Всі публікації з тегом Грузія

Права людини понад усе! Ніно Ломджарія, яка обіймає посаду омбудсмена Грузії, висловила невдоволення політикою країни щодо ЛГБТ-спільноти.У зв'язку з Міжнародним днем ​​боротьби з гомофобією, трансфобією та біфобією Ломджарія виступила із заявою. За її словами, представники ЛГБТ та їхні прихильники продовжують зазнавати дискримінації, повідомляє телеканал «Мтаварі архі». Вони не змогли публічно відзначити цей день через ризик насильства та відсутність державних гарантій захисту.На думку Ніно Ломджарія, бездіяльність влади заохочує несправедливість до ЛГБТ у всіх сферах життя. Влада не покращує якість їхнього життя і робить їх вразливою для дискримінації та насильства.«Події, що відбулися у рамках «тижня гордості» у Тбілісі минулого року, були особливо тривожними. Тоді лідери ультраправих груп прямо та публічно закликали суспільство до насильства щодо представників ЛГБТ-спільноти та їх прихильників. 5 липня 2021 року, у день «маршу гідності», співробітники правоохоронних органів не змогли запобігти масштабному нападу цих агресивних груп на журналістів та правозахисників, внаслідок якого кілька людей отримали серйозні поранення», — впевнена Ніно Ломджарія.За її словами, держава не створила єдиної стратегії боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті. Реакція органів влади на злочини, пов'язані з гомофобією та трансфобією, як і раніше, неефективні, невчасні та упереджені», — йдеться у заяві.Ніно Ломджарія закликала держоргани та громадськість ефективно реагувати на злочини, вчинені проти ЛГБТ. Необхідно робити публічні заяви, сприяти підвищенню поінформованості про рівність у суспільстві. У той же час російські громадські особи продовжують закликати до тотальної дискримінації райдужних спільнот.

Шлях до ЄС. Рух «Тбілісі Прайд» повідомив, що в липні 2022 року в Грузії все ж таки відбудеться ЛГБТ-прайд. У зв'язку з цим ми вирішили згадати, як була ситуація з проведенням подібних заходів у цій країні.У 2012 році до Кримінального кодексу Грузії внесли поправки щодо ЛГБТ-людей. Тоді злочини, скоєні на ґрунті сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, стали обтяжливою обставиною. Але, незважаючи на це, гомофобія у грузинському суспільстві залишалася на високому рівні. Ще у 2011 році, згідно з соціологічними опитуваннями, приблизно 91,5% грузинів вважали гомосексуальність «цілком неприйнятною». Тому ЛГБТ-люди в Грузії часто страждали від образ та фізичного насильства.Грузія пройшла важкий правовий шлях щодо ЛГБТПерші ЛГБТ-мітинги2006 року активісти в Грузії планували провести захід у рамках кампанії проти нетерпимості під назвою «Усі різні, всі рівні». Захід так і не відбувся. Організатори побоювалися за безпеку молодих людей, які брали участь у ньому. Він був скасований після того, як поширилися чутки про те, що в Тбілісі пройде гей-парад. Тоді глава Грузинської православної церкви патріарх Ілля заявив, що будь-який вид мітингу за участю ЛГБТ є образливим.Лише через шість років активісти зважилися на проведення нового заходу. У 2012 році грузинська ЛГБТ-організація «Ідентоба» організувала мирний марш на честь Міжнародного дня боротьби з гомофобією, трансфобією та біфобією. Тоді кілька десятків учасників маршу зібралися біля державного концертного залу Тбілісі та готувалися пройти до парламенту. Проте супротивники маршу заблокували їм шлях.Учасники маршу зіткнулися з демонстрантами, коли готувалися вирушити до парламенту (2012 рік)Деякі священики підійшли до поліцейських, які стояли поруч, з проханням «зупинити цю непристойну поведінку». Поліція відповіла, що не може заборонити проведення маршу. Після цього почалися зіткнення. Протестувальники виривали плакати та нападали на учасників маршу. Лише тоді поліція вирішила втрутитися та заарештувала як протестувальників, так і учасників маршу.Після цих подій Amnesty International розкритикувала уряд Грузії за нездатність ефективно захистити марш. Наступного року учасники маршу подали скаргу на Грузію до ЄСПЛ. У ній стверджувалося, що Грузія не змогла ефективно захистити учасників ЛГБТ-маршу, а також не розслідувала та не покарала винних.Насильство та агресія протестувальниківВже 2013 року ЛГБТ-активісти запланували новий мітинг. Він, як і раніше, готувався в рамках Міжнародного дня боротьби з гомофобією (IDAHOT). Однак ця подія була зустрінута з страшною агресією. Активістів, які відстоюють права ЛГБТ, зустріли тисячі протестувальників на чолі із православними священиками. Вони не дали активістам провести мітинг проти гомофобії.Учасників акції охороняла грузинська поліція. Але, як зазначали сторонні спостерігачі, поліція потурала протестувальникам і дозволила їм пройти в забарикадовану територію. Це призвело до чергових зіткнень та фізичного насильства. У результаті постраждали кілька десятків активістів та правозахисників. Багатьом із них довелося ховатися в автобусах, а також у прилеглих магазинах та будинках.Протестувальники проти ЛГБТ-мітингу штурмують мікроавтобус із активістами«Натовп протестувальників оточив мікроавтобус, на якому нас вивозили з місця подій. Одній дівчині розбили голову у маршрутці, кидали каміння та намагалися витягнути нас звідти», — розповідає одна з організаторок мітингу.В результаті за напад на учасників мітингу було затримано лише 4 особи. При цьому серед нападаючих були сотні людей. Чинний на той момент прем'єр-міністр Грузії Іванішвілі засудив насильство. Він заявив, що кожен громадянин Грузії повною мірою і однаково має право на свободу зборів. До того ж, прем'єр-міністр сказав, що акти насильства та дискримінації неприпустимі, а всі винні будуть притягнуті до відповідальності.Але після судових слухань (що тривали протягом двох років) суд Тбілісі ухвалив, що обвинувачені не були винні і закрив цю справу. 2019 року вийшов короткометражний фільм «Червона сукня». Він був присвячений гомофобії і був тісно пов'язаний з трагічними подіями, що відбулися.Нові спробиДовгий час активісти відмовлялися від спроб проведення нових заходів. Але в 2017 році організація Equality Movement спільно з іншими активістами організували демонстрацію на честь IDAHOT. Цього разу активісти не мали можливості провести демонстрацію в бажаний час і в бажаному місці.Спочатку організатори просили дозволу провести захід на проспекті Руставелі. Але тоді поліція заявила, що не зможе забезпечити безпеку учасникам акції. У результаті активістам довелося йти на компроміс — зустрічатися не ввечері, а близько 10-ї години ранку і в іншому місці. Учасники демонстрації перебували під посиленою охороною поліції. А на сам захід допустили лише тих, хто пройшов попередню реєстрацію.Учасники акції принесли із собою райдужні прапори та плакати з написами: «Ненависть породжує агресію»«Наші сьогоднішні збори не означає, що ми вільно можемо користуватися правом на збори та маніфестації. Оскільки, як вам відомо, ми зібралися тут з 10 години ранку в напівзасекречених умовах. Акцію навіть не було анонсовано. І це вказує на те, яка агресія накопичилася у суспільстві проти нас», - сказав Леван Беріанідзе телеканалу Imedi.ЛГБТ-прайд у ТбілісіНаступна спроба організувати подібний захід відбулася лише у 2019 році. Тоді активісти оголосили, що у Грузії пройде перший тиждень ЛГБТ-прайду. Цього тижня у Тбілісі мав пройти «Марш гідності». Організатори повідомили, що «він не набуде форми свята чи карнавалу, тому що зараз ми не в настрої для святкування».Паралельно із цим активізувалися ультраправі групи. Вони погрожували насильницьким нападом на учасників прайду. Сандро Брегадзе, один із лідерів ультраправих, сказав, що «їм доведеться пройти маршем по наших трупах, якщо вони вирішать провести це свято збочень».31 травня всього за два тижні до запланованого заходу МВС Грузії заявило, що прайд неможливо буде провести в центрі міста. Вони знову послалися на існуючі загрози та неможливість забезпечити безпеку учасників. МВС порекомендувало провести закриті заходи на стадіоні чи клубі. Активісти ж у свою чергу назвали дії міністерства «принизливими, антидержавними та антиконституційними».Рух "Рівність" (організатори прайду) заявив, що останні тижні на них чинився тиск з боку "невстановленого державного чиновника" з вимогою скасувати марш.Він (цей чиновник) намагався змусити нас змінити чи скасувати наші плани, залякуючи нас. Це не перший випадок, коли уряд вдається до залякування та терору щодо ЛГБТ», — заявили організатори.Активісти звинуватили чинну владу у спробі «сховати ЛГБТ-людей» замість того, щоб боротися з ненавистю та агресією щодо них. Тим не менш, вони пообіцяли, що продовжать роботу над різними заходами, незважаючи на позицію міністерства.20 червня, після чергових заворушень, організатори відклали марш, який мав відбутися 23 червня. Вони заявили, що «у цій політичній ситуації ми не можемо дозволити собі подальшу ескалацію напруженості в країні. Ми не дамо проросійським, неофашистським групам можливості послабити державність Грузії».Проте 8 липня кілька десятків активістів та правозахисників провели імпровізований невеликий парад ЛГБТ-гордості. Вони зібралися біля будівлі МВС, тримаючи в руках плакати та райдужні прапори.Активісти біля будівлі МВС у ГрузіїПодії останніх роківЛГБТ-активісти всі останні роки були змушені або скасовувати акції, або проводити їх підпільно, приховуючи час, місце та особи. У 2021 році рух "Тбілісі Прайд" оголосив про намір знову провести "тиждень гордості". Закінчити її планувалося проведенням «Маршу гідності». Водночас опозиція об'єдналася для захисту прав ЛГБТ-спільноти«Нам, квір-людям, треба вголос говорити про наші проблеми. Нам потрібно, щоб наш голос почули наші сім'ї, друзі, колеги, співгромадяни та держава […] Ми віримо: вихід у солідарності», — заявили організатори прайду.Однак 5 липня "Тбілісі Прайд" довелося скасувати "Марш гідності". Його проведенню вкотре завадили активісти православних та ультраправих організацій. Цього дня супротивники ходи залізли через балкон до офісу організаторів. Вони розгромили його і зірвали розташований там райдужний прапор та постер. Тоді ж внаслідок насильства постраждали близько п'ятдесяти співробітників ЗМІ.Проти ходи біля офісу організаторів прайда / фото Reuters«З урахуванням сьогоднішніх подій ми не маємо очікувань того, що МВС адекватно виконає свої зобов'язання. Ми бачимо, що поліцейські не реагують на факти насильства. Влада не те, що не змогла забезпечити безпеку квір-спільноти та наших прихильників, а й активними діями завадила нам використовувати право на збори. Ми не можемо вийти на вулицю, повну ґвалтівників, яких підтримує влада, патріархія та проросійські сили, і ризикувати життям людей!», — заявили у «Тбілісі Прайд».Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі засудила те, що відбувається в Тбілісі, заявивши, що для неї неприйнятні будь-які форми насильства та переслідування людей через їхню точку зору чи гендерну ідентичність.Представництво ООН та делегація ЄС у Грузії у спільній заяві засудили напади на журналістів та активістів. Частина опозиції поклала відповідальність за те, що відбувається на владі.Боротьба за права продовжується"Тбілісі Прайд" не відмовляється від своїх намірів провести прайд у рамках "тижня гордості" в Грузії у 2022 році. Проте організатори планують провести його у напівзакритому форматі з реєстрації та запрошень. Це зроблено для забезпечення безпеки гостей та учасників заходу.«Це наша боротьба, і ми не маємо наміру відступати. Це наша країна, і ми не хочемо, щоб нас змушували тікати з неї. (…) Нас намагаються переконати, що переважна більшість населення Грузії налаштована проти нас, хоча факти свідчать, що рівень прийняття ЛГБТ-спільноти значно зростає. Саме це дає нам надію, що боротьба має сенс», — написали у своїй заяві «Тбілісі Прайд».

Російська гомофобія завжди була інструментом пропаганди рашизму. Через рік після масового насильства проти журналістів та ЛГБТК-спільноти з боку націоналістів, організатор «Тбілісі Прайда» (Tbilisi Pride) закликав винести з цього уроки."Важливо розуміти, що гомофобія - це інструмент росії для дестабілізації Грузії", - заявив засновник Прайда Гіоргі Табагарі.2021 року організатори обіцяли, що заходи Прайда розпочнуться в перший день липня і триватимуть майже цілий тиждень.А вже 6 липня вони коментували жахливі подробиці гомофобного насильства проти учасників «Маршу Гідності», яке обрушилося на квір-спільноту та представників ЗМІ з боку ультраправих фашистських організацій та Грузинської православної церкви. Заголовки преси по всьому світу говорили про те, як швидко щось радісне могло перетворитися на жахливу подію, що травмує.«Жоден організатор насильства не притягнутий до відповідальності»Сьогодні, через рік, засновник Tbilisi Pride розповів про те, що трапилося в минулому і чого прагне грузинська ЛГБТК-спільнота в майбутньому.За його словами, незважаючи на активні спроби лідерів ЛГБТК запобігти насильству 5 та 6 липня 2021 року, уряд не бажав допомагати.«Вони [націоналісти-гомофоби] погрожували нам протягом усього місяця до тижня прайду. Ми вели переговори з урядом та вимагали від поліції превентивних заходів; проте уряд не зробив жодних дій, щоб уникнути насильства», - сказав він.За кілька годин до погромів, внаслідок яких було поранено понад 50 людей, а один журналіст помер у лікарні, прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі закликав учасників не брати участі у Марші.Пізніше він зробив дивну заяву про те, що «95% нашого населення проти проведення пропагандистських» парадів і сказав: «Єдиний відомий мені парад, який пройде в нашій країні, — це парад нашої армії». Гомофобна позиція, що походить від канцелярії прем'єр-міністра, безпосередньо призвела до того, що багато осіб, причетних до побиття, залишилися безкарними.І хоча суд засудив шістьох осіб до 5 років ув'язнення у справі про побиття представників ЗМІ під час зриву ЛГБТ-маршу в Тбілісі, досі «жоден організатор насильства не притягнутий до відповідальності, а риторика з боку державних чиновників не змінилася», — сказав Табагарі.Він припустив, що причина гомофобії має ширші підстави.«Урядовці використали рух Прайда, щоб підірвати вплив опозиції», — сказав Табагарі, нагадавши, що 15 опозиційних партій підписали в 2021 році угоду про неприпустимість гомофобії та трансфобії в суспільстві.У річницю погрому активіст розповів, чи погіршуються права ЛГБТК у Грузії.«Юридично ситуація залишається незмінною. У нас був деякий прогрес останніми роками, і ми ухвалили деякі законодавчі акти, які покращили ситуацію; проте уряд практично нічого не робить для боротьби з поширеною гомофобією в суспільстві. Вони підживлюють його до рівня, який провокує агресію до квір-спільноти», — сказав він.«Гомофобія – інструмент Росії»Цей негатив зберігається, незважаючи на деякий прогрес, досягнутий на рівні ЄС, коли Європейська комісія з прав людини прийняла до розгляду цивільний позов, поданий Tbilisi Pride у зв'язку з заворушеннями. Оскільки Грузія була залучена до двох недавніх війн з Росією і прийняла у себе безліч біженців, російський вплив був дуже помітним при обговоренні проблеми журналістів, які стали мішенню для агресії.«Причина нападу на журналістів насамперед полягала в тому, що вони підтримували прайд протягом усієї кампанії, не давали ефіру проросійським радикалам і мали значки прайду під час своїх репортажів. Для радикальних екстремістів ЗМІ, НУО та опозиційні групи є ліберальною силою, і це була атака на лібералів» — сказав Табагарі.За його словами, тоталітарна рука російського фашизму відчувалася і в інших сферах квір-життя в Грузії.«У мене є надія, що ситуація покращиться, соціальні відносини з часом покращуються, однак Росія є величезною проблемою в регіоні, а війна в Україні є вирішальним моментом».«Важливо розуміти, що гомофобія – це інструмент Росії для дестабілізації Грузії, – наголосив Табагарі. — Не лише Грузія, а й майже всі сусідні країни, а також проросійські сили перебувають на передньому краї гомофобної політики, граючи на націоналістичних настроях та поляризуючи суспільство».За даними незалежних журналістів, лише за п'ять місяців проросійська гомофобна партія «Консервативний рух», більш відома в Грузії як «Альт-інфо», яка грала в погромах Тбіліського прайду головну роль, отримала як пожертвування 97 тисяч доларів (для невеликих грузинських партій – це велика сума). І джерела такого фінансування слід шукати у путінській Росії.Джерело LGBTQ Nation

"Натягни путіна": грузини креативно підійшли до нацюцюрників. У Грузії, яка раніше за Україну зазнала окупацію та військові дії, випустили презервативи із путіним. Таким чином грузини вирішили вчергове "натягнути путіна" і спустити в нього. Звісно, можна вважати це черговим "крінжом" але це новий ляпас для росіян, від якого в них точно буде "бомбити". Випуск контрацептивів пов'язаний, виходячі з реклами, із збройним конфліктом у Грузії у 2008 році. Варто відзначити, що в перекладі на англійську "пут ін" (put in) перекладається як "натягни це"/"кінчи в це". Нагадаємо, що скандальний чоловік Памели Андерсон виставив свій пеніс на огляд громадськості в мережі Інстаграм. Також раніше поляки підтримали українців і принизили путіна треком "Єб*ть путіна". 

ЕКОМ у партнерстві з Tbilisi Pride, Equality Movement та Temida презентували звіт про порушення прав людини з числа ЛГБТ+ у Грузії на 135 сесії Комітету ООН з прав Людини. Експерти наголосили на проблемах та сформував рекомендації.Комітет висловив своє занепокоєння високим рівнем дискримінації, утисків, залякувань та нападів на ЛГБТ+ людей у ​​Грузії. Зокрема, Комітет звернув увагу на повторювані злочини на ґрунті гомофобії та трансфобії, та на безкарність гомофобної та трансфобної риторики від політиків, інших державних посадових осіб та релігійних діячів.Окремо Комітет з прав людини наголосив на важливості визначення юридичного визнання ґендеру, якого так не вистачає в грузинському законодавстві для транс*персон. Комітет стурбований повідомленнями про нетерпимість, забобони, мову ворожнечі та злочини на ґрунті ненависті щодо вразливих груп і меншин, включаючи жінок, етнічні або релігійні меншини, ЛГБТ+-людей та мігрантів, у засобах масової інформації та часто вчинені вкрай правими групами.Раніше ми писали матеріал «Привіт, патріархате. Сім`я не розпалася після ратифікації "Стамбульскої конвенції"».Джерело GaysUA

Анініа Гачечіладзе, засновниця фірми з виробництва презервативів «Аіїсу», випускає «презики» з портретом президента росії та просуває в Грузії права ЛГБТК. У 12 років вона взяла ім'я Анініа, як її називали в дитинстві, а близькі досі називають Ані. Також звали персонажа оповідання Нодара Думбадзе «Хазарула». «Я подумала: чому герой, який може сокирою зрубати величезне дерево, не може бути жінкою?» - Розповіла Анініа в інтерв'ю порталу Paper Kartuli. “З 14 років я працювала на телебаченні. У свій 21 день народження я була на Gem Fest, слухала улюбленого діджея дитинства Федді ле Гранда. Тієї ночі у мене виникла ідея компанії. Я знала три речі: що робитиму презервативи, у кожного з них має бути ідейне призначення і що продаватимуться вони в апаратах самообслуговування. Так народилася «Аїїса». «Аї іса» грузинською означає «Ось це» Рідні мене підтримали, сестрам та мамі сподобався задум, бабуся вважала план шляхетним. До публічного запуску я пройшла нелегку дорогу, але знала, що мене ніщо не зупинить. Про «Аііс» публіка дізналася у 2017 році на фестивалі «Tbilisi Open Air», на якому я представила свою першу продукцію. Тоді про нас уперше написали та розповіли ЗМІ. Я зрозуміла, що головна мета – змінити соціальне ставлення до презервативів. Щоб про них більше не говорили «ось це саме» («Аї іса» грузинською означає «Ось це»). Я хотіла, щоб секс більше не був табуйованою темою, а говорити про нього не було соромно. Назва бренду - це не сарказм по відношенню до покупців, я б ніколи так не вчинила. Сарказм звернений до мереж аптек та ринку прямих продажів, які пропонують поганий сервіс та створюють дискомфорт. «Аіїса» досі залишається першою та єдиною грузинською компанією презервативів. Американський магазин RipNRoll включив нашу компанію до десятки концептуальних брендів. 2019-го ми посіли в топі друге місце. Реакція була неоднозначною, бізнес-сектор відреагував коментарями на кшталт: «Подумаєш! Ми мали таку саму ідею, коли ми були студентами». Таких коментарів було багато. Але дуже багато нас хвалили та підтримували», — розповіла Анініа. У колекції «Аіїси» — презервативи, присвячені правам ЛГБТ та одностатевим шлюбам. А також модель з іронічним написом давньогрузинською (Нусхурі): «Грузинського гея не існує» (пародія на заяву «у нас геїв немає»). Публічні гомофоби та розпалювачі ненависті також не залишилися поза увагою. Один з організаторів агресивного маршу проти гей-прайду в Тбілісі був зображений Єдинорогом, який сидів на носі. Слідом за «російським кораблем» «До 2018-го ми випустили лінію, присвячену 10-річчю окупації Грузії. Ідея була моя і відгуки до цієї серії були хороші», — сказала Ані Гачечиладзе, яка вважає, що модель презервативу з «російським кораблем» ще чекає свого часу. «Ви могли помітити, що «Аїіс» не має антивоєнної серії. Я вважаю, що події в Україні настільки трагічні, що будь-яка реакція компанії, яка, безперечно, була б комерційною, — зайва. А так, звісно, можна було обіграти і тему Z, і фразу про російський корабель. Вважаю, що треба почекати на день Перемоги, який настане дуже скоро. Як на честь свят випускали марки, так і я випусту нову серію «Аїїсу». На початку 2017-го я вирішила зробити серію, де одним із персонажів була цариця Тамара. Ось тут почалося… Патріархія (ДПЦ) була незадоволена. Я вважаю, що цей скандал — не що інше, як небажання визнати факт, що Тамара — жінка. Адже її за звичкою називають не царицею, а царем. Почався тиск на мене, пройшли акції у Тбілісі та Кутаїсі. Першу організували студенти духовної академії та провели з благословення Грузинської православної церкви. Крім того, патріархія офіційно мене прокляла: опублікувала прес-реліз і закликала паству зректися мене. Для них я стала "ворогом народу". І проти «ворога» почався наступ. До роковин відкриття «Аіїси» я вже мав суд. Вони не хочуть розуміти, що презерватив – це не соромно та не погано. Позов проти мене подала держава. Суд у Грузії я програла і вирішила звернутися до ЄСПЛ. Минулого року страсбурзький суд ухвалив рішення на мою користь — і я виграла справу. Це рішення значно підвищило стандарт Євроконвенції щодо свободи самовираження. Або комусь не сподобалася модель презервативу із зображенням монумента Матері Картлі та написом: «Я не хочу бути твоєю матір'ю» (I don't want to be your mother). Це послання адресоване жінкам, адже вони мають право купувати презервативи. Взагалі, коли десь фігурує жінка, тоді патріархальну громадськість особливо тремтить. Тим більше, коли йдеться про аборти. Мені дуже тривожно за те, що відбувається сьогодні, і за війну в Україні, і за внутрішньополітичні події в Грузії. Деолігархізація виявилася ще важчою, ніж ми могли собі уявити через слабко функціонуючі демократичні інститути», — сказала Ані Гачечиладзе, але наголосила, що вірить у майбутнє свого проекту та європейські перспеутиви Грузії. Також ми писали, що у Словенії легалізували ЛГБТ-шлюби. Це перша пост-радянська країна, яка виправила шлюбну нерівність. 

У Тбілісі розпочала роботу нова політична партія «Зелені». Це перша партія у Грузії, яка публічно пообіцяла просувати права квір-спільноти та жінок. Також у партії мають намір боротися за захист довкілля. Презентація партії відбулася у клубі «Мткварзі» у Тбілісі. У своїх виступах засновники «Зелених» критикували дії грузинського уряду щодо захисту прав жінок та квір-спільноти. За їхніми словами, чинна влада Грузії часто ігнорує проблеми, пов'язані із дотриманням прав людини. Тому вони вирішили створити політичну платформу для всіх людей, чиї права нині порушуються. Вони обіцяють, що не йтимуть на компроміс зі своїми цінностями. «Наша мета – висунути на перший план важливі питання у двох напрямках. [Це] «зелені питання» - екологія, клімат, захист навколишнього середовища, та питання рівності, включаючи захист прав квір-спільноти, жінок, людей з обмеженими можливостями, етнічних та релігійних меншин, а також захист права людей з [менш привілейованих] соціальних категорій», - розповіла Тамар Джакелі, одна з лідерів та засновників партії. Джакелі розповіла, що вони з колегами планували запустити власну партію близько двох років тому, коли були членами руху «Молоді зелені». При цьому вони надихали європейські партії «Зелених». Для них важливо бути прогресивною партією, яка орієнтуватиметься на принципи рівності у своїй програмі. У цьому їхня головна відмінність від іншої «зеленої партії», яка раніше вже існувала в Грузії. Так, наприклад, Джакелі зазначила, що «Партія зелених Грузії» повністю зосереджена на питаннях довкілля та екології, а їхня партія має набагато ширшу програму. Як повідомляють у самій партії, до їхніх лав прийняли вже понад 400 осіб. «Зелені» планують брати участь у виборах до грузинського парламенту, які відбудуться у 2024 році. На даний момент у Грузії зареєстровано близько 250 політичних партій. «Ми маємо бути чесними та незалежними, навіть якщо на виборах 2024 року за нас проголосує лише 1 000 осіб», — додала Тамар Джакелі. Наприкінці презентації у клубі «Мткварзі» відбувся виступ дрэг-артистів, а також афтепаті для всіх присутніх. Як то кажуть, «якщо ваша презентація партії не схожа на це, то навіть не намагайтеся мене запрошувати».

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який пропонує змінити назву Грузії на "Сакартвело" і використовувати термін "картвели" для позначення жителів країни. Проте, не всі українці розуміють, чому це потрібно.  Зауважується, що назва "Грузія" часто розглядається як русифікована форма, тому в Україні розглядаються можливості використання оригінального терміну "Сакартвело". Ця ініціатива спрямована на відновлення автентичності і культурної самоідентифікації країни. Зазначимо, що подальші кроки щодо зміни назви країни вимагають ретельного обговорення та консенсусу всередині самої Грузії, а також міжнародного визнання і підтримки. Звідки походить назва Сакартвело? Назва "Сакартвело" є внутрішньою назвою, яку використовують грузини для позначення своєї країни. Ця назва має давню історію і походить від одного з давніх грузинських племен, яке називало себе "сакартвело". Термін "сакартвело" походить від грузинського слова "საქართველო" (Sakartvelo), що означає "країна грузинів" або "земля грузинів". Ця назва має глибокі історичні та культурні корені і є важливою складовою грузинської національної самосвідомості. Запровадження терміну "Сакартвело" в різних сферах, включаючи офіційні документи і міжнародні відносини, сприяє збереженню та підкресленню грузинської ідентичності і культурного спадку.