Історія військового з позивним "Тхір"

Видання NikopolToday підтримує законопроєкт про цивільні партнерства для одностаттевих пар. У першу чергу для того, що ЛГБТ-військові мали право на шлюб.

Публікуємо історію одного з них:

Привіт, друзі! Я швейцарець і гей. Я служу в українській армії в Донецькій області бойовим медиком. Мій позивний: Тхір. 

Для мене важливо допомагати захищати цивільне населення і захищати демократичну державу від російського фашизму та імперіалізму. 

Я зрозумів, що я гей, коли мені було 14 років, але деякий час намагався це придушити. Я відкрився своїм друзям і родині, коли мені було 18. Бути відкритим про себе полегшує життя, коли ти можеш бути самим собою, і це краще для твого психічного здоров'я.

 Я підтримую законопроєкт про партнерства в Україні. Якщо українці справді хочуть позбутися паскудного радянського менталітету і стати частиною вільного світу, вони повинні дозволити одностатеві партнерства. Немає жодних раціональних причин проти цього, і для українських лесбійок і геїв важливо мати можливість взяти на себе юридичні зобов'язання.

 Я ідеаліст і хочу допомогти захистити український народ. Я вчу українську мову. Це цікава мова для вивчення. Слава Україні!