Всі публікації з тегом Оскар

За результатами голосування Українського оскарівського комітету був обраний фільм, який представить Україну в конкурсі.Антиутопічна драма Атлантида режисера Валентина Васяновича висунута на премію Оскар від України. Про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на Український оскарівський комітет.В рамках національного відбору на перемогу в категорії Міжнародний повнометражний фільм від України також претендували: комедія Мої думки тихі режисера Антоніо Лукича і документальний фільм Земля блакитна, як апельсин Ірини Цілик.Переможцем стала Атлантида, яка виграла в 2019 році в розряді Горизонти на 76-му Венеціанському кінофестивалі.За сюжетом стрічки, в недалекому майбутньому солдат-ветеран Сергій застряє в непридатній для життя Східній України. Він страждає від посттравматичного стресового розладу і не може адаптуватися до нового життя. Незабаром солдат з групою волонтерів починає проводити ексгумацію тіл жертв війни. Це допомагає йому впоратися зі своїм стресом і зустріти любов.Джерело Корреспондент

Це варто знати. 31 липня свій день народження відзначає марганецький вчений-дослідник Оскар Лаар. Оскар Карлович Лаар – учений-самородок, винахідник, людина з унікальними якостями, великим інтелектом, непересічна особистість.Оскар Карлович Лаар народився на хуторі Нишева Ленінградської області, де мешкали у мирі та злагоді латиші, фіни, естонці. Сім’я Оскара – багатодітна. Батько Карл Готлібович і матір Ганна Петрівна виховували п’ятеро дочок і троє синів. У колі сім’ї матір створювала доброзичливу атмосферу, вона була стриманою співрозмовницею. В 1932 році на березі Барського озера, між селами побудували льонопрядильну фабрику. Тут батько став працювати ковалем, а дві сестри – на виготовленні мотузок.У 1935 році родину Оскара Лаара розкуркулили і вислали на Богословські кам’яновугільні копальні (м. Карпінськ Свердловської області). Так усе майно і двір Лаарів стали колгоспними. В цьому ж році Оскар пішов до першого класу. Хлопчик ріс допитливим. Уже тоді в його голові поставали питання: як виникає звук стрекотіння у коника; чому в сильний мороз далеко чути скрип саней; що собою являють магніт, іскра, блискавка; що таке електрика й енергія тощо.Так, наприклад, у 1937 році, повертаючись із м. Карпінська на лісний кордон, де 16-річний брат Віктор працював на підсочці соснової смоли, хлопець рано-вранці побачив у лісі розірвану нічною грозою велику модрину. Шматки розірваного дерева метрів у п’ять довжиною стирчали корінням доверху із землі неподалік від пня висотою в три метри. Це видовище Оскар Карлович пам’ятає досі. Після побаченого бажання розгадати таємниці грози, блискавки не залишало його.У 1942 році Оскар залишає сьомий клас школи і йде навчатися до ремісничого училища. У воєнні та післявоєнні роки, з 1943 по 1946 рр., О. Лаар працює на розрізі №2 тресту «Богословськвугілля». Тоді в Оскара виникло питання: звідки на Північному полюсі так багато холоду, що накриває Канаду Гренландію, Північ Росії? Його дивувало, що під кригою «тепло», а над нею – до мінус 70º С. Чому там у повітрі не вистачає кисню – 19% замість 21%.У 1946 році Оскар закінчує 7 клас у школі робітничої молоді й одночасно курси шоферів, після чого працює шофером на вантажівці.Після закінчення 10 класу, з 1951 по 1956 р., навчався на денному відділенні Свердловського гірничого інституту. Знання гірничої справи в інституті Оскар Карлович отримав на найвищому рівні. Після інституту працював на шахті №75/77 у місті Грем’ячинськ Молотовської області (нині – Пермський край).Якось Оскар Карлович по дорозі з курорту заїхав до друга на Дніпропетровщину. Йому так тут все сподобалося, що він забажав сюди переїхати. І вже у квітні 1962 року він переїздить до Марганця. З цього часу доля О. Лаара тісно пов’язана пов’язана з Марганцем і з Марганецьким гірничо-збагачувальним комбінатом, куди він влаштовується на посаду старшого маркшейдера районної гірничої технічної інспекції. Робота ця нелегка і дуже відповідальна. Маркшейдер, за своєю діяльністю, має знати все про виробництво комбінату в цілому. Наполегливість і старанність на роботі дали свої плоди. В 1963 році його призначили старшим маркшейдером Шевченківського кар’єру, а в 1964 р. – старшим маркшейдером Грушевського кар’єру. Задоволення від добросовісно виконаної роботи, подолання труднощів і досягнення потрібного результату – все це з лишком покривало витрачені зусилля.Поступово Оскар створив свою сім’ю. В 1977 році він одружився з Марією Семенівною Нужновою. Це був щасливий шлюб. Вогнище великого кохання подружжя пронесли через усе життя. Вони мають двох дітей, онуків і правнуків.У 70-х роках Оскар Карлович став працювати електрослюсарем із обслуговування лічильників на екскаваторах в Грушевському кар’єрі. Працюючи там, він винайшов пристрій для обліку виконаних робіт на екскаваторах типу «механічна лопата і драглайн». На той момент Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат співпрацював із інститутом автоматизації в Дніпропетровську. Звідти приїхали співробітники, і начальник групи підтвердив винахід Оскара Карловича. В 1975 році на пристрій було видано авторське свідоцтво. Пристрій експонувався на виставці «Досягнення винахідників і раціоналізаторів Дніпропетровської області» в Дніпропетровську, на ВДНГ в Москві в 1978 році та на ВДНГ в Києві в 1980 році. А в 1981-му Всесоюзне товариство винахідників і раціоналізаторів вручило Оскару Лаару нагрудний знак «Винахідник СРСР».У 1998 році Оскар Карлович йде на заслужений відпочинок. Його загальний трудовий стаж – 54,5 роки, з них 34 він пропрацював на Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті.Весь вільний час, який залишався в Оскара Лаара від сім’ї та домашніх справ, він повністю присвятив пошуку єдиної точки зору на Всесвіт. Він занурився в науковий світ. Його допитливий розум виконував своє призначення, видавав щось незвичайне і дуже важливе. В 1997 році в Дніпропетровському видавництві «Пороги» вийшла друком його перша книжка «Первинний рух». Але Оскар Карлович на цьому не зупинився і продовжував свої наукові пошуки. Наступні свої пізнання він виклав у книгах «Енергетична маса» (2002) і «Закономірність первинного руху», яка побачила світ в 2006 році у Дніпропетровському видавництві «ІМА-прес». А в 2012 році в Київському видавництві «Азимут-Україна» побачила світ книга «Об’ємний гармонійний осцилятор», яка узагальнила всі раніше викладені теорії.Усі його книги поєднали в собі цікаві та пізнавальні матеріали, наукові відкриття автора. Оскар Карлович прагне відкрити в повсякденному світі щось незвичайне, примушує читачів замислитися над дивами оточуючого світу.Його дослідження у фізиці високо оцінені науковцями. Але він не спиняється на досягнутому. Оскар Карлович успішно освоїв сучасні інформаційні технології та розмістив свої роботи в Інтернеті. У нього є своя сторінка, останні роки він докладає чимало зусиль задля популяризації своїх відкриттів. Матеріали про його відкриття розміщені у Вікіпедії.Якщо наукові знахідки живлять його розум, то душу Оскар Карлович збагачує творами мистецтва. Він полюбляє слухати класичну музику, цінує красу поетичного слова. Мабуть тому Оскар Карлович вже багато років є членом Марганецького міського літературного об’єднання «Віра», справжнім цінителем художніх творів.Також він – щирий друг Марганецької бібліотеки. Всі свої книги Оскар Лаар подарував бібліотеці для її читачів. Завжди бере активну участь в усіх масових заходах бібліотеки. А в 2017 році в бібліотеці відбувся ювілейний вечір, присвячений 90-річчю від дня народження Оскара Лаара.Оскара Карловича Лаара люблять і шанують в Марганці як генія науки та неординарну особистість. Не можна сказати, що його життя було легким. На його долю випадало немало випробувань. Але він не боявся труднощів, не спинявся перед перешкодами, а вмів з усього робити правильні висновки та виходити за рамки умовностей. Оскар Лаар вважає всі життєві обставини не випадковими, а такими, що привели його до внутрішніх прозрінь, допомагали  глибше пізнавати сутність навколишніх явищ. Друзі відзначають його працьовитість, вольовий характер, доброту і душевність. Оскар Карлович примушує оточуючих бачити глибше, цікавитися світом і мріяти про непізнане.Джерело Марганець Бібліотечний

"Будинок зі скалок" - фільм виробництва України спільно з Данією, Швецією та Фінляндією. Його номіновано на отримання премії Оскара - передає BBC Україна. Фільм, що розповідає про події війни росії проти України, боротиметься за Оскар у категорії "Найкращий повнометражний документальний фільм". Претендентів на отримання премії у Голлівуді визначили у вівторок, хто стане переможцем стане відомо у березні. Отримати статус номінанта на Оскара, тобто стати лише кандидатом на нагороду, вже є дуже престижним. Документальний фільм з України має шанс на кінопремію. У 2016 році фільм "Зима у вогні: Боротьба України за свободу" номінували на нагороду, але тоді стрічка не отримала Оскар. "Будинок зі скалок" понад два роки знімали на Донбасі, а світова прем'єра відбулася у січні 2022 року. Герої фільму - це діти та вихователі Лисичанського центру соціально-психологічної допомоги. У цих дітей дві війни: одна - через росіян, інша - вдома, розповідають творці фільму. Сюжет фільму - реальні історії з їхнього життя. "Це фільм про дітей зі складних родин, які потрапили до притулку поруч з війною. В притулку вони проводять 9 місяців - і або повертаються до батьків, або потрапляють в інтернат чи прийомну родину", - розповідає про стрічку її другий режисер та лінійний продюсер Азад Сафаров. Раніше ми писали про ще один камінґ-аут у Збройних Силах України.  Джерело BBС

13 березня стало відомо, що Американська академія кіномистецтва видала "Оскар" фільму про російського псевдоопозиціонера Навального. Стрічка виграла премію в номінації "Найкращий повнометражний документальний фільм року". Організатори "Оскару" неодноразово наголошували на нібито "аполітичності" премії. Проте, як бачимо з цієї ситуації, в результаті виходить зовсім інакше. Американська академія вирішила таким чином ще раз надати майданчик росіянам, аби ті могли поскаржитися всьому світові на поганого путіна і відбілити себе від відповідальності за злочини своєї держави. Крім того, "Оскар" уже другий рік відмовляє президенту України Володимиру Зеленському у виступі під час вручення премії. Така відмова пояснюється буцімто намаганням організаторів "не вплутувати у це політику".  Про Навального відомо, що той підтримує російську окупацію Криму. Зокрема, росіянин відомий своєю фразою "Крим нє бутєрброт (аби його передавати туди-назад)". Крім того, Навальний, попри публічне позиціонування себе як "противника путіна", часто поширює у своїх матеріалах прокремлівські наративи. Наприклад, закидає Україні "тотальну корупцію, гірше за російську" та вважає Україну неповноцінною державою. Українці відреагували на новину зі справедливим обуренням та засудили дії організаторів "Оскару". Свою позицію можна залишити на сторінці під твітом про вручення премії російському псевдоліберальному імперіалісту. Раніше ми писали про те, що нова інформаційна атака росіян у соцмережах набуває обертів.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" режисера Мстислава Чернова потрапив до п'ятірки номінантів на премію "Оскар" у категорії "Найкращий документальний фільм". Про це оголосили 23 січня під час прямої трансляції. Номінантів оголошували актори Зазі Бітц та Джек Куейд. У цій категорії також змагатимуться: Bobi Wine: The People’s President; The Eternal Memory; Four Daughters; To Kill a Tiger. "20 днів у Маріуполі" — перший саме український фільм, українського режисера за час незалежності, що отримав номінацію на "Оскара". Торік був номінований фільм "Будинок зі скалок" данського режисера, стрічка створена у копродукції з Україною. Усього до участі у номінації допустили 167 стрічок, пізніше до короткого списку обрали 15. "20 днів у Маріуполі" також був у короткому списку як найкращий міжнародний фільм. Але в остаточну номінацію фільм не потрапив. Церемонія нагородження відбудеться 11 березня о першій годині ночі у театрі "Долбі" в Голлівуді. Стрічка "20 днів у Маріуполі" розповідає про життя в окупованому російськими військами Маріуполі під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Фільм знімали в умовах, коли місто було під постійними обстрілами. Стрічка отримала високі оцінки критиків і глядачів. Вона була показана на багатьох міжнародних фестивалях, де отримала численні нагороди. Номінація "20 днів у Маріуполі" на "Оскар" є важливою подією для українського кіно. Цей фільм є важливим документальним свідченням про події війни в Україні.