Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Горе і стрес здатні змінити ваше ДНК до невпізнання: діти військових у зоні ризику

Райан Ріенер - nikopoltoday.com
, 2023-07-18 16:44:35

На читання тексту піде: 5 хвилин, 668

Досліження щодо генетичної пам'яті ДНК тривають, але вже зараз стає зрозуміло, що діти та внуки у зоні ризику, якщо батьки пережили війну, голод та геноцид.

Горе і стрес здатні змінити ваше ДНК до невпізнання

Війна та її наслідки будуть нагадувати про себе через майбутні покоління. Чи успадковуємо ми травми, пережиті нашими батьками й дідами? Про цей розповідали у BBC

На наших дітей та онуків впливають гени, які вони успадковують від нас. Але нові дослідження в галузі епігенетики свідчать, що тяжкі часи та пережиті нами психологічні травми також передаються наступним поколінням. У 1864 році наприкінці громадянської війни в США умови в таборах військовополонених Конфедератів були жахливими, смертність катастрофічно зросла.

Стресове минуле батьків впливає на майбутнє дітей

Горе і стрес здатні змінити ваше ДНК до невпізнання

У тих, хто вижив, болісний досвід позначився на всьому житті. Вони повернулися до суспільства з погіршеним станом здоров'я, гіршими перспективами роботи та коротшою тривалістю життя.

Втім, наслідки пережитої травми, здається, не зупинилися на одному поколінні, а вплинули на життя дітей та онуків колишніх в'язнів.

Хоча вони народилися в мирний час і мали заможне дитинство, рівень смертності серед них був помітно вищим, ніж у решти населення. Утім, на відміну від багатьох спадкових хвороб, рання смерть не була спричинена мутаціями в генетичному коді.

Ця гіпотеза узгоджується з дослідженнями у віддалених шведських селищах, де голод, пережитий одним поколінням, позначався на кількох наступних, але передався тільки по чоловічій лінії.

Дослідники звернули увагу на дещо інший тип успадкування: як події в житті людини можуть змінювати рівень вираження її ДНК і як ці зміни можуть передаватися наступному поколінню.

Це процеси епігенетики, коли код ДНК не змінюється, а модифікується експресія генів. Крихітні мітки додаються або видаляються з нашої ДНК у відповідь на зміни в середовищі, в якому ми живемо. Ці мітки вмикають або вимикають гени, дозволяючи нам адаптуватися до мінливих умов, не змінюючи сам геном.

Геном пам'ятає все

Горе і стрес здатні змінити ваше ДНК до невпізнання

Дослідниця Дора Коста з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі вивчила історії понад 4600 дітей військовополонених громадянської війни в США і порівняла їх з життям 15300 дітей інших ветеранів війни, які не були захоплені в полон. Виключивши будь-які інші чинники, як-от соціально-економічний статус, роботу та сімейний стан чоловіків, вчені побачили, що сини полонених мали на 11% вищий рівень смертності, ніж діти решти ветеранів війни.

Тепер майже 30 років по тому ПТСР є медично визнаним діагнозом, який може впливати на життя людини протягом десятиліть після травматичного досвіду.

Основною причиною смерті в них був крововилив у мозок і трохи менше - рак. Цікаво, що негативний вплив торкнувся лише синів постраждалих солдатів, а не їхніх дочок. Ця чітка різниця між статями наштовхнула Косту на думку, що йдеться саме про епігенетичні зміни.

Ми припускаємо, що епігенетичний ефект відбувається саме на хромосомі Y, - пояснює дослідниця.

Для підтвердження своєї гіпотези дослідники спочатку виключили генетичні чинники. Тобто спадкові риси, як-от ожиріння, яке допомогло вижити в умовах жорсткого голоду в таборі, але в нормальному житті мало негативні наслідки для здоров'я.

Найбільше постраждають чоловіки

Горе і стрес здатні змінити ваше ДНК до невпізнання

Вони також відкинули психологічні причини. Наприклад, батьки з травмованою психікою могли жорстоко ставитися до своїх дітей, насамперед синів, що негативно позначилося на їхньому подальшому житті.

Але й це пояснення вчені швидко спростували, порівнявши стан здоров'я дітей, народжених в родинах військовополонених. У тих з них, хто народився до полону батька, рівень смертності не зріс, на відміну від їхніх братів, які народилися після війни.

Вчені вважають, що епігенетична мітка передається з покоління у покоління за найстрашніших часів людства: воєн, голоду й геноцидів.

Деякі дослідження показали, приміром, що діти, чиї батьки пережили голокост, мали епігенетичні зміни до гена, пов'язаного з рівнем кортизолу (гормону стресу). Схожих висновків вчені дійшли в дослідженні реакції мишей на запах.

В ході експерименту в клітки з самцями мишей накачували ацетофенон, речовину, схожу за запахом на аромат вишневого цвіту. Водночас з цим вчені вдаряли електричним струмом лапки тварин.

Після кількох повторів миші почали асоціювати запах із болем. Після розмноження дитинчати тих особин, які пережили удари струмом, реагували підвищеною активністю і нервовістю на запах вишні.

Щоб виключити можливість того, що батьки могли якимось чином передати це знання дітям, вчені одразу після народження відокремили мишенят від їхніх біологічних батьків.

Горе і стрес здатні змінити ваше ДНК до невпізнання

Ця чутливість до запаху вишневого цвітіння була пов'язана з епігенетичними змінами в їхніх ДНК. Вчені також виявили хімічні маркери на генах, які кодують рецептор запаху, розташований у нюховій цибулині між носом і головним мозком.

Навіть якщо страх до вишневого запаху у наступних поколінь мишей згасав, підвищена чутливість до нього зберігалася. Утім, навіть якщо епігенетичний вплив поступово нівелюється, наслідки перенесеної травми є величезними.

Тож тепер стає зрозумілим, що чоловіки страждають не тільки під час війни але і згодом, їх діти хлопчики - унаслідують стрес, який пережили військові. 

Новини Нікополя

Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій

Telegram - Новини Нікополя
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY