Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом подорож

Ми відкриваємо секрети Азербайджану
Ми відкриваємо секрети Азербайджану
Світ 2020-03-02 15:37:25
Кавказ - унікальний регіон, населений багатьма народами, в якому засніжені гірські вершини відокремлюють субтропічне узбережжене пальмами узбережжя. Українці та Поляки вже полюбили сусідню Грузію - схоже, що в Азербайджані зараз є п’ять хвилин, що є що запропонувати західнякам. І так, Азейбарджан це також Європа, останній край на кордоні з Азією, нагадує NikopolToday.Біла пляма на туристичній карті європейцівАзербайджан, як і раніше нерозкритий для європейців, щорічно відвідують менше 3 мільйонів туристів, переважна більшість з яких - росіяни, грузини та жителі Близького Сходу. З січня по кінець жовтня 2019 року сюди приїхало лише 6,1 тисячі.  Така невелика кількість туристів, мабуть, є наслідком незнання, скільки цікавих пам’яток чекає на приїжджих з-за кордону між сучасними, повними хмарочосами Баку та селами, захованими від світу в горах Кавказу.Подорож по 11 кліматичним поясамПодорожі в Азербайджані в певному сенсі можна порівняти з подорожей по всьому світу. Через розташування, близькість до Каспійського моря та гірського ландшафту ця країна в 3,5 рази менша, ніж кліматичні зони Польщі та України! В Азербайджані проживає менше 10 мільйонів людей, з них понад 2 мільйони - у столиці Баку, найбільшому місті Кавказу. Раніше в складі СРСР ця країна розвивається дуже швидко, серед інших, завдяки експлуатації багатих родовищ сирої нафти та природного газу.Унікальність Азербайджану пояснюється також його незвичайним ландшафтом. Через країну протікає понад 8000 річок. Дуже цікавою пам’яткою є місцеві грязьові вулкани. Одним із символів країни є вогонь, адже на півострові Абшерон відбувається справжнє диво природи, тобто Палаюча гора, яка завдяки витікаючому з ґрунту газу горить цілий рік. У свою чергу, в печері Азіх, були знайдені сліди найдавнішого багаття, зробленого людьми. Недарма Азербайджан називають «землею вогню».Кулінарна стежка від гір Кавказу до Каспійського моряЩе однією перевагою Азербайджану є його унікальна кухня, в якій, серед інших, використовується найдорожча в світі спеція - шафран.Восьмиденна подорож по землі вогню починається з польоту на маршруті Варшава-Баку. У цьому контрастному місті Азербайджану, скоріше, зацікавлені сучасні офісні будівлі та бізнес-можливості, але прибульці з Польщі будуть більше в захваті від історичної частини міста, тобто İçəri Şəhər, який був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, дегустуючи знаменитий азербайджанський чай та місцеві страви та милуючись архітектурою з черги. ХІХ - ХХ століття (в цей час спалахнула лихоманка, пов’язана з видобутком нафти). Родзинкою першого дня поїздки стане привітальна вечеря в одному з найвідоміших бакіанських ресторанів з оригінальним дизайном. Гості матимуть можливість спробувати ароматний мішечок - традиційне блюдо з кількома видами м’яса, обсмаженим у спеціальній страві, разом з овочами та іншими добавками. Закінчиться трапеза виступом фольклорного колективу, який презентує традиційні танці.Нонсенс: Чому в Польщі зовсім не турбуються щодо пандемії китайського коронавірусу?Наступного дня мандрівники вирушили на північний захід країни, щоб помилуватися чарівними річками та ущелинами Південного Кавказу та зможуть помилуватися місцевими стравами, такими як хліб, запечений у глиняній печі təndir, omelette kükü з кількома видами свіжої трави або çığırtma (смажені помідори, вкриті яйцями). До маршруту також входитимуть сотні років пам'ятники.Далі на захід - місто Şəki, одне з найкрасивіших в Азербайджані, яке славиться ремеслами та виробництвом шовку. Це буде зупинка протягом четвертого дня подорожі. У списку місць для відвідування необхідним пунктом є також церква в Кіші, що вважається найстарішим християнським храмом на Кавказі. Учасники поїздки також відвідають Палац Секінських ханів, який також оцінив ЮНЕСКО. Цього дня також буде дегустація місцевих солодощів та місцевого чаю - одного з найважливіших експортних товарів Азербайджану. Вечеря в черговий раз відзначиться великими кулінарними відчуттями, цього разу у вигляді пити, регіональної страви, приготованої в спеціальних глиняних глечиках.Наступного дня, який відвідав навколо Закатали та Ілісу, - це суть азербайджанської природи з густими лісами та мальовничими пагорбами та долинами. Кулінарні акценти включатимуть каштанові млинці та махару - блюдо, схоже на популярні в Росії млинці. Також варто спробувати місцеві шампури та вареники, присипані традиційним сливовим соусом. Перебуваючи в цьому районі, варто відвідати чайну плантацію. Також планується відвідати завод, який виробляє рожеву воду та квіткові олії, та відвідати фортецю в Закаталі з 19 століття.Може зацікавити: Хто такі Самукоморі і чому вони приховуються від суспільства?Наприкінці поїздки учасники повернуться до району Баку, щоб познайомитися з півостровом Афешерон, на якому знаходиться мегаполіс. На шостий день екскурсія охопить околиці Qəb okolicelə, що зачаровує пишною природою, якою можна милуватися з висоти понад 1900 м.н.л. завдяки їзді на канатній дорозі. Дегустація вин, спиртних напоїв та відмінного винного бренді від компанії «Агро-Азерінвест» - це ще одна можливість ознайомитись із справжніми смаками Азербайджану. Під час відвідування місцевого бару ви зможете скуштувати місцеві консерви та компоти. Однак вам доведеться чекати вечері, щоб отримати найтонший кулінарний досвід - тоді на столі з’явиться Плуг Шах, тобто Королівський плуг з каштанового м’яса та сухофруктів. Це, мабуть, найбільша спеціальність місцевої кухні!Сьомий день буде присвячений вивченню півострова. До відомих місць належать замок M wrdəkan з XII століття та мавзолей Mir Mövsüm Ağa, що є дуже важливим для Азербайджану. Що стосується кулінарного аспекту, то тут варто спробувати помідори, виноград та інжир, які дозрівають протягом довгого спекотного літа, мабуть, одного з найкращих у світі. Серед поданих страв ми також знаходимо копчену осетрову та чорну ікру. Вражена плантація - це також шафранова плантація, яка є найдорожчою спецією у світі! Учасники дізнаються про його переваги на практиці, куштуючи сир, варення, чай, горілку та інші напої з цією чудовою спецією. Восьмий день - це закінчення подорожі та повернення в країну з багажем чудових спогадів та кулінарних натхнень!Автор Tomash Glen / фото PinterestРаніше ми фіксували історію перетворення Нікополя на суцільне звалище. "Кургани Фісака" множаться у дворах нікопольців. Тарифи на вивезення сміття ростуть - разом із невивезенними кучугурами непотребу! До речі, раптова смерть у Покрові нагадує людям потурбуватись про свою безпеку від вогню для помешкання. 
Чому варто подивитись аніме
Чому варто подивитись аніме "Ревізія": передбачення про вірусну пандемію у 2019 році
Світ 2020-04-24 22:43:34
Раніше у NikopolToday ми вже писали про пророчі книги та фільми, що пророчили пандемію коронавірусу з Китаю, тепер настав час аніме-серіала, який дійсно вас здивує. Про що це науково-фантастичне аніме?У описі про світ цього аніме пишеться, що існує пророцтво, що п'ять чоловік зіткнуться з величезними противниками, що загрожують людству, і тільки вони зможуть врятувати світ. Ось тільки яке відношення до цього пророцтва мають Дайсуке Додзіма, звичайний старшокласник, і четверо його друзів, що потрапили в якийсь дивний катаклізм?Дайсуке і його друзі - Гай, Лу, Марін і Кейсаку - виявилися перенесені цілим районом із минулого в Сібую на триста років уперед. Майбутнє їх зустрічає зруйнованими вщент містами, пусткою і нескінченним виживанням у війні, яку люди майбутнього ведуть з величезними механічними монстрами. Розгубленому і нічого не розуміючому Дайсуке вручають спеціальний бойовий костюм і карають врятувати Сібую.До цього причетна важлива героїня - Мілла, що пережила пандемічний катаклізм і тримала надлюдські здібності переміщатись крізь час. Чи вдасться друзям, які зіткнулися зі смертельним ворогом, не тільки вистояти в битві і виконати пророцтво, але і повернутися додому?Дивіться у аніме "Ревізія", щоб дізнатись за цим посиланням. Рецензія від користувача ГайверЕсли вы ищете серьезность, аргументированность, глубину, то вам не сюда. На что бы эта анима визуальна похожа ни была, она этим не является. Сюжет, события, логика персонажей здесь весьма бредовы. Но не в том смысле, что ни в какие ворота не лезет, а то, что слишком многое упрощено, на слишком многое соглашаются слишком легко, слишком ко многому относятся слишком спокойно. «Попали в другое измерение? — делаем новое правительство! Размазали об стенку ваших товарищей? — это было давно (вчера)!». Ну и всё в таком духе. Хотя местами очень даже красиво.Так что если не искать здесь шедевра и принимать аниму такой, какая она есть, то получается… вполне себе годнота. Фантастика, немного меха. Но интереснее всего здесь отношения между людьми. Вообще, мне показалось, эта анима — троллинг существующих систем. Типа, сейчас во всю пропагандируют либерализм, права личностей и прочее такое — а в тяжелые времена это всё не более, чем словоблудие и нафиг не нужно.Несмотря на взрослость графической составляющей, сюжетно это скорее мультфильм 90х, нежели аниме. Слишком тупо, слишком упрощенно, слишком быстро — зато экшеново и без нудятины. Нету типичного анимешного разжевывания соплей. Есть умиляющие моменты, такие как неуклюжая полицейская с шикарными ножками, доблестная, готовая с честью пожертвовать своей жизнью при исполнении; шеф полиции, который откровенно тупой, но очень хороший и принципиальный мужик. Главный герой… мне он очень напоминает Эрена из Титанов: горячая голова, не сидится на месте, одержимость идеей.Единственный персонаж, который у меня вызывает органическое отторжение — это его кореш Штейнер, вот он мне кажется в конец неадекватным: не видит того, что творится вокруг, постоянно скалится, наезжает на гг, много порывов при полном отсутствии мозгов и логики; гадкий тип. И чем дальше, тем больше он себя ведет как идиот. Лучше б он сдох. Блеть, ну объясните мне, где тут логика: «Я до сих пор не верю в происходящее (что они в другом времени, кругом пипец). Мы должны смотреть в лицо фактам» — сама себе же, дура истеричная, противоречит. На протяжении сериала он себя демонстрирует лишь как мелкий кондом, который жутко ревнует к власти, общается высокомерно. Двух лидеров быть не может. У мелкого зуя нет мотивации к действиям, ему просто позволили упиваться полномочиями и всё спускали с рук. Гг же движим, одержим, идеей спасти всех. Я бы сказал, это противостояние полезного и бесполезного. Лучше бы это дело разрулилось дуэлью; смертельной — так или иначе, все противоречия и распри в коллективе были бы похоронены. В моем видении, мелкий просто подстрекатель для буйства гг. Другое дело, что типа все нужны, выбирать не приходится… В общем, на фоне безбабья и гомосятина — кобелина. Такой вот гадкий круг. Хотя если отталкиваться от философии, что в коллективе важнее всего слаженность, то выгоднее устранить источник проблем. При условии, что источник проблем не окажется сильнее (полезнее) коллектива. Ах да, действительно, есть еще один дельный вариант — разбить одну группу на несколько.Главная героиня здесь, конечно, клёвая. Очень ЭФФЕКТНАЯ. 3D ей к лицу. Правда, роль в аниме у нее откровенно так себе: появляется из ниоткуда, немного помогает координацией, диалоги с ней всегда в духе «Я не вправе говорить, это секрет». Много загадок без интриг. Красивая оболочка да, а вот вовлеченности в сюжет никакой.Сцена с училкой очень доставила. Весьма наглядно демонстрирует гадкую сторону женской сущности. Правды нет, и она побоку. Лишь бы выжить (или жить в достатке — в зависимости от глобальных обстоятельств), поэтому ищет себе хорошие гены и опору. А неокрепший мужской разум только рад…Я, конечно, принял бредовость мировоззрения в этой аниме, но некоторая нелогичность меня выводит из себя. Мобы убивают людей, потом выясняется, что они отчасти, в какой-то ничтожной доле, люди, причем лишь с зачатками сознания, и убивают людей затем, чтобы продлить свое существование — и на фоне этого одна дура истерит, что нехорошо убивать людей. А, блин, маньяков-людей, которые жить без кровопролития не могут, тоже жалеть надо? Пипец. Или, например, позиция гг-тян: у нее за спиной тяжелое прошлое, а ею помыкают обычные школьники со своим ни на чем не держащемся видении мира. Да по уму, она имела право трахнуть их головой об стену и учить жизни; так нет же… проглотила.Что здесь, на мой взгляд, показано шедеврально — это противостояние детского и взрослого мира. Пацан получил в руки силу, стал рвать себе жопу, чтобы спасти остальных (за что над ним в обычной жизни смеялись и ни во что не ставили), ему хотелось признания, и вместо этого его вынуждали за что-то извиняться, пускай формально, для галочки, но чтобы было — и он упорно этому сопротивлялся. При этом взрослые просто капали ему на мозги, КАК ВСЕГДА НИЧЕГО НЕ ОБЪЯСНЯЯ. «Ты дебил, а мы нет. И всё тут. Фиг ли мы тебе еще говорить должны? Пиши, что ты дебил, а мы молодцы». Бл, дожили до своих… 20.. 30… 40 лет, а всё НЕ НАУЧИЛИСЬ ГОВОРИТЬ. Рога высокомерия взрослых (не царское это дело — что-то объяснять младшим) уперлись в рога непокорности юности (фиг ли должен вас ставить выше себя, если б без меня вы все уже давно сдохли бы). Эх, нашелся бы какой-нибудь молодец, который бы не только показал проблему взаимодействия, как она есть, но и показал бы рабочую модель, где… скажем так, не «все остались бы довольны», а «обе стороны поняли позицию друг друга, победила через доказание несостоятельности одна из сторон или уничтожены обе стороны и появилось что-то третье».Где-то с восьмой серии у многих прибавилось рассудка, экшена стало еще больше, были неожиданные повороты, неожиданные смерти и просто яркие (в широком смысле) сцены, которые всегда ждешь от АНИМЕ. Да, бред местами проскакивал и дальше, и не скажу, что я понял всей логики происходящего, хотя уверен, что авторы ее в принципе не закладывали — главное, чтоб красиво. И у них это получилось.В общем, графончик на уровне, к сюжету в целом нужно относиться как к фантазии школьника, пересмотревшего научной фантастики, музыка в 90% случаев совсем не в тему, а в 10% очень удачно зашла. Смотрелось интересно, сюжет не проседал и не застаивался. Не уверен, что мне зазудит пересмотреть, но вещь, при условии прощения некоторых недостатков в первой половине, однозначно хорошая, ни разу не шлак. Навевает ностальгией по Терминатору — изменить судьбу через изменение прошлого, очень интересная тема, и авторы шоу из этого сделали отличное. Забавно, что авторы тему любовного треугольника смогли сделать центральной причиной всего происходящего, и сделали это очень ловко, красиво. Последняя битва своим исходом вообще очень доставила. Короче, либо не зайдет совсем, либо зайдет очень хорошо.Любителям романтики здесь искать нечего. Формально пейринг в самом конце сформировался, но на протяжении всей анимы романтика вообще никак не фигурирует, народу не до того.Фото WorldArt | джерело Шикіморі
Некролог Майбутньому: втратити все, щоб віднайти ніщо
Некролог Майбутньому: втратити все, щоб віднайти ніщо
Нікополь 2020-04-25 18:46:39
Як у теорії може виглядати наше майбутнє? Ви навіть уявити не можете, що на нас чекає...    Томные, мелодичностью маятника старых часов, они передвигались по улицам, безупречно чистым и минималистично стилистичным, смотря лишь вперед. Ноги их, словно знали, что внизу, под ними и вокруг. Они видели своими шестью чувствами, «паря» над поверхностью, как по рельсам, словно были частями какого–то величественного, непостижимого и сверхдуховного, даже трансцендентного механизма. В глазах их, нечто невиданное, - это были знания, знания, лишенные чувств и эмоций; постигшие нечто такое, что не знал никто из нашего времени. Именно такими были люди, в этом времени.    Ноги, как и всегда, впрочем, сдали. Я упал на безупречно чистый тротуар. Так всегда, после скачка времени. Глянул на руку: на приборе времени 21:01, 2299 года. Через три минуты молекулы тела должны окончательно стабилизироваться, нужно только подождать. Главное, что-бы никто из прохожих не обратил внимание. Черт бы побрал китайское производство, - думал я, распластавшись на асфальте. Влажный воздух вдыхали ноздри, взгляд уперся в купол, защищающий город от внешних «катастрофических» воздействий природы.- Не видно неба. Нет звезд, - еле слышно приоткрылись мои губы.    Поток людей поредел, что-то изменилось.    Женская фигура отделилась от потока людей и направилась ко мне. Она была именной «женской фигурой», ведь все прохожие носили невероятно туго облегающую одежду, так что каждый рубин или изъян тела был как на ладони.    Фигура остановилась возле меня. Короткие волосы, даже слишком короткие, как для женщины, словно после химиотерапии. Треугольное лицо, блестящие глаза, так же наполненные пустотой знаний, подобные всем, кого, я видел.  Надменный подбородок, высокомерно, даже слишком высоко поднятый усилием воли этой особы. Она смотрела на меня, распластавшегося на тротуаре, под светом люминесцентных фонарей, как на букашку, потерпевшую крушение в паутине, а она была – пауком.    Тонкие её губы, лишенные крови, медленно отворились, и идеально тональными словами она произнесла:- Вас не отображает Сеть. Как это возможно? – медленно, идеально выговорив все до единого слова, она произнесла. Потом закрыла глаза.    Она осматривалась. Осматривалась с закрытыми глазами, подняла руку и с точностью дирижёра, в горизонтальном положении указывала на проходящих мимо людей.- Вон там, она указала на мужчину слева: Джаред Хилл, - невропатолог, 37 лет; женат, не судим; вон там, она указала направо на молодую девушку: Статус Оффлайн, слушает Майкла Джексона, «не беспокоить», имя не указано. Вон там, она указала пальцем вперед: Семиел Далеса, андроген; семейный статус: свободно, 23 года, многократно судим за принятие наркотиков и инет психоделиков. Здесь, она направила свой указательный палец на меня: «Нет никого». Везде, повсюду, я вижу «всех», но Тебя В Сети нет.    Она резко открыла глаза, и еще раз, провела руками, с точностью индийской танцовщицы в стороны людей, указанных ей.- Лишь, открывая глаза, в авторежиме я вижу Тебя. Где Твой 3х mod?    В речи её, не было ни капли чувства, и лишь только шаблон привычного мне поведения людей, подсказывал – наверное это был обычный интерес, возможно заинтригованность, но не выдаваемая ничем.     Тело начало снова возвращаться в мою власть. В этот момент она протянула руку.- Тебе помочь? Какой-то сбой?    Я принял «руку помощи» и приподнялся.- Нет. Нет никакого сбоя. И я, - есть. Я здесь и материален.- Значит, Ты барвар. Тебе не место в Сити.- Барвар? Что еще за «барвар»?    Она чуть приоткрыла глаза, больше обычного.- 3х mod (ами) не пользуются только барвары и проповедники. Ты, один и них?- Нет, - произнес я, сдерживая заинтересованность. Нужно как много больше, вытянуть из неё информации, стараясь не выдавать своего происхождения. – Просто, я родился в очень неразвитой стране, и только сейчас приехал в вашу префектуру.- Технологией "X MOD", пользуется весь мир. Некоторые используют устаревшую "2х mod" версию, с возможностью самостоятельного выбора обучения, но такая версии малоэффективна в динамичном современном обществе и создает интеллектуальную яму между людьми.- Ну, я вырос ну в очень неразвитой стране, - продолжал я лгать.    Она пронзила меня взглядом, словно сверяясь с чем то, обратив взгляд одежду, и что-то анализировала.    Внезапно её зрачки увеличились, увеличились еле заметно, но так была разительна разница между полной эмоциональной ямой и этим изменением, что я сразу насторожился.- Вы знаете, что прыжки во времени, запрещены? Ваши действия незаконны. И через пару минут, поисковая Сеть Зашиты, обнаружит вас через меня.  Ваша одежда и внешний вид, - она еле-еле выдохнула, - Вы сами выдали себя.- И что с моей одеждой? Я бы так же мог сказать и о вашем внешнем виде! Почему вы все ходите в этих, ну уж слишком, облегающих костюмах серого цвета?- В материальном мире цвет и форма не имеет значения, лишь плоть – именно для того, чтобы сразу увидеть, нравится вам человек физически или нет. Гениальность идеи в простоте, - она роскошно улыбнулась, что было удивительно.- Ясно, - отчаянно промолвил я. – Я могу легко вернуться обратно, и меня никто не арестует, - я лукаво улыбнулся, - Никто не арестует.- И это, я тоже знаю. Первой попыткой человека проникать через время и пространство, был – адронный коллайдер. После него эта наука начала развиваться быстрыми темпами, но лишь в определённых засекреченных кругах.- Не удивила. Вы тут походу возобновили себя вершинами созданного, как я вижу? Так?- Я могу помочь Тебе понять. Хочешь? – девушка, взяла меня за руку и пошла по направлению к центру города, так и дождавшись моего согласия.    Я не опирался, ведь в любую минуту, учуяв неладное, я мог бы вернутся обратно. А она не выражала чувств, она просто шла, и каждое её движение было отточено, как и у всех, всех в этом обществе. Губы плотно сжаты, а сознание погружено во что то, что я не видел. - Куда Ты меня ведешь?     Она отпустила мою руку.- Я хочу дать Тебе возможность понять жизнь.     В центре города еще остались голографические экраны, и они рекламировали: «3 х mod teh! Съешьте все знания мира в одну секунду. Теперь, даже новорожденные дети могут познать всю мудрость мира за секунду.»«Мудрость мира.» Фраза все крутилась и крутилась в голове. Мудрость мира – знания, собранные воедино и одновременно передаваемые в мозг всех и каждого. Все произведения, новеллы, рассказы, статьи, книги, фильмы, теоремы, изречения, музыка и мысли всех и каждого слились тут, в этом мире, воедино, - в единый поток знаний. Может это есть мудрость – познание всего, что накопилось за всю историю человечества? И нужно ли знать все на самом деле?    Мы шли по направлению, к какому - то белому зданию. Не то больнице или клинике. Вошли внутрь. Почему-то все вокруг казалось, пребывало во сне. Мозг затуманился. Может это был соблазн, жажда овладеть всеми знаниями? Может, собственно, он и опьянял мой мозг жаждой знаний? Думаю, именно к ним меня и вела эта статуя – девушка. Внутри здания властвовал мягкий свет. Перед нами из клиники вышла мать, тоже статуя с невидящими глазами, с ребенком на руках, лежащим смирно и не плача. Только сейчас я понял одну из многих отличительных способностей этого времени, - тишь. Она овладела всем: улицами, домами, всем – даже в холле этого здания властвовала полная тишина.- Пришли, - не повернув даже голову, объявила она, остановившись перед столом регистрации, за которым – молодой парень, - смотрящий в никуда.- Чем могу помочь? – вежливо спросил он, направив лицо прямо в сторону девушки.    Он не видел меня. Только её.    Она же, молча, стояла, но передавала ему что–то. Наверное, тоже лгала. Через минуту, протянула ему прозрачную тончайшую карточку. Только на мгновение, как я понял, парень включал «реальное видение», проверить – есть ли я на самом деле и не шутка ли это все. Удивился моему внешнему виду, но совсем незначительно, только зрачки расширились совсем немного. Пару минут Он работал с виртуальным компьютером, с моей стороны это было так: его смешно передвигающиеся пальцы в воздухе, печатали что–то или выпрашивали разрешение, что–то документировали. Кто знает? Люди – мимы, такие здесь были все. Каким мир, видели они? Интерес сжигал меня. Только я, был в их мире чудаком сейчас, и оправданно, ведь есть одна ужасная истина общества, которую я до глубины сердца ненавидел: «Большинство всегда право.» Ужасная истина.    В своих мыслях я спал, статуя девушки легонько дотронулась до моего плеча. В другой руке у неё был серый мерцающий блеском шар, размером не больше одного сантиметра.- Проглоти, - произнесла она, нет даже не она, а только её губы.     Сама она была в «ином» мире.    Я проглотил шарик. Мы вышли наружу, на серые улицы.- И что теперь со мной будет?- Один час. Ровно через час, оно полностью настроится и ингибируется в Твой мозг и Ты, подключишься к Сети. - Побочные эффекты будут?    Её тонкие губы:- Нет.    Внезапно наступило молчание. Почему-то мне показалось, что она несчастна. Очень, до мозга костей лишена радости, но она не подавала, ни единой эмоции. Стеклянные глаза, совершенные движения тела, рук и ног, идеальная осанка. Наверное, она умела танцевать все танцы мира, знала все боевые искусства и в исключительном совершенстве владела йогой. Но она, - была куклой. Куклами были все, кого я здесь видел. Они лишены главного: чувств и эмоций. Познав весь мир в совершенстве, они решили… к чему они пришли? Нашли смысл? Жизнь… Разве она не лишена смысла? Лишение чувств – побочный эффект знаний?    Меня начал одолевать страх.- Я сказала ему, тому парню, - внезапно ожила мраморная статуя, - что Ты все долгое время жил на Марсе и был раньше энвайроменталистом – не признавал превосходство технологий, но сменил веру и преклонился перед технократией. Но… скоро нас найдут, и… меня отключат от Сети. Я с рождения была подключена и мне сложно понять, Тебя. Сейчас, в этот момент, в справках я нашла Тебя: Твое фото, имя и фамилию. Я даже знаю дату Твоей смерти. Я…- Что? – я удивленно во все глаза смотрел в её лицо, сейчас оно так и меняло свою эмоциональную окраску, избавившись от каменности.- Я чувствую. - Что Ты чувствуешь?- В первый раз, я чувствую. Я никогда не чувствовала прежде.    Сердце неистово забилось.- Что именно, Ты сейчас чувствуешь?- Тепло. Привязанность. Страх. Желание. Неуверенность.- Любовь?    Она немного помолчала.- Я знаю все. Я знаю, как начинать отношения, что делать, что бы они закончились, не причинив вреда другому человеку. Я знаю, как сделать отношении прекрасными или ужасными, но…- Вы, вы все лишены возможности чувствовать, ведь так? Поэтому вам и не нужны другие люди?- Да, лишенные эмоций с самого рождения.    Я обнял её, но она, словно и не чувствовала ничего.- Физические контакты строго запрещены на улицах. Они запрещены вообще.    Я отпрянул.    Улицы начал обволакивать туман. Из-за угла, начали доноситься сирены спец полиции.- Тебе пора. Пока.    Девушка - статуя развернулась, направилась к приближающимся автомобилям, парящим над дорогой. Она сама шла им в руки.  Она не понимала, или я не понимал того, что они сумели осознать.    Одно прикосновение к кнопке на часах и все, я уже был в потоке времени. Так странно. В самом потоке времени, люди не лишались возможности думать, а странно. Ведь в этот момент, мои молекулы рассоединялись и заново склепывались воедино. 20 секунд и я дома, в своём времени.     Слившись с толпой, я направился по грязному тротуару, забросанному мелким мусором. Где-то кто–то кричал, ругался, или беспричинно смеялся. Но это безумие было родным, оно было моим. Даже если бы я и попытался забрать её с собой, она бы не смогла, не смогла – жить. Я отпустил мысли о ней по ветру и весело шел по тротуару, про себя напевая любимую мелодию.    Через некоторое время он в ступоре остановился посреди многолюдной шумной улицы. Люди шумели и ругались, - Он мешал им пройти – был столбом, не видевшим ничего вокруг. Кто – то толкнул его в плече: «Хватит флешмобить, не модно уже!» Парень проснулся, посмотрел на людей. Улыбнулся, гордо поднял подбородок и промолвил:- Теперь я знаю все.    Пару человек рассмеялось и направилось дальше, в уносящий их, поток людей. «Не обязательно уничтожать материальный мир, чтобы создать апокалипсис, - достаточно уничтожить душу и мир, станет лишенной смысла пустотой. Теперь я знал все, все что можно было только знать, и необходимость бывать в будущем отпала. Необходимость жить, - исчезла. Чему я мог еще научиться? Что еще я мог прочувствовать? Ничего. Я должен выдрать эту дрянь из себя!    Главное, помнить одно: знания и опыт убивают чувства, а точнее, их поглощает гордость. Я осознал истину – самыми счастливыми были только первобытные люди, даже не знавшие, на чем основывается жизнь. Они были счастливы, ибо их жизнь – была единым потоком эмоций, заложенных во всех и каждого с рождения».Фото Pinterest
Найбільш містичні місця країни, які варто відвідати цього літа - карантин не стане на заваді
Найбільш містичні місця країни, які варто відвідати цього літа - карантин не стане на заваді
Україна 2020-05-29 22:01:22
Поки кордони закриті, а міжнародний туризм або виключений або у суворому режимі, що не дозволить розслабитись, варто сісти у своє авто й оглядати власну країну! Із цим топом ти будеш знати де проведеш це літо. Містичні місця твоєї України, які варто відвідати хоч раз цього літа. Про це NikopolToday сповіщає з посиланням на туристичний ресурс Veter Do It. Відкрий Україну із містичного ракурсу та врятуй літо від самоізоляції! / фото Pinterest - coupletraveltheworld.comВ Україні є чимало місць, оповитих цікавими міфами та таємничими легендами. Для прихильників містики та нерозгаданих таємниць, хто шукає явища та місця, які не в змозі пояснити дослідники, ми підготували добірку загадкових місць України. Переконані, що зовсім скоро ви побажаєте побувати в одному з цих місць, де можна відчути на собі подих містичних історій, добряче полоскотавши нерви.Зупинка 1 / Кам’яна могила, Запорізька областьФото з Facebook сторінки заповідника «Кам’яна могила»Це надзвичайно таємниче місце та легендарна пам’ятка культури світового значення знаходиться на правому березі річки молочної, неподалік від села Терпіння Мелітопольського району. Кам’яні могили займаюсь площу понад 3 гектари, а висота кам’яних схилів досягає 12 метрів. На території нараховано близько 3 тисяч каменів, на деяких є унікальні наскельні малюнки – петрогліфи, датовані кам’яним віком. Цікаво, що дослідники ідентифікували зображення як протошумерські письмена, але суперечки про їх походження продовжуються й досі.Величезний та таємничий кам’яний пагорб був культовим місцем для багатьох племен та народів, котрі проживали на території Південної України у різні проміжки часу. Ці місця використовувались у якості храмів для кімерійців, скіфів та сарматів, гунів, половців, печенігів. Кам’яна могила цікава не тільки своєю історією, але й енергетикою. Місцевість навколо випромінює радіохвилі частотою 5 Гц, які було зафіксовано аерофотозйомкою у вигляді кілець. Геофізики називають це явище мантійними каналами та вважають, що воно пов’язане із завихреннями у гравітаційному полі, причиною котрого виступає Сонце та інші планети. Наявність потужного енергетичного поля було підтверджено численними електроприладами. Фото- та відеотехніка інколи сама вмикається та вимикається або зовсім виходить зі строю. Зупинка 2 / Камінне село, Житомирська областьФото Ветер дуетКамінне село являє собою геологічний заказник площею 15 Га, розташований на території Замисловицького лісництва. Розкидане посеред лісу каміння величезних розмірів своїм виглядом нагадує сільські хати. На території села можна знайти каміння схоже на церкву чи на школу, а на одному камені є відбиток ноги, який називають «слідом бога».Вчені по сьогоднішній день не можуть визначити точне походження каменів. По одній з версій камені були принесені льодовиком, котрий рухався зі Скандинавії. Але також можливо, що вони є залишками гір, котрі знаходилися на цій території та були зруйновані внаслідок руху льодовика.Дуже цікаво, що камені не просто розкидані по лісу, а мають певне розташування. Деякі дослідники припускають, що наші предки пересували величезне каміння, але як вони це здійснювали та навіщо, теж поки невідомо. Читайте також як доїхати до Камінного села.Зупинка 3 / Піраміди, Полтавська областьФото з сайту poltava-tour.gov.uaПолтавські піраміди – унікальні споруди, які були збудовані у якості сімейних усипальниць. На території Європи знайдено всього три піраміди: у селах Комендантовка та Березова Рудка Полтавської області, а також ще одна у Римі.Піраміду у селі Комендантовка збудував Олександр Білевич. Побувавши у Єгипті, він був дуже вражений пірамідами, тому по приїзду вирішив створити схожу споруду для своєї сім’ї. Будівництво проходило згідно з усіма правилами, а в матеріали навіть додавали кров тварин, щоб споруда прослужила довше. Майже одразу після закінчення будівництва від хвороби померла дружина Білевича. Пізніше сам Олександр також був похований у піраміді.З приходом до влади більшовиків на початку XX століття останки Білевичів були викинуті, а трохи згодом піраміду розграбували. Лише у наш час Білевичів поховали на місцевому кладовищі. Така ж сама доля чекала і на іншу піраміду. Вона також була дуже схожа на одну з єгипетських пірамід, але після більшовиків від пишного оформлення не залишилося і сліду. Незважаючи ні нащо, спорудам все-таки вдалося вистояти, хоча їх багато разів хотіли зруйнувати. Згідно з легендою, злодій, який вкрав хрест з піраміди Комендантовки, зник без вісті. На жаль усередині пірамід майже нічого не залишилося, але при можливості обов’язково слід погуляти по території, відчути містичну енергетику та зробити колоритні фото.Зупинка 4 / Мавринський майдан, Дніпропетровська областьФото з сайту eco-tv.com.uaЗагадковий земляний комплекс являє собою усічений конус з глибоким котлованом та змієподібними валами навкруги, по 4 з кожної сторони. Знаходиться на околицях села Межиріч неподалік від міста Павлоград. Схожий з висоти пташиного польоту на гігантського павука чи краба комплекс обріс легендами та міфами, тому що вчені досі не мають єдиної думки стосовно походження та призначення цього місця.Згідно з однією з версій, комплекс міг використовуватися у ролі сторожевої вежі та оборонної споруди у часи Запорізької Січі. Інші вчені вважають, що майданом користувалися язичники для проведення ритуалів. Також існує версія, що місце є аналогом англійського Стоунхенджу та могло виступати у якості стародавньої обсерваторії. Мавринським майданом зацікавилися навіть уфологи, які припускають, що до його появлення причетні НЛО, та порівнюють місце з кругами на полі у пустелі Наска. На майдані не затримується вода, навіть після тривалих дощів, а також не ростуть дерева, що ще раз вказує на містичні таємниці цього місця.Зупинка 5 / Оконські джерела, Волинська областьФото з сайту discover.net.uaНа території села Оконськ знаходиться унікальне озеро, яке називають «волинським дивом». На його водній гладі можна побачити два чашоподібних фонтани, які є потужними джерелами карстових вод. Саме озеро неглибоке – всього три метри. Але глибину жерла джерел досі не вдалося визначити. Кожне з джерел настільки потужне, що виштовхує назовні понад 200 літрів води за секунду. Водойма має також і температурну аномалію. Температура води в озері складає 8 градусів та не міняється на протязі року. Тому навіть під час дуже сильних морозів озеро не покривається льодом. Є ще одна загадкова властивість джерела – вода в ньому не піддається газуванню, але залишається свіжою необмежений час. За однією з легенд, воду з Оконських джерел пили козаки із військ Богдана Хмельницького та загону Наливайка. Зупинка 6 / Соледарське озеро, Донецька областьФото з сайту ex3m.com.uaОзеро з’явилось на території однієї з покинутих соляних шахт неподалік від міста Соледар. Водойма має декілька аномальних властивостей, завдяки котрим привертає до себе чималу увагу. По-перше, температура води в озері з глибиною зростає. Якщо на поверхні температура складає близько 20 градусів, то на глибині від 5 метрів підвищується до 35-40 градусів. Приблизна глибина озера складає 100 метрів, але точно встановити цей факт так і не вдалося. На глибині понад 6 метрів вода стає в’язкою, нагадуючи «рідке скло». Подібні властивості значно ускладнюють дослідження дна водоймища. Тільки професійні дайвери можуть ризикнути зануритися у Соледарське озеро, жартівливо називаючи його «озеро з підігрівом».Зупинка 7 / Більське городище, Полтавська областьФото з сайту np.pl.uaБільське городище – відомий археологічний пам’ятник, котрий знаходиться поблизу села Більськ. З 15 лютого 2001 року місце почало охоронятися, а на його території по сьогоднішній день не припиняються археологічні розкопки. Вчені продовжують відкривати нові об’єкти, знаходити предмети культури та мистецтва, які залишилися від стародавніх народів. Вважають, що будівництво городища проходило у період з 8 до 3 століть до нашої ери. Деякі історики впевнені, що на території знаходилася столиця скіфів-гелонів. Першим вченим, який почав серйозне дослідження місць у 1784 році, став Афанасій Шафонський. Йому вдалося точно визначити розміри оборонних споруд та фортець, а також знайти багато предметів зброї, стріли та наконечники.Більське городище складається з трьох поселень, поєднаних між собою кріпосною стіною. Висота деяких укріплень досягає 9 метрів, а площа городища складає 4,4 тисячі Га. Вченим вдалося знайти на території докази існування 20 різних поселень, від яких залишилися останки землянок, храмів, предметів побуту. На території комплексу було знайдено унікальні артефакти, серед яких скіфське золото, жіночі прикраси, каблучка із зображенням колісниці, скляна ємність для парфумів, датована 4 століттям до нашої ери, та багато інших цікавих речей. Розкопки продовжуються, і кожного разу вчені знаходять нові докази існування різних культур на території городища.А раніше ми передавали про топові місця Дніпровської області.Джерело / фото veterdoit.com / або зазначені джерела // обкладинка amp.theatlantic.com
Подорожуй Україною: Черкащина здивує тебе
Подорожуй Україною: Черкащина здивує тебе
Україна 2020-08-02 17:26:57
Топові місця для різноманітного відпочинку поруч тебе та в кожній українській області. Встигни побачити, поки завіса карантину знов не накрила країну. Цього разу розповімо про надзвичайні місця Черкащини, географічного серця України. Про це NikopolToday публікує матеріал із посиланням на Прочерк.Подорожі Черкащиною: що і де цікавого подивитися? Неймовірна подорож – на відстані декількох годин. Це могло б виглядати анекдотично, але приготуйтеся здивуватися – Черкащина не така вже і проста, пише «12 вартових».Між іншим: новий карантин буде сильнішим за попередній, схопи літо за хвіст, поки не пізно!Тож, погнали!Черкащина дивовижна вся, але в моєму внутрішньому путівнику вона умовно розділяється на дві частини:1. Таємнича Черкащина, яка є місцем сили (там дійсно дуже багато енергетичних схованок), але з дуже поганими дорогами.2. Історична Черкащина, яка є джерелом пригод для будь-якого шукача, і дороги там є.Інколи це співпадає.Частина перша. Холодний Яр - республіка анархістівЕкопоселення БудаІвківціДуб ЗалізнякаГора СемидубоваМотронинський монастир та джерелоТри криниціШаєва ГораЧигирин - гетьманська столицяЗамок ДаховськихЕкопоселення БудаНа Черкащині є щонайменше три екопоселення, але найвідоміше - хутір Буда Чигиринського району. Мабуть, дух свободи тут залишився ще з часів козацтва. Оточене з усіх боків лісом екопоселення - вдале рішення для ізоляції від надто бентежного та розбалансованого сучасного життя. Тут проживає 15 родин - переважно втікачі з мегаполісів. Є ще хати для нових поселенців, але до своєї громади приймають вибірково.Живуть максимально наближено до природи, без мобільних та інтернету, всю їжу вирощують і готують самостійно, займаються ремеслами, в тому числі виготовляючи вироби на продаж, - двічі на рік проводять у себе ярмарок. З радістю діляться секретами випікання хлібу на сонці та пригощають місцевою сироїдницькою їжею.Сильно рекомендуємо Родову Садибу “Ясний День” - там можна зупинитися на ночівлю та трохи пожити тутешнім життям.Поруч - відомий Дуб Залізняка та решта місць сили Холодного Яру.ІвківціУ цьому селищі народився Максим Залізняк. Проте одного цього факту замало для процвітання, і ще недавно село здавалося приреченим на занепад. Однак знайшовся спосіб подовжити собі життя.Головний “ревіталізатор” Івківців, історик Назар Лавриненко, заснував музей хлібу “Зерноленд”. Спільними зусиллями місцевих жителів відновили старий Одинцівський млин. На базі колишнього радянського колгоспу створили експозицію старовинних предметів та народних ремесел: кузня, гончарня, майстерні ткацтва та ляльки-мотанки, папірня й каламарня. А ще - автентичний парк вуличних ігор далекої минувщини - новий, незвичайний досвід.Дуб ЗалізнякаДуб, який називають ім'ям лідера Коліївщини Максима Залізняка, - це одне з сімнадцяти Національних дерев України і росте воно в урочищі Холодний Яр. Дубові вже більше 1000 років, зріст має 30 метрів, а в обхваті сягає 8,5 метрів - більшого в країні нема.Під цим деревом колись збиралися гайдамаки, а зараз - мандрівники, адже дуб Залізняка вважається чарівним і надає наснаги досягати бажаного. Це не безумовний факт, але можна перевірити.Поруч із дубом - ресторанчик і невеличкий сувенірний ринок.Гора СемидубоваНа околиці Івківців є гора, що має форму кургану, - археологи схиляються до висновку, що тут похований військовий діяч. Хто саме - невідомо, та є безліч легенд з цього приводу. Найпопулярніша - тут лежить прах Богдана Хмельницького. За легендою, курган насипали козаки, переносячи землю у шапках.Раніше на горі росли величезні дуби - як охоронці могили. Їх уже немає, але можна знайти залишки жертовних алтарів і безліч інших, не менш дивних, місць цього живописного куточку Чорного Лісу.Серед місцевих аксакалів Семидубова вважається за найсильніше сакральне місце, де важливо побути самому й насититися силою - як слід.Мотронинський монастир і джерелоІсторія Свято-Троїцького Мотронинського монастиря починається ще до татаро-монгольської навали, а в подальшому тісно пов'язана з козацтвом, адже покровительство над ним брали на себе Сагайдачний і Дорошенко, а найвідомішим його настоятелем був колишній чигиринський сотник. Тут бував Шевченко й малював монастир аквареллю. В 1911 році Мотронинський монастир став жіночим.Будівля монастиря кілька разів була повністю зруйнована, а потім зведена заново, але саме місце вже пронизане особливою енергетикою. Археологи вважають, що до християнських часів тут було язичницьке капище, а ще раніше - скіфське городище.Поблизу монастиря знаходиться джерело святого Онуфрія - у народі його вважають цілющим. І для цього є передумови - адже ця вода містить оптимальні концентрації срібла та радону.Три криниціНа околиці села Суботів в оточенні верб стоять три дерев'яні криниці. За оповідями, їх зробили три козаки за наказом Богдана Хмельницького. Вони наповнюються з цілющого джерела і цією водою лікували поранених козаків.Є повір'я: якщо дівчина вип'є води поспіль з трьох криниць - у найближчі три дні зустріне свого судженого. Ми не перевіряли!Шаєва гораЗаповідне урочище у Смілянському районі, в 20 км від Черкас, що став прихистком чисельних рослин і тварин, занесених до Червоної Книги України. Археологи вказують на велику кількість знахідок скіфської доби на цій території.Шаєва гора (так-так, саме гора!) - складається з білої глини, а дещо глибше має і рідкісну блакитну глину. Раніше на вершині гори стояла церква, а до того тут було слов'янське капище. У підніжжя розташоване цілюще джерело, а саму Шаєву гору називають Малим Афоном - адже це безперечно місце сили, яке часто відвідують рідновіри, християни та просто ті, хто потребують певної енергетики.Якщо пощастить, ви зустрінете тут місцевого відлюдника, якого всі кличуть Хазяїном Гори. Якщо побачите босоногу (незалежно від сезону) людину з довгою бородою - не соромтесь задати йому будь-яке питання.Чигирин - гетьманська столицяРезиденція гетьманів Хмельницьких, Виговського, Тетері та Дорошенка, одна зі столиць гетьманської держави. Колись одне з найбільших міст України, зараз це районний центр, який зберіг у собі пам'ятки славетних часів і все тут пронизано бойовим духом. Та й не тільки бойовим - дух у міста особливий.Їдьте одразу до резиденції Богдана, а звідти - на Замкову Гору, подивитися на Чигирин з висоти. Резиденція - це реконструкція укріплень, гетьманського будинку, козацьких споруд. Тут зберігається унікальна колекція предметів того часу - одяг, зброя, медалі.Садиба Даховських або Леськівський палацЦей величний красень, за легендою, був створений як конкурент “Софіївці” Потоцьких. Але він зовсім інакший - побудований у стилі середньовічного англійського замку. Окрім палацу були ще флігелі, приміщення для слуг та стайні для коней англійської породи, іподром і зимовий манеж. Садибу доповнює трапецієподібний парк, що створювався як пейзажний англійський сад. Але зараз цю пам'ятку архітектури треба вишукувати у лісових хащах.Потрапити всередину палацу навряд чи вдасться, але навіть пройтись парком садиби Даховських - незабутнє відчуття. Бо це місце створили та наповнили люди, сповнені чеснот, розсудливості, але по-справжньому живі й сміливі.До слова, не подорожуйте до Росії: дитину відомого українського репора там вбили.Частина друга. Коло УманіДолина Святого МиколаяМузей Трипільської культуриХасидський кварталЛялькова хатаФерма для друзівБуцький каньйонПалац у ТальномуДолина святого МиколаяОдне з трьох місць у світі, де є слід Миколи Чудотворця. Фізично - це абсолютно чіткі відбитки ніг на граніті, вік якого 6000 років. Ментально - шалена енергетика від каменя та від місця в цілому.Долина розташована в селі Коржовий Кут - півколо у низині, до якої можна спуститися сходами. Сліди святого - на великому камені поруч із маленькою капличкою. Сюди приїздять за зціленням. Любов`ю. Дітьми. Актуально та безкоштовно увесь рік.'Музей Трипільської культури у с. ЛегедзинеЕкскурсія на годину - якщо ви дещо цікавитесь історією. Тижневий тріп - якщо ви адепт.Цей музей створено на місці найгромаднішого трипільського поселення - 15 000 людей опановували 450 гектарів землі у ІІІ-ІV століттях до нашої ери. Він дає глибоке занурення й найповнішу картину Трипільської культури в Україні.Хасидський квартал і могила цадика Нахмана, УманьЦе частина хасидського світу, який існує поза українських законів, - за своїми правилами, релігійними канонами, майже автономно. Валюта: шекелі, долари, гривні. Назви вулиць вказані українською, англійською та на івриті. Їжа кошерна. Ціни високі.Населення 50 сімей. Але під час Рош-ха-Шану (єврейський Новий рік, кінець вересня) тут проживають 30-40 000 хасидів. Одночасно.Стільки уваги дістається Умані завдяки могилі цадика Нахмана. Раббе Нахман із Брацлава заповідав, що його могила може знаходитися лише тут, - тож уся земля навколо неї викуплена хасидами. Та незалежно від релігії це місце є сенс відвідати - адже воно сповнене особливої сили.Приїхати можна будь-коли - територія відкрита. Але слід покинути квартал до першої зорі.Лялькова хатаЛялькова Хата чарівної майстрині Ірини Утяніної розмістилася у селі Полянецьке.Тут можна доторкнутися до автентичної краси українського життя та його особливої сили, що захована в старовинних символах вишиванок та ляльках-мотанках. Ба більше - ви можете власноруч створити таку ляльку, в чому вам допоможе Ірина. Якщо хочете як слід пропитатися цією потужною енергетикою, зарядитися любов'ю та відчуттям безпеки - залишайтесь на довше, адже тут є де переночувати).Ферма-готель у Водяниках“Ферма для друзів” у селі Водяники - це чудова можливість відпочити у фермерському міні-готелі подружжя Оксюковських - Гасі та Андрія. Для тих, хто любить сучасний комфорт, смачну і натуральну їжу, гарні краєвиди та душевну компанію.https://www.facebook.com/gasya.oksyukovskayahttps://www.facebook.com/andriy.oksyukovskyyІдеально як для спокійних і неквапливих, так і для непосидючих. Бібліотека, фермерський гектар з качками та пухнастими кроликами, поруч ліс, доглянута водойма, урочища та кар'єри, які вам можуть показати господарі - у форматі екскурсії на позашляховику. Селище цікаве відреставрованими історичними дерев'яними церквами, а взимку Водяники приваблюють охочих до активного відпочинку, адже це гірськолижний курорт. Неподалік - Жашківська конеферма та Буцький каньйон.Буцький каньйонСкельний каньйон, одягнений у сірий граніт, на річці Гірський Тікич - це маленька Швейцарія зі своїм водоспадом та українським Стоунгенджем. Природний заповідник, схожий на скандинавський фйорд, приваблює любителів скелелазіння та сплавів на байдарках. Але сюди варто приїхати й щоб просто насолодитися видовищними пейзажами.Одна зі скель каньйону, вельми екстремальна, названа на честь Сергія Родіонова - українського науковця-петрографа. Є поблизу цікаві руїни - великого водяного млина XIX століття та першої української ГЕС.Тальне та Палац Наришкіних-ШуваловихВідкриваємо хроніки бойових єдинорогів - саме ця міфічна істота зображена на гербах самого міста Тальне та мисливського будиночку Шувалова, який виглядає справжнім старовинним замком.Палац - архітектура модерну, що спирається на французький ренесанс і створена датськими фахівцями. Сімейні історії Потоцьких, Наришкіних, Шувалових, культурні цінності, колишнє багатство й сьогоднішнє зубожіння, краса й руйнація. Та щось іще - невловиме, але таке відчутнє. У це місце закохуєшся - так, ніби воно є невід'ємною частиною твоєї власної, особистої казки, в якій на тебе, безумовно, очікує щось неймовірне і, може, навіть чарівне. А як може бути інакше - у цьому величному будинку з трьома баштами, балконом, ліпниною та під патронатом єдинорога.Хоч садиба доволі велика, але схована у центрі величезного парку - більше 400 гектарів. Через це вона виглядає ще більш приватною і таємничою. Колись парк був витвором мистецтва, створеним за канонами англійського саду, але зараз він нагадує ліс - паркові статуї були вивезені до уманської “Софіївки”, рідкісні дерева все важче відшукати у хащах, а стадіон тут оселився ще за радянських часів. Проте й досі відчувається, з якою великою турботою влаштовувався і будинок, і територія.У матеріалі використані фотографії Олега Кірієнка та Андрія Горба.Джерело Прочерк Нагадуємо, в Україні біля Дніпра знайшли унікальні пляжі, схожі як дві каплі води на Мальдіви. 
Життя тільки одне: викинь накопичений мотлох із життя та подорожуй з родиною
Життя тільки одне: викинь накопичений мотлох із життя та подорожуй з родиною
Світ 2020-11-04 22:16:54
Росіяни втекли з путінської росії до Європи. Автодом своїми руками на базі Volkswagen LT 35 2002 року. Їх звуть Маша, Женя і Максим, і вони щаслива сім'я, яка дуже любить подорожувати й жити не так як всі.Нещодавно вони повернулися з подорожі по Криму на автобудинку (з 4 по 30 жовтня), і  хотіла трохи розповісти про їх будинок на колесах. Можливо, ця інформація виявиться комусь корисною. Або, можливо, хтось зацікавиться або надихнеться таким життям. Вони з Твері. Чоловіку 25 років, Дружині 28, А Максиму 3,4 року. Працюють на себе (Женя-весільний і шкільний фотограф, я займаюся обробкою фотографій). "Ми вважаємо за краще самостійні подорожі на машині, і кілька разів відправлялися в тривалі поїздки по Європі", - розповідають вони.Їздили на нашій Рено Кліо 3, в якій нам, в принципі, вистачало і місця (спали в машині), і комфорту. З дитиною подорожуємо з його народження, для нього це-звичайний спосіб життя.Далі розповідь родини:У якийсь момент ми зрозуміли, що хотіли б подорожувати з більшими зручностями і бути більш автономними. Не хотілося залежати ні від погоди, ні від місця стоянки, ні від часу доби. Та й питання грошей коштує досить гостро, особливо з ростом євро. Так як ми подорожуємо кілька місяців в році, це для нас дуже актуально. І, як і багато автопутешественники, стали замислюватися про створення автобудинку.Міркували про це кілька років, поки не представився зручний момент для покупки авто це пандемія і карантин.Роботи стало менше, замовлень помітно поменшало-звільнилося багато часу. І ми зрозуміли, що такої можливості може просто не бути-майже вільні ціла весна і літо (зазвичай працюємо майже без вихідних)! Звичайно, у нас і грошей стало менше, і ми вклали майже всі наші заощадження, але ми вирішили, що або зараз, або ніколи).Ми не розглядали нову машину, нам були важливі простота і надійність. Шукали середню базу не більше 5,5 м. В довжину. Також було важливо наявність штатного кондиціонера. Наш Фольксваген якраз відповідає цим параметрам) І, незважаючи на вік, кузов у ​​нього досить цілий. До наступного літа ми будемо автодом перефарбовувати).Які вимоги у нас були від будинку на колесах?- Красивий інтер'єр, щоб було відчуття домашнього затишку.- Хороша теплоізоляція- Кухня (з раковиною, холодильником, плитою і місткими ящиками)- Душова кабіна з біотуалетом і раковиною (з душовою лійкою і доступом до гарячої води).- Простора ліжко, яка б вільно вміщала нас трьох (в тому випадку, що Максим відмовиться спати в своєму ліжку)- Обідня зона з комфортним диваном- Гарне і яскраве освітлення- Можливість харчування на 220 вольт.Трохи цифр) Купили машину за 320 тисяч рублів. Витрата 8,8 літрів (зі всіма меблями всередині). Розміри: від задніх дверей до передніх сиденьев 340 см, ширина 172, висота машини 185. Мій зріст 152 см, зростання Жені-167, так що в машині ми відчуваємо себе дуже комфортно-місця вистачає.За документами машина йде як вантажний фургон-в ній не було вікон і стояла перегородка між салоном і кузовом. Наперед скажу, що ми не реєстрували машину як автобудинок. З'ясувалося, що ДАІ взагалі не дивиться на це, просто перевіряє документи. Але в майбутньому зареєструємо.Отже, будинок без вікон-це не будинок) Тому ми самостійно вирізали 4 вікна. Це було найскладнішим завданням для нас, неоперених пташенят! Купили ми вікна б / у за 5000 рублів. Могли б взяти хороші вікна для кемперів, але таки не було стільки шекелів. Як виявилося, ми зробили непоганий вибір.Женя вирізав метал лобзиком (боявся, плакав-но вирізав)), загрунтував і присобачили вікна за допомогою гумок від УАЗ Хантер (від лобового скла). Також ми зняли перегородку, тому що в подальшому плануємо зробити поворотні крісла.Звичайно, будь-який автодом вимагає утеплення підлоги, стін і стелі. Ми утеплювали підлогу плитами Піноплекс, будівельної фольгою 5 мм. і піною Полінор, стіни і стеля вже були утеплені попереднім господарем (пеноспласт), ми просто додатково запінили. На підлогу постелили хороший щільний антивандальний лінолеум. Вибрали саме лінолеум, а не ламінат, тому що це більш надійно в експлуатації (ламінат може "грати").Стіни у нас покриті рідної фанерою, яку ми просто пофарбували в білий колір. На стелі залишили рідну обшивку, але прибили рейки для краси.Ось, що було "До":Процес роботи ми не фотографували, тому що було не до цього, так що є тільки фотографії результату.Ось, що у нас вийшло через 3 місяці роботи. Всі цілі були досягнуті. Ми отримали міні-квартирку на колесах, в якій дійсно відчуваєш себе, як вдома! (Всі меблі в автобудинку зроблена своїми руками з гівна і палиць фанери, брусків і меблевих щитів).Кухня. Розмір кухонної стільниці 142х40 см. На кухні ми встановили двухкомфорочная газову плиту. Під ліжком зберігаємо побутовий газовий балон на 27 літрів (вирішили брати великий, щоб взагалі не думати про витрату газу). Раковину (як і в душі) ми зробили з гастроемкостей (Женя сам врізав слив) .Також у нас в кухонному гарнітурі варто автохолодильник. Він не дуже добре охолоджує продукти-потім купимо інший.Вода з кухонної раковини набирається в невелику каністру на 5 л., Яку ми спорожняється раз або два в день. Уже в дорозі Женя виконав другий слив на землю. Поки тут все зроблено на швидку руку.Продуктів ми беремо з собою багато, щоб харчуватися, як вдома. Посуд і інші кухонні приналежності в дорозі не гримлять. На ящики встановили спеціальні штучки, щоб вони не відкривалися в дорозі.Душ. Розмір душової кабіни 82х71 см. Каркас душа зроблений з брусків 30х40 і обшитий фанерою 6 мм. Усередині обшили пластиковими панелями. В душі ми зробили піддон своїми руками (сколотили його з фанери, рейок і обмазали рідкої гумою). Зверху піддону поклали каркас з рейок, щоб не стояла вода і було комфортно митися. Вся вода через слив в піддоні поки стікає на землю, в подальшому ми зробимо бак для зливу води (для зупинок в місті).Ми використовуємо біотуалет Тетфорд Порта Потті. Він злегка пахне хімією (в нього заливаються спеціальні рідини), заповнюється він за 4-5 днів (на вулицю не бігаємо, все як вдома). Ніяких паскудних запахів немає. Замість двері ми вирішили поставити рольф-штору фірми Рехау (звичайні двері буде заважати проходу). Також в душовій вбудований вентилятор (ми тимчасово прибрали з нього білу кришку, на фото її немає). Потім ми вбудуємо такої в дах автобудинку.Ліжко. Розмір нашої ліжка 172х124 см. Ми зробили ліжко і для Максима (120х60 см). Його ліжко прикручена до стіни і додатково тримається на мотузках. Максим там не хоче спати, так що ми втрьох спимо на великому ліжку). У ній також є три ящика, в яких ми зберігаємо нашу одежду.Под ліжком дуже великий простір для зберігання речей, в яких немає щоденної необхідності.В обідній зоні ми зробили диванчик. Могли б поставити пасажирські сидіння, але вирішили, що ми не будемо їздити ззаду або возити пасажирів. Столик зробили відкидний, але насправді ми його ні разу не прибирали) Розмір дивана (75х55 см), для двох дрібних людей цілком вистачає.Між салоном і кузовом повісили красиву шторку, щоб закрити сидіння. Над сидіннями є велика полиця для особистих речей.Тепер про найголовніше: вода і електрикаУ машині ми возимо всього 100 літрів води. Бак на 60 літрів коштує під ліжком, решта 5 і 10 літрові пляшки-в кухонному дивані і в багажнику. Цією води вистачає на 4-5 днів.Де ми набираємо воду? Так просто приїжджаємо в населений пункт з приватними будинками і запитуємо, чи можна набрати воду. Зазвичай люди погоджуються) Одного разу набирали навіть у пожежної машини. Коротше, з цим проблем не виникало. Якщо ніде було набрати воду, шукали пару днів і все-таки знаходили місце. Але взагалі, можна набирати воду в джерелах або в кемпінгах. Вода з бака гойдається насосом в душову і на кухню.Вода поки тільки холодна, в подальшому поставимо тен для нагрівання води. Зараз ми нагрівали воду і милися з тазика. Мили посуд і вмивалися холодною водою. Ми провели дитинство в селі, тому нам норм)).Електрика. У нас 12 лампочок в стелі (по 2 Вт), 1 світильник, холодильник, насос для води, вентилятор в душі, зарядки для телефонів і ноутбука. Вбудовано дві розетки на 220. Для 220 Вт коштує інвертор на 1 Кв (з кривим синусом). Все це харчується від двох акумуляторів. Під капотом на 80 ам.ч., в салоні на 60 ам.ч. (Зняли з легкової машини).Надалі ми будемо купувати більш потужний акумулятор і встановлювати на дах сонячні батареї. У цій поїздці нам, в принципі, вистачило і цього, але для тривалих стоянок цього недостатньо. Коли ми стоїмо на стоянці, працює тільки один акумулятор, щоб другий під капотом завжди був заряджений. У нас стоїть реле (УРА 200), за допомогою якого йде харчування на другий акумулятор (все це писала зі слів Жені, заздалегідь перепрошую за неточність)).Опалення у нас тільки від штатної грубки, в наступному році купимо дизельну автономну грубку Планар (вона буде поміщена в кухонному диванчику замість пляшок з водою. Так, ми знаємо, що воду і електрику не можна тримати поруч, так що потім все буде безпечно))) . У цій поїздці ми не мерзли (дуже тепла ковдра + ми нормально переносимо прохолоду), але і ночі в Криму були толерантні (+12 - +14).У нас був місяць, щоб протести наш автодім та зрозуміти, чи всі нас влаштовує. Ніяких критичних мінусів не знайшли. Щось доробимо або переробимо, щось докупаємо, але в цілому ми залишилися дуже задоволені нашою роботою.А, забули сказати про те, у скільки нам все обійшлося) Всі внутрішні роботи (вікна, утеплення, меблі, техніка, електрика, фарби-все-все приблуди) - 90 тисяч рублів. Вважаємо, що це терпимо, але багато ще попереду).Джерело Пікабу / VanLife
Как добраться из Одессы в Яссы?
Как добраться из Одессы в Яссы?
Україна 2023-02-12 02:50:19
Одесса, расположенная на побережье Черного моря в Украине, является популярным туристическим направлением, известным своей красивой архитектурой, богатым культурным наследием и яркой ночной жизнью. Яссы, с другой стороны, очаровательный город, расположенный в самом сердце страны и известный своей потрясающей природной красотой и богатой историей. Если вы планируете поездку из Одессы в Яссы, вот что вам нужно знать. Путешествие на поезде Один из самых удобных и бюджетных вариантов путешествия из Одессы в Яссы - это поезд. Поездка на поезде занимает около 7 часов и предлагает комфортную и живописную поездку по сельской местности. Поезда ходят регулярно, а билеты можно приобрести на железнодорожном вокзале или через Интернет. Путешествие на автобусе Другой вариант - путешествие на автобусе, которое займет около 7-8 часов. Автобусы комфортабельны и предлагают удобный способ добраться до Яссы. Билеты можно купить на автовокзале или забронировать заранее через Интернет. Путешествие на автомобиле Наконец, если вы предпочитаете путешествовать на автомобиле, вы можете арендовать машину или нанять личного водителя. Это отличный вариант, если вы путешествуете с группой или если вы хотите большей гибкости и независимости во время поездки. Эффективное и доступное такси - Transfer in Ukraine Если вы ищете эффективную и доступную службу такси из Одессы, обратите внимание на Transfer in Ukraine. Команда опытных водителей обеспечит вам безопасное и своевременное прибытие в пункт назначения. Предлагают широкий выбор автомобилей, отвечающих вашим потребностям, от компактных до роскошных.  В заключение следует отметить, что путешествие из Одессы в Яссы https://thebesttaxi.net.ua/ru/taksi-odessa-yasi-nizkaya-czena/ является простым и удобным, и у вас есть несколько вариантов на выбор. Независимо от того, на чем вы предпочитаете путешествовать - на поезде, автобусе, самолете или автомобиле, - вас ждет незабываемое путешествие. Не забудьте заказать такси в Transfer in Ukraine, чтобы поездка прошла без стресса и по доступной цене.
Історія міста Нікополь: чому вона важлива для України і що варто знати українцям?
Історія міста Нікополь: чому вона важлива для України і що варто знати українцям?
Нікополь 2023-02-21 13:35:31
Нікополь - це одне з найдавніших міст України, яке має багату історію та культурну спадщину. Засноване було на місці фортеці Козацької Січі у 1600 роках. Нікополь знаходиться на півдні України, на південному заході Дніпровської області, де річка Дніпро раніше розливалась і утворювала мережу струмків на низовині, яку раніше називал и "Великий Луг", про який писав сам Геродот. Нікополь має унікальну історію заснування міста, що є досить рідкісним досвідом у Європі. Фортеця Микитинська Січ була заснована у й існувала у 1638-1652 роках на Микитинському Розі, зараз це територія міста Нікополь, на місці давніх скіфських поселень, а пізніше перетворилася на торговельний центр, де збиралися купці з усієї України, росії та Польщі. Пізніше вона перетворилася на місто, яке стало душею української культури та традицій і зараз називається Нікополем.  Важливо розуміти, що саме на цій Січі Богдана Хмельницького обрали Гетьманом України, звідси його військо у квітні 1648 року вирушило проти поляків – це був початок Національно-Визвольної війни. Одна з основних причин, чому Нікополь - це прихована столиця України, полягає в тому, що саме тут знаходилася столиця Запорізьких козаків. Це було місце, де збиралися козаки з різних частин України, щоб домовлятися про свої плани та стратегії. Це місце було символом вільної України, яке відігравало важливу роль у збереженні української культури та ідентичності в боротьбі за Незалежність. Українцям варто звернути на увагу на історію Нікополя, тому що це місто має великий потенціал для розвитку туризму. Нікополь має багато пам'яток козацької епохи, таких як місце фортеці, музей козацтва, козацька дубова алея та багато інших. Крім того, в місті є також пам'ятки історії, природи та архітектури інших епох, таких як Стара частина міста і видовищне водосховище, що більше нагадує повноцінне прісне море (більше за Мертве море в Ізраїлі), яке є найбільшою рукотворною водоймою у Європі. Проте, на жаль, на сьогоднішній день Нікополь не є популярним туристичним напрямком в Україні, що є причиною його економічної відсталості, раніше. Тому влада та місцеві жителі повинні сприяти розвитку туризму в місті, зокрема, залучати інвестиції для розвитку туристичної інфраструктури, покращувати сервісні послуги та забезпечувати безпеку туристів. Також важливо просувати місто як туристичний напрямок в Україні та за її межами. Це цілком можливо, за умови завершення обстрілів з окупованих частин Херсонщини у процесі відновлення міста після війни.  Узагалі, Нікополь є важливим культурним та історичним центром України, який має великий потенціал для розвитку різноманітного туризму, етнологічних культурних заходів та збереження національної історичної спадщини. Його унікальна історія та культурна повинні стати гідним прикладом для інших міст України у розвитку туризму та збереженні культурної спадщини країни. Обов'язково відвідайте Нікополь після Перемоги України і допоможіть йому гривнею, щоб козацька столиця знову квітнула у вільній Україні. 
Завантажуйте більше