Павло Шишкін з Нікополя розповів про найстрашнішу ніч у житті

Рік, як окупанти обстрілюють Нікополь. Рік, як російські нелюди тероризують мирних жителів постійними обстрілами застосовуючи реактивні системи залпового вогню "Град" ствольну артилерію та безпілотники. За цей час у Нікополі зруйновано або пошкоджено 4 154 об'єкти. Кожен місцевий мешканець має свою історію війни. Історію Павла Шишкіна опублікувала Лєля Ледньова на фейсбук сторінці підприємства "Нікополь феросплавний".

Павло Шишкін працівник підприємства "Нікополь феросплавний" поділився подіями однієї із найжахливіших ночей у своєму житті:

Коли Нікополь став ціллю для ворожих атак, я втратив спокій. Хвилювався не за себе - за своїх стареньких батьків. Домовились, що під час обстрілів, вони будуть виходити у коридор, адже літнім людям в укриття бігати важко. З середини липня Нікополь обстрілювали майже щодня, вночі інтенсивність обстрілів зростала. Так було і 10 серпня. Ввечері почали працювати ворожі «Гради», неподалік почулися гучні вибухи.  

Тієї ночі було дуже гучно, перші декілька прильотів Павло разом з батьками перечекали в коридорі своєї квартири на четвертому поверсі п'ятиповерхівки, та коли звуки вибухів стихли вирішили повернутися у ліжко. Коли вони розійшлися по кімнатах пролунав страшний вибух, будинок захитався, підлога пішла з-під ніг. Почали летіти куски цегли, розбите скло, техніка.

Я побіг в кімнати, де спали батьки. Встиг схопити за руку маму і відтягнути її у під’їзд. Миттю повернувся за батьком, але його вже не було. Не було ліжка, на якому він лежав, стелі і підлоги теж не було - суцільне провалля. Моторошна картина. - розповідає Павло. 

Пізніше з'ясувалося, що у квартиру на п'ятому поверсі прилетів "Град" це призвело до руйнування конструкції будинку та стояку.

Тієї страшної ночі Павло втратив батька, а матуся від ударної хвилі отримала контузію і оглухла на одне вухо. Павло каже, що ніколи не зможе забути події ночі коли він стояв на крок від смерті, та ніколи не вибачить агресора за втрату рідної людини.  

Не дивлячись на всі страшні події, які довелося пережити Павлу він не втрачає віри в краще та оптимізму.