Всі публікації з тегом патріотизм

Американець достеменно вивчив українську мову всього за рік! Про це NikopolToday повідомляє з посту в мережі Facebook від Voice Of America. Україна стає все більш відомою і популярною у Світі. Поки деякі наші співгромадяни мріють поскоріше втекти з України закордон, американці та європейці, а також інші мешканці Світу відкривають Україну і закохуються в українську мову та культуру. Іноземці вже в курсі, що в Україні живуть найгарніші жінки світу. Деякі американці зазвзято вчать українську, щоб займатись корисним волонтерством в Україні. А як щодо нас із Вами?Американець щасливий, що вивчив українську мову за рік. Браян Ескобар – волонтер Корпусу миру США, він родом з Лос-Анджелеса.Брайан каже, що якщо чесно, українська мова не дуже складна. Я набагато складніші мови, які Він вивчав раніше.Брайан каже, що щоб вивчити українську - йому здабилася тільки година на день!І насправді, красі та мужності сили духу українок заздрять всі в цілому Світі.Всього за три місяці американець зміг у полній мірі володіти українською, щоб нормально спілкуватись. Браян працює вчителем англійської мови у Христинівці на Черкащині. Браян розповів, як за рік в Україні він опанував українську.Більше цікавої інформації про це і Брайана у відео на Facebook за цим посиланням.Раніше ми писали про те, яким був і може стати Нікополь. Це залежить від кожного з нас!Також варто звернути увагу, що нікопольскі політики піаряться на темі "Нікополь - це Європейське місто" але чи так насправді?

30 серпня у київській галереї IZONE відкрилася фотовиставка "Ми були тут" – проект українського фотографа Антона Шебетка, присвячений представникам ЛГБТ-спiльноти, які брали участь в операції об'єднаних сил [раніше – АТО] на Донбасі.  ЛГБТ на варті країни від сепаратизму. Як багато геїв серед українських військових? Про це NikopolToday передає від "Новий Час". Хто стоїть на захисті Ваших традиційних цінностей і свободи?Фотограф Антон Шебетко (праворуч) та один із героїв його фотопроекту, колишній боєць батальйону Донбас Віктор Пилипенко / фото НЧНапередодні відкриття виставки журналіст НВ Олександра Горчинська зустрілася із самим Антоном Шебетком та одним із героїв його проекту – Віктором Пилипенком, колишнім бійцем батальйону Донбас, аби поговорити про геїв на війні, сексуальну просвіту в Україні та стереотипи стосовно ЛГБТ-спільноти.НВ: Як до вас прийшла ідея зробити проект саме про представників ЛГБТ-спільноти на війні?Шебетко: Коли я переїхав із України до Амстердама, якось по-новому поглянув на те, що відбувається в Україні. Мене все це зворушило, і я збагнув, що було б круто попрацювати із людьми, які, по суті, з одного боку – національні герої, а з іншого – вони не є приємними для певних сегментів суспільства. Тут є певне протиріччя і подвійність і для самої людини: ти і патріот, і захищав країну, але ця ж сама країна не хоче тебе сприймати.Фотограф Антон Шебетко зараз мешкає в АмстердаміМені було цікаво, як ці ідентичності уживаються в людях. І як ці люди взагалі з цим можуть впоратися. Тому з усіма героями я проводив ще й інтерв'ю, аби це була не лише візуальна складова.Спочатку в мене було п’ятеро героїв, потім я дознімав ще кількох. Є такий момент: їх складно знайти, адже взагалі такі люди рідко щось заявляють про це публічно. Якщо це не їхня робота чи основна діяльність – я маю на увазі, якщо вони не правозахисники, не громадські активісти – то мало хто згодиться виступити на цю тему десь у медіа, скажімо. Бути ЛГБТ в Україні – поки що проблема. Це постійні складнощі на роботі, в родині, зневага з боку оточення.Про це мало хто каже відкрито, що призводить до того, що консервативно налаштовані люди формують свої переконання на підставі певних карикатурних стереотипів, і ці стереотипи не є правдивими.Мені не подобаються проекти, де є тільки текст і нічого більше – історія людей, не підкріплена світлинами, якимись візуальними елементами. Я за те, аби були реальні персонажі у матеріалах, адже простому тексту віриться менше.НВ: Але ж вам удалося врешті знайти героїв. Яким чином?Шебетко: Насправді Віктор, здається, чи не єдина людина, яку я знайшов через КиївПрайд. Всі інші – це знайомі знайомих, яких почасти відшукав абсолютно випадково.Пилипенко: Цей проект став таким собі тригером для країни.Про нього я дізнався від свого друга і його дівчини. Вони знали, що я гей, я ще до цього зробив їм камінг-аут. Наприклад, Дмитро Резніченко, доволі відомий блогер і також боєць АТО, перебував у моєму батальйоні. За певний час він кардинально змінив свою риторику – він був праворадикалом, а потім щось змінилося у його свідомості, трансформував свої погляди на життя, за що на нього нападали його колишні поплічники.Хочу подякувати Антонові за можливість бути частиною проекту, бо під час бесіди з ним тоді, відповідаючи на його дуже влучні та гострі запитання, я навіть сам для себе замислився багато над чим. Розклав власні думки по полицях.Коли я зробив камінг-аут, це допомогло мені побачити, хто мої справжні друзі. Деякі люди відсіялись з мого оточення самі по собі.Зараз праворадикали чомусь вважають, що ЛГБТ на війні нема, це найпоширеніша думка і вона хибна. А серед самих цих праворадикалів більшість – лише тиловики, які й самі не були на тій війні, або були як селфі-солдати, аби пофоткатись. А потім ти повертаєшся з фронту, і вони тобі в спину плюють. І чинять напади на мирних людей і мирні демонстрації.Факт: Учасник АТО зробив заяву, що він гей! Читайте за посиланням.НВ: Як і коли ви потрапили на Донбас?Пилипенко: У вересні 2014-го долучився до батальйону "Донбас" як резервіст, потім потрапив у військову частину № 3027, відтак нас призвали. Рік і сім місяців пробув на Донбасі, безпосередньо у гарячих точках – десь півроку. Служив також у Широкіно.Коли мобілізувався, намагався знайти себе у цивільному житті. За фахом я перекладач, тому шукав роботу за цим напрямом. Також я маю досвід роботи копірайтером. Були ще різні проекти, звісно, не всі вдалі. Зараз працюю редактором на телебаченні, робота цікава і мені до вподоби.Колишній боєць батальйону "Донбас" Віктор ПилипенкоНВ: Що говорять про ЛГБТ у самому військовому середовищі? І чи говорять взагалі?Пилипенко: Це на війні не обговорюють. Не та тема, про яку будуть постійно говорити, реально обговорювати, це точно.Звичайно, ти терпиш жарти, інколи підсміюєшся сам, бо розумієш, що ці люди дійсно сміються з того – ну, скажімо, розповіли якийсь прикольний анекдот.Я навіть не думав робити камінг-аут там та говорити військовим про таке. Так, це страх, що до мене потім зміниться ставлення, що всі будуть дивитись інакше, страх, бо не знав їхньої реакції.НВ: Ваш фотопроект вийшов на сайті Bird in Flight. Що ви тоді прочитали у коментарях під світлинами?Шебетко: Найбільше мене здивували коментарі про те, що цей проект – російська провокація. У цій тезі я ніяк не можу вловити суть, логічний зв'язок. Яким чином сексуальна орієнтація чи гендерна самоідентифікація стосується пропаганди?..Також казали, що це все замовні матеріали.НВ: Зазвичай поширений “аргумент” на цю тему серед супротивників ЛГБТ – “нехай краще підуть в АТО, ніж на ці свої паради”. А тут ви своїм проектом одразу це перекреслили.Шебетко: Ну, так, але знайшлися ж інші аргументи проти.НВ: Чому, на вашу думку, чимало людей в Україні ставляться до представників ЛГБТ з пересторогою та негативом?Шебетко: Проблема в тому, що у нас в Україні немає публічних камінг-аутів. Якби якийсь топ-політик вийшов і сказав: “Так, я гей”, це могло б щось змінити.НВ: Тим часом у світі, в деяких парламентах чи інших державних структурах уже давно є чиновники-трансгендери, наприклад.Пилипенко: Через це і пересічні люди, не публічні, бояться говорити про це іншим. Маю знайомого, який рано усвідомив, що він гей – років з 16, але боявся цього, адже жив у маленькому населеному пункті. В результаті він одружився – зробив такий прагматичний розрахунок, що це ніби має якось його врятувати в очах суспільства. З дружиною живе й досі, проте таємно зустрічається із хлопцем. Звісно, він про це жалкує, бо живе не так, як йому того хотілося би, змушений переховуватися. Але це – через страх, що суспільство його не прийме.Шебетко: Також я колись читав дослідження по Україні про те, чи є у людей в близькому оточенні представники ЛГБТ. Там, здається, лише десь 10% відповіли, що особисто знають бодай одного відкритого представника ЛГБТ.Певна річ, більшість уявляють собі геїв як якихось монстрів, як загрозу національній безпеці.Пилипенко: Це такий собі “Борис Пєнкін” – збірний образ з усього, що можна, який не відповідає дійсності. І [російський співак] Боріс Моісєєв, і [російський артист пародії] Сергій Пєнкін в одному флаконі. Є така відома дефініція – латентний гей. Часто ці люди, які не готові прийняти це у собі, потім нападають на інших ЛГБТ. Але з цим уже має працювати психолог.Шебетко: Для мене взагалі не важливо, як людина вдягнена, що вона робить – доти, доки це не переростає в агресію стосовно інших та нав'язування власних інтересів.Люди взагалі побоюються виставляти напоказ свою сексуальність в принципі, й це стосується не лише ЛГБТ.В Україні було вельми складно знайти героїв для свого фотопроекту, які погодилися б відкритисяНВ: Проте цього року (2019, ред.) на КиївПрайді ситуація все ж виглядала кращою: були відомі люди, які прийшли туди підтримати ЛГБТ-спільноту. Серед українських політиків, наприклад, був нардеп Сергій Лещенко, також були європейські, канадські політики.Шебетко: Якби цих іноземних дипломатів там не було, все скінчилося би, як завжди, раніше. Прийшли б, побили, наскочили і розбіглися.А так – спробували б вони випадково напасти так на європейських політиків, вийшло б дуже негарно. Тому змушені були все охороняти, посилено захищати КиївПрайд.НВ: Взагалі дуже цікава тема – те, що люди остерігаються показово демонструвати свою сексуальність.Шебетко: Так, тут є момент: певна поведінка зазвичай продиктована тим, що ми живемо у гетеросексуальному суспільстві. Тобто для гетеросексуальних пар є нормально, коли чоловік і жінка проявляють свої почуття публічно: йдуть, тримаючись за руки, цілуються чи обіймаються на вулиці. Або обговорюють інтимні подробиці свого життя десь на роботі в курилці. Вони виставляють своє спіднє напоказ, і вся культура на цьому побудована. Ніхто не бачить у цьому проблем.Проте коли йдеться про одностатеві пари, то ненавистники волають, мовляв, нема чого при дітях це демонструвати, не показуйте це на публіці тощо. Але ж ніхто з ЛГБТ не вимагає жоних додаткових чи особливих прав для себе. Вони просто хочуть бути нарівно з гетеросексуалами в цьому аспекті.НВ: Ще одна проблема зараз – це сексуальна просвіта. Останнім часом ентузіасти все ж намагаються впровадити в Україні якісь лекції, тренінги чи запустити освітні проекти про секс, сексуальне здоров’я, культуру стосунків між партнерами, про гендер тощо. Але й це зустрічається критикою та негативом. Або такі заходи зривають, як це було минулого літа під час лекції про трансгендерів у столиці, або називають пропагандою, як та жінка у відомому відео, що казала про “58 видов геев” у Європі.Шебетко: Звідки була ця жінка, до речі?НВ: Мітинг десь у Росії.Шебетко: Ну ось такий підхід дуже характерний для РФ, і ми до цього поступово теж у чомусь скочуємось.Тут багато значить те, як на мене, релігія – коли люди пояснюють свою гомофобію тим, що це “гріх”, “содомія” тощо.Взагалі ж у нас люди і до релігії ставляться по-особливому. Не усвідомлюючи, що до чого. Виконують якісь язичницькі ритуали, при цьому вважаючи себе християнами, наприклад. І не можуть пояснити, навіщо вчиняють так.Фотопроект Шебетка можна переглянути в галереї "Ізоляція" в КиєвіНВ: Тому що мама так робила. І бабуся, і прабабуся, а значить, “і я так маю робити”.Пилипенко: Найцікавіше те, коли людям якась тема незрозуміла – а тема ЛГБТ їм незрозуміла, їм легше втекти назад до власного світу, де все відповідно до усталених звичних норм життя.НВ: Антоне, ви переїхали жити до Амстердама. Це місто, як і Берлін, часто вважають взірцем толерантного ставлення суспільства до ЛГБТ. В основному завдяки прайду. Як там насправді ситуація?Шебетко: Вважати, що в Нідерландах нема гомофобії, як і ксенофобів чи расистів, – це помилка. Їх там чимало. Наприклад, нещодавно один модний бренд – виробник костюмів – запустив свою рекламу на сітілайтах. Там зображені чоловіки, що цілуються. Ці реклами розбили – вночі, звичайно, бо вдень би ніхто такого не вчинив.З іншого боку, є прайд, на який збирається вся країна. Там є гомофоби, так, але різниця в тому, що в цій країні соромно бути гомофобом, адже тоді інші люди тебе матимуть за невігласа, вважатимуть людиною недалекоглядною, неосвіченою.Для голландців важливіші права людини. Для нас, на жаль, – не дуже.Фото Новий ЧасАвтор Rayan RienerНагадуємо, трагедія Голокосту існує до нашого часу - деякі продовжують справу фашистів-нацистів, дискримінуючи ЛГБТ та ромів. Також ми розповідали як кохана дівчина Ілона Маска стала представником трансгуманізму.

У Дніпропетровську досі сперечаються щодо можливості перейменування міста в рамках втілення «декомунізації», нагадує NikopolToday. Дніпропетровськ – У Дніпропетровській міськраді вирішили сформувати робочу групу з питань перейменування міста, а також його об’єктів – проспектів, вулиць, скверів, які носять назви радянської доби. Саме така комісія, обіцяють у мерії, виробить пропозиції щодо нової назви Дніпропетровська і передасть їх на розгляд Верховної Ради.Відповідь на питання: Чому Грета Туберг так сильно любить Землю і чому її ненавидять? Місто до 1926 року було Катеринославом, а потім його назвали на честь більшовика Григорія Петровського. Нинішнє перейменування викликало бурхливу дискусію в колах місцевих експертів і політиків. Сперечаються – що замість Дніпропетровська і в яку суму це обійдеться?Свою теперішню назву Дніпропетровськ отримав 1926 року, за постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, на честь більшовицького діяча Григорія Петровського. Спершу були паралельні варіанти найменування: українською – місто Дніпро-Петровське, російською – Днепро-Петровск. У 30-ті в україномовному варіанті закінчення було знівельоване, а дві частини слова злились в одну – Дніпропетровськ.За незалежності України патріотично налаштована громадськість не раз пропонувала позбутися у назві міста прізвища Петровського, людини, яку вважають одним із організаторів Голодомору, однак у міській раді тоді заявляли: такий крок не на часі.Тепер, якщо президент України Петро Порошенко підпише ухвалені парламентом законопроекти про «декомунізацію», містові доведеться взятись за цю справу.Вулиця Комсомольська у ДніпропетровськуЯка підготовкаКеруючий справами міськвиконкому Вадим Шебанов заявляє: підготовча робота в стінах міськради вже розпочалась. Наразі посадовці підготували проект розпорядження міського голови про формування робочої групи з питань перейменування міста й вулиць, до неї мають увійти передусім фахівці – історики, краєзнавці.«Кількість членів робочої групи не обмежена. Мене більше цікавить її якісний склад. Я особисто вніс більше 10 прізвищ фахівців до проекту розпорядження. Зараз буде розпорядження міського голови про створення робочої групи, яка буде здійснювати напрацювання, а потім будемо виносити на громадські слухання і те, що у повноваженнях міської ради, – на сесію міської ради, це вулиці, площі та інше. А от місто й область – це повноваження Верховної Ради, тому туди будемо відправляти пропозиції», – сказав Радіо Свобода Вадим Шебанов.Пам’ятник комсомольцям у Дніпропетровську / фото Радіо СвободаСтара-нова назва з новим змістом: «петровськ» не від «Петровського», а від «петроса» (каменя)Дніпропетровський історик Максим Кавун називає близько десятка назв, які у часи Незалежності України пропонувались як альтернатива назві «Дніпропетровськ». Сам він обстоює ідею, яка з’явилась кілька років тому, – змінити не назву міста, а її смислове наповнення. Це, мовляв, дозволить заощадити мільйони гривень.«Кілька років тому виникла ідея, комусь вона, можливо, здасться інтелектуальним тролінгом, але я її теж підтримав. Це перейменування без перейменування, враховуючи наше скрутне фінансове становище. Семантична заміна топоніма – є такий науковий термін. Коли ми змінюємо зміст, але не змінюємо форму. Тобто міська рада має прийняти рішення, за яким Дніпропетровськ свою назву носить не на честь «всеукраїнського старости» Григорія Петровського, а на честь Святого Петра. «Петрос» грецькою – камінь. Тема каменів тут розкрита: місто стоїть перед порогами, і наша Соборна гора, і наші граніти знамениті. Комусь здасться ця ідея досить несерйозною, але це інтелектуальна спроба, можливо, вона дозволить заощадити масу коштів. Хоча, знову ж таки, мені не зрозуміла процедура. Ми зійшлись на тому, що таке рішення має ухвалити міська рада і поінформувати про це Верховну Раду. Друга проблема – яка альтернативна назва? За 25 років була маса екзотичних варіантів – Половиця, Кодак, Яворницький, Махноград. Із нових, більш-менш адекватних назв, які я б хотів відзначити, – це просто «Дніпро», потім – Дніпрослав, Дніпрополь (мається на увазі Поль), потім – Дніпроград. Але «Дніпроград» мені не дуже подобається, бо асоціюється з назвою інституту «Днепрогражданпроект», «Діпромісто», – зауважує історик.Барельєф радянської доби на Площі Героїв Майдану у Дніпропетровську«Опозиційний блок» був проти, «Батьківщина» пропонувала референдумДепутати Дніпропетровської міської ради від різних політичних сил щодо питання перейменування міста висловлюють різні думки, сходяться в одному – півроку, виділених у законопроекті на цю справу, буде недостатньо.Керівник фракції «Опозиційного блоку» в Дніпропетровській міській раді Світлана Єпіфанцева заявляє: перейменування міста, так само, як і вулиць з радянськими назвами, неприпустиме. До того ж, витрати на зміни в документах, зазначає вона, ляжуть тягарем на плечі фізичних і юридичних осіб, це може спровокувати загострення ситуації в місті.«Річка Дніпро – це наша візитівка. «Петровськ» – давайте не чіпати той «Петровськ». Не подобається комусь пам’ятник Петровському – давайте приберемо пам’ятник. Давайте порахуємо, в яку суму це обійдеться бюджету, починаючи від тих же з табличок. Давайте подумаємо, скільки підприємств, юридичних адрес, право установчих документів… Це зайва «викачка» грошей, яка нікому не потрібна. У нас купа розбитих доріг, у нас проблеми з тарифами ЖКГ, у нас проблеми з пенсіонерами… Ну давайте перейменуємо Дніпропетровськ. Що далі? У нас є район Ленінський, Жовтневий, Червоногвардійський, Набережна Леніна, вулиця Леніна… Перейменовувати треба буде все місто, всі райони. Якщо ми хочемо отримати багато негативу, ну тоді давайте лізти в це болото», – сказала Світлана Єпіфанцева.Заступник голови фракції ВО «Батьківщина»в міськраді Тарас Жуков пропонує винести питання щодо перейменування міста на місцевий референдум. Аби заощадити кошти, каже він, можна було б провести його восени, разом з місцевими виборами.«За принципами демократії ми, мабуть, по-іншому не можемо вчинити. Будуть місцеві вибори, 25 жовтня якраз виповнюється півроку. Але мені здається, що ще будуть зміни до цього законопроекту, адже там за строками «неув’язочка», нереально його виконати, цей закон», – заявляє Жуков.У яку суму може обійтись перейменування Дніпропетровська й скільки знадобиться часу на всю роботу, наразі ніхто не знає. Юристи попереджають, що за нинішнім законопроектом, якщо упродовж півроку це не буде зроблено на рівні міста, рішення можуть ухвалити «згори» – на рівні Верховної Ради або уряду.За даними соцопитування 2010 року, кожному третьому жителю Дніпропетровська не подобалась назва його міста, більшість були готові взяти участь у місцевому референдумі зі зміни назви. «Дніпро», «Дніпровськ», «Січеслав», «Катеринослав» – такі альтернативні назви обласного центру пропонували тоді громадські діячі та історики. В останні роки громадськість Дніпропетровська обговорювала близько десятка нових назв міста, починаючи від «Дніпровськ» і закінчуючи «Дикополем». Окрім міста Дніпропетровська, в області ще близько 80 населених пунктів та районів досі носять радянські назви.9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку. Таке рішення підтримали 254 народних депутати.Чи стане Дніпропетровська область Січеславською?Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро в рамках декомунізації ще 2016 року.Але область так і лишилася Дніпропетровською, адже для зміни її назви потрібно пройти значно складнішу процедуру зміни конституції.Утім, питання не зникає з порядку денного, адже офіційна назва Дніпропетровщини (як і Кіровоградщини) формально порушує норми закону про декомунізацію.Нещодавно на сайті президента було зареєстровано петицію про перейменування регіону на Січеславську область.ПетровськийПам'ятник Григорію Петровському у Дніпрі. Знесений у 2016 році / фото BBCДніпропетровську область та Дніпропетровськ колись назвали на честь радянського діяча Григорія Петровського.Це один з перших комуністичних керівників України, який активно боровся за встановлення радянської влади та від імені УРСР підписав договір про створення Радянського Союзу.Григорій Петровський також затверджував директиву про "червоний терор", а частина істориків називають його одним із головних організаторів Голодомору в Україні у 1932-1933 роках.Пам'ятник Петровському в Києві демонтували ще за часів президентства Віктора Ющенка в 2009 році, а у Дніпрі - на початку 2016 року."69 населених пунктів свого часу назвали на честь Петровського. Серед "персональних" найменувань в Україні він займав друге місце після Леніна", - каже історик Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко.В результаті декомунізації фактично всі ці назви, включно з Дніпропетровськом, зникли. Втім, область, чию назву прописано в конституції України, залишилася.ПетиціяКілька громадських організацій Дніпра і області організували громадську кампанію на підтримку перейменуванняУ січні 2018 року на сайті президента була зареєстрована петиція про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.Як аргументують автори звернення, саме такою історично має бути назва регіону, де свого часу було п'ять з восьми відомих Запорізьких січей: Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська."Територія сучасної Дніпропетровщини - це класичний козацький край. Джерела свідчать, від витоків українського козацтва - другої половини XV ст. - козаки почали освоювати цей регіон", - каже історик Інституту української археографії та джерелознавства Віктор Брехуненко.Він додає, що саме з території сучасної Дніпропетровщини у XVII столітті почалося повстання Богдана Хмельницького 1648 року, і тут - місце першої його великої перемоги - Жовті Води.Інший аргумент прихильників саме такого перейменування області: у часи УНР Катеринослав (попередня назва Дніпропетровська) майже перейменували на Січеслав, а регіон навколо нього два місяці офіційно називався Січ.Зрештою, область перебувала на межі з Донеччиною і з 2014 року фактично є прифронтовим регіоном.Автори ідеї з Січеславською областю кажуть, що таке перейменування підкреслить активну роль, яку Дніпропетровщина відіграла й відіграє у протидії сепаратизму в Україні (за неофіційними даними сайту "Книга пам'яті", уродженців саме цієї області найбільше загинуло за час конфлікту на Донбасі)."Це створить на моральному рівні непрохідний бар'єр для концепцій Новоросії", - вважає Віктор Брехуненко.СічеславУ 2016 році перейменувати на Січеслав могли й Дніпропетровськ, але ця ідея так і не була втілена.Противниками зокрема були представники "Опозиційного блоку".Вони пропонували провести перейменування суто формально й не витрачати кошти: ухвалити рішення, за яким Дніпропетровськ залишиться Дніпропетровськом, однак вже не на честь більшовика Петровського, а на честь апостола Петра.Верховна Рада зрештою проголосувала за компромісне рішення й перейменувала місто на Дніпро, як його неформально називали місцеві жителі вже багато років.Водночас у самому Дніпрі одну з найдовших вулиць - Набережну Леніна - перейменували на Січеславську набережну.Історики наполягають, що Січеслав - традиційний для регіону топонім / фото УкрІнформПерейменувати область на Дніпровську пропонують і зараз противники концепту Січеслава - на їхню думку, це було б логічно для регіону з центром у місті Дніпро.Критики Січеслава також аргументують, що "Січеславська область" - це архаїзація простору."Коли козаче військо провело останній успішний бій? Історія козацтва цікава, не заперечую, але коли це було? Давайте вдамося тоді до історії сарматів…" - написав у Facebook місцевий журналіст Олександр Чиж."Чому область не може стати просто Дніпровською?" - запитує він.Наразі ж електронна петиція за Січеславську область набрала трохи менше як три тисячі підписів з необхідних 25 тисяч.А процедура конституційних змін назви регіону вимагає, щоб її ініціював президент чи 150 депутатів, і в підсумку за таке рішення проголосували б дві третини парламенту.Січеславська чи Дніпровська область: де житимуть "нащадки Січі"?Верховна Рада відправила на оцінку в Конституційний суд проект про перейменування Дніпропетровської області. Їй пропонують дати назву Січеславська.Так депутати вирішили на засіданні в четвер. Зміни ініціюють в рамках декомунізації.Назву обласного центру змінили ще у 2016 році, тоді місто Дніпропетровськ стало Дніпром. Та оскільки назви областей згадані в Конституції, їхнє перейменування потребує складнішої процедури.Також існує проект про перейменування області на Дніпровську, але його в Конституційний суд поки не надіслали.Що кажуть історики?Попередня ініціатива щодо перейменування регіону не одержала необхідної кількості голосів депутатів. На думку істориків, отримання Дніпропетровщиною нового топоніму стало б логічним завершенням процесу декомунізації області.Так, наприклад, вважає голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович."Український інститут національної пам'яті від самого початку підтримував пропозицію перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Зважаючи на те, що головним пріоритетом УІНП є завершення декомунізації, зокрема усунення назви "Дніпропетровська" з мапи України, ми підтримуємо обидва проекти постанов щодо перейменування області", - написав у Facebook пан В'ятрович.На доцільності перейменування області у Січеславську наголошує і український літературознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Шевченка Сергій Гальченко. Він впевнений, що країна має повернутися до своїх історичних назв.Назва "Січеславщина" відповідає історії цього краю, пов'язуючи сучасний етап української держави з епохою козацтва. Про це історик заявив на сторінці у Facebook "Громадської підтримка Січеславська ТАК"."Назва "Січеслав" була неофіційною, але для проукраїнської інтелігенції вона залишалася вживаною. Я маю книжки та збірки, де написано, що вони видані у місті "Січеслав". Тому Січеславська область сьогодні на часі".На Дніпропетровщині у 16-18 столітті розташовувалися 5 із 8-ми козацтв Запорізької Січі. Історичний топонім також дехто вважає важливим підґрунтям для побудови брендингу регіону.Думки соцмережДискусія довкола перейменування розгорілася в соціальних мережах. До розгляду цього рішення долучилися й дніпровські митці.Український актор театру й кіно, вихованець Дніпропетровського державного театрального училища В'ячеслав Довженко, відомий за фільмом "Кіборги", підтримав перейменування області на Січеславську. Він вважає, що зміна назви регіону стане одним із кроків на шляху створення нового майбутнього."Ініціативу декомунізації я підтримую, тому що це не є наша історія, це історія комуністичної країни, якою ми не є зараз. Тому це правильний шлях, ми повертаємось в історію української держави. Якщо ми створюємо історичну назву, то в першу чергу, ми маємо зробити це для своїх дітей. Я, наприклад, народився в Дніпропетровській області, але ми всі прекрасно знаємо звідки ця назва пішла. Бажаю наступному поколінню народжуватися в Січеславській області", - заявив актор.Цієї ж думки дотримується журналіст Роман Скрипін. Він на сторінках Facebook підтримав ініціативу зміни Дніпропетровщини на Січеславщину."Символи впливають на хід думок людей. Це змінює реальність і ландшафт. Тільки старорежимні апелюють до того, мовляв, що ми звикли до Дніпропетровська, нехай так і буде, а що воно означає - ми не задумуємося. Але і місто Дніпро, і річка Дніпро, ще й область Дніпровська - це якось тупо. Січеславська так", - пояснив Роман Скрипін.Що каже місцева влада?Але не всі в області радіють перспективі одного дня прокинутися на Січеславщині. Попри популярність цього топоніму серед митців та науковців, міський голова Дніпра не вважає назву "Січеславщина" раціональним варіантом.Борис Філатов переконаний, що більш доцільною назвою для регіону стало би перейменування області на Дніпровську.Свою позицію очільник аргументував у коментарі для BBC News Україна. "Я - "за" Дніпровську область і проти Січеславської. Моя аргументація така: мене обирали мером обласного центру - Дніпро, і при перейменуванні області в Січеславську іншим мешканцям України буде незрозуміло, хто мер обласного центру"."Більшість мешканців регіону проти перейменування нашої області в Січеславську. А ті хто "за" - представляють лише 10-ту частину жителів області. До того ж, сама назва "Січеслав" - це новояз. Я за перейменування в Дніпровську область, що буде логічною і закономірною назвою".Голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов є прихильником назви, яка б підтверджувала внесок регіону в козацьку історію."Мені особисто дуже близька назва "Січеславщина", адже це повернення до однієї із найвагоміших сторінок української історії - періоду Запорізької Січі, славного козацтва. Цілком можливо, що таке перейменування змогло б підкреслити бурхливу і цікаву долю нашого регіону", - заявив він для BBC News Україна.Однак, за його словами, сьогодні суспільство не готове прийняти ці зміни."Це обумовлене звичкою, власними переконаннями або небажанням занурюватися глибше у питання. Певно зараз така назва просто не є своєчасною. Проте, я не здивуюсь, якщо через десять років до цього усі повернуться і область все ж стане Січеславською", - каже керівник регіону.Попри суперечки прихильників тієї чи іншої назви, оцінити настрої мешканців області наразі неможливо.За інформацією КМІС, в регіоні не проводилися соціологічні дослідження щодо вподобань самих мешканців області.BBC News Україна дізналася зі слів представників КМІС, що на подібні опитування не було замовлень ні від міської, ні від обласної адміністрацій.Після голосування у Раді Конституційний суд має дати свій висновок щодо проекту перейменування. А вже на наступній сесії, що восени, депутати повернуться до цього питання.Фото та джерела Pinterest / BBC / UNIAN / UKRINFORM / Радіо СвободаРаніше ми пояснювали, чому Польща змогла звабити інвесторів, а Україна борсається у корупційному болоті та бідності.

Наші читачі NikopolToday вже напевно помітили, що наш шрифт на сайті отримав паотріотичне оздоблення. Що це за шрифт? Розповімо!Це саме той стиль, який був заборонений Росією 100 років тому, коли комуністичний режим з Росії окупував країну. Зараз цей стил шрифту знову отримав волю і швидко поширюється українським сегментом мережі Інтернет. Нагадуємо, з Нікополя не поїхати до Дніпра і не повернутись назад через китайський вірус.Ми пропонуємо й іншим новинним сайтам Нікополя перейти на шрифт e-Ukraine, якщо вони люблять Україну та цінуют рідну мову, історію й культуру. Ох, зубули, перепрошуємо, ЗМІ Нікополя вживають російську. Яка прикрість. І так, МИ ЗНАЄМО, вони слідкують за нами! Шрифт e-Ukraine відновили для державних послуг «Дія». Як IT-розробник Дмитро Растворцев розробляв основу візуального стилю держави в онлайні? У вересні 2019 року був представлений онлайн-сервіс державних послуг «Дія». Його розробкою займалося Міністерство цифрової трансформації України разом з Fedoriv та Spiilka design büro. Шрифти e-Ukraine створив дизайнер Дмитро Растворцев.По закінченню роботи він описав хід перемовин з власним Alter ego та шеф-дизайнером Fedoriv Віталієм Перфільєвим, а разом з тим показав, як народжувалися символ за символом для бренду цифрової держави. Публікуємо текст Дмитра Растворцева про e-Ukraine – традиційно, зберігаючи авторську стилістику та орфографію.«Хрущі над вишнями гудуть,плугатарі з <plug>ами йдуть»                            Т. Г. Шевченко ÆАвтор всіх зображень: Дмитро РастворцевУ тексті *курсивом з зірочкою позначено адаптовані мовні конструкції — щоб не смущать цнотливого читача.Ці шрифти я робив як складову бренду «Дія», комплексною розробкою якого займається Fedoriv Agency. Працював у тісній взаємодії з їхнім шеф-дизайнером Віталієм Перфільєвим, котрий опікувався цим проєктом. Починали, як звичайно:Iз переписки з ВіталіємVitalii Parfiliev– тут яка справами розробляємо дизайн систему для українського уряду — всі питання які у тебе можуть виникнути до держави / уряду — все буде вирішуватися через смартфон. Будь-які довідки / папірці — вся бюрократія буде оцифрована і виведена в один державний органі буде як додаток і веб версіяпо суті робимо цифровий бренд нашої державидля цього нам потрібна своя система шрифтів як ти розумієшце частина бренд-айдентики держави — буде працювати на рівні і разом з прапором, гербом і національними кольорамиале це не український шрифт в прямому розумінні, а гарнітура сучасна і дуже орієнтована на екрани; екрани і інтерфейси — первинніотаке от, якщо короткошо скажеш? ти в ділі?Dmitry Rastvortsev– так, в ділі…Dmitry Rastvortsev– коротше, в результаті шрифт повинен подобатися і нормально працювать на пристроях. вірно?Vitalii Parfiliev– тут так — шрифт повинен подобатись ВСІМі це ось саме *проблемне)Dmitry Rastvortsev– ми можемо закинути красоти в альтернейтиVitalii Parfiliev– він повинен бути формальним, цифровим, але не безхарактернимщо б не футура але як футураDmitry Rastvortsev– а по дефолту — щось нейтральнеVitalii Parfiliev– типу тогону ось так але з характеромщо б його не можна було сплутатиDmitry Rastvortsev– ближче до футури думаєш?Vitalii Parfiliev– про Футуру — це як типовий шрифт для типу сучасної айдентики але без характеруDmitry Rastvortsev– окну ще ж ГельветикаРоботоVitalii Parfiliev– так такDmitry Rastvortsev– потім отой еплівськийVitalii Parfiliev– футура чогось перша на думку спала)))Dmitry Rastvortsev– Сан-Франциско!ДінVitalii Parfiliev– ось як санфрансиско епловий — такформальний, але характерний і точно з приналежністющо б воно було “рідне” і зрозуміле, але з характерома ще задача, але по-моєму дуже цікаваDmitry Rastvortsev– скільки накреслень?Vitalii Parfiliev– ось це поки що не зрозумілоале їх повинно бути достатньо для наших задачDmitry Rastvortsev– дообре)…Dmitry Rastvortsev– Може зробити Аріал?Vitalii Parfiliev– поясниDmitry Rastvortsev– я згадую історію як Шпікерман робив редизайн Дойчебана (німецької залізниці)ага. ну коротше в Дойчебані всі документі раніше набиралися АріаломШпікерман (шрифтовик) — придумав свій шрифт АЛЕале він зробив так, що символи нового шрифта відповідали метрикам Аріалуі в підсумку всі бланки (а їх було *добіса) при заміні шрифту — НЕ попливли, не довелося переверстуватьсамі ходові для документів — Аріал і Таймза ми можем зробити свої Аріал і Таймз!)Vitalii Parfiliev– а тут *нічогісінько немає щоб зберігатиDmitry Rastvortsev– немає?так а бланки?Vitalii Parfiliev– вони цифрові жі матимуть інший форматце буде як система чекпоінтівDmitry Rastvortsev– чекпоінт — це що?Vitalii Parfiliev– пальцем в галочки потицяв, окей натиснув — готовоDmitry Rastvortsev– а! зрозумів!Vitalii Parfiliev– я всю інфу по проекту пов’язану з дизайном зберу і дам тобі.шрифт у наборі можна тестувати на текстах з Урядового порталу.Dmitry Rastvortsev– ока я — зі свого боку помоніторю шо там є в мережі по цій темідо зв’язку!Із брифу:Вимоги до дизайн-системинадійне джерело інформаціїлегко читати і розумітилегко використовуватидоступно для всіхдоступно на будь-якому пристроїПринципипотреби користувачадоступністьпростотациклічністькоопераціяцілісністьcервісний підхідДосвід інших країнСША, Велика Британія, Данія, Нова Зеландія, Південна Корея.Ознайомивсь з брифом, подивився аналоги. Ясної моделі результату роботи над шрифтами пока що немає. Треба трохи подумать. Вийшов, закурив. Тихо сам з собою я веду беседу:Iз розмови з альтер егом (відтворено по пам’яті)Dmitry Rastvortsev Æ– Треба братись за роботу, часікі-то тікають.Dmitry Rastvortsev– Та да. Тільки з чого почати?Dmitry Rastvortsev Æ– Шо ми знаєм наразі?Dmitry Rastvortsev– Є загальні обриси, аналоги. Кількість накреслень наразі невідома, який вигляд матиме шрифт у макеті незрозуміло, бо макетів ще нема.Dmitry Rastvortsev Æ– На що можна опертись щоб почати роботу?Dmitry Rastvortsev– Якщо припустити, що розробники не винайдуть велосипед– на сайті буде основний текст, розбитий підзаголовками. Шрифт підзаголовків можуть відрізнятись шрифта від основного тексту, а може не відрізнятись. Думаю, варто почати зі шрифту для основного тексту — він точно пригодиться.Dmitry Rastvortsev Æ– Уже шото! Яким має бути шрифт основного тексту в даному випадку?Dmitry Rastvortsev– Приблизні орієнтири ми проговорили з Віталієм. Нейтральний шрифт, що працює у дрібному кеглі.Dmitry Rastvortsev Æ– Чому нейтральні?Dmitry Rastvortsev– Читач повинен фіксуватися на сенсі сказаного, а не втикать в цяцьки.Dmitry Rastvortsev Æ– Що значить нейтральні?Dmitry Rastvortsev– “read most”Dmitry Rastvortsev Æ– А повна відповідь? Мені ж потім текст писать)Dmitry Rastvortsev– Якось видатна шрифтова дизайнерка і типографиня Зузана Лічко справедливо зауважила: people read best what they read most(люди те читають краще, шо читають чаще).Dmitry Rastvortsev Æ– А що люди читають чаще?Dmitry Rastvortsev– Аріал і ГельветикуDmitry Rastvortsev Æ– Це точно?Dmitry Rastvortsev– Думаю, да. Ось нагуглив:Arial vs. Helvetica15 Best Web Safe FontsTop 20 Most Popular Fonts Of All TimeDmitry Rastvortsev Æ– Ну ок, якшо за референси взяти Аріал / Гельветику — які особливості, відмінності будуть у нашого шрифта?Dmitry Rastvortsev– Аріал/Гельветика — шрифти широкого спектру застосування, а наша задача — з вужчим профілем. Шрифт працюватиме у дрібному кеглі — то ж усі значимі деталі шрифта повинні бути помітними і у невеликому масштабі.А раз так — характеристики такі:невисокий контраст (невелика різниця товщин горизонталей і вертикалей)великий зріст рядковихвеличéнька апертура (ступінь відкритості знаків)достатня відстань між буквами у слові, щоб літери не злипалисяможливо, трохи ширші пропорції знаківнейтральні формиНу і ось нагуглив — у статті як обрати шрифт для основного тексту люди кажуть практично те ж саме: Selecting Body Text.Dmitry Rastvortsev Æ– Але люди нічого не кажуть, що це обов’язково повинен бути шрифт БЕЗ засічок.Dmitry Rastvortsev– Останній абзац! Контекст! Люди кажуть, що треба брати до уваги й тематику оповіді, про що йдеться у тексті. e-Ukraine — електронна Україна. Електронна! Плуг <serif>, але plug <sans serif>!!!І Віталій з Федоріва схилявся до без бесічок.І у брифі — ПРОСТОТА! Надіюсь, ти погодишся, що шрифт БЕЗ засічок простіший за шрифт З засічками.Dmitry Rastvortsev Æ– Ну якщо порахувать кількість точок на контурі — безперечно, простіший)Штош, ви переконали, містер Фікс!Dmitry Rastvortsev– Не бажаєте посолить, Містер Фікс?))Dmitry Rastvortsev Æ– Пожалуй, да)І картинки не забудь зробить. Ще ж текст писать. А текст з картинками сприймається краще ж.Повертаюсь за комп, роблю картинки уявному другу:Стереотипна відповідність типографії контекстові // Зліва: «Воли на оранці». Художник Світославський, 1892 / шрифт з засічками // Справа: інтерфейс комп’ютера / шрифт без засічок.Порівняння кількості точок на контурі букви n розповсюджених шрифтів. Зліва шрифт з засічками Times New Roman, справа шрифт без засічок Arial.Накидую звичайне (Regular) накреслення, показую уявному другу.Перша версія e-Ukraine RegularПерша версія e-Ukraine Regular в наборіIз розмови з альтер егом (відтворено по пам’яті)Dmitry Rastvortsev Æ– Так це ж Аріал! 1:1Dmitry Rastvortsev– Впевнений?Dmitry Rastvortsev Æ (дивиться уважно)– …Ну, може не 1:1…А! Це — Гельветика!Dmitry Rastvortsev– Впевнений?Dmitry Rastvortsev Æ (йде до компютера, порівнює знаки)– …Ну, може не 1:1…Dmitry Rastvortsev– Маю тебе розчарувати: шрифт e-Ukraine менше схожий на Аріал чи Гельветику, аніж Аріал схожий на Гельветику.Dmitry Rastvortsev Æ– Шото сложно ти виразивсь. А то, про шо ми балакали: спеціально для дрібного тексту — контраст, апертура — як тут отражено?Dmitry Rastvortsev– Картинку намалював:Характеристики шрифта eUkraine у порівнянні з іншими розповсюдженими шрифтамиDmitry Rastvortsev Æ– Я в чертежах не понімаю…А в Миріада апертура побольше!Dmitry Rastvortsev– Підбішує мене шото МиріадDmitry Rastvortsev Æ– Давно?Dmitry Rastvortsev– Та як тільки він вийшов — то вроді нічо був: купа накреслень, яка-не-яка кирилиця. А зараз…Dmitry Rastvortsev Æ– Прям кушать не можеш?)Dmitry Rastvortsev– Кушать могу)До речі, наша К схожа на кириличну з Миріаду!Dmitry Rastvortsev Æ– Вéрхом! А низом — це скоріше АкциденцDmitry Rastvortsev– Ну я це я так добавляв українські ноткиDmitry Rastvortsev Æ– Хрущі над вишнями гудуть?Dmitry Rastvortsev– але ж гудуть тихенько?Dmitry Rastvortsev Æ– Побачим, що скаже Віталій.Отеті КЖ пока шо — сама потенційно небезпечна/конфліктна ділянкаDmitry Rastvortsev– Ну це ж не в камні висічено. Якщо що — перероблюDmitry Rastvortsev Æ– Та даЯкшо кушать можеш — чайник постав, а то уже шото їсти хочеться.І можеш відправляти Віталію!)Iз переписки з ВіталіємVitalii Parfiliev– Буду дивитисяВідпишуся відразу як зрозумію що відповісти)Dmitry Rastvortsev– добреформи букв — нейтральніале українськість я передав формами К Ж Ятам відсили до Хоменка, Нарбута, українського шрифтарствахотілося б залишити в основному сеті к ж з виносами))Vitalii Parfiliev– покрутив літери, напрямок класнийпомітив що круглі літери виглядають ширше ніж пряміале в круглих а — меншеце мені здається допоможе з верхньої діагоналлю букви квона там гостра сильно і збиває рядокпропоную використати логіку як в букві ам’які заходи діагональних штрихинемає різких зламівVitalii Parfiliev– нам потрібно розуміти, що будуть бодітекстовим шрифтом, а що декоративнимдекоративним я називаю більш характерні символи для того, щоб можна було робити типу логотипи різних минестерстваакцидентний такий варіант для назвПо ідеї тут не шрифт, а цілу сім’ю таки требаDmitry Rastvortsev– Чорнить — поправимо, але така форма К протиприроднаК — сама потворна буква Аріала. Не було б її — ніхто б від цього шрифту не плювавсяVitalii Parfiliev– ахахахахая про те, що у неї плавні вусики!я повністю з тобою згоден про потворність пропорційDmitry Rastvortsev– гак у — бентежить? сильно кручений?Vitalii Parfiliev, [24.07.19 21:51]– Ні! У малої аось це ось мені не туди і не сюдиі не закритий і не відкритовоно мені вузькою здається через цепо відношенню до інших круглим символівDmitry Rastvortsev– Так, можна трохи меншеа що з накресленнями?Vitalii Parfiliev– Робимо точно регуляр, точно болд, точно акцидентний потрібена кинь мені пдфку з різними кеглями набір боді, шоб багато буквVitalii Parfiliev– Я гіпертрофовано намалював — для пояснення ідеї пластики штриха:Dmitry Rastvortsev– взяв конструкцію як у шрифті Хоменкоале якщо точно повторить виходить якийсь німецький хрест(:Пробуємо з Віталієм різні варіанти списоломної К, рихтуємо інші букви, перекидаємо альтернейти з одного сету в інший, дивимся як вигляда текст в різних кеглях. Хлопці продовжують тестувати Regular, я сідаю за жирне (Bold) накреслення.В якийсь момент Віталій повертається з гарною звісткою:Iз переписки з ВіталіємVitalii Parfiliev– дебати були але я переконав (твоя добірка українських шрифтів рулить))))ось це — точно ні, а остача — норм.Vitalii Parfiliev– що у тебе там? є зрушення?Dmitry Rastvortsev– чудово!так, ось архів, там кілька товщинвід регуляра (500) до болда (1000)проміжні товщини позначені цифрами з кроком 50виберіть плз яка насиченість підійде для дисплейної (head) щоб писати назви установпоки що там лише кирилицяVitalii Parfiliev– я думаю, що дисплей треба робити з жирності 850але треба пошукати форми для head, щоб відрізнявся від bodyDmitry Rastvortsev– ок!Vitalii Parfiliev– не в тему:я вже третій проект підряд хочу вписати в стиль брашскриптмені здається, що такий метамодерн дуже стильний))):Dmitry Rastvortsev– Скрипт, та ще й КАПСОМ— так, вже скоро буде на пікуVitalii Parfiliev– а мене не розуміють)))кажуть що я *очманівDmitry Rastvortsev– ну виглядає, звісно, *очманутоале в якийсь проєкт впихнути звичайно круто було б…Dmitry Rastvortsev– Привіт!Попробував заголовочний (Head)Шо скажеш? Українські хрущі надто потужно гудуть?Vitalii Parfiliev– ага)воно не дигітальнеі надто автентичневигляда красиво, але мені воно зразу грає “Україна Україна”от У — дуже красива звичайнонавчився ти їх робити))Майстер Услухайможе це жирність така робить напис таким?можливо якщо воно буде з баді-шрифтом однакової товщини, то буде доречніше?Vitalii Parfiliev– Дивлюся на символи окремо — вони *чудовіА разом не в’яжеться поки у мене щосьDmitry Rastvortsev– добре, покручу…ось світлішими спробував:Vitalii Parfiliev– нудно. нє?воно звичайним таким сталоот в основному шрифті є прикол — мовляв “звичайні” букви,але є прикол в характерних символаха тут воно ось очікуваноі У зіпсував))НЕ чіпай Растворцевську У!)))Dmitry Rastvortsev:Vitalii Parfiliev– хм……та ти, виявляється, маньяк!):шрифтороб ТА маньяк))Ти бачив, як Естонія зробила?Вони взагалі дисплей (заголовковий) зробили стенсілом (трафаретним)Dmitry Rastvortsev– раніше не бачив. дивлюсьдемократичененько, заголовки — все малими (рядковими)і лайт (тонке накреслення)болди в шрифті є, а заголовки *набирають лайтомтупо світлий шрифт без *витребеньоктакий собі нормкорVitalii Parfiliev– у британців ось таквони ще зобов’язали від своїх логотипів всіх позбутисякольори установам прописали і все. все просто: герб і шрифт.у нас так не вийде (шкода)Dmitry Rastvortsev– у британців також шрифт нейтральнийале цей шрифт — шрифт англійських дорожніх знаківVitalii Parfiliev– Історія якась єзручна і прийнята людьми навігація перенесена на держсервісикруто, не дивлячись на те, що шрифт без *викрутасівзручно, *присíкатись ні до чого і без вкусовщиниDmitry Rastvortsev– Англійці взяли шрифт англійских дорожніх знаків і використали його для ідентифікації державних послуг та установ, а в Україні такої історії нема: український шрифт дорожніх знаків повторює ще совєцький ГОСТтомуми зробили для боді — шрифт нейтрального малюнка, який не відволікає від суті сказаногоVitalii Parfiliev– Так, і продиктований цифровий середовищемМовляв, з екрану повинен добре працювати в великому масивіDmitry Rastvortsev– а от для крупнокегельних набору (назва установ наприклад)шрифт має властиві Україні літери (КЖУ)Vitalii Parfiliev– Так, все вірно«Робоча уніформа» і «парадний костюм»Dmitry Rastvortsev– да!коротше, добиваю болди (жирні накреслення)завтра пришлю оновлену версіюа якщо захочеться Дисплей підкрутити — підкрутимоVitalii Parfiliev– АгаПлан!…Готуєм презентацію:«Деякі літери шрифту ввібрали традиційні форми, притаманні символам української графічної культури початку XX століття, що частково наслідувала естетику українського бароко. Ці літери використовують для декорування тексту головних повідомлень.»   Dmitry Rastvortsev– да!Можна добавити що «на відміну від геометричних техногенних гротесків, шрифт e-Ukraine одночасно відсилає і до швейцарської школи, і до традицій старих гротесків, що додає набору людяності. А посередництвом шрифта — і людяності всьому сервісу.»Vitalii Parfiliev:Узгодили з Віталієм стилістичні сети, я домалював світлі накреслення. Врешті отримали шрифтову сім’ю з 6-ти накреслень для набору суцільного тексту (body-text), 6-ти декоративних накреслень (Head) і одного окремо виділеного декоративного накреслення для набору назв установ (Name):Накреслення шрифта e-Ukraine для набору суцільного текстуНакреслення шрифта e-Ukraine Head для набору заголовківНакреслення шрифта e-Ukraine Head NAME для набору назвТекстовий і декоративний шрифти відрізняються формами деяких букв у налаштуваннях по замовчуванні.Відмінні літери текстових та декоративних накреслень шрифта e-UkraineШрифтом можна набирати тексти на ураїнській, білоруській, російській мовах та на всіх європейських мовах на базі латиниці. Присутні старостильні та табульовані цифри, цифри для набору дробів та індексів, стрілочки, сети з альтернативними варіантами букв, лігатури для типографійно проблемних українських буквосполучень (її ЇЇ ’ї), український амперсанд, чутлива до регістру пунктуація, герб України:Iз переписки з Віталієм (*адаптовано)Vitalii Parfiliev– Все красиво, але як з клавіатури символи вводити?Dmitry Rastvortsev– Стрілочки:<-->-^^-</</>> Vitalii Parfiliev– А символ як поставити?гривню, герб, український амперсандDmitry Rastvortsev– гривня — це “звичайний” символ, у нього є унікод– можна Ctrl+C, Ctrl+V з якогось тексту– або Пуск > Панель іструментів > Стандартні >Таблиця символіві звідтіля знайти, скопіювати і вставити– або з Палітри Гліфів, хто у Адобівському пакеті працюєVitalii Parfiliev– Треба якость спростити життя звичайним користувачамDmitry Rastvortsev– Хм…Можна реалізувати як лігатуру:Людина набирає <тризуб> — і у неї цей текст замінюється на графічний символ тризуб<герб> — герб (тризуб на щиті)Vitalii Parfiliev– гривня — <грн>, а український амперсанд — <та>Dmitry Rastvortsev– ДобреIз розмови з альтер егом (відтворено по пам’яті)Dmitry Rastvortsev Æ– Як справи?Dmitry Rastvortsev– Та, вроді, окШо просили — зробивНових правочок не булоDmitry Rastvortsev Æ– А шо то за котики у вас в чатике?Dmitry Rastvortsev– То у нас з Віталієм така невербальна комунікаціяDmitry Rastvortsev Æ– як проєкт опублікують — як ти розумієш, у коментах почнеться FAQаноє шествіє. Я тут підготував тренувальні бліци. Готовий?Dmitry Rastvortsev– Давай!)Dmitry Rastvortsev Æ– окТи хочеш сказати, що serifs пасують тільки волам на оранці, а sans — тільки комп’ютерам?Dmitry Rastvortsev– Ні). Наявність чи відсутність засічок — неповна характеристика шрифтів. Але ж ти бачив ТЗ.Dmitry Rastvortsev Æ– Тó-то!Чому у стилістичному сеті .07 кирилична Н міняється на латинську N?Dmitry Rastvortsev– У стилістичному сеті .07 кирилична Н замінюється на історичну українську форму (N). Ця форма радше грецька, а не латинська. Власне, як і більшість кириличніх букв: А В Г Е К М О П Р Т…Після Першої світової, як Україна отримала незалежність, така історична форма (N) реанімувалась і почала активно використовуватись у шрифтах українських авторів. Зокрема, у Нарбута, Єрмілова, Страхова, Лісовського.Також є дослідження з висновками, що використання діагонального елементу сприяєтиме кращому розрізненню літер у наборі.Dmitry Rastvortsev Æ– Чому у У такий чудернацький хвостик?Dmitry Rastvortsev– З тієї ж самої причини. Буква У походить від грецького диграфа OY.На наших теренах диграф став лігатурою: її малювали як кружечок (буква О) з галочкою зверху (буква Ѵ). Після реформи Петра I букві знесли несучу стіну, залишивши крапельку. Але люди памятали, частенько згадували.Dmitry Rastvortsev Æ– Бытует распространённое мнение, что кириллическая К должна отличаться от латинской K. Почему вы не следуете этому правилу?Dmitry Rastvortsev– Я не дотримався цього “правила”, тому що ми живемо не в 19-му сторіччі, а в 21-му.У сучасному наборі дуже часто на одній сторінці присутні блоки текстів різними мовами. Українською і англійською, наприклад. Мало того, мультилінгвальний набір може бути в одному реченні і навіть в одному слові. Далеко ходити не треба: “справедливо зауважила: people read best”, “з plug’ами йдуть”. Для доcягнення близького візуального звучання і стилістичної єдності логічно використовувати однакову форму відповідних букв. Зокрема, K.До речі, сучасна грецька K — така сама, як і латинська, і ніхто не вмер. Від форми К, принаймні). А ось K козацьких часів.Dmitry Rastvortsev Æ– Але ж у грецької κ нема щогли як у k.Dmitry Rastvortsev– Так, у греків нема, а ми, думаю, можемо собі дозволити. І для досягнення стилістичної єдності у мультилінгвальному наборі, і зважаючи на історичне підґрунтя. Буква k (а заодно і ж з виносом) в українських шрифтах зустрічалась. Нечасто, але зустрічалась. І виглядала дуже навіть ок, вносячи перепад висот у монотонний “паркан” рівновисоких рядкових. Насправді, ревноНЕвисоких). Чого забувати такий ефективний прийом?До речі, грецькі форми літер останнім часом теж активно дрейфують до латинських. Так шо іще не вечір)Dmitry Rastvortsev Æ– Все рівно k — якось непривично. Як наче перед Заходом преклоняємся. До речі, глянь за вікно — вечірня зіронька встає. Так шо вечір скоро))Dmitry Rastvortsev– Якщо дуже незвично — можна використовувати традиційну форму.У шрифті є кілька альтернейтів: кk.Dmitry Rastvortsev Æ– ОкКрім греків, Нарбута і швейцарської школи — єсть якісь інновації?Dmitry RastvortsevУкраїнський апресанд же!Dmitry Rastvortsev Æ– І шо це за конструкція інженерной роботи?Dmitry Rastvortsev– Англійський (а точніше, латинський) амперсанд ми всі бачили, хоча назва, можливо, знайома не кожному. Цей знак часто зустрічається у західноєвропейських текстах: &. Він передає англійський сполучник and (а точніше, латинський сполучник et), що по-нашому значить та. Наприклад, Romeo & Juliet (Ромео та Джульєта).Пару тисяч років тому це були дві букви (et), що просто стояли поряд. Потім — чи то з міркувань економії рухів при письмі, чи задля естетики, чи все разом — писарі почали їх поєднувати в одне ціле. З плином часу цей знак перекочував зі статусу лігатури в статус окремого знаку.(В якийсь момент був навіть у статусі букви алфавіту).Серед старих літер-солдатів, які не знають слів кохання, що буденно квапляться по роботі, не дозволяючи собі зайвого, оця парочка & в нагляк обіймається і милується у всіх на очах. Серед шеренг літер, які шикуються під лінійку, щоб донести читачу сенс сказаного, особливо не виділяючись з загальної маси, оця парочка солодка парочка & добавляє у текст синкопу, родзинку, секс к сказаному).Dmitry Rastvortsev Æ– Е! Харе травить тюльку! У нас бліци!Dmitry Rastvortsev– ок! Український амерсанд (лігатура та) є відповідником латинському амперсандові & (лігатурі et). Український амерсанд може бути корисним для візуальної стилістичної єдиності у мультилінгвальному наборі:Латинський та український амперсандиDmitry Rastvortsev Æ– Во! коротко і ясно!А що ти мав на увазі коли переіначив Кобзаря: “з <plug>ами”?До чого це все?Dmitry Rastvortsev– Ну, я хотів метафорично відобразити, що шрифт — український і дигітальний. “Хрущі над вишнями гудуть” — це типу з автентичними нотками, а “плугатарі з <plug>ами йдуть” — це верстальник, який вставляє тег <грн> або <герб>.Plug (з англійської ) — в широкому сенсі те, що вставляєтьсяDmitry Rastvortsev Æ– Так воно ж реалізовано як фіча (feature liga).Може краще “співають ідучи фічата”?Або тоді вже “плугатарі з <тегáми> йдуть”?Dmitry Rastvortsev– Якось неоковирно, вроді. У Шевченка — красивіше…Vitalii Parfiliev– Перепрошую, що перериваю поетичний вечірДім, знайшли баги в лайтах!!!Потрібно терміново виправити!Dmitry Rastvortsev– *трясця!(косо інтерпольнулось, а я *недогледів(File > Open Recent > e-Ukraine_053Виправив помилки, відправив Віталію.Наразі — це все) Дякую за увагу!Long Live Free e-Ukraine!і хай діє Дія!Дмитро Растворцев,Вільна УкраїнаDmitry Rastvortsev ÆЕ! А ковичкі!?“ ” → « »і коми як попало стоять! (Позоре мене вєчно)Rayan Riener / джерело від дизайнеру шрифтівТакож ми прдовжували писати про численні пожежі в Нікополі. І також - українська влада проговорилась, що всі літні люди в країні загинуть через китайський вірус. 

Пливе кача в нікудиПливе кача, люди усе плачуть,Порошенко й Тимошенко - по трупахдо влади і грошей скачуть...І паплюжиться кров Героїв святая.Ті, що вбили їх - не понесуть кари...Ті, що катували нас - олігархам не цікаві...Їм би гроші, їм би влади, а що ми?Ми їм даємо влади... (?)Пливе кача, Україна плаче... 1 квітня 2014

Саме в цей день Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України. Про це NikopolToday пише з посиланням на 34 канал Дніпро. Цей документ був підтверджений 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі. Проголосували за незалежність України 28 мільйонів 804 тисячі 71 осіб з 31 мільйона 891 тисячі 742 осіб, які прийшли на дільниці.Засновано свято 20 лютого 1992 року. У цей день Верховна Рада прийняла постанову «Про День незалежності України», яке наказувало відзначати День незалежності 24 серпня. Основні святкування проходять в Києві, де традиційно президент України дає урочистий прийом з нагоди Дня незалежності.Мітинг за незалежність України під стінами Верховної Ради, 24 серпня 1991 року. Мітинги та протести створюють історію.Також перші особи держави покладають квіти до пам'ятників видатним українцям (в основному, до пам'ятників Володимиру Великому, Богдану Хмельницькому, Михайлу Грушевському і Тарасу Шевченку) і беруть участь в молитві за Україну, яка проходить в Софії Київській за участю представників всіх релігійних конфесій. Також в окремі роки в Києві проводилися військові паради, а також організовувалися святкові концерти і торжества.Волелюбне море українців із усіх куточків країни змінило історію назавжди! Щорічними пам'ятками до свята в столиці є Міська виставка квітів у Печерському парку, чиї схили на той час завжди покриваються фарбами яскравих кольорів і в сукупності формують різні приурочені до свята зображення, а також великий святковий концерт.Голова Верховної Ради Леонід Кравчук ставить на голосування постанову про проголошення незалежності України і результат голосуванняСвяткування увінчується святковим феєрверком.Вітаємо всіх українців з Днем незалежності. І пам'ятайте: як би іноді не було складно і важко жити в нашій державі - наша незалежність дає нам можливість це змінити!Час змін настав! Джерело 34 канал

Незважаючи на війну, зелені зони міста прагнуть не лише утримувати в чистоті та порядку, а й створювати у них нові цікаві локації для городян та гостей Дніпра. Такі зусилля комунальників міста в умовах війни та вкрай обмеженого фінансування заслуговують на похвалу подвійно. Міський сайт уже розповідав про нововведення, які останнім часом з'явилися у парках Зелений Гай, Гагаріна та інших. Нова точка краси та притягнення уваги відвідувачів з'явилася й у парку Придніпровський. Як повідомляють у Департаменті парків та рекреації Дніпровської міськради, тут створили нову фотозону. Це оригінальна квіткова арка, в оформленні якої зібрані, мабуть, найулюбленіші українцями квіти – маки, соняшники, волошки. Доповнює цю красу оригінальний тин і лавочка, на якій можна перепочити, милуючись цією фотозоною. Вона вже має підвищену увагу у відвідувачів парку. Фото – Департамент парків та рекреації Також повідомляли, що москалі знову підступно атакували Нікополь вночі.