Всі публікації з тегом вірші

Як стало відомо NikopolToday, у бібліотеках міста цілий час велелюдно. З початку року, наприклад у Нікопольскій бібліотеці №3 вже встигли відбутись майстер-класи та "Турнір з Шахів". Зараз бібліотека №3 запрошує Вас на творчі зустрічі з нікопольськими поетами.Про це NikopolToday дізнався з посту на офіційній сторінці Facebook НБ№3. У Нікопольських бібліотеках як ніколи велеллюдно з 2020 року. Нові події варто відвідати ентеллектуальним мешканцям нашого міста у наступні дні.За отриманими даними, 11 січня відбудеться Творча зустріч під назвою «Моя творчість-це народження довжиною у життя».Тому вже незабаром поціновувачі поезії у Нікополі запрошуються на літературний захід до бібліотеки №3! На творчій зустрічі Ви зможете зустрітись із відомою у Нікополі поетесою, Галиною Чабановою.А ось 18 січня нікопольці можуть піти туди на Психологічний тренінг «Ваша карта мрії».Нікопольська Бібліотека №3 обіцяє, що у січні та взимку ще буде багато нових цікавих імпрез для нікопольців.Автор Флоріан КвітРаніше ми писали, що до шоубізу України поверунлась відома музична група, яка раптово зникла у 2016 році.Також ми публікували фотоекскурсію про Нікополь з минулого: пригадайте, яким місто було раінше.

Де знайти?..Де знайти Свободи в Україні?Де напитись з Правди джерела?Де у водах Істини омитись?.. Може, кажуть, де на острові Дніпра.Як скажене марення брехливе,цю отруту "Влади" загнобить..?Як, у демократію вдягнутись? Кажуть, не здаватись треба, йти.Як усім дійти до праведної цілі?Віра дійсна видна лише по ділах...Все, що маємо зробити, - крок:Лише до дії, кажуть; тільки так![16-12-13] Львів | Нікополь_____________Но вновь за что, нам кара эта?! Смыкаются щупальца войныИ в Варшаве, Риге - техника стоит Москва - везет очередной конвойА мы? Словно ринг для игры,на крови... Вновь! (Вопрос!)Украина моя, почему снова ты?Кто союзники наши? (Вопрос!)Псевдо ЕС , с псевдо свободой, США ?Умиленная Польша , слабая Грузия ?Но и, уж точно, не Москва !!!Мы одни, - сами себе союзники...Но вновь за что, нам кара эта?..13. 08. 14.____________МудакМи стоїмо тут без зброї,із правдою на вустах!А свиня у межигір'ї нас вбиває,за свободу слова,з-за власних барикад!Янукович - вийди до людей без зброї!Ти так боїшся зброї, що на наших вустах!Ми - сила ! Ми - еліта ! Ми - нездоланна правда !А ти - звичайний мудак!!!____________В якій країні ми живемо?!О, Боже мій!В якій країні я прокинувсь?Одного ранку...Де б'ють дітей йСтарих наших батьків...Кийком забити хочутьПравду!Помиями облили лжі її...І влада - є злочинноє кубло !Міліція шпигує вже за мною...Мільйони українців вже- Повстали!І хочуть лиш одного:Свободи, Правди, і Життя без крові!Вільного Життя!..03. 12. 13. ( Нікополь )___________Як Росія помре, - Україна оживе!Ми поглинемо власні земліМи повернемо їх із полонуДочекавшись хаосу з півночіСходу... ~ У період Імперської Ночі!Повернеться земля до матусіУ своє культурне затишне лоно.Ми вернемо усе, коли Росіябуде конати із болю...Землі зграбовані і обманутіВи - повернетесь до Матері.Зло Імперії повернеться до себе(кусаючи інших - вкусить себе)! Немов у притчі про блудного,неслухняного сина;як овечка, до зграї культурисвоєї Країни, - Батьківщини...Ми пройшли зло , через всеА Росія - помре та сконаєу муках та відчаю, за все:за злочини, вбивства, брехню...2013_____________Пливе кача в нікуди...Пливе кача, люди усе плачуть,Порошенко й Тимошенко - по трупахдо влади і грошей скачуть...І паплюжиться кров Героїв святая.Ті, що вбили їх - не понесуть кари...Ті, що катували нас - олігархам не цікаві...Їм би гроші , їм би влади, а що ми?Ми їм даємо влади... (?)Пливе кача, Україна плаче...1 квітня 2014____________А серце так щемить...А серце так щемить від смутку того що було!Ой, як болить! Ніколи не забуду я героїв!Ніколи не забуду, що бороли й перемоги!Не будьмо забувати, що ми вимагали!Не Джабба-хатів, і не Юль з косою,Ні Дартів Вейдерів, але й і не ПР-гандонів!Якого біса відбувається, питаю я?!За що ми мерзли, і кістками лягали українськії герої?!Не смійте забувати наших героїв!Не вірте минулим чортам!Хто що - мав вже час показати у полум'ї...Майдану, - як символу честі і гідності нашого життя! Між іншим: хочеш сексу але страшно? Психологічні поради для тебе. 

"Дорога в многоточие..." // Герман Майер // рецензия    Предлагаю вашему вниманию видеорецензию о сборнике молодого Днепровского поэта и прозаика - Германа Майера: "Дорога в многоточие...". Эту книгу подарил мне лично автор на презентации книги "На Марс" среди руин старого винного завода... Решил не повторяться, в иной, письменной форме, потому желаю Вам приятного просмотра этого психоделического андеграундного видео:                                                                               -Rayan Riener-

Яскрава і затишна, романтична і журлива, щедра і мінлива. Осінь. Невичерпне джерело поетичного натхнення. Певне, у доробку кожного поета знайдеться хоч один вірш про цю неповторну пору. Сьогодні у поетичній добірці – вірші з присмаком яблук, різнобарв’ям айстр та жоржин, ошатністю дерев, шурхотом опалого листя та стукотом дощу. Ділимося з вами улюбленими віршами від майстрів слова. Хай осінь буде натхненною!***Красива осінь вишиває клениЧервоним, жовтим, срібним, золотим.А листя просить: – Виший нас зеленим!Ми ще побудем, ще не облетим.А листя просить: – Дай нам тої втіхи!Сади прекрасні, роси – як вино.Ворони п’ють надкльовані горіхи.А що їм, чорним? Чорним все одно.(Ліна Костенко)***Осінь — у барвистому намисті.Як циганка — з бубоном в руці.Поцілунок — чистий і вогнистийна моїй зоставила щоці.Не забуду: вчора в бубон била,танцювала, дика і палка,і, немов на картах, ворожилана кленових зоряних листках.Я платив грошима їй немало,потім серце вийняв — і віддав,і вона мені тебе вгадалатак, як я того і забажав.Де циганка? Де відьомські косиу стрічках, квітках і дукачах?..Так, тебе наворожила осіньна кленових зоряних листках…(Євген Гуцало)***Осінній день, осінній день, осінній!О синій день, о синій день, о синій!Осанна осені, о сум! Осанна.Невже це осінь, осінь, о! – та сама.Останні айстри горілиць зайшлися болем.Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.І плаче кошик серед трав – нема мелодій.(Ліна Костенко)Осінній вогоньВ повітрі павутиння прозоро зависа,Летить тонке, задумливо і легко.А осені вогонь горить і не згасаІ відліта кудись, немов лелека.Легенько обліта кульбабкою земля,І золоті дими струмують від оселі.А листя кружеля, а листя кружеля,Неначе малюки на каруселі.Летить кудись печаль, зника в густій імлі,Крилом змахнувши легко на прощання.І ніг моїх уже не втримати землі,Бо, може, це моя печаль остання.(Надія Кир’ян)***Пишу листи на акварелях осеніІ з вітром відпускаю у політ.Стара верба над берегами босимиПряде клубок печалі журавлів.Ще пам’ять не цілована морозом,Ще джерело в прадавній хащі б’є.По парасолі крапельками МорзеДалекий Хтось привіт передає.(Наталка Позняк)***Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко.Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота.В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок.Екібана від літа, довершена і проста.Півгодини дощу, півгодини ясного неба.Вогко дихає камінь бароко і рококо.Нагулятися містом, потім піти до себе,Відігрітись на кухні, запарити молоко.Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітерНагинає дерева і листя в саду мете.І про щось промовчати, торкнувши засохлі квіти.І про щось говорити: про вітер, про листя, про те,Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.А в долоні від літа – хіба що суха екібана.І щодень по пелюстці її обриваємо ми.(Мар’яна Савка)***Ми вийдем з тобою на листя опале,Де синє повітря, як сиві опали,Ми станем з тобою, як олень і ланя,Вслухатися в лісу бентежне волання.Очиститься подих і голос від диму,Я пісню з тобою високо нестиму,Трава нам заграє, і вітер затрубить,І постріл мисливця нас раптом розбудить…(Дмитро Павличко)***Ще холонуть словаУ твоїх нерозкритих конвертах,І дорога розлукНаше “ми” не вертає назад.Я – хвилина твоя.Ще повторює пам’ять уперто.Тільки ти поверни,Поверни мені той листопад.Хай тепер, як тоді,По алеях Дубового гаюМіріади листинЯк стривожені птахи летять.Я не кличу тебе,У минуле стежок не питаю.Тільки ти поверни,Поверни мені той листопад.Твої доторки рук,Твій цілунок найперший, несмілий.І найкращі слова.Ні. Не зміг би я іншій віддать,Але є ще одне, що належить одному мені лиш,Тож прошу, поверни,Поверни мені той листопад.(Анатолій Рекубрацький)***Запахла осінь в’ялим тютюном,Та яблуками, та тонким туманом, —І свіжі айстри над піском рум’янимЗорюють за одчиненим вікном.У травах коник, як зелений гном,На скрипку грає. І пощо ж весна нам,Коли ми тихі та дозрілі станемІ вкриє мудрість голову сріблом?Бери сакви, і рідний дім покинь,І пий холодну, мовчазну глибіньНа взліссях, де медово спіють дині!Учися чистоти і простотиІ, стоптуючи килим золотий,Забудь про вежі темної гордині.(Максим Рильський)***Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливиІ печаль світова обійняла руками роки.Ти був схожим на дощ і минув, як минає злива.Сива ніч, як черниця, молилась крізь тишу й віки.Знову золото осінь розмінює на мідяки.І кульгаві вітри, наче пси, розбрелись по дорогах.Доторк часу, холодний, як доторк чужої руки –Неминучості знак, сипле листя пожовкле під ноги.(Тетяна Рибар)***Ця осінь – кленова й каштановаІ міріадово зоряна,І срібно – дощево – туманова,І вітром розбурхано – зорана,І віршами, віршами, віршами,Як листям багряним засипана,Такими словами розкішними,Як золотом вишита, вишита…Ця осінь чуттєво нестримана,Така суперечливо лагідна.Такими піснями оспівана!Такими цілунками зваблена!Ця осінь горить листопадами,І згадками тішить звичайними.А смуток гірчить нерозгадано…Якими здивуєш нас тайнами?(Віра Олеш)***Облітають квіти, обриває вітерпелюстки печальні в синій тишині.По садах пустинних їде гордовитоосінь жовтокоса на баскім коні.В далечінь холодну без жалю за літомсиньоока осінь їде навмання.В’яне все навколо, де пройдуть копита,золоті копита чорного коня.Облітають квіти, обриває вітерпелюстки печальні й розкида кругом.Скрізь якась покора в тишині розлита,і берізка гола мерзне за вікном.(Володимир Сосюра)***Шипшина важко віддає плоди…Шипшина важко віддає плоди.Вона людей хапає за рукава.Вона кричить: – Людино, підожди!О, підожди, людино, будь ласкава.Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!Одна пташина так мене просила!Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.І просто осінь щоб була красива.(Ліна Костенко)***Рветься осінь руками кривавимидо далекого сонечка любого;кров на шатах препишних шаріється,оксамит і парчу залива.Так для сонечка осінь убралася,мов цариця у свято врочистеє,все, що є на сім світі найкращого,все зібрала на пишний убір.Але дні все коротшають, міняться,гляне сонечко й знову захмариться…Журить осінь-сухітниця сонечко,бо нема в ній весняних надій.Рветься осінь. Терни невидиміїїй все тіло поранили, змучили,а вона розпачливо всміхається:“Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!”Заховалось за горами сонечко,з гір повіяло холодом, вогкістю,сиві хмари на небо насунули,“Ось я йду!” – обізвалась зима.Осінь шарпнула шати кривавії,аж до ніг їй упали, розсипавшись,непокрита, нічим не захищена,застогнала: “Іди, бо вже час…”(Леся Українка)***Дихає прозора прохолода,Верболіз закутався в туман.З лісу, з поля, з сивого болотаТихо підкрадається зима.Краснобоке літечко зів’яло,Яблуком скотилось за поріг.Листя золоте нечутно впалоКилимом пухким до наших ніг.На ромашках відцвіли росини,Відсюрчали коні-стрибунці.Перелітний птах у небі синім –Мов сльозинка тепла на щоці.На ланах із ранку і до ночіКрають землю гострі лемеші.Не зів’яло літечко, бо хочеЗалишитись у моїй душі.(Віктор Геращенко)***Іще не сніг і навіть ще не іній,ще чути в полі голос череди.Здригнувся заєць — ліс такий осінній,куди не ступиш, все щось шарудить!Чи, може, це спинається грибочок?Чи, може, це скрадається хижак?То пролетить березовий листочок,То пробіжить невидимий їжак…(Ліна Костенко)Можливо, вас також зацікавить добірка проникливих віршів про любов та поезія про зиму. Також пропоную до вашої уваги повну добірку віршів за програмою ЗНО з української літератури.Джерело Bookmarin

Нещодавно краєзнавчий фонд Марганецької центральної міської бібліотеки поповнився поетичною збіркою “ВІДЧУТИ ДУШЕЮ” марганецького поета Сергія Рубана.Сергій Олександрович вже давно співпрацює з бібліотекою в організації клубу “Правовий захист” для учнів Марганецького професійного ліцею. А напередодні Всеукраїнського дня бібліотек Сергій Олександрович завітав до бібліотеки з приємною звісткою: вийшла друком його перша книга – поетична збірка “Відчути душею”. Сергій Рубан передав видання для бібліотеки директору централізованої бібліотечної системи Лідії Віталіївні Пономарьовій.Поетичний талант Сергія Рубана в повній мірі проявився саме в 2020 році. З’явилися поетичні твори на різні теми, що турбують автора. Все, що боліло його душі або надихало, знайшло відображення на сторінках книги “Відчути душею”. Сам автор про своє життя говорить так:“Життя – немов химера нечітка,Як сон, який не пам’ятаєш вранці.Кудись несе мене думок ріка,Я в ній давно вже є безправним бранцем…”Поетична збірка С. Рубана “Відчути душею” (2020)У першому розділі книги “Вірші” автор відверто розкриває читачам свої найпотаємніші думки та ділиться болісними питаннями. Відчувається, що кожний вірш ретельно відшліфований як досконалий поетичний твір. Тому вони і сприймаються доступно, зрозуміло й майже відразу відгукуються в серці. Хоча вже сама назва закликає не просто читати твори, а відчувати їх душею. Всі ці сюжети Сергій бере зі свого життя. І турботи, й радощі, і хвилювання – все це втілилося в художні образи в його поезії.Свій життєвий досвід та мудрість автор книги вклав у твори другого розділу “Притчі”. Їх варто не просто почитати, а порозмислити над кожною притчею. Адже скільки людина живе, стільки і вчиться жити. І як говорить народне прислів’я: лише дурні вчаться тільки на власних помилках. Тож черпайте мудрість, якою так щедро ділиться автор книги “Відчути душею” Сергій Рубан. Бо всі теми, яких торкається поет, близькі і знайомі кожному. Як говориться в одній з притч, важливо і думати, і робити. Саме поєднання правильних думок та дій – це шлях до успіху.Поетична збірка “Відчути душею” – невеличка за обсягом, але настільки багата на почуття, пристрасті, патріотизм, розкішні художні образи, життєву мудрість.Бібліотекарі запрошують завітати до Марганецької центральної міської бібліотеки та познайомитися з поетичною збіркою “Відчути душею” Сергія Рубана!Підготувала Ольга Забенько, пр. бібліограф ЦБС. Джерело Марганець бібліотечний

Друзі, вперше виконав повну версію вірша «Як замовкнуть усі автомати…». А співачка NICHKA створила до нього приспів, - пише автор віршів Павло Вишебаба.  Дивіться нове українське арт-відео на YouTube:  Також слухайте цю поетичну музику на Spotify та інших музизчних майданчиках. Друзі, підтримайте твір, поширирте це відео у ваших сторіз, - закликає читачів та слухачів військовий.