Від початку війни поляки допомагають біженцям з України

Від початку війни в Україні тисячі людей зайнялися безкорисливою допомогою сусідам. Польський уряд, органи місцевого самоврядування, громадські організації та волонтери. Саме вони заслуговують на слова подяки, адже часто маленькі жести перетворюються на масову допомогу. І вони стали важливим уроком людства.

Залізнична станція в Перемишлі. Вже в перші дні війни в Україні будівля буквально тріщала по швах. Біженцям, які приїжджали до Польщі, допомагали скаути, парамедики, пожежники, солдати WOT, поліцейські та волонтери з усього регіону, з усієї Польщі та навіть Європи. Вони прийшли сюди самовіддано. Вони роздавали їжу, ковдри, іграшки, допомагали організовувати транспорт. Підтримували – жестом, а інколи лише словом.

Ця підтримка також була помітна на всіх пунктах пропуску. Школи швидко перетворилися на пункти прийому, де українці могли розраховувати на медичну допомогу, а також на харчування та підказки щодо перебування в Польщі. Торгові центри стали центрами для біженців. У різних місцях краю почалися збори для українців, які втікали від війни. До них приєдналися громадські центри, школи, а також фонди та асоціації. Карітас, Польський Червоний Хрест, а також багато компаній та установ швидко почали організовувати транспортні перевезення з допомогою. Ця допомога ще триває, наприклад, чергові гуманітарні конвої відправляються зі складу в Лежайську, яким спільно керують ґміна та Карітас Перемишльської архідієцезії.

У багатьох установах Підкарпаття досі перебувають тисячі українців. Вони почуваються тут у безпеці. Тут їм також допомагають люди доброго серця. Відкриття своїх домівок для часто незнайомих людей, концерти, аукціони, збір коштів або невеликі акції, як-от на прикордонному переході в Корчовій. Музика, яка хоч на мить допомогла заглушити звуки війни, що гуркотіли в наших головах. І повідомлення про те, що «колись усі люди житимуть у мирі» і що, як каже інша пісня, людей доброї волі стає більше, бо завдяки їм цей світ не загине.