Всі публікації з тегом гідність

"Коли ховають молодих": Alyona Alyona присвятила пісню 15-річному Дані Дідіку. Про це NikopolToday передає від 24. Справжня трагедія сталась 22 лютого 2015 року, коли у центрі Харкова відзначали роковини Революції Гідності. Під час ходи Данило Дідік був у числі активістів, які "тримали у колоні периметр": хлопці охороняли людей всередині, бо поліцейського кордону було замало.Alyona Alyona – "Коли ховають молодих": слухати пісню, текст / Instagram / @alyona.alyona.officialТрагедія сталась 22 лютого 2015 року, коли у центрі Харкова відзначали роковини Революції Гідності. Під час ходи Данило Дідік був у числі активістів, які "тримали у колоні периметр": хлопці охороняли людей всередині, бо поліцейського кордону було замало.Якось до мене звернувся режисер Руслан Горовий, який запропонував мені написати трек, присвячений пам’яті юного 15-річного хлопця Дані Дідіка, який став жертвою теракту під час Маршу єдності у Харкові, в лютому 2015 року. Дізнавшись більше про його історію, я пригадала, як багато у своєму житті бачила втрат та поховань. І найболючіші серед них – похорони молоді, – поділилась Alyona Alyona.  На чолі колони вибухнув боєприпас, який забрав життя чотирьох людей. Наймолодшим з них був 15-річний Данило Дідік. Наразі його іменем називають турніри та школи, а відомі музиканти створили проєкт у пам'ять про героїчного українського підлітка. Долучилась і реперка Alyona Alyona. Нагадуємо: Молодих призовників до української армії дійсно ховають зовсім юними: психіка не витримує. У день 5-их роковин трагедії співачка презентувала особливу пісню з назвою "Коли ховають молодих". Alyona Alyona присвятила її Дані Дідіку та всім, хто пішов з життя у юному віці. "Трек "Коли ховають молодих" – це "ода пам’яті" всім юнакам та юначкам, чиї смерті мені довелося пережити та про які мені довелося дізнатися. Це найстрашніше та найтяжче, що може бачити світ. Ця пісня – згадках про всіх, чиє життя обірвалося надто рано", – додала вона. Слухайте нову пісню Alyona Alyona – "Коли ховають молодих": аудіоAlyona Alyona – "Коли ховають молодих": текст пісніВони хотіли крил, жити з ними на земліРозправлених вітрил на своєму корабліПідкорених вершин, прямих попадань у цільАле життя – відбиток із літер на муціВони хотіли крил, жити з ними на земліРозправлених вітрил на своєму корабліПідкорених вершин, прямих попадань у цільАле життя – відбиток із літер на муціНесуть молоді вінки, тільки ми не на ГавайяхІ сказане колись знову сенсу набуваєВ заплаканих очах все навколо замираєВони сягли небес і тепер їх вже не маєЗ собою забирають сподівання, надії матерівА когось вдова чекає при надії у дворіМаряться знайомі кроки, що ступають на порігГоворити щось погане про них – гріхВони хотіли жити би ще, хейХотіли проживати свої дні серед натовпу людейЗмінювати світ способом своїх ідейМи живемо собі далі, а отих нема нідеТільки літери, вдавлені в каміньВміщають в собі певний підсумок того життяТам зображення – юне, щасливе, наповнене силамиРаптом пішло в небуттяДайте повітря, дайте водиКоли ховають молодихС криком у грудях всесвіт затихКоли ховають молодихДайте повітря, дайте водиКоли ховають молодихС криком у грудях всесвіт затихКоли ховають молодихМолодих, молодих(Молодих, молодих)Коли ховають молодих(Жити би ще)Молодих, молодих(Ховають, ховають)Всі бажання, мрії, сподівання – в ямуНа сімейнім дереві гілки – в'янутьЛінія життя має в кінці – прямоПіднімаю очі до гори – глянуЧергова підніжка, ми на роздоріжжіХай життя мов книжка, а слова мов дріжжіВиростуть і стануть селами й містамиТим словесний танець, кого нема з намиЗнаю, що нас нагинають і нас зариваютьВ землі нас чека новосілляХай з нами роблять що хочуть, вони ж бо не знаютьЩо наші тіла – то насінняЗнаю, що нас нагинають і нас зариваютьВ землі нас чека новосілляХай з нами роблять що хочуть, вони ж бо не знаютьЩо наші тіла – то насінняДайте повітря, дайте водиКоли ховають молодихС криком у грудях всесвіт затихКоли ховають молодихДайте повітря, дайте водиКоли ховають молодихС криком у грудях всесвіт затихКоли ховають молодихФото 24 / вільні джерелаВласна думка: Чому Нові Санжарці не винуваті?Варто знати, що в Україні та світі справжня епідемія самогубств серед молодих людей - суїцид вбиває більше ніж всі війни та хвороби разом узяті за рік. 

Це було не просто весілля. Сьогодні на приватній, цивільній церемонії дві жінки сказали "так" одній одній - Кася та Соня. Молодята скористалися лазівкою в законі, яка зробила їх одностатевий шлюб законним, - NikopolToday продовжує дивувати своїми новинами своїх читачів. Сімейний стан визначається обов'язковими положеннями, тому він не підлягає вільному розпорядженню. Католицька Польща продовжує жити у минулому, разом із Україною.Варто знати: мільйон українців не хоче жити у суспільстві, яке їх не сприймає. На жаль, польське законодавство все ще визначає шлюб як відносини між жінкою та чоловіком, саме тому одностатеві пари, які хотіли б одружитися, змушені формалізувати свої стосунки в інших країнах або провести символічну церемонію, яка не має жодної юридичної сили.Ми обидва критично ставимося до інституту держави та того, як воно нав'язує, якими мають бути стосунки, сім’я, хто важливіший чи хто гендерний. Йдеться не лише про Польщу та відсутність партнерських відносин. Насправді партнерські стосунки - це одна велика жарт, вони дають вам певні права, це чудово, але вони все ще працюють поряд із інститутом шлюбу, який мають лише гетеросексуальні пари. Вони все ще диктують, що найважливіше - це любовні стосунки, і воно засноване на взаємному бажанні, закоханні, токсичній приналежності, а не, наприклад, на інтелектуальній угоді та взаємній турботі.Але цього разу було інакше. Кілька років тому Соня зазнала гендерної корекції (хірургічна зміна статі, ред.), і, за словами польського суду, - це жінка. Відзначимо, як корупція справді калічить наших дітей, а не міфічна гей-пропаганда. Однак відсутність процедур та хаос у польських офісах означає, що багато установ все ще сприймають її як людину. Жінки вирішили використати цю лазівку в законі, тим самим обійшовши положення, що виключають негетеронормативні положення. Таким чином, дівчата символічно відновили справедливість мати шлюб для всіх громадян Польщі, незалежно від статі та сексуальної орієнтації.Церемонія, на яку були запрошені лише найближчі та найближчі, відбулася о 12:00 у Універсальному театрі у Варшаві. А о О 23:00 у Варшаві відбудеться весільний прийом, на який запрошуються всі та всі. Всі охочі могли супроводжувати Соню та Касію в цей особливий день, приходьте на захід, який називається весіллям. ISNT, DJ смайликів емоджі, Анія Р., АВТОМАТ та Rrrkrta.Автор Tomash GlenНе сексом єдиним: клімат змінюється занадто швико - вчені у паніці, бо вже нічого не можуть спрогнозувати. Нагадуємо, коронавірус, попри брехню у вищих ешелонах владних структур світу - продовжує свою криваву ходу. 

Може, ти належиш до тих, хто втратив усе, що було важливе: кохання, працю, здоров’я, — так, що мучишся питанням, чи — і як — без «цього всього» можеш далі жити.Нагадуємо, чому не варто приховувати свої негативні емоції?Чи ти втратив УСЕ? Може, з плином часу ти почувся змученим від надміру поразок. Може, ти позбувся надій, що також і ти міг би колись відчути, куди належиш і де твій дім. Може, вважаєш, що життя тебе кинуло.Інколи непогано на деякий час просто опустити руки, дати втомі місце, якого вона потребує, і більше нічого від себе та інших не очікувати. Інколи наша душа залишається позаду, як не встигає нас наздогнати на життєвих поворотах… Тоді немає іншого виходу, як почекати, доки вона до нас долучиться і знову нас наповнить. Це очікування припустиме. Воно навіть необхідне, бо ж внутрішній світ керується законами, часто зовсім відмінними від законів світу зовнішнього, налаштованого на успіх. Але, може, ти скажеш, що твоє життя було завжди позбавлене сенсу. Завжди? Ти ще ніколи не відчував сенсу? Все, що ти переживав, ти відчував як позбавлене сенсу? Не знаєш жодних друзів, не пам’ятаєш жодного хорошого часу? Це було би гнітюче. Той, хто каже, що ніколи ще не переживав сенсу, повинен запитати себе самого, чи він насправді думає так, як каже, і чи правдою є те, що він думає. Люди, чиє життя було важким, мають схильність генералізувати свій сумний досвід: через впертість, через приховану або виражену злість, а також через ненависть до всього, що живе. Однак нерідко під цим негативним ставленням до життя криються іскорки сповненої сумнівів любові до нього. Той, хто каже, що ще ніколи не переживав відчуття сенсу життя, повинен також запитати себе, чи він хоче того, що робить, а саме — невпинного тривання у впертості, в злості, у ненависті, і згоди на те, щоби згасла та остання, прихована під ними іскорка любові. Я все ще чую в пам’яті слова мого вчителя Франкля: «Можна відкинути також і сенс…» Однак є також люди, які «все» втратили, але навчилися панувати над своїм болем, і завдяки цьому осягнули глибокий досвід сенсу. Ні, ці люди не люблять того, що в їхньому житті тяжке; вони люблять життя. Вони люблять життя всупереч тому, що в ньому тяжке, і вони безсумнівно потребували багато часу, перш ніж їм вдалося виробити в собі цю позицію. Як вони цього навчилися? Вони зрозуміли, що вирішальне значення має те, на що дивишся: чи на те, чого (вже) немає, чим ти (вже) не є, чого ти (вже) не можеш, — а чи на те, які можливості все ще маєш або які саме зараз перед тобою стоять. Наше життя визначається тим, що ми робимо в ньому головним. Якщо ми зробимо головним страждання і пов’язані з ним обмеження, переживання чи втрати, то наші думки, почуття та дії, всі наші зв’язки з життям будуть детерміновані цією однією темою. Тоді також більшість привабливих можливостей, які попри все можуть перед нами постати, будуть перекриті тінню страждань і залишаться недосяжно далеко. Натомість якщо головним у житті для нас буде саме життя, то ми будемо тут і тепер черпати з конкретних життєвих ситуацій стільки цінностей, скільки можливо з них узяти. Того, що тяжке, ми не зможемо зовсім не бачити, але воно поступово втрачатиме свій трагічний вимір. Вдале життя чи ні; можна панувати над стражданням чи ні — все це залежить від того, чи ми хочемо існувати, жити, видобувати зі свого життя те, що в ньому найкраще, чи ні. Рішення — хочемо ми дивитися на одне чи на друге — за нас ніхто не прийме. У цій свободі й полягає наша гідність.Джерело CREDO / автор Уве БьошемеєрФото PinterestТакож ми повідомляли, що нові телефони загрожують конфіденційності кожного із нас. І пояснювали як втримати заряд життя у вашому телефоні довше.Ще раніше передавали про новий культурно-спортивний комплекс у Нікополі, який мусить відкрити свої двері влітку. І додавали, що саме зараз остання хвилина, щоб підготуватись до пандемії, яка триватиме довгі місяці.

Прагнення до справедливості і захисту власної гідності завжди визначало існування цивілізованої людини , воно й покликало українців на Майдан Незалежності пізньої осені 2013 року.Пропонуємо вам прочитати книгу «Майдан. Погляд зсередини» (автор-упорядник Олег Трайдакало).Це ні в якому разі не історія Майдану. Це просто спогади. Спогади людей, яким довелось опинитись у вирі подій, які згодом назвуть Революцією Гідності. І тому кожне слово тут – правда, а кожна емоція – щира.Книга складається з двох частин. В першій частині - розповідь самого автора, оборонця знаменитої барикади “Львівська брама” про події Майдану та бойових побратимів. У другій частині книги наведені спогади інших майданівців. В книзі багато авторських думок, оцінок, достатньо гумору та цікавих подробиць.Джерело Нікопольська міська ЦБС

21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Цей день було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які відбулися в Україні у ХХІ столітті: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.Цього  дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, які стали учасниками цих подій, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього. Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції.До цієї дати в читальній залі бібліотеки оформлено прес-виставку “Україна:  територія Гідності і Свободи”. На ній представлено літописи очевидців подій, фотоальбоми, нариси, присвячені подіям в Україні початку ХХІ століття.Видання розповідають про героїв  і перебіг  Революції Гідності, що пробудила в душі кожного українця потяг до свободи та волі.Матеріал підготували Ірина Мащенко та Вікторія Фіалковська, бібліотекарі читальної залиДжерело Марганець бібліотечний