Всі публікації з тегом жовті

П'яні підлітки вже "готові" до Нового Року!Як стало відомо NikopolToday, у місті на Дніпровщині почалася справжня "епідемія" п'яних школярок: куди дивляться батьки розхристаних підлітків?Лікарі у Жовтих Водах повідомляють, що до лікарні надходять дівчата напідпитку майже щодня!Про це повідомила керівник КНП "Жовтоводська міська лікарня" пані Неля Тарасьєва, дізнається NikopolToday, а передає Depo.Дніпро з посиланням на ТРК "Жовта РІчка"."До прийомного покою лікарні доправили трьох підлітків у стані алкогольного сп'яніння, які перед цим били вітрини в магазині. Серед них була дівчина, яка відмовилася від проходження тесту на алкоголь, – повідомила вона. – Наступного дня привезли ученицю 9 класу напідпитку, там провели усі необхідні аналізи, виявили стан алкогольного сп'яніння. Зараз починаються свята, підлітки починають святкувати, для нас це завжди велика проблема".Підлітковий та дитячий алкоголізм набуває форми епідемї в Україні. За статистикою одні із перших у Європі за кількістю підлітків і дітей-алкоголіків, курців і наркоманів. Не забувайте звертати увагу на своїх дітей, турбуватись про них і приділяти їм час.А ось раніше, мера Жовтих Вод навпаки шокували тверезі діти у студентському гуртожитку.Раніше ми писали, що в Нікополі почали прикрашати стару частину місто до свят. Також повідомлялось, що Філатов, мер Дніпра, не знає як виправдовуватись перед дніпрянами через зірвани терміни будівництва метрополітену.

Згадати все. У понеділок, 26 квітня, виповнилося 35 років із дня Чорнобильської катастрофи. У Дніпрі та Дніпропетровській області місцеві жителі вшанували пам'ять жертв вибуху на атомній станції і тих, хто ліквідовував його наслідки. У Дніпрі пам'ятні заходи відбулися біля меморіалу "Дзвін Чорнобиля". Поки було темно, у сквері Героїв пройшла акція запалювання 35 свічок.Вдень відбулося покладання квітів — на нього прийшли жертви і ліквідатори катастрофи, а також небайдужі дніпряни. Вшанували пам'ять загиблих у Прип'яті і школярі.4-й енергоблок у Чорнобилі / фото 34 каналУ поліції Дніпропетровської області нагородили трьох ліквідаторів, які досі несуть службу в правоохоронних органах. Поліцейські також поклали квіти до пам'ятника "Дзвін Чорнобиля". Рятувальники Дніпропетровщини зняли відео на згадку про загиблих у катастрофі. Вони прочитали вірш про трагедію і запалили пам'ятну свічку біля меморіалу пожежним Дніпропетровщини, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.Меморіальні заходи також провели і в інших містах Дніпропетровської області. У Кривому Розі внесли імена криворіжців-ліквідаторів, які загинули у 2019-2020 роках, до списку на меморіальній дошці біля пам'ятника жертвам катастрофи.У Кам'янському покладання квітів пройшло у Сквері Героїв Чорнобиля. У заході взяли участь представники міської влади. Мер Кам'янського Андрій Бєлоусов вручив ліквідаторам катастрофи почесні нагороди.В Обухівці провели мітинг і покладання квітів до пам'ятника землякам-ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.У Нікополі відбувся захід у пам'ять про жертв Чорнобильської катастрофи. Біля пам'ятника зібралися представники влади, духовенства, учасники ліквідації, вдови загиблих. До пам'ятника поклали квіти і провели хвилину мовчання. У місті відбувся концерт та нагородження ліквідаторів катастрофи почесними медалями.У Павлограді також провели мітинг, а представники міської влади вручили подарунки і нагороди ліквідаторам аварії.У Дніпропетровській області презентували фільм про Чорнобильську катастрофу. Він складається з архівних медіа та інтерв'ю з ліквідаторами наслідків трагедії.Джерело Днепр ОГА

“Четверо дітей – повернулися до своєї родини, вони і досі для нас як родичі”, - патронатні вихователі із Жовтих Вод про особливості своєї роботи і відносини із вихованцями.  Вікторія та Євген Базилюки – у патронаті вже понад 5 років. Тобто, піклуються про дітей, поки їхні батьки долають скрутні обставини. І отримують за свою роботу зарплату. За ці роки подружжя прийняло у себе 16 дітей. Як живеться сім’ї, де регулярно з’являються новенькі – розповіли проєкту “Гостини у родини”.  Чому вирішили стати патронатною родиною? Євген: Я приїхав у Жовті Води із Вінниці і працював в центрі реабілітації, допомагав залежним людям. Опісля – у благодійному фонді, де  бачив багато сімей у скруті, де є алкозалежні.  Бачив дітей, які знаходяться в тих сім’ях. Тож життя потихеньку готувало мене до патронату. Патронат  – це не тільки робота з дітьми, а й робота з батьками. Я знав цих людей, що потребували нашої допомоги. Це так би мовити лягло мені на серце і стало моїм покликанням  Вікторія: Нам служба у справах дітей пропонувала такі варіанти: бути прийомною сім’єю, стати дитячим будинком сімейного типу чи патронатними батьками. Спитали, що ми обираємо. Ми обрали патронат.  Чому саме патронат? Навіть не знаю. Певно тому, що уже мали досвід: раніше у нас  під опікою жила моя племінниця. Дитина побула, реабілітувалася, мама ( моя сестра)  також реабілітувалася і дитина повернулася додому. Це по суті було те ж, що і патронат. Пізніше, коли в Україні з’явилось саме поняття “патронат”, ми вирішили обрати його. Мені подобається коли діти перебувають у нас тимчасово - найчастіше приблизно рік. Ми віддаємо себе, свою любов, свій дім, свої ліжка, приймаємо їх такими як вони є. Опісля з нашої родини вони виходять чудовими дітьми та переїжджають до іншої сім’ї. Або ж повертаються до біологічних батьків.  Скільки дітей прийняли відтоді, як стали патронатними вихователями? Євген: Ми патронатна родина із 2017 року, за цей період у нас вже було 16 дітей. Зараз піклуємося про трьох, і ще не знаємо, як вирішиться їхня доля. Із 16 дітей четверо  – повернулися до біологічної родини, вони і досі для нас як родичі. А дванадцятьох  –  ми, спільно зі службою у справах дітей, влаштували до прийомних сімей. Вікторія: Прекрасна зараз доля у них. Вони регулярно надсилають нам фото та відео. Такі діти чудові. Якими вони прийшли до нас  – та які вони зараз, це величезна різниця. Скажіть, як відбувалася адаптація дітей  у вашій  сім’ї та з якими труднощами ви зіштовхнулись? Вікторія: Адаптація відбувається у кожної дитини по - різному. Хтось швидко адаптується. Хтось довго – як дві сестрички, вони у нас вже рік.  Усі діти в нас привчаються до режиму. Основні труднощі у тому, що їх треба привчати одягатись, взуватись, деяких – до особистої гігієни. Когось треба вкладати спати, бо вони взагалі не можуть самі заснути. Труднощів багато.  Іноді діти майже не розмовляють. Я вчу звертатися, спілкуватися: “Підійди, попроси”,  ‘‘Дайте водички, будь ласка”  замість вимоги ‘‘Води!‘‘.  А зараз у вас з дітьми є якісь труднощі?  Вікторія: Труднощі зараз із дівчатами – сестричками. Вони складно йдуть на контакт. Для мене це важко тому, що я не відчуваю віддачі. Так поговориш з дитиною –  і мені добре, і дитині добре.  А як щодо прив’язаності? У певний момент доведеться із дитиною розлучитися. Певно, це боляче і для вас, і травма для самої дитини.  Вікторія: Ми не дозволяємо, щоб діти називали нас “мама” і “тато”. І від самого початку пояснюємо, що ви у нас тимчасово. Вони знають, що у певний час мають від нас піти. Чим ближче  розлука, тим частіше  їм про це нагадуємо: «Ви підете до іншої сім’ї». Все одно невеликий стрес є: і у нас, і у них. Але я не можу сказати, що це велика травма. Євген: Це ні в якому разі не травма для дітей.А все тому, що з іншої сторони їх також приймають люблячі люди. Діти не йдуть до інтернату, а потрапляють до сім’ї. Ви бачите вплив генів батьків на дитину? Євген: Ми свого роду  «короткострокові батьки» і не бачимо певних генетичних закономірностей. Одне можем сказати напевно: діти спостерігають за середовищем, моделлю поведінки сім‘ї. І автоматично починають повторювати побачене. Бачать, що вони потрібні, що їх люблять  – і так же ставляться до нас. Чи зберігаєте ви якісь відносини з біологічними батьками дітей? Вікторія: Наші відносини із родичами дітей залежать радше від самих дітей. Якщо вони погоджуються, то комунікація з  батьками – це частина нашої роботи, допомагаємо їм подолати  тимчасові труднощі.  Якщо мати хоче бачитись з дитиною, то зустрічі дозволяються тільки у випадку, коли це не впливає на поведінку дітей.  Хто вам допомагає? Звідки берете додаткові ресурси? Євген: Діти живуть у нас, але ми співпрацюємо із цілою командою: медиками, поліцією, освітянами та службою у справах дітей. В чому полягає ця єдність: у дитини є потреба, припустімо, у лікуванні. Ми зібралися, вирішили проблему. Відповідальність за це беруть на себе медики. Ми не одні. Іноді до нас приїздять психологи, і це теж дуже корисно. Вікторія: До того ж ми часто проходимо тренінги. Ще нам дуже допомагають соціальні служби –  привозять гуманітарну допомогу.  Євген: Знаєте, я людина  позитивна і один із найважливіших ресурсів у нас - це ми один для одного. Коли лягаємо спати - часто сміємось. Я раніше був капітаном КВК. І перед сном частенько багато жартую. Це нас відновлює. Проєкт «Гостини у родини створений в рамках проєкту ЮНІСЕФ «Моніторинг потреб та підтримка дітей в умовах війни», що впроваджується Партнерством «Кожній дитині» за підтримки UNICEF Ukraine на замовлення Міністерства соціальної політики України та Національної соціальної сервісної служби України.

Дівчині, яка ошукувала людей у соціальних мережах повідомили про підозру у створенні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.  Повідомили на фейсбук сторінці Кам'янське районне управління поліції. Як встановили поліціянти, дівчина продавала неіснуючий товар через сторінки у соціальних мережах. Люди робили замовлення, після чого сплачували передплату шахрайці на карту. Коли гроші надходили на її рахунок - спілкування припинялося. Слідство встановило причетність дівчини до двох фактів шахрайства відносно жінок 28 та 62 років. Поліція закликає купувати товар лише у перевірених інтернет-магазинах або платити за нього на пошті при отриманні. 

У Жовтих Водах працівники поліції викрили шахрайку, яка ошукувала громадян. 29 червня жінці повідомили підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Про це повідомили у дописі на офіційній фейсбук сторінці Поліція Дніпропетровської області. Аферистка телефонувала потерпілим представлялася співробітником банку, дізнавалася у потерпілих реквізити й секретні дані карток, нібито для того, щоб посилити захист коштів на рахунку, після чого списувала їх кошти. Слідство встановило, що 6 червня 45-річному мешканцю м. Жовті Води зателефонувала шахрайка представившись працівником банку дізналася реквізити та секретні дані картки. Отримавши доступ до рахунку чоловіка, списала кошти. Аналогічним чином, наступного дня аферистка ошукала 33-річного чоловіка. Але, цього разу вона запропонувала потерпілому збільшити ліміт його банківської карти. Та дізнавшись її пін-код, переказала гроші на власний рахунок. Будь ласка, будьте уважніші і нікому не повідомляйте секретні дані банківських карток.

Вчора 8 липня у місті Жовті Води відбулася панахіда за загиблим воїном. Молодший сержант Артем Чалий у бою отримав смертельні поранення. 4 липня 2023 року серце захисника зупинилося. Про це стало відомо з публікації Голови Кам'янської районної адміністрації Олега Гапіча. У березні 2022 року Артем Валильович вступив до Збройних Сил України. Проходив службу на посаді командира інженерно-саперного відділення. В черні 2022 року воїн отримав відзнаку командувача Сил підтримки Збройних Сил України «Хрест Сил підтримки ІІ ступеня». Загиблому захиснику було 44 роки, у нього залишилася сестра та донька. Видання NicopolToday приносить щирі співчуття рідним та друзям Артема Чалого. Герої не вмирають.