Гомосексуальна література формувалася разом із розвитком світової культури та мистецтва із часів кам'яного віку. Археологи знаходили зображення одностатевих пар у найдревніших малюнках в печерах по усьому світу. Стародавні статуєтки, розпис, східні сцени укійо-е та інші різноманітні види мистецтва розповідають про існування гомосексуальних стосунків у житті наших предків, з різних точок зору. Легенди, давні книги, літописи іноді також мають у собі тематичних персонажів, або взагалі розповідають історію від їх особи.
Ближчє до сучасності, слід виділити такий відомий твір ірландського письменника Оскара Уальда, як "Портрет Доріана Грея" або "Моріс" Форстера. Відомі цитати Оскара Уальда, у книзі "На Марс" є провідними меседжами до кожної із глав. Це певно одні із перших активних кроків, із яких почалося становлення квір-літератури. Часто автор подібних творів того періоду черпали натхнення саме із давніх легенд й творів Античного світу. Пройшов час, і на Заході й Сході подібні твори стали повноцінною частиною світової літератури, зайнявши у ній своє місце. Тепер ЛГБТ-література вже не належить до площини андеграунду.
Хочеться також розповісти і про розвиток української квір-літератури. На самому початку 1990-х років, коли Україна стала незалежною, був створений перший український гей-журнал "Один з Нас", саме у ньому були опубліковані перші вірші та оповідання на гомосексуальну тематику. Згодом, у 1995 році, була опублікована повість Марини Козлової "Арборетум", яка чи не вперше розповідала про кохання між чоловіками для широкого кола читачів. Повість була перекладена деякількома мовами і ще кілька разів перевидана. Для багатьох, саме вона є першим гей-твором в Україні, оскільки інформація про неї вийшла у публічну площину.
А скільки ще невідомих авторів написало оповідань, новелл й віршів на ЛГБТ-тематику? Невідомо, адже у той час, впринципі, як і в сучасний, молоді та старі авторі, які зважувалися писати квір-твори, не очікували толерантності від редакторів, і усе, як це часто буває, закінчувалося читаннями у ЛГБТ-центрах та тісному колі друзів. Чи зазнала Україна культурних втрат через подібне табу, вважаю, що так. Оскільки пройшло вже більше двох десятків із Дня Незалежності, а ставлення суспільства до гомосексуальності не тільки не змінилося, а деякою мірою навіть погіршилося. Багато людей в країні не розуміє природу не те що гомосексуальності, а й самої сексуальності. Адже у Радянському Союзі "сексу не було". Можливо саме ці двері, у контексті свого квір-твору "Дівчатка", і намагалася привікрити Оксана Забужко ще у 1999 році. Загалом, квір-персонажі із початком нового тисячоліття почали з'являтися у творах багатьох відомих українських письменників. Частими гостями вони були і в творах провокаційної Ірени Карпи, містичної Лади Лузіної.
На початку 2000-х, із розповсюдженням мережі Інтернет в Україні, українські починаючі автори почали писати фанфікшен, багато з якого належать саме до ЛГБТ-тематики. Це короткі оповідання про улюблених героїв з фільмів, музичних гуртів, аніме, тощо. Соціальні мережі дозволили формувати та залучати аудиторію о раніше невідомих жанрів в Україні, на які у суспільстві було "табу", але у мережі, частіше за все, самі ж підлітки та молоді письменники отримали змогу публікувати свої ЛГБТ-твори на сайтах, форумах та у власних блогах. Кількіть ЛГБТ-творів від українських авторів збільшилася у сотні разів усього за якихось 10 років.
Гей-роман «Алмазний протез (Ніякого сексу не буде)», який був написаний Олесем Барлігом у співавторстві з Юрієм Ганошенко був написаний у 2006 році, але, на жаль, поки не опублікований. Олесь Барліг також створив із іншими авторами збірку ЛГБТ-творів "120 сторінок Содому". Фактично, його можна вважати чи не першим офіційним гей-романом в українській літературі.
На початку 2011 року розпочалося написання роману "На Марс", а у 2012 він був завершений. Подальші роки, до публікації у Канадському видавництві, він декілька разів перередаговувався. Після більш ніж року перемовин із видавництвом, він був опублікований 7 травня 2015 року. Наступним гей-романом стала історія "Тепло твоїх долонь" Юрія Яреми.
Перш за все, щоб не було непорозумінь, слід зазначити - На Марс не претендує на першість у званні взагалі першого гей-роману в Україні. У цього роману є своє місце в цьому жанрі і воно насправді унікальне. Історія твору та сюжет - знаходяться на стику декількох жанрів. Це справжній кроссовер, із драми, соціальної книги, утопії та водночас дистопії.
Але На Марс - це особлива книга. У чому полягає особливість На Марс? Книга належить до жанру кіберпанк (який в Україні майже не публікується), а у моєму розуміння, як автора - це жанр кіберквір. У цьому "На Марс" дійсно аутентичний, адже взагалі не відомо, чи була написана у світі коли-небудь книга у стилі гей-кіберпанку. Вона розповідає про колонізацію космосу, терраформацію (а саме - Марсу, Венери та поясу астероїдів), соціальні, технологічні, гендерні, економічні та психологічні зміни, можливі у людській цивілізації на Землі та поза її межами.
Так, це фантастика. і це перша фантастична гей-книга в Україні. Серед ЛГБТ-літератури, таких творів обмаль. Зокрема, сподіваюся, вона підтримає сучасну фантастику в Україні. Оскільки запит читачів на фантастику є, як і на квір-літературу, але видавці рідко публікують подібні твори. Саме через унікальність твору, його і слід підтримати!
І нові результати вже є. Зібрано біля 25% грошей, від необхідної суми. Залучено 10 доброчинців, за що команда проекту дякує їм від усього серця! Багато людей, не маючи коштів, намагаються підтримати проект інакше - роблять репости, розповідають своїм друзям та знайомим про книгу. Інформація про проект усе більше поширюється.
Ближчє до сучасності, слід виділити такий відомий твір ірландського письменника Оскара Уальда, як "Портрет Доріана Грея" або "Моріс" Форстера. Відомі цитати Оскара Уальда, у книзі "На Марс" є провідними меседжами до кожної із глав. Це певно одні із перших активних кроків, із яких почалося становлення квір-літератури. Часто автор подібних творів того періоду черпали натхнення саме із давніх легенд й творів Античного світу. Пройшов час, і на Заході й Сході подібні твори стали повноцінною частиною світової літератури, зайнявши у ній своє місце. Тепер ЛГБТ-література вже не належить до площини андеграунду.Хочеться також розповісти і про розвиток української квір-літератури. На самому початку 1990-х років, коли Україна стала незалежною, був створений перший український гей-журнал "Один з Нас", саме у ньому були опубліковані перші вірші та оповідання на гомосексуальну тематику. Згодом, у 1995 році, була опублікована повість Марини Козлової "Арборетум", яка чи не вперше розповідала про кохання між чоловіками для широкого кола читачів. Повість була перекладена деякількома мовами і ще кілька разів перевидана. Для багатьох, саме вона є першим гей-твором в Україні, оскільки інформація про неї вийшла у публічну площину.
А скільки ще невідомих авторів написало оповідань, новелл й віршів на ЛГБТ-тематику? Невідомо, адже у той час, впринципі, як і в сучасний, молоді та старі авторі, які зважувалися писати квір-твори, не очікували толерантності від редакторів, і усе, як це часто буває, закінчувалося читаннями у ЛГБТ-центрах та тісному колі друзів. Чи зазнала Україна культурних втрат через подібне табу, вважаю, що так. Оскільки пройшло вже більше двох десятків із Дня Незалежності, а ставлення суспільства до гомосексуальності не тільки не змінилося, а деякою мірою навіть погіршилося. Багато людей в країні не розуміє природу не те що гомосексуальності, а й самої сексуальності. Адже у Радянському Союзі "сексу не було". Можливо саме ці двері, у контексті свого квір-твору "Дівчатка", і намагалася привікрити Оксана Забужко ще у 1999 році. Загалом, квір-персонажі із початком нового тисячоліття почали з'являтися у творах багатьох відомих українських письменників. Частими гостями вони були і в творах провокаційної Ірени Карпи, містичної Лади Лузіної.
На початку 2000-х, із розповсюдженням мережі Інтернет в Україні, українські починаючі автори почали писати фанфікшен, багато з якого належать саме до ЛГБТ-тематики. Це короткі оповідання про улюблених героїв з фільмів, музичних гуртів, аніме, тощо. Соціальні мережі дозволили формувати та залучати аудиторію о раніше невідомих жанрів в Україні, на які у суспільстві було "табу", але у мережі, частіше за все, самі ж підлітки та молоді письменники отримали змогу публікувати свої ЛГБТ-твори на сайтах, форумах та у власних блогах. Кількіть ЛГБТ-творів від українських авторів збільшилася у сотні разів усього за якихось 10 років.Гей-роман «Алмазний протез (Ніякого сексу не буде)», який був написаний Олесем Барлігом у співавторстві з Юрієм Ганошенко був написаний у 2006 році, але, на жаль, поки не опублікований. Олесь Барліг також створив із іншими авторами збірку ЛГБТ-творів "120 сторінок Содому". Фактично, його можна вважати чи не першим офіційним гей-романом в українській літературі.
На початку 2011 року розпочалося написання роману "На Марс", а у 2012 він був завершений. Подальші роки, до публікації у Канадському видавництві, він декілька разів перередаговувався. Після більш ніж року перемовин із видавництвом, він був опублікований 7 травня 2015 року. Наступним гей-романом стала історія "Тепло твоїх долонь" Юрія Яреми.
Аутентичний квіркіберпанк
Перш за все, щоб не було непорозумінь, слід зазначити - На Марс не претендує на першість у званні взагалі першого гей-роману в Україні. У цього роману є своє місце в цьому жанрі і воно насправді унікальне. Історія твору та сюжет - знаходяться на стику декількох жанрів. Це справжній кроссовер, із драми, соціальної книги, утопії та водночас дистопії.Але На Марс - це особлива книга. У чому полягає особливість На Марс? Книга належить до жанру кіберпанк (який в Україні майже не публікується), а у моєму розуміння, як автора - це жанр кіберквір. У цьому "На Марс" дійсно аутентичний, адже взагалі не відомо, чи була написана у світі коли-небудь книга у стилі гей-кіберпанку. Вона розповідає про колонізацію космосу, терраформацію (а саме - Марсу, Венери та поясу астероїдів), соціальні, технологічні, гендерні, економічні та психологічні зміни, можливі у людській цивілізації на Землі та поза її межами.
Так, це фантастика. і це перша фантастична гей-книга в Україні. Серед ЛГБТ-літератури, таких творів обмаль. Зокрема, сподіваюся, вона підтримає сучасну фантастику в Україні. Оскільки запит читачів на фантастику є, як і на квір-літературу, але видавці рідко публікують подібні твори. Саме через унікальність твору, його і слід підтримати!
Rayan Riener