Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом декомунізація

Чому Дніпро та область Січеславські?
Чому Дніпро та область Січеславські?
Дніпровська область 2020-02-20 21:26:51
У Дніпропетровську досі сперечаються щодо можливості перейменування міста в рамках втілення «декомунізації», нагадує NikopolToday. Дніпропетровськ – У Дніпропетровській міськраді вирішили сформувати робочу групу з питань перейменування міста, а також його об’єктів – проспектів, вулиць, скверів, які носять назви радянської доби. Саме така комісія, обіцяють у мерії, виробить пропозиції щодо нової назви Дніпропетровська і передасть їх на розгляд Верховної Ради.Відповідь на питання: Чому Грета Туберг так сильно любить Землю і чому її ненавидять? Місто до 1926 року було Катеринославом, а потім його назвали на честь більшовика Григорія Петровського. Нинішнє перейменування викликало бурхливу дискусію в колах місцевих експертів і політиків. Сперечаються – що замість Дніпропетровська і в яку суму це обійдеться?Свою теперішню назву Дніпропетровськ отримав 1926 року, за постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, на честь більшовицького діяча Григорія Петровського. Спершу були паралельні варіанти найменування: українською – місто Дніпро-Петровське, російською – Днепро-Петровск. У 30-ті в україномовному варіанті закінчення було знівельоване, а дві частини слова злились в одну – Дніпропетровськ.За незалежності України патріотично налаштована громадськість не раз пропонувала позбутися у назві міста прізвища Петровського, людини, яку вважають одним із організаторів Голодомору, однак у міській раді тоді заявляли: такий крок не на часі.Тепер, якщо президент України Петро Порошенко підпише ухвалені парламентом законопроекти про «декомунізацію», містові доведеться взятись за цю справу.Вулиця Комсомольська у ДніпропетровськуЯка підготовкаКеруючий справами міськвиконкому Вадим Шебанов заявляє: підготовча робота в стінах міськради вже розпочалась. Наразі посадовці підготували проект розпорядження міського голови про формування робочої групи з питань перейменування міста й вулиць, до неї мають увійти передусім фахівці – історики, краєзнавці.«Кількість членів робочої групи не обмежена. Мене більше цікавить її якісний склад. Я особисто вніс більше 10 прізвищ фахівців до проекту розпорядження. Зараз буде розпорядження міського голови про створення робочої групи, яка буде здійснювати напрацювання, а потім будемо виносити на громадські слухання і те, що у повноваженнях міської ради, – на сесію міської ради, це вулиці, площі та інше. А от місто й область – це повноваження Верховної Ради, тому туди будемо відправляти пропозиції», – сказав Радіо Свобода Вадим Шебанов.Пам’ятник комсомольцям у Дніпропетровську / фото Радіо СвободаСтара-нова назва з новим змістом: «петровськ» не від «Петровського», а від «петроса» (каменя)Дніпропетровський історик Максим Кавун називає близько десятка назв, які у часи Незалежності України пропонувались як альтернатива назві «Дніпропетровськ». Сам він обстоює ідею, яка з’явилась кілька років тому, – змінити не назву міста, а її смислове наповнення. Це, мовляв, дозволить заощадити мільйони гривень.«Кілька років тому виникла ідея, комусь вона, можливо, здасться інтелектуальним тролінгом, але я її теж підтримав. Це перейменування без перейменування, враховуючи наше скрутне фінансове становище. Семантична заміна топоніма – є такий науковий термін. Коли ми змінюємо зміст, але не змінюємо форму. Тобто міська рада має прийняти рішення, за яким Дніпропетровськ свою назву носить не на честь «всеукраїнського старости» Григорія Петровського, а на честь Святого Петра. «Петрос» грецькою – камінь. Тема каменів тут розкрита: місто стоїть перед порогами, і наша Соборна гора, і наші граніти знамениті. Комусь здасться ця ідея досить несерйозною, але це інтелектуальна спроба, можливо, вона дозволить заощадити масу коштів. Хоча, знову ж таки, мені не зрозуміла процедура. Ми зійшлись на тому, що таке рішення має ухвалити міська рада і поінформувати про це Верховну Раду. Друга проблема – яка альтернативна назва? За 25 років була маса екзотичних варіантів – Половиця, Кодак, Яворницький, Махноград. Із нових, більш-менш адекватних назв, які я б хотів відзначити, – це просто «Дніпро», потім – Дніпрослав, Дніпрополь (мається на увазі Поль), потім – Дніпроград. Але «Дніпроград» мені не дуже подобається, бо асоціюється з назвою інституту «Днепрогражданпроект», «Діпромісто», – зауважує історик.Барельєф радянської доби на Площі Героїв Майдану у Дніпропетровську«Опозиційний блок» був проти, «Батьківщина» пропонувала референдумДепутати Дніпропетровської міської ради від різних політичних сил щодо питання перейменування міста висловлюють різні думки, сходяться в одному – півроку, виділених у законопроекті на цю справу, буде недостатньо.Керівник фракції «Опозиційного блоку» в Дніпропетровській міській раді Світлана Єпіфанцева заявляє: перейменування міста, так само, як і вулиць з радянськими назвами, неприпустиме. До того ж, витрати на зміни в документах, зазначає вона, ляжуть тягарем на плечі фізичних і юридичних осіб, це може спровокувати загострення ситуації в місті.«Річка Дніпро – це наша візитівка. «Петровськ» – давайте не чіпати той «Петровськ». Не подобається комусь пам’ятник Петровському – давайте приберемо пам’ятник. Давайте порахуємо, в яку суму це обійдеться бюджету, починаючи від тих же з табличок. Давайте подумаємо, скільки підприємств, юридичних адрес, право установчих документів… Це зайва «викачка» грошей, яка нікому не потрібна. У нас купа розбитих доріг, у нас проблеми з тарифами ЖКГ, у нас проблеми з пенсіонерами… Ну давайте перейменуємо Дніпропетровськ. Що далі? У нас є район Ленінський, Жовтневий, Червоногвардійський, Набережна Леніна, вулиця Леніна… Перейменовувати треба буде все місто, всі райони. Якщо ми хочемо отримати багато негативу, ну тоді давайте лізти в це болото», – сказала Світлана Єпіфанцева.Заступник голови фракції ВО «Батьківщина»в міськраді Тарас Жуков пропонує винести питання щодо перейменування міста на місцевий референдум. Аби заощадити кошти, каже він, можна було б провести його восени, разом з місцевими виборами.«За принципами демократії ми, мабуть, по-іншому не можемо вчинити. Будуть місцеві вибори, 25 жовтня якраз виповнюється півроку. Але мені здається, що ще будуть зміни до цього законопроекту, адже там за строками «неув’язочка», нереально його виконати, цей закон», – заявляє Жуков.У яку суму може обійтись перейменування Дніпропетровська й скільки знадобиться часу на всю роботу, наразі ніхто не знає. Юристи попереджають, що за нинішнім законопроектом, якщо упродовж півроку це не буде зроблено на рівні міста, рішення можуть ухвалити «згори» – на рівні Верховної Ради або уряду.За даними соцопитування 2010 року, кожному третьому жителю Дніпропетровська не подобалась назва його міста, більшість були готові взяти участь у місцевому референдумі зі зміни назви. «Дніпро», «Дніпровськ», «Січеслав», «Катеринослав» – такі альтернативні назви обласного центру пропонували тоді громадські діячі та історики. В останні роки громадськість Дніпропетровська обговорювала близько десятка нових назв міста, починаючи від «Дніпровськ» і закінчуючи «Дикополем». Окрім міста Дніпропетровська, в області ще близько 80 населених пунктів та районів досі носять радянські назви.9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку. Таке рішення підтримали 254 народних депутати.Чи стане Дніпропетровська область Січеславською?Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро в рамках декомунізації ще 2016 року.Але область так і лишилася Дніпропетровською, адже для зміни її назви потрібно пройти значно складнішу процедуру зміни конституції.Утім, питання не зникає з порядку денного, адже офіційна назва Дніпропетровщини (як і Кіровоградщини) формально порушує норми закону про декомунізацію.Нещодавно на сайті президента було зареєстровано петицію про перейменування регіону на Січеславську область.ПетровськийПам'ятник Григорію Петровському у Дніпрі. Знесений у 2016 році / фото BBCДніпропетровську область та Дніпропетровськ колись назвали на честь радянського діяча Григорія Петровського.Це один з перших комуністичних керівників України, який активно боровся за встановлення радянської влади та від імені УРСР підписав договір про створення Радянського Союзу.Григорій Петровський також затверджував директиву про "червоний терор", а частина істориків називають його одним із головних організаторів Голодомору в Україні у 1932-1933 роках.Пам'ятник Петровському в Києві демонтували ще за часів президентства Віктора Ющенка в 2009 році, а у Дніпрі - на початку 2016 року."69 населених пунктів свого часу назвали на честь Петровського. Серед "персональних" найменувань в Україні він займав друге місце після Леніна", - каже історик Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко.В результаті декомунізації фактично всі ці назви, включно з Дніпропетровськом, зникли. Втім, область, чию назву прописано в конституції України, залишилася.ПетиціяКілька громадських організацій Дніпра і області організували громадську кампанію на підтримку перейменуванняУ січні 2018 року на сайті президента була зареєстрована петиція про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.Як аргументують автори звернення, саме такою історично має бути назва регіону, де свого часу було п'ять з восьми відомих Запорізьких січей: Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська."Територія сучасної Дніпропетровщини - це класичний козацький край. Джерела свідчать, від витоків українського козацтва - другої половини XV ст. - козаки почали освоювати цей регіон", - каже історик Інституту української археографії та джерелознавства Віктор Брехуненко.Він додає, що саме з території сучасної Дніпропетровщини у XVII столітті почалося повстання Богдана Хмельницького 1648 року, і тут - місце першої його великої перемоги - Жовті Води.Інший аргумент прихильників саме такого перейменування області: у часи УНР Катеринослав (попередня назва Дніпропетровська) майже перейменували на Січеслав, а регіон навколо нього два місяці офіційно називався Січ.Зрештою, область перебувала на межі з Донеччиною і з 2014 року фактично є прифронтовим регіоном.Автори ідеї з Січеславською областю кажуть, що таке перейменування підкреслить активну роль, яку Дніпропетровщина відіграла й відіграє у протидії сепаратизму в Україні (за неофіційними даними сайту "Книга пам'яті", уродженців саме цієї області найбільше загинуло за час конфлікту на Донбасі)."Це створить на моральному рівні непрохідний бар'єр для концепцій Новоросії", - вважає Віктор Брехуненко.СічеславУ 2016 році перейменувати на Січеслав могли й Дніпропетровськ, але ця ідея так і не була втілена.Противниками зокрема були представники "Опозиційного блоку".Вони пропонували провести перейменування суто формально й не витрачати кошти: ухвалити рішення, за яким Дніпропетровськ залишиться Дніпропетровськом, однак вже не на честь більшовика Петровського, а на честь апостола Петра.Верховна Рада зрештою проголосувала за компромісне рішення й перейменувала місто на Дніпро, як його неформально називали місцеві жителі вже багато років.Водночас у самому Дніпрі одну з найдовших вулиць - Набережну Леніна - перейменували на Січеславську набережну.Історики наполягають, що Січеслав - традиційний для регіону топонім / фото УкрІнформПерейменувати область на Дніпровську пропонують і зараз противники концепту Січеслава - на їхню думку, це було б логічно для регіону з центром у місті Дніпро.Критики Січеслава також аргументують, що "Січеславська область" - це архаїзація простору."Коли козаче військо провело останній успішний бій? Історія козацтва цікава, не заперечую, але коли це було? Давайте вдамося тоді до історії сарматів…" - написав у Facebook місцевий журналіст Олександр Чиж."Чому область не може стати просто Дніпровською?" - запитує він.Наразі ж електронна петиція за Січеславську область набрала трохи менше як три тисячі підписів з необхідних 25 тисяч.А процедура конституційних змін назви регіону вимагає, щоб її ініціював президент чи 150 депутатів, і в підсумку за таке рішення проголосували б дві третини парламенту.Січеславська чи Дніпровська область: де житимуть "нащадки Січі"?Верховна Рада відправила на оцінку в Конституційний суд проект про перейменування Дніпропетровської області. Їй пропонують дати назву Січеславська.Так депутати вирішили на засіданні в четвер. Зміни ініціюють в рамках декомунізації.Назву обласного центру змінили ще у 2016 році, тоді місто Дніпропетровськ стало Дніпром. Та оскільки назви областей згадані в Конституції, їхнє перейменування потребує складнішої процедури.Також існує проект про перейменування області на Дніпровську, але його в Конституційний суд поки не надіслали.Що кажуть історики?Попередня ініціатива щодо перейменування регіону не одержала необхідної кількості голосів депутатів. На думку істориків, отримання Дніпропетровщиною нового топоніму стало б логічним завершенням процесу декомунізації області.Так, наприклад, вважає голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович."Український інститут національної пам'яті від самого початку підтримував пропозицію перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Зважаючи на те, що головним пріоритетом УІНП є завершення декомунізації, зокрема усунення назви "Дніпропетровська" з мапи України, ми підтримуємо обидва проекти постанов щодо перейменування області", - написав у Facebook пан В'ятрович.На доцільності перейменування області у Січеславську наголошує і український літературознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Шевченка Сергій Гальченко. Він впевнений, що країна має повернутися до своїх історичних назв.Назва "Січеславщина" відповідає історії цього краю, пов'язуючи сучасний етап української держави з епохою козацтва. Про це історик заявив на сторінці у Facebook "Громадської підтримка Січеславська ТАК"."Назва "Січеслав" була неофіційною, але для проукраїнської інтелігенції вона залишалася вживаною. Я маю книжки та збірки, де написано, що вони видані у місті "Січеслав". Тому Січеславська область сьогодні на часі".На Дніпропетровщині у 16-18 столітті розташовувалися 5 із 8-ми козацтв Запорізької Січі. Історичний топонім також дехто вважає важливим підґрунтям для побудови брендингу регіону.Думки соцмережДискусія довкола перейменування розгорілася в соціальних мережах. До розгляду цього рішення долучилися й дніпровські митці.Український актор театру й кіно, вихованець Дніпропетровського державного театрального училища В'ячеслав Довженко, відомий за фільмом "Кіборги", підтримав перейменування області на Січеславську. Він вважає, що зміна назви регіону стане одним із кроків на шляху створення нового майбутнього."Ініціативу декомунізації я підтримую, тому що це не є наша історія, це історія комуністичної країни, якою ми не є зараз. Тому це правильний шлях, ми повертаємось в історію української держави. Якщо ми створюємо історичну назву, то в першу чергу, ми маємо зробити це для своїх дітей. Я, наприклад, народився в Дніпропетровській області, але ми всі прекрасно знаємо звідки ця назва пішла. Бажаю наступному поколінню народжуватися в Січеславській області", - заявив актор.Цієї ж думки дотримується журналіст Роман Скрипін. Він на сторінках Facebook підтримав ініціативу зміни Дніпропетровщини на Січеславщину."Символи впливають на хід думок людей. Це змінює реальність і ландшафт. Тільки старорежимні апелюють до того, мовляв, що ми звикли до Дніпропетровська, нехай так і буде, а що воно означає - ми не задумуємося. Але і місто Дніпро, і річка Дніпро, ще й область Дніпровська - це якось тупо. Січеславська так", - пояснив Роман Скрипін.Що каже місцева влада?Але не всі в області радіють перспективі одного дня прокинутися на Січеславщині. Попри популярність цього топоніму серед митців та науковців, міський голова Дніпра не вважає назву "Січеславщина" раціональним варіантом.Борис Філатов переконаний, що більш доцільною назвою для регіону стало би перейменування області на Дніпровську.Свою позицію очільник аргументував у коментарі для BBC News Україна. "Я - "за" Дніпровську область і проти Січеславської. Моя аргументація така: мене обирали мером обласного центру - Дніпро, і при перейменуванні області в Січеславську іншим мешканцям України буде незрозуміло, хто мер обласного центру"."Більшість мешканців регіону проти перейменування нашої області в Січеславську. А ті хто "за" - представляють лише 10-ту частину жителів області. До того ж, сама назва "Січеслав" - це новояз. Я за перейменування в Дніпровську область, що буде логічною і закономірною назвою".Голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов є прихильником назви, яка б підтверджувала внесок регіону в козацьку історію."Мені особисто дуже близька назва "Січеславщина", адже це повернення до однієї із найвагоміших сторінок української історії - періоду Запорізької Січі, славного козацтва. Цілком можливо, що таке перейменування змогло б підкреслити бурхливу і цікаву долю нашого регіону", - заявив він для BBC News Україна.Однак, за його словами, сьогодні суспільство не готове прийняти ці зміни."Це обумовлене звичкою, власними переконаннями або небажанням занурюватися глибше у питання. Певно зараз така назва просто не є своєчасною. Проте, я не здивуюсь, якщо через десять років до цього усі повернуться і область все ж стане Січеславською", - каже керівник регіону.Попри суперечки прихильників тієї чи іншої назви, оцінити настрої мешканців області наразі неможливо.За інформацією КМІС, в регіоні не проводилися соціологічні дослідження щодо вподобань самих мешканців області.BBC News Україна дізналася зі слів представників КМІС, що на подібні опитування не було замовлень ні від міської, ні від обласної адміністрацій.Після голосування у Раді Конституційний суд має дати свій висновок щодо проекту перейменування. А вже на наступній сесії, що восени, депутати повернуться до цього питання.Фото та джерела Pinterest / BBC / UNIAN / UKRINFORM / Радіо СвободаРаніше ми пояснювали, чому Польща змогла звабити інвесторів, а Україна борсається у корупційному болоті та бідності.
В Одесі Катерину ІІ можуть заміняти на пам'ятник порно-актору Біллі Херрінгтону
В Одесі Катерину ІІ можуть заміняти на пам'ятник порно-актору Біллі Херрінгтону
Україна 2022-08-02 13:22:43
Одесити знають, як привабити туристів до міста і водночас довести москалів, а Зелендський "опустив" це питання на розсуд Міськради, щоб виконати вимоги одеситів щодо мем-ікони в Україні. Президент країни Володимир Зеленський дав відповідь на петиції про знесення в Одесі на Катерининській площі пам'ятника Катерині ІІ та заміні його на пам'ятник порно-актору Біллі Херрінгтону.Глава держави прогнозовано заявив, що такі рішення має приймати Одеська міськрада і він звернувся туди, щоб місцева влада розглянула це питання. Одесити вирішили, що гей у центрі міста - краще, ніж російська КатяУ відповідях на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України зазначено, що глава держави звернеться до Одеської міської ради з проханням розглянути поставлені у петиції питання відповідно до компетенції.Втім, свою позицію в посланні до місцевої одеської влади він також позначив, і з неї випливає, що російських імператриць у центрах українських міст він не шанує. Також у листі до Одеської міської ради мною наголошено на важливості захисту національних інтересів, опрацюванні питань щодо очищення громадського простору від об'єктів та пам'ятників, що стосуються російської імперської та радянської спадщини, яка закріплює в Україні російські пропагандистські антиукраїнські наративи, — йдеться у відповіді.Тож долю пам'ятника Катерині ІІ, як і належить згідно із законом, належить, раніше чи пізніше, вирішити депутатам Одеської міської ради.Відзначимо (ред.), що Біллі Херрінгтон виглядає більш привабливо, ніж щокаста розбещена Катерина, яка також відома чисельними секс-скандалами, оргіями і навіть зоофілією під час років свого правління. До слова, ми вже писали про те, що заміна Катерини на гей-актора в Одесі не єдина вимога сучасних українців у влади. 
Депутати Дніпра просять Мінкульт поквапитися з рішеннями щодо переліків пам'яток тоталітарної спадщини, які жителі вимагають прибрати з вулиць міста
Депутати Дніпра просять Мінкульт поквапитися з рішеннями щодо переліків пам'яток тоталітарної спадщини, які жителі вимагають прибрати з вулиць міста
Дніпровська область 2022-09-21 23:14:33
Під час 27-ї сесії міськради 21 вересня депутати Дніпра ухвалили звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України. У стратегічному для країни місті-мільйоннику триває дерусифікація.  Відомство просять прискорити розгляд представлених йому списків пам'яток історії та монументального мистецтва, пов'язаних з імперською політикою росії та тоталітарною спадщиною. Тільки рішення профільного міністерства дозволить законно прибрати їх із громадського простору Дніпра. «З огляду на численні звернення мешканців міста Дніпра та значний суспільний запит у зв'язку з нинішнім етапом російсько-української війни, Дніпровською міською радою вирішуються питання щодо об'єктів культурної спадщини, які мають відповідний правовий статус, щодо розгляду варіантів зняття такого статусу чи переміщення об'єкта культурної спадщини. Насамперед – це питання про усунення з публічного суспільного простору деяких пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення як пов'язаних з історією та культурою Росії та СРСР, які втратили свій історичний та культурний контекст», — йдеться у зверненні. Рішення міністерства очікують, зокрема, щодо переліку пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення міста Дніпра, а також пам'яток культурної спадщини, що пропонуються до включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Джерело Прес-служба Міської ради
Повна дерусифікація: Пушкін та Дубінін, прощавайте назавжди!
Повна дерусифікація: Пушкін та Дубінін, прощавайте назавжди!
Дніпровська область 2022-12-16 23:07:19
У Дніпрі йде дерусифікація та порятунок від символів радянської влади, а також пов'язаних з культурою та історією росії. Про це повідомляє Прес-служба Міської ради. Шістнадцятого грудня у місті було проведено черговий демонтаж пам'ятників. Цього разу демонтували пам'ятники Володі Дубініну та Олександру Пушкіну. «Відповідно до рішення виконкому № 1055 Дніпровської міської ради розпочали демонтаж пам'ятників, пов'язаних із радянським минулим. Сьогодні демонтували пам'ятники Володі Дубініну, Олександру Пушкіну, на черзі – Максиму Горькому, Валерію Чкалову, Олександру Матросову, Юхиму Пушкіну. Загалом близько десяти пам'яток буде демонтовано. Усі вони зберігатимуться на одному із комунальних підприємств. Їхню долю надалі вирішуватимемо колегіально із залученням до цього процесу фахівців», — прокоментував заступник міського голови Михайло Лисенко.  
У Києві знесли пам'ятник Ватутіну
У Києві знесли пам'ятник Ватутіну
Україна 2023-02-09 15:11:20
У центрі столиці біля Верховної Ради демонтували пам'ятник Ніколаю Ватутіну. Про це повідомили на каналі медіа ҐРУНТ. Вчора у КМДА повідомили про знесення пам’ятника Чкалову. В тій же публікації було зазначено про плани демонтажу Ватутіна цього дня. Обидва демонтовані пам'ятники перенесуть до Музею авіації.  Хто такий Ватутін і чому його потрібно було знести? Він був совєцьким воєначальником і "героєм" СРСР. Найбільше "прославився" під час Другої світової війни, коли його невміле командування військами призвело до величезних втрат. У 1943 році відбувалося форсування Дніпра, де масово використовували "чорнопіджачників" — непідготовлених мобілізованих, які не були готові до бою та не мали належної зброї. Тоді мобілізували усіх підряд чоловіків, зокрема й дітей віком 16-18 років. Раніше ми писали про те, що Сергій Лисак розпочав роботу на місці голови Дніпровської ОВА.  Джерело ҐРУНТ
Місто Новомосковськ: як має називатись насправді?
Місто Новомосковськ: як має називатись насправді?
Дніпровська область 2023-02-23 18:47:23
Сучасний Новомосковськ - це місто в Дніпр(опетро)вській області України, розташоване на північ від мегаполіса Дніпра. Історія міста налічує більше двох століть, а його назва пов'язана з історичними змінами, які відбувалися на території України за часів Радянської окупації. Історія Новомосковська сягає давніх століть, коли на цій території знаходилася як військові, так і торгівельні поселення. Пізніше, коли місто розвивалося, з'явилися різні промислові підприємства, зокрема залізнична станція та фабрики. зЗ 1794 року місто Новомосковськ (До 1923 року центр Новомосковського повіту, створенного у 1784 році на основі Самарської паланки, далі з 1923 по 2020 рік є центром Новомосковського району, а з 2020 є центром оновленого Новомосковського району). Самар чи Новомосковськ?  Однак, назва Новомосковськ, очевидно, не є історичною. За часів СРСР влада часто змінювала назви міст під власний розсуд, в тому числі й ті, що мали історичні корені. В історичних джерелах місто на цій території відоме як Нова Самар, Самар-Новоселиця, Новоселиця, Самарчик або просто Самар.  Зараз Дніпровська область активно займається дерусифікацією та декомунізацією у всіх площинах. Зокрема, в цій ініціативі дішли згоди як місцеве самоврядування, так і громадяни, шоковані діями країни-агресорки впродовж останнього року. Українці більеш не хочуть мати нічого спільного з країною-терористкою. Варто відзначити, що таке саме місто Новомосковськ знаходиться на території російської федерації. Воно розташоване в Тульській області, що знаходиться в центральній частині росії. Враховуючі всі ці обставини, громадяни і самі жителі Новомосковська, можна вважати, були б раді дерусифікації міста і повернення йому історичної назви та культурної ідентичності. 
У Покрові затримали чоловіка у комуністичній футболці
У Покрові затримали чоловіка у комуністичній футболці
Нікопольський район 2023-03-07 19:24:35
У Покрові Нікопольського району правоохоронці затримали чоловіка, що ходив містом у футболці з совєцькою символікою. Про це повідомляє Нікопольське районне управління поліції. 10 лютого місцевий житель перебував у громадському місці біля продуктового магазину в футболці, на якій зображена заборонена в Україні символіка тоталітарного режиму. Порушника, причетного до поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, доставили до відділення поліції.  За даним фактом слідчі відкрили кримінальне провадження. 6 березня правопорушнику повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів). Раніше ми писали про те, що у бою з окупантами загинув Юрій Чебанний. Джерело Нікопольське районне управління поліції
У місті Жовті Води перейменовують 34 вулиці: дізнайся, чи твою
У місті Жовті Води перейменовують 34 вулиці: дізнайся, чи твою
Дніпровська область 2023-04-12 15:22:54
Жовтоводська міськрада визначилась із новими назвами для 34 топонімів у місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Згідно з повідомленням на сайті міської ради, рішення про перейменування було прийняте на засіданні постійної комісії з перейменування площ, проспектів та вулиць. За нові назви голосували з 10 січня по 10 березня, участь у голосуванні взяли 2077 городян. Депутати міськради розглядатимуть варіанти перейменувань 13 вулиць, 20 провулків та 1 майдану з урахуванням результатів голосування та рішення комісії. Повний перелік перейменувань вулиць у Жовтих Водах: вулиця Ватутіна – вулиця Каштанова; вулиця Гагаріна – вулиця Героїв України; вулиця Гвардійська – вулиця Національної гвардії України; вулиця Горького – вулиця Олеся Гончара; вулиця Короленка – вулиця Вереснева; вулиця Кропоткіна – вулиця Героїв Чорнобиля; вулиця Ломоносова – вулиця Футбольна; вулиця Маяковського – вулиця Авангардна; вулиця Першотравнева (село Мар’янівка) – вулиця Солов’їна; вулиця Потапова – вулиця Григорія Потапова; вулиця Пушкіна – вулиця Літературна; вулиця Черняхівського – вулиця Євгена Черняхівського; вулиця Чкалова – вулиця Зоряна; провулок Бестужева – провулок Івана Сірка; провулок Дубініна – провулок Волі; провулок Зої Космодем’янської – провулок Привітний; провулок Купріна – провулок Серпневий; провулок Лермонтова – провулок Яблучний; провулок Матросова – провулок Народний; провулок Мініна – провулок Чарівний; провулок Московський – провулок Маріупольський; провулок Некрасова – провулок Медовий; провулок Олега Кошового – провулок Азовський; провулок Осипенка – провулок Кобзаря; провулок Панфілова – провулок Київський; провулок Пожарського – провулок Світанковий; провулок Радищева – провулок Багряний; провулок Семченка – провулок Володимира Семченка; провулок Тургенєва – провулок Майданівський; провулок Тюленіна – провулок Літній; провулок Філатова – провулок Володимира Філатова; провулок Червоний – провулок Червневий; провулок Чехова – провулок Мальовничий; майдан Чайковського – майдан Ялинковий. Міська рада запропонувала вшанувати пам'ять земляків, які загинули на війні, присвоївши їм звання "Почесний громадянин міста Жовті Води". Щодо перейменування вулиць на честь полеглих бійців, це питання повернеться до розгляду після перемоги.  
У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який пропонує змінити назву Грузії на
У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який пропонує змінити назву Грузії на "Сакартвело"
Україна 2023-05-27 16:55:42
У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який пропонує змінити назву Грузії на "Сакартвело" і використовувати термін "картвели" для позначення жителів країни. Проте, не всі українці розуміють, чому це потрібно.  Зауважується, що назва "Грузія" часто розглядається як русифікована форма, тому в Україні розглядаються можливості використання оригінального терміну "Сакартвело". Ця ініціатива спрямована на відновлення автентичності і культурної самоідентифікації країни. Зазначимо, що подальші кроки щодо зміни назви країни вимагають ретельного обговорення та консенсусу всередині самої Грузії, а також міжнародного визнання і підтримки. Звідки походить назва Сакартвело? Назва "Сакартвело" є внутрішньою назвою, яку використовують грузини для позначення своєї країни. Ця назва має давню історію і походить від одного з давніх грузинських племен, яке називало себе "сакартвело". Термін "сакартвело" походить від грузинського слова "საქართველო" (Sakartvelo), що означає "країна грузинів" або "земля грузинів". Ця назва має глибокі історичні та культурні корені і є важливою складовою грузинської національної самосвідомості. Запровадження терміну "Сакартвело" в різних сферах, включаючи офіційні документи і міжнародні відносини, сприяє збереженню та підкресленню грузинської ідентичності і культурного спадку.
Що чекає на комуністичні та імперські історичні пам'ятки
Що чекає на комуністичні та імперські історичні пам'ятки
Україна 2023-07-04 23:52:48
Україна продовжує прощатися з комуністичним та імперським минулим. 15 червня набрали чинності правки до закону “Про охорону культурної спадщини”. Це дозволить позбавити державного захисту пам’ятки, пов’язані з комуністичним режимом і періодами поневолення України російською імперією. Центр спільних дій проаналізував проблему пам’яток тоталітарного минулого та зміни, які мають поліпшити ситуацію.  Декомунізація розпочалася одразу після проголошення незалежності України, коли Леонід Кравчук заборонив діяльність комуністичної партії в Україні. Наступною була ініціатива Віктора Ющенка, який видав указ про демонтаж всіх пам’яток та перейменування вулиць, пов’язаних з організаторами Голодомору. Вже під час Революції гідності почався “Ленінопад” — люди по всій країні почали скидати пам’ятники Леніну та іншим комуністам.  Дерусифікація у дії Системною декомунізація стала, коли Петро Порошенко підписав закон, за яким місцеві самоврядування мали демонтувати пам’ятники особам, які організовували чи були причетні до Голодомору, репресій, націонал-соціалістичного та комуністичного тоталітарного режиму. Названі на їхню честь вулиці мали перейменувати органи місцевого самоврядування. Змінити назви областей, районів та населених пунктів мала Верховна рада.    Із того моменту пройшло 8 років, але у Києві досі стоїть пам’ятник Миколі Щорсу. Він був одним з командирів більшовицької армії та боровся проти Української народної республіки. Одним із так званих подвигів Щорса стала окупація Києва, після чого його призначили комендантом міста. З 1930-х його образ почали використовувати для пропаганди подвигів червоної армії. Пам’ятник Щорсу у 1954 році встановили на честь "всенародного святкування" 300-річчя "возз'єднання" України з росією”.  Тож чому статую не прибрали? Пам'ятник Щорсу знаходиться в Державному реєстрі нерухомих пам'яток культури, а тому захищений державою. Раніше не існувало механізму, за яким можна було вилучити пам’ятник із реєстру і демонтувати. Якщо об’єкт потрапляв до реєстру, то ні органи місцевого самоврядування, ні місцеві державні адміністрації не могли з цим нічого зробити.  Ухвалений законопроєкт має розв’язати цю проблему. Він визначає, що пам’ятки, які є символами комуністичного режиму чи російської імперії, не можна вносити до реєстру. А вже зареєстровані об’єкти мають із нього вилучити.  Рішення про вилучення національної пам’ятки приймає Кабмін за пропозиціями Міністерства культури. Долю пам’ятки місцевого значення Мінкульт вирішує самостійно, без погодження з Кабміном. Інформацію про місцеву пам’ятку йому подають Органи охорони культурної спадщини, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури та Громадські організації. За їхнім поданням Міністерство культури виключає статую із відповідного реєстру та демонтує.   Також міністерство ухвалює рішення демонтувати об’єкт повністю, чи зняти з нього окремі символічні елементи або перемістити пам’ятку в інше місце. Якщо Мінкульт вважає, що вона має виняткову мистецьку цінність, то пам’ятці можуть змінити назву і залишити на місці.   Зміни до закону допоможуть позбавити громадський простір впливу комуністичного минулого. Втім, рішення має й недоліки. Керуючись ним, пам’ятники можуть почати бездумно знищувати, щоб звільнити земельну ділянку, демонтувати унікальну мозаїку під рекламні банери чи незаконно присвоїти її для приватної колекції.  Деякі пам’ятки одночасно мають комуністичну символіку й наукове, культурне, історичне або естетичне значення для України. Наприклад, у деокупованому Святогірську на Донеччині є унікальний монумент радянському діячу Артему. Це один із небагатьох памʼятників, створених у стилі кубізму. Щодо памʼятника Щорсу, то кінна скульптура з вершником — найскладніший для роботи вид скульптур і він авторові вдався. Постаті Артема та Щорса — сумнівні та непотрібні на вулицях України, але чи доцільно їх знищувати?  В законі не сказано, що саме робити з пам’ятками, повʼязаними із комуністичним минулим чи періодом російського панування: знищувати чи перевозити, а якщо перевозити — то куди. У Міністерства культури поки немає єдиного ухваленого підходу до майбутнього таких пам’яток. Тому слід напрацювати повноцінну політику щодо майбутнього пам’яток тоталітарного минулого і запропонувати чіткий механізм, як поводитись з подібними об’єктами. Міністерство не має залишати за собою право вирішувати долю пам’ятника самостійно в кожному окремому випадку.  Натомість держава має організувати процес: від рішення про демонтаж до утилізації чи перенесення об’єкта в конкретне місце. До прикладу, на Сумщині є “Парк радянського періоду”, куди завозяться статуї радянських діячів. У Львові є меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія терору”. Подібні комплекси можна створити і в інших областях. Цим має займатись держава, а не лише місцеве самоврядування чи волонтери.   Особливо важливо прибрати згадки про ідеологію та символи росії з українських вулиць зараз, коли йде війна за нашу свободу. Але ми повинні добре памʼятати, якою була багаторічна окупація і як її намагались показати самі окупанти. Вони перейменовували наші вулиці і ставили памʼятники тим, хто знищував цвіт української нації та заперечував наше право на існування. І зараз ці памʼятники є нагадуванням, якими смертельними можуть бути братні обійми. Тож чи не доцільніше зберегти ці пам’ятки, як ілюстрацію того, що пропаганда теж може бути зброєю? Адже освіченість та критичне мислення — це найкращий запобіжник проти того, щоб стати жертвою пропаганди і культу особистості.  
Завантажуйте більше