Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Науковці закликають Міндовкілля заборонити висаджувати інвазійні дерева: чому це необхідно?

Райан Ріенер - nikopoltoday.com
, 2023-03-25 16:19:27

На читання тексту піде: 3 хвилин, 1288

Види, які людина навмисне або випадково перенесла туди, де їх ніколи не було, і які почали безконтрольно та швидко поширюватися, називаються “інвазійними”.

Забора на висаджування інвазивних дерев в Україні

Найближчим часом Міністерство захисту довкілля розроблятиме офіційний перелік видів інвазійних видів дерев, які заборонено саджадити в лісах. Висадка інвазійних дерев у дикій природі є її знищенням, адже інвазійні види витісняють місцеві. Однак впевненості в тому, що міністерство включить до переліку всі інвазійні дерева, немає: лісова галузь не підтримує таке рішення… 

Кожен вид тварин та рослин має свій природний ареал. Тобто місце, де цей вид живе. Види, які людина навмисне або випадково перенесла туди, де їх ніколи не було, і які почали безконтрольно та швидко поширюватися, називаються “інвазійними”. Такі види - одна з основних природоохоронних проблем на планеті. Захоплюючи нові території, вони витісняють місцеві види (адже їхні природні вороги разом з ними не мандрують).

В Україні звикли саджати інвазійні види ще за радянських і навіть дорадянських часів. У 1809 році в нас з’явилися перші дерева дуба червоного, родом з Північної Америки. Зараз ліси з червоного дуба займають десятки тисяч гектарів, їхня площа лише зростає. Інший приклад - робінія псевдоакація. Лісівники люблять її за невибагливість, тому висаджують на схилах для протидії ерозії або для створення лісосмуг. Крім того, вона росте швидше, ніж наша місцева сосна.

Чужорідні дерева вбивають нашу, аборигенну природу. Нарприклад, робінія виділяє хімічні речовини, які пригнічують ріст інших видів дерев. Місцевим рослинам виживати поруч з таким агресивними інвазивними рослинами, як-от робінія або червоний дуб, дуже складно. До того ж, у будь-якому лісі з рослинами пов’язані тисячі  видів тварин. Не буде місцевих рослин - не буде їх середовища існування та джерела їжі. Наші місцеві види просто не пристосовані для життя в лісах, сформованих чужорідними деревами: чимало наших видів птахів не роблять гнізда у лісах з робінії. Більше того, зимуючі птахи майже не обирають робінію у якості кормового об’єкта, - говорить біолог Української природоохоронної групи Роман Лисенко. 

Як робінія, так і схожа на неї гледичія, рясно плодоносять, приваблюючи гризунів. Хижі ж птахи - природні вороги гризунів - ліси з робінії не люблять. Як наслідок, надмірна кількість гризунів завдає збитків сільському господарству та переносить патогени. Інвазійні види впливають ще й на місцеві види грибів. Корені наших дерев формують зв’язки з грибами. Робінія ж фізично не може утворювати зв’язки з поширеними в Україні грибами, такими як боровики чи маслюки. Тому коли замість соснового лісу з’являється ліс з робінії - грибів там більше не побачити. 

Перший крок із боротьби з інвазійними видами - заборона їх висадки. Незважаючи на масив наукових досліджень, українські лісівники продовжують саджадити робінію, гледичію ,червоний дуб та інші інвазійні дерева й кущі. Чинне українське законодавство жодних заборон на використання інвазійних дерев не встановлює. 

На думку лісівників, альтернативи інвазійним видам немає. Насправді ж є чимало місцевих видів дерев, які непогано ростуть навіть в умовах посушливого українського степу. Наприклад, різноманітні клени, в’язи, тополі, верби, груші, яблуні, глід тощо, - наголошує Роман Лисенко. 

Науковці Української природоохоронної групи закликають Міністерство захисту довкілля відмовитися від застарілих радянських уявлень про висадку дерев і заборонити створювати нові ліси з інвазійних дерев. 

Українська природоохоронна група створена як команда фахівців, що працюють над питаннями практичної охорони природи. За останні 6 років щонайменше половина всіх новостворених заповідних площ в Україні мали серед авторів наукових обґрунтувань експертів Групи або були активно підтримані її членами. За участю експертів Української природоохоронної групи було врятовано 19 500 га лісів, 33 380 га степів та 98 550 га водно-болотних угідь.

Контакти:

Тетяна Шаміна, комунікаційниця: 093 918 42 86, [email protected]

Новини Нікополя

Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій

Telegram - Новини Нікополя
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY