Всі публікації з тегом Інклюзія

Уряд України завершив формування нормативно-правових актів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію України з ЄС. Про це повідомила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.Згідно з наданими відповідями в анкеті країни-кандидатки на вступ до ЄС, влада звітує про виконання взятих на себе угодою зобов'язань. Якщо Уряд України не виконуватиме зобов'язань, асоціація з ЄС буде неможливою.Серед відповідей є такі, що стосуються захисту прав людини і, зокрема, ЛГБТК+. Уряд зазначив, що згідно зі “Стратегії розвитку прокуратури на 2021-2023 роки”, українські правоохоронці проходять навчання з прав людини, включаючи навчання з прав жінок, прав дитини, прав людей похилого віку, прав людей з інвалідністю, осіб, що належать до меншин, та ЛГБТІ. У контексті захисту мирних зібрань та забезпечення свободи самовираження громадян_ок згадано про успішно проведені в Україні Марші Рівности. А також наведено законопроєкт 5488, що означає, що його впровадження відбудеться. І згідно з Нацстратегією у сфері прав людини на 2021-2023 роки — до кінця 2023 року.Уряд підтверджує, що реєстровані цивільні партнерства будуть впроваджені. Відповідно до Націянальної стратегії, дедлайн для ухвалення відповідних змін у законодавстві —   грудень 2023 року.Раніше ми писали статтю про допомогу ЛГБТ+ та союзникам під час війни. Джерело GaysUA

Учасники/-ці та ветеран(к)и війни, жінки та ЛГБТКІ+ люди. Ці три категорії українського суспільства мають набути більшої ніж раніше підтримки в плані рівних прав і можливостей.Таку думку висловили 1039 українських підлітків з усіх (навіть тимчасово окупованих) регіонів України, які були опитані онлайн на предмет рівня інклюзивности нашої країни, дискримінаційних випадків, ґендерних стереотипів та готовности адвокатувати права меншин протягом серпня 2022 року. Цей зріз проводився в рамках кампанії протидії ґендерним стереотипам nomoregringe в мережі ТікТок, що реалізується ГО "Післязавтра" у межах програми «ЄС за ґендерну рівність: разом проти ґендерних стереотипів та ґендерно зумовленого насильства», що фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно структурою ООН Жінки та ЮНФПА.Другий рік поспіль сексизм (упереджене ставлення та дискримінація за статтю), ейджизм (за віком), лукізм (за зовнішнім виглядом) та гомофобія (за сексуальною орієнтацією) — топові типи дискримінаційної поведінки, що найчастіше зустрічаються підліткам в Україні. Найчастіше ґендерні упередження, або ж сексизм, спіткає підлітків вдома від батьків, бабусь та дідусів.Однак, більш інклюзивним середовищем для українських тінейджерів, попри виклики війни все ще залишається дім і родина. І в цілому їхня оцінка рівня інклюзивності українського суспільства досить оптимістична: 79,4% молодих українців і українок можливість бути собою вдома оцінюють на рівні «добре» і «відмінно». В школі ж ця оцінка знижується до рівня 41,6% (тобто для менше ніж половини учнів і учениць в шкільному середовищу безпечно і можна бути собою на «добре» і «відмінно»).56,3% опитаних вважають, що українське суспільство поступово крокує до більшої толерантности (проти 37,3% хто думає навпаки). Цікаво, що важливим поступ суспільства на ниві прав людини, недискримінації та руху до більшої толерантности вважають 81,3% тінейджерів (що на 23,1% більше показника минулого року).Не менш цікавим є той факт, що 40,4% опитаної української молоді вже зараз демонструють активну позицію в протидії дискримінації, упередженням, утиску. В той час як проти толерантного поступу виступають тільки 5,9% представників/ць цієї групи.На думку 28,8% української молоді, війна пришвидшить ґендерний поступ. 46,7% цієї спільноти вважають, що вже за 50 років ґендерна рівність в Україні стане реальністю. Ступінь важкості переживання війни, на розсуд представників/ць цього покоління, не залежать від статі.Раніше ми писали про те, що Захисник України зробив камінг-аут: "Я вірю в хлопців в Правому Секторі і в ЗСУ, бо там є МІЙ".Джерело GaysUA

Українці вимагають ввести веґетеріанські та веґанські сухі пайки для Збройних Сил України. Відповідна петиція була опублікована на сайті Президента України 27 червня. Станом на момент виходу цієї статті вона набрала вже більше, ніж 24 тисячі підписів із 25 необхідних. Автор петиції зазначає: "Міністерство Оборони України ще багато років тому мало намір поступово переходити на харчування за стандартами, що наближені до армій країн НАТО. Серед них — врахування особливостей харчування військовослужбовців." У складі військовослужбовців та військовослужбовиць ЗСУ є веґан(к)и та веґетаріанки/-ці, які потребують такого забезпечення. Чому це легко реалізувати й для цього немає значних перешкод?- їжа рослинного походження не лише не дорожча за "м'ясну", але в багатьох компонуваннях навіть дешевша;- подібний крок наблизить ЗСУ до високих стандартів та приверне увагу для потенційних рекрутів;- виготовлення та закупівля подібної продукції у більшій мірі зберігає екосистему;- це збереже та відновить втрачене здоров'я військовослужбовців, що в свою чергу наблизить країну до перемоги. Раніше ми писали про те, як українці допомагають тваринам окупованого Маріуполя. 

У третю середу жовтня відзначається Міжнародний день займенників. Ця дата присвячена підвищенню обізнаності про цінність використання бажаних займенників для небінарних, ґендерквір та транс*людей. Якщо на хвилинку замислитися, то для чого ми використовуємо займенники? Аби назвати людину, явище, або предмет, не називаючи його? Аби позбутися тавтології та зробити мову більш красивою? Все це, звісно, теж. Але також використання займенників — це насамперед один зі способів ідентифікації та самоідентифікації в соціумі. Саме завдяки займеннику можна чітко зрозуміти, як людина говорить про себе та як краще звертатися до неї. Українська мова — ґендерно чутлива. А ще вона жива: розвивається, трансформується, збагачується, в тому числі й завдяки фемінітивам. З одного боку, ґендерна чутливість іноді полегшує нам життя. Особливо коли ми розповідаємо про когось або щось. З іншого — якщо ми помиляємося у займеннику, це може дуже сильно образити або ранити людину, про яку ми розповідаємо. Тому в Міжнародний день займенників ми нагадуємо: займенники дуже важливі, надзвичайно. Правильне використання займенників може підтримати людину та дати більше інформації про неї. Помилка ж може травмувати людину, завдати їй болю. Тож будьте уважні та звертайте увагу на те, як людина говорить про себе і які займенники використовує. Не робіть припущень: якщо ви сумніваєтесь, як правильно та коректно звертатися до людини — спитайте про це прямо. І пам’ятайте: використання правильного займенника — це не лише про створення психологічно комфортної обстановки. Це ще й про ввічливість. Тож нумо будемо ввічливими. Раніше ми писали про те, що за останні 50 років люди знищили 70% популяцій тварин. Джерело Ґей-альянс Україна 

Українська блогерка, авторка ютуб-проєкту "Рагулі" Тетяна Микитенко виклала відео, де роповідає, як корректно використовувати лайку, не ображаючи тих, на кого ця лайка і не спрямована. “Під*р”, “інвалід”, “даун”, “свідомий”… І ще десяток зовсім поганих слів є лайливими і спрямовані як проти того, кому ви їх кажете, так і на гомосексуальних людей чи людей з інвалідністю, чи просто патріотів і т.д. Ну тобто за замовчуванням ці слова означають щось погане про певних людей: про реальні медичні діагнози, про сексуальну орієнтацію, про державницькі погляди. Українська мова багато на лайку і можна обійтися без слів, котрі деконструюють і дегуманізують окремі соціяльні групи населення. В чому така принциповість для тих, хто це вживає і водночас їх це не стосується, але вони вперто застосовують в розмовах? Раніше ми писали про те, що українська колона візьме участь у марші рівности TaiwanPride. Джерело GaysUA

П’ята частина молодих ЛҐБТК+ громадян та громадянок США вважають релігію важливою складовою свого життя. Про це повідомляється у результатах соціологічного дослідження Trevor Project. 21% ЛҐБТК+ молоді США заявляє, що віра та духовні традиції для них або “важливі”, або дуже “важливі”. Учасники та учасниці опитування віком від 18 до 24 років говорили про це частіше за інших. Цікаво, що люди, які є фінансово менш забезпеченими, повідомляли про вищий рівень своєї релігійності. Більшість із таких живе на півдні США. Молоді люди, які вважають, що для них релігія “важлива” або “дуже важлива”, повідомили також про дещо нижчі показники депресії. Порівняно з тими, хто сказав, що релігія “не важлива”, ці показники складають 55 і 58% відповідно. Trevor Project є найстарішою організацією в США, що надає кризові послуги ЛҐБТК+ молоді. У дослідженні, підсумки якого були опубліковані минулого тижня, вивчається значення релігійності чи духовності квір-молоді, а також те, як це пов’язано із психічним здоров’ям. Дослідження ґрунтується на опитуванні, яке проводилося з вересня по грудень 2021 року за участю майже 34 000 молодих людей, а також завдяки даним Центрів з контролю та профілактики захворювань 2020 року про ризиковану поведінку молоді. Раніше ми писали про те, що Московія масово обстріляла Україну ракетами.  Джерело GaysUA

Платформа союзників та союзниць ЛҐБТК+ шукає народних депутатів та депутаток Верховної Ради, що підтримають законопроєкт про впровадження в Україні інституту цивільних партнерств. Про це пише громадська організація "Точка опори". Багато хлопців та дівчат ЛҐБТК+ служать на фронті ще з 2015-2016 років. І з 24 лютого минулого року вони знову взяли в свої руки зброю і пішли захищати нашу землю. Інколи ціною життя. Бо коли ти на фронті, завжди є ризик, що не повернешся. Завжди є ризик, що кожен твій день там може бути останнім. Завжди є ризик, що у випадках поранення, зникнення безвісти чи загибелі – їхні партнери/ки та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави.⠀Захисту потребують і цивільні, життя яких під постійною загрозою через повномасштабну війну. Щодня ми втрачаємо наших людей у вогні – на фронті чи під завалами будинків після ракетних обстрілів, а вони й в останні секунди свого життя не мають відчуття, що їхня країна прийняла їх як рівних.⠀Активісти закликають підписати законопроєкт «Про інститут реєстрованих партнерств», що відкритий для всіх народних депутатів та депутаток до 11 березня 2023 року (картка документа 1131557). Це простий вихід, про який кажуть правозахисники, про який сказав навіть наш Президент Володимир Зеленський. У 2015 році він запровадив Національну стратегію у сфері прав людини, а уряд прийняв план дій з її реалізації на період до 2020 року (ПД-2020). В 2021-му Президент Зеленський підписав оновлену стратегію з прав людини, план реалізації якої включає реєстрацію законопроєкту про реєстровані цивільні партнерства.⠀Прийняття законопроєкту про реєстровані партнерства було визначено як частину державної політики. Питання лише в тому – коли запровадити цей інститут. Раніше ми писали про те, що у Кам'янському відкрили центр допомоги для жінок.  Джерело Точка опори