Всі публікації з тегом крим

Як стало відомо NikopolToday, чоловіка, якого судили за напад на журналістів в Марганці, звільнили від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області.У травні 2016 року журналіст і оператор одного з інформаційних порталів, виконуючи редакційне завдання з висвітлення окремих обставин діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, проводили відеозйомку нежитлового приміщення в місті Марганці. Незадоволений діями журналістів, власник приміщення наказав припинити відеозйомку, а коли останні відмовилися виконувати його незаконні вимоги, пошкодив відеокамеру.Вироком Марганецького міського суду підприємець був визнаний невинним у пред'явленому обвинуваченні і виправданий через відсутність в його діях складу кримінального злочину.Прокуратура не погодилася з таким рішенням суду і оскаржила його в апеляційній та касаційній інстанціях.Дніпровський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури області та визнав громадянина винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).При повторному розгляді справи Дніпровський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції і призначив чоловікові покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.«Однак на підставі ст.49 і ч.5 ст.74 КК України його звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності», - повідомляють в прокуратурі.Раніше ми писали про добрі новини: топ гарних фото пухнастих нікопольців цієї осені від місцевої фотографині.Але будьте обережні, деякі невідомі мешканці Нікополя розкидають районами Нікополя отруту для песиків!

Як стало відомо NikopolToday, користувачів соціальних мереж обурив дискримінаційний лист від редактора Тараса Василенко, у якому він написав, що проблем меншин не існує, "вони вигадані" і взагалі його редакцію "Z-City, Здесь живет Запорожье" не цікавлять.  Таку реакцію отримали волонтери громадської організації "Гендер Зет".А саму діяльність правозахисників з організації порівняв із тероризмом, як стало відомо у пості, опублікованому на Facebook сторінці активіста Олександра Витвіцького.Ми не можемо стояти осторонь, коли відбувається дискримінація і порушення прав людини. Повний гомофобних вираз лист, від редактора інформаційного порталу ми публікуємо і залишаємо інформацію на ваш розсуд.Як стає зроузмілим із листа, редактора не хвилюють проблеми з права людини в Україні і він не поважає захисників та організації, які намагаються боротись задля справедливості і рівності.Пост отримав велику увагу серед користувачів мережі і велику кількість коментарів від обурлених людей, які не підбирають слів. Сам активіст Олександр пише: Z-City. Здесь живет Запорожье як приклад "журналістського" дна в ЗапоріжжіСеред коментарів був і такий, написаний від користувача під ім'я Анна Міронова:Невпевнена в собі людина, що болєзнєно залежить від обмеженої за своєю суттю суспільної думки, демонструє страх загубити міфічну мужність. так це виглядає. ПічальА також від Сергія Сидорова: Сколько ваших пресс-релизов надо прочитать, чтобы гарантированно стать геем? Может, Тарас этого опасается )))Користувачка Марина Воробйова додала:Сомневается видимо в себеФото від Олександра ВитвіцькогоРаніше ми повідомляли, що письменник-нікополець, який написав перший в Україні гей-роман "На Марс", опублікував спін-офф твору англійською.Також ми писали, що на Міжнародний День протидії насиллю, багато дніпровських поліцейських долучилися до акції "Дій проти насилля!"

Як стало відомо NikopolToday, в Запоріжжі пройшла правозахисна екскурсія "Автобус прав людини". У Запоріжжі День прав людини відзначили автобусною екскурсією по пам'ятних місцях дискримінації і досягнень у сфері захисту. Серед зупинок були модульне містечко, монумент, присвячений людям з ВІЛ, готель "Театральний", місця нападу на правозахисні акції ЛГБТ-спільнот та організація, де допомагають реалізуватися в житті людям з інвалідністю, повідомляє сайт 061.Директор благодійного фонду« Гендер Зед »Ростислав Мілевський тлумачить:Ми вирішили показати місця в Запоріжжі, які пов'язані з порушенням прав людини певних дискримінованих груп. Їх будуть представляти організації, які займаються правами цих спільнот. У далекому 1948 році після кровопролитної Другої світової війни людство вирішило вперше в світовій історії створити такий міжнародний документ, який би описував і права людини, і чому їх потрібно дотримуватися. С тих пір 10 грудня у всьому світі відзначають День прав людини і проводять різні акції. В цьому році ми вирішили вибрати формат автобусної екскурсії. Зазвичай, про права людини в нашій країні, на жаль, згадують тільки тоді, коли вони вже порушені. На екскурсії ми будемо говорити не тільки про порушення прав людини, а й про випадки, коли вони дотримуються, коли країна робить деякі кроки прогресу в цьому напрямку.ЗУПИНКА №1 - площа перед Запорізькою міськрадою"Відкриє нашу локацію наш друг" - Богдан, - почав екскурсію Ростислав Мілевський. - Це звичайний запорожець, працює на заводі. Єдина проблема в тому, що у нього в голові багато стереотипів, які призвели до того, що він прийшов на мирну акцію і кинув у натовп петарду. В результаті деякі учасники та учасниці акції, а також один поліцейський отримали тілесні ушкодження".Суддя Інна Крамаренко постановила призначити Богдану Завгороднього суму штрафу вдвічі більше, ніж просив прокурор - 17 тисяч гривень. Мотивація такого рішення в тому, що Завгородній не вибачився перед людьми, які постраждали в результаті його дій, а лише визнав провину перед законом."Цей випадок особливий для нашої організації? Я зараз не буду навіть говорити про такі права, як право на гідність, право на безпечне простір, якого ЛГБТ-люди часто позбавлені. Я говорю про право, яке юридично закріплено в Конституції України - право на мирні зібрання, яке є у кожної людини в нашій країні, і право на справедливий суд. На жаль, поки в нашій країні відсутній дієвий механізм, який би використовували для розслідування злочинів на грунті ненависті. Я говорю про статті 161 КК - це єдина стаття, де хоч якось йдеться про такий тип злочинів, і то вона може бути застосована тільки до обмеженого кола характеристик: релігія і національність є, а сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності немає.Це заважає залучити до відповідальності в разі, якщо злочин скоюють по відношенню до ЛГБТ-спільноти, що відбулося і в нашому випадку - Богдана Завгороднього засудили за статтею за просте хуліганство. Але для нас цей кейс все одно особливий, тому що в цій справі сексуальна орієнтація нарешті виступила не як обтяжуюча обставина. Тому що в Харкові був випадок, коли в справі про вбивство гомосексуального хлопця на грунті ненависті його сексуальну орієнтацію подали як пом'якшувальну обставину".Також Ростислав Мілевський розповів, що в 2020 році в Запоріжжі пройде перший ЛГБТ-прайд.ЗУПИНКА №2 - монумент, присвячений людям з ВІЛЦей монумент знаходиться в сквері між зупинками "Площа Поляка" і "Металургів". Тут автобус чекали члени організації "Мережа 100% життя", яка вже понад 15 років займається питаннями, пов'язаними з ВІЛ, туберкульозом та соціально зумовленими захворюваннями.Цей пам'ятник - нагадування всім жителям міста про те, що в Україні зараз є епідемія ВІЛ/СНІДу, і вона стосується кожного.Представники організації розповіли про одну ситуації з порушенням прав людини з ВІЛ, яка трапилася в Запорізькій області."Зараз наука розвивається швидко, і ВІЛ-інфекція вже не є смертельною хворобою, однак зміна громадської думки за наукою не встигає.Одна дівчинка з райцентру розповіла подрузі про свій ВІЛ-позитивний статус, з яким вона живе з народження. Так вийшло, що її подруга потім розповіла всім учасникам спортивної секції, в якій займалася наша підопічна. Дівчинка зіткнулася з Буллінг, дискримінацією та стигмою*. Діти не хотіли разом з нею займатися спортом.Наша псіхологіня провела дуже велику роботу, щоб змінити ставлення дітей до ВІЛ-позитивних людей. Зараз дівчинка - кандидатка в майстри спорту, вона продовжує займатися. Це невелика, але перемога".*Стигма - це негативна асоціація людини з чим-небудь ганебним, непрестижним, відштовхуючим. Це явище схоже на стереотипу і відрізняється від нього спрямованістю на якості людини.Також в честь Дня прав людини представник організації Олексій Проценко нагадав, що ВІЛ-позитивні люди - такі ж люди, як і всі, і мають такі ж права.Також організатори розповіли, що в Україні було зроблено дуже багато для боротьби з ВІЛ/СНІДом, тому країна вважається однією з найпрогресивніших у цьому напрямку. На відміну від багатьох країн, в Україні є і безкоштовне лікування антиретровірусною терапією. В державі працює багато цільових програм як для всього населення, так і для основних груп ризику в суспільстві.ЗУПИНКА №3 - клуб людей з інвалідністю "Рівні можливості"Цей клуб знаходиться в будівлі Єврейського общинного центру "Мазаль Тов", тому що там є необхідна інфраструктура: пандуси, ліфт, спеціально обладнаний санвузол і широкі дверні отвори."Один з напрямків руху" Твори добро, Україно"- це допомога людям з інвалідністю. Раніше цим займався мій чоловік Віктор Карпов. На жаль, його більше немає з нами. Але ми продовжуємо робити те, що він почав, - розповіла коордінаторка волонтерського напрямки організації "Твори добро, Україно" Ірина Петровська. - Ми займаємося інформуванням людей, які потребують цієї допомоги: багато хто не знає законодавства, як змінюються поправки до законів для отримання засобів реабілітації, як отримати санаторно-курортне лікування. Ми все це пояснюємо, щоб людині було легше цього домогтися для себе.Також ми допомагаємо людям з установкою пандусів. У нас є старий житловий фонд, який не доступний. Перша причина того, що людина не може бути активним в соціумі - це те, що він просто не може вийти з дому, у нього є перепони у вигляді сходинок і бордюрів. Разом ми вирішуємо ці проблеми. За час існування клубу ми встановили більше десятка пандусів. Також ми пройшли з Google по місту, зробили карту доступності. Ми збираємося на комітеті доступності в міській та обласній радах, вносимо поправки і свої пропозиції, як поліпшити місто для людей на інвалідних візках, для мам з колясками і інших маломобільних груп".Тут створили також Артпростір, де люди з інвалідністю можуть реалізувати себе і спробувати почати свою справу. Тут же презентували проект "Сильні духом" Маріанни Смбатян і репетирувала театральна трупа "Рівні можливості".Учасниці клубу розповіли про помилки, які найчастіше допускають при створенні інфраструктури, і показали ролик "Телебачення Торонто" про те, як потрібно називати людей з інвалідністю (спойлер: так і називати, але ролик все одно подивіться).По дорозі до наступної локації автобус проїхав площа перед Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою - саме там місцеве ЛГБТ-спільнота пройшло перші "100 метрів гордості". Учасників охороняло близько півтисячі силовиків.ЗУПИНКА №4 - готель "Театральний"10 грудня закінчилася всесвітня акція "16 днів проти гендерно зумовленого насильства". Міжнародне співтовариство підтримує її з 1996 року, щоб звернути увагу людей на актуальні проблеми і протистояти насильству в сім'ї, торгівлі людьми та жорстокого ставлення до них.Біля готелю учасників і учасниць екскурсії зустріла регіональна представниця Фонду народонаселення ООН з питань запобігання та протидії домашньому насильству в Запорізькій області Ірина Куратченко.Готель вибрали в якості локації, так як саме там в той момент проходила нарада Фонду народонаселення з представниками влади Запорізької області та власне Запоріжжя, а також Енергодара. На цій нараді розраховували, скільки необхідно спеціалізованих установ для постраждалих від домашнього і гендерно зумовленого насильства."Домашнє насильство грунтується на тому, що існує гендерна нерівність і гендерна обумовлене насильство. Я хочу розповісти про два випадки, з якими стикалися психологи нашої організації, - почала Ірина Куратченко. - Перша ситуація трапилася в минулому році: дівчинка грала на дитячому майданчику, коли до неї підійшов чоловік і почав її бити. Вона не зрозуміла, що сталося. Потім я працювала з цією дівчинкою, тому хочу показати, які наслідки має це напад. Як психолог хочу показати, що мені намалювала дівчинка. Є такі проектні методи, коли я прошу намалювати людини, тому що це є проекцією того, як себе відчуває пацієнт.Перший малюнок мене дуже вразив, тому що, коли я запитала, хто це, дівчинка відповіла: "Це воно"."Воно", тому що немає ніяких статевих ознак. Чоловік хапав дівчинку за ноги, і вона дуже хвилювалася, що він може доторкнутися до її статевих органів - це порушувало її ідентичність, її цілісність. Тому коли дівчинка потрапила до мене, вона не відчувала себе цілісною особистістю. На другому малюнку дитина зобразив сама подія. Щоб ви розуміли, це малюнок 13-річної дівчинки. Але коли вона малює травмуючий подія, трапляється ремісія - вона починає малювати, як дитина молодшого віку.Ми надавали їй допомогу і робили висновки, щоб сім'я могла через суд отримати компенсацію моральної шкоди.Другий випадок: до нас звернулася мама 11-річної дівчинки. У липні цього року близько 11 години дня дівчинка йшла в будинок, де живе її батько, коли на неї напав і зґвалтував чоловік. Він змусив дитину займатися оральним сексом і намагався схилити до анального, але дівчинка змогла вирватися і побігла кликати на допомогу. Я розповідаю про цей випадок, тому що хоч ця подія і сталося ще в липні, до сих пір жодного судового засідання не відбулися. Ми вважаємо, що це дуже великий термін для розслідування. Також мені стало відомо, що розслідування проходило з порушеннями, які можуть бути використані в подальшому. У підозрюваного тим часом вже було 8 епізодів зґвалтування.Але що мене ще вразило в цій ситуації: сім'ї не дали безплатного адвоката. На сьогоднішній день знайшлася адвокат, яка готова допомогти родині безкоштовно, але у неї мало досвіду. Це досить складне кримінальну справу, і у нас є підозра, що це не все: у насильника знайшли дитяче порно, яке він знімав - у адвоката є підозра, що підозрюваний продає ці відео".Проте, ситуація з домашнім насильством, від якого в основному страждають жінки, потроху змінюється. В області вже почали працювати спеціальні бригади «Поліна». Незабаром повинні запустити також реєстр випадків домашнього насильства, тоді можна буде спостерігати за системністю:"Якщо є системність - три і більше випадків, то дії кривдника підпадають вже під Кримінальний кодекс України", - пояснила Ірина Куратченко.ЗУПИНКА №5 - модульний містечкоЕкскурсію до цієї локації провела волонтерка Ірина Чорна. Ситуацію, в якій опинилися ВПО в Запоріжжі, вона описала на власному прикладі:«Я не дуже люблю слово« переселенка », але для розуміння, я - переселенка з міста Донецьк, я - мама-одиначка, я виховую дитину з інвалідністю, я - жінка. І це все разом дає таку множинну дискримінацію і кількість проблем, з якими я стикаюся щодня. Я приїхала в Запоріжжя великою родиною: нас було 8 чоловік, двоє з яких діти. У мене похилого віку дідусь, моя дівчинка з інвалідністю, і могла працювати тільки я. Пішла в центр зайнятості, хотіла знайти роботу. Мені сказали: «У вас дитина з інвалідністю. Ви отримаєте виплату від держави 300 гривень. Ми не можемо взяти вас на облік і роботу вам надати теж не можемо ». У мене дві вищі освіти. Я пішла на ринок, мені сказали: «Ви з Донецька? А раптом ви сьогодні заберете касу і звалите ». Було дуже складно, і таким чином прийшло, напевно, місяці чотири. Іноді доводилося не те що економити, але і страшно говорити такі слова - голодувати. Тому що правда було дуже важко. Тоді я стала волонтерів обласного "Червоного хреста", тому що просто так щось отримувати не в моїх правилах. З позитивного: з'явилася можливість брати участь в тренінгах, рости. Я зайнялася захистом прав людини, і одне з основних напрямків моєї діяльності - це якраз робота з внутрішньо переміщеними людьми".Волонтерка також розповіла, що у жителів модульного містечка раніше був конфлікт з місцевими жителями. Він почався, коли туди масово привозили гуманітарну допомогу:"Везли" гуманітарку "туди, де простіше знайти переселенців - в модульний містечко. І ніхто ж не питав "Що вам треба", а везли те, що було. І був такий момент, коли навезли стільки круп, що там почали заводитися жучки, і люди просто викидали пакети в урни. У сусідніх будинках у нас жили пенсіонери на пенсію в 1300 гривень. Пам'ятайте, тоді був бум, коли гречка подорожчала? Ви не уявляєте собі рівень конфліктів, який тут виник у зв'язку з цією ситуацією. Просто тому що хтось не зробив дослідження, а хтось отримав психологічну травму і почав займатися "накопиченням", а хтось не міг собі цього дозволити", - згадує волонтерка.Для всіх, хто втік від війни, дуже гострим залишається питання житла. Ірина змінила вже чотири місця проживання в місті. У запорізькому модульному містечку живе близько 300 осіб, які в основному не здатні самостійно орендувати собі житло - в тому числі одинокі пенсіонери. Чотири подібних містечка існують в Харкові і Дніпропетровській області. Вони, на відміну від модульного містечка, стоять на балансі міста, а потім місто може використовувати їх як ресурс і підтримувати в робочому стані. Запорізький же модульний містечко поставили на баланс "Червоного хреста" - поселення повинні були закрити ще два роки тому:"Уже два роки люди живуть в приміщеннях, за які ніхто не несе відповідальності - ні за пожежну безпеку, ні за технічне оснащення тощо. І наше місто не може на себе взяти модулі, тому що у нас в Україні не прописаний механізм передачі гуманітарної допомоги від організації влади міста", - пояснила волонтерка.Зараз в Україні діє кілька державних програм, проте в Запорізькій області з ними проблематично. Перша програма «Сільське подвір'я», згідно з якою ВПО можуть отримати землю в сільській місцевості та допомогу на будівництво свого будинку. Ще одна програма житла для переселенців називається «50 на 50»: коли людина вкладає 50% власних коштів і 50% - Держмолодьжітло:"Ця програма у нас теж не працює, тому що ось цей будинок - його звідси видно - єдиний, де можна купити це житло. Це - новобудова. І вартість її велика. Насправді за ту половину, яку треба вкласти, на вторинному ринку можна купити вже нормальну готову квартиру", - пояснила Ірина.Третя програма - це програма соціального житла, коли 30% виділяється з міського, а 70% - з державного бюджету:"Це житло належить місту, людина там живе явище тимчасове і платить комунальні послуги, - пояснила волонтерка. - Запоріжжі не подалося на цю програму, скільки ми не вели переговори, не пояснювали, що це залишається місту... Наше місто не взяв участі, а ось Приморськ в нашій області прийняв. Вони купили кілька квартир і поселили туди людей".ЗУПИНКА №6 - лофт "Млин"Саме тут пройшов той "Фестиваль рівності", коли від рук радикалів постраждали люди. Спочатку цей захід було присвячено проблемам жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, національних меншин і представників ЛГБТ-спільноти - тобто всіх людей, до яких приїжджав екскурсійний автобус."Кожен раз, коли він проходив, приходили« наші друзі», які говорили, що" немає, люди всі рівні, але ми чомусь рівніші, тому що ми - білі чоловіки, або ми рівні, тому що у нас правильні думки в голові, а у вас неправильні і ми вам це зараз за допомогою вибухових пакетів розповімо ", - пояснила ситуацію коордінаторка регіонального представництва "Інсайт" Наталія Лобач.Перший фестиваль в Запоріжжі в 2016 році пройшов відносно спокійно (як завжди, "замінували" будівлю), а ось другий в 2017 році супроводжувався масовими заворушеннями, в яких брало участь півтори сотні юнаків і дівчат - переважно підлітків. В той день поліцейські затримали 17 осіб і відкрили кримінальне провадження. Кілька дівчат з «натовпу» почали бити двох запоріжанок, який йшли на захід. Постраждалих з тілесними ушкодженнями доставили в лікарню. У минулому році відбулося судове засідання: двом неповнолітнім дівчатам (одна з яких стрибала на голові у учасниці фестивалю) дали умовний термін. Детальніше читайте в репортажі "Коли я почула вирок, я злякалася. Я не хотіла садити людей": деталі суду над дівчатами, ізбівшімі учасниць "Фестивалю рівності" за цим посиланням.У 2018 році "Фестиваль рівності" перемістився в онлайн."Невеселий висновок: 200 підлітків, які приїжджають і відчувають, що вони не будуть покарані - це не буває просто так, це було організовано. Ким і як це було організовано, поки невідомо. І цього ніхто не розслідував. І це про те, наскільки турбується керівництво міста та області про безпеку людей, наскільки ми можемо розраховувати, що якщо таке станеться, то це будуть розслідувати", - підсумувала Наталія Лобач.До речі, саме цей захід із автоубсом прав людини у Запоріжжі, головний редактор запоріжського "Z-City" назвав терроризмом, тільки но отримавши анонс подій приурочених до Дня протидії дискримінації меншин у Світі. Цікаво, чи доїде автобус прав людини і до Нікополя?Фото 061.Раніше ми розповідали, що армія повинна бути справедливою для всіх і не бути інструментом тортур для молодих хлопців.Також ми повідомляли про те, що в центрі Нікополя вже почали встановлювати головну ялинку міста до свят. Як це виглядає зараз?

21 грудня жителям Нікополя вдалося запобігти крадіжці лавочок з дитячого майданчика. Інцидент стався на вулиці 50-річчя НЗФ.Про це NikopolToday дізнався від Інформатора, якому стало відомо з Facebook. Повідомлення написав депутат міськради Нікополя Олександр Рибаков.Цієї ночі невідомі зловмисники намагалися викопати дві ковані лавочки, встановлені на дитячому майданчику по вулиці 50-річчя НЗФ, 19/4. На щастя, зловмисників через вікно побачили мешканці будинку і підняли шум, чим і злякали злодіїв.«Крадуть..., сер. Лавочки, ліхтарі, світильники, парканчики, люки, саджанці, новорічні ялинки разом з іграшками, пісок з пісочниць і самі пісочниці... А що робити? Вони ж люди», - пише депутат.Олександр Рибаков повідомив, що лавочки з дитячого майданчика приберуть до весни. «Жителі поки постоять», - пише він. У теплу пору року депутат обіцяє зробити бетонну основу, щоб лавок знову «Не приробили ноги».Чому через діяльність ганебних злодії, повинні страждати інші нікопольці?Але уважним жителям Нікополя вдалося запобігти крадіжці лав з дитячого майданчика.Будьте уважні у одразу викликайте поліцію, якщо стали свідком злочину.Фото ІнформаторТакож ми повідомляли, що у Нікопольському районі відбуваються позитивні зміни: як виглядає новий стадіон у Придніпровську?До того ми писали, що юна нікопольчанка стала горідстю міста і України.

Як стало відомо у NikopolToday, скажені вандали у Нікополі втратили голову: що ж вони наробили цього разу? Адідідасам нікуди дівати сили?Це трапилось 25 грудня в Нікополі на вулиці Шевченка, 102, тоді невідомі перевернули кілька лавочок. Забетонована підстава не стала на заваді для оскаженілих вандалів.Про це NikopolToday дізнався завдяки Інформатору, якому стало відомо з відео і фото, яке розмістила користувачка Наталія Гарнага в соціальній мережі Facebook. Невідомі вандали перевернули чотири нових лавочки недалеко від однієї з п'ятиповерхівок на вулиці Шевченка.Автор відео написала про те, що коли встановлювали лавочки, мешканці найбільше цього і боялися. «Лавочки стоять в темряві в такому місці, куди нормальна людина, особливо з дитиною, не піде ніколи. Щовечора там були посиденьки неадекватних молодиків, що вживалі алкоголь. Наші побоювання ніхто не почув», - підкреслила Наталія.На фото дійсно видно, що біля лавочок насправді дуже багато порожніх пляшок з-під пива та інших алкогольних напоїв. І можливо, саме цей допінг підштовхнув невідомих людей до протизаконного подвигу. З якою метою вони це зробили, - невідомо. Відеокамер біля цього майданчика немає. Міській владі слід звернути на це увагу.Нагадуємо, що 18 грудня вандали зламали 21 ліхтар і нову огорожу. Винних обіцяли знайти і зробити відомими, але поки цього не сталося. І 21 грудня вночі теж не було спокійно. Жителям Нікополя вдалося запобігти крадіжці лавочок з дитячого майданчика на вулиці 50-років НЗФ. До слова, це далеко не перший випадок крадіжки комунального майна в районі, який знаходиться в безпосередній близькості від Нікопольського відділу поліції. Виникає питання: куди дивиться поліція, коли під їх вікнами відбувається таке протизаконня?Власне, якщо ви почули, що в вашому дворі відбуваються заворушення - одразу бийте на сполох. Фіксуйте злочинців на відео та фото. І негайно вовідомте про це в поліцію на номер «102».Можливо, вони таки приїдуть...Фото ІнформаторТакож ми розповідали, як вберегти свої собисті акаунти сторінок від зловмисників в інтернеті.Нагадуємо. що нелегальні казино у Нікополі також закрились на невизначений термін.

Тільки но NikopolToday повідомив, що не слід боятись домашніх улюбленців, а слід боятись їх власників - людей, як справдилось: жахлива стрілянина відбулась у центрі села Придніпровське!Цими днями надвечір приватний підприємець з села Придніпровського Федірко Олександр (зображений на фото з Народним депутатом України по 35 виборчому округу Денисом Германом), здійснив розбійний напад з використанням травматичної зброї і відібрав мобільний телефон у іншого жителя цього села Логана Володимира.На фото ви бачите результат перестрілки - рана на нозі. За словами Віктора Артеменка, головного редактора City Nikopol, наскільки мені відомо Федірко Олександр запідозрив у крадіжці Логана Володимира і таким чином допитував з пристрастю.Герману варто більш уважно придивитись до свого оточення... Про це NikopolToday дізнася з сайту City Nikopol. Фото City Nikopol.Також ми розповідали, що Ілон Маск змінить українське небо назавжди.

Як стало відомо NikopolToday правоохоронці з’ясували в ході розслідування, чоловік заходив до різних супермаркетів, ховав під одягом товар та проносив його повз касу.Йому вдалося викрасти такі товари як накопичувачі, музичні колонки, телетюнери та електрична вафельниця. Все вкрадене він продавав.Але оперативники вирахували зловмисника після скоєння ним чергової крадіжки, з торгового залу одного із супермаркетів. Зробили вони це за допомогою камер відеоспостереження.Злодієм виявився 31-річний місцевий мешканець, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. На рахунку чоловіка сім крадіжок з магазинів. Вчора, 26 грудня, йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 185 (крадіжка) КК України. Підозрюваному загрожує обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років.Раніше у Першотравенську затримали крадія. Він проник у квартиру, з якої вкрав мобільний телефон і портативну колонку.Фото Канал 34.Також ми розповідали, як українська економіка вийшла з тіні і починає квітнути.До цього ми писали що у нікопольців великі серця - рятують собак і котів.

Новорічна ніч 2020 на Нікополі була галасливою. Біля швидкої допомоги сталася бійка в якій постраждали оперативний лікар, санітарка станції, фельдшер і таксист.Про це NikopolToday стало відомо від директора обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф Радію Шевченко і сина потерпілого таксиста.За словами Радію Шевченко в Нікополі в новорічну ніч п'яна жінка з сином влаштували бійку з бригадою швидкої допомоги. Постраждали оперативний лікар, санітарка станції, фельдшер отримала струс головного мозку та забій колінного суглоба, її госпіталізували.«Бригада приїхала на виклик до виконкому. П'яна жінка скаржилася на біль в животі і вимагала дати їй таблетку панкреатину. Від пропозиції оглянути її в машині і придбати зазначені таблетки в аптеці, через дорогу, відмовилася. Бригада повернулася на станцію, куди зі своїм п'яним сином на таксі приїхала «страждає» без панкреатину жінка. Таксист і син з матір'ю влаштували бійку з бригадою і з оперативним лікарем і санітаркою станції », - розповів Радій Шевченко.Поліція приїхала швидко. У присутності правоохоронців «хвору» оглянули і поставили діагноз «алкогольна інтоксикація».1 січня в 5:41 в редакцію Інформатора звернувся хлопець з проханням приїхати до станції швидкої допомоги і зафіксувати те, що відбувається. О 14:00, коли хлопець був уже на роботі, розповів, що гуляв з родиною на Європейській площі, мамі стало погано і вони підійшли до машини швидкої допомоги, яка стояла неподалік. Жінці не запропонували огляд в машині, а сказали, що потрібно піти і купити панкреатин в аптеці через дорогу і відразу поїхали. Сім'я села в машину і поїхала додому, матері ставало гірше і проїжджаючи повз станцію швидкої допомоги батько вирішив звернеться до лікарів невідкладної допомоги.«Ми під'їхали, там стояли лікарі, ми звернулися, але нам почали хамити, один з чоловіків накинувся на тата, потім ще двоє. Папі розбили голову, його відвезли в травматологію, наклали кілька швів », - розповів хлопець.Син потерпілого чоловіка був вкрай здивований, коли дізнався, що є інформація про те, що в бійці постраждали оперативний лікар, санітарка станції і фельдшер. За його словами, в бійці більше ніхто не брав участі, все стояли і дивилися. Потерпілий написав заяву в поліцію і зафіксував отримані травми.Обидві сторони вважають себе постраждалими в даному інциденті і звернулися до громадськості Нікополя та ЗМІ з проханням оприлюднити інформацію і стежити за подальшим ходом розвитку подій.Раніше ми розповідали про те, що в Нікополі Hyundai Elantra збив жінку, потерпіла померла в лікарні.Фото ІнфораторТакож ми писали як у Нікополі крадії будуть обов'язково покарані поліцейськими.До цього ми казали наскільки важливи права людини для України. 

Політик з міста Покров виявився живодером - він намагався вбити з вогнепальної зброї собаку! Про це NikopolToday дізнався від Інформатора.Як виявилось, наші місцеві політики ще гірші за тварин - забивають псів з вогнепальної зброї для розваги!У Покрові серед білого дня стріляли в бездомну собаку. Її кривдником виявився місцевий депутат.Про це стало відомо з Facebook. Повідомлення написала Інна Михайленко на своїй сторінці в соцмережі.Жінка вирішила надати розголосу історію, яка сталася 21 грудня 2019 року в Покрові. За словами Інни, в той день депутат міськради Ляшук Олег Олександрович серед білого дня, а саме о 15:40, стріляв зі своєї рушниці по бездомному собаці. Чоловік перебував біля свого паркану, коли повз пробігав нещасний пес.Свідком жорстокості стала доросла дочка Інни Михайленко, яка в цей час проходила повз. Дівчині пощастило, що її не зачепила куля, яка пролетіла в півметра від її ноги і поранила собаку. Безтурботні дії депутата несли загрозу життю і здоров'ю місцевих жителів, підкреслює Інна.Далі жінка пише, що депутат відмовився рятувати поранену тварину. Тому, собачку Інна забрала додому. На наступний день тварину прооперували, а жінка звернулася в поліцію.«З собакою все нормально. Ми подали заяву в поліцію, так як стріляв в собачку депутат. Справа в тому, що його син Сергій Ляшук три роки служив в місцевій поліції, тому дана справа просувається повільно, зі зрозумілих для всіх причин. Прошу оприлюднити цю подію, тому що справа до суду може і не дійти», - резюмувала Інна свій пост в соцмережі.Нещасна варина плаче людськими сльозами через безкарність людей-живодерів.Фото ІнформаторТакож, варто нагадати, що героїчні українці працюють в Антарктиді заради того, щоб врятувати Землю, поки місцеві депутати вбивають тварин задля розваги.А ось нікопольські депутати викликають місцевих диреторів щоб перетерти свої справи за закритими дверима. 

Про це вбивство писали всі ЗМІ країни. У Нікополі продовжують розслідувати жахливе вбивство Лізи Корешнікової: маніяк не досі не за гратами. Він ходить десь серед нас. Про це NikopolToday довідався від Інформатора. У Нікополі продовжили термін розслідування справи про вбивство маленької 13-річної Лізи Корешнікова, яке сталося 4 липня 2018 року. Маніяка все ще не знайдено.Про це NikopolToday повідомляє з посиланням на «Дніпровську Панораму» та Інформатор, і Єдиний реєстр судових рішень. Дівчинка пішла з дому до своєї подруги в дитячий табір «Великий Луг», близько 12:00 вона покинула територію дитячого табору і пропала. Пошуки Лізи велися навіть з вертольота, її шукали вся поліція району, нацгвардійці, та кінологи з собаками і багато місцевих волонтерів.5 липня дівчинку знайшов мертвою її троюрідний брат. Тіло знаходилося в посадці недалеко від зон відпочинку і дитячого табору «Великий Луг», звідки Ліза йшла на автобусну зупинку. Невідомий убив дитину, завдавши дівчинці множинні ножові поранення.Бездиханне тіло маленької дівчинки знайшли тут, на фото місце вбивства.Пізніше експертиза встановила, що смерть дитини настала від знекровлення і ураження внутрішніх органів. Вбивця завдав їй множинні ножові поранення шиї з ураженням хребта, грудей зліва і справа, плеча і кистей.Минуло вже півтора року, а вбивця досі не знайдений! Від поліції немає жодної інформації з приводу ходу розслідування. І надії на те, що цей злочин розкриють, все менше.З тих пір в Нікополі змінилося два начальники поліції. 1 жовтня 2018 року новопризначений Андрій Бідило заявив, що у слідства є версії і нові зачіпки і що розкриття цього злочину - одна з його пріоритетних завдань. Він також розповідав про позитивної динаміки в ході розслідування.Але, на жаль, 21 жовтня в Нікополі представили нового главу поліції - майора Бондаря Валерія Анатолійовича. Він і зовсім поки анічогісінько не обіцяв і прес-конференцій з приводу розслідування жахливого вбивства не давав.В ході досудового розслідування проведено ряд експертиз і слідчих дій. Однак, встановити особу вбивці так і не вдалося.Суддя задовольнив клопотання слідчого, підтримане прокурором, і продовжив термін досудового розслідування не на 6, а на 18 місяців, до 4 червня 2021 року.Варто нагадати, що раніше ЗМІ розповідали про те, що в Нікополі 100 тисяч гривень обіцяють за інформацію про цього вбивцю школярки.У поліції вжили всіх можливих заходів по затриманню злочинця, проте результату досі немає. Тому родичі вбитої готові викласти чималу суму за цінну інформацію про людину, що вчинила на дитину напад з особливою жорстокістю.Якщо ви володієте будь-якою інформацією, телефонуйте за телефонами: (097) 349-33-69, (066) 647-42-89, (050) 869-64-81, або пишіть на електронну адресу: [email protected].Фото ІнформаторТакож ми повідомляли, що Британія не проти розлучення із Шотландією через Брексіт.І розповідали про те, як Нікополь продовжує перетворюватись у місто-привид під приводом "медичної реформи".

Коли фільм жахів - це наше із Вами реальне життя. Як стало відомо, мешканець Нікополя потрапила під суд за вбивство в сусдіньому Енергодарі. Про це NikopolToday довідався від Інформатора.45-річного нікопольця підозрюють у навмисному вбивстві людини. Жителя Нікополя судитимуть в Енергодарі. Про це раніше стало відомо з повідомлення прес-служби прокуратори Запорізької області.Прокуратура направила до суду обвинувальний акт здійснення обвинуваченим умисного вбивства з корисливих мотивів. 30 липня 2019 року в квартирі житлового будинку Енергодара виявлений труп жителя Дніпропетровської області з ознаками насильницької смерті.Досудове розслідування встановило, що до скоєння вказаного кримінального злочину причетний 45-річний житель Нікополя. Раніше вже судимий за вчинення умисного вбивства.Вони живуть серед нас.Його дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 (розбій, спрямований на заволодіння майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень) і п. 6 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство з корисливих мотивів) Кримінального кодексу України.У серпні 2019 року матері підозрюваного було вручено повідомлення про підозру. Тоді ж чоловіка оголосили в розшук. Його місцезнаходження встановили 29 жовтня і взяли під варту.В даний час досудове розслідування закрито. Подальшу долю обвинуваченого вирішить Енергодарський міський суд, куди 27 грудня минулого року місцевою прокуратурою було направлено обвинувальний висновок у цьому кримінальному провадженні.Фото ІнформаторРаніше ми писали, що деякі мільйонери Землі вже встали в чергу щоб втекти до космосу.Також ми розповідали - яка зараз музика в трендах України та всього Світу.

Як стало відомо NikopolToday, в Нікополі обікрали пивний магазин: допоможіть встановити особу злодія. Це чоловік.У Нікополі обікрали пивний магазин. Тим, хто допоможе встановити особу зловмисника, обіцяють грошову винагороду. Про це NikopolToday передає від Інформатора. Про це Інформатору стало відомо з Facebook.Про злочин, який трапився нещодавно, в соціальний мережі розповів Михайло Смалій.Минулої ночі сталася крадіжка в магазині «Пивна Лавка», що по вулиці Херсонській, 367, пише чоловік. Михайло просить відгукнутися людей, які знаютьс людину на фото і нададуть дані про нього. Чоловік гарантує анонімність і зазначає, що крадіжка дрібна, але для нього знайти зловмисника - питання принципове. За допомогу він обіцяє чималу винагороду - 10 000 гривень.Фото ІнформаторРаніше ми розповідали як часто можна купати вашого пухнастого котика і як правильно це зробити.Також ми передавали, що ДТЕК в Нікополі та районі взагалі відбився від рук. За що ми мусимо платити? 

Ось для чого потрібно більше камер спостереження, нагадує NikopolToday! У Нікополі поліція встановила особу чоловіка, який хотів пограбувати маленьку школярку. Інцидент трапився біля школи № 3. Варто додати, що 3 школа Нікополя буквально за парканом цілого района-привида, що став "символом" медичної реформи в Нікополі і водночас найбільшим нарко-притоном. Про це NikopolToday стало відомо від Інформатора, з посиланням на повідомлення прес-служби поліції Нікополя.Правоохоронці Нікополя проводять оперативно-розшукові заходи, щоб встановити особу чоловіка, який хотів пограбувати школярку. За даним фактом вже є результат. Поліція встановила ймовірного підозрюваного. Однак слідчі дії все ще тривають.Якщо Ви знаєте будь-якому інформацію стосовно нападника - одразу телефонуйте до поліції. Врятуймо дітей Нікополя разом!Нагадуємо, що раніше в Нікополі чоловік зґвалтував 22-річну жінку, а потім намагався її вбити.Фото з вільних джерел, відео NikopolnewsРаніше до Нікополя писав справжній ковбой з Техасу, щоб розповісти про свій край.Також ми писали як екзотично провести альтернативний Новий рік в Нікополі.

В Нікополі продовжуюь зникати діти, як стало відомо NikopolToday. Ман'як ходить десь посеред нас. Можливо тому, що вбивця маленької дівчинки так і ну був пійманий, а поліція, здається буде продовжувати зберігати тишу і розводити руками. Цього раху в Нікополі зник маленький хлопчик. Про це NikopolToday передає від Інформатора.В Нікополі поліція розшукує 10-річного Пархоменко Дмитра Миколайовича, 18.06.2009 року народження. Хлопчик зник 26 січня. Про це ЗМІ Нікополя повідомили в прес-службі Нікопольського відділу поліції.26 січня, близько 12:00 години, дитина посварилася з матір'ю й пішов з дому в невідомому напрямку. Місце знаходження останнього було не відомо.Дитина була одягнена в синюкуртку, світлі штани, сіру шапку. Прикмети: зріст 130 - 140 см, волосся світло-русяве, зачіска коротка, худорлявий, обличчя овальне, очі блакитні.ЗМІ писали, якщо ви знаєте якусь інформацію про зниклого хлопчика, звертайтеся на лінію «102» або телефонуйте: (095) 938-27-56.Раніше ЗМІ також розповідали про те, що 22 січня в Нікополі 8-річний хлопчик посварився з мамою і втік в невідомому напрямку. В той же день ввечері дитину знайшли. І ось оновлення. Зниклий хлопчик знайшовся. Дитина, цього разу і на щастя, не стала жертвою злочинців, які розгулюють містом.Фото ІнформаторРаніше ми розповідали як варто вести себе під час зомбі-апокаліпсису щоб подолати кризу і вижити.Також ми писали, що вірус розгулює в Нікополі - школи в місті та райони вже закривають двері для учнів. 

Увага! Власникам песиків в Нікополі варто бути особливо обрежними. По місту діють зграї догхантерів, що отруюють життя не тільки собак, але і їх госпадарів.У Нікополі знову труять собак. Волонтери невідкладно звертаються до власників чотириногих з проханням стежити, що їсть ваш вихованець на вулиці. Про це NikopolToday терміново передає від Інформатора!NikopolToday і Інформатор нагадують, що за жорстоке поводження з тваринами передбачена відповідальність. Будьте людьми! Цього разу отруту розкидали в районі рибзаводу і ГДК в Нікополі, що поруч із історичним центром міста. Собаківників також попереджають про те, що за колишнім молокозаводом також розсипана біла отрута. Будьте особливо пильні, прогулюючись зі своїм вихованцем. І якщо Ви стали свідком і бачили хто саме розкидає отруту - спішно дзвоніть до поліції.Нагадуємо, що проблема безхатніх тварин - це проблема суспільства, а не тварин. Це проблема, які створили самі люди і ми несемо за неї відповідальність.Будь-яка собака може стати жертвою отруєння: як домашня, так і бездомна. Всім, у кого є вихованці, необхідно мати в аптечці потрібні медикаменти і знати інструкції по наданню допомоги. Детальніше про це читайте за цим посиланням.Варто відзначити, що собак у Нікополі труять не перший день. Хто робить такі звірства поки невідомо.Нагадаємо, що жорстоке поводження визначається як «знущання над тваринами, в тому числі бездомними, яке спричинило муки, завдало їм фізичні страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну і на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх і сільськогосподарських тварин напризволяще, в тому числі порушення правил утримання тварин». За порушення закону передбачається адміністративна або кримінальна відповідальність. Штраф складає до 8 500 гривень, також можливий адмінарешт до 15 діб і конфіскація тварини. Кримінальна відповідальність передбачає до 8 років позбавлення волі.Раніше ЗМІ Нікополя розповідали про те, що в Нікополі на свята пропало багато тварин.Фото Інформатор / вільні джерелаТакож ми писали, як на фоні Біллі Айліш виділилася українська піаністка, що отримала Греммі. До речі, діти продовжують зникати в Нікополі: йдуть з дому на вулиці, де досі ходить не пійманий вбивця.

Час пригадати минуле, щоб осмислити як йти до майбутнього, разом з NikopolToday. Згадаємо про школи Нікополя, щоб зрозуміти, чи діють реформи освіти зараз і що ще варто змінити, щоб діти Нікополя в школі були щасливі. Потрібно розуміти, що сама система освіти в Україні може бути чинником, чому діти не хочуть ходити до школи і втрачають бажання вчитись. Текст про жахи шкілької системи в Нікополі мовою оригіналу, без змін. Комунізм-Фашизм і українофобія у нікопольських школахШкольная система страны прогнила и уже давно неэффективна. «Совковые» методы образования давно уже не работают на современных детях,  только отбивая у них желание учиться вообще. Коммунистические парадигмы стремительно сваливаться в пропасть прошлого, оставив парадоксальную ситуацию, в которой саморазвитие собственных талантов и креативной творческой мысли и подход, становятся лучшим способом  найти работу приносящую удовольствие, нежели рабский труд  бюджетников, добытый «зубрежкой», от которой в коррумпированной продажной системе нет толку. Узники этого, - такие знакомые для нас «бесплатные» школы, родители, дети и их учителя.«Не надо говорить на украинском! У нас русская школа! Мы все расскажем учительнице!» Прогрессивные европейские и американские методы – не входят в практику, хотя уже несколько поколений выпускников школ заявляли не просто на словах, но и делом: «Мы не будем учить то, что нам не нужно, что не пригодиться в нашей жизни!» Вместо развития индивидуального потенциала личности, нафталиновые школы пытаются всех сравнить, выращивая из детей быдло. Личность до сих пор преследуется, ущемляются права детей. В результате, страдают все. И учителя, которые тратят свой педагогический потенциал на 4/5 класса, которому это не нужно; и сами дети, которые могли бы потратить своё время не на ненавистный им предмет, а на то, что действительно выходит у них лучше учить, понимать и практиковать в будущем.  Потенциал целых поколений закапывается бессовестным образом!Попытки возродить труп советской традиции политиками-консерваторами и постсовецкими учителями на местах, создания винтика системы, которой уже давно нет, натыкаются на жесткий протест поколения, рожденного в свободной Украине. Это первое. Второе – бессмысленная зубрежка, в обществе, где все давно продаётся и покупается, начиная от табеля у школьной скамьи и заканчивая зачетом в университете. Таким образом, в результате коррупции, на высокие посты державы, выбились крайне непрофессиональные ПТУшники, к примеру такие, как Алёна Лукаш, или еще хуже - зек Янукович. Последствия такой системы – сейчас пожинает вся страна.Бессмысленно воспринимать общеобразовательные законы серьёзно, принятые теми, кто их сам не исполняет, кто отправлял учиться, и будет далее отправлять своих детей в Европу и Америку, получать образование в лучших учебных заведениях планеты. В сфере образования зреет своя Революция, ведь поборы с родителей и унижение детей достало всех родителей! Гнилая система разваливается на куски, и дети уже не первый год обременены «Табачным» влиянием на образование. Всё нужно реформировать, использовав инновационный опыт.Коммуниз-Фашизм в никопольських школах.Хочу предоставить Вам прекрасный пример, если так можно выразиться, который произошел в одной из никопольских школ с вполне обычным ребенком . Он подтверждает выше написанное. 3-й класс школы №3 (2013 год, ред.). Слова классного руководителя к ребенку:«Отправим по заявлению в Интернат; Напишем директору, чтобы тебя выгнали из школы; ты что, на дискотеку пришел? другие учителя постоянно делают замечания относительно тебя!»Все это произнесено перед всем классом. Но, с чего такое унижение перед одноклассниками?- Чтоб ты больше в этих синих штанах не приходил! – выкрикнула классный руководитель перед детьми…Дети подхватили, и уже на перемене окружили ребенка: «Почему ты в них ходишь? Не приходи больше в них! Ходи как все! Дискотеку устроил!»Вот и пример коммунизма-фашизма в наших школах. Естественно, любому разумному человеку ясно, что цвет штанов никаким образом не влияет на усвоение информации, но только не для закомплексированных учителей наших детей. Любое «инакомыслие», присекается советским «педагогом» публичным высмеиванием. Дети же, довольно жестоко после могут расправиться с ребенком, лишь за то, что тот посмел отличиться. Учителя, прививают свои личные маргинальные «табу» и детям. В чьих руках ваши дети, господа родители? Система тирании на местах… Школы выращивают из ваших детей либо аутсайдеров, посмевших бороться до конца за своё я, либо тех, кто в массе со всеми готов унижать и разными формами уничтожать тех, кто идет против системы. Что это, как не наследие павших тоталитарных режимов? И зачем нам это нужно в 21 веке?!Украинофобия и маргинализация в русскоязычных школах.Следует заметить, что мальчик учиться в русскоязычной школе. В следующий раз, когда ребенок начинал говорить на украинском языке, так как в его семье это обычная практика, дети сказали: «Не надо говорить на украинском! У нас русская школа! Мы все расскажем учительнице!»  Таким образом, сами дети становятся присекателями инаковости, беря пример с учителей.  Следует заметить, что русскоязычные школы выращивают маргинальзированных детей, которым жить дальше в Украине, но ненавидеть всё, что связано с ней? Из таких школ, выходят выпускники, которым не просто «плевать» на Украину. Школьники не то, что не знают украинского, а зачастую даже не понимают его, презирают украинскую историю и культуру. Какое будущее у такой страны? В результате, возвращаясь к примеру ученика, в школе есть только 2 ребенка, которым всё-равно на каком языке говорит мальчик. Только с ними ребенок и может общаться. Все остальные, считают его белой вороной уже с первых классов, в чем большое участие приняла сама классный руководитель.  После неё, дети подхватили, и начали повсеместную травлю. После болезни ребенок пришел в школу. Наступил нечайно кому-то на ногу на уроке физкультуры,  его толкнули, ребенок крикнул в ответ: «чтоб его не трогали». Но дети уже консолидировались в фракцию против него и вместе начали обвинять. Учительница, вместо того, чтобы разобраться: «Пока тебя не было, было все хорошо, а ты пришел, и все тебя опять трогают!» Дети подхватили: «Если ты бы сюда не пришел, то все было бы нормально, лучше ты болел всегда!» А дальше, ведь будет только хуже… Мальчик потерял желание не только учиться, но и вообще ходить в школу. Его ожидает судьба аутсайдера?  Быть может, родители считают, что их детям это не угрожает, но на месте этого ребенка на самом деле может оказаться каждый, в любом классе. Не подконтрольные классные руководители, одноклассники и школьный персонал, сделают всё, чтобы «воспитать за вашей спиной ребенка таким, каким Вы не хотели бы чтобы он был». Что же делать? Как защитить ребенка от такого «образования» и некомпетентности? Тема тревожная, животрепещущая, поэтому я решил обратиться с примером к нескольким знакомым учителям из нашего города. Они не так давно преподают, но вызывают доверие, так как пошли в сферу образования, именно ради детей, и любви к образованию. Вот что сказала одна из них:«Програму шкільну затверджують люди, які до викладання та специфіки роботи в школі ніякого відношення не мають. А кожен має займатися своєю справою, тим, що добре вміє. Це стосується усіх людей. Тому, не спішіть звинувачувати своїх дітей, що вони дурні і не встигають за програмою.  У випадку з хлопчиком, тут беззаперечно мають втрутитися дорослі. Треба звернутися до завуча або директора. Я можу з упевненістю сказати, - зараз усе вирішують саме батьки дитини. Вони мають реальну владу, це я кажу як людина, що в школі працює. Я можу сказати одне. Закону, який визначає, що шкільну форму слід носити обов'язково, - не існує. Всі питання шкільного життя вирішує рада закладу. Як вона встановлює, так і має бути. Звісно, не проти волі батьків.Українська мова - є державною, ніхто не має права притісняти або забороняти людям спілкуватися нею.  Це особливо стосується школи. Я б таке не терпіла. Особливо в молодшій школі батьки правда мають величезний вплив, можна влаштувати збори батьківського комітету і винести це питання перед батьками, які мають право і забов’язані впливати на вчителів». Молодой учитель захотел остаться инкогнито.Родители могут и дальше закрывать глаза, слепо верить, что «школа во всем верна», а «учителя всегда правы», но это давно уже не так. Система требует кардинальних изменений и реформ, участия в ней самих родителей и детей. А пока вы молчите и бездействуете, школа продолжает калечить детей, - забирая будущее и потенциал у всей страны. Естественно, ведь, чем глупее молодое поколение, тем умнее в их глазах власть, которая уже давно не вызывает доверия… С каждым годом, общеобразовательные школы превращают жизнь личностей в Ад. Собственно, я сам прошел через такой Ад, и знаю прекрасно его убогое лицемерие в лице школьной администрации и учеников. Большинство моих бывших одноклассников, я видел на улицах города в грязных спортивных костюмах, с сигаретой  в зубах и бутылкой в руке. Только некоторые из моих одноклассников, смогли поступить в Университеты, стать фотографами или моделями, начать добиваться чего-то. Те, кто травил их – постигла судьба рабочей силы. Жизнь – расставила всё на свои места. Искренне можно радоваться с того, что поколение 1990-х вступило в ряды учителей. Они не будут калечить души детей, уже хотя бы и тем, что не будут в них лезть…Звісно, буває так, що діти винні самі, але вже тому, що винні батьки:26 квітня 2013Автор Rayan RienerЗа потребою, в розділі "Власна думка" - кожен нікополець може висловитись, щоб скористатись своєїм конституційним правом на свободу слова, самовираження і розповсюдження інформації. Надсилайте свої історії на нашу пошту [email protected]Фото з блогу "Тут і Зараз" та відкритих джерелРаніше ми писали як онлайн система майбутнього зможе змінити Україні одним кліком. І також про занепокоєння жителів міста Нікополь стосовно стану коумнальних систем водопостачання і не тільки.

Назад у майбутнє! Поговоримо про те, які зміни стались в Україні за останні 10 років і чи дійсно щось змінилось? Ніколи не знаєш, коли саме ти можеш отримати гіркий досвід від системи. Як це: залишитись на вулиці без грошей, без допомоги поліції, в чужомі місті?Культура, хамство, корупція, політика, права людини і соціальна незахищеність - це стосується кожного з нас. Про це NikopolToday нагадує, щоб кожен із нас міг оцінити, як було ранішо раніше в Нікополі та Україні. І як зараз. "Україна - країна не для людей, не для життя" Я живу в Україні. Це країна ортодоксів, тому що у нас більше ніж половина населення є пенсійного віку (Made in USSR). Більшість людей народилися у Союзі, - і це більш ніж жахливо. Чому? Тому що у більшості із них наче мізки промито і живуть (існують) вони автономно ще у своєму "Радянському Союзі", за весь час незалежності майже не ідучі в ногу із часом. Ці люди - трупи, живі приклади сплячого автономного мозку. І своїм же дітям вони і передають тако ж свій же консервативізм. Вони годуюють своїх дітей "консервами" ще радянського виробницта, бо інших форм культурної їжі вони не знають, тому і годують філософією мамонтового періоду, - де людина, - остання істота в країні. Вони навчають дітей мовчати, не висловлювати своєї думки, - тому що мовчання, - безпечне. Краще мовчати, слухатись і йти строєм, що їм підсовують. Така система, і проти неї йдуть лише одиниці. Я вважаю таких людей героями.Ітак. За останні декілька днів сталося багато чого "цікавого". У неділю (15. 10. 12.), скориставшись вихідним, я поїхав до друзів у Мелтополь.  Їхати довелося обручем, - нащі дороги і планування шляхів, - жахливі, - через Запоріжжя, де автобус простояв більше ніж пів години.  Тим більш, що для нас такі шляхи і транспорт, ну, наприклад - сінкансен, - такіж далекі як і саме існування духовних істот. Вони є, але так далеко до них карачки плестися, щоб тільки побачити, а про впровадженн я взагалі мовчу.. Після Запоріжжя, (доречі, Запоріжжя - найкримінальніше місто Укрїани, - таке собі Чікавого від Made in Ukreine) поїхали на південь, в сторону Мелітополя, де вже кілька годин на мене зачекались друзі.Звісно ж, бас приїхав із запізненням, десь о 14:00 годині. Зустрівшись із друзями, я пішов купувати білет додому., але касирка, розлючена тим, що я заважав їй розмовляти по телефону, сказала, що "білетів немає". Я був шокований, її грубість і бидлоідентичність, - пляма на гарний день. Добре що друзі порадили взяти білет на інше місто, що б потім бересісти і потрапити у своє місто.  Так ми і спланували все, і пішли гуляти по Мелітополь. Але потім...Касирша білет так і не дала, аргументуючи це тим, що буде "по приїзду". Як це "по приїзду" второпати я не міг, з таким обслуговунням я зустрівся вперше. Але і "по приїзду" - білетів для мене не було. Хоча інщі підходили і купували.  І вона розлюченим тоном сказала, щоб я заплатив водієві. Тоді я сів у щойно приїхавший бас, який би міг менедовести без пересадок. Але знову ж... водій перевіряв білети і запитав у мене, я сказав, що я заплачу, як мені і сказаал касир, але водій, водій сказав, щоб я вимітався.Щоб я пішов і купив білет! Я знову ходив до каси, але мене відправили знову ж до того самого водія. Хоча у інших пасажирів білети були. І цікаво, коли вони їх купили? якщо я намагався їх придбати ще зранку і ввчері. Але, як бачите, чомусь саме для мене квитків не було.  Чи то така касирка фобічна, що не дала мені квитків додому тільки тому, що я їй не сподобався і нестандартно виглядаю?Водію я сказав, що білетів немає і мене знову направили до вас. Але йому було всеодно: вимітайся з автобуса, - це те що я почув. Бо у мене не було того клятого білету, який би продали мені. Усім продавати можна, а мені - ні. Неймовірна країна "рівних можливостей"."Коло аду, - розпочлося". А усі автобуси до мого міста були майже зайняті, але вільні місця були! І не одне-два, а ще більше! І ані жінка-касир, ані водій - не допомогли, не давали ні квитка, ні приймали грощі, ссилаючись один на одного. Тоді я і сів на перший ліпший автобус до Запоріжжя, щоб від туди поїхати додому із пересадкою. (більш того, хочу зазначити, що квиток коштував біля 40ка гривень і в нього входило: брудні крісла, підлога і замурзані вікна + відсутність пасків безпеки).Як тільки ми прриїхали у ЗП, а їхали ми майже три  години! одразу ж побіг до каси, купити білет, на перший ліпший рейс до Нікополя. Вже діставши грощі і запитавши скільки коштує білет на найближчий рейс; а він був на 5:30! Але його мені теж не дали, кинувши знайому фразу "по приїзду"... х_х Це "по приїзду" я вже зустрічав у Мелітополі,.. Скільки можна? - думав я.Нічого не залишалося, як сидіти з 21:00 до 5:30 ранку.  Без сил, я сів на скамійку і трохи почитавши, заглибився у сон, але тримав сумку у руках, бо там був гаманець. Декілька разів виходив на вулицю, подихати свіжим повітрям. На вулиц моросив дощ, і постійною рікою пливли автомобілі на трасі. 4 години до Мелітополя і майже 3 години до ЗП, давали про себе знати моїм повним виснаженням... Я задрімав, час від часу вікриваючи очі, але знову очі закривалися самі собою.Прокинувшись, я вирішив піти і купити собі кави з автомату, бо змерз.  Поліз у сумку, а кишеня була відкрита, помітив, - грошей немає! Гаманець пропав! Ще раз обдивився сумку, але окрім книги Рея Бредбері "Вино з кульбабок" - там нічого не було!!! У гаманці було десь 350 гривень, банківські картки і сім-картки для мобільного! Їх хтось вкрав! А на картках було більше ніж 2000 гривень! Я був шокований. Що тепер робити у незнайомому місті без грошей, я навіть квиток не встиг купити, бо продають його по своєму "приїзду"! Поліз у кишені, - там лише 20 гривень, а квиток коштував 38 гривень. Тоді я згадав циганок і дівчину, що сиділа поруч і подивлялася на мене. Можливо це хтось із них зробив?Буває ж таке, коли циганки якимось чином маніпулюють своїми жертвами, що ті самі віддають грощі і усе цінне, а потім, - забувають про це. До тогож - я був виснажений...Але поруч ще сиділа жінка, що постійно на мене дивилася...Чому? Не знаю, це могла бути і проста зацікавленість а не планування крадійки... Я цього не міг знати. Одраз ж я пішов до каси і попросив  про допомогу., повідомивши про злочин. Але касирка ліниво відповіла мені про гаманець: невже ти не знаєш, що тобі його ніхто не поверне, навіть якщо я дам об"яву через мікрофон?" Я сказав розлючені слова: спасибі за допомогу.Сам пішов розпитувати людей, чи ніхто не бачив як хтось підходив до мене, поки я спав. Всі вони невизначено казали, що ніхто не підходив, і дівчина, що сиділа поруч, теж так сказала. Ніхто нікого не бачив і не чув. Моя хата з краю, - нічого не знаю. Типічний україгнський менталітет. Та щей камери спостереження в цьому залі чекання - не було. Халепа! Але факт є факт, коли я зайшов до Автовокзалу, - грощі були, і якщо їх не повернуть - я не зможу повернутися додому. Я не знав, що робити: люди кліпали очима і робили вигляд, що вони нічого не знають, клялися і божилися...Касир сказав, що треба 38 гривень на проїзд,  я нашкріб у кишенях лише 22! Я не знав, що мені робити в такій  ситуації... сидячи на лавці, знову перепитував людей, але безрезультатно, просив грошей - ніхто не хотів допомагати.  Я залишився сам на сам із своєю бідою, і подзвонити нікому не міг, бо кошти на рахунку телефона закінчилися.Відчай. Я знову звернувся до касира, але вона відмовилась допомагати. І тоді я вирішив зателефонувати у міліцію. По телефону я розповів ситуацію. Вони обіцяли скоро бути, але приїхали тільки через годину.  Коли приїхали, знову мене перепитали, попросили показати місце де я сидів, обшукали людей. Запитали які купюри грошей у мене були, але у нікого не знайшли.  І тільки зараз, якимось чином, продавчиня із внутрішнього кіоску сказала, про жінку що поруч чиділа зі мною. Що це можливо вона зробила, і деякі люди потроху почали дорогами/шляхами тикати на неї. А раніше невже не можна було сказати? Коли вона була тут? А зараз вже втекла, тільки почувши що я телефоную у міліцію. Вони намагалися відшукати ту дівчину, але так і не знайшли.  Вона наче крізь землю провалилася.  Встигла втекти.Міліціонери сказали, що мене доведеться везти у дільницю, щоб написати протокол. Що це займе небагато часу. Але які це були брехливі слова! Зараз, я напевно вже більше ніколи не захочу опинитися у будь якому відділку Україні. Ніколи у житті, я не буду просити допомоги у міліції після цього дня. Привезли мене у відділок. Жахливе місце! Одразу ж я побачив, що там сиділа п"яна жінка-проститутка,  що сиділа апофіозно на столі, дивлячись на хлопця за гратами п"яними очима. Обшарпані стіни. Сморід. Далі мене провели за грати і наказали "чекати"  тут, прямо поруч із проституткою і хлопцем, який зчинив розбій. Згодом міліціонери привели ще якогось злочинця напідпитку, і залишили поруч мене!  Напроти мене, за столом спав нападник, із-зі грат на мене дивилася жінка-проститутка, а зовсім поруч, хвастався вбивством чоловік напідпитку, все повторюючи, що вбив власного дідуся! Розбудивши нападника за столом, почав до нього лізти, хвастатись, що ВБИВ свого ДІДУСЯ!!! Вжавшись у стінку, у мене перехопило дихання. Я мовчав, - ніби мене тут немає.  Шокований, де саме я зараз знаходжусь і з ким саме, питав у себе чим я заслужив сидіти за гратами зі злочинцями!? Я потерпілий, а не злочинець! То ж невже немає іншого місця, для чекання?! Певно що у наших українських дільницях - немає. Потерпіли/нападники, вибачте, - одна страва?Потім вбивця дідуся почав бити стальні двері, за якими сиділи міліціонери. Я все не міг відійти від шоку, не знаючи, що робити і куди тікати.  Три години  я перебував із цими виродками, і більш того, я бачив власними очима, як міліціонер бив вбивцю дідуся кулаками, ногами і головую об стінку. Розтеклася кров. Міліціонери і інщі злочинці разом сміялися. На підлозі була кров. У коридорі теж була кров.  Хтось сопів за стіною за іншими гратами. Обшарпані жахливі стіни - це запам"ятаю на все життя. Міліціонери, як покривали матом усе як зеки. Я - незрозуміло чому стояв посеред цього хаосу, і напевно все ж таки благав Бога, щоб я зміг потрапити додому.  Один з міліціонерів кричав на мене, крив матами, що я загубив гаманець і чому не заблоквав картки. Під його очима запеклися кругу, сам кістлявий і з розширеними зіниціями - він був під кайфом...Один - все продовжував бити злочинця, який благав добити його...Я - побачив усе це власними очима. Це один із чорних кутів сучаної України., про який я дізнавався лише по новинах.  А міліціонери, які проходили повз мене, знущались з мене. Сміялись, чи хлопець я чи дівчина, на що я відповідав розлючено: та хочь і воно, яка вам різниця?! Тільки б відчепилися від мене...Справжній жах.  І тільки у четвертій годині ранку прийшов слідчий, і повів у свій кабінет на другому поверсі, писати заяву. Він був не задоволений, бо його розбудили посеред ночі. Свою агресію він одразу ж почав кидати на мене, обкладаюи матами і ніщівним поглядом. Він був, грубий, матерився, і теж знущався із мене. Поки я писав, він казав, що я тупий, бо я зробив декілька помилок у заяві, хоча я просто був виснажений переїздами і безсонною ніччю. А він матерився: "ти що сука писати не вмієш, блять, дебіл"? Він навіть сказав, що я обкурений, хоча я не курю взагалі. Але у нашій міліції - будь"який злочин можуть накласти на першу ліпшу людину.  Саме тому я побоявся знімати на телефон знущання над злочинцем і побиття...Він написав у заяві, що грошей у моєму гаманці взагалі не було, так як я із нішого міста і не зможу приїздити сюди. Більш того, наказав писати російською. Він сказав, щоб я навіть і не сподівався, що гроші повернуть мені. Навіщо тоді взагалі міліція, яка навіть гаманець повернути не може?! Я просив про допомогу, бо у мене не було грошей на повернення додому, а він відповів, що "вони не благодійний фонд"...Він запитав, так чого я хочу від міліції. Я так і сказав вже, що сподівався що вони знайдуть гаманець, хочаб із картками, щоб я міг зняти грощі, але марно - міліція, - це орган, який займається зовсім іншим - збором данини із підпільних казино і наркозаводів. На більше вони не спроможні! Він повторив, що вони не благодійний фонд, і допомагати не будуть! Що це за міліція?! Яка не надає реальної допомоги людям?! Навіть кілька десят гривень на повернення додому...Мені сказали, що я вільний.Деякий час я ще чекав, поки мене випустять із-за грат, але я не знав як тепер дійти до Автовокзалу, у зовсім незнайомому мені місті. Мені вказали напрямок рукою. "Іди!"І все - я пішов ні з чим, - зате з новими уявленнями про правоохоронну систему.  Ще більше виснажений і шокований. Руки тремтіли, а ноги тремтіли від того, що вже не могли йти. Я заблукав на вулицях міста, і запитавши у жінки тільки дізнався куди йти. Не сподівайтесь на міліцію взагалі! Не не тільки не можуть вас захистити, а можуть і сами із вас познущатись.  В Україні, на цей час - дуже необхідно носити із собо зброю, бо НІХТО, окрім ВАС САМИХ - не захистить! Носіть із собою пістолети, шокери, чи хоча б - балончики. Не засипайте, чи навіть не дрімайте  у суспільних місцях - бо ніхто вам нес каже хто вкрав ващі речі, із оточуюючих. Від міліції і адміністрації Автовокзали - допомоги реальної не дочекаєтесь ніколи, так і навіть від самих людей поруч... Зло поруч.Україна - країна у якій я народився, і напевно помру. Україна - країна нелюдських умов життя, країна фобій, сексизму і гомофобії, нецензурної лайки, постійно п"яних підлітків і товп із гопо-биків у адідасі. Україна - вже не Україна, бо Україною вона була сотню років тому, поки її не згвавтувала росйіська радянська культура, - тоді ще була справжня Україна, ще була українська культура, справді "щірі" українські люди. Після Союзу, в людях не залишилось добрих якостей. Україна - країна більшістного бидла і одиниць-інтеллектуалів, які самотушки повинні боротися із системою за своє вільне життя і права. В Україні - живуть найбідніщі і одночасно найбагатщі люди усієї Європи.  Багаті - у маєтках із озерами  і полями для гольфу у заповідниках, а бідні - у коробка радянського виробництва ( квартирах ), які б давно треба було знести, за повний архітектурний несмак. В Україні знущаються із тих, хто не схожий на більшість, виключенням є лише расизм - цього у нас насправді немає. В Україні - великі  міста трохи більш продвинуті, але з ще більшою сірою масою людей, які живуть для того, щоб існувати, не маючи цілі.  А в маленьких містах час майже зупинився, одраз ж після розпаду Союзу. Ні, Україні не ізольована - вона просто таки гниє і вмирає: морально, культурно, історично і фізично. Я буду щасливим, якщо мої слова будуть неправдиві, і згодом усе буде добре, - але сліпо у це вірити, - смішно. Бо ніхто реально не хоче об"єднуватись і йти щось робити.Люди пливуть за течією цієї сточної канави... Беззупину. Це все жах.Це все гірше за жах, - це морок із якого майже неможливо вибратись. Ні, я все ж таки дібрався до Автовокзалу, годину блукаючи по вулицям міста. Добре, що водій був згоден відвезти мене безкоштовно, щоб потім мене зустріли у місті і розплатилися.  У автобусі я майже знепритомнів, без сил, - боліло серце, - не витримуючи того жаху, що зі мною сталося.  За запотівшими брудними вікнами - гуляв до обрію туман.  Такий же туман, як і у більшості блукаючих у ньому людей, - українських головах. Вдивляючись у туман, я запитав себе: тож яке в нас майбутне? - Туманне, - відповів мені обрій, десь далеко там. Автор Rayan RienerРаніше ми писали коли вийде в український прокат стрічка "Тихе місце 2".Також нагадували, що нікопольці знервовані тим, що в лікарнях міста занадто багато хворих.

Давайте подивимось фактам у вічі. Про культуру і соціалку в Нікополі та країні від NikopolToday в розділ "Власна думка". Девіантний стан суспільства виглядає ще більш загрозливо.Місяць тому, заходив до знайомої викладачки у «Бабушкіну школу», що біля 3-ї школи. Стоять дівчата, біля трансформатору і курять. Десять – п'ятнадцять або навіть більше їх було. Стоять і курять, спілкуються матами. Деякі пили енергетики. Скільки їм було років на вигляд? 12-14 від сили! Можливо, там стояла донька саме того, хто зараз читає цю статтю? Мені хотілося сказати, «а як же ваші діти?/Чим ви думаєте?» Але який сенс, я пройшов повз під гучний нестримний колективний регіт, - мозок один на всіх у дівчат? ««На Свете существуют личности и люди, которые променяли свою личность на известную марку или фирму», - сказав персонаж одного фільму.Потом он вырезал принт марки на футболке ножницами...«И зато теперь все видят меня, а не ботинки или вещь известной фирмы».- Значит ли это, что Олимпийские чемпионы тоже никчемные люди? – одноклассник.- Нет. Ибо им платят, за то, что они носят вещи известных фирм, в вашем же случае, - платите вы, - сказал Йозеп».(Йозеп, Цитата из Эстонского фильма KLASS. Фільм заснований на реальних подіях)Пів міста ходять вагітні, і із колясками. Але куди піде шлях їх дітей, ваших дітей, куди? Батьки як завжди будуть зайняті роботою, а школа, навіть не вулиця, а школа навчить їх як «жити» за поняттями. У них будуть свої підручники у соціальних мережах, типу Вконтакті та словах реп-музики, які в усіх їх оточенні із захопленням слухають.  Нове покоління дітей, із широко відкритими очима чекає істинна картина: гниле деморалізоване місто із безкультурним оточенням у школі та на вулиці, - неодмінно  поглине нову партію наївного м’яса, як не прикро. Чи є шанс хоч щось змінити? Я вже не знаю, але можу сказати, що дуже велика частка впливу, - є у батьків, їх приклад, як важіль стримування. І чим раніше ви це зрозумієте, тим більша вірогідність, що ваші діти не потраплять у  біду чи під вплив «бідових». Задумайтесь, як ви впливаєте на своїх дітей, чи курите ви, випиваєте? Чи використовуєте ви лайку?  А ваші діти, підлітки? Не будьте байдужими до свого життя та майбутнього своїх дітей, майбутнього нашого спільного суспільства міста! Якщо ми і надалі будемо усе так запускати та допускати, то в результаті нас поглине анархія. Бо усе залежить від важелів впливів. У даному випадку, є декілька факторів, що впливають на підлітків і дітей: школа, оточення та  Інтернет (Соціальні мережі, типу ВКонтакті, - де вони сидять, дивляться відео, спілкуються із ким-завгодно, легко підпадають під вплив). А віші діти та підлітки? Певно ж, також сидять там, у ВК!!!P. S. Если вы в «воспитательных» целях отвесили своему чаду подзатыльник или наставляете его на путь истинный, пользуясь ненормативной лексикой, то тем самым нарушаете права ребёнка, а в Административном кодексе Украины даже статья соответствующая есть: насилие в семье, что наказывается штрафом.P. P. S. Тому, що зараз ми - на краю прірви, і свою байдужістю чи то  ненавистю один до одного – МИ ЗКИДАЄМО ЗАГАЛЬНЕ НАШЕ МАЙБУТНЄ У ПРІРВУ БЕЗОДНІ. Сучасні пастки системи - усюди. Бережіть свою душу та розум від усього цього багна. Воно не варто уваги: викиньте шаблони та звільніть свій мозок. Бо скільки можна займатись пустим, а не тим чим треба? А треба поринати у культуру, шукати у корінні відповід на питання. Мудрість віків завжди допомагала нам зовсім не вмерти. Кожен раз, коли ворог наступав і знищував, наша земля народжувала нових митців, які були чистими душею і знов закликали народ до повстання та рвання кайданів рабства, І тепер, коли ми стали вільними, ми повинні зрозуміти, - що ми творими історію цієї країни. У квітучу країну, із справжніми світлими усміхненими українцями, які будуть гостинно розповідати про свою культуру, чи то Малоросів, із висмоктаною культурою і вставленою Американською бездушністю та тупістю з ТВ й вуличним бидлом. Як би ми не бачили цей Світ, він всеодно такий, яким ми робимо його самі. А байдужість до проблеми, - це такий же злочин проти власної внутрішньої людини та людини ближньої!P. P. P. S. Та про що взагалі можна казати, живучи у часи девіантного стану? Коли людей гнітять не лише соціально-економічні проблеми, такі як безробіття, доступність алкоголю, тютюну і наркотиків; психологічні, такі як групування у бидло-стада із друзями, бо "істоти" поодинці не відчувають у собі впевненості; соціально-педагогічні, як: зростання кількості сімей з конфліктними та асоціальними методами виховання; або соціально-культурні, коли постійно знижується морально-етичний рівень населення, поширюються кримінальні субкультури, руйнуються духовні цінності, зростають неформальні об'єднання, у яких домінує культ сили, що, згодом, породжує насилля над слабшими (http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video147253607_162725142) – бо ж сили, - дівати нікуди, і все це посипається приправою із пропагандою у ЗМІ насильницьких та безвідповідальних стереотипів поведінки..?Наразі, можна побачити лише замкнене коло, яке поодинці намагаються здолати деякі особистості, ще не зламані цим суспільством... поки деструктивні індивіди нарощують сили. А людям треба об’єднуватись та створювати спільні Рухи Опору соціальним проблемам, і у даній ситуації, - балачок на батьківських зборах – замало.Подивіться фактам у вічі, Україна: 1-е в Европе и Центральной Азии по распространению ВИЧ среди взрослых. Ежегодные показатели заболеваемости ВИЧ в Украине увеличились с 2001-го по 2010 год более чем в два раза (Доклад UNAIDS о Всемирной эпидемии СПИДа, 2010).1-е в мире по детскому алкоголизму (данные ВОЗ).1-е место Украина занимает по темпам вымирания населения (по материалам gorod.dp.ua, март 2008);Украина занимает 1-е место в Европе по количеству самоубийств!Украина занимает 1 место в мире по относительной численности курильщиков вообще и курящих мужчин в частности (+ подробности ниже):• Украина занимает первое место в мире по количеству курящих мужчин. Это касается и старшеклассников;• в Украине курит каждый второй мужчина и каждая пятая женщина;• всего в стране насчитывается около 10 миллионов активных курильщиков, которые составляют треть всего трудоспособного населения страны;• наша страна занимает 17 место в списке стран-лидеров по числу курящих;Загальні посилання на джерела і додаткові відео:http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video22025022_161444474http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video156441717_161465534http://blog.i.ua/user/3593109/1071311/http://www.nikopol.dp.ua/927-nochnaya-strelba-v-centre-nikopolya-odin-chelovek-ranen.htmlhttp://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video-22425865_163339981http://nikopol.net.ua/news/5527.htmlhttp://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video70485769_162355546http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video-22732302_158845054http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video151514524_164414653http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video68992360_141992995http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video147253607_162725142http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video130463753_164865646http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video152500854_162512428http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video18054795_162163876http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video58517428_160305895http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video25517023_140494979http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video-22425865_163340517http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C&section=search&z=video-22425865_163538899http://vk.com/video?q=%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B3%D0%BE%D0%BF&section=search&z=video98123020_159762974Автор Rayan Riener / квітень 2013

Права людини під загрозою в Україні, нагадує NikopolToday. Поліція розпочала розслідування за фактом протиправних дій відносно організаторів тренінгу для журналістів.  Під час заходу троє невідомих увірвалися у конференц-зал, як повідомляє Нацполіція.Вони обливали все навколо олією та обкидали пір'ям журналістів пір'ям.1 лютого троє осіб зайшли до приміщення в готелі «Поділля». Там проводився тренінг для журналістів, та вчинили протиправні дії відносно його організаторів, перешкодили проведенню вказаного заходу. Зловмисникам загрожує до чотирьох років позбавлення волі.Молодики почали погрожувати організаторам, мовляв, таким заходам у Вінниці не місце, а толерантне висвітлення таких тем ставлять під загрозу інститут сім'ї.На цей випадок уже відреагувала поліція. Вони відкрили кримінальні провадження за статтею хуліганство та перешкоджання журналістській діяльності.Наразі  слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області розпочате досудове розслідування за ознаками ст. 171  (перешкоджання законній журналістській діяльності) та ч.2 ст.296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.За вчинення цих правопорушень законодавством передбачено відповідальність – до 4-х років позбавлення волі.Остаточна правова кваліфікація дій зловмисників буде дана після  вивчення наявних відеозаписів протиправних дій, допитів свідків події та проведення  ряду інших слідчих дій.Хід  слідства  взято на контроль керівником ГУНП Юрієм Педосом.Фото Pinterest / 24 Раніше ми показували красоти приміського середовища Нікополя - знімки нагадують про зміни клімату. Також ми розповідали, як комуністичний режим в Китаї перейшов всі кордони - як коронавірус став другим Чорнобилем?

Поки українські право-радикальні націоналісти особливо стурбовані існуванням геїв в Україні, реальні проблеми йдуть до наших будинків. Злочинці в Нікополі, тепер здається не бояться нікого, і вриваються прямо до наших осель.Ми всі в непезпеці! В Нікополі молодий хлопець увірвався до будинку нікопольчан і жорстоко побив підлітка. Про це NikopolToday передає від 34. Надзвичайна подія трапилася ввечері 31 січня у старій частині міста Нікополь.Як повідомляє пресслужба ГУ НП, зловмисник увірвався до будинку, де жив 15-річний хлопець з матір'ю.Будинок постраждалих нікопольців / фото 34.uaПогрожуючи нещасній жінці, він став бити підлітка і вимагати гроші, які нібито заборгував йому неповнолітній. У цей час до будинку зайшли сусіди, які намагалися зупинити розбійника, але він ніяк не відреагував на зауваження, а почав ламати в будинку меблі. Після чого забрав ігрову приставку й утік.Працівники поліції виїхали на виклик але вже було пізно, тому вони тільки опитали постраждалих і свідків. Нападника вдалося затримати протягом години.Слідчим за погодженням з місцевою прокуратурою йому оголошено про підозру за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (розбій). Санкція статті передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Фото 34.ua / PinterestРаніше ми повідомляли, що бидло в Нікополі нікуди не ділось і чатує на кожного з нас у купах сміття.І нагадували, ось чому у Європі - сміття це великий прибутковий бізнес, а в Україні ми тонемо у власних відходах.

Український військовий Василь Давиденко, який брав участь у збройному конфлікті проти про-російських сепаратистів на сході країни, поїхав на фронт заради хлопця, в якого закохався. Про це NikopolToday передає від «Бі-бі-сі Україна».«В Щасті ми були щасливі». Український військовий-гей пішов на фронт заради коханого. Трагічна історія гей-кохання, і вбивча війна, що викликає сльози.Василь Давиденко під час війни / фото BBCСолдат Давиденко другим з українських військовослужбовців зробив камінг-аут. Першим відкрито заявив про свою гомосексуальність колишній боєць українського батальйону «Донбас» Віктор Пилипенко.Давиденко, якому зараз 41 рік, був звільнений зі служби в 2015 році за станом здоров'я. На війні він отримав контузію, після якої Василю дали третю групу інвалідності.Давиденко розповів, що поїхав воювати на Донбас слідом за коханою людиною. У лютому 2014 року він познайомився у «ВКонтакті» з молодим військовослужбовцям Арсеном.Василь та його коханий Арсен разом, 2014 рік / фото BBC«Він повинен був їхати в свою військову частину з Одеси через Львів. Поїзд стояв півгодини вночі на вокзалі. Арсен запропонував зустрітися. Я прийшов до того поїзду. Ми поговорили - і він залишився. Вранці поїхав далі», - розповідав Давиденко.Василь Давиденко - ветеран війни з Росією / фото 360Через деякий час частина Арсена відправили в зону військових дій. Давиденко поїхав на фронт добровольцем. Він прибув в місто Щастя Луганської області, де перебувала військова частина Арсена.«В Щастя ми були щасливі», - згадує Василь.Не дивлячись на особисту трагедію, Василь продовжив захищати Україну / Фото BBCАрсен загинув в Луганській області в січні 2015 року. Їх коханню судилося бути тільки один рік.«У той день, коли я отримав повідомлення про загибель, я дотерпів до вечора, потім включив музику і почав плакати. Я так плакав, що навіть захлинався. Там не можна було кричати - в 800 метрах від нас стояли сепаратисти», - розповів Давиденко.За його словами, він повідомив іншим військовим, що з ним сталося. Всі помітили його стан. Через кілька місяців Давиденко потрапив в госпіталь з пораненням, після цього він вже не міг служити."Коли повернувся до Івано-Франківська в березні 2015-го, я закрився в квартирі й дав собі волю. Як я там ридав… Я кричав від болю до нестями". Потім Василь лежав чотири місяці в шпиталі з контузією."Після Арсена я дуже змінився. Кажуть, що в наступних стосунках людина порівнює свого нового партнера чи партнерку з попередніми. А я себе порівнюю з тим, яким я був, коли ми були разом. Що я відчував тоді й зараз, чи я відчуваю щось подібне? Ні, тому нині я сам по собі. Зате я знаю, що таке кохати".Про свою сексуальністьВасиль розповідає, що з дитинства відчував інтерес саме до хлопців, хоч зовсім ще не розумів, що з ним відбувається і чому. Коли в юності гуляв з дівчиною, відчував, що "це не його".У 10-му класі закохався в хлопця з паралельного класу. Він так подобався, що Василь пішов і сам написав заяву, щоб його перевели в клас до того хлопця. Вчителі й мама сильно здивувалися, але істинної причини ніхто не зрозумів."Коли переїхали до України з Росії, я не знав, що значить "гомік", "педік". Я написав хлопцю, який розмістив оголошення в газету про знайомство. Він жив у Рівному. Батьки мені давали кошти на морозиво. Я за них купив квиток до Рівного". Але той хлопець не прийшов на побачення.Сексуальність людини Василь порівнює з кольором очей, волосся, зростом. "Для мене навіть ніколи не стояв внутрішньо вибір: я чітко відчував, що не можу бути з жінкою"."Коли ти гей, а родичі в селі тебе примушують одружитися й ти це робиш, - це вибір. А сексуальність ти не вибираєш. Коли чоловік - гей, але він цього не визнає, одружується, то живе в суцільній брехні. Людина себе ховає в самому собі. Як вона буде виховувати своїх дітей, якщо вона себе зрадила? Я таким бути не хочу. Я хочу бути відкритим, одвертим".Василь Давиденко вважає, що представникам ЛГБТ потрібно надати право на юридичне оформлення партнерства, на спадок, на всиновлення дітей. Тільки тоді можна буде говорити про припинення їхньої дискримінації в Україні.Про гомофобію та українську арміюВасиль Давиденко на Марші захисників України, 24 серпня 2019 року / фото BBCКолись у військовому шпиталі Василя Давиденка поклали у палату з 24-річним хлопцем. Він розповів йому, що є геєм і що боїться служити в армії, боїться, що не витримає на війні."Він не міг проявити себе, а тут ще його кинули в армію, де навколо самі чоловіки. Якби він міг про себе заявити, що є геєм, то його могли б відправити, приміром, у штаб, а не на фронт. Цей хлопець викинувся з вікна (вчинив самогубство, - ред.) - і загинув. Хоч потім писали "випав" з вікна".Ветеран вважає, що в Україні все ще важко приймати таких людей, як він через "совкове мислення"."Я раджу перечитати історію про Содом та Гомору. Чому Господь вирішив зруйнувати ці міста? Не через те, що там була содомія, а через те, що вони напали на янгелів. Якщо я тебе кохаю жертовно, готовий життя втратити, стати за тебе горою, - це і є любов. Справжня".У будь-якій армії в світі служать геї. "Я бачу, як багато є військових-геїв на різних сайтах. Хай таких чоловіків на батальйон чи дивізію буде кілька, але вони не можуть сказати правди про себе, ходять один навколо одного. Одразу думка: "А якщо дізнаються? А якщо зацькують?" А там і до дезертирства не далеко".Про рідних ВасиляЖодного зв'язку з рідними у Василя немає. Його близькі родичі служать в російській армії."В Україні я залишився сам, більше нікого тут немає. Мої родичі в Росії підтримують російську риторику про те, що ми тут "дітей вбиваємо". Мене політичні розмови з ними заводили в глухий кут. Я вирішив, що мені легше просто припинити з ними спілкуватися".Мати Василя живе в Криму: "Вона мені навіть писала, щоб я приїхав туди й покаявся перед ФСБ. Писала у вайбері такими фразами, якими вона не говорить. Мої рідні стали мені чужими".Про власний камінг-аут"Я просто заявив, що я такий. Все. Я з того почав: я гей. У когось є питання? Ставте - буду відповідати. Мені набридло ховатися від самого себе. Коли людина стає собою, до неї не можна приліпити жодну стигму".Розповідає, що його камінг-аут був абсолютно природнім. Він його не планував."Мені пояснили, що буде зустріч щодо поширення ВІЛ з-поміж військових. Запитали, чи я міг би там виступити. І що мені втрачати? Рідних нема, кохання нема. Головне - себе не втратити. Після цього почала спадати моя внутрішня напруга, немовби скинув з плечей мішок піску"."Якщо мені раніше сміялися в спину, то тепер цього не зробиш. Хіба що підійди й розсмійся мені у вічі".Наостанок розмови Василь Давиденко визначив, чого не зміг би простити - зради й підлості."А зрада самого себе є найстрашнішою зі зрад".Фото 360 / BBC / Facebook Василя ДавиденкоРаніше ми писали трохи цікавого про нас: сам себе не похвалиш - ніхто не похвалить.І здається, що ігровий вірус вирвався у реальний світ з мережі, щоб налякати всіх нас.

Прямо тут і зараз підіймаємо важливу тему у розділі "Власна думка" від NiopolToday. Про те, що таке насправді фемінізм, чому жінки використовують "комплекс жертви" й продовжують використовувати стереотипи на свою користь. Про патріархальне суспільство, зокрема і в обличчі деяких жінок, що у новому столітті протистоїть фемінізму нам розповість Марина Воробйова, відома блогерка з Нікополя та кваліфікована психологиня. "Не виноватая я - он сам пришел!""Я таких не встречала""Она сама виновата""Со мной такого не случится"Это слова, которые повторяют, как мантру девушки, унижая других девушек, чтобы почувствовать себя особенными и в безопасности. Виктимблейминг и мизогиния в таких случаях выступают своеобразной психологической защитой."Ее изнасиловали, потому что она была в короткой юбке и пьяная. Со мной этого не случится". Хорошо, если так... Только вот насильнику все равно во что ты была одета!Про алкоголь вообще смешно. По стандартам патриархального общества получается, что алкоголь оказывает разное влияние на мужчин и женщин. Пьяный мужчина за себя не отвечает, а вот пьяная женщина несёт ответственность не только за свои, но и за чужие поступки.Если тебя не домогались,Не насиловали,Не били, -Это не значит, что так повезло всем.Но часто отрицают домогательства, насилие и агрессию со стороны мужчин как раз те, кто находится на краю пропасти: - зависимые любовницы богатых мужчин, - дочери властных отцов, - жены мужей-тиранов.Наше общество воспитало их с токсичными установками "бьёт - значит любит", "мужчина - глава семьи", "муж добытчик, женщина рожает", "я слабая, он сильный", "если любишь - простишь" - и они готовы оправдывать своих мужчин, обслуживать и прислуживать, прощать и унижаться, чтобы не рушить понятную картину мира, не брать на себя ответственность, не принимать решения. Просто потому что не могут, они не знают, как это! И отрицание - это их панцирь, их защита от реальности.Ведь говоря "она сама виновата" - такие женщины как бы убеждают себя "я не такая, со мной этого не произойдет" и пребывают в некой иллюзорной безопасности.Только, как правило, принцип "я в домике" постепенно превращается в ситуацию "я в клетке".Википедия говорит нам, что феминизм — это спектр идеологий, политических и социальных движений, направленных на достижение равенства политических, экономических, личных и социальных прав ДЛЯ ЖЕНЩИН. Сам корень слова - feminе - предполагает, что в центре интереса феминизма - женщина. Почему тогда некоторые оппоненты феминисток в спорах говорят, что феминизм о равноправии? Доля правды в из словах есть, конечно, но равенство прав и свобод - это конечный пункт, куда мы держим путь, но боремся мы при этом за права ЖЕНЩИН, потому что именно женщины подвергаются дискриминации в патриархальном мире. Ни одна страна мира не победила сексизм и мизогинию, поэтому нас, женщин, мало интересуют права мужчин - они у них и так есть по умолчанию. Наша задача - отстоять и выбороть свои права, которые у нас нагло и бесцеремонно отняли много веков назад. Феминизм направлен на женщин, существует для женщин и благодаря женщинам. Поэтому не нужно подменять понятия и ссать нам в уши, что мы должны ещё и за мужчин бороться. Они уже все и так имеют, успокойтесь, дайте нам забрать свое и уравнять положение дел во всем мире.Если мужчинам нужно остоять СВОИ права - пожалуйста, не вопрос, только не требуйте этого от феминисток. У нас и так работы непочатый край.Автор Марина ВоробйоваФото - вільні джерелаДо речі, Китай планує евакуювати свій комунізм на Марс, рятуючись від епідемії.Нагадуємо, сніг у Нікополі випав але не варто бути наївними, він може розтану будь-якої миті - клімат змінився.

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У 1945 році в цей день були звільнені в'язні найбільшого концтабору «Аушвіц-Біркенау», розташованого поблизу польського міста Освенцим. Концтабір став місцем самого масового знищення мирних громадян за всю історію людства. Права людини завжди на часі і питання дискримінації та насилля над меншинами досі актуальне. Під час Другої світової війни німецькі нацисти та їхні союзники вбили близько шести мільйонів євреїв. Але постраждали не тільки євреї - у концтаборах із ними страждали також і представники ЛГБТ, а також роми. Про це NikopolToday нагадує від NikopolCity. Рожевий трикутник - це була помітка для геїв, яких спалювали тисячами у констаборах разом із євреями / фото huge.bgЦю операцію, організовану на державному рівні по переслідуванню і винищення євреїв, називають Голокостом. Слово «холокост» - грецького походження, означає «всеспалення». Цей матеріал про те, що пережили в цей період євреї та інші меншини Нікополя.Перед початком війни між Радянським Союзом та Німеччиною в Нікополі проживало 2 100 євреїв, що становило 3% від загальної кількості населення міста. Безліч євреїв проживало в навколишніх селах, в тому числі в Сталіндорфському єврейському національному районі - 7312 осіб.У перші дні військових дій почалася мобілізація. Більшість чоловіків призвали на фронт. Заводи відправляли в евакуацію, туди ж відправлялися фахівці, інженери і керівництво разом з сім'ями. Однак в місті і районі залишалися жінки, діти й люди похилого віку. З їх евакуацією влада не поспішала. Виникали проблеми з дозволом на виїзд, які або давали занадто пізно, або не давали зовсім. Тих, хто намагався втекти без дозволу, військові повертали назад.17 серпня 1941 року німецькі війська окупували Нікополь, а з 14 по 20 серпня був повністю окупований Сталіндорфського район, густонаселений євреями.Спочатку на території Нікопольщини знищенням єврейського населення займалася бригада СС «Герман», яка пізніше стала називатися 1-ї піхотною бригадою СС. 21 вересня бригада прибула в Нікополь. З 26 вересня по 3 жовтня 1941 було розстріляно 130 євреїв нікопольського району, а потім ще 570 євреїв-нікопольчан. Частина німців з бригади СС проявляла таку жорсткість, що навіть обурювала командування. Так, унтерштурмфюрера Теубнера за особливо жорстоке поводження з людьми віддали під суд і самого засудили до ув'язнення в концтаборі, звідки він вийшов тільки в 1945 році.Всі євреї в Нікополі зобов'язані були реєструватися в комендатурі. Тих, хто відмовлявся - розстрілювали. Зареєстрованим видавали пов'язки з зображенням зірки Давида. Яка кількість представників ЛГБТ-спільноти того часу, а також ромів була ув'язнена разом з євреями в Нікополі та районі - досі невідомо. Радянській владі було вигідно зберегти тільки інформацію про жорстокість до євреїв, оскільки політика дискримінації геїв та лесбійок в часи СРСР була майже такою ж, як і у фашистів. Мемоіарл пам'яті для Гей-Лесбі, вбитих у констаборах із євреями, Сідней. Гомофобія на рівні із расизмом - це фашизм / фото ВікіпедіяЩоб розпалювати антисемітські настрої в місті та нацьковувати українців на євреїв та інших, фашисти почали друкувати матеріали в газетах, де у всіх бідах і проблемах українського народу звинувачували євреїв, геїв та ромів. Однак, за рідкісним винятком, їм не вдавалося досягти задуманого.Під приводом переселення єврейське населення вивозили для розстрілів. Багато з них були вбиті там, де знаходився протитанковий рів на околиці міста, за переїздом. У цьому місці були розстріляні сім'ї: Меерови, Манзоні, Епштейни, Мусарскіе, Льовині, Маріки, Ходаки, Тов, Свирские, Варшавські, Бакст та інші.Таким чином, той хто намагався врятувати життя друга або сусіда - ставив під удар себе.Місцеве населення було оповіщено окупаційною владою про те, що за переховування євреїв, геїв та ромів вони і члени їх сім'ї будуть засуджені до смерті разом із іншими.Під страхом смерті нікопольці Федір Вовк, який був провідником нікопольської організації ОУН, зі своєю дружиною Єлизаветою Шкандель і вчителькою Марією Мізіною ховали від розправи сім'ю Сари Бакст, що складалася з чотирьох осіб.З книги Харитона Гроссмана «Євреї в історії Нікополя»: «Після приходу німців дві сестри Сари з трьома дітьми були розстріляні. Дізнавшись про це, Сара намагалася повіситися. Її врятувала Марія Пантеліївна, яка півтора місяця ховала Сару з дітьми в дальньому кутку підвалу. Коли жити у Мізіної стало вже небезпечно, сім'ю перевезли до родичів в село. Федір Іванович надав допомогу в переїзді й усиновив старшого Вітю, давши йому своє прізвище і по батькові. До самої еміграції в США з Нікополя, весь цей час, він його виховував, як рідного сина. До приходу радянських військ Сара разом з матір'ю і крихітним сином ховалася в селі». Про це стало відомо тільки вже в 1990 роках, документи з підтвердженням були передані в Ізраїль, де рішенням Національного інституту «Яд-Вашем» усім трьом було присвоєно звання «Праведник народів світу».Переселення в гетто, важкі роботи, розстріли, концтабори і постійний страх смерті - реалії для єврейського населення, геїв та лесбійок й ромів під час Голокосту. За роки окупації в Нікополі та районі вбито близько восьми тисяч євреїв, близько двох тисяч з них - діти.Ізраїльський історик Ієгуда Бауер писав: Пам'ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами.Пам'ятник жертвам Голокосту в Нікополі / фото NikopolCityУ статті використані матеріали книг Ігоря Анцишкіна «Євреї на Нікопольщині» й Харитона Гроссмана - «Євреї в історії Нікополя».І можливо, тепер деяким стало зрозуміло, чому іудеї толерантно ставляться до ЛГБТ-спільноти і легалізували гей-шлюби та усиновлення дітей для представників ЛГБТ. Тому що вони не фашисти і пройшли через Голокост разом із ними, у клітках, як тварини. Кадр із відомо фільму "Хлопчик у смугастій піжамі" про близьку дружбу двох хлопчиків: німця і єврея, які згодом стали жертвами фашизму в газовій камері / фото www.film.ruФото NikopolCityНагадуємо, коханка Ілона Маска пройшла через трансгуманізм і осягла своє нове тіло.Також ми писали, як феміністка з Нікополя звинувачує деяких жінок у комплексі жертви та виправдовуванні насилля від чоловіків.

30 серпня у київській галереї IZONE відкрилася фотовиставка "Ми були тут" – проект українського фотографа Антона Шебетка, присвячений представникам ЛГБТ-спiльноти, які брали участь в операції об'єднаних сил [раніше – АТО] на Донбасі.  ЛГБТ на варті країни від сепаратизму. Як багато геїв серед українських військових? Про це NikopolToday передає від "Новий Час". Хто стоїть на захисті Ваших традиційних цінностей і свободи?Фотограф Антон Шебетко (праворуч) та один із героїв його фотопроекту, колишній боєць батальйону Донбас Віктор Пилипенко / фото НЧНапередодні відкриття виставки журналіст НВ Олександра Горчинська зустрілася із самим Антоном Шебетком та одним із героїв його проекту – Віктором Пилипенком, колишнім бійцем батальйону Донбас, аби поговорити про геїв на війні, сексуальну просвіту в Україні та стереотипи стосовно ЛГБТ-спільноти.НВ: Як до вас прийшла ідея зробити проект саме про представників ЛГБТ-спільноти на війні?Шебетко: Коли я переїхав із України до Амстердама, якось по-новому поглянув на те, що відбувається в Україні. Мене все це зворушило, і я збагнув, що було б круто попрацювати із людьми, які, по суті, з одного боку – національні герої, а з іншого – вони не є приємними для певних сегментів суспільства. Тут є певне протиріччя і подвійність і для самої людини: ти і патріот, і захищав країну, але ця ж сама країна не хоче тебе сприймати.Фотограф Антон Шебетко зараз мешкає в АмстердаміМені було цікаво, як ці ідентичності уживаються в людях. І як ці люди взагалі з цим можуть впоратися. Тому з усіма героями я проводив ще й інтерв'ю, аби це була не лише візуальна складова.Спочатку в мене було п’ятеро героїв, потім я дознімав ще кількох. Є такий момент: їх складно знайти, адже взагалі такі люди рідко щось заявляють про це публічно. Якщо це не їхня робота чи основна діяльність – я маю на увазі, якщо вони не правозахисники, не громадські активісти – то мало хто згодиться виступити на цю тему десь у медіа, скажімо. Бути ЛГБТ в Україні – поки що проблема. Це постійні складнощі на роботі, в родині, зневага з боку оточення.Про це мало хто каже відкрито, що призводить до того, що консервативно налаштовані люди формують свої переконання на підставі певних карикатурних стереотипів, і ці стереотипи не є правдивими.Мені не подобаються проекти, де є тільки текст і нічого більше – історія людей, не підкріплена світлинами, якимись візуальними елементами. Я за те, аби були реальні персонажі у матеріалах, адже простому тексту віриться менше.НВ: Але ж вам удалося врешті знайти героїв. Яким чином?Шебетко: Насправді Віктор, здається, чи не єдина людина, яку я знайшов через КиївПрайд. Всі інші – це знайомі знайомих, яких почасти відшукав абсолютно випадково.Пилипенко: Цей проект став таким собі тригером для країни.Про нього я дізнався від свого друга і його дівчини. Вони знали, що я гей, я ще до цього зробив їм камінг-аут. Наприклад, Дмитро Резніченко, доволі відомий блогер і також боєць АТО, перебував у моєму батальйоні. За певний час він кардинально змінив свою риторику – він був праворадикалом, а потім щось змінилося у його свідомості, трансформував свої погляди на життя, за що на нього нападали його колишні поплічники.Хочу подякувати Антонові за можливість бути частиною проекту, бо під час бесіди з ним тоді, відповідаючи на його дуже влучні та гострі запитання, я навіть сам для себе замислився багато над чим. Розклав власні думки по полицях.Коли я зробив камінг-аут, це допомогло мені побачити, хто мої справжні друзі. Деякі люди відсіялись з мого оточення самі по собі.Зараз праворадикали чомусь вважають, що ЛГБТ на війні нема, це найпоширеніша думка і вона хибна. А серед самих цих праворадикалів більшість – лише тиловики, які й самі не були на тій війні, або були як селфі-солдати, аби пофоткатись. А потім ти повертаєшся з фронту, і вони тобі в спину плюють. І чинять напади на мирних людей і мирні демонстрації.Факт: Учасник АТО зробив заяву, що він гей! Читайте за посиланням.НВ: Як і коли ви потрапили на Донбас?Пилипенко: У вересні 2014-го долучився до батальйону "Донбас" як резервіст, потім потрапив у військову частину № 3027, відтак нас призвали. Рік і сім місяців пробув на Донбасі, безпосередньо у гарячих точках – десь півроку. Служив також у Широкіно.Коли мобілізувався, намагався знайти себе у цивільному житті. За фахом я перекладач, тому шукав роботу за цим напрямом. Також я маю досвід роботи копірайтером. Були ще різні проекти, звісно, не всі вдалі. Зараз працюю редактором на телебаченні, робота цікава і мені до вподоби.Колишній боєць батальйону "Донбас" Віктор ПилипенкоНВ: Що говорять про ЛГБТ у самому військовому середовищі? І чи говорять взагалі?Пилипенко: Це на війні не обговорюють. Не та тема, про яку будуть постійно говорити, реально обговорювати, це точно.Звичайно, ти терпиш жарти, інколи підсміюєшся сам, бо розумієш, що ці люди дійсно сміються з того – ну, скажімо, розповіли якийсь прикольний анекдот.Я навіть не думав робити камінг-аут там та говорити військовим про таке. Так, це страх, що до мене потім зміниться ставлення, що всі будуть дивитись інакше, страх, бо не знав їхньої реакції.НВ: Ваш фотопроект вийшов на сайті Bird in Flight. Що ви тоді прочитали у коментарях під світлинами?Шебетко: Найбільше мене здивували коментарі про те, що цей проект – російська провокація. У цій тезі я ніяк не можу вловити суть, логічний зв'язок. Яким чином сексуальна орієнтація чи гендерна самоідентифікація стосується пропаганди?..Також казали, що це все замовні матеріали.НВ: Зазвичай поширений “аргумент” на цю тему серед супротивників ЛГБТ – “нехай краще підуть в АТО, ніж на ці свої паради”. А тут ви своїм проектом одразу це перекреслили.Шебетко: Ну, так, але знайшлися ж інші аргументи проти.НВ: Чому, на вашу думку, чимало людей в Україні ставляться до представників ЛГБТ з пересторогою та негативом?Шебетко: Проблема в тому, що у нас в Україні немає публічних камінг-аутів. Якби якийсь топ-політик вийшов і сказав: “Так, я гей”, це могло б щось змінити.НВ: Тим часом у світі, в деяких парламентах чи інших державних структурах уже давно є чиновники-трансгендери, наприклад.Пилипенко: Через це і пересічні люди, не публічні, бояться говорити про це іншим. Маю знайомого, який рано усвідомив, що він гей – років з 16, але боявся цього, адже жив у маленькому населеному пункті. В результаті він одружився – зробив такий прагматичний розрахунок, що це ніби має якось його врятувати в очах суспільства. З дружиною живе й досі, проте таємно зустрічається із хлопцем. Звісно, він про це жалкує, бо живе не так, як йому того хотілося би, змушений переховуватися. Але це – через страх, що суспільство його не прийме.Шебетко: Також я колись читав дослідження по Україні про те, чи є у людей в близькому оточенні представники ЛГБТ. Там, здається, лише десь 10% відповіли, що особисто знають бодай одного відкритого представника ЛГБТ.Певна річ, більшість уявляють собі геїв як якихось монстрів, як загрозу національній безпеці.Пилипенко: Це такий собі “Борис Пєнкін” – збірний образ з усього, що можна, який не відповідає дійсності. І [російський співак] Боріс Моісєєв, і [російський артист пародії] Сергій Пєнкін в одному флаконі. Є така відома дефініція – латентний гей. Часто ці люди, які не готові прийняти це у собі, потім нападають на інших ЛГБТ. Але з цим уже має працювати психолог.Шебетко: Для мене взагалі не важливо, як людина вдягнена, що вона робить – доти, доки це не переростає в агресію стосовно інших та нав'язування власних інтересів.Люди взагалі побоюються виставляти напоказ свою сексуальність в принципі, й це стосується не лише ЛГБТ.В Україні було вельми складно знайти героїв для свого фотопроекту, які погодилися б відкритисяНВ: Проте цього року (2019, ред.) на КиївПрайді ситуація все ж виглядала кращою: були відомі люди, які прийшли туди підтримати ЛГБТ-спільноту. Серед українських політиків, наприклад, був нардеп Сергій Лещенко, також були європейські, канадські політики.Шебетко: Якби цих іноземних дипломатів там не було, все скінчилося би, як завжди, раніше. Прийшли б, побили, наскочили і розбіглися.А так – спробували б вони випадково напасти так на європейських політиків, вийшло б дуже негарно. Тому змушені були все охороняти, посилено захищати КиївПрайд.НВ: Взагалі дуже цікава тема – те, що люди остерігаються показово демонструвати свою сексуальність.Шебетко: Так, тут є момент: певна поведінка зазвичай продиктована тим, що ми живемо у гетеросексуальному суспільстві. Тобто для гетеросексуальних пар є нормально, коли чоловік і жінка проявляють свої почуття публічно: йдуть, тримаючись за руки, цілуються чи обіймаються на вулиці. Або обговорюють інтимні подробиці свого життя десь на роботі в курилці. Вони виставляють своє спіднє напоказ, і вся культура на цьому побудована. Ніхто не бачить у цьому проблем.Проте коли йдеться про одностатеві пари, то ненавистники волають, мовляв, нема чого при дітях це демонструвати, не показуйте це на публіці тощо. Але ж ніхто з ЛГБТ не вимагає жоних додаткових чи особливих прав для себе. Вони просто хочуть бути нарівно з гетеросексуалами в цьому аспекті.НВ: Ще одна проблема зараз – це сексуальна просвіта. Останнім часом ентузіасти все ж намагаються впровадити в Україні якісь лекції, тренінги чи запустити освітні проекти про секс, сексуальне здоров’я, культуру стосунків між партнерами, про гендер тощо. Але й це зустрічається критикою та негативом. Або такі заходи зривають, як це було минулого літа під час лекції про трансгендерів у столиці, або називають пропагандою, як та жінка у відомому відео, що казала про “58 видов геев” у Європі.Шебетко: Звідки була ця жінка, до речі?НВ: Мітинг десь у Росії.Шебетко: Ну ось такий підхід дуже характерний для РФ, і ми до цього поступово теж у чомусь скочуємось.Тут багато значить те, як на мене, релігія – коли люди пояснюють свою гомофобію тим, що це “гріх”, “содомія” тощо.Взагалі ж у нас люди і до релігії ставляться по-особливому. Не усвідомлюючи, що до чого. Виконують якісь язичницькі ритуали, при цьому вважаючи себе християнами, наприклад. І не можуть пояснити, навіщо вчиняють так.Фотопроект Шебетка можна переглянути в галереї "Ізоляція" в КиєвіНВ: Тому що мама так робила. І бабуся, і прабабуся, а значить, “і я так маю робити”.Пилипенко: Найцікавіше те, коли людям якась тема незрозуміла – а тема ЛГБТ їм незрозуміла, їм легше втекти назад до власного світу, де все відповідно до усталених звичних норм життя.НВ: Антоне, ви переїхали жити до Амстердама. Це місто, як і Берлін, часто вважають взірцем толерантного ставлення суспільства до ЛГБТ. В основному завдяки прайду. Як там насправді ситуація?Шебетко: Вважати, що в Нідерландах нема гомофобії, як і ксенофобів чи расистів, – це помилка. Їх там чимало. Наприклад, нещодавно один модний бренд – виробник костюмів – запустив свою рекламу на сітілайтах. Там зображені чоловіки, що цілуються. Ці реклами розбили – вночі, звичайно, бо вдень би ніхто такого не вчинив.З іншого боку, є прайд, на який збирається вся країна. Там є гомофоби, так, але різниця в тому, що в цій країні соромно бути гомофобом, адже тоді інші люди тебе матимуть за невігласа, вважатимуть людиною недалекоглядною, неосвіченою.Для голландців важливіші права людини. Для нас, на жаль, – не дуже.Фото Новий ЧасАвтор Rayan RienerНагадуємо, трагедія Голокосту існує до нашого часу - деякі продовжують справу фашистів-нацистів, дискримінуючи ЛГБТ та ромів. Також ми розповідали як кохана дівчина Ілона Маска стала представником трансгуманізму.

Шокуючі факти, що руйнують сучасні стереотипи від NikopolToday. Іноді історія вражає. Воїни Стародавнього Риму мали право на гей-секс, але тільки в активній ролі. Виявляється, гомофобія виникла не так давно. Чому раніше гомосексуальність була прийнятною у суспільстві й, зокрема, в оборонній сфері великих держав, що змінили історію планети? За часів Стародавнього Риму гей-секс був не тільки повсюдним, але і цілком прийнятним явищем - навіть в армії. Гомофобія ще не виникла. Ставлення до гомосексуальності тоді було подвійним: воно не вважалася чимось поганим, але тільки якщо чоловік дотримувався загально-суспільних правил.До слова, на одностатеві зв'язки в давньоримському суспільстві в принципі дивилися не так, як їх сприймають в сучасній західній культурі. Те, з ким займався сексом римський громадянин - наприклад, із хлопцем - його одноплемінників нітрохи не турбувало. Не було нікому цікаво. Зате всіх дуже цікавило питання, яку роль в гомосексуальні стосунки вибрав чоловік: активну або пасивну. Римлянин миттю втрачав свій статус, якщо погоджувався на приймаючу, «жіночу» роль. І винне в цьому культ мужності й менталітет завойовника.До початку нової ери влада Римської імперії поширилася майже на половину відомого тоді світу. Її кордони простягалися від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні, й від Португалії на заході до сучасного Азербайджану на сході. Всього цього Рим домігся, пройшовши через серію жорстоких і виснажливих воєн. У якиж жінки не брали участь, тому і поваги не мали. Сторіччя насильства сформували характер римського громадянина, помістивши в його центрі домінантність, яку Ніцше називав «волею до влади». І ця одержимість перемогами і владою проникла буквально в усі закутки давньоримського суспільства, включаючи і сексуальне життя.Для підкорених народів влада римлян часто означала рабство. Римляни приводили рабів з війни або купували їх, щоб підняти свій статус. Цей спосіб самоствердження може здатися жорстоким і грубим, але якщо подумати, з тих пір життя мало змінилося. Як люди були рабами системи - так і залишились, на жаль.Сьогодні в соціальних мережах впливовість тієї чи іншої персони оцінюється за кількістю фоловерів - тобто, послідовників. Римляни міркували точно так, але більш буквально: раби всюди слідували за своїм господарем.Згідно із законом того часу раб був зобов'язаний виконувати будь-які накази пана - в тому числі, задовольняти його сексуальні бажання незалежно від статі й того, подобалося це невільникові чи ні. Спробуйте заперечити, коли ви - не особистість, а майно.Роль «активу» при такому розкладі відповідала положенню вільної, що має владу людини, а роль «пасивного» партнера неминуче асоціювалася з положенням раба.Луїс Кромптон (Louis Crompton) в своїй книзі «Гомосексуальність і цивілізація» пише, що гей-відносини в Стародавньому Римі розглядалися виключно в динаміці «влада - підпорядкування» і «пан - раб». Тому любов між вільно народженими чоловіками суспільство, м'яко кажучи, не вітало.В армії за секс з товаришем по службі було покарання, а юним воїнам, щоб до них не приставали на кожному кроці, радили працювати над зміцненням власної мужності, не користуватися парфумами і не голити пахви. Щоб не збуджувати інших солдатів гарними рисами обличчя або тіла.Треба сказати, багато хто з нас, опинившись в колективі римських громадян того часу, відчули б себе дуже ніяково - наприклад, через спільні походи в туалет.Неважливо, де - у себе в військовій частині, в дозорі або під час походу, римляни мали звичку сприяти у виконанні цього в компанії друзів. Ніяких індивідуальних кабінок - всі сідали на одну лавку з дірками або пристроювалися над однією канавою. Яскравий приклад публічного відхожого місця можна побачити, відвідавши «Стіну Адріана» (Hadrian's Wall) - залишки оборонного укріплення, побудованого римлянами в Північній Англії в 122 - 128 роках нашої ери.Ще одна можливість потусуватися з голим задом в той час - знамениті римські лазні, куди античні мачо відправлялися не тільки щоб гарненько вмитися і подивитися, у кого довший: там обговорювали останні події, укладали угоди і навіть проводили збори. Все це, зрозуміло, на тлі корисного потіння, купань й розслабляючого масажу.Часте і тривале отмоканіе для римлян було не розкішшю, а нагальною потребою - й тому навіть військові казарми зазвичай обладналися банними комплексами з гарячими і холодними приміщеннями.Факт: Художник Мікеланджело Буонарроті створив фреску «Страшний суд» під враженням від гомосексуальних зв'язків, що відбувалися в лазнях того часу.Будемо чесні: неприйняття суспільством гей-сексу між двома вільно народженими чоловіками не означало, що таких союзів не було. У римській літературі другого і першого століття до нашої ери повнісінько гомоеротичні віршів, автори яких оспівують любов та говорять про пристрасне бажання "володіти улюбленим чоловіком".Археологи сучасності дійсно знаходять поховані тіла гей-коханців у могилах Риму. Наприклад, поет епохи Цезаря і Цицерона Катулл в одному з своъх любовних віршів («Очі солодкі твої, Ювенцій...») благає хлопця на ім'я Ювенцій подарувати йому триста тисяч поцілунків. Пристрасть, спрямована на свободнорожденного юнака, йшла в розріз з «домінантною» культурною традицією, але Катулла це, як бачимо, що не обходило.Катуллу вторить Альбій Тібуллу, оповідаючи про поцілунки, вкрадені у коханця в затишному сільському куточку.Імператор Адріан (76 - 138 рр. Н. Е.) і зовсім став першим на троні Римської імперії, хто не приховував своєї сексуальної орієнтації. Він та його коханець, прекрасний Антиной, завжди були разом, в тому числі під час ділових поїздок.Коли в 130 році Антиной потонув у водах Нілу, імператор спорудив йому численні статуї і навіть храми (руїни одного з них були виявлені кілька років тому в околицях Риму), зарахувавши свого супутника життя до сонму богів.Публій Елій Траян Адріан, більш відомий як Адріан - римський імператор в 117 - 138Статуя коханого Антиноя - АнтиніяУхвалення Римською імперією християнства в 4 столітті нашої ери призвело до нетерпимості щодо одностатевих союзів. Тоді й почала виникати гомофобія, більш схожа на сучасну. Секс між дорослими чоловіками раптово перетворився в абсолютне табу.Але до того часу, якщо ви були добропорядним громадянином, відважним воїном і до того ж «активом», вашим друзям, товаришам по службі та державі було абсолютно по барабану, кого ви затягували до себе в ліжко.Фото IGuyТакож ми розповідали, як корупція в України перетворюється у геноцид для українців. І нагадували - країна на краю прірви: зруйнована медична система не готова подолати епідемію убивчого коронавірусу.

Колишня дружина екс-гравця збірної Швейцарії та Наполі Блеріма Джемайлі Еріона Сулеймані заявила, що дуже багато футболістів є геями, але її футбольні гей-подружки бояться в цьому зізнатися. Звісно, через гомофобію. Фанати футболу не зрозуміють! Як виявилось, популярний вид спорту приховує свої таємниці - осередок геїв. Про це NikopolToday передає від "НЧ". Еріона Сулеймані зізналась, що особисто знає купу футболістів-геїв / фото НЧЗа словами дівчини, що вона особисто знає багатьох футболістів-гомосексуалів, але вони приховують свою сексуальну орієнтацію, як повідомляє видання Affaritaliani з посиланням на Rivelo.«У футболі на даний момент дуже багато страху зробити камінг-аут. Це табу якесь! Напевно, це залежить від чоловічого оточення, яке може спортсмена не зрозуміти. Шкода, що таке відбувається в 2020 році», — сказала Сулеймані.Також дівчина додала, що перед матчами дуже багато футболістів віддають перевагу самозадоволенню (мастурбації, ред.) замість реального сексу.«Я ніколи не хотіла вийти заміж за професійного футболіста і відшивала їх завжди через все це», — заявила дівчина.Варто додати, що наприкінці 2019 року дві зірки жіночої збірної США з футболу, 35-річна Ешлін Харріс та 34-річна Алі Крігер, одружилися.До речі, футболіст-гей з Австралії розповів як йому тяжко жилося до того, як він зробив камінг-ауту.Австралійський футболіст Енді Бреннан, який в травні цього року зробив камінг-аут, розповів, як складалася його життя до оголошення про свою орієнтацію.Австралійський футболіст Енді Бреннан / фото Главком«До камінг-ауту ти сам накручуєш себе, і в голові з'являються думки, що всі відреагують погано. Коли зберігаєш секрет про себе і не хочеш, щоб люди про нього дізналися, доводиться жити подвійним життям. Потім ти йдеш на тренування, і тобі потрібно сконцентруватися на своїй грі, а не на орієнтації. Але важко не думати про це.Що стосується мого камінг-ауту, я просто повинен був бути самим собою. Якщо хтось говорив про мене щось погане, я не турбувався, бо я хотів бути таким. Негативні думки не повинні хвилювати, тому що навколо дуже багато підтримки», - сказав Бреннан в інтерв'ю BBC. Ще раніше, німецький футбоілст зробив скандальний камінг-аут. Томас Хітцльшпергер зробив камінг-аут, що зробило його першим футболістом в країні, який відкрито сказав, що він гей.Хітцльшпергер, який здобув більш ніж 50 голів для Германії, перш ніж пішов у відставку у вересні, через травму коліна, під час інтерв’ю з Die Zeit сказав, що усвідомлення того, що він гей, було «довгим та складним процесом».«Тільки останні роки я зрозумів, що мені більш до вподоби жити разом з чоловіком,» - сказав Томас.Футбоілст Томас Хітцльшпергер / фото Національний портал ЛГБТ УкраїниТридцяти одно річний півзахисник почав свою кар’єру у Баварії, перш ніж відправитись в Англійську Прем’єр Лігу у складі футбольного клубу Астон Вілла у 2000 році.Під час інтерв’ю він сказав, що визнає правильним рішення камін-ауту в кінці його кар’єри, але додав, що «ніколи не соромився» своєї сексуальності.«Ти йдеш на тренування, і тобі потрібно сконцентруватися на своїй грі, а не на орієнтації. Але важко не думати про це»У вересні минулого року голкіпер, легенда Олівер Кан застеріг футболістів Германії тримати їхню сексуальну орієнтацію в таємниці в той час, коли в липні Футбольний союз Німеччини сказав гравцям геям робити камін-аут, але по-тихому. Брошура футбольного союзу Німеччини порекомендувала геям футболістам дочекатися кінця сезону.Німецький нападаючий Маріо Гомес теж сказав футболістам-геям не боятися казати про свою гомосексуальність, але його колишній товариш по команді Баварії Філіпп Лам виступив проти нього, заявивши, що вони будуть «піддаватися елементам насилля».Фото НЧ / PinterestРаніше ми писали, що комунальний геноцид в Україні та Нікополі продовжується - тепер ціна на воду порівнялась з золотом. Також розповідали, як відомий винахідник, що хоче врятувати людство на Марсі, записав мотиваційний трек. 

Чоловік забирав з автівок магнітоли, відеореєстратори та інструменти, які потім продавав на ринках міста. Про це NikopolToday, з посиланням на 34 канал.Потерпілі помічали зникнення речей після того, як залишали на ніч свої машини у дворах. Зловмисник, за допомогою ножиць, відчиняв транспортні засоби та крав те, що впадало в очі. Правоохоронцям вдалося частково повернути викрадене власникам. За підозрою у вчиненні цих злочинів охоронці порядку затримали раніше засудженого 29-річного місцевого жителя.Вони з’ясували, що злочинна кар’єра чоловіка тривала два місяці. На сьогодні доведена його причетність до п’яти крадіжок. Вчора слідчий оголосив затриманому підозру за ч. 2 ст. 185 (крадіжка) КК України. Чоловіку загрожує покарання від 3—6 місяців арешту до обмеження/позбавлення волі на строк до п'яти років.Нагадаємо, раніше у Нікополі затримали серійного крадія. Він промишляв пограбуваннями та крадіжками грошей з банківських карток.Фото 34ua

Нормі моралі та людяності в Нікополі повністю втрачено. Як стало відомо NikopolToday, в Нікополі злодії побили і обікрали 80-річну жінку - про це розповідає Інформатор. У Нікополі двоє чоловіків пробралися вночі в будинок до пенсіонерки. Зловмисники побили 80-річну жінку, обікрали і втекли.Про це стало відомо з повідомлення прес-служби Нікопольського відділу поліції. Нападників затримали.5 лютого, близько другої години ночі, двоє чоловіків зламали замок на вхідних дверях і зайшли в домоволодіння пенсіонерки. Завдали жінці численні удари, забрали телевізор, мобільний телефон і тисячу гривень.Нагадуємо: Злочинці в Нікополі вже нічого не бояться - вриваються до наших будинків посеред ночі, забиваючи членів родини.Одного злочинця правоохоронці затримали через кілька годин. У нього вилучили викрадений телевізор. У той же день чоловікові оголосили про підозру у вчиненні даного злочину і обрали запобіжний захід.10 лютого слідчим за погодженням з місцевою прокуратурою оголосили другого грабіжникові підозра по ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України (грабіж). Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 4 до 8 років. Зараз вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.Важливо: Маніяк розгулює вулиця міста після вбивства школярки. Раніше ми розповідали про те, що в Нікополі на Північному селищі обікрали приватний будинок. Детальніше читайте у цьому матеріалі за посиланням.Варто додати, що злочинці в Нікополі намагаються поживитись і від бізнесменів. Здається, що життя в місті Нікополь через рівень злочинності перетворилось у справжній фільм жахів наяву. Фото Інформатор

Тераз все інформаційне поле зайнято пандемією коронаврусу, що непокоїть весь світ але великі події історії тут і зараз відбуваються в нашій країні. Караїми вирішили піти ходою на Крим, разом із іншими українцями без зброї, щоб знищити кордон, який створили окупанти між нами та Кримом. Багатостраждальний кримський народ, або те, що від нього залишилось після геноциду і депортації з боку Росії, готовий віддати своє життя у боротьбі за країну, щоб подарувати дітям майбутнє. Ми всі маємо бути в курсі! Для кримських татарт Крим - це єдина батьківщина і вони готові піти на смерть, щоб повернути свій дім. Про це NikopolToday терміново передає з 24 каналу. За нашу і Вашу свободуЛідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв детально розповів про запланований "Марш гідності" у Крим. Він зазначив, що участь готові взяти багато народних депутатів України і навіть конгресмени США. Водночас він зізнався, що організатори готові до того, що окупант може почати стріляти.Про те, який вигляд матиме акція "Марш гідності. Світ – проти насильства та окупації", Мустафа Джемілєв розповів в інтерв'ю виданню "Крим.Реалії".Мустафа Джемілєв розповів про мотиви та можливі наслідки від "Ходи гідності" у Крим / wikipedia.orgХто візьме участь у марші?Оскільки організатори маршу розуміють, що матимуть справу з неадекватною державою-окупантом, то придумали віковий ценз для тих, хто ітиме в перших рядах. Це будуть люди, які вже прожили середню тривалість життя – 73 роки.Старі люди готові пожертувати своїм життям, щоб наступні покоління кримчан були вільними від Росії.Я цілком підпадаю під цю категорію, так що я там точно буду. Найперше ми розраховуємо на свої сили, але я думаю, що там буде дуже багато депутатів Верховної Ради, – заявив лідер кримськотатарського народу.Він перерахував парламентські партії, які вже висловили свою підтримку "Маршу гідності":- "Європейська солідарність";- "Голос";- "Батьківщина"; -"Слуга народу".Втім, як наголосив ексголова Меджлісу та народний депутат України шести скликань, організатори найперше хотіли б привернути увагу депутатів Європарламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи."Я думаю, що з США теж будуть представники – деякі конгресмени. Ідея ось у чому: на всіх рівнях – в ООН, ОБСЄ, ПАРЄ і так далі – вже визнали незаконність окупації, але жодне з цих рішень не виконується", – наголосив Мустафа Джемілєв.: Кримські татари розповіли Майку Помпео про заплановану Ходу гідності до Криму  Кримські татари розповіли Майку Помпео про заплановану Ходу гідності до КримуВідтак організатори "Маршу гідності" запрошують їх усіх подивитися, якою є справжня ситуація. Це має призвести у першу чергу до посилення санкційного тиску проти Росії."Сюрпризи" для окупантівДжемілєв заявив, що не хоче полегшувати життя опоненту – Росії, яка окупувала Крим. Відтак він не розголошуватиме усіх деталей, як проходитиме марш. Мовляв, нехай чекають на усіх трьох контрольно-пропускних пунктах.Якими будуть дії організаторів маршу, якщо їх зустрінуть представники окупаційної влади – теж секрет. За словами лідера кримськотатарського народу, вони можуть бути неприємними для учасників ходи, але тут мовиться про територіальну цілісність та гідність людей, яких позбавили Батьківщини.У нас часто говорять: "Там людські життя, не можна ризикувати". Так ми майже без пострілу і віддали Крим. Якби там була справжня відсіч, я думаю, Донбасу б і не було, – заявив екснардеп.Чи готові організатори маршу до пострілів з боку окупантів?Мустафа Джемілєв визнає, що росіяни, які окупували Крим, можуть почати стріляти. Втім, запевняє: ніхто не збирається сидіти мовчки, змирившись з окупацією.Варто знати: Марш гідності в окупований Крим: хто візьме участь у ході і коли вона відбудеться  Марш гідності в окупований Крим: хто візьме участь у ході і коли вона відбудеться"Ми розглядаємо кілька варіантів реакції. Можливо, вони закриють пункти пропуску, може, будуть провокації з російської сторони, щоб викликати якісь сутички. Але ми це все скрупульозно прораховуємо", – запевнив лідер кримських татар.Резюмуючи, він наголосив, що "Марш гідності" має бути мирною громадянською акцією, спрямованою на порушення теми Криму і сприяння деокупації без застосування сили.Що відомо про Ходу гідності у Крим?Кримські татари та інші українські активісти мають намір пройти колоною на окупований Росією Крим. Ходу заплановано на 2 травня, а стартує вона у пункті пропуску "Чонгар".У такий спосіб кримчани хочуть привернути увагу до окупації їх рідного краю Росією, а також замовчування цієї теми в інформаційному просторі.Фото 24

Кожного разу, коли стаєте свідком або жертвою будь-якої дискримінації - розповідайте про це, звертайтесь до поліції, пишіть правозахисним організаціям. Не забувайте, не бійтеся, не будьте байдужими до власного життя та інших людей. Соромитися повинні негидніки, що роблять наше життя жахливим, наголошуємо увагу ми від NikopolToday.Насилля квітне в мовчазній печері, роздираючи чергову жертву. Кожна замовчана подія, що дала вам неприємний досвід або збиток - це відкриті двері до наступних зловживань злодіїв, які руйнуть наші життя. Руйнують Україну та наші прагнення бути вільним і прогрессивним суспільством.Мене хотіли вбити за те, що ІншийЦя досить емоційна стаття містить у собі не тільки мої думки стосовно теми Маршу Рівності [КиївПрайд] але іособисті історії та випадки з життя, які є дискримінацію і мають прямий стосунок до причин, з яких люди виходяить та проводять мирні зібрання проти такого явища.З самого дитинства, я почав розуміти, що існує дискримінація, навіть не знаючи слова, яким це описується. Для мене це була несправедливість. Діти, дорослі, старі - усі мислили стереотипно і вважали, що мають право знущатись над іншими тому що вони: старші, розумніші або сильніші, українці або росіяни, цигани, тощо. Не кажучи вже про несприйняття мого гендеру починаючи із садочку та, де мені було простіше спілкуватись із дівчатами, які трохи відкритіші і вільніші в цій країні, ніж хлопці, затиснуті стереотипами майже у всіх сферах життя.Починаючи від знущання в Україні, на грунті того, що з невеликого містечка, через яке мене прозвали у санаторії “Нікіпіль”. Це було у Кривому Розі. Щоб підкреслити своє ставлення неповаги. Але це була не єдина неповага у ставленні до мене. Знущання над дітьми у таких закладах - явище повсякденне. Держава на це увагу не звертає, адже діти - це “лише” меньшина суспільства. Теж саме і у ставленні до пенсіонерів. Повага дуже потрібна нашому суспільству, на томість - дорослі із самого початку показують дітям негативний приклад ставлення до прав інших людей. Як це було і в тому санаторії. Коли усі дізналися, що там є дитина-гей, самі вихователі створили нестерпні умови для нього, даючи негативний приклад дітям, які його швидко підхопили. Я був єдиною дитиною, яка спілкувалася із цим хлопчиком.Нагадуємо: Всі ми несемо відповідальність за майбутнє свого міста. І це стосується не тільки Нікополя але і цілої України, де б ви не жили.Із самого дитинства, я бачив, що це суспільство ненормальне і це дуже сильно вплинуло на моє ставновлення як особистості. У тому ж таки санаторії, я вперше дізнався про людей, які не їдять м’ясо. Там була дівчинка, яка відмовлялася їсти яловичину, хоча вихователи змушували її це робити, а інші діти сміялися. Виховна система, замість того, щоб інформувати дітей та вчити поваги до “інакших”, пхала ковбасу до рота цієї дівчинки руками колектива закладу, а потім усі дивились, як дівчинку знудило на підлогу. Це садизм, і діти вбирають цей приклад ставлення до інакших з самого дитинства як губка.У школі з мене знущались з того, що я ріс у родині Свідків Єгови, які є релігійною меншиною в Україні. У середовищі самих Свідків Єгови, мене не сприймали та цурались моєї гомосексуальності, вегетаріанства й інакшого зовнішнього вигляду, тощо. Ця система, створена задовго до нас, система неповаги до інших, зробила так, що я та ще сотні тисяч людей, а можливо і мільйони, пройшли через страждання та самотність, буллінг, знущання, у тому числі і фізичні. Я боявся ходити до школи через фізичне насилля, словесні знущання, які розпалювалися самими вчителями, що у повній мірі користувалися своєїм “домінантним” над дітьми ставновищем. Тим не меньш, нічого не зробили, щоб навчити дітей поважати гордість інших людей. З цього і росте наша країна: безкультурність на вулицях, магазинах, інших закладах, хамство. Людей не вчили поважати одне одного, не кажучі вже про меньшини, увесь спектр різноманітних спільнот. У колледжі теж саме, але ще гірше. Співучні зненавиділи мене через зовнішній вигляд, орієнтацію. Приходили хлопці прямо до кабінету та били мене гаєчним ключом, а потім спілкувалися із вчителями, щоб вони мене “змінили”, на що вчителі відповідали, що я “придурок”. Умови навчання були нестерпні. Але це закінчилось… Насилля та знущання дійшли до замаху вбивства, коли учні накинулись на мене і почали бити головою об стіну та гуртом добивати. Я потрапив до лікарні, а після цього, пішов забрати документи з освітнього закладу. Мені довелося кинути навчання, щоб врятувати своє життя. В останнє, побачившись з вчителями, я висказав їм, усе що думаю, у тому числі і на те, що вони закрили очі на гомофобію та буллінг інших учнів, що могло коштувати мені життя. Та вони навіть і не зрозуміли, що це таке “гомофобія”. Коли я виходив з освітнього закладу, учні, що збиралися курити та пити пиво на подвір’ї, гуртом почали кричати та плювати на мене, а потім разом почали кидати каміння у спину.  Я ніколи цього не забуду. Я не можу повірити, що таке існує у нашому житті. Саме тоді я подумав, що колись настане час і навіть у маленькому Нікополі будуть правозахисні заходи, на яких я неодмінно буду. В той час хотіли провести перший Марш Рівності, і його зірвав натовп праворадикалів та релігійних фанатиків. На своїй першій роботі я пройшов через нестерпну дискримінацію, коли директор дізналася про те, що я веган. Мене оголосили “сектантом”, кричали на мене та морально знущалися, висміюючи моє життя, мій зовнішній вигляд. Я не хочу, щоб ніхто у цій країні не пройшов через те, що пройшов я. Адже я описав тільки деякі конкретні випадки. Я навіть і підрахувати не можу, скільки разів люди дозвовляли собі гомофобію стосовно мене. Але я не здавався, змінив місце роботи, переїхав до великого міста. Тим не меньше, зі мною назавжди залишиться розуміння того, що ще багато дітей, підлітків та різних “інакших” людей відчувають негативне ставлення до себе, проходять через дискримінацію, насилля. І в кінці кінців, багатьох це приводить до самогубства.Усе це повинно скінчитися! З повним розумінням того, що Держава сама не буде рухати цю країну до поваги, розуміння інших, я вирішив вперше взяти участь у Марші Рівності. Оскільки ніхто окрім нас не змусить цю державу і суспільство поважати одне одного, меньшини, конструктивно мислити та розвиватись. І тепер, коли я пройшов через усі кола пекла у своєму житті, я можу сказати, що більше не боюся. І готовий піти на марш з гідністю і заявити про те, що ця країна повинна затвердити безпеку та повагу для кожного громадянина. Оскільки в іншому випадку, жодного позитивного розвитку, вдалих реформ та прогресу в країни статися не може. Україна повинна стати безпечною для всіх, а ті, хто попирає закон і знущається над іншими - повинні бути суворо покарані! P. S. Ця стаття також була опублікована на офіційному сайті КиївПрайду. Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту [email protected], щоб все місто почуло Ваші думки. Автор Rayan Riener / фото Here And Now

Місто наркотиків - Нікополь. Стало відомо, що наркомани вживають наркотики прямо на дитячих майданчиках в Нікополі. Діти та підлітки міста у небезпеці! Замість іграшок - на майданчиках їм можуть пропонувати спробувати наркотики. Наркомани чатують на ваших дітей, поки Ви не в курсі! Про не дитячі забавки NikopolToday передає із посиланням на 34 канал. Цього понеділку, 10 лютого, до поліції надійшло повідомлення про те, що на дитячому майданчику, що на проспекті Трубників, знаходяться підозрілі чоловіки.Як повідомляє пресслужба ГУ НП, в ході перевірки інформації правоохоронці встановили двох місцевих жителів 26 та 31 року.Під час огляду речей у них було виявлено 16 сліп-пакетів з амфетаміном, чотири сліп-пакети й два пакети з марихуаною. Знайдене було вилучено та направлено на експертизу.Нагадуємо: Про деякі питання варто забути, якщо маєте справу із ЛГБТ. Поліція намагається розібратись із наркоманами. За словами чоловіків, вони зберігали наркотики для власного вживання.За цим фактом порушено два кримінальних провадження за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (незаконне зберігання наркотичних засобів). Санкція статті передбачає позбавлення волі терміном до трьох років. Зараз тривають слідчі дії.Раніше ЗМІ повідомляли, що у Кривому Розі поліцейські викрили два підпільних борделі з мільйонними статками. У двох підпільних топлес-клубах Кривого Рогу клієнтам надавали послуги інтимного характеру. Під час санкціонованих обшуків 7 лютого правоохоронці вилучили гроші, мобільні телефони, комп'ютерну техніку, чорнові записи. Спецоперацію провели в приміщеннях двох топлес-клубів Кривого Рогу. Виявилося, що злочинне угруповання організовувало інтим-послуги для клієнтів розважальних закладів. Робітницями клубів виявилися дівчата і жінки від 18 до 30 років. За 600 гривень на годину вони надавали послуги сексуального характеру. Третю частину грошей вони залишали собі, а решту — віддавали адміністраторам борделів. Дохід організаторів з таких точок становив близько мільйона гривень на місяць.Фото 34 каналТакож ми розповідали: чому кожен із нас може стати жертвою політики в Україні, якщо не буде приймати участі у боротьбі за справедливість в країні.

Геї - не люди, лесбі - відьми, інші - звірі, а податки платять всі! Чи це не так, запитаємо ми від NikopolToday. Ось тільки рівних прав досі немає, а сексуальна орієнтація в Україні 2020 року досі залишається чи не єдиним інструментом корупціонерів та мафії, щоб зберегти вкрадені в народу гроші.  Корупція стала на чолі гомофобії в Україні, щоб і далі відволікати увагу від своїх брудних оборудок, які призводять до щоденного каліцтва українців. Хто фінансує гомофобію в Україні? Відповідь риторична: ті, хто очолює своїми дупами крісла держустанов по всій країні, міцно учепившись кігтями за бюджетні кошти.   Далеко не кожен український політик може похвалитись своїми формами без сорочки, не кажучи вже про професійність. І дійсно, формулювання "секс-партнер" найбільш відображає ситуацію в країні де немає рівних прав для ЛГБТ - офіційно оформити і гідно представити свої стосунки у суспільстві немає можливості. А гей-кохання називають як "компромат", ніби це якийсь злочин. На знімках з "домашнього архіву" Антоненко загоряє на нудистському пляжі та спить голяка, - заявили представники "професійних" ЗМІ. Ми у NikopolToday переконані, що фото, які вже побачило пів країни навряд вже турбують самого правовласника, права якого були порушені, разом із зламаною особистою поштою, тому публікуємо надане ЗМІ фото: 41-річний Леонід Антоненко, депутат Київської міської ради отримав нову посаду. Його призначили першим заступником голови Фонду державного майна, а новина про нового співробітника вже з'явилася на офіційному сайті ФДМ. Свого часу я отримав ультиматум від людей із оточення Кличко. Вони вимагали від мене припинити викривати корупцію навколо мера в сфері комунального майна столиці і звільнити посаду голови комісії Київради з питань власності. Якщо не виконаю їхніх вимог, погрожували поширити фейки про мене і моє особисте життя, - пояснює Леонід Антоненко на своїй сторінці Facebook. "Леонід Антоненко має 16 років управлінського досвіду. Є співавтором ряду законів, зокрема про оренду і приватизацію державного та комунального майна; управління об'єктами державної власності; корпоративних угод; захисту прав інвесторів; корпоративного управління. Завдяки професійним знанням і активної громадської діяльності входив до складу робочих груп, які ініціювали і впровадили ряд реформ, а саме: реалізацію системи електронних закупівель "Prozorro.Продажі для приватизації комунального иму єства"; розробка системи" VlasCom "- онлайн платформи адміністрування орендних відносин в місті Києві; створення незалежних і професійних наглядових рад при комунальних підприємствах", - йдеться в повідомленні. Антоненко за освітою юрист. Диплом отримав в Одеській юридичній академії. Він - депутат Київської міськради VIII скликання від групи "Київська команда" (обраний від партії "Самопоміч"), з 1 грудня 2015 року - голова комісії з питань власності Київради. Працював також директором департаменту реєстраційних питань та ліцензування Національного банку України. Три роки тому Леонід взяв участь в конкурсі на заміщення посади голови Національної поліції, але очолити відомство йому так і не вдалося. У липні 2019 розглядався в якості кандидата на посаду члена Антимонопольного комітету України. Чому звичайне людське життя: секс, кохання та відпочинок - стає інструментом брудної політики? / фото MY.UA Вимог не виконав, мера про цей шантаж повідомив, жодної реакції від нього не було, - продовжує коментувати ситуацію Леонід. Але, не дивлячись на всі свої регалії та досягнення, Леонід Антоненко відомий ще тим, що кілька років тому в Мережі з'явилися його фотографії інтимного характеру, які не обговорював тільки ледачий. Звісно ж, мова про гомосексуальність! Натомість інтернетом почали поширювати мої зображення і зображення близьких до мене людей, які були комбінацією фейків і фотошопів і дійсних фотографій, які були хакнуті з моєї приватної електронної пошти, - Леонід Антоненко. Відзначимо, що Леонід неодружений, дітей у нього немає. У 2017 році особистий фотоархів Антоненко став надбанням громадськості. На знімках Леонід відображений разом з Владиславом Варченко. Як писали тоді ЗМІ - його сексуальним і бізнес партнером, співробітником компанії Dragon Capital. На що був розрахунок, сказати важко. Кого може сьогодні здивувати чиєсь оголене тіло, фейкове чи реальне? Або чутки про те, хто з ким спить? - коментує ситуацію Антоненко. Леонід і Владислав разом на багатьох фото: готують вечерю і їдять, відпочивають, фотографують один одного в ліжку і на пляжі. Подібні світлини мають чи не всі українці.  Три роки тому цей бруд не допоміг досятги жодної цілі людей, які витрачали кошти на популярізацію моєї скромної персони. Я ж зрозумів, що роблю свою справу ефективно і що рухаюсь у правильному напрямку. І лише подвоїв зусилля, - зазначає політик. Разом з цими фото тиражувалася і листування молодих людей. Нібито Варченко і Антоненко придумали один одному милі прізвиська, де Хрума - це Варченко, а Чуба - Антоненко.   Спостерігаючи за нульовим ефектом від "компромату", будь-хто міг переконатися, що зміни можливі. Що кожен, хто дійсно бажає змін, робить зміни і не зважає на саботаж, чутки і провокації, може побачити зміни на власні очі, - додає Леонід Антоненко. Нагадуємо: Шлях до Європи - тільки на папері. Як саме місцева влада Нікополя виживає європейських інвесторів з міста? Крім того, надбанням громадськості стали і фотографії, зняті під час відпочинку закоханих в Ізраїлі. Громадськість в Україні, на жаль, досі цікавить приватне життя більше ніж цілі райони, що руйнуть корупціонери містами країни, знищуючи медицину.  Здається, що жодних висновків "компрометатори" не зробили. Сьогодні дістали з полиці притрушений пилом старий бруд і почали знову його розганяти. Якщо забули, нагадаю. Ефект від цієї кампанії може бути лише зворотній. Протилежний тому, на що ви розраховуєте. Раджу витрачати гроші від корупційних оборудок із більшою для вас користю, - цими словами політик завершує свій пост на Facebook стосовно "гей-скандалу".  Складаються чи зараз у відносинах Антоненко і Варченко - невідомо, однак на сторінці в соціальній мережі Facebook, яку Леонід активно веде - загальних знімків немає. Тобто людина ніде не "випячує" жодної інформації про свою гомосексуальність або не робить своє приватне життя надбанням громадськості, у противагу основному аргументу гомофобів про міфічну пропаганду одностатевих стсоунків.  Що у пана в декларації про доходи?  На сайті НАПКА (Національне агентство з питань запобігання корупції) є електронна декларація Леоніда Антоненка за 2018 рік. Згідно з документом, у чиновника у власності три квартири в Києві різного метражу: 38,4 кв.м, 70 кв.м. і 58,8 кв.м, а спільно з Надією Антоненко (швидше за все його мати) володіє житлоплощею в Одесі. У Антоненко є автомобіль Range Rover (2013 року випуску), вартість якого на момент покупки була 1,8 млн. грн. У 2018 року майже три мільйони гривень Леоніду Антоненко принесло заняття підприємницькою діяльністю. У банку Леонід Антоненко зберігає 156 000 гривен, € 8000, $ 73 150 і 7500 канадських доларів. Готівковими коштами він задекларував $ 155 000, а ще $ 275 000 він позичив третім особам. Фото Facebook політика Леоніда Антоненка та вільні джерела

Молоду дівчину виявили між гаражами у вкрай важкому стані. Здається, що неодноразово згвавтована та жорстоко побита, вона лежала там не перший день. Про це пише "Днепр оперативный", передає NikopolToday із посиланням Depo.Дніпро.У Дніпрі на Набережній Перемоги виявили дівчину у вкрай важкому стані. Вона лежала між гаражами – підліток зникла декілька днів тому. Батьки розшукували її ці кілька днів, справа набула резонансу в місті. За словами очевидців, першими її знайшли діти, які повідомили дорослим.Вона була напівроздягнута, вся у крові та в дуже важкому фізичному та моральному стані. Школярка ледве говорила насилу.За даними правоохоронців, дівчина, ймовірно, пережила страшне згвалтування. Її терміново забрали до лікарні Імені Мечникова.Варто додати, що в Нікополі зникла стара бабуся - родина благає про допомогу.Раніше правоохоронці повідомляли про те, що в Дніпрі пропала дівчинка Валерія Ш. 2004 року народження, учениця 9-го класу школи, яка проживала в цьому ж районі. Раніше дівчина вже кілька разів не бувала вдома і залишалася у свого друга. У поліцію звернулася її бабуся, якій зателефонували зі школи і повідомили, що дівчина не приходить на заняття. Телефон зниклої в цей час був вимкнений.Поліція веде розгляд цього моторошного випадку. Як виявилось - це була та сама зникла школярка, яку шукало все місто. Нагадаємо, у Кривому Розі судять педофіла за згвалтування дитини.Раніше ми писали, що насилля може бути не тільки вербальним - брудна політика зламала життя відомому борцю із корупцією в Україні. 

Коли риба гниє з голови! Роками місцева влада крала гроші на інфраструктуру - в результаті типова яма стала ламати ноги нашим дітям в Нікополі. Нечуване! У Нікополі шахраї зняли гроші з карти, зібрані для потерпілого в ДТП дитини. Про це NikopolToday передає від Інформатора. Тепер, шахраї зобачивши приклад від тотальної корупції в місті, забули про святе і забрали гроші від добрих людей для дитини.Корупція заразна - люди беруть за приклад бути нелюдями, вслід за політиками / фото T1.uaУ Нікополі шахраї зняли гроші з карти, зібрані для потерпілого в ДТП дитини. Кошти призначались для Єгора Герасименко, що постраждав у автокатастрофі через вбивчий стан доріг в Нікополі.Про все це NikopolToday стало відомо від Інформатора з повідомлення на сторінці Facebook. Повідомлення з'явилося на сторінці БФ «Дітям Нікополя», який взяв під опіку дитину на прохання його матері.Благодійний фонд «Дітям Нікополя» не раз попереджав жителів міста про збір коштів на особисті карти. Цим завжди можуть скористатися шахраї. Так, на жаль, і сталося сьогодні. З карти матері постраждалого хлопчика гроші пішли в невідомому напрямку.«Сьогодні зранку Шахраї зняла гроші з картки! Чи не треба думати, что мене Це не буде стосуватись та я на таке НЕ потраплю. Шахраї знають, что казати та як задуріті голову. У них немає милосердя, Їм все одно на чужу біду, будь це дорослий чи дитина», - пишуть представники Фонду.Представники Фонду на майбутнє просять бути обачними. Якщо Ви хочете допомогти, не бійтеся перераховувати гроші на рахунок Фонду. Якщо у вас є якийсь сумнів, то благодійники готові вам особисто надати звіт, скільки і куди було витрачено коштів.Раніше ЗМІ Нікополя повідомили про те, що стало відомо про стан дитини, яка постраждала в ДТП на вулиці Шевченка. Про це читайте за цим посиланням.Фото ІнформаторНагадуємо, трагічна смерть іншого молодого хлопця стала мотивом для пісні співачки Alyona Alyona.Також ми передавали, чому, можливо, у паніці через коронавірус винна влада країни, а не нажахані люди.

Не коронавірусом єдиним. Надзвичайними подіями нікопольців не здивувати. Що сталося цього разу?У Нікополі надзвичайники загасили палаючу господарчу споруду. Про це NikopolToday передає від 34 каналу. Черговий спалах криміналу в місті Нікополь? / фото 34 канал Повідомлення про пожежу на проспекті Трубників надійшло до Служби порятунку ввечері 16 лютого.Варто знати: Природа помирає через злочинну діяльність людства. За викликом було направлене чергове відділення 28-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. Після прибуття на місце події, співробітники спеціальної служби побачили, що вогонь уже повністю охопив дах будівлі.Займання було ліквідоване майже через півтори години з моменту виклику пожежників. Знищені речі домашнього вжитку та дах споруди, що горіла, на загальній площі в 24 квадратних метри. Загиблих та постраждалих немає. До боротьби з вогнем було залучено 5 пожежників та 1 одиниця техніки.Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли про те, що у Дніпрі на Ярославській загорівся будинок. Все почалося з пожежі в літній кухні, яку власник житла намагався загасити самостійно. Але у нього не вийшло і полум'я добралося до будинку.Також у власному будинку через пожежу загинув 48-річний житель Кривого Рогу. Полум'я також пошкодило стіни, стелю, підлогу та домашнє майно.Автор Олександр ВоловоденкоФото 34До речі, чи знаєте Ви як дізнатись, що Ваша кохана людина Вам зраджує?Також ми нагадували, що українські поля потерпають від теплої зими - ризикуємо втратити врожаї. 

Співробітники Центрального бюро розслідувань, КСП та Служби безпеки України запобігли вбивству чоловіка, якого мала вчинити його колишня дружина. Причиною такої поведінки став багаторічний сімейний конфлікт. Жінка повинна була заплатити понад 4000 доларів за вбивство чоловіка громадянину України. Не було драми через швидкі дії служб.Першу інформацію про можливі плани вбивства чоловіка Служба безпеки України надіслала співробітникам міліції Центрального бюро розслідувань поліції на початку грудня. У той же час, співробітники поліції столичного управління поліції також отримали інформацію, яка підтверджує заплановане вбивство.Перші висновки показали, що польська жінка, яка перебуває в Україні, може планувати замовити вбивство свого колишнього чоловіка, який проживає в Польщі. Причиною її поведінки став довготривалий сімейний конфлікт. Для реалізації своїх планів жінка дійшла до громадянина України, який взявся за завдання.Поліцейські Центрального бюро розслідувань поліції Управління у Жешуві разом із співробітниками Департаменту боротьби зі злочинним терором та вбивствами столичного штабу поліції ретельно визначили усі факти, точно їх перевіривши. Діяльність в основному була зосереджена на забезпеченні безпеки не тільки жертви, а й усіх людей, які беруть участь у акції.Діяльність офіцерів тривала майже два місяці, поки жінку не затримали в Україні. Це прийшло, коли було прийнято аванс "підрядника". Вбивство не відбулося завдяки діям польських та українських служб, які постійно стежили за ситуацією, збираючи докази і, перш за все, забезпечуючи безпеку потенційної жертви та інших учасників інциденту. Закон України про покарання про вбивство передбачає покарання до 15 років позбавлення волі.Автор Tomash GlenВласна думка в Нікополі - не у всіх та не для всіх. У Варшаві відбулось квір-весілля: як так, якщо у Польщі немає одностатевих шлюбів?

Наше закомплексоване суспільство вимагає більш детального огляду стереотиів, щоб зрозуміти, чому чоловіки із зайвою вагою зазнають менше дискримінації ніж жінки.Чому варто полюбити свою зайву вагу і не каратись через це? Про це NikopolToday передає з каналу відомої в Нікополі психологині, пані Марини Воробйової. Я поняла, почему я так отчаянно боролась с "лишним" весом.Даже когда его не было вообще ни грамма. Я боялась, что меня не будут любить. Это глубокая детская травма - я считала, что папа разлюбил маму, потому что она растолстела. Цікаво відзначити, що через психологічні образи, полячка найняла кіллера-українця для вбивства чоловіка. Но это не так, сейчас я это уже понимаю.Однако, установка в голове, выращиваемая годами, не пропадает в одночасье. Я ее не осознавала. Я не понимала, почему и зачем я худею, перманентно делаю замеры, взвешиваюсь, наказываю себя спортом и диетами.Сегодня я окончательно, честно признала и проговорила это вслух. Я боялась, что толстую меня никто не будет любить. И я думала, что и сама себя любить не смогу. Но вот парадокс: полюбила я себя именно набрав немного лишнего веса. Худой я себя ненавидела - потому что я смотрела в зеркало и видела себя в нем толстой, да, даже с весом 50 кг. И у меня была идея фикс не набирать веса больше этой черты.Нагадуємо: У Варшаві дві дівчини побрались, всуперед законодавству Польщі. Но жизнь такая штука - ей пофиг на твои идеи.Сейчас я знаю, что любят не за цифры на весах и сантиметровой ленте. Любят просто так и несмотря ни на что. И теперь я не боюсь, если меня разлюбят. По крайней мере, один человек на Земле всегда будет меня любить. Это я.Автор Марина ВоробйоваФото PinterestРаніше ми сповіщали нікопольців про сумну новину - епідемія коронавірусу офіційно стартує і в Україні.Також у Нікополі криза вже давно - смердюче сміття накрило столицю козацьких січей. 

Злочин стався темної ночі. Вкрадло-падло в Нікополі було піймане поліцією на гарячому, під час скоєння злочину проти родини нікопольців.У Нікополі поліція затримала "на гарячому" раніше судимого злодія. Про це NikopolToday стало відомо завдяки інформації від 34 каналу Дніпра. До слова, поліція в Нікополі почала працювати - чи не вперше родина піде по статті за спробу вбити свою власну впеску, яка зараз в комі!Повідомляється, що на спецлінію "102" надійшло повідомлення від місцевого жителя про те, що з квартири його сусіда чутні сторонні звуки, коли його самого в будинку не було. Правоохоронці оперативно виїхали на місце події. По прибуттю правоохоронці помітили відкрите вікно на першому поверсі будинку і речі, які лежали на землі. Поліція проникла в квартиру й затримала злодія.Ним виявився 38-річний раніше судимий місцевий житель. Розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 (крадіжка) КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.Триває досудове розслідування.Звертаємо увагу нікопольців, що якщо Ви стаєте свідками злочину - терміново дзвоніть до поліції за номером 102. Інакше ви ризикуєте заднім числом піти за злочинцем по статті. Автор Олександр ВолоденкоДо речі, як тварини можуть принести Вам щастя та успіх?Також нагадуємо, що песка після замаху на вбивство від родини вбивць потребує допомоги.

Час від часу в Нікополі то в одному, то в іншому районі міста невідомі розкидають отруту у парках, скверах та інших місцях відпочинку. Власники тварин в місті б'ють на сполох.За отриманою інфсайдерською інформаціюєю до NikopolToday, тепер маємо знати, хто насправді труїть собак, котів, малих дітей в районі дамби, парку Пушкіна та по всій береговій лінії міста. Один із учасників отруєння собак в Нікополі повідомив, чому вони це роблять і на кого розрахований замах на вбивство. Інсайдер розповів, що належить до Рибальського клубу Нікополя і вважає, що "дамба та прибережна зона належить їм". Чоловік виразив стурбованість тим фактом, що власники деяких собак довзоляють своїм улюбленцям ходити без повідка та намордника. "Це помста! Всі дивуються цим новинам про отруту, а я це ми робили!"Інсайдер каже, що це пристрашує рибалок, і вони в знак помсти розкидають отруту берегом Дніпра. До слова, через тортури над власною пескою ціла родина душогубів в Нікополі може потрапити за грати.Тому отруєння спрямоване на великих собак, хоча від неї не застрахований ніхто, навіть малі діти. Від імені всього Нікополя, просимо власників бійцівських порід собак не відпускати своїх собак у "вільне плавання", без намордника та повідка. Це тако карається законом. Варто зазначити, що зазвичай собаки не чіпають тверезих людей, які ведуть себе адекватно та не розмахують руками, не біжать від собаки, даючи їй привід вважати, що людина становить загрозу. Про це нас проінформував спеціаліст. Будьтє уважні та обережні, рибалки з Нікополя розкидають отруту. Тому власникам собак та батькам малих діток варто прогулюватись берегом Дніпра із особливою обережністю. Якщо Ви стали свідком того, що хтось із рибалок знову розкидає отруту, фіксуйте злочин на фото або відео і телефонуйте до поліції (102). Це також стосується і тих, хто дозволяє своїм небезпечним собакам розгулювати без повідка, що спричиняє конфлікт, від якого будуть страждати всі. Автор Rayan RienerФото - вільні джерелаРаніше, ми вже неодноразово звертали увагу, що вбивці тварин порушують закон і будуть покарані поліцією. Нагадуємо, що тортури над тваринами несуть злодіям кримінальну відповідальність, роки за гратами та шалені штрафи. 

Останню рибу з Дніправ виловлюють місцеві рибалки, через що риби не вдосталь, щоб вона поїдала водорості та запобігала замулюванню річки. Через це Дніпро ризикує стати болотом, нагадує NikopolToday. Рибалкам все мало наловленої риб з помираючого Каховського моря в Нікополі. Як повідомляє 34 канал Дніпра, у Нікополі затримали нелегального риболова.Варто додати, що деякі рибалки з Нікополя, як виявилось, розкидають отруту містом. Розповідається, що в середу, 26 лютого, поліцейські спільно з рибоохоронним патрулем затримали 41-річного місцевого жителя на березі Каховського водосховища.Як повідомляє пресслужба ГУ НП, чоловік на гумовому човні виловлював рибу за допомогою сітки.Правоохоронці вилучили у рибалки гумовий човен, жилкову сітку довжиною понад 70 метрів і виловлену рибу — судака, плотву і карася.За цим фактом слідчі Дніпровського відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу або обмеження волі терміном до 3-х років.Раніше ЗМІ повідомляли, що в Дніпровському районі загорівся магазин. У п'ятницю, 28 лютого, в селі Сурсько-Литовське на вулиці Центральній загорівся магазин. Як повідомляє пресслужба ГУ ДСНС, загоряння виникло всередині торгового павільйону. Також відомо, що вогонь пошкодив внутрішню обшивку, обладнання та продукцію. Загальна площа збитків склала 50 квадратів.Автор Валерія МалихінаФото 34 канал ДніпраТакож ми писали наскільки близько китайський коронавірус підповз до Нікополя. 

Чому український варіант "святкування 8 березня - це сексизм". Проти сексизму та насильства. Які права відстоюють українські жінки у Міжнародний жіночий день?Тож, "свято", чи день пам'яті численних жертв сексизму серед жінок? Про це NikopolToday доводить до відома громадськосьті від Нового Часу. Плакат із написом Woman Power на Марші жінок у 2019 році в Києві / фото НВУ Міжнародний жіночий день українські жінки вийдуть на марш, аби нагадати, що боротьба за рівні права та можливості й досі триває. У п’яти пунктах пояснюємо, за що саме боряться захисники і захисниці прав жінок сьогодні.8 березня світ традиційно відзначає Міжнародний жіночий день, повна назва — Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Через вплив Радянського Союзу для України цей день тривалий час був лише «жіночим святом», днем, у який жінок вітали тільки тому, що вони «представниці прекрасної статі» та приводом для транслювання усіх можливих стереотипів щодо жінок в принципі.Кардинально змінюватися ситуація почала після Євромайдану, коли в Україні почала активно розвиватися діяльність громадських організацій. В тому числі, й таких, які спеціалізуються на захисті прав жінок.«Це стало каталізатором для активізації громадянського суспільства. І багато ініціатив утворилися з потреби: був досвід Майдану, крім того, на Донбасі розпочався збройний конфлікт. Але, в принципі, такі організації з’являються постійно, бо в них є потреба, адже держава не покриває великий спектр проблем», — каже каже правозахисниця, речниця Amnesty International Ukraine Марія Гур'єва.У 2017 році на фоні масової декомунізації тодішній голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пропонував відмовитися від святкування Міжнародного жіночого дня на державному рівні, бо вважав це пережитком СРСР. Свято залишили, та вектор його сприйняття все ж почав дещо змінюватися. Тема захисту прав жінок в Україні почала поступово виходити на перший план.8 березня українці та українки почали виходити на Марш жінок, аналогічний тим маршам, які проходять у різних країнах світу. Рухи у соцмережах, як-от флешмоб на тему насильства Я не боюсь сказати та соціальна кампанія проти харасменту та сексуальних домагань #Metoo, початок якій дала історія з режисером Харві Вайнштейном у США, допомогли сотням жінок публічно поділитися своїми історіями про те, що раніше більшість замовчувала.Зміни відбулися і на державному рівні. Так, у грудні 2019 року Верховна Рада зняла заборону Міністерства охорони здоров’я з 458 професій, які раніше вважалися забороненими для жінок. Серед них професії лісоруба, водія метро, пілота літака, водолаза-рятувальника, електромонтажера ЛЕП, водія-далекобійника, забивача великого рогатого скоту на бійні та інші види робіт, які раніше були відкриті тільки для чоловіків.Крім того, у січні 2019-го набув чинності закон про протидію домашньому насильству. В Україні запрацювали мобільні групи екстреного реагування Національної поліції на домашнє насильство ПОЛІНА та урядова гаряча лінія 1547. Боротьбу з гендерно зумовленим насильством взяла під свій контроль перша леді Олена Зеленська.Проте все це — лише перші кроки назустріч глобальним змінам у суспільстві. Адже права жінок в Україні й досі порушуються, а новий закон про протидію домашньому насильству не може запрацювати на повну силу.Репортерка НВ Саша Горчинська поговорила з трьома правозахисними активістками Amnesty International Ukraine та виокремила п’ять питань у сфері захисту прав жінок, які є актуальними для України сьогодні й потребують якнайскорішого вирішення.1. Домашнє насильствоДомашнє, або гендерно зумовлене насильство і досі залишається однією із ключових проблем для України. Масштаби цієї проблеми — колосальні, каже Марія Гур'єва. За даними ПРООН, щороку більше 1 млн жінок потерпають від домашнього насильства.Учасниці Маршу жінок у 2019 році в Києві / Фото: Insight LGBTQ NGO / facebook«В Україні є законодавство, але система протидії домашньому насильству на державному рівні досі не діє належним чином. Тому ця тема потребує додаткової уваги від громадянського суспільства», — каже Гур'єва.Йдеться про те, що на практиці постраждалим від домашнього насильства часто немає куди подітися, адже в Україні недостатня кількість шелтерів та притулків для тимчасового перебування таких людей. Особливо якщо мова про жінок з дітьми.«Жінкам часто можуть казати про те, що вони самі винні, самі спровокували [кривдника на насильницькі дії]. В тому числі, жінки чують це і від свого близького оточення», — додає активістка Дзвенислава Щерба.Не всі жінки, які стикаються із домашнім насильством по відношенню до себе, визнають, що їм необхідна допомога, або не знаходять сили говорити про свої проблеми вголос. Бійки в сім'ї можуть вважатися чимось «нормальним». Важко визнати і те, що подружній секс без згоди — це теж насильство, а не «подружній обов’язок».2. Боротьба із сексизмом та об'єктивацієюОголені або напівоголені жіночі тіла часто можна побачити у рекламі або в медіа як прийом, який мав би привернути увагу до оголошення, товару або послуги. Проте, за словами Дзвенислави Щерби, уже зараз доведено, що такі методи не є результативними — це не ефективний маркетинг. Тим більше, деякі рекламники і маркетологи і досі використовують подібні прийоми. Із цим погоджується і Гур'єва:«Ми досі бачимо це в рекламі, чуємо від політиків, різних публічних особистостей», які дозволяють собі різного роду сумнівні заяви, принижуючи гідність жінок, — каже співрозмовниця. — Для багатьох це досі є допустимою нормою та сприймається як жарт".3. Гендерні стереотипиУкраїнське суспільство досі не позбулося гендерних стереотипів стосовно того, якою має бути жінка та яку соціальну роль повинна виконувати. Наприклад, стереотип про те, що кожна жінка обов’язково має народити дитину. Або уявлення про жінок як про «берегинь» сімейного вогнища, які мають виконувати всю хатню роботу самостійно та всіляко догоджати чоловікові.Марш жінок у 2019 році / Фото: Insight LGBTQ NGO / facebookКрім того, є і певні стереотипи стосовно того, що таке фемінізм, каже активістка Вітана Олійник. Це боротьба за рівні права та можливості для чоловіків та жінок. Та часто люди не розуміють цього, і, як наслідок, ставляться до феміністок та феміністів вороже.«Добре те, що сьогодні у нас з’являються різні медійні продукти, які руйнують ці стереотипи. Багато людей починають розуміти, що може бути рівний поділ обов’язків, якщо це стосунки між чоловіком і жінкою. Що є жінки, які служать в армії, займають керівні посади в різних сферах тощо», — додає Дзвенислава Щерба.Посприяв руйнуванню гендерних стереотипів і наказ МОЗ про скасування переліку «не жіночих» професій. Адже навіть коли цей наказ діяв, чимало жінок все одно працювали у «заборонених» для них професіях, каже Щерба. Проте в трудових книжках запивалися по-іншому. Як наслідок, мали меншу зарплату та були позбавлені соціальних гарантій, які мали їхні колеги-чоловіки.4. Нерівна оплата праціНаслідок розповсюдження таких гендерних стереотипів — це нерівне ставлення до жінок та чоловіків на роботі, превалювання чоловіків у певних сферах діяльності та суттєвий розрив у заробітній платі.5 березня 2020-го соціологічна група Рейтинг представила дані опитування на тему Роль жінок в українському суспільстві. Результати цього опитування показали: майже 40% опитуваних переконані, що жінки замало представлені у політиці, 30−35% вважають, що їх недостатньо в правоохоронних органах та науці, 26% - в армії, 19% - що жінок недостає у бізнесі. Близько третини ж респондентів, натомість, вважають, що жінки забагато представлені у таких сферах, як медицина та освіта.Марш жінок у 2019 році в Києві / Фото: hromadskeНерівна оплата праці — проблема досі актуальна не лише для України, а і для багатьох інших країн світу. За даними, які наводить Гур'єва, в Україні жінки можуть отримувати на 30% нижчу заробітну платню, ніж чоловіки, які працюють на таких самих посадах і виконують такі ж обов’язки.Станом на 2019 рік, за інформацією, яку наводила ГО Ліга захисту прав жінок Гармонія Рівних, розрив у зарплатах в Україні становив 26%. В окремих регіонах, а саме — на Сході України, різниця могла досягати і 60%. Роком раніше, у 2018-му, про ті ж самі 26% повідомляла і Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.Різниця у заробітній платі у майбутньому може вплинути, зокрема, на розмір пенсії. В результаті, чоловіки отримуватимуть вищі пенсії, аніж жінки, акцентують у Європейській комісії.У лютому 2019-го Міністерство інформаційної політики представило кампанію під назвою У професії всі рівні, спрямовану на запровадження гендерної рівності у професійній діяльності.5. Ратифікація Стамбульської конвенціїОсновоположний документ, який допоможе у протидії насильству та дискримінації — це Стамбульська конвенція. Україна брала участь у створенні цього документа та була однією з перших країн, які виявили бажання запровадити дію конвенції у себе. Тож підписали конвенцію ми ще у 2011 році. Наразі цей документ підписали 47 країн-членів Ради Європи, а ратифікували — 25. Україна ж цей крок так і не зробила.Марш жінок у Києві у 2019 році / Фото: Insight LGBTQ NGO / facebookСтамбульська конвенція примусила б державу працювати більш системно, оптимізувати належним чином роботу всіх відомств та структур, які мають бути задіяні в цій роботі, зазначають правозахисниці. Адже наразі сотні жінок в Україні не можуть отримати належний захист від держави через відсутність налагоджених механізмів роботи.Одна з таких жінок — жителька Краматорська, мати дванадцятьох дітей Оксана Мамченко. Вона регулярно потерпає від домашнього насильства з боку власного чоловіка, проте не може зробити нічого, адже кривдник проживає з нею на одній території. Цю історію Amnesty International висвітлили у своєму Марафоні написання листів.Ратифікована Стамбульська конвенція покладе на Україну відповідальність перед міжнародною спільнотою: країна повинна буде звітувати на міжнародному рівні про те, що було зроблено. Зокрема, у тому, що стосується боротьби з домашнім насильством по відношенню до жінок, дітей та чоловіків. Буде складніше просто знехтувати цією темою та нічого не робити.«Зараз ідуть дискусії, є великий запит на ратифікацію цього документа. Здавалося, чому би депутатам бути проти ухвалення документа, який допоможе у боротьбі з домашнім насильством. Але вони пішли у якісь політизовані обговорення, чи потрібна нам конвенція, що означає слово „гендер“, яке там вживається. Здається, що депутати не хочуть розібратися в суті цього документа», — коментує Гур'єва.Наразі залишається сподіватися на те, що у найближчому майбутньому Україна все ж таки ратифікує цей суспільно важливий документ. А допоки привертати увагу суспільства та змінювати ситуацію можна і за допомогою інших методів: акціями, флешмобами, інформаційними кампаніями. Будь-чим, що допоможе «підсвітити» ту чи іншу проблему, каже Вітана Олійник:«Допоки ми не будемо заявляти, що ми існуємо, що є права, які треба захищати, навряд чи буде можливо щось змінити».Фото НВНагадуємо, в Нікополі гостра нестача камер відео-спостереження, через що в місті володаряють злочинці. Поліція безсила!Також ми писали про нову жертву депресії - труп у Кривому Розі. 

Кредити та суспільство, що несуть смерть. Як переслідування колекторами призвело до смерті юного парубка на Дніпропетровщині? Тіло Артема Агеєва знайшли. Вимираюче село Любов, з населенням у 20 мешканців, стало останнім покоєм для самогубця, якого переслідували кредитори?Цими днями численні ЗМІ області та країни повідомили, що зниклого у Дніпровській області 25-річного хлопця знайшли мертвим, після багатьох місяців пошуків по всій області. Про це напише і NikopolToday.Молодий хлопець, за свідченнями друга родини, тікав від колекторів-переслідувачів / фото ІнформаторУ п'ятницю, 6 березня, під Дніпром знайшли тіло Артема Агєєва, якого шукали три місяці.Нагадуємо, після зникнення рідні розповіли, що вважають, що причиною його зникнення можуть бути колектори, які нібито переслідували хлопця і погрожували йому вбивством.Три місяці тому - 10 грудня - за кілька кілометрів від Дніпра пропав Агєєв Артем Віталійович. Він вийшов з автобуса на трасі Дніпро-Запоріжжя біля села Башмачка і пішов в невідомому напрямку.Через три дні чоловіка, схожого за прикметами на Артема, люди бачили в лісопосадці між трасою Дніпро-Запоріжжя та селом Морозівка. На наступний день на тому ж місці знайшли його зимову курточку.19 грудня було виявлено босі сліди Артема в посадці і вздовж однієї з доріг Солонянського району, собаки провели його слід близько кілометра, але потім втратили.Тоді, скоріш за все, не дивлячись на холод, хлопець ще був живий. З тих пір ніякої інформації про можливе місцезнаходження чоловіка не було.Масштабні пошуки Артема Агєєва проходили по Дніпропетровській області і в сусідніх регіонах. Були залучені співробітники поліції, курсанти, волонтери, кінологи з собаками і десятки небайдужих жителів регіону.Але безрезультатно. Тому родина оголосила винагороду за цінну інформацію про Артема Агеєва в розмірі 50 000 гривень. Згодом, ця сума виросла до 100 000 гривень. Через 87 днів з моменту початку пошуків - 6 березня - було знайдено чоловіка без ознак життя. За попередньою інформацією, це тіло Артем Агєєва. Офіційної інформації щодо того, де і за яких обставин виявили тіло наразі немає. Поліція знову приховує факти від суспільства.Раніше ЗМІ писали, що на Дніпропетровщині поліція оголосила в розшук 39-річного Андрія Костецького з міста Кривий Ріг. У жовтні минулого року чоловік пішов з дому в невідомому напрямку. З тих пір про його місцезнаходження нічого не відомо.Босоніж, без куртки - хлопець дійшов до села Любов, там він помер / фото Наше МістоТож, від смерті не застрахований ніхто з нас, навіть якщо у родини багато грошей. Навіть, якщо у Вас - їх вдосталь.Автор Rayan RienerОдне із останніх місць, де міг ночувати наляканий хлопець взимку / фото NikopolNewsФото - зазначені джерелаНагадуємо про 8 березня: вітати немає з чим - святкувати рівність жінок із чоловіками в Україні ще зарано. Також ми писали про беззахисність нікопольців перед злодіями, що крадуть інтернет-кабелі прямо з-під носа поліції. 

Політика - складна наука. Щоб заберти ймовірні сліди корупції, зробленої третіми особами, місцева влада попередила, щоб не реагували на звернення від них, передає NikopolToday для роздумів громадськості. Чи то вони заплутались, чи то хочуть заплутати нікопольців? Можливо все. Своє звернення вони опублікували на офіційному сайті Нікопольскої міської ради. На сайті зазначається, що Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.Пишуть, що вони наполегливо радять громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.Тож, у разі отримання подібної інформації, звертаються вони, та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54, а також особисто - за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 27.Сподіватимемось, що це звернення до народу щиросердце...Автор Rayan RienerТакож повідомлялось, що дві дитини померли у парку: хто винен? Місцева влада чи батьки?До речі про події: подаруйте маленьким діткам з Нікополя імпрезу - ведіть на музичне шоу. 

Жити у своєму СвітіЯ хочу жити в такому світі,Де немає лисих людей...Я хочу жити в такому світі,Де при слові би: ти, - «гей?»- Виникає лагідна усмішкаЯ хочу жити в такому світі...Де: світ, доброта, чистотаЯ хочу жити, так хочу жити...Але світ «цей», - лише порожнеча.(2007)Жить в своем МиреЯ хочу жить в таком мире,Где нет лысых людей…Я хочу жить в таком мире,Где при слове бы: ты, - «гей?»- возникает добродушно улыбкаЯ хочу жить в таком мире…Где: мир, доброта, чистотаЯ хочу жить, хочу жить…Но мир «этот», - лишь пустота.(стих написан в 14 лет)- rayan riener -

Нещодавно ми публікували матеріал Марини Воробйової у NikopolToday, де психологиня пояснювала, чому фемінізм актуальний для жіноцтва й чому "8 березня - це взагалі не про квіти". Авторка наголошувала, що в буденному житті чи не кожна друга українка зазнає сексуального насилля.Але, як щодо до чоловіків? Не кожна дівчина або жінка може зізнатись комусь, що була згвавтована чи її намаглись згвавтувати, чоловічі стереотипи - ще гірші. Хлопці мовчать про наругу над собою, зазвичай, аж до кінця життя. Зазвичай сексуальне насилля у чоловічому середовищі замовчуються майже завжди. Та чи значить це, що одні чоловіки не роблять наругу над іншими? Правда полягає у тому, що ситуація із сексуальним насиллям серед чоловіків - ще більш фатальна та жахлива. Звертаємо увагу, що в Нікополі розпочався карантин проти китайського вірусу. Чи діє?ИЗНАСИЛУЙ МЕНЯЭто произошло несколько лет назад. Я спешил на работу рано утром. По дороге я решил, что стоит отправиться в МакДональдс, чтобы войти в бесплатный туалет. Перед входом я встретил двух пьяных геев, они наверное шли после того, провели всю ночь в клубе. Они были большие и опасные, и сразу же увидев меня, спросили: - У тебя есть деньги? - Нет, - отмахнулся я. - Какого черта ты тогда идешь сюда? - Я в туалет. - Понятно. Я быстро пробежал внутрь, не обращая внимания на комментарии этих двух парней в мой след и спрятался в кабинке туалета. Но я услышал, как они вошли внутрь и начали искать меня. Я испугался. Подумал, что стоит поскорее уходить. Схожу в туалет в другом месте. Как только я вышел из кабинки, они перекрыли мне выход. - Ты никуда не пойдешь! Один из них встал возле выхода, а другой перекрывал проход мне рукой. Они были гораздо сильнее чем я. - Дайте пройти! Выпустите меня! - Почему ты пошел в кабинку?! - требовал ответа один из них. - Почему ты не пользуешься писсуаром, как все? - добавил другой. Я не ответил и бросился к двери, пытаясь спастись!.. Но они схватили меня своими руками, не давая возможности выйти. Они были слишком сильными чтобы я мог вырваться. - Снимай штаны! И один из парней схватил меня за ремень, пытаясь стянуть мои джинсы. - Я буду кричать! Отпустите меня! - начал я переходить на крик. - Мы знаем чем закрыть твой рот, - издевались они. В отчаянии, мне пришлось начать пинаться ногами, чтобы освободиться. Они удивились моей реакции. Собрав все силы в одно мгновение, я схватился за дверную ручку, в попытке открыть ее, чтобы выбраться наружу, но один из них отталкивал меня назад, пытаясь запереть дверь. В полном отчаянии, мне пришлось высунуть руку наружу, хватаясь за наружную ручку. Но насильники не сдавались, в тоже время я боролся без остановки. - Я буду кричать и все услышат!!! - выдал я из последних сил, - отпустите меня, уроды!!! Дверь была приоткрыта и эти геи испугались, что кто то из сотрудников МакДоналдса мог услышать. Я воспользовался их мгновенным замешательством и выскочил наружу, скорее выбегая на улицу. Я не оборачивался и на одном дыхании вскочил в первый попавшийся трамвай, чтобы скрыться. Прошло уже несколько лет, но эта история всплывает перед моими глазами каждый раз, когда я вынужден посещать публичный туалет. Я не знаю, когда в следующий раз очередная пара геев решит изнасиловать меня, пока никого из людей не будет вокруг... Мне больно думать о том, сколько мальчиков, парней и подростков изнасиловали украинские геи, и теперь эти молодые люди вынуждены молчать, потому что никто не поможет им, а только осудит. Никто не хочет говорить об этом, все считают, что нормально.Фото PinterestВарто додати, що тисячі українців залишились на призволяще у Європі та світі й не можуть потрапити додому.До слова, українські геї беззахисні в українському правовому полі - чи є надія?

ЗМІ міста повідомляють, що під Нікополем знайшли тіло чоловіка: допоможіть поліції встановити особу. Про це NikopolToday терміново передає із посиланням на Інформатор Нікополя. Нагадуємо, порносайти "лягають" під натиском трафіку через карантин. У Нікополі поліцейські встановлюють особу невпізнаного трупа. Тіло чоловіка було знайдено 16 березня в селі Лошкарівка. Про це Інформатору повідомили в Нікопольському відділі поліції. Вік померлого - 50-60 років. Труп знайшли без ознак насильницької смерті.Відомо, що померлого звали Михайло, прізвисько - «Гриша». Раніше він проживав в Нікополі, в районі залізничного вокзалу. За життя розповідав, що вся його сім'я давно виїхала до Молдови, а сестра, яка жила в Кривому Розі, померла.До слова, хто буде рятувати наші життя в Нікополі від китайської недуги і скільки звернень із подозрою?Поліція звертається з проханням до всіх небайдужих людей, хто володіє будь-якою інформацією про чоловіка, телефонувати до чергової частини за телефонами: «102», (066) 855-22-39.Раніше ЗМІ розповідали про те, що в Нікополі та Покрові підприємцям і перевізникам виписали штрафи за порушення правил карантину. ФОТО 18+ / благаємо прибрати дітей від екранівФото Інформатор / автор Олена РадченкоШукаємо відповідь на питання: чому автобуси в Нікополі не пускають більше 10 людей всередину?Також варто пройти тест стосовно коронавірусу з Китаю і перевірити себе. 

Дискримінація та фобії - головни важілі політиків та релігійних діячів, щоб обрати стигматиовану групу людей і травити їх, винити у всіх бідах. Як повідомляє УП, Філарет назвав причиною пандемії коронавірусу одностатеві шлюби.Поки католицький Папа Римський закликає світ об'єднати зусилля для подолання вірусу, український Філарет нацьковує українців шукати відьом. На Філарета вже подали до суди авторитетні правозахисні організації країни. Науковці в шоці від невігластва.Повідомляється, що патріарх ПЦУ Філарет вважає, що однією з основних причин пандемії коронавірусу є одностатеві шлюби. Філарет в інтерв'ю програмі "4esno з Ташею Трофимовою" на 4 каналі"Епідемія – це є покарання Боже за гріхи людей. А ми думаємо, як визволитися від цієї епідемії, і правильно роблять уряди всіх держав, в тому числі нашої, що вживають заходи застереження. Але причина коронавірусу – це гріховність людства.В чому особливість гріха полягає? Відкрито добро не захищають, а захищають зло, і не тільки захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі насамперед одностатеві шлюби".На питання, яких заходів особисто він вживає для захисту від коронавірусу Філарет відповів, що забезпечує свою безпеку вірою."Вірю, що Господь не допустить, щоб я захворів, тому що я повинен служити церкві", - сказав він.За словами патріарха, церква вживає рекомендованих урядом заходів проти розповсюдження коронавірусу, в тому числі не рекомендує цілувати ікони і хрест. Однак про заборону причастя не йдеться."А заборонити таїнство причастя ми не можемо. Бо зараз навколо цього іде дискусія, чи можна причащатися з однієї ложечки.Я ставлю питання – ви вірите, що це є кров Ісуса Христа і тіло Христове? Якщо ви не вірите, то ви не причащаєтесь. А якщо ви вірите, що це є тіло, реальне тіло Христове і Його кров, то хіба від Христа, від Його тіла і крові можна отримати ці віруси? Неможливо, тому що тіло і кров є життям, і від життя ви не можете отримати хворобу. А хто не вірить в це, нехай не причащається. А хто вірить, той ніколи не захворіє. І ніхто ніколи в історії від причастя тіла і крові не захворював і не помирав".Внаслідок, проти Філарета повстала ЛГБТ-спільнота та схвильовані українці. Як повідомляє портал Знай, громадськість не залишила ці заклики без уваги і почала діяти. Українська ЛГБТ організація "Інсайт" вирішила подати до суду за такі висловлювання Патріарха Філарета. Про це активісти організації заявили на своїй Facebook-сторінці."Ми вважаємо, що почесний Патріарх ПЦУ Філарет, являючись публічною особою, має великий вплив на людей, що належать до релігійної спільноти. І його слова можуть бути підбуренням до дискримінації, поширення стигми та переходу до насильницьких дій щодо геїв, лесбійок, бісексуальних та трансгендерних людей", - зазначили в організації.В "Інсайті" наголосили, що вважають подібні висловлювання неприпустимими в будь-який час, а поширення такої відверто дискримінаційної інформації публічною особою під час пандемії може спричинити хвилю насильства на ґрунті ненависті щодо ЛГБТ-спільнот."Наразі наші адвокати працюють над позовом", - зазначили активісти.Нагадуємо, коронавірус вже давно розбігся містами країни - тестувати нічим. Влада шукає винних, щоб відвернути увагу від розкраденої медицини. 

Як виявилось, до злочину нібито причетний раніше судимий лідер злочинного угруповання. Про це NikopolToday розповідає з посиланням на 34 канал Дніпро.Невже без мафії не обійшлось?Знай: Який фільм-передбачення зараз всі дивляться в мережі?У Нікополі, де копи знайшли труп поліцейського в багажнику джипа, стали відомі деталі події. Убитим виявився 23-річний старший лейтенант поліції Владислав Лютий.За попередньою інформацією, в 56-річного чоловіка, підозрюваного у вбивстві, виник конфлікт із поліцейськими. Внаслідок цього той кілька разів вистрілив у копа. Для правоохоронця поранення виявилися смертельними.Затримати підозрюваних у вбивстві вдалося завдяки громадянину, який став свідком того, що сталося і повідомив до поліції.Місцева преса, посилаючись на слова колишнього начальника Нікопольського відділу боротьбі з організованою злочинністю Віталія Журавльова, зазначає: до злочину нібито причетний раніше судимий лідер злочинного угруповання.«Лідера одного злочинного угруповання на прізвисько "Танк" співробітники Нікопольського ВБОЗ затримали ще в 1992 році за скоєння низки тяжких злочинів. Десять років позбавлення волі не пішли на користь. "Танк" знову збив групу і продовжив свою злочинну діяльність. У 2009-му — повторне притягнення до кримінальної відповідальності. В останні роки "Танк" разом зі своїм сином активно "кидав" бізнесменів і звичайних громадян», — написав у соцмережі Віталій Журавльов.Під час огляду транспортного засобу копи виявили також автомат. За фактом убивства поліцейського відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ( "Умисне вбивство") КК України. Всі деталі події встановлюють правоохоронці.Фото 34 каналНагадуємо, головний лікарь лікарні №1 в Нікополі відповіла на всі питання стосовно коронавірусу - відео.Між іншим, як діють у Марганці, щоб подолати коронавірус з Китаю?

У Нікополі поліцейські затримали чоловіка, який обікрав два гаражі. Про це NikopolToday передає від 34 каналу Дніпро. Нагадуємо: коронавірус дуже швидко мутує - вже 3 штами. Правоохоронці з’ясували, що до злочинів причетний раніше судимий 31-річний місцевий житель.19 березня охоронцям порядку стало відомо про те, що вночі невідомий пошкодив стіни в гаражах і викрав цінне майно — акумулятори, зварювальні апарати, колеса та інструменти. В ході оперативних заходів поліцейські розшукали зловмисника.У нього вилучили викрадені речі та повернули їх власникам. За погодженням із місцевою прокуратурою правопорушнику повідомили про підозру за ч. 3 ст. 185 (крадіжка) КК України. Санкція статті передбачає від 3 до 6 років позбавлення волі.Нагадаємо, раніше у Кривому Розі перехожі затримали грабіжника до приїзду поліцейських. 29-річний чоловік вихопив у жінки сумку з особистими речами.Також у Дніпрі затримали групу злодіїв. Чоловіки викрадали з недобудованих будинків інструменти, будматеріали, побутову техніку і відносили їх до свого гаража. Фото 34 каналДізнайся першим: чи є у тебе гендерна дисфорія?

Стала жертвою розбірок. У Нікополі зарізали жінку, яка намагалася розборонити бійку між двома чоловіками. Про це NikopolToday передає з посиланням на 34 канал. Нагадуємо про апокаліпсис погірше Чорнобиля - зніматимуть про останніх із нас під час кінця.Поліцейські затримали підозрюваного у вбивстві — ним виявився 37-річний місцевий житель. У Нікополі правоохоронці затримали чоловіка, який підозрюється в убивстві місцевої жительки. Про це повідомили у пресслужбі Національної поліції в Дніпропетровській області.Як стало відомо, подія трапилася на вулиці Княжій — там між двома нетверезими чоловіками розгорівся конфлікт. Не впоравшись з емоціями, вони почали битися. Розняти заворушення спробувала 40-річна жінка. Їй один із учасників бійки наніс смертельне поранення ножем.Пізніше поліцейські затримали підозрюваного у вбивстві — ним виявився 37-річний раніше судимий місцевий житель.«Слідчий за погодженням з місцевою прокуратурою повідомив йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 ( "Умисне вбивство") КК України. Санкція статті передбачає позбавлення волі терміном від 7 до 15 років. Зараз вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу», — розповіли у пресслужбі Національної поліції області.Раніше ЗМІ писали, що в Кривому Розі біля житлового будинку знайшли сумку зі зброєю і боєприпасами.Фото 34 канал ДніпроДо слова, хто обкрадає гаражі в Нікополі?