Тварини теж мають почуття та розум: історія горили Коко
Звідки почати, коли йдеться про високу інтелектуальну складність тварин? І які саме тварини здатні виявляти свої почуття та використовувати розум? Саме на ці питання ми намагатимемося відповісти, розглядаючи історію горили Коко.
Коко народилася в 1971 році у зоопарку Сан-Франциско, і вже в дитинстві вона відрізнялася від інших горил своєю неймовірною здатністю спілкуватися з людьми. У віці трьох років Коко почала вивчати мову жестів, яку спеціально для неї розробила дослідниця Франсін Паттерсон.
За допомогою цієї мови, Коко виявляла свої почуття, бажання та потреби, і навіть почала використовувати прості речення. Крім того, вона здатна була запам'ятовувати нові слова і відповідати на запитання. Коко стала великою зіркою, і її розумові здібності стали об'єктом досліджень для багатьох вчених.
Але що ж робить Коко настільки вражаючою? Перш за все, її здатність відчувати і виражати свої почуття. Коко показувала свою радість, коли її відвідували її друзі, а також виявляла зневагу, коли з нею поводилися несправедливо. Крім того, вона плакала, коли дізнавалася про смерть своїх близьких.
Коко була так само розумна, як і людина
Одним із найвідоміших прикладів використання розуму Коко став її контакт зі світом людей. Вона не тільки навчилася розуміти мову жестів, але й навчилася виражати свої думки.
Коко була здатна сприймати світ навколо себе і взаємодіяти з людьми на дуже високому рівні. Вона була здатна не тільки повторювати слова, але й створювати власні фрази з використанням знайомих слів, щоб виразити свої думки та почуття. Наприклад, одного разу, коли Коко випадково розбила свою іграшку-лічильник, вона заявила: "Неважливо, я сумую" - це явно вказує на те, що вона розуміє, що це її втрата і вона знає це і може розповісти про викликаний сум.
Коко також показувала свою творчість, що є ознакою високої розумової активності. Наприклад, вона любила малювати, використовуючи кольори та форми. Крім того, Коко була здатна до імпровізації - вона може змінити свої мовні висловлювання та впроваджувати нові ідеї в ході спілкування.
Не менш важливим є те, що Коко виявляла свою соціальну згуртованість. Вона була дуже прив'язана до своєї дослідниці, Франсін Паттерсон, а також до інших людей, які працювали з нею. Крім того, вона здатна була створювати власні стосунки з іншими тваринами - наприклад, з котами, які жили з нею в одному приміщенні.
За своє життя вона виходала і доглядала багато котів, якх любила немрв власних дітей.
Історія горили Коко - це приклад того, як тварини можуть мати почуття, розум і здатність до соціальної взаємодії. Коко дозволила людям побачити тварин в новому світлі, які не просто тварини, а живі істоти, які мають свої почуття та розум.
Кокок неодноразово при житті формулювала думки про те, що "люди дирні" і не розуміють, що "природа та інші тварини їх бачать", як і те, що ми робимо із Природою.