Бурнеша як феномен патріархальних Балкан

Наш світ сповнений протиріч, а історія - цікавих фактів. В патріархальній Албанії, Чорногорії існувала традиція, коли дівчина приймала целібат та брала на себе традиційно чоловічі обов’язки й отримувала більше прав, які традиційно мали чоловіки. 

Цей ритуал був поширений через жагу до кровної помсти та масові вбивства чоловічого населення в доісламський період. Чоловіків після війни не вистачало і роль хлопців у суспільстві почали виконувати деякі жінки. Частим явищем були війни кланів, де масово гинуло чоловіче населення. Коли у сім’ї не залишалося синів, старша донька заміняла братів. Таким чином, жінка могла отримати чоловічі права. 

Така дівчина стригла волосся, приймала обітницю целібату (відмова від стосунків з чоловіками і дітонародження). Після прийняття присяги дівчина могла пити у компанії чоловіків, ходити на збори, виконувати «чоловічу роботу» й зі зброєю в руках захищати клан разом із іншими, займатися ковальством чи ювелірною справою.  

Ця традиція отримала продовженням і в післяосманський період. Оскільки традиційна роль жінок зводилася до репродуктивної та обслугоюуючої праці, знаходилися жінки які хотіли свободи і мали "чоловічі" навички. Часто до такого вибору призводило нав’язування жінці шлюбу з боку общини. Тому це був єдиний вихід для жінки у патріархальній спільноті звільнитись від обов'язку "берегині" дому. 

З часом, поступова європеїзація призводить до зникнення традиції в кінці 20 століття. Остання медійна бурнеша, про яку відомо, Станка Цероич померла у 2010 році. 

Дослідники припускають, що у віддалених гірських регіонах продовжують таку традицію, оскільки суспільний уклад там нагадує віддалені аули Північного Кавказу.