Арес: загадкове радіоактивне тепло та товста оболонка на Марсі

На перший погляд, структура Марса схожа на структуру Землі — він теж має кору, мантію та ядро. Кілька мільярдів років тому він також мав магнітне поле, рідку воду і атмосферу. Однак, згідно з останніми дослідженнями, Червона планета містить все ж таки багато відмінностей від Землі, через які, можливо, вона зараз являє собою суху, замерзлу і неживу пустелю.

Раніше ми розповідали, що ядро Марса, яке відповідає за формування магнітосфери, виявилося легшим і одноріднішим, ніж у Землі. Але цим відмінності структури двох планет не обмежуються. Згідно з недавнім дослідженням, Червона планета має більш товсту кору, яка містить радіоактивні джерела тепла.

Як вчені досліджували кору на Марсі?

У статті, присвяченій складу ядра Марса, ми розповідали, що вчені досліджують структуру планети за допомогою марсотрусів, а точніше сейсмічних хвиль. По тому, як і з якою швидкістю вони поширюються в надрах планети, як відбиваються від поверхонь, вчені визначають крізь які породи проходять, яка щільність цих порід та інші властивості. На основі цих даних робиться висновок щодо того чи іншого шару планети, його складу тощо.

Науковці виявили цікаві властивості Марса, що роблять його ще більш загадковим. По-перше, планета містить радіоактивне джерело тепла, яке впливає на її клімат та геологічні процеси. Це явище допомагає розгадати загадку, чому Марс, здавалося б, така холодна та недружелюбна планета.

Минулого року сейсмограф НАСА InSight зафіксував сильний маротрус, магнітуда якого склала 4,6 бала. Слід сказати, що сейсмологічне обладнання було доставлено на Марс книга ще восени 2018 року. У 2019 році було зафіксовано перший маротрус. Проте справді потужний маротрус, що дозволив вивчити надра планети, стався лише 2022 року.

По-друге, дослідники виявили, що Марс має товсту оболонку, яка може захищати його від небезпечних космічних випромінювань. Це відкриття викликає запитання про те, як ця оболонка формувалася і яка її роль у збереженні атмосфери та можливого життя на планеті.

Сейсмічні хвилі на той момент обігнули планету тричі, а також пройшли крізь кору вглиб Марса. Це дозволило швейцарським планетологам отримати докладну інформацію про його структуру, зокрема з'ясувати, яка товщина кори на різних ділянках.

Кора Марса набагато товща кори Землі

У дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, йдеться про те, що кора Марса має середню товщину 42-56 кілометрів. Найтоншу ділянку виявлено в районі басейну Ісідіс, де товщина кори становить близько 10 кілометрів. Ділянку з товстою корою вчені виявили в провінції Фарсіс — тут її товщина сягає 90 кілометрів.

Ці властивості на Марсі викликають багато запитань та залишають планету однією з найбільш цікавих для наукових досліджень. Розуміння природи радіоактивного тепла та товстої оболонки може принести нові відкриття про історію та можливості цієї чарівної планети.

Для порівняння, у планети цей показник знаходиться в межах 21-27 кілометрів. З одного боку, той факт, що Марс має товщу кору, ніж Земля, не є чимось дивовижним для вчених. Давно відомо, що менше розмір планетарного тіла, тим товщі в нього кора.

Але в даному випадку є один нюанс — Місяць, який значно менший за Марс, товщина кори становить від 34 до 43 кілометрів, що вдалося з'ясувати під час місій Аполлон. Це говорить про те, що Марс має дуже товсту кору навіть з урахуванням розмірів планети.

Радіоактивні джерела тепла на Марсі

В результаті дослідження вченим також вдалося з'ясувати, як Червона планета генерує тепло. Основним його джерелом нині виявився розпад радіоактивних елементів, серед яких уран, торій та калій. Треба сказати, що сам собою цей процес теж не є чимось незвичайним. У надрах нашої планети частина тепла виробляється аналогічно. Однак на Марсі від 50 до 70% радіоактивних елементів, що виділяють тепло, перебувають у корі, а не глибоко у мантії.

На думку вчених, наявність джерел тепла в корі може пояснити походження деяких маротрусів. Але цим зроблені дослідниками відкриття не обмежуються. Раніше вчені виявили, що у північній півкулі Червоної планети містяться в основному плоскі низовини, тоді як у південній півкулі переважають високі плато. Вчені припустили, що це пов'язано з різною щільністю земної кори, оскільки має різний склад. Проте нинішнє дослідження спростувало це припущення. Як з'ясувалося, щільність кори насправді в обох півкулях приблизно однакова.

Насамкінець нагадаємо, що завдяки сейсмічній активності вчені досліджують надра не лише Марса, а й інших об'єктів. Наприклад, нещодавно вдалося з'ясувати, що Місяць має таке саме ядро, як і Земля. Швидше за все, наш природний супутник колись, як Земля та Марс мав магнітне поле.

До слова, раніше ми розповідали чому Марс починає зеленіти не дивлячись на те, що його вважають Червною планетою.