ЛГБТ-військові України: ті, кого не хочуть бачити
Ті, кого не хочуть бачити. Але вони поруч з кожним із нас.
У Києві відбулась виставка про ЛГБТ-військових та волонтерів, що вже біля року залучені до захисту країни.
На фото — лиш крапля у морі з-поміж подібних людей. Але це стосується так само і Нікополя, Марганця або Енергодару. Такі люди є всюди. І вони позбавлені загальних прав, навіть якщо вони захищають нас від російської агресії.
Варто додати, що і цих військових ЗСУ чекають кохані люди вдома. Вони допомагають екіпіруванням, волонтерять і підтримують захисників, як і всі інші.
Але не мають доступу ані до клінік (де перебувають військові), щоб відвідати коханого/кохану людину, ані отримати компенсацію в разі найжахливішого чи права залишити собі спільну дитину. Вже не кажучи про то, що їх стосунки не затверджені законом. Натомість, попри все це — вони, як й інші захисники дають нам змогу жити і бути вільними.
Рішення — за суспільством. Рівність або дискримінація?