Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом расизм

Мене хотіли вбити за те, що я Інший
Мене хотіли вбити за те, що я Інший
Нікополь 2020-02-13 10:17:26
Кожного разу, коли стаєте свідком або жертвою будь-якої дискримінації - розповідайте про це, звертайтесь до поліції, пишіть правозахисним організаціям. Не забувайте, не бійтеся, не будьте байдужими до власного життя та інших людей. Соромитися повинні негидніки, що роблять наше життя жахливим, наголошуємо увагу ми від NikopolToday.Насилля квітне в мовчазній печері, роздираючи чергову жертву. Кожна замовчана подія, що дала вам неприємний досвід або збиток - це відкриті двері до наступних зловживань злодіїв, які руйнуть наші життя. Руйнують Україну та наші прагнення бути вільним і прогрессивним суспільством.Мене хотіли вбити за те, що ІншийЦя досить емоційна стаття містить у собі не тільки мої думки стосовно теми Маршу Рівності [КиївПрайд] але іособисті історії та випадки з життя, які є дискримінацію і мають прямий стосунок до причин, з яких люди виходяить та проводять мирні зібрання проти такого явища.З самого дитинства, я почав розуміти, що існує дискримінація, навіть не знаючи слова, яким це описується. Для мене це була несправедливість. Діти, дорослі, старі - усі мислили стереотипно і вважали, що мають право знущатись над іншими тому що вони: старші, розумніші або сильніші, українці або росіяни, цигани, тощо. Не кажучи вже про несприйняття мого гендеру починаючи із садочку та, де мені було простіше спілкуватись із дівчатами, які трохи відкритіші і вільніші в цій країні, ніж хлопці, затиснуті стереотипами майже у всіх сферах життя.Починаючи від знущання в Україні, на грунті того, що з невеликого містечка, через яке мене прозвали у санаторії “Нікіпіль”. Це було у Кривому Розі. Щоб підкреслити своє ставлення неповаги. Але це була не єдина неповага у ставленні до мене. Знущання над дітьми у таких закладах - явище повсякденне. Держава на це увагу не звертає, адже діти - це “лише” меньшина суспільства. Теж саме і у ставленні до пенсіонерів. Повага дуже потрібна нашому суспільству, на томість - дорослі із самого початку показують дітям негативний приклад ставлення до прав інших людей. Як це було і в тому санаторії. Коли усі дізналися, що там є дитина-гей, самі вихователі створили нестерпні умови для нього, даючи негативний приклад дітям, які його швидко підхопили. Я був єдиною дитиною, яка спілкувалася із цим хлопчиком.Нагадуємо: Всі ми несемо відповідальність за майбутнє свого міста. І це стосується не тільки Нікополя але і цілої України, де б ви не жили.Із самого дитинства, я бачив, що це суспільство ненормальне і це дуже сильно вплинуло на моє ставновлення як особистості. У тому ж таки санаторії, я вперше дізнався про людей, які не їдять м’ясо. Там була дівчинка, яка відмовлялася їсти яловичину, хоча вихователи змушували її це робити, а інші діти сміялися. Виховна система, замість того, щоб інформувати дітей та вчити поваги до “інакших”, пхала ковбасу до рота цієї дівчинки руками колектива закладу, а потім усі дивились, як дівчинку знудило на підлогу. Це садизм, і діти вбирають цей приклад ставлення до інакших з самого дитинства як губка.У школі з мене знущались з того, що я ріс у родині Свідків Єгови, які є релігійною меншиною в Україні. У середовищі самих Свідків Єгови, мене не сприймали та цурались моєї гомосексуальності, вегетаріанства й інакшого зовнішнього вигляду, тощо. Ця система, створена задовго до нас, система неповаги до інших, зробила так, що я та ще сотні тисяч людей, а можливо і мільйони, пройшли через страждання та самотність, буллінг, знущання, у тому числі і фізичні. Я боявся ходити до школи через фізичне насилля, словесні знущання, які розпалювалися самими вчителями, що у повній мірі користувалися своєїм “домінантним” над дітьми ставновищем. Тим не меньш, нічого не зробили, щоб навчити дітей поважати гордість інших людей. З цього і росте наша країна: безкультурність на вулицях, магазинах, інших закладах, хамство. Людей не вчили поважати одне одного, не кажучі вже про меньшини, увесь спектр різноманітних спільнот. У колледжі теж саме, але ще гірше. Співучні зненавиділи мене через зовнішній вигляд, орієнтацію. Приходили хлопці прямо до кабінету та били мене гаєчним ключом, а потім спілкувалися із вчителями, щоб вони мене “змінили”, на що вчителі відповідали, що я “придурок”. Умови навчання були нестерпні. Але це закінчилось… Насилля та знущання дійшли до замаху вбивства, коли учні накинулись на мене і почали бити головою об стіну та гуртом добивати. Я потрапив до лікарні, а після цього, пішов забрати документи з освітнього закладу. Мені довелося кинути навчання, щоб врятувати своє життя. В останнє, побачившись з вчителями, я висказав їм, усе що думаю, у тому числі і на те, що вони закрили очі на гомофобію та буллінг інших учнів, що могло коштувати мені життя. Та вони навіть і не зрозуміли, що це таке “гомофобія”. Коли я виходив з освітнього закладу, учні, що збиралися курити та пити пиво на подвір’ї, гуртом почали кричати та плювати на мене, а потім разом почали кидати каміння у спину.  Я ніколи цього не забуду. Я не можу повірити, що таке існує у нашому житті. Саме тоді я подумав, що колись настане час і навіть у маленькому Нікополі будуть правозахисні заходи, на яких я неодмінно буду. В той час хотіли провести перший Марш Рівності, і його зірвав натовп праворадикалів та релігійних фанатиків. На своїй першій роботі я пройшов через нестерпну дискримінацію, коли директор дізналася про те, що я веган. Мене оголосили “сектантом”, кричали на мене та морально знущалися, висміюючи моє життя, мій зовнішній вигляд. Я не хочу, щоб ніхто у цій країні не пройшов через те, що пройшов я. Адже я описав тільки деякі конкретні випадки. Я навіть і підрахувати не можу, скільки разів люди дозвовляли собі гомофобію стосовно мене. Але я не здавався, змінив місце роботи, переїхав до великого міста. Тим не меньше, зі мною назавжди залишиться розуміння того, що ще багато дітей, підлітків та різних “інакших” людей відчувають негативне ставлення до себе, проходять через дискримінацію, насилля. І в кінці кінців, багатьох це приводить до самогубства.Усе це повинно скінчитися! З повним розумінням того, що Держава сама не буде рухати цю країну до поваги, розуміння інших, я вирішив вперше взяти участь у Марші Рівності. Оскільки ніхто окрім нас не змусить цю державу і суспільство поважати одне одного, меньшини, конструктивно мислити та розвиватись. І тепер, коли я пройшов через усі кола пекла у своєму житті, я можу сказати, що більше не боюся. І готовий піти на марш з гідністю і заявити про те, що ця країна повинна затвердити безпеку та повагу для кожного громадянина. Оскільки в іншому випадку, жодного позитивного розвитку, вдалих реформ та прогресу в країни статися не може. Україна повинна стати безпечною для всіх, а ті, хто попирає закон і знущається над іншими - повинні бути суворо покарані! P. S. Ця стаття також була опублікована на офіційному сайті КиївПрайду. Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту [email protected], щоб все місто почуло Ваші думки. Автор Rayan Riener / фото Here And Now
Нехай неонацисти вскриють собі вени або підуть у небуття
Нехай неонацисти вскриють собі вени або підуть у небуття
Нікополь 2020-05-19 13:39:28
Авторський матеріал, що містить власну думку від в.о. редактора NikopolToday. Російською, мовою оригіналу, без змін та з попередженням: не покликано образити чиїсь конкретні почуття але із жорстким осудом расизму та ксенофобії. ПУСТЬ НЕОНАЦИСТЫ ВСКРОЮТ СЕБЕ ВЕНЫ Мой племянник имеет отца цигана. Мне пойти и сказать ему, 13-летнему племяннику: «Иван*, знаешь, ты не человек, а таракан? И если тебя зарежут, как ту самую семью под городом Львов, я поддержу их? Потому что ты не человек, а циган? гей? проститутка? лесбиянка? еврей?» Его национальность не определяет его будущее, а вот отношение к нему общества - да.Ваня, как и все дети, сейчас учится в школе, играет со своими друзьями в футбол и компьютерные игры. Любит кататься на байке и заниматься спортом. Постоянно тренируется и хочет заниматься этим в будущем. Но цвет его кожи и происхождение может перекрыть многие возможности из его жизни, просто потому, что имеет другую национальность?Я не потерплю подобного. Общество само закрывает дорогу меньшинствам в открытый мир, где они могут иметь равноценный доступ ко всем возможностям и реализовать свой потенциал, в итоге Общество само загоняет этих людей в гетто, а сами представители этого гетто пытаются быть как можно дальше от системы общества, считающего их тараканами, не вникая в общие процессы и побираясь тем, что могут раздобыть.Если иной образ жизни циган, будь они кочевники или нет, побуждает большинство считать их мусором, тогда кто такие сквоттеры? автостопщики? каучсерферы? фрилансеры? ярые путешественники? и многие другие люди, ведущие альтернативный способ жизни? буккроссеры? волонтеры? да и вообще весь третий сектор экономики, создающий социальные условия, культуру и т. д. за счет пожертвований? и как же наши дорогие церковники всех гребаных конфессий, водящие за нос миллиарды людей?Кто на самом деле паразиты общества, как не религиозные пасторы и коррупционеры? Вырезать нужно церковных бизнесменов, пожимающих кровавые руки коррупционеров, а не набрасываться не беззащитные группы и так загнанных меньшинств, чьи голоса и права никто из структур государства не хочет слышать и защищать.Но неоеацисты, фашисты и другие мерзкие праворадикалы никогда не будут способны вырезать настоящих преступников, потому что это организованные банды садистов, тешащие свое никчемное существование за счет издевательств над теми, кого закон Украины забывает защитить. Не нужно быть квалифицированным психологом, чтобы знать, как ведут себя обиженные дети, затравленные неудачники, мстящие кошкам и собакам, другим живым беззащитным существам, попадающим под руку, неспособные противостоять толпе обидчиков. Это замкнутый крут, вырождение, рождающее зло снова и снова, пока защиту прав человека обходят стороной.Я помню, как в детстве, когда мне и 10 лет не было, каждое лето я с утра и до ночи проводил на пляже и имел очень сильный загар до середины осени. Однажды, соседскую девочку обидел, по ее словам, какой то циганский мальчик, она тут же побежала к старшему брату жаловаться. К моему несчастью, я был первым, кто попался под руку и имел темный цвет кожи. Ее старший брат завидел меня и спросил у нее: «это тот циган?» Она ответила, что: Да, (Карл! ). Хотя я даже циганом не был, просто имел темный летний загар.Никакие мои слова не помогли, и пока я ждал своего друга у калитки, на меня набросился амбал и избил, потому что меня назвали циганом, обвинили в том, что я не делал, и было им не важно, главное, что «они сделали меня преступником». И вот когда мой друг вышел из дома, я был избит, а из носа шла кровь. Друга этого кстати также обзывали «цЫган», ударная буква Ы и мало кто с ним общался, в основном я. Потому что невыносимо терпеть тупость стада, глупость стереотипов и вездесущую несправедливость. Неудивительно, что цигане нас ненавидят: давным давно поставили штамп на целой культуре, заперли по клеткам и удивляемся, что целый народ до сих пор не интегрирован в общество, не готовое принимать тех, кто отличается от тупого стада, именуемого большинством.НАЦІОНАЛІЗМ ПРИЗВЕДЕ ДО ВИРОДЖЕННЯ НАЦІЇ*ім'я змінено з міркувань безпеки та етики. Фото Etsy.com / Pinterest
Масові протести та погроми у США: що насправді відбувається і як до цього ставитись?
Масові протести та погроми у США: що насправді відбувається і як до цього ставитись?
Світ 2020-06-07 10:05:31
Авторська стаття на NikopolToday від голови лібертаріанського руху Iter Ad Ortus, Ярея Тенгрі, про масові протести у США і ставлення суспільства до цього виклику, посеред світу, враженого пандемією коронавірусу з Китаю. Що насправді відбувається у штатах?Невже світ охопив дикий расизм, гомофобія та нетерпимість через світову кризу та економічні труднощі, викликані китайською хворобою covid-19?Знаете, друзья, что меня поражает в эти дни? То, что сегодня огромное число идиотов называют протесты в США против очевидного полицейского беспредела на фоне расизма просто беспорядками, грабежами и мародерством негров, высказывая при этом просто отвратительные расистские вещи и лозунги.Идиоты похоже не понимают, что под шумок протестов грабят магазины отдельные лица - это преступники, которых конечно нужно задерживать и наказывать. Но большая часть протестующих вышла за правое дело, в защиту своих прав и свобод, против расизма и мусорского беспредела. Более того, огромная часть протестующих это белые.Причем непонимающих идиотов, к моему глубокому сожалению, оказалось много и среди т.н. либеральной и оппозиционной публики, которая так же легко и бездумно стала просто ретранслировать грязные расистские лозунги.Я не думал, что людям будет так сложно, различать мародёрство и протесты. И если первое это преступление, за которое безусловно нужно сажать, то второе это право каждого свободного человека. Но похоже, что у идиотов не хватает мозгов отличить одно от другого. Хотя по моему это довольно просто. Для этого нужно иметь глаза, уши и хотя бы каплю критического мышления. Видимо у постсовков в целом с этим беда, если они не могут увидеть то, что у одних в руках краденые телевизоры и шмотки, а у других в руках плакаты с лозунгами и требованиями, мегафоны, камни и коктейли. Они не в магазинах и не тащат всё, что плохо лежит. Они на улицах, напротив вооруженной полиции отстаивают свои права, достоинство и свободу.Хотя чего удивляться, если позорный и деградатский расизм всегда был "духовной скрепой" русского человека. Как и холопство, которое заставляет поносить и обливать грязью любой протест. Внутренний холоп таким образом компенсирует свою зависть к тем, кто нашел в себе смелость восстать. Ведь он себе такого позволить просто не может, ибо труслив и покорен.В Древней Греции идиотами называли недалеких, аполитичных людей, которые не желают ни во что вникать и ни в чем разбираться, имея ограниченный ум и узкий кругозор. Так и сегодня - никто не хочет ни в чём разбираться, все, как тупорылое стадо, бездумно подхватывают и блеют расистскую пропаганду: "Аааа нигеры грябят магазины, вот и весь протест. Обезьяны ыыыы. В печку их, в Африку, обратно в рабство!"Такие сами хуже обезьян.Не будьте холопами, идиотами и расистами, друзья. Имейте разум вникать в суть.P.S. Протестующие добились того, что полицейские убившие Флойда арестованы и им выдвинуты обвинения в убийстве, которое было доказано экспертизой. Но а вы и дальше кукарекайте с ваших уютных диванчиков холопский берд типа: "Вы что хотите как в Америке?"Не волнуйтесь, как в Америке у вас никогда не будет, ибо холопам не ведомо, что такое свобода и достоинство.Автор Ярей Тенгрі / джерело Iter Ad Ortus
"Монстр: Історія Джеффрі Дамера": рецензія на гомофобні убивства
Нікополь 2024-01-30 23:56:14
Серіал "Монстр: Історія Джеффрі Дамера", який здобув шалену популярність на Netflix, досліджує жахливі злочини маніяка-людожера та занурюється у глибини гомофобського та расистського суспільства, яке дало йому можливість втекти від покарання. Хворе суспільство створює монстрів, що вбивають.  Сюжет серіалу на реальних засадах Він вбивав завдяки расизму у суспільствіж. Історія зосереджується на житті Джеффрі Дамера, серійного вбивці, який протягом 13 років вбив 17 юнаків та чоловіків. Серіал не лише описує жахливі злочини Дамера, але й досліджує його психологічний стан, мотиви та фактори, що призвели до трагедії. Гомофобія вбиває... Глибокий аналіз Він їв людей завдяки гомофобії у суспільстві. "Монстр" не просто жахає глядачів жорстокими сценами, а й змушує задуматися над глибинними проблемами суспільства. Серіал досліджує, як гомофобія та расизм роблять людей вразливими та дають можливість злочинцям уникнути відповідальності. Расизм вбиває... Чому вбивцям вдається втекти? Дамер протягом багатьох років вбивав безкарно завдяки суспільній гомофобії та расизму, адже поліція не сприймала всерйоз скарги зниклих чоловіків, адже вони були представниками ЛГБТ-спільноти. Расизм також відіграв свою роль: Дамер часто знаходив своїх жертв серед темношкірих юнаків, які вважалися "невидимими" для суспільства. Чи виправдовує серіал злочинця? Важливо зазначити, що "Монстр" не виправдовує жахливі дії Дамера. Серіал дає глядачеві можливість зрозуміти контекст та мотиви злочинця, але не робить його дії виправданими. Акторська майстерність Еван Пітерс блискуче зіграв роль Дамера, передаючи його психологічну складність та жахливі нахили. Його акторська гра робить серіал ще більш захоплюючим, але й лякаючим. Важливий меседж для людства "Монстр: Історія Джеффрі Дамера" - це не просто кримінальна драма, заснована на реальних подіях, а й важливий соціальний коментар до того, що люди заплющюють очі на дискримінацію. Серіал змушує задуматися над жорстокістю та несправедливістю суспільства, яке дає шанс монстрам втекти від покарання. Чи варто дивитись? Рекомендую цей серіал усім, хто цікавиться психологією злочинців, проблемами гомофобії та расизму, а також шанувальникам якісних кримінальних драм. Важливо розуміти, що серіал містить жорстокі сцени, які можуть бути неприємними для деяких глядачів.  
Завантажуйте більше