8 березня - День захисту прав жінок

8 березня не день квіток, жіночності та краси. Це Міжнародний день захисту прав жінок. Противники цього свята закидають феміністкам про Клару Цеткін та Розу Люксембург. Також викидють лайно на віяло з маршем повій. Цей сексистський міф  поширили ще на початку 20 століття.

Тоді консерватори назвали текстильниць, які вимагали трудових прав, повіями. У той час зневажали будь-яку жінку, яка виходила за межі будинку. Тому всі, хто транслює цей наратив, не знаючи першоджерел, або дурні, або старі консерви ,які хочуть бачити жінок вдома з купою дітей. 

Варто запам’ятати, що 8 березня збиралися суфражистки – активістки, які боролися за економічні та виборчі права жінок. 

Це не комуністичне свято, а Міжнародний жіночій день,затверджений 8 березня 1975 Генасамблеєю ООН. Радянське 8 березня з тюльпанами та святом весни нічого спільного не має із правами жінок. СРСР не був феміністичним. Жінки були у жахливих умовах: не мали засобів гігієни, народжували без знеболювання , працювали дві зміни на заводі і третю – вдома. Наврядче це відповідає інтересам жінок.

Також варто згадати,що український фемінізм з’явився на території Галичини і пов’язаний із національно-визвольними рухами. Почалося все із «Товариства руських жінок» та активної роботи українських феміністок таких як Леся Українка ,Наталя Кобринська,Софія Окуневська, Ольга Кобилянська.  Тому для декомунізації потрібно повернути квіти клумбам і стати на захист прав жінок. І не потрібно пхати День матері та берегиньок усім жінкам.