Соціальна їдальня у Запоріжжі: історія переселенця з Енергодару

Чоловік півтора року прожив на Прикарпатті, поблизу Яремчі. Потім вирішив переїхати ближче до рідного дому. Історію переселенця з Енергодару опублікувало видання Forpost.

У Володимира двоє шестирічних дітей, а взагалі він багатодітний батько та має п'ятеро дітей. Старший син військовий - кадровий офіцер. До повномасштабного вторгнення Володимир працював керівником будівельної компанії, яка була генпідрядником і побудова в місті Енергодар дві станції «теплової атомки». В самому місті було багато підрядів, в тому числі і по Запоріжжю.

Також родина чоловіка мала дитячий табір «Лазурная радуга» у Кирилівці. Він вважався найкращим у Запорізькій області. Там були готель та кафе зі смачною їжею. Власне ці спогади і дали поштовх для відкриття соціальної їдальні.

Тим більше коли ми сюди повернулись (Запоріжжя) до нас звернулася колишні наші працівники. Кажуть що важко жити на ту допомогу яку видає держава 2000 грн. Давайте якось щось робити. - розповідає Володимир.

Разом з Анжелою Валеріївною дипломованим кухарем написали бізнес-план, знайшли приміщення та відкрилися. За місяць роботи закладу вдалося перейти точку неприбутковості.

На сьогодні ми десь обслуговуємо в будні дні трошки більше 170, а в вихідні десь до 150 чоловік. Також в нас є послуга кейтерингу. Зараз працює 9 чоловік  тут і всі вони переселенці. Шукаємо ще одного кухаря.
А головна наша особливість це українська кухня. А ще це пов'язано з тим що дівчата з маленьких селищ та містечок і вони пам’ятають як готували їх пращури та зберегли певні традиції. І кожен день рецептура міняється та удосконалюється - додає Володимир.

Також в соціальній їдальні влаштовують благодійні обіди. За рахунок продуктів громади переселенців безкоштовно приготували їжу. Вже двічі проводили таку акцію. А, нещодавно кормили дім ветеранів в Запорізькому районі.

Володимир не забуває і про військових:

На початку війни я звернувся до лікарні в городі Фрайбург в Німеччині, де мене колись лікували та  оперували. І  лікарня приготувала на 20 000 євро медикаментів для військових. А для лікарень та  госпіталів нашого міста приготували на понад  25000 євро провізії:  це продукти харчування, тепла білизна для військових. 20 тон вантажу загалом було.

Чоловік наголошує, що потрібно не лише вірити в перемогу, а й щось для цього робити.