Як приручити дисморфофобію?

Дисморфофобія- психічний розлад, різновид неврозу, при якому людина надмірно занепокоєна та зайнята незначним дефектом або особливістю свого тіла.

Це не комплекси і не примха, а реальна хвороба, яка перетворює життя на пекло. Проявляється у нав’язливих думка про власну потворність. Уявіть, що найменший недолік множиться на 100 і це лише у вашій голові. 

Все почалося з 16 років після цькувань однокласників за густі брови, пушкове волосся над верхньою губою та на руках. Вони збиралися у зграйки і кричали у слід «Пабрєйся ілі убєйся». Відтоді почалося неприйняття власного обличчя та спроби все виправити. У більш дорослому віці почала відвідування косметологів та пластичних хірургів. Я потрапляла до компетентних фахівців і мені відмовляли у процедурах, на які у мене не було показань. 

У цьому випадку мене «виручили» інтернет платформи із доступними професійними засобами, якими я потім палила шкіру і раділа результатам. До фахового психотерапевта я потрапила у 25 років із досвідом болючих агресивних процедур. 19 сеансів електроепіляції брів , коли у жодному разі не діяло знеболення. Кожна волосина знищувалася розрядом струму.

 Це був різновид селфхарму та ненависть до себе. Маю низький больовий поріг, який нижче стандартного. Після психотерапії все це припинилося, а нав’язливі думки вдається контролювати. Змінилася і реакція на хейт зовнішності. Зазвичай це пишуть особи, які мене не бачили. Все ж таки цікаві досліди показали, що це вони у першу чергу так говорять про себе. Так виглядає компенсація. 

Колись мала досвід роботи у сфері реклами та високої моди. Спілкувалася з багатьма моделями, які були ідеальними, але їх хейтили за зовнішіність. У більшості випадків причиною була заздрість та нестандартна поведінка чи погляди на життя. 

З цього висновки, що насправді зовнішність немає значення. Вас обізвуть потворною лише за те, що Ви жінка і смієте думати інакше. Особливо такими прийомами користуватимуться праворадикальні інцели. Запам’ятайте, що психічно здорова та інтелектуально повноцінна людина не буде цькувати за зовнішність. До такого схильні травмовані нарцисичні особистості.  

На жаль, в Україні довго у людей був занадто низький рівень психологічної культури, етики та обізнаності про людське тіло. Чого лише варті поради людям з ожирінням «просто нє жрать» , а дівчатам на передсмертній стадії анорексії – просто поїсти. Суспільство поступово змінюється і обурення вже викликає не зовнішність інших, а некомпетентність знаменитостей, виставлена на загал.