Всі публікації з тегом біологія

Ти хто взагалі? Біля берегів Австралії виявили величезну колонію незвичайних істот. Про це NikopolToday передає з посиланням на НВ.Команда біологів з Інституту океану імені Шмідта (SCI) виявила в глибоководному середовищі гігантське скупчення морських істот під назвою сифонофори.Вчені виявили гігантську істоту біля берегів Австралії / фото SchmidtOcean / TwitterНезвичайну істоту (вірніше, багато тисяч істот в одній колонії) було виявлено під час міжнародної експедиції Ningaloo Canyons біля західного узбережжя Австралії.«Все це схоже на одну тварину, але багато тисяч істот формують організм на більш високому рівні», — сказав морський біолог Стефан Сиберт з Університету Брауна.Експедиція з таких інститутів, як Музей Західної Австралії, Інститут Океану Шмідта і Інститут океанографії Скріппса досліджували маловивчену, але біологічно багату частину океану біля узбережжя Західної Австралії, використовуючи судно ROV і гідролокатор.«Всі були вражені, коли це з’явилося. Люди приходили в диспетчерську з усього корабля. Зазвичай нам зустрічаються сифонофори, але цей екземпляр був одночасно великим і незвичайним», — розповіли біологи Неріда Вілсон і Ліза Кіркендейл з Музею Західної Австралії.«Не дивлячись на те, що пілоти ROV зробили оцінку його довжини, вона ще не була офіційно виміряна. Однак, схоже, ця структура довше будь-якої іншої тварини на планеті», — додали вони.Зовнішнє кільце було оцінено приблизно в 47 метрів в довжину. Вся ця гігантська істота складається з крихітних особин, які називаються зооідамі. Вони тисячі разів клонують себе в один з декількох варіантів — одні з пекучими щупальцями і навіть приманками для залучення їжі, інші спеціалізуються на розмноженні або пересуванні. Кожен організм діє як орган в більшому тілі сифонофора.За словами Вілсон і Кіркендейл, сифонофор в відео «Прийняв пласку позу годування, що робить його трохи схожим на спіральний НЛО».У цій величезній колонії мало бути принаймні мільйони цих з'єднаних органів-істот, які працювали разом, щоб просівати океанські глибини для їжі. Вони діляться здобиччю один з одним, пропускаючи поживні речовини уздовж стебла, до якого вони все підключені - вертикальної гілки, яка також служить проходом для нервових сигналів.Сифонофори (Siphonophorae) — загін стрекающих з класу гідроїдних (Hydrozoa). Цей загін містить 175 видів. Сифонофори — хижаки, але більшість колоній є тонкими прозорими поплавцями, які живуть в товщі або в поверхні води. Як відзначають вчені, знайдена колонія, ймовірно, є найбільшою з коли-небудь зареєстрованих.У 2015 нафтовики корпорації ВР на морський видобувній платформі біля берегів Анголи помітили іншу велику колонію цих тварин. На глибині 1325 метрів в об'єктив дистанційно керованого глибоководного апарату потрапила незвичайна істота, яка нагадала їм «літаючого макаронного монстра».Відео з апарату відправили в британський Національний центр океанографії (NOC). Один з його підрозділів займається аналізом інформації, яку нафтовики збирають в ході власних досліджень підводних глибин. Нафтовикам втрапила в очі колонія Bathyphysa conifera — це рідкісний, але відомий з 1878 року вид.Додамо, в кінці 2018 року біля берегів південної частини австралійського острова Тасманія, в районі охоронюваного морського парку, вчені виявили більше 100 видів глибоководних істот.Деякі з зібраних видів були абсолютно новими для науки, включаючи крабів-пустельників. Інші не були новими, але вони демонстрували цікаву поведінку, наприклад, дослідники вивчили, як морські зірки і черви-поліхети взаємодіяли з коралами.Крім того, дослідники виявили і вже відомі, але рідкісні види — наприклад, знамениту рибу-краплю Psychrolutes marcidus, ендеміка вод Австралії. Також вчені зібрали дані про більш ніж 40 видів морських птахів і декількох видів китів і дельфінів.«Хоча на те, щоб повністю проаналізувати розподіл коралів, будуть потрібні місяці, ми вже бачили здорові глибоководні коралові спільноти на багатьох невеликих пагорбах морського дна до глибини 1450 метрів», — розповідав провідний автор дослідження Алан Вільямс.На жаль, однак, ці тендітні і повільно зростаючі екосистеми стоять перед складним майбутнім, багато в чому завдяки людській діяльності, такої як рибальство, видобуток корисних копалин і пов’язані з кліматом зміни в океані, включаючи потепління і зростаючу кислотність. Нові знання про ці екосистеми необхідні для їх подальшого виживання.Фото НВРаніше ми писали про унікальний вид птахів, який також під загрозою зникнення через людську діяльність. 

Елафрозавр жив 100 млн років тому. Про це NikopolToday передає від УНІАН.В Австралії знайшли рідкісну знахідку / Фото: Wikipedia В австралійському штаті Вікторія знайшли кістки рідкісного динозавра – елафрозавра, який жив на території, яка зараз знаходиться в Антарктиці. Раніше кістки елафрозавра знаходили в Танзанії, Китаї і Аргентині. Австралійський хребець знайшли на пляжі біля мису Отвей, за три години їзди від Мельбурна. Про це пише The Guardian.Той самий хребець, знайдений в Австралії / Фото: Музей Вікторії У цій місцевості часто зустрічаються скам'янілості в кам'яних плитах, розкиданих уздовж берегової лінії, які вкриває вода під час приливу. "Ця місцевість незвичайна, бо, щоб дістатися до бажаного, потрібно дві години копатися в мокрому піску", – розповіла аспірантка університету Суїнберн Адель Петланд.Елафрозавр був близько двох метрів заввишки, мав короткі лапки з чотирма пальцями. Коли дитинчата вилуплювались з яєць – у них були гострі зуби й харчувалися вони м'ясом, однак зростаючи вони ставали всеїдними й зубаста паща змінювалась на дзьоб. Елафрозаври жили табунами і швидко бігали. Якщо в Австралії був знайдений тільки хребець, який, втім, розповів цілу історію, то в Китаї раніше вченим пощастило більше, і вони знайшли цілу серію скелетів – від дитинчат до дорослих особин. Скелет елафрозавра в китайському музеї / фото dinooftheweek Вчені вважають, що в крейдяний період, коли і жив елафрозавр, 110 млн років тому, сучасна Австралія була набагато південніше, в межах сучасної Антарктики. Світ тоді був набагато теплішим. Елафрозаври жили в густих хвойних лісах з підліском з хвощів і папоротей.Фото unian.ua / wikipedia

Шторм «Кіара» вимив на узбережжя Шотландії в окрузі Абердиншир таємничий гігантський скелет морського мешканця. Останки були виявлені на пляжі, коли по всій Шотландії спостерігалися пориви вітру до 144 км / год і проливні дощі, відзначають британські ЗМІ, повідомляє видання Techno.NV.Більшість тих, хто бачив скелет, припустили, що це кит або косатка, в той час як інші відкинули це припущення, сказавши, що «роги» істоти роблять її акулою-лисицею, яка влітку зустрічається в британських водах. Це припущення не зовсім фантастично — окремі екземпляри цієї акули перевищують 6 м в довжину.Морські біологи були збиті з пантелику і не змогли визначити вид тварини по одній фотографії. Зокрема, професор Девід Люссо з Університету Абердіна сказав, що йому буде потрібна додаткова інформація.«На жаль, тільки по цій фотографії ми не можемо сказати нічого, крім того, що це, ймовірно, кит. Нам знадобляться знімки передньої частини і нам доведеться трохи повозитися, щоб „встановити особу“ цієї істоти», — сказав учений.Втім, мешканці Шотландії не змогли залишити без уваги ще одну теорію — про лохнеське чудовисько, яке «втекло» зі свого озера неподалік. «Нессі! Вона вибралася в море на свою погибель», — написав один з користувачів Twitter. Інший коментатор припустив, що Нессі не змогла адаптуватися до солоної води.Джерело День

Найближчим часом Міністерство захисту довкілля розроблятиме офіційний перелік видів інвазійних видів дерев, які заборонено саджадити в лісах. Висадка інвазійних дерев у дикій природі є її знищенням, адже інвазійні види витісняють місцеві. Однак впевненості в тому, що міністерство включить до переліку всі інвазійні дерева, немає: лісова галузь не підтримує таке рішення…  Кожен вид тварин та рослин має свій природний ареал. Тобто місце, де цей вид живе. Види, які людина навмисне або випадково перенесла туди, де їх ніколи не було, і які почали безконтрольно та швидко поширюватися, називаються “інвазійними”. Такі види - одна з основних природоохоронних проблем на планеті. Захоплюючи нові території, вони витісняють місцеві види (адже їхні природні вороги разом з ними не мандрують). В Україні звикли саджати інвазійні види ще за радянських і навіть дорадянських часів. У 1809 році в нас з’явилися перші дерева дуба червоного, родом з Північної Америки. Зараз ліси з червоного дуба займають десятки тисяч гектарів, їхня площа лише зростає. Інший приклад - робінія псевдоакація. Лісівники люблять її за невибагливість, тому висаджують на схилах для протидії ерозії або для створення лісосмуг. Крім того, вона росте швидше, ніж наша місцева сосна. Чужорідні дерева вбивають нашу, аборигенну природу. Нарприклад, робінія виділяє хімічні речовини, які пригнічують ріст інших видів дерев. Місцевим рослинам виживати поруч з таким агресивними інвазивними рослинами, як-от робінія або червоний дуб, дуже складно. До того ж, у будь-якому лісі з рослинами пов’язані тисячі  видів тварин. Не буде місцевих рослин - не буде їх середовища існування та джерела їжі. Наші місцеві види просто не пристосовані для життя в лісах, сформованих чужорідними деревами: чимало наших видів птахів не роблять гнізда у лісах з робінії. Більше того, зимуючі птахи майже не обирають робінію у якості кормового об’єкта, - говорить біолог Української природоохоронної групи Роман Лисенко.  Як робінія, так і схожа на неї гледичія, рясно плодоносять, приваблюючи гризунів. Хижі ж птахи - природні вороги гризунів - ліси з робінії не люблять. Як наслідок, надмірна кількість гризунів завдає збитків сільському господарству та переносить патогени. Інвазійні види впливають ще й на місцеві види грибів. Корені наших дерев формують зв’язки з грибами. Робінія ж фізично не може утворювати зв’язки з поширеними в Україні грибами, такими як боровики чи маслюки. Тому коли замість соснового лісу з’являється ліс з робінії - грибів там більше не побачити.  Перший крок із боротьби з інвазійними видами - заборона їх висадки. Незважаючи на масив наукових досліджень, українські лісівники продовжують саджадити робінію, гледичію ,червоний дуб та інші інвазійні дерева й кущі. Чинне українське законодавство жодних заборон на використання інвазійних дерев не встановлює.  На думку лісівників, альтернативи інвазійним видам немає. Насправді ж є чимало місцевих видів дерев, які непогано ростуть навіть в умовах посушливого українського степу. Наприклад, різноманітні клени, в’язи, тополі, верби, груші, яблуні, глід тощо, - наголошує Роман Лисенко.  Науковці Української природоохоронної групи закликають Міністерство захисту довкілля відмовитися від застарілих радянських уявлень про висадку дерев і заборонити створювати нові ліси з інвазійних дерев.  Українська природоохоронна група створена як команда фахівців, що працюють над питаннями практичної охорони природи. За останні 6 років щонайменше половина всіх новостворених заповідних площ в Україні мали серед авторів наукових обґрунтувань експертів Групи або були активно підтримані її членами. За участю експертів Української природоохоронної групи було врятовано 19 500 га лісів, 33 380 га степів та 98 550 га водно-болотних угідь. Контакти: Тетяна Шаміна, комунікаційниця: 093 918 42 86, [email protected]