Всі публікації з тегом Донеччина

Повернути природі свою землю! «Сьогодні термін "природоохорона" фактично є синонімом слова "природооборона". І все, що нам вдається, – це лише уповільнити наступ людини. Але природа продовжує відступати», — цими словами Олексій Бурковський розпочинає відеозвернення, яке він оприлюднив минулого місяця.Він переконаний, що природа має переходити в контрнаступ — повертати собі території, які свого часу забрала в неї людина. І він готовий на власному прикладі показати, як це можна зробити.За радянських часів комуністи "розпахали" всю природу в Україні / фото надане Олексієм БурковськимНайбільш розорана країна світуОлексій Бурковський народився і мешкає в селищі Новоекономічне Красноармійського району (сьогодні це Покровський район) Донецької області. У 1990-х здобув диплом агронома в Дніпропетровському аграрному університеті та став фахівцем із агроекології. Відновлення ґрунтів – одна з тих проблем, які цікавлять його найбільше.Сьогодні це актуально для багатьох країн, але для України — особливо. Лише за офіційними даними, 56% усієї території в нас займає рілля, а якщо порахувати незаконні оранки, то цей відсоток буде більшим. На Донеччині, зокрема, орні землі складають 81% території регіону. Україна є найбільш розораною країною світу.Колись на більшості наших орних земель були степи. Упродовж тисяч років саме завдяки ним утворилися самі ті родючі ґрунти, якими так пишається Україна. Коли ми знищили степи заради полів, то разом із ними зникли рослини й тварини, які тут мешкали. Сьогодні в Україні залишилося тільки близько 3% від усіх степів, які були колись. Деякі з цих клаптиків уціліли лише тому, що їх включили до складу заказників чи заповідників, що охороняються законом.Власники земельних корпорацій труять українську землю, щоб отримати модифіковані врожаїЗате ми стали одним із найбільших у світі виробників зернових та олійних культур. Але такий «обмін» зовсім не вдалий, як може здатися. Ґрунти під сільськогосподарськими культурами виснажуються й дуже скоро вже не забезпечуватимуть високі врожаї.Але це не єдина і не найбільша проблема. Деградація ґрунтів призводить до спустелення: його провісниками є пилові бурі, які цьогоріч мали нагоду спостерігати мешканці Києва та інших міст. Тобто це зовсім не та проблема, яку можна вирішити залученням органічних добрив.«У нас занадто багато техноутопізму. Екодружні технології справді пом’якшують наш вплив на природу, але вони не виконують екосистемних функцій. Вітрові електростанції справді зменшують наші викиди вуглекислого газу, але вони його не поглинають, і так само вони не дають нам кисень. Це роблять ліси. А воду нам дають не водоочисні споруди, а болота. Але люди цього не розуміють», — каже Олексій Бурковський.Кожен повнолітній українець має право на понад 2 гектари землі. Їх можна подарувати природі / фото надане Олексієм БурковськимЗемлевласникРозв'язати проблему виснажених ґрунтів можна: потрібно дати землі відпочити або законсервувати її. Це означає, що на ній не вестимуться жодні сільськогосподарські роботи, натомість утворюватиметься луг або ліс (в залежності від кліматичної зони). З часом якість ґрунту покращується, і тут знову можна вести сільське господарство.У 1990-их роках Олексій Бурковський, як і багато хто з його колег-ґрунтознавців, сподівався, що уряд законсервує 9 мільйонів гектарів еродованих земель, які цього дуже потребували. Але потім почалося розпаювання, і «економіка взяла гору над екологією». Консервація землі лишилася на папері.Обидва діди Олексія майже все життя пропрацювали у колгоспі. Але померли за кілька років до розпаювання, тому так і не змогли стати власниками землі, на якій працювали. Зате сам він отримав земельний пай, хоча вступив до колгоспу заради направлення до університету незадовго до розподілу землі.Органічне приватне землеробство може забеспечити всіх українців здоров'ям та роботою на вікиСпочатку це були чотири з половиною гектари без конкретної прив’язки на місцевості. А вже у 2010 році він отримав цілком конкретну ділянку площею майже 6 га. «Додаток» зробили за те, що земля була виснажена. Того самого року він віддав її в оренду агропідприємству на 10 років.Потрібно забрати у держави землю, щоб корупціонери не віддали її монополістам / фото надане Олексієм БурковськимВід ріллі до степуОлексій Бурковський очолював Донецьке обласне відділення Всеукраїнської екологічної ліги, зняв два документальні фільми про охорону природи, долучився до створення кількох заповідників у регіоні та вів власний екоблог.На початку грудня цього року термін оренди завершився, і він публічно оголосив, що більше не здаватиме землю в оренду, а натомість перетворить її на дикий степ.На перший погляд, нічого складного в цьому немає. Власник землі має повне право змінити тип угіддя з «ріллі» на «сіножать» або «пасовище». Це означає, що за певний час природа на ділянці повернеться до свого первісного стану або наближеного до такого.«Я пам’ятаю, в 90-их роках на ділянках ріллі з гарним чорноземом за 5-6 років після того, як їх переставали обробляти, поверталася нормальна степова рослинність. А є ділянки, куди років за 20-25 повертаються червонокнижні види, наприклад, ковила», — розповідає Олексій Бурковський.З його ділянкою буде трішки складніше, бо ґрунт на ній геть не в найкращому стані. Щоб «допомогти» землі й захистити її від агресивних видів-вселенців, які витісняють місцеві види, землю доведеться перші роки засівати травою.А приблизно за 10 років тут утвориться степова екосистема і можуть з’являтися рідкісні види, що охороняються законодавством. Наприклад, півонія тонколиста, сон-трава та мигдаль степовий. Мигдалю, до речі, є трохи в ландшафтному заказнику «Караковський», із яким межує ділянка, але там він часто страждає від випалювання.Зрештою, тварини також тут з’являться — бабаки, ховрахи та різні птахи. Може, навіть дрохва, але це вже, як каже Олексій, надто смілива мрія.Законсервувати землюАле головні складнощі в цій історії — у юридичній та бюрократичній площинах. Дикий степ під офіційною назвою пасовища чи сіножаті може залишатися на ділянці так довго, як цього захоче власник землі. Але в цьому випадку все одно доведеться платити податок за використання землі — приблизно 500-700 гривень на рік. А після відкриття ринку землі ця сума може зрости.Це відносно невеликі кошти, які самі по собі не можуть стати перешкодою для проєкту. Зрештою, діяльність Олексія фінансово підтримують читачі його блогу. Це легальний дохід, який він може використати для фінансування своєї справи.Але виникає парадоксальна ситуація. Дві третини площі країни розорано і ґрунти стрімко деградують. Держава не лише визнає ці проблеми, але й каже, що їх необхідно розв'язувати. При цьому чи не єдина людина, яка заради суспільного блага вирішила перетворити власне поле на домівку для диких рослин і тварин, повинна ще й платити за це податок.Українська земля потребує не ринку, а порятунку! Більш правильний шлях — офіційно законсервувати землю. У цьому разі законодавство звільняє землевласника від податку. Тому на початку грудня Олексій Бурковський подав до обласного держгеокадастру необхідні документи для консервації ділянки. Відповіді поки немає, але процедура консервації, прописана в нормативно-правових актах, доволі громіздка. І не виключено, що місцева влада знайде підстави відмовити. Якщо так, то доведеться змиритися з податком, але в будь-якому разі дика природа має повернутися на цю землю.Кожен із нас може звільнити 2 гектари землі для порятунку планету та прихистку вимираючих тваринПриклад для наступників Олексій Бурковський каже, що його проєкт має кілька цілей. Очевидно, що він зменшить площу розораних земель і збільшить площу, зайняту дикою природою. Фактично, розташований поруч заказник «Караковський», до створення якого свого часу доклав зусиль Олексій, до своїх 41 гектару додасть ще шість. Але в масштабах великої країни з великими проблемами, звісно, це лише крапля в морі.Тому Олексій хоче знайти шлях і на власному прикладі показати, як законно повернути дику природу на приватну земельну ділянку. Він сподівається, що його досвід надихне інших, і в Україні знайдуться землевласники, які захочуть його наслідувати й перетворити свій пай на степ або ліс, де згодом можна створити заказник.Але ще більше він сподівається на природоохоронні організації. Після 2024 року, коли юридичні особи отримають право купувати землю, вони зможуть залучати меценатів і на їхні кошти купувати сільськогосподарські землі, щоб повернути їх у дикий стан.Джерело Громадське / фото надане Олексієм Бурковським

На початку 2021 року Комарська сільська рада, як і інші територіальні громади, отримала землі сільськогосподарського призначення, сінокоси й пасовища. Однак частину ділянок, які використовувалися місцевим населенням як пасовища, Головне Управління Держгеокадастру в Донецькій області планувало виставити для продажу права оренди на земельних торгах. ГО «Українська природоохоронна група» визначила 10 найцінніших степових ділянок та запропонувала Комарській сільській раді зберегти їх. Громада не лише зберегла цінні та унікальні степові куточки, але й ухвалила програму з охорони природи на рівні ОТГ, за якою у межах громади має побільшати об’єктів природно-заповідного фонду.У Комарській територіальній громаді й досі збереглося чимало степових ділянок, цікавих своїм рослинним і тваринним світом. Відмовивши Держгеокадастру у співпраці, громада продовжила працювати, аби зберегти цінні природні місця, розповідає Олена Гнибіда, секретарка Комарської сільської ради: «За цей рік нам довелося вивчити багато літератури, щоб зрозуміти цінність степу. Силами спеціалістів відділу земельних відносин та архітектури ми зробили відеоролик «Не будь байдужим! Зупинимо розорювання степів та луків!» і поширили його в соцмеражах. До того ж, ми затвердили на сесії «Програму збереження біорізноманіття степової зони Комарської сільської ради «Комарський степ». І саме за цією програмою, зовсім скоро в межах нашої громади будуть створені заказники – «Орлата балка» та «Сухий лиман»».Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк називає цей випадок надзвичайним прецедентом, адже зазвичай більшість громад очолюються людьми, які просто роздають усю землю під ріллю: «Наша організація справді зверталася до громади щодо збереження місцевої природи. Але ми не розраховували, що вони дійсно за своєю ініціативою захочуть зберегти всю природу на своїй території, захочуть створювати заказники й ухвалять уперше в історії України рішення про програму з охорони природи на рівні ОТГ!»Наразі Комарська сільська рада проводить активну комунікаційну роботу, щоб інформувати місцевих про значення степу і для природи, і для життя людини, і для збереження ґрунтів.. Окремо доводиться пояснювати місцевим жителям, що в заказниках випас худоби не припинятиметься, не припинятиметься сінокосіння, що не дозволятиметься лише оранка.У планах громади створити ще кілька заказників, щоб уберегти від розорювання цінні ділянки степу, які використовуються для випасання худоби та як сінокоси. Збір підписів за створення громадських пасовищ уже проведений: з цього питання є і підтримка населення, і депутатів.Українська природоохоронна група створена як команда фахівців, що працюють над питаннями практичної охорони природи. За останні 6 років щонайменше половина всіх новостворених заповідних площ в Україні мали серед авторів наукових обґрунтувань експертів Групи або були активно підтримані її членами. За участю експертів Української природоохоронної групи було врятовано 19 500 га лісів, 33 380 га степів та 98 550 га водно-болотних угід. Більше - uncg.org.ua

Військові, що зупиняють окупантів на Донеччині потребують підтримки. Бійці в. ч. 1376 58 ОМБР 1, 2 стрілецьких рот кулеметного батальйону звернулися до Володимира Зеленського та вищого керівництва з проханням втрутитися у ситуацію.   У бійців немає можливості виконати наказ керівництва через відсутність належного забезпечення. Комбриг наказав займати позиції без попередньої розвідки, без підтримки артилерії та засобів зв’язку. Ситуацію ускладнює відсутність боєкомплекту та зброї. Більшість кулеметів у неналежному стані і немає можливості їх обслуговувати.  Вже понад тиждень відсутнє постачання їжі та медикаментів. При останній спробі зайти на позиції зникли безвісти 12 військових. Інші батальйони, які намагалися прийти на підмогу також зазнали втрат, оскільки позиції з не були розвідані та без інженерного обладнання (відсутні окопи). Доводиться несправними кулеметами протистояти проти артилерії та мінометів. Комбриг не реагує на ситуацію належним чином та забороняє відходити. Бійці не відмовляються виконувати наказ. Просять надати забезпечення та обладнати позиції. Інакше виконати наказ неможливо.

Ці милі коти дуже довго чекали на евакуацію. Внаслідок постійного стресу від частих гучних вибухів та недоїдання багато чотирилапих похворіли: вони кашляли, чхали, у них був гній в очах і носах.  Тварини із зони бойових дій страждають від ослабленого імунітету, тому навіть звичайна застуда може завдати чималої шкоди та мук. Тим паче, що ситуація в Бахмуті зараз дуже складна, і чотирилапим там вижити складно. Наразі всіх 27 котів героїчна волонтерка Пєтя евакуювала до пані Ольги, яка живе під Києвом у Великій Бугаївці. Для них знайшлося місце на теплому горищі, де за ними будуть доглядати та лікувати. Для тих, кого не евакуювали, Пєтя та волонтер з Рівного Костянтин привези 200 кг кормів і передали небайдужим людям, які залишаються у місті, ризикуючи своїми життями, та доглядають за безпритульними та покинутими чотирилапими. Так, поки волонтери перебували у Бахмуті, вибухи та постріли не вщухали ні на хвилину. Жити на лінії фронту дуже небезпечно, як і людям, так і тваринам. Долучайтеся до допомоги тваринам, які страждають від війни. Їм потрібна ваша увага та підтримка:Монобанк 4441 1144 5227 2014ПриватБанк 5168 7422 4487 7746PayPal [email protected] https://www.patreon.com/uanimalsРахунок БО БФ Юаенімалс код ЄДРПОУ 44570260 р/р UA373052990000026006026718566 АТ КБ ПриватБанк Раніше ми писали про те, що 70 мешканців Енергодара утримуються окупантами в полоні, а також куди звертатися, якщо ваші родичі зникли.  Джерело UAnimals

Оксана Сурчок зі своїм підрозділом зараз перебуває на фронті на Донеччині. Військовим терміново потрібен тепловізор. Про це стало відомо з фейсбуку. Усіх, хто бачить цю публікацію, закликають доєднатися до збору та допомогти у придбанні цього гаджета. Окрім тепловізора, штурмовій роті також потрібні і інші речі, тож будь-яка гривня зайвою не буде. Номер картки: 5375 4112 0353 2762 (моно). Зараз Оксані та її побратимам необхідні 100 000 гривень. Це допоможе її підрозділу перетворювати росіян на хороших. Раніше ми писали про те, що за ніч трапилося 10 обстрілів Нікопольського району.