Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Що тепер буде із квір-літературою на росії?

Rayan Riener - nikopoltoday.com
, 2022-12-23 08:38:58

На читання тексту піде: 9 хвилин, 361

Не секрет, що головна ціль цього закону на росії – книжки з ЛГБТ+ тематикою.

Що тепер буде із квір-літературою?
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY

На росії заборонили "ЛГБТ-пропаганду". 5 грудня володимир путін підписав закон про повну заборону «пропаганди нетрадиційних сексуальних відносин, зміни статі та педофілії». Таким чином, закон набув чинності ж того дня.

Не секрет, що головна мета цього закону – книжки з ЛГБТ+ тематикою. Спробуємо зрозуміти, що тепер буде із квір-літературою на росії.

Плани видавництв

Що тепер буде із квір-літературою?

Офіційних прес-релізів від видавництв майже немає. Чітко висловилися лише Popcorn Books – ще за кілька днів до ухвалення закону в їхньому телеграм-каналі з'явився «прощальний лист». У ньому видавництво повідомило, що прибирає з портфеля всі ЛГБТ+ книги та оголосило розпродаж залишків. На даний момент пост уже видалено, а в онлайн-кіоску видавництва замість книг «Літо в піонерській краватці» та «Дні нашого життя» з'явилися зображення чорних пакетів із назвами книг та цитатами з Конституції, які забороняють цензуру.

У телеграм-каналі Коробка 37 з'явився злив наказу одного великого видавництва. Там роз'яснюється розуміння видавництвом понять «пропаганда» та «демонстрація» (у законі ухвал цього немає) та критерії, за якими твори слід відносити до «пропагандуючих». Відповідно до них, «позитивні герої квір-людьми бути не можуть, а демонстрація Нетрадиційних Сексуальних Уподобань повинна подаватися лише в ключі, що засуджує і викриває».

Ще один цікавий пост з'явився у телеграм-каналі видавництва "Компас-Гід". У ньому видавництво оголошує знижки на дві свої книги, у тому числі роман Яни Ткачової «Три квитки в кіно», що розповідає про поліаморний МЖМ-союз. Про причини такого атракціону небаченої щедрості видавництво висловилося туманно – «Самі навіть не знаємо, чому…»

Активісти спробували отримати інформацію від людей, які співпрацюють із видавництвами. Блогер Владислав Крилов каже, що ті просто чекають на остаточне ухвалення закону, щоб проконсультуватися з юристами і вже потім вирішити, які книги видаляти з портфеля. Теж стверджує й інше джерело із видавництва ЕКСМО. На питання, чи припинить видавництво прийом рукописів з ЛГБТ+ тематикою, джерело відповіло:

«Такої ухвали не було. Як і не було окремого набору саме квір-рукописів, редактори продовжують дивитися книги у своєму жанрі».

Втім, як показує практика, видавництва та торговельні мережі вважають за краще перестрахуватися, ніж недострахуватися. Так онлайн-магазин Лабіринт ще задовго до ухвалення закону прибрав із асортименту деякі книги і навіть скасував уже оплачені попередні замовлення на них.

Опір прийняття закону видавці також не чинили, лише висловлювали претензії про відсутність чітких формулювань та ухвал. Щоправда, переживають вони не за свої лінійки янг-едалт та фентезі книг з ЛГБТ+, а за біографію Чайковського та… Романи Пєлєвіна!

Найімовірніше, з продажу зникнуть книги, які прямо позиціонуються як квір-література та в яких ЛГБТ+ лінія є основною. Наприклад, лінійка «Зірки молодіжної прози російською» видавництва АСТ, куди входить дилогія «За стінкою» Габріеля Кости та «Координата ушкодженості» Владлени Дан уже зникли з продажу. А ось, наприклад, фентезі-трилогія «Країна, гідна своїх героїв» Річарда Моргана з головним героєм-геєм від того ж видавництва цілком продовжує продаватися. Просто тому, що такі твори не слухняні у гомофобів.

Тут ще варто відзначити, що іноземна література зазвичай значно менше схильна до цензури, ніж російська. І так було ще до ухвалення закону. Наприклад, роман «Ущент» Макса Фалька піддався цензурі за гомосексуальний мінет. І в той же час вийшла книга «Жага та бажання» Карли Ніколь з аналогічними сценами була надрукована як є. Ось так працює «руйнівний вплив західної культури».

Як зміниться мережева література?

Різні майданчики самвидаву російською тривалий час були притулком квір-авторів. Але тепер і цей острівець свободи здебільшого піде під воду.

Найбільша платформа фанфікшена Фікбук спочатку заявила, що не видалятиме історії в жанрах слеш і фемслеш і взагалі підкорятиметься російським законам, оскільки не перебуває в юрисдикції РФ. Але згодом у правилах платформи з'явилися пункти про заборону «пропаганди». Ще трохи згодом адміністрація заявила, що це була помилка. У результаті було оголошено про створення нової платформи – Слешбук, куди переїдуть всі тексти, які можуть потрапити під дію закону. А з основного майданчика ці роботи буде видалено.

30 листопада літературний сайт Автор.Тудей опублікував зміни у політиці платформи. Згідно з ними роботи жанру слеш та фемслеш будуть «заморожені», доступ до них залишиться лише у тих, хто вже купив доступ до конкретних творів. Коментарі до посту платформа «дбайливо» відключила. У день опублікування закону аналогічні розділи свого контенту видалили платформи Літнет та Літмаркет.

Самвидав-сервіс Ridero приблизно за два тижні до цього почав розсилати авторам «листи щастя», в яких повідомив, що проводитиме перевірку та видалить книги, які ризикують потрапити під закон. При цьому адміністрація запропонувала авторам «перевірити» свої роботи та добровільно зняти їх із платформи, якщо вони містять «пропаганду». Щойно закон набув чинності, до Ridero приєднався і онлайн-магазин електронних книг Літрес. У магазину є свій сервіс самвидаву. Але відтепер квір-авторам закрито дорогу і туди.

З усіх платформ, авторам і читачам залишаються лише канадський Wattpad і соціальні мережі, насамперед – Телеграм.

Що кажуть самі автори?

А що ж робитимуть люди, які безпосередньо причетні до створення квір-літератури – автори та блогери?

Даша Буданцева, письменниця у жанрі міського фентезі:

Я збираюся максимально поєднувати свою звичну діяльність із цим людожерським законом, шукати компроміси, поки я в рф і поки цей закон не скасують. Я впевнена, що це станеться питання часу. Я продовжуватиму писати книги та оповідання з ЛГБТК тематикою, але поки не знаю, де я їх публікуватиму. Можливо, в Google документах — і поширювати посиланням серед своїх передплатників. Щоправда, монетизувати такий формат вийде хіба донатами. Лесбійське фентезі «Медіатори», яке вийде 2023 року в «Компас Гіді», я цензурую за аналогією із серіалами «Мерлін» та «Зена — королева воїнів». Там є явний теншен і хімія між головними героями (Мерлін та Артур, Зена та Габріель), але прямим текстом нічого не сказано. Тож за відсутності фантазії та бажання цілком можна пропустити всі квірні натяки сценаристів. Свій канал «Зворотний бік Дашеньки» я вестиму так, як і вела раніше. Пропаганди в ньому немає, звісно, але є моє життя. Як я не можу викреслити лесбійство зі свого життя, то не можу це зробити зі своїм каналом».

Голодна Гусениця, слеш-авторка:

«Думаю, я писатиму у двох напрямках. У першому все залишиться по-старому, відверте ЛГБТ для тих, хто мене постійно читає. У другому – будуть книги для видавництва, з квірними персонажами, але написані натяками, «езоповою мовою». Якщо всі платні ресурси закриють слеш розділи, залишуся просто на фікбуці, там у мене велика та тепла аудиторія. Якщо почнуться гоніння і там, перейду Boosty або Patreon. Або поширюватиму тексти через телеграм.

Те, що написано – написано. Слеш з моїх історій так просто не вирізати, тож не бачу сенсу і намагатися. Ту нову історію для видавництва, яку пишу зараз, вже одразу писатиму у вигляді натяків. Блог у Телеграм продовжуватиму вести, сподіваюся, вийде нічого не змінити. Якщо чесно, я не думаю, що дрібні блоги на кшталт мого хтось помітить, але насправді найбільше боїшся не того, що помітять зверху, а боїшся доносів, що настукають пильні співгромадяни».

Лео Велес, квір-блогер:

«Я продовжу вести блог, як вів і висвітлюватиму в ньому ті теми, які вважаю за потрібне, у тому числі – квір-літературу. Нічого фундаментально міняти я не планую. Максимум - готовий подумати над тим, щоб повісити якийсь додатковий диксклеймер "Не читайте канал, тут ЕлГеБеТе". Я не роблю нічого поганого. І не має наміру орієнтуватися на чиюсь некомпетентну думку про те, як мені слід чи не слід вести блоги, що мені можна чи не можна читати і як мені жити. Жити та ділитися досвідом я планую так само відкрито, як і раніше».

Владислав Крилов, оглядач квір-літератури:

«Особисто я собі хочу далі писати про книжки і говорити про книжки. Якщо ЛГБТ-літератури не буде, я не зможу про них говорити, бо їх просто нема. Тут уже зупиняє мене не межі закону. Але якась ЛГБТ-література все одно буде – ось її і оглядатиму.

Блог, напевно, спершу закривати не буду. Я просто вилучу все, що може визначити мою особистість. Дочитуватиму книжки, які я придбав на хвилі прийняття закону, викладатиму відгуки. Коли дочитаю те, що вже є, думатиму, що брати, що тепер читати, що нове взяти, звідки взяти і таке інше. Якщо треба буде якісь дисклеймери вставити, про всяк випадок поставлю, якщо це мене від чогось може врятувати».

Саша, авторка телеграм-каналу bibli0manka

«Звичайно я продовжуватиму вести блог і висвітлюватиму книги ЛГБТ+ тематикою. Канал буквально присвячений їм. Міняти нічого не планую. Жодної пропаганди в мене немає, соромитися теж нема чого. Думаю, з усіх блогерів, у мене «стабільне» становище, тому що я з іншої країни. Максимум, що можуть зробити, це заблокувати мій канал на території рф, але з ВПН ця проблема легко вирішується. Канал так і залишиться відкритим і будь-хто, кому цікава дана тематика, може стати його частиною. Над дисклеймерами подумаю, але поки що не планувала».

Дмитро, автор телеграм-каналу Pal o 'Me Heart

«Канал вестиму продовжу у звичайному стилі. Я і раніше писав переважно про англомовні новинки та класику, які російською не перекладали або перекладали досить пізно. Це важливий пласт американської та британської літератур, які російською мовою майже не відомі. Тож тут для мене нічого не зміниться. Також продовжу писати про книги та кіно скрізь, куди покличуть».

Активістські ініціативи

У період, коли цензура посилюється, а великі гравці книжкового ринку їй підкоряються, з'являються «низові» творчі об'єднання, готові обстоювати свободу мистецтва. Так було за часів радянської цензури, так буде й зараз. Різниця у тому, що сьогодні такі об'єднання створює ЛГБТ+ спільнота.

Так, ведучі телеграм-каналу «Лейсбійське лобі» Марія Лацинська та Катя Кудрявцева оголосили про запуск свого літературного проекту – квір-зина «На себе». Це буде онлайн-журнал квір-літератури. За словами авторок, вони давно запланували цей проект, але відклали його «у довгу скриньку». Повернутися до зини їх змусив якраз новий закон про пропаганду.

Літературний квір-журнал «Вголос», до команди якого належить і моя скромна персона, також продовжуватиме роботу. Зараз ми готуємо новорічний спецвипуск, присвячений підліткам-геям. Підкаст «Гучче» – аудіо додаток до журналу – теж продовжить виходити. Я сподіваюся, що в майбутньому таких проектів побільшає.

Короткі висновки

Робити якісь прогнози зараз дуже складно, бо ситуація змінюється щодня. Проте загальна рамка видно. У росії наступає нова епоха "підпільно-екстремістської" літератури. Книги, які найбільше презентують квір-людей, зникнуть з ринку, але залишаться інші, «неявні». Мережева література звузиться, піде на іноземні майданчики та в соцмережі. Автори продовжать творити, але монетизувати свою творчість стане ще складніше, ніж раніше.

Проте квір-література нікуди не зникне. Стерти ЛГБТ+ людей із публічного поля сьогодні набагато складніше, ніж 20–30 років тому – з багатьох причин.

Автор – Андрій Нечаєв, письменник, автор телеграм-каналу «Простір одкровення»

ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY