Всі публікації з тегом геологія

Дізнайся: чи буда взагалі на Марсі була вода й чому вона зникла. Про це NikopolToday пише з посиланням на 24 канал / Техно. Марсоходи дали багато відповідей на ці питання за останні десятеліття.Наприклад, марсохід Opportunity займався дослідженням Червоної планети з 2004-го року і не було ніяких передумов до того, що він не зможе продовжити свою діяльність. Однак в 2018-му році на поверхні планети бушувала піщана буря, яка привела до загибелі механічного пристрою.Пил повністю покрив сонячні панелі Opportunity, що призвело до втрати потужності. Так чи інакше в лютому 2019 року американський космічне агентство NASA визнало ровер мертвим. Тепер же вчені говорять про те, що подібним чином з поверхні Марса могла бути видалена вода.Варто розуміти, що вода була не лише на Землі. До такого висновку дійшли дослідники NASA, котрі ознайомились із даними, що отримують з орбітального апарату Trace Gas Orbiter (TGO). Дослідники вважають, що в минулому на Марсі була досить щільна атмосфера і приблизно 20% поверхні планети було покрито водою.Приблизно 4 мільярдів років тому Червона планета втратила магнітне поле, після чого ослабла захист від руйнівних сонячних вітрів, що призвело до втрати більшої частини атмосфери.Пилові бурі могли стати причиною зникнення води на Марсі / фото 24 каналЯк давно на Марсі існувала вода? Ці процеси зробили воду, що знаходиться на поверхні планети, вразливою. Дані, отримані в результаті спостережень апарату TGO, дозволяють припустити, що саме пилові бурі винні в зникненні води з Червоної планети. У звичайний час частинки води в атмосфері знаходяться в межах 20-ти кілометрів від поверхні планети, тоді як під час пилової бурі, яка вбила Opportunity, апарат TGO фіксував молекули води на висоті 80 кілометрів.На такій висоті молекули води поділяються на водень і кисень, наповнений сонячними частинками. Перебуваючи в більш високих шарах атмосфери, вода стає значно легшою, саме це найімовіршіше і стало причиною зникнення води з Марсу.Фото 24 канал / PinterestНагадуємо, в Нікополі квітне нелегальний обрет вогнепальної зброї. Як діє місцева поліція?

Метеорит підказав відповідь. Дослідники з’ясували, що надра Марса колись були гарячими, майже як Земні. Про це NikopolToday переповідає з посиланням на Новий Час.Сучасні вчені стверджують, що метеорит, який утворився глибоко всередині Марсу, став першим хімічним доказом гарячої магми в мантії планети.Марс мав як вулканічну, так і геологічну активність / фото NASAНагадуємо, Земля також на порозі глобальних змін - Антарктида стала зеленою через глобальне потепління. Кристали олівіну в метеориті Тіссінт, який впав на Землю в 2011 році, могли утворитися тільки при змінюваних температурах, як запевняють геологи з Університету Глазго.Судячи з усього, кристали швидко оберталися в потоках магматичної конвекції - показуючи, що планета була вулканічно активною, коли кристали утворилися приблизно від 574 до 582 млн років тому — і це все ще може тривати сьогодні.Ілюстрація Олімпу Монс на Марсі - найбільшого вулкану Сонячної системи / фото Mark Garlick/Science Photo Library/Getty«Раніше не було ніяких доказів конвекції на Марсі, але питання про те, чи є Марс все ще вулканічно активною планетою раніше був досліджений з використанням різних методів. Проте, це перше дослідження, яке доводить активність в надрах Марса з чисто хімічної точки зору на реальних марсіанських зразках», — пояснив планетарний геолог Нікола Марі з Університету Глазго.Олівін, силікат магнію і заліза, не рідкість. Він кристалізується з охолоджуваної магми і дуже часто зустрічається в мантії Землі. Також цей мінерал досить часто зустрічається в метеоритах. І олівін також досить поширений на Марсі. Фактично, присутність олівіну на поверхні Марса раніше розглядалося як свідчення сухості планети — мінерал швидко вимивається водою.Але коли Марі і його команда почали вивчати кристали олівіну в метеориті Тіссінт, щоб спробувати зрозуміти, де знаходиться магма, вони помітили щось дивне: кристали розподілені в шматку породи нерівномірно, утворюючи багаті фосфором жили.«Це відбувається, коли швидкість росту кристалів перевищує швидкість, з якою фосфор може рівномірно розподілятися по породі, проникаючи в її кристалічну структуру», — пояснив Нікола Марі. Сліди нікелю і кобальту підтвердили попередні дані про те, що шматок породи з`явився з глибин марсіанської кори — від 40 до 80 кілометрів під поверхнею Марса.Марсіанська мантія, ймовірно, мала температуру близько 1560 градусів за Цельсієм. Така ж температура була у мантії Землі (1650 градусів за Цельсієм) 2,5 — 4 млн років тому.Додамо, місія NASA InSight вимірює, серед іншого, потік тепла від марсіанської кори. Якщо Марс все ще вулканічно активний, ми можемо дізнатися більше про це дуже скоро.«На початку історії Сонячної системи Марс, ймовірно, був засипаний значними кількостями органічної речовини, наприклад, з багатих вуглецем метеоритів, комет і частинок пилу. Деякі з них, можливо, виявилися в пастці всередині карбонатів», — пояснює хімік Ацуко Кобаяші з Токійського технологічного інституту.Завдяки новому дослідженню вчені дізналися, що молекули дійсно потрапили на Землю з Марса. Крім того, було встановлено, що частка азоту в формі нітрату, одного з найсильніших окислювачів на Марсі сьогодні, серед цих молекул мінімальна. З цього випливає висновок, що атмосфера раннього Марса була менш окисляючою, ніж сьогодні.У марсіанському метеориті знайшли азотмісткі органічні молекули / фото Koike et al., Nature CommunicationsРаніше НВ повідомляв, що японські хіміки виявили органічні сполуки, що містять азот, в марсіанському метеориті, що впав на Землю 4 млрд років тому. Це перше реальне свідчення фіксованих молекул азоту на Марсі.Фото НВ / Pinterest / зазначені джерелаТакож ми передавали, що плану колонізації Марсу може бути гаплик: дізнайся чому. 

Стародавні мінерали циркону з Марса розкривають невловиму внутрішню структуру червоної планети Мінеральний циркон, що містить уран, є одним з основних компонентів континентальної кори Землі, надаючи інформацію про вік і походження континентів, а також про великі геологічні особливості, таких як гірські ланцюги і гігантські вулкани.Але на відміну від Землі, кора Марса еволюціонувала і за складом схожа на кору, виявлену під океанами Землі, де циркон зустрічається рідко. Тому не очікується, що циркон стане звичайним мінералом на Марсі.«Ми були дуже здивовані і схвильовані, коли виявили так багато циркону в цьому марсіанському метеориті. Циркон - неймовірно міцні кристали, які можуть датувати і зберігати інформацію, яка говорить нам про їх походження. Доступ до такої кількості циркону - це все одно що відкрити тимчасове вікно в геологічну історія планети», - говорить професор Мартін Біццарро з інституту GLOBE, який керував дослідженням.Команда досліджувала древній марсіанський метеорит NWA 7533, який отримав назву «Чорна красуня», який був виявлений в пустелі Марокко в 2011 році. Після подрібнення 15 грамів цієї породи вони витягли близько 60 цирконів. Датуючи їх за віком, вони виявили, що більшість кристалів датується приблизно 4,5 мільярдами років тому, а саме самим початком життя на планеті. Але вони також зробили несподіване відкриття: деякі мінерали циркону мали набагато більш молодий вік - від 1500 мільйонів до 300 мільйонів років.«Такий юний вік був великим сюрпризом», - каже Біццарро. «Вважається, що метеорит« Чорна красуня »відбувається з південної півкулі Марса, де немає молодих вулканічних територій. Єдиним можливим джерелом цих молодих цирконів є вулканічна провінція Фарсида, розташована в північній півкулі планети, в якій знаходяться великі території вулканів, які недавно були активними», - додає Мартін Біццарро.Виступ Фарсида на Марсі - це величезна вулканічна провінція, в якій знаходяться найбільші вулкани в Сонячній системі, висота яких досягає 21 км. Вчені вважають, що ця вулканічна область є вираженням дуже глибокого магматизму, вивергає на поверхні планети. Аналогія на Землі - це гавайська вулканічний ланцюг островів, яка, як вважають, також відображає глибинну вулканічну активність. Але через тектоніки плит Тихоокеанська плита постійно рухається, так що замість того, щоб накопичуватися в одному місці, утворився ланцюжок все більш молодих вулканічних островів. Оскільки на Марсі немає тектоніки плит, вулкани накопичуються в одному місці і в результаті виростають до гігантських розмірів.Якщо команда Біззаррі права, це означає, що молоді циркони можуть містити інформацію про глибокі, недоступних надрах Марса. Це перший раз, коли вчені мають прямий доступ до глибинних надр червоної планети за допомогою цих зразків, що може дозволити їм розкрити внутрішню структуру і склад Марса.«Ключовим моментом є отримання зразків глибоких надр Марса. Це означає, що тепер ми можемо використовувати ці циркони для дослідження походження летючих елементів на Марсі, включаючи його воду, і подивитися, як вони співвідносяться з Землею і іншими планетами в Сонячній системі", - пояснює Мафальда Коста, перший учасник нового дослідження.Але щоб зрозуміти природу глибоких надр Марса, дослідники звернулися до аналізу ізотопного складу елемента гафнію в тих же цирконію.«Оскільки гафній є основним елементним компонентом циркону, він зберігає пам'ять про те, де утворився циркон», - говорить Мартін Біццарро. «Ми виявили, що ізотопний склад гафнію молодих цирконів не схожий ні на один з відомих марсіанських метеоритів, що вказує на те, що молоді циркони походять з інших резервуарів всередині Марса, про існування якого ми не знали», - додає він.За ізотопним складом гафнію молоді циркони схожі з самими примітивними об'єктами Сонячної системи - хондрітових метеоритами. Ці хондрітових метеорити являють собою зразки астероїдів, які ніколи не піддавалися модифікації з моменту їх утворення. Це означає, що глибокі надра Марса практично не змінилися з моменту утворення планети. Існування такого примітивного резервуара очікується для планети, позбавленої тектоніки плит. На відміну від Землі, де матеріал, що утворився на поверхні, безперервно переробляється всередину тектоникой плит, глибокі надра Марса залишалися незмінними з моменту народження планети і, як такі, зберігають свій первинний склад.Нарешті, відкриття того, що циркон може бути в достатку на поверхні Марса, може послужити орієнтиром для майбутнього дослідження планети роботами, особливо в рамках повернення зразків на Землю.«Наше дослідження ясно показує, що зворотна місія, спрямована на отримання зразків, що містять циркон, матиме велике наукове значення для розуміння геологічної історії Марса», - робить висновок Мартін Біццарро.Дослідження було підтримано Фондом Карлсберг, Датським національним дослідницьким фондом і Європейським дослідницьким радою.Джерело АстроNews

Україна прадавніша, ніж можна уяити. Український кристалічний щит є однією з найстаріших ділянок земної кори на планеті. Ця територія знаходиться на місці сучасної України та сформувалась більше 2,9 мільярдів років тому. Це була велика гірська країна колись, яка згодом претерпіла численні тектонічні зміни та ерозію, що призвело до того, що на території України залишилися лише рештки колись величезних гір. Приблизно 1,7 млрд років тому до нашої ери територія України зазнала істотних змін, пов'язаних з формуванням земної кори. У цей період земна кора на території України стала дещо менш стійкою, ніж раніше, що спричинило виникнення геологічних деформацій та зсувів. Однак, незважаючи на ці зміни, Україна все ще має вражаючу геологічну історію та багату різноманітність гірських формацій. А ви знали, що колись на території всієї України були карколомні гори? Земля нашої країни має багату геологічну історію та є вражаючим доказом того, як довгий та складний шлях пройшла наша планета від її створення до сьогодення. Таким чином - Україна є найдавншою землею у Європі.  Варто відзначити, що українці завжди жили на території Українського щита, кодони якого абсолютно точно позначені у Гімні країни: "...від Сяну до Дону". Як ми знаємо, території Сходу Україну, а також усі інші до Дону - тимчасово окуповані російською імперією.  Нагадуємо, що у Парламенті країни розглядають можливість повернути росії її історичну назву - Московія. Це стало можливо завдяки петиції до Зеленського, де українці вимагають досягнення історичної справедливості. 

Американський посадковий зонд На Марсі InSight зафіксував сейсмічні хвилі, які пройшли через ядро Марса. Це важливе відкриття дозволило вченим отримати інформацію про розміри, щільність та склад марсіанського ядра. У 2018 році американський посадковий апарат InSight встановив сейсмометр на поверхні на Марсі, що відкрило можливість вивчати внутрішню будову планети, аналізуючи рух сейсмічних хвиль від марсотрусів і ударів метеоритів. Після кількох років спостережень і завершення місії вченим вдалося реєструвати сейсмічні хвилі, що пройшли через ядро на Марсі. На Марсі: важливе відкриття про ядро планети завдяки зонду InSight Це важливе досягнення поклало початок новому розділу в дослідженні на Марсі. Сейсмічні хвилі, виниклі внаслідок марсотрусів і ударів метеоритів, пройшли через марсіанське ядро і були зареєстровані InSight. За допомогою цих даних вчені змогли отримати більше інформації про внутрішню будову на Марсі. Одним з ключових результатів дослідження стала визначеність щодо складу ядра на Марсі. Виявилося, що воно містить велику кількість сірки та інших елементів, включаючи невелику кількість водню. Такий склад відрізняє марсіанське ядро від земного. Марсіанське ядро є щільнішим і стисливішим, що пояснюється високим вмістом легких елементів. Земне ядро є унікальним тим, що воно генерує магнітне поле, яке захищає планету від сонячного вітру і зберігає воду. Відкриття стосовно складу марсіанського ядра вказує на відмінні умови формування обох планет. Цей прорив у дослідженні на Марсі став можливим завдяки тривалій роботі посадкового апарата InSight, який продовжував отримувати дані навіть після зменшення електроенергії через пил на сонячних панелях. Результати дослідження дають нові наукові інсайти і розширюють наше розуміння Марса та його історії.