Всі публікації з тегом антарктида

Інтерес до холодного континенту в українців зростає з кожним роком. Якщо ти любиш пригоди і далекі подорожі, то NikopolToday повідомляє тобі, що Міністерство освіти і науки України відкрило набір в УАЕ.Повідомляємо, в 2020-2021 роках проведуть 25 Українську антарктичну експедицію (УАЕ), як повідомляє Національний антарктичний науковий центр. Конкурс охочих взяти участь в експедиції відкрили 1 листопада від Міністерства освіти і науки.У центрі розповіли, що у 2019 році анкет від охочих надійшло у два рази більше, ніж у 2018 році.Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру, розповідає: Це означає, що туристична хвиля - ті, хто просто хоче поїхати в одне з найбільших і найбільш суворих місць планети - дещо спала. Зате вчені відкривають для себе можливість проведення в Антарктиді унікальних наукових досліджень. І це справді важливо, адже в Антарктиді Україна робить науку світового рівня.Всього заявки подало 88 осіб, серед них 66 чоловіків і 22 жінки. У результаті вийшло, що на 1 місце випадає 7 осіб.Всього в команду відберуть 12 фахівців: з них буде 7 вчених, і по одному дизелісту-електрику, системному механіку, системному адміністратору зв'язку, лікарю і кухареві.Пропонуємо вам ознайомитись із інфографікою від МОН.Серед усіх кандидатів 15 осіб висловили бажання займатися біологічними дослідженнями, 13 - займатися лікуванням і готуванням. У центрі розповіли, що найпопулярнішими напрямками у жінок після посаді кухаря і лікаря стали геокосмічні дослідження.У січні 2020 року буде визначено остаточний склад 25-ї УАЕ.Також ми писали раніше, що в Антарктиді нещодавно зафіксували нову мінімальну температуру. І розповідали про те, як бути зарядженим енергією із ранку до кінця дня.

Про те, як героїчні українці колонізують Актарктиду та впливають на краще дослідження південного континенту у статті від NikopolToday. Нам є ким і чим пишатись!У Борисполі нещодавно відкрили виставку про українські наукові дослідження в Антарктиді, щоб всі охочі дізнались про діяльність українських науковців на холодному континенті.У міжнародному аеропорту "Бориспіль" до 200-річчя відкриття Антарктиди відкрилася виставка, присвячена науковим дослідженням України на цьому континенті. Про це раніше повідомляв кореспондент Укрінформу.“200 років тому людство дісталося до останнього неосвоєного континенту, вже в тій події брали участь українці. В одній з експедицій, яка власне і претендує на відкриття Антарктиди, заступником командира був Іван Завадовський. Як було записано в його дворянській грамоті - “козацького роду, з Гадяча”. Але Антарктида - це історія не про минуле, а про майбутнє. Через рік буде 25 років відтоді, як Україна належить до елітного клубу з 30 держав, які мають в Антарктиді цілорічні полярні станції і здійснюють цілорічний комплекс досліджень, починаючи від фізики верхньої атмосфери, продовжуючи магнітними полями в глибині Землі і завершуючи біологічними дослідженнями. Те, що людство там зараз вивчає, не для нас, а для нащадків. Перед масштабним освоєнням космосу, це останній ще не вивчений шматок планети”, - розповів на відкритті виставки директор Національного антарктичного центру Євген Дикий.Варто нагадати, для чого 24-та українська експедиція досліджує милих пінгвінів в Антарктиді. Про це раніше розповідав телеканал "1+1".Кумедні та незграбні на суші, але прудкі та граційні у воді. Хоча пінгвіни єдині із виду птахів, що не вміють літати, та коли плавають – це можна порівняти з пташиним польотом.Сьогодні ми будемо розбиратися у тому, що пов’язує Україну та пінгвінів. Керівник 24-ї української антарктичної експедиції, полярник Ігор Дикий на прямому зв’язку. Тепер ми знаємо, чим українці займаються в Антарктиді на користь всього люсдтва.Фото Укрінформ.Також ми писали, що нікопольські чиновники викликали до міськради директорів банків Нікополя на килим.Нагадуємо, що вандальска криза докотилась з Нікополя аж до Червоногригорівки. Поліція дозволяє трощити покидькам все на своєму шляху?

Як стало відомо NikopolToday, в Антарктиді знайшли найглибшу на Землі континентальну западину! Про це ми дізнались від BBC Ukraine.Найглибшу на нашій планеті континентальну западину виявили у Східній Антарктиді.Западину виявили під час складання нової карти Антарктиди / фото agu.confex.comКаньйон, що повністю перебуває під льодом, має глибину до 3,5 км нижче рівня моря. Глибші западини є лише на дні океану.Для порівняння - берег Мертвого моря (що вважається найнижчою ділянкою суші, непокритою льодом) знаходиться на рівні лише 413 метрів нижче рівня моря.Відкриття важливе для вивчення того, як в майбутньому може змінитися Південний полюс і вся Земля загалом.Нова мапа АнтарктидиДослідження зробила група група вчених з університету Каліфорнії в рамках проекту BedMachine Antartica, коли складали нову деталізовану мапу Антарктиди."Це, без сумнівів, найточніше відображення того, що лежить під льодовим покривом Антарктики", - заявив керівник групи професор Метью Морлінгем.Вчені, наприклад, виявили невідомі раніше антарктичні хребти, які сповільнюватимуть відхід льодовиків під час глобального потепління.А також низини, які навпаки - пришвидшуватимуть зникнення льоду в Антарктиді.Трикілометровий каньйонПротягом шести років дослідники в рамках своєї комп'ютерної моделі зводили дані радарних вимірювань антарктичних льодовиків, отримані за десятиліття спостережень з повітря.Однак до цього часу залишаються величезні території, про які ми знаємо мало або зовсім нічого.Щоб обійти цей дефіцит даних, вчені створили математичні моделі поведінки антарктичної криги.Каньйон льодовика Денман (темносиня ділянка) - 20 км завширшки й 100 км довжиною. Він увесь вкритий льодом, а на його дні й знаходиться найглибша континентальна точка / фото BEDMACHINE/UCI/BASНаприклад, якщо відома маса льоду, що сповзає у вузьку долину, і швидкість його руху, то стає можливим вичислити об'єм криги - а це дає уявлення про глибину і топографічну природу дна западини.Саме так і виявили найнижчу континентальну западину, яка, за розрахунками вчених, знаходиться під Льодовиком Денмана на самому сході "білого континенту".Цей льодовик має ширину 20 км і спускається до океану біля узбережжя Землі Королеви Мері. Модель прогнозує, що каньйон під ним досягає глибини 3,5 км нижче рівня моря."Западини в океанах глибші, але це найглибший каньйон на березі", - пояснює доктор Морлінгем.На інших континентах є каньйони з більшими перепадами висот, однак їхнє дно все одно знаходиться вище рівня моря.Такими радарами з літаків намагаються вивчати рельєф Антарктиди під її кригою. Однак до цього часу залишається багато ділянок, які не вдається роздивитися / фото POLARGAP"Було безліч спроб отримати радарні дані про дно Льодовика Денмана, але кожен раз, коли над каньйоном пролітав літак з радаром, вчені не могли знайти в отриманих вимірах даних про глибину і рельєф дна каньйону, по якому рухається цей льодовик", - розповідає він."Каньйон настільки глибокий, що його стінки відбивають радіохвилі, створюючи радіоехо, що унеможливлює отримання відбитого сигналу від дна каньйону", - відзначає він.Нова мапа зовні не сильно відрізнятися від уже існуючих, але при більш пильному погляді можна виявити вражаючі подробиці, які будуть дуже важливими для розуміння поведінки антарктичних льодовиків.Наприклад, уздовж хребта Трансантарктичних гір існує ряд льодовиків, що спускаються по східному плато до моря Росса. Нові дані вказують, що під цими льодовиками є висока складка рельєфу, яка уповільнює їхню швидкість руху до моря. Ця обставина буде важливою у тому випадку, якщо глобальне потепління призведе в майбутньому до дестабілізації льодового шельфу у районі моря Росса."Якщо щось трапиться з льодовим шельфом моря Росса - а поки що з ним все в порядку - то, швидше за все, це призведе до колапсу льоду східної Антарктики, який рухається через ці "ворота", - вказує професор Морлінгем.Зрештою, це все може мати глобальні наслідки для людства і природи Землі.Карта BedMachine Antarctica буде використовуватися у кліматичних моделях, які намагаються прогнозувати поведінку льодового покриву Антарктиди під впливом зростання глобальних температур на сотні років вперед.Водночас зрозуміло, що за умови танення льоду і звільнення виявленої найглибшої точки від криги, вона, швидше за все, буде під водою. Як і бізліч міст-мільйоннів на узбережжях всієї планети.Фото BBCРаніше ми писали куди можна піти у січні в Нікополі.І нагадували, що Австралія досі горить - мільярди жертв.

Українські полярники написали цілий розділ про Антарктиду для «Енциклопедії світових біомів». Про це NikopolToday довідався від МОН України, з посиланням від Радіо Свобода.Стаття українських науковців увійде в тритомник про біоми Антарктиди! Нам є чим пишатись.Українські полярники написали розділ про суходільні екосистеми Антарктиди для «Енциклопедії світових біомів», повідомило Міністерство освіти і науки України 23 грудня.Мова йде про статтю «Антарктичні наземні біоми: найбідніші, найекстремальніші та найчутливіші на планеті» Івана Парнікоза та Ірини Козерецької.«Розділ про кожен з біомів писали найбільш знані фахівці, чиї дослідження є незаперечно авторитетними. Ми пишаємося, що з усієї світової наукової спільноти саме вченим НАНЦ видавці довірили опис Антарктичних суходільних біомів. Саме їхня стаття надалі буде першоджерелом інформації, з якого починатимуть свої пошуки полярні екологи з будь-якої країни», – сказав очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.Нагадуємо, що біоми – це екосистеми найвищого рангу, які представляють собою одночасно і цілий клас ландшафтів, і цілий сталий набір функціональних зв’язків між тваринами та рослинами (хоч види, які їх складають, можуть бути дуже різними). Прикладами біомів є, зокрема, тропічний ліс, тайга, тундра або коралові рифи.Фото Радіо СвободаРаніше ми писали, що постраждалий від жахливої аварії в Нікополі потребує вашої допомоги.Також ми переповідали про обіцянки Володимира Зеленського - цікаво, чи виконає?

Трагедія на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Про це NikopolToday розповідає з посиланням на Захід.net.На станції «Академік Вернадський» загинув кухар 25-ї Української антарктичної експедиції, 35-річний Василь Омелянович. Ймовірно, чоловік скоїв самогубство через особисті проблеми.Полярник Василь Омелянович загинув на станції «Академік Вернадський» 8 травня 2020 року / фото Zaxid.netЗа повідомленням Національного Антарктичного наукового центру, 35-річний Василь Омелянович загинув 8 травня. Керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий розповів, що це була уже п’ята експедиція загиблого на станцію.Наразі обставини смерті з’ясовують, але попередньо відомо, що він наклав на себе руки через особисті проблеми.«На жаль, всі ми живі люди, і ніхто наперед не знає, що для кого стане останньою краплею чи “соломинкою, яка зламала спину”», – сказав Дикий.У Міністерстві освіти і науки України та Національному антарктичному науковому центрі висловили співчуття батькам, братові, друзям та близьким Василя.Що відомо про Василя Омеляновича?Василь Омелянович народився у 1985 році, жив у Малині Житомирської області. З 2011 року брав участь в експедиції на станцію «Академік Вернадський».В останньому дописі у Facebook він закликав «шанувати та поважати людей і домівки, де на нас чекають». Колеги згадують його, як надзвичайно скромну людину, спеціаліста своєї справи, надійного товариша і романтика.Що відомо про антарктичну станцію «Академік Вернадський»?«Академік Вернадський» – перша та єдина українська антарктична станція. Вона розташована на острові Галіндез (архіпелаг Аргентинські острови). На станції цілорічно працює 12 полярників. Їхнє завдання проводити наукові дослідження в Антарктиді. Загалом станція функціонує з 1960-х років. До 1996 року була британською станцією під назвою «Фарадей».Фото та джерело Zaxid.net

Клімат змінюється. Узбережжя Антарктиди може зазеленіти через глобальне потепління. Підвищення температур сприяє тому, що на антарктичному снігу поширюються водорості, які з потеплінням починають цвісти. Антарктида стала зеленим континентом...Прямо зараз місцеві мешканці із фауни здивовані зеленим килимом. Пінгвіни ніколи такого не бачили і не зрозуміло, чи зможуть вони пристосуватись до нових умов. Значна частина Антарктиди вкриється "зеленим снігом" через підвищення глобальних температур, - вважають вчені. Команда Метта Деві з Департаменту планетарних наук в Кембриджському університеті використала супутникові дані й наземні спостереження, щоб створити масштабну мапу цвітіння водоростей на Антарктичному півострові, коли на континенті триває літо.Як пише Newsweek, про "кольоровий сніг" стало відомо після експедицій в Антарктиду в 1950-х і 1960-х роках. З того часу це явище вивчали в кількох місцях. При цьому, вчені виявили низку видів водоростей. Вони цвітуть на поверхні снігу у більш теплих регіонах вздовж узбережжя, де температури піднімаються вище нуля за Цельсієм. Зазвичай цвітіння починається в період з листопада до лютого. Воно супроводжується зростанням рівня азоту і фосфору.В дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, вчені склали мапу поширення водоростей, щоб зрозуміти, як на них вплинуть тепліші глобальні температури у найближчі десятиліття. Оскільки цвітіння водоростей поглинає вуглекислий газ через фотосинтез, розуміння їхньої реакції на глобальне потепління важливе. "Ми ідентифікували 1679 окремих місць цвітіння зелених водоростей на поверхні снігу, які разом вкривають 1,9 квадратний кілометр, поїдаючи 479 тон вуглекислого газу на рік", - сказав Деві.Вчені виявили, що більшість місць цвітіння були розташовані на невеликих низьких островах, які будуть втрачати свій сніговий покрив влітку через глобальне потепління. Без снігу водорості не зможуть зачепитися. Тому 62% цвіту може бути втрачене. Однак, вчені виявили, що водорості масово цвітуть і північніше, захоплюючи все більші території в місцях, де живуть колонії птахів. "Це розширення переважить кількість втраченої біомаси на малих островах. Таким чином, відбудеться збільшення цвітіння водоростей з потеплінням на Антарктичному півострові", - вважають вчені.Джерело УНІАН

Біля узбережжя Антарктиди виріс лід зеленого кольору. За життєрадісну розмальовку виявився відповідальний фітопланктон, що опановує нові теплі території. Що буде далі?5 березня 2017 року фотоапаратура, встановлена на супутнику NASA Landsat 8, зробила знімки антарктичної Гранітної гавані неподалік від моря Росса. Деякі ділянки льоду мають незвичну забарвлення. Австралійський гляциолог Ян Лізер (Jan Lieser) пояснює зелений колір наявністю у поверхні води фітопланктону.Цілий острів в Антарктиді тепер став яскраво зеленимУ водах Антарктиди ці мікроводорості зазвичай цвітуть навесні і влітку - в той час, коли лід стає тоншим, і в воду надходить більше сонячного світла. Зараз в Південній півкулі - осінь, однак при відповідних умовах фітопланктон може розвиватися тут і в цей час року.Вперше пізнє цвітіння фахівці спостерігали в 2012 році уздовж берега Принцеси Астрід в Східній Антарктиді. А восени 2015 і 2017 року фітопланктон з'явився в затоці Терра-Нова на південь від Гранітної гавані. По всій видимості, зміна циклу зростання мікроводоростей є одним з наслідків глобального потепління. У антарктичний літній сезон 2017 року біля берегової лінії було мало льоду, і це дозволило фітопланктону продовжувати цвітіння і з настанням осені.Мікроводорості є важливою ланкою в екоцепочке Південного океану: це багате джерело їжі для зоопланктону, риби та інших представників фауни. Однак якщо фітопланктон, відцвілий восени, з настанням весни не набере сил для нового появи, це відіб'ється на морських мешканців. Щоб зрозуміти цикли цвітіння в нових кліматичних умовах, вчені відправлять в цю акваторію експедицію в квітні 2017 року.Джерело ПМ

За рік Антарктиду відвідали більше 42 тисяч туристів. На їхньому одязі і взутті на білий материк прибули невидимі пасажири - мікроскопічні тварини і насіння рослин.Глобальне потепління і танення льодовиків створює для цих невибагливих істот сприятливі умови. Скоро вони розселяться по всьому континенту, і, як стверджують вчені, шкоди від них буде не менше, ніж від колорадського жука в Європі.Вторгнення неминучеНинішнє антарктична літо вже визнано одним з найспекотніших в історії спостережень. Льоди на материку тануть рекордними темпами. Крім підвищення рівня моря, це може привести до навали нових видів рослин і тварин, попереджають дослідники. Причому подібна доля чекає всю Антарктиду, аж до Південного полюса.На думку міжнародної команди вчених, вторгнення забезпечать прибувають на материк суду, а також туристи.Раніше добиралися таким чином до білого материка тварини і рослини не виживали в суворих антарктичних умовах. Тепер, завдяки таненню льодовиків, у них з'явився шанс знайти новий будинок. А значить, вони потіснять місцевих мешканців.Вивчивши 103 види організмів, дослідники виділили 13 найбільш загрозливих антарктичної екосистемі істот.Гади морськіПерш за все мова йде про морських безхребетних: чилійської (Mytilus chilensis) і чорноморської мідії (Mytilus galloprovincialis), а також їстівний ракушняк (Mytilus edulis). Їх вже включили в список ста найнебезпечніших інвазивних видів і в відповідний Світовий регістр.Мідії невибагливі, швидко ростуть і розмножуються. Вони здатні утворювати щільні поселення на мілководді, витісняючи місцевих морських тварин і в цілому надаючи несприятливий ефект на екосистеми. Ці молюски подорожують на корпусах кораблів.Судячи з того, що окремі представники вже помічені не так далеко від Антарктичного півострова, найближчим часом вони цілком можуть оселитися біля узбережжя крижаного материка. Особливо якщо середньорічні температури повітря продовжать рости, а льодовики - танути.Також серед потенційних морських загарбників - невибагливі асцидії Ciona intestinalis, чий ареал постійно розширюється, і краби Halicarcinus planatus, яких в антарктичних водах не було кілька мільйонів років. Краб - хижак, тому його поява може мати дуже неприємні наслідки для дрібних морських тварин, відзначають дослідники.Сухопутні чужакиНа суші основну небезпеку представляють кліщі, ногохвостки (коллемболи) і деякі рослини, зокрема представники сімейства айстрових Leptinella scariosa і Leptinella plumosa, вважають фахівці.Як припустили ще кілька років тому російські вчені, кліщі, ногохвостки і інші дрібні членистоногі можуть потрапити в Антарктиду разом з мігруючими птахами. Дослідники вивчили оперення трьох антарктичних пінгвінів, двох пінгвінів Аделі, капского голубка, південного гігантського буревісника, южнополярних поморника і п'яти імператорських пінгвінів. В їх пір'ї виявили ногохвосток і більше 20 видів кліщів. Причому один з них, судячи з усього, походив із Центральної Австралії.Більшість членистоногих гинули в суворих умовах білого материка. Хоча і тоді деякі панцирні кліщі пристосувалися до холоду завдяки підвищеній концентрації гліцерину в рідини тіла.Як відзначають іспанські вчені, багато сухопутні інвазивні види вже влаштувалися близько дослідних станцій і туристичних центрів на Антарктичному півострові. Знищувати їх - занадто складно і дорого. Єдиний вихід - створити серйозну систему біобезпеки, яка б не дозволила їм проникнути в глиб континенту.Джерело РІА Новини

Вчені з Антарктиди повідомляють, що такого явища не було за всю історію спостережень. В Антарктиді зафіксували неймовірну аномалію – на острові з'явилися комарі. За словами вчених, які знаходяться на семи станціях, ніколи раніше з комарами у своїх спостереженнях вони не стикалися.Як повідомляють фахівці, в Антарктиді несподівано з'явилися безкрилі комарі-дзвінці й основною причиною називають навала туристів. Про це пише видання Journalist з посиланням на російські ЗМІ.В Антарктиді зафіксували дивну аномалію / фото pixabay.com"На острові Кінг-Джордж, де знаходяться 7 станцій різних держав, якийсь час назад з'явилися комарі. Це відбулося у зв'язку з людським фактором: там багато туристів, до того ж там ідеальні умови для комарів — струмки, річки, влітку +3°, взимку -5°, клімат м'який", - повідомили в російській антарктичній експедиції.Вчені відзначають, що ніколи раніше з такою проблемою не стикалися і буде проведена незвичайна науково-прикладна робота по вивченню ситуації. Фахівці будуть шукати розв'язання цієї проблеми. Були початі різні проєкти на всіх станціях острова, а також розроблені спеціальні пастки для комарів.Комарами навіть було уражено одне з будівель і довелося провести спеціальну санітарну обробку. Нагадаємо, раніше науковці повідомляли про те, що вчені показали приголомшливі фото пінгвінів в Антарктиді, які стоять у черзі. А також дослідники розповідали про те, що Харків атакували полчища комах-хижаків через зміни клімату.Джерело РБК-Україна

Науково-експедиційне судно "Polarstern" завершило річне подорож по Північному Льодовитому океану. Це була найбільша арктична експедиція всіх часів: в ній взяли участь понад 70 наукових інститутів з майже 20 країн, в тому числі з Росії, і сотні дослідників. Тепер зібрані дані будуть обробляти. Поки ясно одне: глобальне потепління - це реальність.Північного полюса криголам досяг раніше, ніж очікувалося. Але радості від цього було небагато: висока швидкість пов'язана зі станом морського льоду. А Північний полюс дослідники побачили майже вільним від льодів.До найпівнічнішій точці Землі "Polarstern" йшов курсом на північ від Гренландії. Цей маршрут раніше покривав непрохідний крижаний покрив. Але, тому що на супутникових знімках було видно тільки пухкий лід, дослідники вибрали саме цей курс. На місці все підтвердилося: на ділянках великої площі лід або зовсім розтанув, або легко кришився. Криголам йшов в основному по відкритій воді.Між іншим, вчені з'ясували, що Вампірові кажани прагнуть до самоізоляції, коли відчувають себе хворими. Причому не тільки в лабораторних умовах, але і в дикій природі.З метою експерименту фахівці вводили спійманих кажанам липополисахарид й прикріплювали до них датчики. Речовина змушувало тварин на деякі час відчувати себе хворими, не завдаючи їм ніякої шкоди. Повертаючись в свою колонію, Вампірові різко знижували кількість контактів з іншими особинами. Ефект дистанціювання зменшувався в міру їх «одужання».Джерела ClimateStrike / Екологиня

Кліматичні зміни призвели до того, що поверх талого льоду на Антарктиді почали цвісти водорості, зелений колір яких видно навіть з космосу. За прогнозами групи британських дослідників, які опублікували статтю на тему глобального потепління в журналі Nature, цвітіння снігу може змінити екосистему континенту, оскільки у майбутньому водорості можуть стати харчовою базою для інших видів.Цвітіння на поверхні снігу в Антарктиді були вперше описані ще в середині ХХ століття. Хоча водорості ростуть лише на невеликій частці континенту, зокрема на Антарктичному півострові, вони суттєво впливають на морську і наземну екосистему регіону і визначені як багате харчове джерело для великої кількості видів.У дослідженні зазначено, що підвищення температури повітря на 1,5 °С суттєво впливає на розмноження водоростей. Глобальне потепління призвело до того, що площа їх розмноження почала зростати, і це може мати вирішальне значення для екосистемних змін Антарктиди.Біологи створили першу великомасштабну карту водоростей півострова, яку будуть використовувати як базу для оцінки швидкості, з якою континент "зеленіє" через кліматичні зміни. Майже дві третини квітучих зелених водоростей були знайдені на низинних островах на півночі півострова, де спостерігалось найбільше підвищення температури.Учені пояснили, що снігові водорості поширюються зокрема на територіях колоній пінгвінів, тюленів та інших тварин, оскільки організми переважно живляться їх послідом. Тенденції підвищення температури влітку призвели до подальшого розширення ареалу снігових водоростей, збільшення його видового різноманіття та ущільнення співіснування з іншими організмами. Водорості утворили тісні зв’язки з крихітними грибковими спорами та бактеріями.Біолог з Кембриджського університету Метт Дейві, який керував дослідженням, зазначив в інтерв’ю The Guardian, що це схоже на симбіоз, який в подальшому "може сформувати нові місця для життя" та започаткувати "створення нової екосистеми".Що відомо?Вперше за всю історію Антарктики температура піднялася вище 20 градусів. Окрім цього, 6 лютого аргентинська дослідницька станція на Есперансі заміряла 18,3°С, що стало найвищим показником на континентальному Антарктичному півострові. Цей регіон зберігає близько 70% прісної води у світі у вигляді снігу і льоду.Вчені ООН прогнозують, що до кінця цього століття океан буде на 30-110 см вище залежно від зусиль людини щодо скорочення викидів і чутливості крижаних щитів.Джерело Суспільне

Члени полярної експедиції PS104 змогли пробурити свердловину в поперечному шельфі на заході льодовика Пайн-Айленд Антарктиді. Вони витягли відкладення крейдяного періоду. Проаналізувавши, вони прийшли до висновку, що раніше там були тропіки. Результати роботи тварин опубліковані в журналі Nature.Отримані дані дозволили з високою точністю змоделювати умови навколишнього середовища і структуру екосистеми дощових лісів, що покривали Антарктиду 88 мільйонів років тому.Вчені з'ясували, що раніше в Антарктиді були тропіки / ілюстративне фото: КраїнаЙоганн Клагес та його колеги досліджували матеріали за допомогою комп'ютерної томографії та ряду інших методів, які дозволили встановити мінералогічний склад відкладень і їх стратифікацію, а також визначити види рослин по їх скам'янілим коріння й зразкам пилку.Клімат був помірним, але досить теплим, щоб забезпечити існування тропічних лісів в 900 кілометрах від Південного полюса. Середньорічна температура становила 13 градусів Цельсія, а середня температура самого теплого літнього місяця досягала 18,5 градусів Цельсія. Щорічно в цій місцевості випадало близько 1120 міліметрів опадів.Однак, при такому розкладі в повітрі було в три рази більше вуглекислого газу, ніж зараз, а велика частина суші, яка відома нам зараз, була затоплена.Місцезнаходження і глибина керна, відібраного в затоці Амундсена / Фото NatureРаніше писали, що два острови Індонезії пішли під воду через глобальне потепління, ще чотири тонуть. Також розповідали, що через глобальне потепління екстремальна спека накриє найбільші мегаполіси світу.Джерело Страна

На думку вчених з Каліфорнійського університету в Берклі, птахи з розмахом крил близько 6,4 м мешкали в районі Антарктиди близько 40 млн років тому.Скам’янілості, виявлені в Антарктиді в 1980-х роках, лишилися від найстаріших гігантських представників вимерлої групи птахів, які патрулювали південні океани, з розмахом крил до 6,5 м, що значно перевищує розмах крил 3,5 м найбільшої сучасною птиці, мандрівного альбатроса.В Антарктиді жив птах з розмахом крил в 6 метрів / Фото Brian ChooНазвані пелагорнісами, ці птахи зайняли нішу, дуже схожу на нішу сучасних альбатросів, і багато подорожували океанами Землі протягом як мінімум 60 млн років. Хоча набагато менша скам’янілість пелагорнісу датується 62 млн років тому, одна з недавно описаних скам’янілостей — частина пташиної лапки віком 50 млн років — показує, що більш великі пелагорніси виникли відразу після того, як життя відновилося після масового вимирання 65 млн років тому, коли вимерли динозаври. Друга скам’янілість пелагорнісу, частина кістки щелепи, датується приблизно 40 млн років тому.«Наше відкриття скам’янілостей з його оцінкою розмаху крил від 5 до 6 метрів — майже 20 футів — показує, що птахи еволюціонували до воістину гігантських розмірів відносно швидко після зникнення динозаврів і правили океанами протягом мільйонів років», — сказав Пітер Клосс з Каліфорнійського університету в Берклі.Скам’янілості, які описують палеонтологи, були серед багатьох, зібраних в середині 1980-х років на острові Сеймур, на півночі Антарктичного півострова, групами, очолюваними палеонтологами Каліфорнійського університету в Ріверсайді. Ці знахідки згодом були переміщені в Музей палеонтології Каліфорнійського університету в Берклі.Клосс натрапив на зразки, оглядаючи колекції, будучи аспірантом в 2015 році. Він захистив дисертацію про прибережних морських птахів в епоху міоцену, між 17 і 5 млн років тому. Робота була заснована на зразках, знайдених ним в музейних колекціях.«Я люблю ходити в колекції і просто знаходити там скарби. Хтось назвав мене музейної щуром, і я сприймаю це з честю. Я люблю метушитися і знаходити те, що люди не помічають», — сказав він.Останній відомий представник пелагорнісів з’явився 2,5 млн років тому, під час зміни клімату, коли Земля охолола і почалися льодовикові періоди. Ці істоти відомі як «гострозубі» птахи через кісткові виступи або розпорки на їх щелепах, які нагадують гострі зуби, хоча це не справжні зуби, як у людей і інших ссавців.Південні океани були майданчиком для перших видів пінгвінів, а також вимерлих родичів сучасних качок, страусів, буревісників і інших груп птахів, багато з яких жили на островах Антарктичного півострова. Нові дослідження підтверджують, що ці вимерлі хижі птахи з кістяними зубами величезних і гігантських розмірів були частиною антарктичної екосистеми протягом більш 10 млн років.«При способі життя, схожому на життя сучасних альбатросів, гігантські вимерлі пелагорніси з їх дуже довгими загостреними крилами могли б літати над стародавніми відкритими морями, в яких ще не переважали кити і тюлені, в пошуках кальмарів і риб, ловити їх дзьобами, покритими гострими псевдозубами. Великі, майже в два рази більше альбатросів, ці гострозубі птахи були б грізними хижаками, які еволюціонували, щоб опинитися на вершині своєї екосистеми», — підкреслили автори дослідження.Джерело НВ

Полярники на українській станції "Академік Вернадський" роблять багато важливих спостережень за життям Антарктиди, в тому числі і за тваринним світом. На сторінці Національного арктичного центру в Facebook розповіли про життя і розвитку недавно народжених тюленя Веделла, які народилися недалеко від станції в цьому році.Біологи проводять спостереження за кількістю особин, визначають їх стать, вік та порівнюють дані з попередніми роками. Так, вчені повідомляли про новонародженої самочці тюленя Галинці, яка народилася у вересні минулого року біля станції "Академік Вернадський".Українські полярники розповіли про спостереження за дитинчам тюленя / фото Олександр СалганськийРаніше стало відомо, що кличку звірку вибирали спільно з користувачами Facebook, і зупинилися на імені Галина. Це ім'я символізує острів Галіндез, де розташована станція. Українців зачарував милий дитинча тюленя і з тих пір вони цікавляться долею Галини.Галинка вже виросла, встигла набрати 100 кілограм і перелиняти. Полярники розповіли, що 22 жовтня вона разом з мамою покинула територію, де вона народилася, і більше не поверталася. Це означає, що вони вирушили в рідну стихію. Також вчені повідомляють, що після Галинки біля станції народилося ще 9 дитинчат тюленя: 5 хлопчиків і 4 дівчинки.Джерело ВГородє 

Науково-дослідницька станція "Академік Вернадський" в суботу, 6 лютого, відзначає 25-річчя з дня заснування. Ювілейна наукова експедиція показала унікальні фото, які мало хто бачив. На кадрах, опублікованих на сторінці Національного антарктичного наукового центру в Facebook, показали, як все починалося.В цей день 25 років тому відбулася передача антарктичної станції "Фарадей", яка належала Великобританії, Україні. Тоді над станцією підняли український прапор і перейменували на "Академік Вернадський".Станція "Академік Вернадський" в Антарктиді / фото: flickr.by/ravas"Чверть століття тому ця фотографія обійшла перші смуги всіх українських ЗМІ. Зліва направо: останній бейзкомандер британської станції Данкан Хейг знімає прапор Сполученого Королівства, керівник 1 УАЕ Геннадій Міліневський, заступник директора Британської антарктичної служби (БАС) Джон Дьюдні і учасники 1 УАЕ Володимир Павлик, Євген Гур'янов, Андрій Сидорівський", - підписані фото.Заснування станції "Академік Вернадський" в Антарктиді /фото facebook.com/AntarcticCenterЗ тієї пори Національний антарктичний науковий центр щороку відправляє на станцію наукові експедиції. Зараз там знаходиться 25-та ювілейна експедиція.Джерело РБК-Україна

Айсберг під назвою A-74 остаточно відірвався від льодовикового шельфу Антарктиди. Американське космічне агентство NASA показало вражаючу фотографію цього айсберга з космосу. Про це йдеться на сайті NASA.Вперше розлом було виявлено GPS-обладнанням ще 26 лютого 2021 року, але кольорове зображення вдалося отримати тільки 1 березня за допомогою супутника Landsat 8.Ущелина між айсбергом та Антарктидою / фото twitter.com/AirbusSpaceНазваний A-74 айсберг має площу близько 1270 квадратних кілометрів, що дорівнює розміру Нью-Йорка. Однак це не найбільший айсберг, який відколювався від Антарктиди, наприклад, айсберг A-68 був майже у п'ять разів більшим.Розлом, який породив новий айсберг, з'явився на супутникових знімках ще у вересні 2019 року, і він просунувся по льодовому шельфу з надзвичайною швидкістю протягом 2020-2021 років. Наразі вчені з'ясовують, що буде надалі з новим айсбергом. Швидше за все цей айсберг потрапить у коловорот Ведделла, як його попередник A-68, але для цього йому потрібно відійти від Антарктиди, однак на сьогодні йому не вдалося далеко просунутися.Нагадаємо, про те, що айсберг А-74 майже повністю відколовся від Антарктиди стало відомо на початку березня. Тоді Європейське космічне агентство показало відео розлому.Джерело РБК-Україна

Українські науковці стали свідками змін клімату. В Антарктиді на острові Галіндез, де розташована українська станція "Академік Вернадський", відколовся шматок льодовика Woozle Hill, як було повідомлено на Facebook-сторінці Національного антарктичного наукового центру.Полярники кажуть, що в цьому районі відкол такого масштабу стався вперше. Так, висота відколотої частини становить десь 20 метрів, а ширина – 5 м.Повідомляється, що тріщина в місці відколу була вже давно, тому науковці постійно спостерігали за льодовиком.Джерело УП

Час об'єднатись у боротьбі за майбутнє планети. Це був найбільший айсберг на Землі. Остання велика частина A68, відома як A68a, в п'ятницю вже мала розмір всього 3 на 2 морських миль. Айсберг, який деякий час був найбільшим в світі, розтанув.Коли в 2017 році айсберг A68 відокремився від Антарктиди, він мав площу майже 6 тис. кв. км - розмір невеликої країни, як передає BBC. Але судячи зі знімків супутника, цей айсберг вже майже зник. Від нього залишилося безліч дрібних фрагментів, які, за даними Національного льодового центру США, більше не варто відстежувати.Айсберг майже розтанув / DW NewsОстання велика частина A68, відома як A68a, в п'ятницю вже мала розмір всього 3 на 2 морських миль. A68 відколовся від льодовикового шельфу Ларсон С на краю Антарктичного півострова, і протягом року майже не рухався. Але потім він почав дрейфувати на північ зі все більшою швидкістю завдяки сильним течіям та вітрам.Цей шматок льоду вагою в мільярди тонн рухався до Британської заморської території Південна Джорджія. Цей маленький острів - місце загибелі багатьох найбільших айсбергів. Потрапивши на місцеві мілини, вони приречені поступово танути.Але A68 такої долі вдалося уникнути. Його згодом погубили хвилі, тепла вода і більш високі температури повітря в Атлантиці. Він просто розколювався на все менші фрагменти."Дивно, що A68 так довго проіснував", - сказав Адріан Лукман з Університету Суонсі в інтерв'ю BBC News."Якщо уявити співвідношення його товщини - це як поставити один на одного чотири шматка паперу формату А4, - говорить він. - Тому він був неймовірно гнучкий і крихкий, коли рухався по океану. Це тривало роками. Але врешті-решт він розколовся на чотири- п'ять частин, а потім розпалися і вони".A68, мабуть, найбільше запам'ятають як перший айсберг, який став зіркою в соцмережах. Люди в усьому світі поширювали його супутникові знімки, особливо коли крижаний гігант наближався до Південної Георгії. Це стало можливим завдяки нинішньому легкому доступу до космічним даними."A68 ​​привернув увагу багатьох людей, - каже Лора Герріш, фахівець з картографування в Британської антарктичної служби (BAS). - Ми бачили кожне маленьке рух і поворот. Ми змогли відслідковувати його прогрес за допомогою щоденних супутникових знімків з рівнем деталізації, якого ніколи раніше не було".Звичайно, айсберг був не просто предметом обговорення в інтернеті - він був об'єктом серйозних наукових досліджень. Місце його походження, Ларсен С - це величезна плаваюча крижана платформа, утворена в результаті злиття льодовикових мов, які зісковзнули з суші в океан. Історія життя A68 майже напевно розповість дослідникам щось і про те, як побудовані льодовикові шельфи, і про те, як вони розколюються, утворюючи айсберги."Одне з того, що варто згадати як науковий результат - це те, скільки ми дізналися про стійкість до розламів шовних зон, де внутрішні льодовики з'єдналися, створивши плаваючий шельфовий лід", - прокоментував Крістофер Шуман з Університету штату Меріленд, округ Балтимор."Оскільки у нас були нові датчики, які частіше спостерігали еволюцію розривів, я впевнений, що ми отримали корисну інформацію, яку не можна було" побачити "в минулі десятиліття. Це справжнє свідоцтво інвестицій, які роблять в дослідження Землі".Більшість гляциологов розглядають A68 як продукт цілком природного процесу. Льодовикові шельфи підтримують рівновагу, і відділення айсбергів - це один із способів збалансувати накопичення маси від снігопадів і надходження льоду з льодовиків на суші.Тому в цьому сенсі A68 можна розглядати як свідчення кліматичних змін, викликаних людиною. У той же час A68 все таки продемонстрував різні процеси, завдяки яким потепління може зруйнувати крижані структури. Один з них - це гідророзрив. Під час цього процесу потепління утворює багато поверхневих талих вод, які потім заповнюють тріщини, пробиваючи ці отвори дощенту льоду.Було кілька вражаючих прикладів в кінці існування A68, коли гідророзрив перетворював залишилися фрагменти айсберга в крижану кашу буквально за ніч. BAS також відправила в океан в лютому кілька роботів, щоб спробувати вивчити поблизу деякі фрагменти A68. Незабаром один зник, а другий фактично застряг під льодом на два тижні, перш ніж зумів звільнитися і продовжувати свої спостереження.Цього робота дістануть для збору даних в травні. Він повинен розкрити інформацію про те, як айсберги впливають на навколишнє середовище - наприклад, скидаючи під час танення величезні обсяги прісної води в океан.Джерело УНІАН

Росіяни не були першими, хто відкрив Антарктиду. Нове дослідження новозеландських вчених показує, що представники народу маорі подорожували в Антарктиду як мінімум за 1000 років до європейців.Висновки про такі плавання допомогли зробити усні перекази, звіти і деяка технічна документація експедицій.Перші люди потрапили в Антарктиду за 1000 років до європейців / фото ВікіпедіяТрадиційно вважається, що вперше російська експедиція побувала в Антарктиді в 1820 році. Американські дослідники висадилися на материк в 1821 році. Нова стаття новозеландських дослідників припускає, що корінні жителі материкової частини Нової Зеландії - маорі - мають значно довшу історію з найпівденнішим континентом Землі.Дослідницька група, очолювана біологом-екологом Присциллой Вєхі з Manaaki Whenua Landcare Research, вивчила усні історії, а також дослідження, звіти, технічну документацію та інші матеріали, опубліковані організаціями за межами загальних академічних каналів публікації.Джерело НВ

Перша українська експедиція підкорює Антарктиду і зійшла на найвищу точку – вершина гори Вінсон. До складу групи увійшли дніпрянки Марина Філатова та Ірина Караган. Про це повідомляє "Афіша Дніпра".Повідомляється, що експедиція на Вінсон зійшла на вершину 14 січня в повному складі. Погода була вітряна, всі інші групи розвернулися і пішли назад, але українці вирішили спробувати здійснити сходження і все вийшло.Зараз група знаходиться в штурмовому таборі, там сильний вітер. Готуються зробити перехід вниз. Вершина гори Вінсон стала популярною серед альпіністів-любителів, тому що входить в програму "7 вершин".Вона передбачає сходження на найвищі вершини всіх континентів світу.Джерело Рубрика

Льодовик може розтанути. Науковці вважають, що це може статися вже протягом наступних 20 років, що спричинить значне підвищення рівня моря. Льодовик Судного дня, або Твейтса, розташований на заході Антарктиди. Його рух зі швидкістю понад 2 км на рік може здатися невеликим, але не при розмові про лід, зауважує New Atlas. Цей льодовик є слабкою нижньою частиною західноантарктичного крижаного щита, який вважається дуже вразливим до обвалення. Дослідники вважають, що вже за наступні 20 років льодовик може розпочати активний відтік, що призведе до значного підвищення рівня моря. Фото NASA / Льодовик Твейтса Дослідники, які використовували комп'ютерне моделювання, раніше концентрувалися на швидкості й товщині льодовика Твейтса, а також на тому, як вони змінюються на протязі століть. Однак у новому дослідженні вчені з Стенфордського університету дійшли висновку, що основний крижаний потік, який знаходиться у серці льодовика Твейтса та має ширину 130 км, може розширитися вже протягом наступних 20 років. Це призведе до ще більш значних втрат льоду, що сприятиме підвищенню глобального рівня моря. Установка сейсмічних датчиків на льодовику / фото Danny May/Stanford За словами провідної авторки дослідження, доцентки кафедри геофізики Стенфордської школи сталого розвитку Дерри Дженні Сакейл, вони з колегами виявили, що ширина основного крижаного потоку, який ще називають стовбуром, має вплив на стійкість льодовика. Чим ширший ставатиме потік льодовика Твейтса, тим менш стійким виявиться льодовик, і навпаки. Іншими словами, це подібно до спостереження за тим, як річковий потік розширюється й розмиває її береги, але в разі з льодовиком навіть невелике розширення на 2% може призвести до значної втрати льоду, що звільнить мільярди тонн води в океан. Дослідники підкреслюють важливість того, щоб уважно стежити за рухом льодовика Судного дня, проте є й оптимістичніші сценарії, які припускають, що потік льодовика Твейтса може скоротитися у майбутньому або залишитися на теперішньому рівні ширини, що забезпечить деяку стабільність. За словами Сакейл, головною метою на даний момент є збір додаткових даних для створення більш точних моделей та визначення реакції льодовика на майбутні події. Автори дослідження акцентують увагу на наступних двох десятиліттях, а не на столітті, щоб мати можливість тестувати та вдосконалювати комп'ютерну модель.