Stray: серйозна гра, що прикидається легковажним симулятором котика

Під час анонсу Stray відразу привернула до себе увагу, в першу чергу звичайно пухнастим головним героєм, відважним котиком населеним роботами, що подорожують кіберпанковим містом. Як правило, подібні ігри за кілька годин проводять вас за сюжетом, намагаючись здивувати розказаною історією і Stray саме така гра. Але не зовсім.

Іммерсивний кіт

Скільки минуло років з моменту створення роботів порахуйте самі

Після короткого прологу в якому навчають основним правилам та взаємодіям, на нас чекає перший сюрприз – гра має кілька відкритих локацій, якими можна пересуватися практично вільно. Це зовсім не Skyrim, а ближче до невеликих локацій Tomb Raider. Другий сюрприз, у грі є побічні квести, які не обов'язково виконувати, але дуже бажано, якщо хочеться дізнатися більше про світ, в якому не знайшлося місця людям.

Ну і третя річ, яка вас здивує – ніхто не веде героя за ручку, жодних стрілочок, карт та GPS. Тільки ваша увага та кілька табличок-покажчиків на вулицях. Цей фактор перетворює гру на справжній іммерсивний симулятор, причому без застережень. Персонажі дають завдання та приблизний напрямок дій, далі доводиться розпитувати перехожих, які не скажуть вам куди точно йти; розглядати вивіски, які тільки дають візуальні підказки, тому що всі написи зроблено мовою роботів. Декілька завдань мають побутову логіку і основна складність таких завдань додуматися, що рішення справді просте.

Деякі завдання побудовані так, що їх можна вирішити, пропустивши якийсь із етапів. Наприклад, біля сейфа ми знаходимо записку зі старовинним шифром, розібрати який може тільки одна людина (вибачте, робот), що знається на старих мовах програмування, тобто місцевий хакер. Ми йдемо до нього, він каже, що підказка веде до бару і за картиною буде шифр. Але блукаючи містом я натрапив на цей бар раніше і випадково знайшов код ще до того, як сходив до хакера. Тобто гра не вимикає тригери і дозволяє знайти рішення раніше, ніж ви пройдете весь сценарний ланцюжок. Я вважаю це за правильне рішення.

Звичайно, ніхто не забороняє стрімко нестися до фінальних титрів, тут навіть відповідний Трофей є, пройти гру менш ніж за 2 години, але з першого проходження у вас навряд чи вийде так швидко, розраховуйте десь на 6 годин. Але куди цікавіше спостерігати за життям роботів, які всіма силами намагаються імітувати своїх творців. Від походів у бар та нічний клуб до соціального розшарування. Так, вони тепер господарі цієї планети, але більше жодного слова, інакше зіпсую всі враження першовідкривача. Тим більше, що часто можна зустріти милі і веселі пасхали.

Взагалі, світ дуже схожий на такий у фільмі «Blade Runner», неонові вивіски, віконця фастфуду, що виходять прямо на вулицю, написи незрозумілою мовою, що утворився симбіозом існуючих мов. Але на відміну від густо заселеного Лос-Анджелеса майбутнього (хоча для нас уже минулого) вулиці житлових районів Stray налічують лише кілька роботів. Та й не вся гра відбувається в містах, знайшлося місце і каналізаціям, занедбаним недобудовам, а в один момент гра перетворюється на справжній body-хорор (не хвилюйтеся, візуальних спойлерів не буде).

Котячий паркур

Очевидно, що більшість включить цю гру тільки, щоб пограти за гарненького котика, і я не можу вас засуджувати за це. Пухнастий справді зроблений так, ніби щойно зійшов із новенького шкіряного обдертого дивана на який ви збирали півроку. Крім псування меблів, шпалер та перських килимів, котик не без задоволення скидає предмети з полиць або столу, треться об ноги, ретельно досліджує пакети або зухвало засинає прямо на руках, залишаючи можливості рухатися хоч якось. Щодо сну, у грі навіть є Трофей поспати більше години реального часу. Хоча я ось всю гру чекав, поки він відхаркне шерсть і так і не дочекався. Є ще куди працювати над втіленням ідеального котячого симулятора.

Трофеї це взагалі окрема тема, в якій розробники спробували відірватися не менше, ніж у самій грі.

Нескладно здогадатися, що сталося секунду тому

Але за неймовірним рівнем опрацьованості котячого життя приховано чимало нюансів. І що не дивно, всі вони виходять із переваг гри. Stray це перш за все гра, і з великої літери. Саме в цьому випадку це справді проблема, тому що показувалася вона як щось просте, яскраве, невибагливе і про котика.

Насправді Stray могла бути однією з тих ігор, з якою можна знайомити людей з інтерактивним мистецтвом, і якщо дати геймпад людині, яка до цього не грала у відеоігри, вона там просто загубиться. Так, кілька хвилин весело стрибати котиком по дахах та кондиціонерах, котячий паркур реалізований напрочуд реалістично та зручно, але за межами окремих геймплейних елементів, щоб пройти гру потрібно розбиратися в ігрових механіках та логіці, що для новачка може бути складно.

Та й не лише новачкам, багатьом фанатам відеоігор може не сподобатися підхід розробників до пісочниці, у якій не ведуть за ручку. До того ж доводиться часто бігати сюди-туди в пошуках необхідного NPC або предмета, щоб завершити квест. Це може просто втомити. А через відсутність журналу завдань я радив би проходити гру одним залпом за 2-3 вечори. Якщо робити велику паузу, можна просто забути, чого від вас хочуть.

Деякі можливості нашого партнера, маленького дрона, даються на дуже маленький проміжок часу, ними просто не встигаєш награтися. У першій відкритій локації нам дають занадто багато часу, якщо ви поставили собі за мету виконати всі другорядні завдання і обнюхати кожен куточок вона просто починає набридати. Хоча розробники вміло чергують лінійними та відкритими рівнями, і якщо сильно не зациклюватися, то таке жонглювання декораціями чудово розбавляє проходження.

І в результаті виходить, що Stray важко рекомендувати взагалі всім, тому що, крім милого симулятора котика та цікавої історії світу, в ній прихований спрощений іммерсивний симулятор, жанр, який сам по собі не дуже популярний серед гравців. І чи захочеться вам проходити гру до кінця, залежить тільки від настрою, з яким ви візьмете геймпад в руки. І так, я раджу саме геймпад і бажано DualSense. Окремі механіки чудово доповнюються функціоналом маніпулятора PS5, що тільки сприяє ототожнення себе з маленьким рудим котиком.

Підсумок

Stray – гра про світ, який давно загинув, і живі істоти в ньому намагаються якось існувати. Котик виконує роль провідника, що заглядає в різні куточки залишків цивілізації, і так ми бачимо маленькі і великі історії цього світу.

Гра вийшла на ПК (Steam), PS4 та PS5. Також доступна за підпискою PS Plus Extra та вище.