Чи сприяє війна гендерній рівності?

У 21 столітті ми можемо почути, що вже досягнуто гендерної рівності і що фемінізм не потрібен. Чи так це насправді? 

24 лютого  2022 терористична російська федерація продовжила загарбницьку війну, яку почала весною 2014 року, але у більших масштабах.  Постало питання захисту від збройної агресії, але цей обов’язок поклали виключно на чоловіків. 

Натомість для жінок захист України залишився правом, а не обов’язком. До того ж на це право досить часто поягали у ТЦК, які не мають бажання мобілізути жінок і навіть надати можливість заключити контракт . Варто нагадати історію водійки БМП,  Валіко Коробкадзе з Полтавщини. Дівчині відмовляли у всіх ТЦК Полтавщини і потрапити на військову службу вона змогла лише через ТЦК у Харкові. Це попри те, що дівчина перебувала на контракті з 2019 року.

Ще з часів АТО жінки добровольці не були оформлені належним чином, коли приймали участь у бойових діях. Вони отримували поранення, гинули, але не могли отримати визнання факту участі у бойових діях.  Перші законодавчі ініціативи для зміни ситуації почалися у 2014. Тільки у 2018 році парламент прийняв зміни до закону Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків.  Такі зміни дали можливість жінкам обирати посади та здобувати військові спеціальності. 

На жаль, закон не завжди виконується, а тому потрібні квоти. Багато жінок скаржилися, що у ТЦК їх не допускали до служби, посилаючись на негласні вказівки.  

Щоб запобігти подібним ситуаціям потрібно вводити  гендерні квоти на військові спеціальності.  Тільки так можна зобов’язати дотримуватися писаних законів.

Відсутність рівного військового обов’язку закріплює архаїчні гендерні ролі та знецінює жінок.

Російське вторгнення у два етапи- 2014, 2022 показало, що жінки можуть воювати на рівні з чоловіками, а іноді і краще.  Натомість жінки зустрічаються з більшими перешкодами. Відсутність військового обов’язку для жінок закріплює традиційні гендерні ролі, згідно з якими чоловіки мають воювати, а жінки – народжувати.  

Так держава знецінює жінок, відводить їм лише біологічну функцію, яка цінується  менше, ніж інші.  Також відсутність строкової служби для жінок позбавляє їх шансів навчитися базової культури поводження зі зброєю  та підвищує ймовірність стати жертвами російських окупантів. 

Що на нас чекає після війни? 

Окрім цього, після завершення бойових дій на території України, може посилитися репродуктивний тиск на жінок . Посилиться діяльність пролайф -організацій, які закликатимуть «рятувати демографічну ситуацію». 

Це може призвести до сумнівних законодавчих ініціатив із закликами до заборони абортів.  Війна та геноцид стануть термінами для спекуляції популістів різного штибу, які спробують обмежити права жінок з метою отримання голосів малоосвіченої консервативної публіки