти парка Пушкіна. Про це "Нікополь-арт" дізнавсяз анонсу. Початок о 14.00.Слідкуйте за останніми новинами на сайті NikopolToday, щоб бути в курсі подій міста.Фото та інформація Нікополь АРТРаніше ми писали, що у Покрові відбулась масова евакуація шкіл та дитячих садочків. Також, ми повідомляли про те, що будуть показувати у нікопольських кінотеатрах на наступному тижні.
Тульчинський - нікопольський фотограф, який пишається своїм містом: інтерв'ю
Тульчинський - нікопольський фотограф, який пишається своїм містом: інтерв'ю
Нікополь 2019-12-26 18:06:45
Артем Тульчинський - Нікопольський фотограф, гордість міста, роботи якого перемагають в міжнародних конкурсах і виставляються на світових виставках. Нещодавно він став фіналістом конкурсу фестивалю вуличної фотографії The Miami Street Photography Festival (MSPF) 2019. Його роботи будуть виставлені спершу в Маямі, а потім відправляться в Мілан. Дружній NikopolToday передає дословно матеірал журналістів Нікополь.City, нового прогресивного сайту Нікополя, які зустрілися з Артемом, щоб дізнатися про те, як він захопився стріт-фотографією, чи береться за комерційні зйомки і чому не хоче їхати з Нікополя.Як став фотографом?Фотографією я захопився десь в 2012 році. Я тоді працював помічником судді (Артем юрист за освітою - прим. Ред.) Та згодом розчарувався в професії.Фотографія стала для мене арт-терапією, віддушиною, де я міг відволіктися від судових справ.У мене спочатку був упор на чорно-білу фотографію, тому що завжди подобалося розглядати такі фото, подобалася якась графічність.Про улюблений жанр зйомкиЯ не обмежую себе якимось певним жанром фотографії. Але десь з 2017 року захопився стріт-фотографією. Почалося з того, що знайшов в Фейсбуці групу «Українська Вулична Фотографія» і мені стало цікава ця естетика. Але на той момент не вистачало «надивленності». Є фотографії, на які ти дивишся і думаєш: «Ну, мої не гірше». Ти надсилаєш, а їх не схвалюють. А не схвалюють, бо естетично вони ще не відповідають певному рівню. Коли зростає надивленність, людина розуміє, що фотографувати і як фотографувати.Про особливості стріт-зйомкиДотримуюся думки, що це повинна бути не постановочна фотографія. Коли я виходжу робити фотографії, не знаю, яким буде результат. Це як рибалка. Ти вийшов і можеш нічого не зловити. Можна тиждень ходити по місту, щось шукати, але нічого не сфотографувати хорошого. Тому мені і цікава ця фотографія - ти не зрозумієш, що там буде насправді. Якщо в постановочної фотографії ти сам керуєш процесом, то тут керує саме життя. На фото не обов'язково може бути людина. Це можуть бути сліди людської життєдіяльності - летить пакет, просто слід від взуття.В стріт-фотографії не варто ганятися за технікою. Тут не так важливо, ніж фотографувати. Я відмовився від дзеркального фотоапарата на користь невеликого фотоапарата Ricoh, який виглядає як дешева мильниця.Є в стріт-фотографії таке поняття «вирішального моменту» - коли ти натискаєш спускову кнопку фотоапарату, коли щось таке відбувається і через секунду цього вже не буде.Ось саме цей «стрибок» - це вирішальний момент. Якби я натиснув за секунду до або за секунду після, вже не вийшло б цієї фотографії.Особливості пошуку кадру в НікополіСкладність буває в тому, що місто невелике, подій не так вже й багато, мало людей на вулицях. Виникає замиленість очей, коли ти йдеш по вулиці в тисячний раз і вже приблизно розумієш, що тут відбувається - тобі вже не так цікаво. Я намагаюся дивитися на все, що відбувається як гість міста. Йти, як ніби я вперше бачу знайомі місця. В цьому якраз і є певна задача - знайти серед оцього всього щось таке цікаве.Люди, зокрема нікопольці, досить напружені, коли їх фотографують. Вони не розуміють, навіщо це. Думають, що напевно я хочу щось вкрасти. Був випадок, коли я фотографував дроти на тлі неба, біля офісу компанії ДатаГруп. До мене вийшов працівник, який вважав, що я хочу сфотографувати ці дроти, для того щоб їх потім вкрасти. Мені було досить складно йому пояснити, що естетичного я там побачив.Була також дивна ситуація, коли ми фотографували з одним і до нас підійшли два алкаша, які сказали: «Дай 5 гривень на проїзд, або ми тобі камеру розіб'ємо».Мої улюблені місця в місті - дамба і пляж. Найкращі знімки у мене виходять саме там.Про участь в міжнародних виставках і конкурсахДо участі в конкурсах мене підштовхнули друзі-фотографи. До цього моменту я вже років зо два як знімав. Перший раз від Спілки фотохудожників брав участь, де я ніяких місць не завоював, але тим не менше стало цікаво, з'явився якийсь азарт.Брав участь в нікопольських виставках Photosapiens, яку організовувала асоціація фотохудожників Нікополя. З того часу у мене до цих пір висить величезна робота на стіні.Перший успіх на міжнародних виставках у мене був в 2018 році. Мене відзначило журі Sony World Awards в категорії стріт. У цьому році - The Miami Street Photography Festival, де я став фіналістом від України. Ця імпреза вже частково пройшла і ще до кінця грудня далі буде експонуватися в музеї Майамі. А навесні вона відправиться в Мілан.Про розуміння його робітСтріт-фотографія - не особливо популярний жанр. Люди люблять красиву фотографію. Це як правило пейзажі, природа. А стріт-фотографія - взагалі не особливо зрозуміла. Звичайному глядачеві без підготовки складно зрозуміти, хороша це фотографії або погана. Я прийшов до висновку, що варто орієнтуватися не на глядача, а бути чесним із самим собою і орієнтуватися на свої смаки. Якщо тобі це цікаво, то варто публікувати - незалежно від того, який це відгук викличе серед твоїх глядачів.Про комерційні зйомкиМені пропонували комерційні зйомки, але я відмовляв. Просто люди бачать, що у людини виходять гарні фотки і думають: «Раз у нього виходить, то він нормально зніме якесь відкриття об'єкта» або ще щось. Існує такий стереотип, що якщо людина в якомусь жанрі добре знімає, він може добре все зняти. Я не займаюся комерційною фотографією, тому що фото - це хобі, яке приносить мені задоволення. Коли від мене щось вимагають, як я повинен зняти - мене вже обмежують. Я хочу сам вибирати, що мені знімати.Чи можна заробити на стріт-зйомці?Хоча це і не комерційний вид фото, але можна фотографувати для фотостоков, якщо на знімках немає людей, або вони зняті зі спини. Знову ж на фотоконкурсах призові місця - грошові. Приз може бути 3-5 тисяч доларів. Або якийсь матеріальний приз. У фотоконкурсі Canon я виграв фотоапарат Canon M100, на який пізніше зробив фотографію для конкурсу The Miami Street Photography.Чому не хочу їхати з Нікополя?Складно відповісти на це питання. Напевно, є певна естетика в цьому сірому кольорі міста. В якомусь фешенебельному місті ти не зробиш цих знімків. Для мене це рідне місто. Я народився в ньому.У мене свого часу були думки жити в місті, де є море, оскільки я море дуже люблю. Але прямо такого бажання виїхати з Нікополя немає. Мені подобається Нікополь. Я знаходжу його цікавим. У мене багато друзів їдуть. Вони взагалі дивуються, чому мені цікавий Нікополь. Я люблю це місто, і, сподіваюся, звідси нікуди не поїду.Я дуже рідко виїжджаю за межі Нікополя. Мої фотографії бувають в Мілані, Майамі і Лондоні. Виходить, вони подорожують більше, ніж я.Матеріал від журналістки Марини КостенкоФото-роботи - Артем ТульчинськийРаніше ми також повідомляли, як катоілки святкуютьс во Різдво.До цього ми розповідали, що слід перевіряти свою ялинку вдома на легальність.
Новорічна ялинка буде тішитися і мешканців старого міста Нікополя
Новорічна ялинка буде тішитися і мешканців старого міста Нікополя
Нікополь 2019-12-27 11:56:17
Як стало выдомо NikopolToday, ще одну новорічну ялинку у Нікополі таки встановили у старому Нікополі. Про це повідомляє Прихист.З давніх часів стара частина Нікополя була культурним центром. Саме тут в минулому столітті проходили легендарні танці, показували кінофільми, встановлювали головні новорічні ялинки. Цього року сучасні жителі вирішили відновити традиції своїх предків і встановили новорічну штучну ялинку в оновленому сквері навпроти медучилища. Увечері 26 грудня головна ялинка історичної частини нашого міста засяяла яскравими вогнями. Як годиться, відкриття ялинки супроводжувалося конкурсами, піснями і танцями. В гості до дітлахів і їх батьків приходила миша, символ 2020 року, Дід Мороз і Снігуронька.Свято наближається!Фото ПрихистТакож ми повідомляли, як покидьки-живодери викололи око кошеняті (фото)До цього ми нагадували, що багато видів цигарок будуть вилучені з обігу в Україні.
Найкрасивіша Ялинка в сквері Старої Частини Нікополя
Найкрасивіша Ялинка в сквері Старої Частини Нікополя
Нікополь 2019-12-30 11:39:33
Як стало відомо NikopolToday, найгарнішою ялинкою у місті виявилась та, що була раніше встановлена у Старій Частині міста Нікополя.Мешканці в захваті, про це повідомляє сайт City Nikopol.Також варто побачити відео ошатної ялинки у Нікополі.А де на Вашу думку найгарніша ялинка у Нікополі?Фото і відео City NikopolРаніше ми писали, що Путін бив вимушений сплатити борг за газ у розмірі 3 мільярдів долларів Україні.Також ми розповыдали що в Нікополі сталося жахливе ДТП - бабцю забили на переході.
Хто народився у 2020 році в Нікополі: дізнайся першим!
Хто народився у 2020 році в Нікополі: дізнайся першим!
Нікополь 2020-01-05 17:12:56
Зимові свята принесли багато радості і сюрпризів нікопольцям. У Новорічну ніч в Нікополі аж на двох жителів міста стало більше.Про це NikopolToday стало відомо з Facebook. Радісну новину повідомила головний лікар Нікопольського міського пологового будинку Лідія Білик.Новорічна ніч виявилася безсонної для лікарів міського пологового будинку. Уже в 4:57 1 січня Нікополі з'явився на світ перший хлопчик 2020 року. Малюк народився з вагою 3870 кг, зростом 52 см.Далі він передав естафету дівчинці, яка з'явилася на світ трохи пізніше - о 9:40. Маля народилося з вагою 3800 кг і зростом 53 см.«Діти народилися здоровими і міцними, мами відчувають себе відмінно. Рік почався дуже добре. Здоров'я і благополуччя дітей, мамам і їх сім'ям », - таке побажання написала Лідія Білик на своїй сторінці в соціальній мережі.Нагадаємо, в минулому році всього в період святкових днів з 1 по 3 січня в Нікополі медики допомогли з'явиться на світло шістьом малюкам: трьом дівчаткам і трьом хлопчикам.Раніше ми повідомили про те, що в пологовому будинку з'явилися фотокартини з малюками народженими в Нікополі. Раніше ми передавали, що Різдвяний етно фестиваль варто відвідати з друзями у Нікополі.Також писали, як стильно вбратись у 2020 році на заздрість всмі людям в місті. 
Підземелля Нікополя все ще досліджують - більшість з них досі приховані від нас
Підземелля Нікополя все ще досліджують - більшість з них досі приховані від нас
Нікополь 2020-01-05 19:59:52
Як стало відомо NikopolToday, у Нікополі завзято шукають старовинні підземні ходи! Підземелля Нікополя все ще досліджують - більшість з них досі приховані від нас.У Нікополі шукають підземні ходи старого міста. Історики і ентузіасти хочуть відновити хоча б одну ділянку підземних трас.Про це NikopolToday стало відомо з обігу Олега Фельдмана в соціальній мережі Facebook. У Нікополі вже відкрили для відвідувань старовинні підвали, але підземні ходи поки не знайшли.Якщо вам що-небудь відомо про замуровані старовинні купецькі підвали і підземні ходи в Старій частині міста та інших районах Нікополя, пишіть про це в групу «Стара частина Нікополя - історичний центр міста».Дослідницьку експедицію проводять БФ «Нікополь туристичний», Дангіон Кривий Ріг за сприяння Нікопольського краєзнавчого музею. Мета пошукових робіт - відтворити хоча б одну ділянку підземних ходів, які зможе розкрити загадки Нікополя IXX - XX, а цілком можливо і VII - VIII століть.Варто зазначити, що такі туристичні підземні траси існують у багатьох містах Європи, а також у Львові, Умані, Вінниці, Луцьку, Кам'янці-Подільському, Одесі та інших містах України. Вони приваблюють тисячі туристів щороку.Слід додати, що у зв'язку із усе більшою популярністю підземного туризму у світі та в Україні, до Нікополя прибуває все більше туристів. Тому наодзвичайно важливо знайти всі підземелля міста і показати туристам.Раніше ми розповідали про те, що в Нікополі пройде Різдвяний етнофестиваль.До цього ми відкривали справді андеграундну тематику для Нікополя: як зробити найкращій мінет своєму хлопцю.Також слід нагадати дитина якої статі народилася в першу ніч 2020 року у Нікополі.
Увага батькам: стали відомі нові реквізити для оплати за дошкільне харчування
Увага батькам: стали відомі нові реквізити для оплати за дошкільне харчування
Нікополь 2020-01-05 21:20:53
До уваги батьків вихованців дошкільних установ міста. Стали відомі нові реквізити для оплати за харчування дітей в дошкільних установах з 1 січня 2020 року.Про це NikopolToday стало відомо з повідомлення начальника відділу освіти і науки міськради Нікополя Олени Селютіної. Повідомлення з'явилося на офіційній сторінці «Освітянській вісник Нікополя».Як проводити оплату за дошкільний харчування в новому році, дивіться на скриншоті.Фото ІнформаторДо речі, ваші діти напевно в курсі яка онлайн-гра була найпопулярнішою у 2019 році.Також у Нікополі турбуються про безхатніх тварин, справжні епопеї про котів!
На Першотравневій у Нікополі невідомий висадив сад
На Першотравневій у Нікополі невідомий висадив сад
Нікополь 2020-01-05 23:12:56
У Нікополі на вулиці Першотравневій, на пустирі перед хлібозаводом, з'явився фруктовий сад.NikopolToday cтало відомо, хто в Нікополі висадив фруктовий сад на пустирі серед бур'янів.Висадив його 82-річний дід Іван.Про це NikopolToday стало відомо з посту Євгена Поночовний в соціальній мережі Facebook. Щоразу проїжджаючи або проходячи повз саду, чоловік задавався питанням, хто цей сад висадив і хто за ним доглядає? Відповідь прийшла на днях.Євген в черговий раз проходив повз колишнього пустиря і побачив чоловіка, який підв'язував виноград. Підійшов до нього і познайомився.Анатолію 69 років і він доглядає за садом. Дерева тут ростуть різні: вишня, черешня, алича, персик, абрикос, гранат, виноград та інші. Незалежно від пори року чоловік доглядає за садом і прищеплює дерева. Улюблена справа приносить йому радість.Чоловік розповів, що першим, хто наважився на добру справу і висадив сад, став дід Іван, якому зараз 82 роки. Підсумував діалог Анатолій словами: «Це все для людей»!Фото 0566Також ми писали, як у Нікопольскому районі врятували малого цуценя, який потрапив до пастки.До цього ми повідомляли що батькам у Нікополі слід звернуи увагу на зміну реквізитів для оплати харчування дітей.
Що знають про Нікополь в Україні?
Що знають про Нікополь в Україні?
Нікополь 2020-01-06 21:06:21
Ми у NikopolToday відмінно знаємо і пишаємося тим, що на наших землях колись будували свої кургани скіфи і було п'ять Запорозьких Січей! Але Нікополь - це щось значно більше для тих, хто тут народився... А ще в ХХ столітті ми стали передовиками трубної і феросплавних промисловостей. Згодні? Кожен нікополець може справді багато розповісти про особливості міста, його історію, здобутки та невдачі. Чи не так? Але що знають про наше місто ті, хто тут не був або був проїздом? Про це повідомляє редакція Нікополь.City, яка розпитала людей з різних міст, що вони чули про наше місто.Кирило Крізаліс, блогер, Кривий РігНікополь? Це місто козацької слави. Тільки від цих великих предків лише тіні залишилися, та й годі. Зараз Нікополь - анклав злочинності, брехні і фальші. А нікопольці з нащадків гордих козаків стали рабами своїх страхів. Це місто, в якому відмовилися від загального опалення, але так нічого і не виграли.Ірина Іваськів, керівник школи копірайтингу, Кам'янськеЩо я знаю про Нікополі? Довгий час я чомусь плутала назви двох міст - Нікополь і Маріуполь. Сьогодні я розумію, що це два абсолютно різних міста, але тоді в юності мені здавалося, що це один і той же населений пункт.Врізалося в пам'ять, як на автовокзалі в Дніпрі водії з одного боку голосно закликали: Нікополь! Нікополь! А з іншого боку - Маріуполь! Маріуполь!Пізніше дізналася про те, що Нікополь - один з найстаріших (а може, і найстаріше) місто в Дніпровській області. Почула також про знамениту Золоту Пектораь. А ще, проїжджаючи через Харківську область, натрапила якось на покажчик: село Нікополь. Знайомі мої, які переїхали з П'ятигорська жити в Москву, оселилися на вулиці Нікопольській.Ось і всі мої «пізнання» про Нікополі. Через всі ці асоціації я Нікополь так собі і уявляю: старим, з сільськими околицями, з донецьким присмаком. А чи так це, не знаю.Сергій Боцвін, офісний працівник, ЗапоріжжяПерш за все, мої знання про Нікополі зіпсовані по істфаку - місто з козацькою історією, центр махновської Республіки в свій час, ну і бої під час Другої світової в 1944 році. З козацьких і царських часів ніби як збереглися частини всяких тунелів і льохів.Якщо ж про сучасний Нікополі, то це для мене останнє більш-менш велике місто перед Кривим Рогом. Наскільки знаю, в Нікополі жахливі дороги, але в Україні це не рідкість. Чув, у вас є вулиця "Електрометалургів" десь біля вокзалу. Не знаю, правда чи ні, але якщо так - то це прикольно, оригінальна назва.Відомих людей з Нікополя я не пригадаю, як і якихось позитивних новин. Виходячи з того, що я чув про Нікополі зі ЗМІ та від інших людей, місто сприймається як звичайна периферія, до якої іншої країні за великим рахунком немає діла, і в якому немає господаря. Не в плані контролю нерухомості і т.д., а в плані наведення порядку, ремонту інфраструктури, розвитку міста в цілому. Таке собі Запоріжжя в мініатюрі - є великий завод, який працює "на останньому диханні", раздолбанє всьо і вся, і люди, які і хотіли б щось змінити, але не можуть.Тимур Куртумеров, журналіст, СімферопольЗнаю, що це місто в Дніпровській області, якщо не помиляюся - поруч Каховське водосховище. Точно пам'ятаю по урокам географії в школі, що в Нікополі багато заводів - феросплавів, Трубосталь ніби. Загалом, промислове місто. Асоціації - судячи з усього населення тут працьовите. Щось мені здається, що в назві міста явно щось пов'язане з перемогою (від богині Ніки).Наталія Зозуля, керівник прес-служби в «ЗооКонтроль Україна», ХарківПро Нікополь знаю небагато. Каховське водосховище з боку Дніпровської області, промислове містечко. Знаю, що у вас немає централізованого опалення. Якось в поїзді розповідала жителька міста, що у вас найдорожча холодна вода в Україні. Так це чи ні, не знаю. Про культурне життя, відомих нікопольчанами (або нікопольців - як правильно?) Нічого не чула. Постараюся виправити своє невігластво в новому році.Ярослава Дегтяренко, письменниця, ЗапоріжжяНікополь - місце Микитинської Запорозької Січі, що існувала в 1638-1652 роках і заснованої Федором Люта. Ще біля сучасного Нікополя був Микитин Ріг - переправа через Дніпро, яку контролювали низові козаки і де у них довгий час була митниця. Зараз ці місця затоплені Каховським водосховищем.Фото Нікополь.CityРаніше ми писали як перетворити своє хобі на успішний бізнес.Також ми повідомляли про останній футбольний матч у Нікополі. 
Нікополю старому - недовго жити залишилося! Історія міста під загрозою
Нікополю старому - недовго жити залишилося! Історія міста під загрозою
Нікополь 2020-01-06 22:21:05
Сьогодні у розділі "Власна думка" NikopolToday вирішив нагадати, що ісорія міста Нікополя - це наше все! Саме коли ми втрачаємо наше минуло, ми втрачаємо і наше майбутнє! Про це у блозі "Нікополю старому недовго залишилось" від блогера з Нікополя під нікнеймом Rayan Riener з блогу "Тут і Зараз". Цей текст дійсно вартий вашої уваги.Текст мовою оригіналу, без змін.«Никополю Старому» недолго жить осталось!Хочу заметить, что статья написана мной более пяти лет назад, тем не менее, тема как нельзя актуальна! Надеюсь, эти мысли смогут постучать в ваше сознание, взывая к действиям.  (Автор).И «Никополю Старому»Недолго жить осталось«Трудяги» бизнесменыЕго продали не стеясняясь!Вот таким четверостишием, я хотел-бы ознаменовать тему статьи, про Старый Никополь.В частности, можно взять пример  со старым «Шопом». (Это старый Рынок в Исторической части города, может кто не знает). Я согласен с владельцем этого здания в одном, «что картинную галерею там никак нельзя устроить», -по крайней мере сейчас), но это – всего-лишь доля правды. Вспомните, сколько раз горожане многих городков или даже сел спасали свои культурные ценности. А старый «Шоп» таким и есть, как и многие окружающие его дома, просто нужно организоваться, для всеобщего решения проблемы; ведь именно нашей неорганизованностью  и незнанием ни законов , ни своих прав, пользуются бизнесмены и коррупционнеры. И сейчас, пока происходит дискуссия между мной и вами, они, каждый друг с другом или в одиночку, творят что хотят.Представим: «Никополь 2031 год».  (История из прошлого о том, как могло бы быть).Ты идёшь по улице. Вокруг, тонны пластикового мусора, пластиковые стены збегаловок и киосков, пластиковые окна, а в Старой части города стоит перестроенный «Шоп».  Также пластик, вокруг – газоны, быть может и деревца. Ограждён трехметровым забором, вокруг стоят мерседесы, джипы. А охранники не допускают простых людей, каждого из нас, чей удел раздолбаные дороги и мусор?! Днем там кафе-ресторан с алкоголем внутри, а ночью  – дискотека с наркотой для подростков, а в городе нет ни одной картинной галереи. Здание, намного больше прежнего и совсем не похоже на прежнее. А прежнего, собственно, и нет вообще!Не очень давно, одна знакомая бабушка рассказала мне: «Шоп очень старый, помнит ещё те времена, когда я была маленькая. Во время Голодомора, чтобы хоть как-то выжить, мы с родителями собирали зернышки на полях. Варили немного каши и ходили продавать туда.  Даже когда «каша» кончалась в казанке, всеравно стояла очередь из нескольких человек за тем, чтоб выскребстихоть какие-то остатки на стенках. Люди отдавали все за еду. Всё это, происходило внутри Шопа во времена Голодомора, идолы режима которого, до сих пор стоят на наших улицах.И, напрашивается вопрос: «Как мы можем научиться на ошибках наших дедов без памяти, без истории?!» Памяти, в виде исторического наследия! Ведь не зря в стенах старого Шопа обустроено памятное место Жертвам репрессий, ведь этот рынок – символ того времени, когда наш народ морили голодом.Вместо реставрированных памятников, мы видим жирных бизнесменов-коррупционеров, и идолов режимов отдававших кровавые приказы! Нужно делать выводы всем!..Фото Rayan Riener / Here And NowРаніше ми писали що чоловіча здорова потенція врятує Нікополь від вимирання. До цього повідомляли що знають про Нікополь інші українці, які ніколи не були в Нікополі.
У 2019 році вся Україна дізналась про Нікопольські підземелля
У 2019 році вся Україна дізналась про Нікопольські підземелля
Нікополь 2020-01-06 23:25:06
Як стало зрозуміло NikopolToday, - Нікополь це андеграунд! Туристична родзинка Нікополя, як виявляється, схована під землею - це купецькі підвали і козацькі катакомби з давньою історією. Індустіральні туристи в захваті! Діггери вже збираються в дорогу. Про це повідомляв раніше УкраІнформ.Наче білокрила чайка — на неї схожі обриси Нікополя на карті - розкинулось місто на березі Каховського водосховища. Свого часу воно було чималим портом, перевалкою зернових на Одеський морський порт. Сучасний Нікополь – місто металургів. Нікопольський феросплавний завод є одним з найбільших підприємств металургійного комплексу України і найбільшим феросплавним підприємством в Європі, 75 % продукції заводу йде на експорт. А ось Нікопольський південнотрубний завод був найбільшим в СРСР, а тепер на базі його цехів створено з десяток самостійних заводів, що продовжують постачати продукцію у 65 країн світу. Але найцікавіша туристична родзинка Нікополя, виявляється, під землею - у козацьких та купецьких підвалах і катакомбах.Ними у сьогоднішній «Точці на карті» вирушили мандрувати кореспондент Укрінформу разом із директором нікопольської туристичної агенції «7 Січей» Олегом Фельдманом і гідом – краєзнавцем, істориком Сергієм Торопом.Вам варто подивитись відео нижчє.Легенди й Історія НікополяНікополь виник із передмістя Микитинської Січі та Микитиного перевозу у 1639 році. Тут зливалися майже вісім річок і був широкий прохід до Дніпра, вигідне географічне розташування.- Що стосується підземель, то є легенди, що ще з козацьких часів тут були, мабуть, природні катакомби, які ті пристосували для своїх цілей. Ходи були від козацької Січі до берега плавнів. А Січ, згідно з розкопками, розташовувалася на території нинішнього парку Перемоги у центрі міста. Зберігся захисний вал, який відкопали археологи, - розповідає Сергій Тороп.Відомо, що на території сучасної Нікопольщини існувало п’ять Січей. Козаки, завдяки підземним ходам, могли непомітно полишати місто під час облоги. Наприклад, так було у 1593 році, коли козаки, перебуваючи в облозі 40-тисячного татарського війська на Буцько-Томаківській Січі (нині це місце - трохи далі від Нікополя, поблизу села Червоногригорівка, в центрі с. Острів, частково затоплене Каховським водосховищем) підземними ходами змогли вийти непоміченими й організувати Нову Січ на річці Базавлук.Краєзнавець розповів, що пізніше, у часи розгортання подій російсько-турецької війни, в місті планувалося будівництво фортеці. У зв’язку з чим тут побував інженер-полковник Мінцеріус, який склав план Нікополя, де позначив різні оборонні споруди як ті, що існували з часів Січі, так і ті, які планувалося звести.Саме тому Нікополь облаштований своєрідно: всі вулиці сплановані під прямим кутом, як і в більшості міст на півдні України. Це типове військове планування забудови вулиць для зручності пересування, сполучення між частинами міста та транспортування різного товару. Під будинками на цих вулицях також були влаштовані підземелля.У зв’язку з тим, що потреба у фортеці відпала, кордон із Турцією відійшов на межі нинішньої держави, а Нікополь перестав бути прикордонним містом, то й саму фортецю, на думку Торопа, розібрали. Її надземну частину місцеві мешканці розбирали для власного будівництва. Міщани, купці, державні селяни забудовували вулиці за вже відомою схемою поверх старих підвалів і тунелів.Деякі підземелля датуються XVIII ст., тож їм близько 250 років і вони є старішими за ті будівлі, що на них були побудовані у XIX-XX ст.Будинки у XIX-першій половині XX століть були, як кажуть, три в одному: у верхній частині, на другому поверсі, розміщувалися житлові кімнати власника та прислуги, на нижньому поверсі - магазини, а в нульовому, підземному – склади товарів.Місцеві купці багатіли на транспортуванні зерна до Одеси, розвивали й іншу торгівлю: рибою, м’ясом, винами, крупою, ковбасами, тканинами. Росли заводи та артілі. До більшості складів можна було потрапити тунелем, який вів прямо з пристаней - Солоної, Рибної, Хлібної.Директор нікопольської туристичної агенції «7 Січей» Олег Фельдман, який у 2014-2017 роках обіймав посаду позаштатного радника міського голови Нікополя з питань туризму, працює, аби зробити кожне підземелля його турмаршруту стилізованим під епоху їх перших власників.- У Нікополя є історико-архітектурний опорний план, розроблений проектним інститутом і затверджений у 2013 році міністром культури та сесією міськради. Цей документ є офіційним додатком до Генплану міста. Там виокремлено історичний ареал Нікополя. У старій частині міста він охоплює кілька кварталів, де Нікополь зароджувався як козацьке містечко і далі після ліквідації Запорозького козацтва розвивався як купецьке. Це означає, що тут є будинки, збудовані за всіма правилами тодішньої архітектури з обов’язковим підвалом-підземеллям, - розповідає Олег Фельдман.Він припускає, що приватні підвали купців, цілком можливо, з’єднувались, адже багато купецьких родин ріднилися і вели сімейний бізнес разом. Підвали використовувалися і для зберігання, і для сполучення, і як винні погреби. Коли настали важкі часи, зокрема встановлення Радянської влади, в них влаштовували тайники, ховали скарби.З обох сторін колишньої Базарної площі (нині пл. Б.Хмельницького) з XIX-XX сторіччя будувались кам`яні торгові ряди з магазинами та складами. вважається, що підземелля всіх торгівельних рядів раніше поєднувалися між собою та ринком Шопа, а всі разом - з пристанями Нікополя. Так товар швидко доставлявся до місць продажу. Нині стіни між магазинами закладені, проте зустрічаються підземелля, що поєднують декілька магазинів. Деякі з підземель є точками маршруту Підземелля Старого Нікополя, а деякі тільки готуються ними стати...В історичній частині міста концентрувався бізнес купців – їхні магазини, прибуткові будинки, готелі, артілі... Вони цікаві своєю архітектурою, влаштуванням. Але якщо у наземній частині внутрішнє улаштування за часів радянської й незалежної України змінювалося, то підземелля залишилися такими ж, як були 100 і 200 років тому. Це й приваблює туристів, та й сама тема підземель завжди романтизувалася письменниками, режисерами, тому дигерством і захоплюється молодь, цікавляться туристи. Перші екскурсії підземеллями, що проходять щотижня, відвідали вже понад 150 осіб.Фонд «Нікополь туристичний», заснований Олегом Фельдманом спільно з заступником директора краєзнавчого музею міста Нікополя Мирославом Жуковським та Почесним громадянином Нікополя, художником Марком Проданом, з минулого року зайнявся вивченням нікопольських підземель.– За цей час ми відвідали вже понад 70 підземель. У деяких, з дозволу власників, розібрали замуровані отвори в цегляній кладці, дещо знайшли. Також вдалось відшукати трьох свідків, які стверджують, що ходили колись нікопольськими тунелями: один - наприкінці 40-х років, один - на початку 90-х, ще один – у 2003 році. Ми намагаємося перевірити їхню інформацію. І вже є кілька реальних місць, які дозволять пересвідчитися, що там є тунелі, а також сподівання, що їх вдасться зробити туристичними об’єктами, - каже Фельдман.Старому місту Нікополя - Нове життя!Справжнє дигерське задоволення турист отримає тоді, коли зможе в одному місці зайти, а в іншому вийти, провівши у підземеллях тривалий час.Понад кілометр площі Богдана Хмельницького та вулиці Микитинської могли би стати суцільною туристичною зоною. За наявності інвестицій можна було б викупити всі підвали, поєднати їх (як це, наприклад зробили у польських містах Краків і Жешув) і зробити єдину туристичну підземну трасу. Але зараз у кожного є свій власник, тому домовитися зі всіма дуже складно. Деякі власники, коли зміцнювали підлогу, позаливали свої підземелля бетоном...– Є ескізний проект щодо перетворення історичного центру міста на пішохідну зону для прогулянок. Підприємці, які ведуть у цій частині міста бізнес, виклали плитку, тротуар, а програми з відродження старої частини Нікополя нема, хоча наш фонд розробив таку концепцію на основі програми попереднього головного архітектора та влади міста. Програма фонду «Старому місту – нове життя» якраз передбачає, щоб тут була пішохідна зона, на умовах співфінансування. Тут може бути музейний квартал, кафе, підземелля, готелі і хостели, сувеніри, тут також є вихід до моря – прогулянки дамбою, катання на плавзасобах, міський пляж. Є півтора десятка цікавих будівель, що виставлені власниками на продаж або оренду і за наявності інвесторів могли би вистрелити як цікаві туроб`єкти. Залюбки ознайомимо інвесторів з пропозиціями та сконтактуємо з власниками будівель. Тобто, потенціал тут великий, але справжнього пріоритету в місцевої влади не завоював, - констатує Олег Фельдман.За його словами, у 2015 році міськрада прийняла Програму розвитку туризму, але вона вкрай недофінансована, тож і нема належного ефекту. Тим часом, стара частина поступово руйнується.У радянський період було кілька причин, аби про підземелля нічого не розповідати. Там могли ховатися кримінальні елементи. Тому у повоєнний час підземелля почали замуровувати, засипати, зачиняти. Щоби люди не відволікалися від будівництва комунізму.- За переказами одного з ветеранів міліції, у районі вулиці Лапинки жив злодій, який доробив чи використовував існуючий тунель для того, щоб утікати від стражів порядку при небезпеці та щоби переховувати награбоване з магазинів і складів. У його будинку була піч із решіткою, і коли до нього приходила міліція, мати відчиняла її, а він проходив аж до Нікопольських плавнів, де й переховувався. Це задокументований реальний випадок використання злодійським світом катакомб, - розповідає Олег Фельдман.Також боялися повторення 1918 року, коли існуюча на той час у місті антирадянська організація під назвою «Воїнський союз», у складі якої були колишні солдати й офіцери, використовуючи ходи й виходи катакомб, дізнавшись про наближення до міста австрійських військ, за 20 хвилин повалила радянську владу в місті.Під час Другої світової війни підземелля використовували учасники підпільних організацій, переховувалися, залишали зброю, листівки, там стояв гексограф, на якому роздруковували зведення Радінформбюро.У той час працював Південнотрубний завод оборонного значення, тому не бажано було, щоб під містом хтось користувався катакомбами чи тунелями.Загалом я з нікопольцями спустилася у сім підземель, що належали купцям Гусєву, Іванову, Сухініну, Самойленку. Ми дізналися про будинок Держбанку, побудований будівельною артіллю купця Гусєва, який був із числа старовірів і з таких же одновірців створив артіль. Вони відрізнялись від решти містян: носили широкі чоботи, не любили капелюхів, які були тоді в моді, а носили картузи, мали бороди...Ми дізналися де існував магазин «Фарфор, фаянс», що належав Пінському, де тримав майстерню годинникар Бро, де було фотоательє Аптовича, котрого знали по всій Російській імперії, бо кожну фотосесію він перетворював на подію...- Біля фотоательє був вхід до підземелля. У дитинстві я туди ще залазив у 13 років з такими ж цікавими хлопчаками. Потім батьки непокоїлися, викликали пожежних, міліцію і згодом змусили вхід забетонувати, - згадує Сергій.Спускаємось старими дерев’яними сходами, ще і ще нижче, наче по колу, тут уже зовсім не така цегла, як вище. Такими підвалами пронизаний весь Нікополь, в основному вони мають напівкруглі аркові цегляні перекриття, що давали додаткову міцність будівлі. Будувалися підземелля з червоної цегли - привозної та місцевої, яку виробляли два нікопольські цегляні заводи. Клали на розчин, замішаний на яєчних жовтках з додаванням битих молюсків, піску та вижимки з водоростей, що також додавало міцності. Навіть зараз ці стіни «склеєні» добре. У вікна-отвори передавали різного роду вантажі.Після побудови Каховського водосховища, рівень ґрунтових вод піднявся, - це стало згубним чинником для деяких нікопольських підземель. Це було, наприклад, однією з причин закриття на ремонт будівлі Нікопольського краєзнавчого музею, підвали якого через сирість і грибок стали непридатними для зберігання музейних експонатів. Але більшість підземель і досі сухі.Купецькі династії НікополяВідвідавши підземелля купецької садиби Іванових, ми дізнались, що їх купецький рід відомий у Нікополі з 70-х років XIX століття. Свій капітал купець зібрав, займаючись перекупкою зерна та товарного хліба, який ішов на експорт. Його син торгував бочками, гужовим транспортом. Нащадки купця займались торгівлею осетровими, кримськими та одеськими винами.Один з Іванових був не байдужий до мистецтва, захоплювався тоді ще композитором-початківцем Сергієм Прокоф’євим, який коштом Іванових відвідав Нікополь.Востаннє ім’я купця Іванова згадується і липні 1919 року, коли у будівлі Азовсько-Донського банку відбувалось останнє засідання клубу купецького зібрання. Серед тих, хто підписався під протоколом, було два Іванових – Порфирій та Олександр. Далі сліди їх втрачено.Цікавий підвал колишнього магазину Сухініна, що вів торгівлю м’ясними ковбасами. З 1910 року тут розташовувався галантерейний магазин Пашковської, де продавали жіночий одяг і де був дуже популярний куточок з капелюхами.Конкурентом Сухініна був купець Самойленко. Він мав четверо синів і дочку. Найстарший із синів був затятим картярем і гульвісою. Батько терпів, але й намагався виховувати своїми методами: коли син із чергової гулянки приходив вранці додому, на порозі його чекало відро, вудка й рибацька сітка. Це означало, що вдома його не бажають бачити, а на прожиття впродовж якогось часу він має заробляти сам. Причому взимку жалісливі батьки все пробачали синові, а як наставало літо – відро й вудка — і за поріг. Син ішов у плавні, до рибалок, жив у курені, ловив рибу. Коли холоднішало, каявся й вертався до батьків.Самойленки мали чотири патенти на виготовлення ковбас. Експериментували з рецептурами, клали різні спеції. У 1919 році родина Самойленків виїхала разом з військами Добровольчої армії Денікіна. Відомо, що нащадки купця живуть у Франції.Чотири рази на рік у Нікополі ярмаркували, приїжджали гості, було вісім готелів (нині їх одинадцять, хоча населення виросло у шість разів). А ще цікаво, що на 2011 рік у Нікополі було стільки ж банків, скільки функціонувало й сто років тому.Перший готель у місті купця Ющенка був облаштований для автомобілістів. Спеціально для «відвідувачів, що приїжджають на безкінних екіпажах». Річ у тім, що купець Ющенко став свідком автопробігу Санкт-Петербург – Севастополь, який пройшов і через Нікополь. У ньому брали участь автомобілі як з бензиновими, так і з паровими двигунами, а також електромобілі. Під час руху вирішувалось питання, який двигун кращий, що й визначило еру бензинових машин.Сьогодні на розі вулиць Микитинської та Поштової зі старого підвалу власники облаштували бар, при цьому підземелля реставрували, укріпили, встановили сучасну вентиляцію. Вклав кошти іноземний інвестор – Крістоф Райва. Він є засновником всеукраїнської мережі магазинів «Каза Нова», яку започаткував у Нікополі. Також тримає кафе і готелі. У старі часи на цьому місці був магазин колоніальних товарів, де продавали каву, чай, спеції, привезені з Індії.Крістоф Райва має ще кілька будівель у старій частині міста.Наразі туристична агенція «7 Січей» опікується ідею створення тематичних експозицій у купецьких будинках. У планах створення першого у світі Музею дверних молотків (дзвоників). Вже за їх виглядом можна багато дізнатися про господаря. Крім того, постукавши й піднявши слухавку, можна почути аудіорозповідь від першої особи купця-власника. Таким чином історія купецького Нікополя ніби оживе, стає ще реалістичнішою.Через соціальні мережі краєзнавці звернулися до нікопольців із пропозицією пошукати на горищах старовинні речі, аби влаштувати Музей підземель Нікополя - в підвалі старого ринку Шопа. Вже мають перші експонати, що відображають купецький побут.Центральний ринок Нікополя - ШОПаШопа – особливе кодове слово в Нікополі, яким називають старий ринок. Воно закріпилося у XIX-XX ст., але нікопольчани називали цей ринок так увесь час, поки він тут існував, аж до 70-х років, коли побудували нове його приміщення в іншому місці.Звідки взялася така назва? Багато хто з місцевих краєзнавців вважає, що Шопа – від шопінг, місце для торгівлі. Але це термін сучасний, на той час невживаний. А перше згадування в документах про цей ринок датується 1791 роком, навряд чи тоді нікопольці так добре знали англійську, щоб назвати ринок Шопою.Історику Сергію Торопу вдалося знайти спогади офіцера Василя Обози, який служив у Новосіченському ретраншементі на останній Покровській Січі, що також розташовувалась на території Нікопольського району.– Судячи з його записів, у запорожців були площі двох типів: майдан – це не будь-яка площа, а та, на якій була церква і де проходили вибори. Але було правило: де стоїть церква, не можна торгувати, тому в запорожців за межами Січі існувала ще одна площа, яку називали словом «цопа» або «чопа», що було трохи викривленим у перекладі з турецької і означало буквально кошару, місце для торгівлі худобою. Порівняйте: на Західній Україні популярні шопки – Різдвяні вертепи, або ж ясла для Христа. Очевидно, це одного значення слова. Тому, гадаю, і назва нікопольської Шопи того ж самого походження і означала первысно огорожу для торгівлі худобою, хоча торгували не лише нею, - пояснює історик.За його словами, інша назва ринку – «Зелений», через те, що тут завжди було багато овочів, фруктів за найнижчими цінами. Був верхній і нижній ринок. Рибний спуск вів до русел старого і нового Дніпра, де майже біля води був нижній ринок - «Рибний». Улов рибаки Новопавлівської, Лапинської рибних артілей привозили прямо на човнах. Продавалася осетрова риба чотирьох різновидів: бірюга, севрюга, осетер і пістрюга. Особливим попитом у місцевих користувалась шабля-риба або чехонь, любили також сомів і щук. Також від Нікополя до Катеринослава водився берш, якого цінували за м’яке й солодке м’ясо, краще, ніж у судака.З Каховським водосховищем ця риба відійшла у небуття, адже для неї потрібна чиста проточна вода. Через це немає і знаменитої колись місцевої страви - нікопольських дев’ятидюймових раків. Один дюйм - майже 2,2 см, отже такі раки – як омари, їх ловили на глибині, у спеціальних затонах. Раніше цю фірмову замовляв Леонід Утьосов, який у Нікополі познайомився зі своєю майбутньою дружиною.Перша будівля Шопи була дерев’яна, але влітку 1909 року сталася велика пожежа і ринок згорів. У 1910 році на кошти Нікопольської міської думи та Нікопольського земства був побудований кам’яний ринок під дахом. Нині пам’ятка культурної спадщини у жалюгідному стані, стіни розвалюються. Під Шопою також є велике підземелля, свого часу тут зберігалися різні товари, продовольчі продукти, риба, сіль, були льодовники.Дослідникам підземелля вдалося знайти за цегляною стіною хід, який, припускають, відноситься або ж до періоду російсько-турецької війни або ж більш раннього періоду епохи запорозьких козаків. Для нього характерний вузький прохід, адже і запорожці, і війська російської імперії використовували вузькі лази, якими не могла пройти кіннота. В таких ходах легше сховатись. У цих глиняних катакомбах могли розташовуватись і склади з амуніцією, боєприпасами.– З усього видно, що цей хід має продовження, ще й розгалужується, а кладка його глиняних стін набагато старіша, ніж підвал Шопи. Наскільки, це могли б підтвердити археологічні знахідки. Відомий історик козацької доби Дмитро Яворницький вказував на існування саме на місці Базарної площі валів округлої форми, які він також відносив до періоду російсько-турецьких війн, - каже Тороп.Ще це місце пов’язане й з періодом політичних репресій 1930-х років, коли не вистачало місць у відділках НКВД, багатьох людей привозили сюди, звідси ж вони йшли в останню дорогу. Тому поряд на стіні встановлено обеліск пам`яті жертв комуністичного режиму.Кінний двір і Льодовник корчми НікополяЄ легенда, що Рибним спуском, а потім тунелем із пристані на Кінний двір переганяли крадених коней, звідки їх і перепродавали. Але поки що тунель не знайдено. За переказами, начебто, підлога в місці входу в тунель викладена чавунними плитами.Краєзнавці вважають, що поряд із Кінним двором на Поштовій вулиці мала б бути поштова станція із заїжджим двором, диліжансами, де міняли коней, а поряд із нею - трактир і готель.На цій локації у підземеллі Олег Фельдман з однодумцями облаштовує стилізовану під поштову станцію експозицію, що розповідатиме про транспортне сполучення, пов’язане з містом.Також тут за закладеною ракушняком стіною знайшли кімнату 4х4 м, обкладену бутовим каменем із ще глибшим підвалом. Припускають, що тут був льодник козацької корчми XVII століття! Тобто ця підземна кімната - ровесниця міста! Сам льодовник теж перетворять на туристичний об’єкт, тут можна буде дізнатись і побачити крізь скляний люк, як виглядала козацька корчма.У такий спосіб збираються влаштувати локації ще в чотирьох підземеллях, тоді вже зможуть пропонувати туристам не просто екскурсію підземним містом, а із зануренням в епоху. А якби ще вдалося знайти тунель між підземеллями!Усі разом ми намагалися віднайти вхід у той колишній тунель. Просимо розповісти, як він колись ходив підземеллям, місцевого старожила Віталія Івановича Павелка.- О, це ж було 70 років тому! Дуже давно. Виходили – ген там, - вказує рукою на Шопу, – а заходили де, не можу визначитись. Був певен раніше, що в підземелля велоклубу...- Що вами тоді керувало, спонукало? Цікавість?- Звичайно... Голод тоді нами керував. Це 1947-48 роки були. І ми, пацанами, залазили і проходили аж до ринку, і що траплялось на шляху, все брали. Згодом нас почали ганяти за це і такі речі припинилися, але було. Я запам’ятав, що прохід був широким. А потім ішли управо і вліво ніби такі відгалуження, і точно були рейки для вагонеток, - каже старожил.- Можливо, оце він і є, - показує на стіну старого будинку, де чітко видно арочного типу вхід, із цегли виглядають поржавілі від часу завіси. – І за шириною тут точно міг пройти віз і коні. Ми раніше шукали цей вхід під велоклубом ДЮСШ, а коли демонтували будівлю поряд, відкрилася інша картина. То, можливо, вхід саме тут?Підтвердити здогадку вирішуємо у колишньої прибиральниці Ірини, яка багато років пропрацювала в музичній школі. Жінка пояснює, що чула це від тренера Григорія, який власноруч замуровував хід в 1980-ті роки, на жаль, нині він уже покійний. Але Ірина погоджується пройти маршрутом пошуковців ще раз.Кажуть, що підземелля велоклубу за радянської влади використовувалися для утримання репресованих, на стінах там були написи: "Ми ні в чому не винні". Після війни цими ж коридорами співробітники КДБ вивели кудись арештованих поліцаїв. Окрім Ринку з тунелю можна було дістатися до прибуткового будинку купця Тимофєєва, а також він ішов у бік Свято-Знаменського храму по вулиці Шевченка.Тим часом ми вирушаємо до останньої локації – мікрорайону Лапинка і старого аркового склепу під колишньою церквою Преподобного Іоанна Дамаскіна. У радянський час над склепом влаштувати літній кінотеатр. Від своїх гідів я чую легенду, що від цього склепу йдуть старовинні ходи до козацьких катакомб у бік Січі й берега, а також до інших церков.- Є фото, як виглядає цей склеп ізсередини. Там теж аркова стеля, у підлозі збоку є ніша, зараз вона порожня, припускають, що тут могла розміщуватися труна з покійником, і можливо, під цією нішею і є той самий хід, - каже Сергій Тороп.Сама церква Іоанна Дамаскіна також має дивовижну історію. Її величний фундамент у формі хреста відкопали археологи Нікопольського краєзнавчого музею з експедиції Мирослава Жуковського.- З’явився храм на цьому місці у 1854 році спершу дерев’яний, а в 1858 році – вже з цегли. Це був перший кам’яний храм Нікополя. Збудували його на кладовищі, був він свого роду «усипальницею захисників оборони Севастополя». Під час Кримської війни 1853-1856 роки у Нікополі, саме на цій території розташовувався 30-й військовий госпіталь. Про нього розповідалося в «Колоколі» Олександра Герцена. Від ран тут померло 1252 солдати й матроси. Їх відспівували священики у дерев’яній церкві. А коли кількість загиблих і братських могил зросла, поряд звели кам’яну церкву. Перший настоятель церкви Преподобного Іоанна Дамаскіна протоієрей Олександр прослужив тут 42 роки, - ділиться своїми краєзнавчими розвідками Сергій Тороп.Далі, у 1919 році, церкву, каже він, уперше закрили «червоні». Денікінці відновили тут службу. Потім передали храм військовим, які влаштували в ній склад військового майна та боєприпасів. У 1941 році все вивезти звідси не встигли і при наближенні німецьких військ залишили й частково підірвали. Вибухом було пошкоджено саме ту частину, де розташований склеп. Каплиця з дзвіницею була в іншій частині і з неї подавалися сигнали – на церковний дзвін орієнтувалися моряки на судах, що припливали до річки Лапинки.У 1943 році німецькі війська почали будувати в цьому місці міст через Дніпро, розташували зенітну батарею. А оскільки радянські підпільники використовували дзвіницю як орієнтир для наведення вогню, підсвічуючи її, то німецькі сапери підірвали церкву остаточно.До речі, назва річки Лапинки, а тепер і мікрорайону, походить від назви виду верби, якою щедро були обсаджені береги. З її лози ремісничі виготовляли чудові меблі, що цінувалися далеко за межами тодішньої губернії. За «Житієм» Іоанн Дамаскін також був «лозівником», плів корзини.Словом, якщо виберетесь на екскурсію до Нікополя – не пожалкуєте. Правда, багатьох відлякує поганий стан автодоріг. Місцеві краєзнавці та ентузіасти сподіваються на краще, і підказують, що до Нікополя можна дістатися з Києва, Миколаєва, Херсона, Хмельницького, Запоріжжя, Харкова, Тернополя, Львова, Вінниці, Одеси ще й залізницею. Ласкаво просимо!Автор Людмила Блик, Дніпро-НікопольФото УкрІнформРаніше ми розповідали як Ілон Маск шокував всіх новою модделю своєї Тесла.До речі, щоб зберегти старий Нікополь для туристів і нащадків нікопольців слід боротись!
Топ-16 відомих людей які народились у Нікополі - пишаємось!
Топ-16 відомих людей які народились у Нікополі - пишаємось!
Нікополь 2020-01-07 16:32:25
NikopolToday знайшов список 16 людей, які народилися або жили в нашому місті. Вчені, політики, актори, спортсмени - Нікополю є чим пишатися. Ми також міняємо історію України.Нікополь подадрував Україні багато цікавих людей, справжніх зірок для: культури, спорту, науки і не тільки! Про це нам NikopolToday стало відомо від NikopolCity.Список відомих уродженців міста Нікополь йде у хронологічному порядку від давнини до сучасності.1. Агафія ЗавиднаСилачка Агафія Завидна народилася в Нікополі в 1890 році - померла в 30-х роках ХХ століття в Санкт-Петербурзі.Циркачка, одна з найсильніших жінок Європи ХХ століття. Агафія народилася в селянській родині, яка проживала в селі Суліцкому (нинішній 3-й ділянка в Нікополі). Життя дівчини змінилося після зустрічі з відомим циркачем - силачем Іваном Піддубним, трупа якого виступала по всьому світу. Його настільки здивувала неймовірна сила і міць неймовірної нікопольчанки, що він взяв її виступати до себе.Параметри Агаші вражали уяву - зріст 190 сантиметрів при вазі 150 кілограм. На сцені вона з легкістю згинала залізні підкови, крутила на залізної рейці кількох дорослих чоловіків і піднімала зубами стілець, з сидячим на ньому асистентом. Але після сварки зі своїм учителем Піддубним, Агафія почала будувати кар'єру самостійно. Спочатку все йшло якнайкраще, але з початком революції в 1917 все змінилося. Настала криза. Агафії довелося виступати за грощівку. Під час одного з виступів чи невдаха кавалер, то чи хтось із заздрісників вистрілив в Агафію. Від поранення силачка так повністю ніколи і не оговталася. В кінці життя вона поїхала в Петербург, де померла у злиднях і безвісності.2. Ал ГудманАл Гудман теж народився в Нікополі, 12 вересня 1890 року - помер 10 січня 1972 року в Нью-Йорку.Диригент, композитор, музичний режисер. Народився в Нікополі в кінці ХІХ століття. Належав до єврейської сім'ї, яка емігрувала в США. Випускник Балтиморського міського коледжу та консерваторії Пібоді в Балтіморі. Успіх прийшов до нього з випуском хіта «Сінбад», після якого диригував він оркестром у багатьох успішних бродвейських проектах. В цілому за цей період своєї кар'єри Гудман музично срежиссировал більше 150 прем'єрних постановок і став одним з найпопулярніших диригентів. Займався режисурою музики для різних американських радіомереж. На честь Ала Гудмана встановлена ​​зірка на голлівудському бульварі в Лос-Анджелесі.3. Осип ШорОсип Шор народився в Нікополі 30 травня (11 червня) 1899 року - помер 6 листопада 1978 року в Москві.Найімовірніший з усіх прототип відомого літературного героя Остапа Бендера. Більшу частину життя Осип Шор прожив в Одесі. Він був відомий своїми неймовірними аферами і життєвими цитатами. Ряд дослідників припускає, що саме образ нашого земляка письменники Ілля Ільф і Євген Петров взяли для свого героя Остапа Бендера.Народився Осип в єврейській родині. Його батько був купцем, а мати - дочкою банкіра. Сім'я була заможною і благопристойною. Однак у Осипа з дитинства проявлялася тяга до пригод, афер і авантюр. Переїхавши до Одеси, щоб заробити грошей він представлявся то художником, то шаховим гросмейстером, то представником підпільної антирадянської організації. Потім влаштувався працювати інспектором карного розшуку. Пізніше він жив і працював у Москві. У повоєнний час довгий час працював провідником на поїзді Москва-Ташкент. У його честь в Нікополі встановлено пам'ятник, де він зображений в образі Остапа Бендера.4. Євсій ГолдовськийЄвсій Голдовський народився 7 (20) січня 1903 Нікополі - помер 27 листопада 1971 Москві.Відомий вчений, один з найбільших винахідників в області кінотехніки, в тому числі панорамного і широкоформатного кіно. Народився в Нікополі в родині годинникаря. У 1920 році після смерті його батька сім'я переїжджає до Москви. Спочатку Голдовський працював на фабриці «Союзкіно». З 1930 року став завідувачем кафедри кінотехніки ВДІКу (Всеросійський державний інститут кінематографії).За своє життя став автором безлічі посібників з кінематографії, за якими навчалося не одне покоління кіношників. Євсій Голдовський став одним з перших людей, які почали систематичні і комплексні дослідження в області кінотехніки. В результаті, завдяки нашому земляку глядачі отримали широкоекранне кіно, кінопанорами, кругові кінопанорами і широкоформатне кіно. Після його смерті Міжнародна кінотехнічна асоціація заснувала премію його імені, яку присуджували за найзначніше досягнення року в області кінотехніки.5. Матус БісноватМатус Бісноват народився в Нікополі 10 (23) жовтня 1905 - помер 8 листопада 1977 року в Москві.Авіаконструктор і конструктор ракетного озброєння. Народився в Нікополі, в небагатій єврейській родині. У молодості захоплювався малюванням, працював маляром. У 1931 році Матус Бісноват закінчив закінчив Московський авіаційний інститут і назавжди пов'язав своє життя з конструкторської діяльністю. У 1941-1948 роках - головний конструктор ряду авіаційних заводів; керував випуском винищувачів ЛаГГ-3, розробкою нової інноваційної авіаційної техніки. У 1948 під керівництвом Бісновата розроблений експериментальний надзвуковий літак з рідинним реактивним двигуном. Тоді ж він працював і над створенням перших вітчизняних безпілотних літальних апаратів. У 1955-1956 роках конструкторське бюро, очолюване Бісноватом, спроектувало першу вітчизняну самонавідну ракету К-8 класу «повітря-повітря». Саме він спроектував безліч зразків нового авіаційного озброєння СРСР.6. Володимир ДальськийВолодимир Дальський народився в Нікополі 22 квітня (5 травня) 1912 року - помер 15 травня 1998 року в Києві.Популярний актор театру та кіно. Василь Нестеренко (саме таке ім'я отримав майбутній актор при народженні) народився в Нікополі, де і провів своє дитинство. Навряд чи тоді хтось припускав, що з безпритульного і кишенькового злодія, яким був він в дитинстві, вийде гідна людина. Але потрапивши в робочий клуб, він раптово вирішив вступити в драмгурток, яким керувала Наталія Дальська. Жінка усиновила Василя, який взяв ім'я Володимир Дальський, на честь загиблого сина своєї благодійниці.За своє життя актор працював в тетра Харкова, Львова, Києва. Більше 20 років присвятив роботі в Київському драматичному театрі імені Івана Франка. У 1960 році йому було присвоєно звання народного артиста СРСР. За своє життя він зіграв безліч ролей в театрі і кіно. Останній раз Дальський вийшов на сцену в 1987 році, на честь свого 75-річчя.7. Анатолій СкороходАнатолій Скороход народився в Нікополі 10 вересня 1930 року помер 3 січня 2011 року в Мічигані.Впливовий математик. Анатолій Скороход народився в сім'ї нікопольських вчителів. Батьки з дитинства прищеплювали йому любов до науки. В 1948 році Скороход закінчує із золотою медаллю середню школу і вступає до Київського університету імені Тараса Шевченка на механіко-математичний факультет.У 1956-1964 роках працював в Київському університеті. З 1964 по 2002 рік він перебував у Інституті математики Національної академії наук України. З 1993 року він був професором в Університеті штату Мічиган, США, і членом Американської академії мистецтв і наук.Його наукові праці присвячені теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем про випадкових процесах, розподілів в нескінченновимірних просторах, статистиці випадкових процесів і марковських процесів.Скороход є автором понад 450 наукових робіт, в тому числі понад 40 монографій і книг. У його честь названо кілька теорем, задач і інтегралів.8. Геннадій ЖиздикГеннадій Жиздик народився в Гайсині 27 січня 1927 року - помер 23 грудня 1991 року в Дніпрі.Футболіст, футбольний тренер. Народився в Хмельницькій області. Коли він був підлітком, почалася Друга світова війна, і його сім'я перебралася в евакуацію, в Душанбе. Там він виступав за дорослу команду місцевого Спартака, причому був воротарем. Після війни став тренувати футбольні командиРазом з тренером Володимиром Ємцем займалися нікопольської футбольною командою «Колос», яка пройшла всі стадії від першості колгоспів до лідера першої ліги СРСР. У 1981 разом з Ємцем вирушили тренувати команду «Дніпро». Геннадій Жиздик - почесний громадянин Нікополя.9. Володимир ЄмецьВолодимир Ємець народився в Нікополі 3 квітня 1937 року - помер 9 листопада 1987 Кишиневі.Футболіст, футбольний тренер.Володимир Ємець народився і виріс в Нікополі в звичайній робітничій сім'ї. Ще школярем його запросили в місцеву команду «Трубник». Закінчивши інститут фізкультури, Володимир Ємець почав свою тренерську кар'єру. Він зробив величезний внесок в розвиток нікопольського футболу тренуючи команду району «Колос» разом з тренером Геннадієм Жиздиком. У 1981 році Ємця разом з Жиздиком відправили тренувати «Дніпро». Під керівництвом Ємця дніпровська команда в 1983 стала чемпіоном СРСР. У Нікополі проходить Турнір пам'яті тренера Володимира Ємця.10. Сергій ЗакарлюкаСергій Закарлюка народився 17 серпня 1976 року в Нікополі - загинула 5 жовтня 2014 року неподалік від Полтави.Футболіст, гравець національної збірної України з футболу. Сергій народився і виріс в Нікополі. Ще з дитинства він захопився футболом. Професійну кар'єру розпочав граючи за «Дніпро». У 2002-му Сергій дебютував у національній збірній України. Всього на рахунку спортсмена дев'ять матчів за збірну. За свою професійну кар'єру він грав у багатьох українських командах, в тому числі донецькому «Шахтарі» і київському «Арсеналі». Провів 365 матчів в елітному українському дивізіоні. Після завершення ігрової кар'єри працював тренером. Футболіст трагічно загинув у 2002 році в автомобільній катастрофі. У нього залишилася дружина і троє дітей.11. Олена АнтоноваОлена Антонова народилася в Нікополі 10 червня 1972 року.Українська метальниця диска, призер Олімпійських ігор 2008 року. Закінчила нікопольське школу №15. Потім вступила до Дніпропетровського державного інституту фізичного виховання і спорту.Тренуватися на СК «Електрометалург» під керівництвом відомого нікопольського тренера Володимира Воловика. в 2008 році під час Олімпіади в Пекіні Олена завоювала бронзову медаль в метанні диска.Нікопольчанка є майстром спорту міжнародного класу і багаторазовою чемпіонкою України. За досягнення високих спортивних результатів нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.12. Вікторія СюмарВікторія Сюмар народилася в Нікополі 23 жовтня 1977 року.Журналістка, медіа-експерт, політик. Народилася 23 жовтня 1977 року в місті зросла у Вінницькій області. Після школи вступила на історичний факультет Київського університету імені Шевченка. Навчалася в аспірантурі Інституту історії УкраїниЗ 1999 по 2003 рік - працювала журналістом радіостанції «Континент». З 1999 року - позаштатний кореспондент радіостанції «Голос Америки» в Україні.Статті Вікторі друкувалися в «Дзеркалі тижня», «Телекритиці», «Українській правді» та інших українських виданнях. У 2019 стала народним депутатом Верховної Ради від партії «Європейська солідарність».13. Костянтин СимашкоКостянтин Симашко народився в Нікополі 12 листопада 1980 року.Футболіст, дворазовий чемпіон і срібний призер літніх Паралімпійських ігор, Заслужений майстер спорту України. Костянтин з дитинства захоплювався футболом. Через аварію автомобільної аварії був паралізований, але зміг повернутися до повноцінного життя. Незважаючи на те, що лікарі наказували йому, що він не зможе займатися футболом, він зміг повернутися в спорт завдяки паралімпійського футболу. У складі паралімпійської збірної виграв чемпіонат Європи з футболу. За досягнення високих спортивних результатів на Паралімпійських іграми нагороджений орденами «За заслуги» різних ступенів.Костянтин Симашко - почесний громадянин Нікополя.14. Оксана БотурчукОксана Ботурчук народилася в Нікополі 12 вересня 1984 року.Легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України. Паралімпійська чемпіонка 2008 року, п'ятикратний срібний і бронзовий призер Літніх Паралімпійських ігор 2008 і 2012 років. Оксана народилася в спортивній сім'ї. Її батько був майстром спорту СРСР з самбо, а мати кандидат в майстри спорту з легкої атлетики. Через автомобільний катастрофи у Оксани Ботурчук сильно погіршився зір. Пройшовши довгий шлях відновлення і тренувань Оксана зі звичайної спортсменки стала паралімпійської чемпіонкою. Вона виграла ряд міжнародних турнірів і була включена до складу збірної країни.15. Олександр ПіскуновОлександр Піскунов народився 31 грудня 1991 року в Нікополі.Актор театру та кіно. Дитинство Олександра пройшло в притулку Нікополя, навчався в школі-інтернаті «Гармонія». У шкільні роки займався в драмгуртку під керівництвом Тамари Миколаївни Сурикової. Професійне акторську освіту отримав в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.Нікопольці могли бачити його у фільмах «Киборги» і «Крути 1918» та «11 дітей з Моршина», які показували в кінотеатрах міста.16. Rayan RienerКостянтин Іватович (псевдонім Rayan Riener) народився 30 квітня 1994 року в Нікополі.Письменник, поет, борець за права людей в Україні. Відомий завдяки тому, що написав перший український гей-роман. До речі, книгу автор написав у Нікополі. Його твори перекладені англійською і відомі закордонному читачу.Раніше ми писали про його нову книгу "Марс Один".Світлини NikopolCityРаніше ми писали як довести свою кохану до 11 різних типів оргазму! Ти станеш найкращим коханцем в її житті.Також розповідали що замість реновації та модернізації старих будівель у Нікополі - вони стали притоном наркоманів і алкашні, що створюють смітник із Нікополя.
Як
Як "діти бетону" вимушені радіти зимовим святам без снігу в Нікополі - фото
Нікополь 2020-01-09 02:04:07
Нікопольский Фестиваль обрядової пісні «Різдвяна зірка», як стало відомо NikopolToday, став у нашому місті вже гарною традицією в останні кілька років. Попри те, що цього року ми втратили зиму в Нікополі та області, дорослі намагаються загладити провину перед дітьми і подарувати їм усмішки на святкуванні в центрі Нікополя.Про те, як пройшов фестиваль святкових вертепів у Нікополі NikopolToday дізнався від Прес-служби Міської ради Нікополя.Типові "ряджені" з восьмикутними різдвяними зірками пройшли святковою ходою від торгового центру «Білла» до сцени, встановленої на центральній площі міста. Головний атрибут українського святкування Різдва – Зірки, з якими ходять колядники, були різноманітно прикрашені, тому хода вийшла яскравою та ефектною, як думає прес-служба міської ради Нікополя.Обрядові та сучасні різдвяні пісні заздалегіть підготували самодіяльні шкільні колективи. І кожен міні-спектакль на різдвяну тематику був по-своєму цікавим для глядачів.Подивитися на це надзвичайне дійство прийшли сотні нікопольців. Всі бажаючі водили коловороти біля головної ялинки Нікополя. Хоча вона трохи покосилася після Новорічних святкувань та була вимкнута дітлахами Нікополя. І учасники вже традиційного фестивалю, який поки що не відвідують туристи, і глядачі залишилися дуже задоволеними, як вважає прес-служба НМР. Також фестиваль «Різдвяна зірка», можливо, подарував присутнім гарний настрій та зарядив позитивом на цілий рік.Коляд-коляд-колядниця!До ю сі зіс фейс?Дайте дядьку п'ятака!А п'ятак не важний......дайте щось бумажне!Сфоткай на фоні міськвиконкому.Фото Прес-служба Нікопольської міської радиРаніше ми писали, як Австралія неочікувано для всіх, першою заплатила за гріхи перед кліматом Землі.Також повідомлялось, що Україна отримала офіційно понад 500 мільярдів гривень до бюджету у 2019 році.
Яким було місто Нікополь 10 років тому: фотоекскурсія
Яким було місто Нікополь 10 років тому: фотоекскурсія
Нікополь 2020-01-09 21:22:34
Час плине непомітно. Часто ми не помічаємо змін, які насправді відбуваються постійно. Варто обертатись назад, щоб зобачити як все ж таки змінилось рідне місто.День за днем, годиною та хвилиною - Нікополь змінюється. Як місто Нікополь змінилось до невпізнанності за 10 років від NikopolToday у фотоекскурсії з нотатками від блогера з Нікополя. Текст трьома мовами, без змін.| -History of the City- |Present to you: my photographs."LAST'o'pad" - The photos which have been removed by me in October, on the verge of emotions in suicide detachment from the real world.Here's what a majority of the streets of my city. Approximately two thirds of the city. But vstrechayutsya and beautiful buildings. Here's how one House of GDK...Ось так виглядає більшість вулиць мого міста. Приблизно 2/3 всього міста. Але зустрічаються і красиві будівлі. Ось як отой Будинок Творчості ГДК...It looks like a typical beach bay of my city. Spit Stone, sand, beautiful sky and the light casting a beacon... Sky and sand...Осенью уже никого на пляже нет. Только голые деревья и тихий приглушенный ветром шум волн...Так виглядає типовий пляжниа затока мого міста. Кам'яна коса, пісок, красиве небо і дає світло маяк... Небо і пісок...Perhaps the only two things can be identified in our beautiful city. This is an incredible picture of the sky, sunsets and sunrises. And mirror the broad expanse of water of the river Dnipro.Пожалуй, единственные две вещи можно выделить прекрасных в нашем городе. Это невероятные картины неба, закаты и рассветы. И зеркальная широкая гладь воды реки Днепр.Мабуть, єдині дві речі можна виділити прекрасних у нашому місті. Це неймовірні картини неба, захід сонця і світанки. І дзеркальна широка гладь води річки Дніпро....Над водами широкими часто літають чайки й інщі птиці, а подеколи, можна побачити, а може і почути як дає свій сигнал повільнйи паром...Коли чайки втомлюються, вони сідають на чисту воду і плавають одна біля одної, тихо перегукуючись між собою.А коли вони хочуть істи, вони злітають у гору, і побачивши рибку, ниряють у воду, виринаючи вже з сріблястою здобиччю у клюві. А якщо терпіти людей вони вже невзмозі, вони летять на віддалені буї, де їм ніхто не буде заважати...Here is a brand new bike. Some crazy burned it in his own pleasure, or maybe the joy... My eyes saw only the remains of the ashes on the sand and the skeleton of the spokes...А вот совсем новый велосипед. Какой-то сумасшедший спалил его в свой ужас, или, быть может в радость... Мои глаза видели только его остатки, пепел на песке и скелет спиц...Significant place for the city, there is a gun. It is in this place, in 1944, Allied troops had returned to Nicopolis, and rescued him from the German attackers.Знаменательным местом для города, есть Пушка. Именно в этом месте, в 1944 году, союзные войска вернулись в Никополь и спасли его от немецких нападающих.This dam, protect the town from the millions of tons of water Kahovsky sea.А это дамба, оберегающая город от миллионов тонн воды Каховского моря.  А це дамба, що оберігає місто від мільйонів тонн води Каховського моря.But there will always be in a secluded place for couples. Especially in spring and autumn, when the beaches are empty and forgetting people...Осенью все дороги шуршат от листьев. Землю покрывает настоящий золотой ковер. Але в місті завжди знайдеться відокремлене місце для двох. Особливо навесні і восени, коли пляжі порожні і забуття людьми...The inscription on the brick wall.                   "The Forge" Cute is not it?And so while away their days. I looked at his feet and saw-leaf heart. Perhaps it is my heart got lost? Or maybe it's your heart flew here from afar? It may be...Вот так и коротаю свои дни. Смотрю под ноги и вижу листочек-сердце. Быть может это моё сердце потерялось? Или возможно это ваше сердце залетело сюда издалека? Быть может... Ось так і коротав свої дні. Дивлюся під ноги і бачу листочок-серце. Можливо це моє серце загубилося? Або можливо це ваше серце залетіло сюди здалеку? Все може бути...Але іноді, навіть птахи бувають самотні. Ця чайка сиділа сама, як і я в той день. Вона слухала сплески хвиль, а я слухав музику, що лилася з мого телефону...But sometimes, even the birds are alone. This gull was sitting myself as I am that day. She listened to the waves, spikes, and I heard music coming from my phone...And this - Bogdan Khmelnitsky Square. It is from this place and began the liberation movement against Moscow's invasion of the Cossacks. It is from this street and started our city. This place is called the "old part" because the trade has long moved to the upper part of the city, away from the water...А це - Площа Богдана Хмельницького. Саме з цього місця і починалося визвольний рух козаків проти Московської навали. Саме з цієї вулиці й починалося наше місто. Це місце називають "старою частиною", так як торгівля вже давно перемістилася в верхню частину міста, в далечінь від води...Старий Центральний ринок кілька десятиліть тому - був головною торговельною точкою міста. Тут відбувалися більшість покупок і пропонувався великий вибір свіжих продуктів: овочів, фруктів, риби, м'яса, молочних продуктів і "дефіцитних" смачних делікатесів. У ті часи, звідусіль їхали в Нікополь, щоб зробити покупки. Але зараз, будівля ледве держиться, щоб не впасти додолу.    Old Central Market a few decades ago - was a major trading point of the city. Here, the majority of purchases were made, and offered a large selection of fresh foods: vegetables, fruits, fish, meat, dairy products, and "scarce" delicious delicacies. In those days, traveling from anywhere in the Nikopol, to make a purchase. But now, the building is barely kept in order not to crash down to earth...The old museum building and barely breathing. This building was a-beautiful. It seemed asks: will restore me, I'll be happy tourists!Старое музейное здание также еле дышит. Это здание было-бы прекрасным. Оно словно просит: отреставрируйте меня, я буду радовать туристов!Но власть не слышит, и не удивительно.Near a small park, is situated a beautiful home. They have nothing to do with the Soviet boxes, which now lives most of the population of the city. No, they are elegant and inspirational. Large windows on the first floor are designed for buyers. In those buildings and stay hotel "Rodina"...Біля невеликого скверу, розташувалися гарні будинки. Вони не мають нічого спільного з тими Радянськими коробками, в яких зараз живе велика частина населення міста. Ні, вони шикарні і пафосні. Великі вітрини на перших поверхах створені для покупців. У тих же будівлях і знаходитися готель "Батьківщина"...Зверху, - старий будинок пошти. Її незвичайний купол з маленькими віконцями казковими виділяє цю будівлю серед оточуючих його Радянських коробок.Above - the old the post office. Its unusual canopy with small windows fabulous highlights of the building surrounding the Soviet boxes.At Victory Park, stands a well-known obelisk and eternal flame.Next to him are "triumphant arch" ...У Парку Перемоги, височіє всім відомий обеліск і горить вічний вогонь.Далі за ним розташовуються "переможні арки"...As in all Ukrainian cities, we too have abandoned buildings. Abandoned building at an abandoned rest home, and once there was a resort...Як і у всіх українських містах, у нас теж є занедбані будівлі. Занедбаний будинок в занедбаному Будинку відпочинку, а колись тут був курорт...And it is virtually deserted wilderness of our great park. How would it piece by piece is not restored, former beauty - never to return. Now in his lawns graze goats tied to trees, and fountains in the empty spoiled - only broken glass...And the old furniture, has become a favorite place for spending and local youth hangouts, and at night - drug addicts and homeless people...Sun sunset.Ну що ще сказати?The End-P. S. Історія міста - історія країни...Фотоекскурсія під назвою | -History of the City- | була розміщені у блозі "Тут І Зараз" від Rayan RienerРаніше ми писали як Австралю охопила екологічна катастрофа: стихія змусила найвідомих людей Світу втрутитись і виділити шалені гроші на порятунок континенту.До цього ми відкривали вікно в Америку, у ексклюзивній розповіді від бізнес-ковбоя з Техасу про вечори в Остіні.
Яким буде Нікополь майбутнього залежить тільки від нас (відео)
Яким буде Нікополь майбутнього залежить тільки від нас (відео)
Нікополь 2020-01-12 23:49:58
Сьогодні у "Власній думці" від NikopolToday пропонуємо вам-відео історію від блогера Сергія Старовітова.Чи буде Нікополь кращим у майбутньому? Або найкращі часи вже минули? - про це автор розповідає у свой відео-роботі в мережі YouTube.Відео називається "Никополь завтра лучше, чем вчера". Там автор занурюється у історію міста Нікополь, щоб відшукатиі стину про мешканців, і дізнатись, чому так багато тисяч людей покинуло і продовжує покидати місто після Другої світової війни.Варто зазначити, що відео про Нікополь переглянуло вже майже 4 тисячі глядачів.За словами автора відео, ця розповідь про Нікополі присвячена нікопольцям 50-70-х років, що з різних причин покинули це тихе українське містечко.Дивіться більше у віде від блогера Сергія Старовітого про Нікополь з мережі YouTube.Робота блогера наповнена цікавими фактами про Нікополь, про які більшість мешканців навіть не здогадувались.Ви також можете надіслати свої письмові та відео-матеріали про Нікополь на нашу пошту [email protected]!Фото Pinterest Нагадаємо, що права людини на часі - у Германії заборонили лікувати представників ЛГБТ-спільноти.Також варто знати, якою буде погода в Нікополі цього тиждня.
Мільйони на парки та сквери було виділено з бюджету для Нікополя
Мільйони на парки та сквери було виділено з бюджету для Нікополя
Нікополь 2020-01-13 07:42:30
Як стало відомо NikopolToday, в Нікополі на 2020 рік виділили 9 мільйонів гривень на парки і сквери.На які роботи їх витратять? Про це NikopolToday передає з новочесного сайту NikopolCity.28 грудня 2019 року Управління благоустрою, інфраструктури і комунального господарства Нікопольської міської ради оголосило тендер на послуги щодо належного утримання парків і скверів міста.На оновлення і догляд за 2020 рік приблизно витратять 9 млн гривень з міського бюджету. Тендерні пропозиції приймають до 27 січня, а вже 3 березня відбудеться сам аукціон.- Подібний тендер з обслуговування всіх парків і скверів Нікополя проводився і в минулому році. Тоді аукціон виграло комунальне підприємство "Міське паркове господарство". Протягом року вони надавали послуги прибирання, покосу, посипання тротуарів, вивезення сміття та інших послуг щодо належного утримання паркових зон міста, - розповів начальник Управління благоустрою, інфраструктури і комунального господарства Нікопольської міської ради Всеволод Зінченко.Повний список учасників тендера на 2020 рік буде доступний вже по закінченню торгів у березні.Журналісти Нікополь.City ознайомилися з тендерною документацією, де докладно описані пункти надання послуг. Згідно з технічним завданням, частина грошей із заявленої суми піде на прибирання території та вивезення твердих побутових відходів, в яку входить:підмітання території з невдосконалений покриттям;підмітання території з удосконаленим покриттям;прибирання газонів від листя, хмизу, сміття;прибирання сміття з урн;посипання покриття тротуарів протиожеледними матеріалами вручну;очистку тротуарів від снігу вручну;обрізку кущів (за потребою);обрізку дерев вручну (за потребою);навантаження сміття;перевезення сміття.Також частина грошей виділяти на послугу покосу трави, в яку входить:покіс суцільних газонів ручними газонокосарками;покіс комбінованих газонів ручними газонокосарками;покіс газонних бордюрів ножицями;прибирання скошеної трави після покосу газонокосаркою;вантаження сміття;перевезення сміття.Для належного утримання парків і скверів Нікополя планують залучити не менше 25 людей робітничих професій, без урахування працівників, які зайняті в управлінні і обслуговуванні машин. Також для забезпечення цих послуг ті, хто подаються на тендер, повинні обов'язково мати ручні газонокосарки, трактор з причепом, автомобіль для перевезень робочого персоналу, бензопилу та інший транспорт та інвентар, який допоможе виконати весь обсяг робіт.Варто уваги: Маск був правий - ресурсів на Марсі вистачить всім колоністам.Також Ваш ранок має бути сонячним - згадайте своє літо у Нікополі прямо зараз!
Як змінилось місто Нікополь за останні кілька років
Як змінилось місто Нікополь за останні кілька років
Нікополь 2020-01-14 12:32:18
Деякі зміни в Нікополі справжі варті вашої уваги, попри те, що дається, що на кожну зміну припадає нова біда для Нікополя. Чи так це насправді, залишаємо на Ваш розсуд та майбутніх поколінь.Фото останніх днів: як змінився Нікополь за деякий час. Про це NikopolToday дізнався від NikopolCity.А ви пам'ятаєте різницю, як було раніше і зараз? Про це передає NikopolToday від Нікополь.City, який зробив для вас порівняння декількох змінених місць в Нікополі за останні роки.«Оновлена» алея на початку проспекту ТрубниківДо:І після:Глобус або "Кулька"До:І після:Пам'ятник Захисникам УкраїниДо:І після:Трохи оновлена Дамба НікополяДо:І після:Вулиця ПершотравневаДо:І після:Фото NikopolCityТакож ми писали, що героїчні українські науковці написали цілий розділ для світової енциклопедії.До цього ми повідомляли, що нікополець вкрай потребує вашої допомоги.
Туризм в Нікополі - українці їдуть до столиці козацьких січей
Туризм в Нікополі - українці їдуть до столиці козацьких січей
Нікополь 2020-01-19 07:48:20
Цього разу в розділ "Власна думка" від NikopolToday, публікуємо відеоблог туристки, що відвідала місто Нікополь. Блогерка Галінка Україна подорожує країною, щоб відкривати досі невідомі місця.Блогерка Галина народилася і виросла у Дніпрі. Тепер вона вирішила відвідати й Нікополь, щоб показати місто іншим українцям. Про це NikopolToday довідався з відео на сайті YouTube. Відео переглянули вже біля 2 тисяч людей.Туристка розповідає українцям про Нікополь:Я хочу зробити огляд невеликого але дуже потужного міста для всієї області. Блогерка відзначила велику кількість цікавих кафе, які працюють в місті влітку. Звісно, Галина відзначила і якість доріг, що ведуть до міста. Хоча в середині вони і були краще але також інфраструкура була контрастною для дніпрянки. Більше цікавих подробиць про Нікополь у відео від блогерки. Фото з відкритих джерелРаніше ми писали, що тим хто вірує у Водохреща варто звернути увагу на нове цілюще джерело поблизу Нікополя.І нагадуємо, що за будь-яку інформація стосовно крадія в Нікополі оголошена винагорода у 10 тисяч гривень!
Хтось створює таємну карту Нікополя із всіма нашими будинками: навіщо?
Хтось створює таємну карту Нікополя із всіма нашими будинками: навіщо?
Нікополь 2020-01-20 13:18:10
Як стало відомо NikopolToday, Нікополь продовжує інтенсивно змінюватись із вражаючою швидкістю. Розроблюється цікава мапа, про яку Вам варто знати. То хто і навіщо створює ілюстровану карту з усіма будівлями Нікополя?Не варто хвилюватись - ніхто не буде за нами стежити і знати як йвійти до нашого двору. Про це ми дізнались від NikopolCity. що розкрив правду про таємничу карту Нікополя.Насправді ж, група нікопольчан працює над створенням ілюстрованої карти нашого міста, на яку планують нанести всі будівлі Нікополя, а потім розфарбувати в різні кольори, в залежності від часу забудови. Вони створили групу «Історія забудови Нікополя» у мережі Facebook, для того, щоб всі могли взяти участь в її створенні. Про те як виникла така ідея і на якому етапі реалізації вона - ЗМІ Нікополя поговорили з автором задумки Віктором Семеновим. Ця мапа необхідна саме для того, щоб зрозуміти наскільки давнє місто Нікополь і звабити туристів, а також відкрити очі місцевим на історичний потенціал, який ми мусомо захистити. Як виникла ідея проєкту?Ідея з'явилася не спонтанно, а ще в 2017 році. Мені тоді друзі прислали посилання на сайт з такою картою Москви і ми всі з цікавістю її розглядали: було дуже наочно видно, як росло місто. Ну і просто клікати на окремі будівлі і дивитися їх рік побудови було цікаво.Тоді я і задумався, що можна щось схоже зробити і для Нікополя. По-перше, тому що це місто я завжди любив, а ще через його багату історії. На неї вже точно ніхто раніше не дивився під таким кутом, а за останні 100 років місто дуже розрослося. Але весь цей час я був дуже зайнятий і тільки виношував ідею в голові, а в рідкісні випадки натхнення навіть писав офіційний запит до місцевої влади з проханням надати документ зі списком всіх будинків міста і їх роками спорудження.Подібну карту хочуть зробити і для Нікополя / фото NikopolCityПерші кроки задля реалізації задумкиЯкщо зі списком усіх будинків більш-менш вийшло, то про роки споруди ніхто нічого не знає. Так стало зрозуміло, що проект поодинці не потягнути і я відклав на деякий час ідею. Взагалі, у мене робота пов'язана вже довгий час з керуванням процесами і людьми в різних громадських проектах, тому я приблизно розумів, куди варто повернути цю історію, щоб вона спрацювала.Так я вирішив в 2019 році зробити її публічною. Припустив (і не помилився!), Що в Нікополі є безліч люблячих своє місто людей, які могли б взяти на себе частину роботи. Або, як мінімум, кожен житель розповів би, коли був побудований його будинок або будинок сусідів. Це називається краудсорсингом, коли люди координуються і спільно роблять щось цікаве і масштабне, але потрібно було з чогось почати. Вирішив розповісти про цю ідею своєму другові-розробнику, і він теж загорівся ідеєю. А як то кажуть, «гуртом і батька легше бити», тому удвох ми розділили роботу: він займеться сайтом, а я організацією цієї історії. А коли працюємо удвох, діяльність кожного тільки підштовхує іншого щось робити і не лінуватися.Далі я швидко зробив логотип для проекту (вийшло мило, він є в групі в Фейсбуці) і підготував перший пост і початковий план роботи.Логотип краундсорцингового проєкту / фото NikopolCityУ цьому пості розповіли коротко про ідею і плани, а також (що дуже важливо) дали посилання на чат в Телеграма та закликали туди вступати всіх, хто хоче допомогти.Як ми можемо допомогти проекту?Допомога дуже потрібна. Згідно з планом, вкрай необхідно було знайти людей, які б намалювати самі будинки на карті. Для цього я зв'язався з OpenStreetMap, де є прекрасне співтовариство хлопців, які люблять покращувати карти і деталізувати світ навколо нас. Паралельно з цим потрібно було добувати інформацію про роки будівництва будинків.Зараз в чаті вже 16 осіб і з частиною ми вже налагодили роботу. Алекс Заїкін допомагає з картою, а Дарина Лукина з веденням таблиці про роки споруди. Деякі інші поки тільки готуються знайти собі місце в цій історії. Можливо саме там знайдеться і місце для Вас!Проєкт стрімко розвивається / фото NikopolCityНайбільш складним буде пошук років, так як будинків дуже багато. Але поки ми обмежилися опитуванням жителів міста в Фейсбуці і аналізом старого телефонного довідника. Все це ми переводимо в єдину оцифрованную таблицю. Деякі жителі міста відгукнулися і розповіли про свої будинки. А дехто навіть вирушив до голови в частині приватного сектора, щоб дізнатися більше.Передбачається, що проект займе не менше півроку, так як всі ми займаємося ним у вільний від роботи час.Ми крутимо рекламу в Фейсбуці, пишемо особисто кожному поставити лайк і сподіваємося, що більше людей буде приєднуватися до проекту. Так ми, можливо, навіть запустимо пішохідну групу (забрендуємо для цього їм звичайні планшети з логотипом для впізнаваності), яка з пройдеться по одному з районів міста і розпитає про роки споруди. Загалом, має бути масштабно і цікаво для всіх.Поки у нас успіхи невеликі: інформації мало, а вдома відмальовано на карті ще далеко не все. Але це тільки питання часу.Якщо хочете якось долучитися до проекту або поділитися інформацією про свій будинок, пишіть Віктору Семенову або в групу Історія забудови Нікополя. Можливо це твій шанс увійти в історію міста - перейдіть за цим посиланням. Тільки спільними зусиллями ми зможемо врятувати наше місто та його історію!Фото Nikopol City / за матеріалом журналістки Марини КостенкоРаніше ми писали, що Ілон Маск не перестає дивувати і запрошує мільйони людей на Марс.Також ми нагадували, що і в Нікополі буде відзначатись День Соборності України.
Коротка і зрозуміла історія міста Нікополь: все, що варто знати
Коротка і зрозуміла історія міста Нікополь: все, що варто знати
Нікополь 2020-02-10 17:30:57
Історія не пробачить, Ваші діти не будуть Вас поважати: не будуть пишатись своїм життям у місті, в якому народились. Нікопольцям є чим пишатись але все під загрозою! Той, хто не знає власної історії - не вартий майбутнього, нагадує NikopolToday. Дізнайся коротку історію свого міста - Нікополь. Тому що корупція наступає на Нікополь, врятуй історію Коротка Історія твого міста - Нікополь Нікополь - унікальне місто, не тільки для України але і для всієї Європи. Міста, які ведуть своє існування у Європі від заснування фортець, у нашому випадку - козацька січ, - можна перелічити на пальцях! Туристи могли б натовпами ширяти по місту, в шоці від розмірів найбільшого рукотворного прісноводного моря у Європі та стародавньої історії міста, але корупція та політичне невігластво керманичів міста ставлять все під загрозу.  Античні часи Під час археологічних досліджень, проведених на території сучасного Нікополя в період з 1929 по 2000 роки, були знайдені залишки поселень і поховань відносяться до епохи неоліту (IV тисячоліття до н. е.), бронзового століття (III - початок I тисячоліття до н. е.), скіфської (V - VII ст. до н. е.) та сарматської (II століття до н. е.) культур. Перші поселення на території сьогоднішнього Нікополя виникли ще в II тисячолітті до нашої ери, коли тут мешкали стародавні племена кіммерійців. Але в VII столітті до н.е. вони були вигнані в Малу Азію скіфами, що прийшли зі сходу, - кочовими іраномовними племенами під вплив яких потрапили землі лісостепової зони Лівобережної і Правобережної України. Тут вони утворили ранньо-класову державу і досягли значної військової та економічної потужності, підтримували активні зв'язки з античними містами Північного Причорномор'я, здійснювали військові походи на сусідні й віддалені землі. Розвиток скіфської держави досяг свого апогею в середині IV століття до н. е. Однак після появи сарматів на заході від Дніпра, держава почала поступово занепадати. Згодом, протягом тривалого часу, аж до XIII століття нашої ери, цими територіями опановували різні кочові народи - готи, гуни, авари, булгари, хозари, угри, печеніги, половці, ногайці. У другій половині I тисячоліття нашої ери через ці місця проходив знаменитий шлях з варяг у греки, що з'єднував країни Північної Європи і Київську Русь з Візантійською імперією. Тут був перетин грецького шляху та Соляного шляху з Криму. Перша згадка про місто Нікополь У XIII столітті шляхом поступового об'єднання литовські князі всіх західно-руських земель в єдину державу - Велике Князівство Литовське, територія сучасного Нікополя виявилася на самій околиці європейської цивілізації і більше під контроль кочівників не потрапляла. Але через безпосередню близькысть до Криму постійно страждала від татарських набігів. У XV - XVII століттях в ці краї починають заселятися вихідці з внутрішніх руських областей Речі Посполитої.   Перша згадка про Нікополі датується 1594-м роком по записах в щоденнику австрійського дипломата, військового діяча і мандрівника, Еріха Лясоти, - посла імператора Священної Римської імперії Рудольфа II. У той час посилення феодально-кріпосницького гніту призвело до втечі селян і городян в незаселені степові райони середнього плину Дніпра, за пороги, де була відсутня експлуатація, й лежали неосвоєними величезні площі родючих земель. Прагнення до самозахисту від набігів татар призвело до виникнення козацьких фортець, які отримали назву січей. Одна з них, що розташовувалася тоді на території нинішнього міста, називалася Микитинською. Так, наші політики, "слуги народу", обранці нікопольців, що засідають в міськвиконкомі, піклуються про нашу історію - столицю козацьких січей / фото Інформатор Нагадуємо: Європа вже прийшла до Нікополя із мільйонними інвестиціями, але місцева влада проти євроінтеграції.  Микитин Ріг і Микитинська Січ Микитинська Січ утворилася в 1638 році й розташовувалася на Микитиному Рігу. Так називався мис на правому березі Дніпра, неподалік від нині затопленого Каховським водосховищем Стукалова (Орловського) острова. Свою назву Микитинська Січ очевидно отримала від самого Микитиного Рогу. На жаль, історія не дає достовірних фактів походження власне назви Микитин Ріг. За однією з легенд мис назвали в честь того, хто  оселився тут в якосты підприємливого українця Микити, який брав походи проти бусурман, з якими Україна здавна вела війни. Микитин Перевіз на мапі Запорізької Сечі, або Микитин Ріг і Микитинської Січі писали український літописець Самовидець, польський хроніст Дзевовіч і відомий французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан. Саме він вказує на повторне відновлення польським урядом в 1638 році фортеці Кодак і саме цей рік вважає підставою Микитинської Січі. Свого часу про урочище Микитине свідчать відомі історики України Олександр Ригельман, Бантиш Каменський і Микола Маркевич. 11 грудня 1647 року на Микитин Ріг зі своїм сином Тимофієм прибув Богдан Хмельницький, а 19 квітня 1648 року на загальних козацькій раді він був обраний гетьманом Війська Запорозького. Хмельницький вимовляє перед козаками зворушливу промову, яка глибоко запала в серця запорожців і підняла їх на високий подвиг визволення України від польського ярма. Так почалася Визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої. Сьогодні, на місці зборів історичного ради та обрання гетьманом Богдана Хмельницького, на що пролягає тут нині вул. Микитинської, встановлено пам'ятник. Микитинська Січ проіснувала недовго. У 1652 році на її місці утворилася нова Чортомлицька Січ, а в 1667 році згідно з офіційним польсько-російському договору слово сікти було замінено на перевіз. Так утворилось поселення Микитин Перевіз. У 1734 році Микитин Перевіз набуває статусу села, а в 1753 в офіційних документах це місце називається Микитинською Заставою. Це був важливий прикордонний пост Війська Запорозького Низового до 1775 року. Тут розташовувалися військова частина, митниця з прикордонним комісаром від московського уряду для розгляду суперечок між запорожцями і татарами, поштовий вузол, церква Святої Покрови Богородиці і близько 40 будинків сімейних запорожців. Крім усього, тут ще жив і перекладач, який знав крім російської та української мов, турецьку й татарську і забезпечував усіх, хто їхав до Криму і далі за кордон, квитками на турецькому і татарською мовами. У 1775 році Микитин Перевіз увійшов до складу Катеринославського повіту однойменної губернії як позаштатний містечко під назвою Слов'янськ.   Основою ж офіційного літочислення сучасного Нікополя є державний документ Російської імперії «План знову проектованого зміцнення Нікополя, що перш називався Микитин перевіз для утримання військової команди одного батальйону» від 30 березня 1780 года. Нікополь в кінці XVIII - початку XX століть На рубежі XVIII і XIX століть Нікополь поступово ставав важливим торговим центром на Наддніпрянщині. Вигідне географічне положення на перехресті водного і сухопутного шляхів сприяли економічному розвитку міста. У 1793 році в Нікополі було 425 дворів, 1,388 чоловіків, 476 жінок; під садибою знаходилося 200 десятин землі, під ріллею 24,000 десятин, сених сіножатей 3,000 десятин, лісі 1,800. Незручною землі налічувалося 1,600 десятин, а всього - 36,000 десятин землі. У 1795-97 роках в Нікополі була споруджена дерев'яна п'ятибанна Свято-Покровська соборна церква (згодом знищена в 1934 році), раніше вона була свого роду сховищем запорізької старовини. Тут знаходилася запорізька історична та церковна література, в тому числі Євангеліє вагою 1 пуд 37 фунтів, срібні чарки кошового отамана Івана Сірка, запорізькі шати, посуд. У 1800 році за церковними книгами в місті значиться 2,567 душ: 1,326 чоловіків і 1,241 жінка. Це без людей іншого віросповідання, які жили на той час в Нікополі. За клопотанням Одеського градоначальника, а в 1805 - 1814 рр. одночасно і генерал-губернатора Новоросійського краю герцога Армана Еммануеля дю Плессі Рішельє 4 квітня 1804 року затверджено указом значна сума на пристрій третьої сухопутної дороги до Криму - до соляних озер, крім двох вже існуючих, через Берислав і Олександрівську фортецю, від Херсона на стародобряческіе селища Знам'янка -Каменка, в якому був влаштований наплавний міст через Дніпро на Нікополь і заготовлені матеріали для суднобудування. Початок XX століття в 1805 році вийшов відповідний указ про прокладання Чумацького транзитного шляху через Нікополь для вивозу солі з Криму та організації Солоного управління, яке брало плату за переїзд через міст грошима і сіллю. В указі говорилося: "До множенню вивезення солі й до поспешіванію доходів вжиті заходи до основи ще особливої ​​дороги через Нікополь, щоб усіма силами і посібниками доставити жителям суміжних губерній більш зручності вправлятися в соляному промислі". (Повне зібрання законів Російської імперії №21702 за 1805 рік). Чумацький Микитінський шлях йшов від Нікополя на Кременчук з розгалуженнями доріг. Рекордними показниками відзначився 1842 рік, коли через переправу в обидві сторони пройшли 101,5 тис. осіб і майже 55 тис. фур і возів з сіллю й іншими товарами. 26 січня 1834 року вийшов Указ Імператриці Урядового Сенату Миколи I "Про заснування вільних матроських товариств або цехів в містах Олешках Таврійської і Нікополі Катеринославської губернії", що сприяло подальшому розвитку торгівлі в Нікополі. У 1857 році в місті вже налічувалося 1,537 вільних матросів з 6,5 тис. населення містечка. Вони займалися перевезенням водним шляхом всіляких вантажів і підготовкою молодих річковиків. Матроські громади були вільними людми, ряди якого поповнювалися за рахунок сільського населення, яке охоче вступало в них. Входили в матроський цех звільнялися від податків і рекрутчини і отримували земельні наділи. Протягом п'яти років матроси зобов'язані були служити на флоті і в разі війни призивалися в діючу армію. З 1856 року в Нікополі матроси містили на свої кошти школу - матроське парафіяльне училище, де діти два роки вивчали граммматіку, арифметику і Закон Божий. Нікопольські вільні матроси брали активну участь в створенні Чорноморського флоту і всіх найважливіших його бойових операціях, брали участь у Кримській війні 1853 - 1856 рр. і героїчній обороні Севастополя. За хоробрість і мужність, проявлені в боях, 253 з них були нагороджені медалями. Номінально цех вільних матросів проіснував в Нікополі аж до 1941 року. У березні 1836 року в місті була відкрита поштова контора з діліжансовим повідомленням, хоча пошта була і раніше. 20 жовтня 1847 в Нікополь прибув перший пароплав "Лубу". Ця подія зібрала біля берегів Дніпра половину тодішнього населення міста. А вже в 1858 році було покладено початок регулярних пароплавних рейсів на лінії Олександрівськ - Нікополь - Одеса. У 1859 році в Нікополі місцевої міської поліції було дозволено видавати свідоцтво на право торгівлі особам торгового стану з дотриманням всіх встановлених правил. Нікополь ставав значним торговим центром на Дніпрі. За часів Кримської війни 1853 - 1856 рр. Нікополь і Микитинська переправа були важливим центром, де переправлялися війська і санітарні обози. Тут знаходився в 1855-56 рр. госпіталь №30, в якому померли 1,252 учасника війни і героїчної оборони Севастополя. У госпіталі процвітало казнокрадство. Часто померлих начальство видавало за живих, отримуючи за них пайки і гроші. У своїй газеті "Дзвін" в Лондоні на цьому наголошував навіть О. І. Герцен. З приїздом перших російських сестер милосердя, обстановка в госпіталі покращилася. В "Новоросійському календарі на 1858 рік" виданому в Одесі Рішельєвським ліцеєм, Нікополю дано такий короткий опис: "Нікополь - містечко Катеринославської губернії повіту при Дніпрі. Роки революції. Встановлення кривавої радянської влади 8 березня 1917 року в місті було обрано Нікопольський Рада робітничих і солдатських депутатів. У його президії увійшли представники робочих паровозного депо і ряду промислових підприємств - загалом 32 особи. Тоді ж вийшов перший номер місцевої газети "Известия Ради робітничих і солдатських депутатів" (сьогоднішня "Нікопольська правда"), що стала важливою складовою більшовицької пропаганди. Під тиском "трудящих" Рада, в якому меншовики та есери мали більшість голосів, ввів тверді ціни на товари. Буржуазія, яка виступала за продовження імперіалістичної війни, готувалася до розгрому революційних сил і захоплення всієї політичної влади. На початку липня, що прокотилася по всій Росії хвиля мітингів і демонстрацій протесту проти політики Тимчасового уряду, вивела на вулиці Нікополя революційно налаштованих робітників і селян. На мітингах з полум'яними промовами виступали більшовики. Після розгрому петроградським пролетаріатом Корнилівського заколоту, більшовики міста зажадали перевиборів Нікопольського Ради робітничих і солдатських депутатів, що поклали кінець присутності в ньому меншовиків та есерів. У ніч на 25 жовтня черговий по станції Нікополь телеграфував про початок соціалістичної революції. Радянська влада в Нікополі була проголошена 10 листопада 1917 року. Тоді ж в паровозному депо відбулися загальні збори залізничників, учасники якого обрали свій революційний комітет. Робочі збори та мітинги пройшли і на інших підприємствах, а незабаром був створений міський ревком. До його складу увійшли В.Г.Антіпов (голова), Н. Н. Куксін, Я.Л.Терещенко, і інші відомі в Нікополі більшовики. Вони тут же приступили до невідкладних справах: працевлаштування безробітних, конфіскації у буржуазії і розподілом серед незаможних продовольчих запасів, припиненням контрреволюційних вилазок і викоріненням бандитизму. 14 листопада 1917 року збройними загонами, сформованими з міських робітників, селян і гірників з марганцевих шахт прилеглих сіл під керівництвом більшовиків з числа керівників міського ревкому, на залізничній станції Нікополь були затримані і роззброєні три стратегічних ешелону з білогвардійцями, знятими за вказівкою Центральної Ради з Румунського фронту і прямували на Дон, в розташування генерала Каледіна. 16 лютого 1919 року на II з'їзді Рад Нікопольського повіту був обраний виконавчий комітет, відділи якого згодом охопили всі сфери життєдіяльності міста. Особлива увага приділялася боротьбі зі спекуляцією, забезпечення населення продовольством і переселенню сімей трудящих з сирих холодних підвалів в квартири. 13 березня 1919 року в Нікополі був організований Комуністичний Союз молоді, який налічував до початку літа вже 120 юнаків і дівчат. У квітні того ж року в місті почала функціонувати центральна бібліотека, а через місяць відкрилися двері музею образотворчих мистецтв. У ньому експонувалися твори живопису, скульптури, порцелянові вироби, меблі та інші цінності, конфісковані у поміщиків і капіталістів. Набирало темпи культурне будівництво, щоб нести радянську і проросійську пропаганду в маси. Радянський кривавий період Передвоєнні роки Відновлення народного господарства Нікополя, яке прийшов до повного занепаду за семирічний період воєн через окупацію СРСР - світової та громадянської, - зажадало від нікопольчан неменшою самовідданості, ніж боротьба з арміями білогвардійців і інтервентів. Позбавлені палива і сировини, зупинилися практично всі підприємства міста. Кістлява рука голоду тягнулася до горла тисяч нікопольчан. У 1924 році, після смерті В. І. Леніна, його ім'я було присвоєно заводу сільськогосподарських машин та інвентарю. Робітники заводу протягом року налагодили виробництво сільськогосподарських бункерів, сівалок, молотарок і товарного чавунного лиття. З цього заводу і почалося відродження міської промисловості. До кінця відновного періоду в Нікополі, крім заводу імені В. І. Леніна, діяли 33 дрібних підприємства, головним чином по переробці сільськогосподарської продукції і виготовлення різного сільськогосподарського інвентарю. Крім того працювали два шкіряних заводи, сім теплових млинів і чотири брічечние майстерні, почалося будівництво міської електростанції. У 1925 році з 10 тис. Чоловік проживали в місті, майже третина була зайнята в промисловості, більше половини в сільському господарстві. У 1922 році відкрилася Червоногригорівська техніко-агрономічна школа імені Т. Г. Шевченка (нинішній коледж Дніпропетровського Національного аграрного університету). 8 серпня 1931 року Президія Верховної Ради народного господарства СРСР прийняв рішення про спорудження в Нікополі потужного трубного заводу. А вже 1 травня 1932 роки після святкового мітингу, присвяченого початку будівництва заводу, були закладені перші камені фундаменту майбутнього ремонтно-будівельного цеху. У ці ж дні почалося будівництво першого в місті чотириповерхового будинку на Соцгороді. У 1933 році будівництво заводу було внесено до числа ударних будівництв. Тут працювали понад 9 тис. осіб. 18 квітня 1935 був пущений трубопрокатний стан цеху малих агрегатів. Ця дата є офіційним днем ​​заснування Нікопольського Південнотрубного заводу, незабаром став найбільшим промисловим підприємством в Європі. Примітно що в 1939 році завод дав продукції на 135% більше, ніж вся трубна промисловість царської Росії в 1913 році. Спорудження трубного гіганта справила величезний вплив на весь соціальний і культурний розвиток Нікополя. Подальший розвиток в Нікополі отримали підприємства харчової та будівельної сфери. У 1934 році діяли один механізований цегельний завод і два заводи з ручною формуванням. Вступив в дію новий хлібозавод. У передвоєнні роки були реконструйовані пивоварний завод і м'ясокомбінат. У 1940 році трудящі Нікополя виготовили валової продукції майже на 230 млн. Рублів. Великою подією в житті міста стала електрифікація залізничної магістралі Кривий Ріг - Запоріжжя. У 1934 році тут пішли перші на Україні електропоїзди. А в 1937 році машиністам Нікопольського паровозного депо вперше на залізницях України вдалося довести межпромивочний пробіг одного з паровозів до 10,000 км. Напередодні Великої Вітчизняної війни Нікополь швидко набував рис типового соціалістичного міста. У 1937 році він став містом обласного підпорядкування. У західній частині міста виростав новий житловий район - Соцмістечко. У місті налічувалося понад 30 магазинів, відкрився готель і будинок колгоспника. Працювали 4 лікарні з поліклінічними відділеннями, в яких працювали 54 лікаря. У 23 середніх школах працювали 420 вчителів. Культурні запити нікопольчан задовольняли 4 комуністичні бібліотеки з книжковим фондом 200 тис. цензурованих примірників. Нікополь в роки Другої світової війни У перші дні війни з Нікополя відправилися на фронт понад 1,600 осіб. Коли фронт наблизився до берегів Дніпра, почалася евакуація промислових підприємств та установ в східні райони країни. Металурги Південнотрубного заводу протягом тижня демонтували прокатне обладнання і вивезли його в місто Первоуральськ. Туди ж виїхали з родинами багато робітників, інженери і техніки. У серпні 1941 року в селище Біла Холуница Кіровської області був евакуйований завод будівельних машин ім. В. І. Леніна. У 45 кілометрах від блізжайшей залізничної гілки, в умовах бездоріжжя і нестачі транспортних засобів, його колектив з допомогою місцевого населення зумів налагодити роботу і став випускати продукцію для фронту. 17 серпня 1941 року фашистські війська захопили Нікополь. Тоді ж в місті були сформовані два партизанських загони під командуванням П. Н. Куцевола і Ф. Т. Рижікова, згодом надавали серйозний опір німецьким окупантам. Спочатку загальна чисельність загонів становила 83 людини, а до осені 1941 року в них налічувалося вже понад 700 осіб, що робило на той час Нікопольський район основним місцем зосередження партизанських сил південних областей УРСР. Особливо партизанські загони Нікополя відзначилися 9 жовтня 1941 року в районі села Грушевий Кут при спробі батальйону СС форсувати річку Скарбною. Після важкого восьмигодинного бою, з втратою понад 120 німецьких солдатів і офіцерів, ворог відступив. 8 лютого 1944 року спільними зусиллями 3-го і 4-го Українських фронтів Нікополь був повністю звільнений від німецько-фашистських загарбників. В цей день Москва салютувала визволителям міста 12 залпами з 124 гармат. Близько півтори тисячі радянських солдатів, які віддали життя за звільнення Нікополя, поховані в братських могилах міста. А в день 30-річчя перемоги 9 травня 1975 року народження, в місті було відкрито меморіальний комплекс, навіки відобразив подвиг визволителів, 19-метровий обеліск біля підніжжя якого горить Вічний вогонь. У лавах Червоної Армії на всіх фронтах війни боролися понад 8 тис. нікопольців, половина з яких загинули. Понад 5 тис. Були нагороджені бойовими орденами і медалями. За героїзм проявлений в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 нікопольця були удостоєні звання Герой Радянського Союзу, а льотчик П. А. Таран удостоєний цього звання двічі. Післявоєнний період і друга половина XX століття Загальна сума матеріального збитку, заподіяного Нікополю за роки війни, склала майже 1 млрд. рублів. У руїнах лежали понад 900 будинків і 26 заводських цехів. Поступовому відновленню міста сприяла неоціненна допомога численних приїжджих з різних куточків всього колишнього СРСР. На відновленні Південнотрубного заводу працювали посланці зі Грузії, Азербайджану, Російської федерації. А вже у вересні 1944 року тут прокатали першу трубу. До кінця року вступили в дію завод будівельних машин ім. В. І. Леніна, цегельний, пивоварний, хлібозавод і меблева фабрика. У вересні 1947 року було введено в дію другий трубопрокатний цех Південнотрубного заводу. На той час уже більшість підприємств міста досягли довоєнного рівня виробництва. До 1957 року Південнотрубний завод виробляв 2,5 тис. Видів труб з 110 марок сталі, збільшивши рівень свого довоєнного виробництва в 5 разів. А в 1967 році за успіхи в соціалістичному змаганні колектив Південнотрубного заводу був нагороджений пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Важливу роль в подальшому позитивному розвитку Нікополя зіграло штучно створене тут в 1956 році Каховське водосховище. Згодом Нікополь перетворився на великий річковий порт, що з'єднував міста, що лежать вгору проти течії Дніпра з Чорним морем. У 1962 році в Нікополі розгорнулося будівництво нового промислового гіганта - заводу феросплавів, що залишається і по сьогоднішній день найбільшим феросплавним підприємством Європи і колишнього СРСР і одним з найбільших промислових підприємств в Україні. Першу продукцію завод дав 6 березня 1966 року. Будівництво і введення в експлуатацію Нікопольського заводу феросплавів сприяли різкого збільшення населення міста. Якщо в кінці 50-х років населення Нікополя ледь перевищувало 80 тис. жителів, то до 1970 року в місті проживали вже 125 тис. чоловік. Таким чином всього за десятиліття населення Нікополя зросло більш ніж на 60%. У 1980 році Президія Верховної ради СРСР нагородив місто Нікополь орденом Трудового Червоного Прапора за високі досягнення в розвитку народного господарства і в зв'язку з 200-річчям заснування міста. У наступні роки промислові підприємства Нікополя домагалися значних успіхів, що позитивно позначалося розвиток міста в цілому і якості життя його населення. У 1991 році, напередодні розпаду СРСР, був зафіксований рекордний для міста показник чисельності населення. У Нікополі проживали 161 тис. чоловік. Сучасний період - Руїна та корупція В останнє десятиліття XX століття, труднощі економічного розвитку незалежної України позначили дуже негативний вплив на стан соціальної сфери міста. Падіння рівня життя і соціальної захищеності городян, зниження купівельної спроможності й зростання рівня безробіття призвели до процесу різкої депопуляції населення міста. Тільки за 6 років, в період з 1992 по 1998 рік, населення Нікополя скоротилося на 15 тис. осіб, що склало майже 10% від загального числа жителів, що проживали в місті на момент розпаду СРСР, а до кінця 90-х років Нікополь увійшов в десятку "лідерів" серед міст України за рівнем депопуляції. Але все ж поступовий вихід економіки країни зі стану стагнації на початку XXI століття, зумовив певні тенденції до оздоровчих процесів всіх сфер життєдіяльності міста. Одним з таких став в 1999 - 2000 років. тривалий і широкомасштабний процес реструктуризації, який перебував на той момент у вкрай складному становищі, Нікопольського Південнотрубного заводу, з поділом його на кілька закритих акціонерних товариств, що незабаром привело до часткового відновлення виробничих потужностей, створення нових робочих місць і, по суті, "вдихнуло в підприємство друге життя". Сьогодні Нікополь, який відсвяткував в 2005 році своє 225-річчя, є одним з найбільших промислових центрів Дніпропетровської області та України, на території якого діють безліч різногалузевих промислових підприємств, активно розвиваються малий і середній бізнес. Згідно з генеральним планом забудови центральної частини міста, в Нікополі на території загальною площею понад 1 км?, прилеглої зі сходу до Центральної площі, в найближчі роки планується звести ряд об'єктів культурно-соціальної сфери, побудувати багатоповерхові житлові будинки елітного профілю та торгово-розважальні центри. Також оіцяний вже давно басейн та новий Центральний парк.
«Це моє місто Нікополь – в ритмі зі мною пульсує…»
«Це моє місто Нікополь – в ритмі зі мною пульсує…»
Нікополь 2021-01-04 21:32:40
«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»Україна, Дніпропетровська областьФото-проєкт галереї «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує» Центральної дитячої бібліотеки Нікополя відкриває незвичні ракурси знайомих будівель міста.Коли це майбутнє місто на березі колишнього Дніпра-Борисфена заснував козак Микита та влаштував успішну торгівлю через Микитин перевіз, він мабуть і гадки не мав, що Микитин Ріг увійде в історію Дніпропетровщини як перша назва міста Нікополь.«Що прикметно, передмістя Нікополя, яке лежить біля виходу річки Лапинка, зберігало назву Микитиного до середини ХХ ст. Посвідченням запорозької традиції стала легенда про козака Микиту, котрий «оселився тут зі своєю сім’єю і робітниками в облаштованому курені, побудував тут дуби (човни з кілем і овальним дном, що піднімають від 1000 до 3000 пудів вантажу, і на цих дубах відкрив переправу через Дніпро на протилежний берег». З цим легендарним Микитою пов’язували назву Микитиного Рогу». Наразі, чому саме Ріг? Все дуже просто, адже берег Дніпра має вигляд рогу, який немовби уклинився у води великої рибної ріки і став зручним місцем для торгівлі та переправ у найбільш вузькому місці річки. Саме тут було створене і козацьке поселення – Микитинська Січ, яка незабаром зіграє дуже важливу роль в історії України. Хоробрий вояк, мудрий і завзятий Богдан Хмельницький буде обраний гетьманом та очолить козацькі війська у боротьбі за незалежність України. Про Микитин Ріг згадує в своїй «Історії України-Русі» і відомий історик М. Грушевський.«Нікополь виник із передмістя Микитинської Січі та Микитиного перевозу. Тут зливалися майже вісім річок і був широкий прохід до Дніпра… Розташування цієї місцевості біля найвужчої смуги дніпровських плавнів було зручним для влаштування тут переправи. 1594-м роком датована перша згадка топонімів, прямо пов’язаних з історією Нікополя, – Микитиного Рогу…».«Для вирішення питання про те, коли саме з’явився перевіз на Микитиному Розі, слід мати на увазі, що головні суходільні шляхи в ХVI–ХVII ст. (Чорний, Кучманський, Волоський та Муравський) пролягали на значній віддалі від цієї місцевості. Тобто потреби в регулярній дії перевозу не було, а окремі випадки переправ у цьому місці, відображені в поодиноких документах (зокрема 1628 р.), самі собою, звісно, не можуть бути доказом існування тут населеного пункту… У першій третині ХVIII ст. з’явився Микитинський шлях, що йшов від Мишуриного Рогу через річки Солона і Базавлук до Микитиного перевозу, оминаючи Дніпрові пороги, і був поєднаний із Саксаганським шляхом».«Чоловіче населення в краї ще довго перевищувало жіноче. Та з часом козаки заводили сім’ї, більшало селян, з’являлися військові поселенці, купці, дворяни».«Розвиток чумацького промислу в краї визначався розташуванням Нікополя на перехресті великих доріг, що вели з Єлизаветграда (тепер м. Кропивницький), Катеринослава (тепер м. Дніпро) та Олександрівська (тепер м. Запоріжжя) до Криму». Якщо звернути увагу на карту сучасного Нікополя, місто нагадує птаха, який розкрив свої крила та зручно вмостився на березі вже Каховського водосховища. Стара частина міста зберегла деякі старовинні споруди, які мають як обшарпані, так і пофарбовані фасади. Німецький підприємець Крістофер Райва застосував цікаву технологію відновлення старих будівель. Стіни його ресторану і магазину були відшліфовані до старої цегляної кладки та прикрашені в’юнковою зеленню, яка притіняє і надає досить сучасного привабливого європейського вигляду. Також Крістофер Райва сприяв розташуванню посеред площі Б. Хмельницького живописної алеї з лавами та деревцями. Якщо не брати до уваги, що вулиця Катеринославська, а зараз – Микитинська, була вимощена кам’яною кладкою, технологія посадки дерев передбачувала вибивання каміння для вкорінення.«Зведений на початку ХХ ст. як один із небагатьох двоповерхових кам’яних прибуткових будинків Базарної площі, забудову якої формували здебільшого одноповерхові крамниці. На початку 2010-х рр. у ньому проведено ремонтні роботи з реставрацією чільних фасадів. при цьому до західного видовженого фасаду прибудували одноповерховий г-подібний об’єм, дах якого використовується під терасу. Будинок пристосований наразі під заклад харчування – ресторан».За осучасненням алеї можна було спостерігати з вікон не менш старої будівлі №13 Центральної дитячої бібліотеки на Микитинській. Коли і ким побудований будинок, інформації не знайти, але приблизно наприкінці XIX – на початку XX століття. Очевидно, що хазяїн побудував у дуже зручному і жвавому торгівельному місці, поруч із Базарною площею та величезним критим ринком – шопою. Саме тут проводили Нікопольські ярмарки чотири рази на рік. Кого тут тільки не було, з’їжджались з усієї України. А після насиченого торгового дня відпочивали цілими сім’ями: катались на човнах по Дніпру, проводили час у часному парку купця Єрлашова.«Територія міського саду спочатку належала купцю Турбабі, в якого її викупив наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. відомий нікопольський купець Г. Єрлашов. Доволі швидко він розбив тут квітники з троянд, що, за спогадами містян, були привезені з Франції. Для благоустрою берегової смуги, що окреслювала східну межу саду, було привезено морський пісок, який постійно чистився та оновлювався. Вечорами ставились вистави та грали оркестри, працювали кафе. Сад прикрашали фонтани, альтанки, ліхтарі, лавки. Гнат Єрлашов відкрив перший кінотеатр «ілюзіон», де демонстрували німе чорно-біле кіно, пізніше його перенесли безпосередньо до міського саду, який із 1936 р. називається «парк ім. О.С. Пушкіна».Площа залишилась територіально, але змінила назву з Базарної (за відсутністю такої функції) на площу ім. Б. Хмельницького. «Критий ринок (або «шопа») зведений на початку ХХ ст. після значної пожежі, що знищила старі дерев’яні торговельні крамниці Базарної площі. Разом з розбудовою кам’яної будівлі ринку вздовж вул. Катеринославської (сучасна назва – вул. Микитинська) зводились одно- і двоповерхові крамниці, прибуткові будинки відомих купецьких родин Нікополя… На початку 2016 р. дахові конструкції ринку зруйнувались, через що більша частина покриття обрушилась. Наразі будівля перебуває в аварійному стані» (Микитинська, 4) Торговельний ряд, ІІ пол. – кін. ХІХ ст. (а зараз тут розміщена Центральна дитяча бібліотека). Розташовується в історичному середмісті по червоній лінії вул. Микитинської, в межах площі Богдана Хмельницького… Формує периметр забудови непарної сторони вулиці, відіграючи рядову композиційну роль у сформованому міському середовищі, в оточенні одноповерхової забудови. рельєф ділянки, зведений як торговельний ряд колишньої Базарної площі, при цьому частина будинку використовувалась під житло (вул. Микитинська, 13). …Є зразком провінційної архітектури будинків ІІ пол. – кінця ХІХ ст., вирішених у еклектиці, з використанням строгих лаконічних форм класицизму».«Площа Богдана Хмельницького – це унікальний для міста об’єкт, який зберігає історію містобудівного розвитку міста, відзначаючись композиційною та стилістичною єдністю, як окремих складників пам’ятки, так і в цілому. Є частиною вул. Микитинської як первісного елемента планувальної структури, формуючи історичне ядро Нікополя».Іноді історія, яка відбувається поруч з тобою, надихає на створення творчих проєктів. Так виник фото-проєкт галереї «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує», яка займе своє місце в ВООК-просторі Центральної дитячої бібліотеки. Колажі, які містять старі і нові фото відкриють незвичні ракурси знайомих будівель і зовнішнього вигляду площі.Створено: 28.12.2020Редакція від 30.12.2020Ася МочньоваFacebook Twitter Google+Бібліографія:Богуш П. У истоков истории Никополя.– Днепропетровск: Пороги, 1992.– 64 с.Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991.– (Пам’ятки іст. думки України).Жуковський М.П. Нікополь: стислий історико-статистичний нарис з історії міста – Нікополь: СПД Фельдман О.О., 2013.– 95 с.: іл.Пам’ятки історії та культури міста Нікополь (За матеріалами «Зводу пам’яток історії та культури України») / упоряд.: Голубчик П.М., Колесник О.С., Царенко Т.А.– Дніпропетровськ: Журфонд, 2018.– 288 с.Шапошников Г.С. Як виникло місто Нікополь.– Нікополь, 1991.– 48 с.Шеремет С.В. В гостях у старого Никополя.– Днепропетровск: Пороги, 2001.– 147 с.***https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Микитинськаhttps://nikopol.informator.ua/2018/05/20/kak-vyglyadit-staraya-chast-nikopolya/https://unexploredcity.com/ru/tour-view/236https://nikopol.site/16287-kritiy-rinok-u-nkopolhttps://www.photoukraine.com/ukrainian/photos/region/4/5050visit-nikopol.com/articles/view/historypartdocop.dp.ua/Nikopol-city.pdfnikopol-art.com.ua/art-gazeta/prosvetitilskiy-proekt/3984Джерело Дніпро Культура
Завантажуйте більше